Поривами штормового вітру в Одесі повалено 11 дерев і великих гілок.
Як розповіли в комунальному підприємстві “Міськзелентрест”, деревами пошкоджено автівки одеситів та торговий кіоск.
“Працівники КП вже майже завершили роботи з ліквідації наслідків негоди”, – зазначили на підприємстві.
Перед тим Гідрометцентр Чорного та Азовського морів попередив про небезпечні метеорологічні явища І рівня (жовтого) небезпечності по Одесі.
“Найближчу годину 16 липня під час грози очікується шквал, 15-20 м/с”, – йшлося у повідомлені.
Тоді ж одеська мерія звернулась до одеситів і гостей міста з проханням бути пильними, максимально обмежити переміщення та поїздки, особливо літніх осіб, дітей і вагітних жінок.
“Прохання не залишати транспортні засоби під деревами та лініями електропередач, обережно пересуватися під деревами – внаслідок сильного поривчастого вітру можливе падіння гілок і кабелів”, – зазначили в муніципалітеті.
Напочатку року Центр публічних розслідувань порахував, що згідно з торішніми рішеннями, які винесли суди перших інстанцій та з тими, які набрали чинність, з бюджету Одеси мають виплатити, як мінімум, 1,9 мільйона гривень компенсації.
У 2024 році одеські суди винесли 313 рішень щодо цивільних справ, відповідачем або співвідповідачем в яких виступає Одеська міська рада або виконком міськради чи її департаменти.
Майже половина цих рішень стосувалась позовів, щодо компенсацій шкоди через пошкодження майна – так званий одеський деревопад. Тобто коли дерева, які мали видалити або гілки, які мали обрізати, падали на автівки.
Крім справ, які вже розглянуті й по яким є рішення, на розгляд чекають щонайменше 10 справ з компенсації через деревопад. Загальна вартість цих позовів 2,4 мільйона гривень.
Серед випускників шкіл на тимчасово окупованих територіях є запит на вступ до українських університетів.
Про те, яку допомогу надає держава для вступників із тимчасово окупованих територій на брифінгу в Укрінформі розповіла проректорка з питань вступу та онлайн-освіти Державного університету «Київський авіаційний інститут» Радміла Сегол.
Вона зазначила, що на сьогодні можна говорити про умовний поділ вступників із ТОТ на дві групи: ті, які проживають на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей та АР Крим з 2014 року, і ті, які проживають на територіях, які були окуповані після 2022 року.
“Ці випускники (з територій, окупованих у 2014 році – ред.) вже не вивчали ані українську мову та літературу, ані історію України, не мають документів, які б підтверджували українське громадянство, і відповідно – свідоцтва про освіту видані окупаційною владою. Проте є запит серед таких вступників на вступ до українських університетів для отримання української освіти. Вони вступають через освітні центри “Крим-Україна” та “Донбас-Україна”, які діють в усіх закладах вищої освіти, щоі підпорядковуються Міністерству освіти і науки. Вони можуть зв’язатися із закладами через онлайн-форми, електронну пошту, месенджери, до чого вони знаходять доступ, і, відповідно, отримують консультацію про можливості вступу”, – розповіла проректорка.
На територіях, які були окуповані після 2022 року, за її словами, залишилося багато потенційних вступників до українських вишів. Вони (потенційні вступники – ред.) часто дистанційно продовжують навчання в українських закладах середньої освіти і отримують українське свідоцтво та мають українські документи. У них дещо інша траєкторія вступу, вони вже складають іспити в закладах вищої освіти, але мають українське свідоцтво про освіту.
“У моїй практиці були випадки, коли людина не виїжджала з окупованої території, але навчалась в українському закладі вищої освіти онлайн, дистанційно і отримувала освіту, знаходячись там, без виїзду на підконтрольну Україні територію”, – сказала Радміла Сегол.
Посадовиця додала, що якщо дитина не має українського документа про освіту, вона може звернутися до будь-якого закладу освіти, в якому діє освітній центр “Крим-Україна”, “Донбас-Україна”. За словами Сегол, бажано звертатися одразу до того закладу, в який абітурієнт чи абітурієнтка планують вступати, оскільки освітній центр при цьому закладі супроводжуватиме його або її від моменту звернення до зарахування на навчання.
“Освітній центр опікується її вступом, опікується документами про освіту, документами, які підтверджують громадянство і посвідчують особу. Заповнюється освітня декларація на основі того документа про освіту, який наявний. Це будь-який документ, який може засвідчити, що людина дійсно вивчала певні загальноосвітні предмети. Іноді це записується зі слів вступника, якщо вступник виїхав, в нього взагалі немає жодних документів. Після чого з освітньою декларацією такий вступник потрапляє до уповноваженого закладу середньої освіти, який проводить державну підсумкову атестацію з тих предметів, які є обов’язковими в Україні для тестування – українська мова та література, історія України. Після чого вступник повертається до закладу вищої освіти і складає іспити для подальшого вступу”, – розтлумачила Сегол.
За її словами, вступники з тимчасово окупованих територій після зарахування на навчання забезпечуються гуртожитком і можуть отримувати або академічну, або соціальну стипендію.
“Якщо людина отримала такий конкурсний бал, який дає їй змогу увійти до числа академічних стипендіатів, а це 40% від державного замовлення, і вступила за державним замовленням, відповідно вона має право на академічну стипендію. У разі, якщо ж вона не вступила за державним замовленням, держава розглядає можливість переведення такої людини з контрактної форми на бюджетну, і також такій людині надається соціальна стипендія”, – розповіла представниця авіаційного вишу.
Загалом на сьогодні в Україні діє 80 освітніх центрів “Крим-Україна”, “Донбас-Україна”. З їх переліком можна ознайомитися на сайті Міністерства освіти та науки.
Як розповіла на брифінгу постійна представниця Президента України в АР Крим Ольга Куришко, на жаль, з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну кількість випускників шкіл із ТОТ, які планували здобути вищу освіту в українських університетах, різко зменшилася через активні бойові дії. За її словами, шлях родин випускників до підконтрольних уряду України територій значно ускладнився, так само ускладнилася комунікація через блокування українських ресурсів, переслідування тощо.
“Після 2022 року єдиний шлях потрапити на підконтрольну територію України з таких територій, на жаль, це територія Російської Федерації, держави-агресора, і територія іноземних країн, через які проходить маршрут слідування. Як правило, він займає від п’яти днів і більше, є дороговартісним і фізично доволі тяжким, тому ми відзначаємо зменшення кількість випускників з тих територій. До повномасштабного вторгнення з Криму було близько 400 вступників. Останній період і останні декілька років ця цифра різко зменшилася”, – зазначила Ольга Куришко.
Водночас, вона наголосила, що політика держави у сфері гарантування права на освіту українським громадянам, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, не змінилася, а масштабується.
“Останні два роки працюємо з молоддю, з темою освіти, працюємо в питаннях змін до законодавства, оскільки декілька років тому було внесено зміни в основний закон який реалізує питання освіти, надає можливість отримання підтвердження результатів знань, здобутих на тимчасово окупованих територіях. Користуючись нагодою, хочу зазначити, що 15 липня було прийнято нарешті постанову на виконання цього закону. Тому, окрім вступної кампанії, тепер ще буде розпочата така процедура, як можливість підтвердження знань, здобутих на тимчасово окупованих територіях”, – сказала Куришко.
За її словами, для мешканців Криму у 2025 році запрацювала освітньо-інформаційна платформа, на якій зібрана інформація про здобуття загальної середньої, професійної та вищої освіти для учнів із ТОТ; доступ до навчальних програм і онлайн-курси; ресурси для вивчення української та кримськотатарської мов.
Дарʼївська сільська рада Херсонського району оголосила тендер на капремонт приміщень та модернізацію їдальні й харчоблоку Лиманецького ліцею. Очікувана вартість робіт становитиме 11 мільйонів 374 тисячі 105 гривень.
Про це відомо з електронної системи закупівель Prozorro.
Роботи мають бути завершені до 31 грудня 2025 року.
Підрядник повинен виконати комплекс робіт, включаючи демонтаж старих конструкцій, встановлення нових перегородок, стяжок, облицювання плиткою, фарбування, прокладання систем водопостачання, каналізації та вентиляції. В проєкті передбачено встановлення нового обладнання, меблів та інвентарю.
Особливу увагу приділено якості матеріалів, наявності сертифікатів та технічних паспортів. Учасник має включити повну вартість робіт, матеріалів, устаткування, податків та інших витрат. Забезпечення тендерних пропозицій не вимагається.
Також раніше ми писали, що на Миколаєвщині планують будувати укриття за 17 мільйонів гривень. На сайті тендерів зазначено, що планується спеціальне укриття. Для цього потрібно буде провести реконструкцію адмінбудівлі.
Ми вже писали, проте те, як у Херсонській області будують захисне спорудження на 28 мільйонів. І про зацікавленність цим об’єктом управління аудиту, в якого виникли питання, щодо спрямування коштів. Проєкт фінансується коштом субвенції з державного бюджету – 27,4 млн грн та коштом місцевого бюджету – 1,4 млн грн.
А директору транспортного сервісу було оголошено підозру про розтрату. Навіть суд відмовився йому обирати запобіжний захід, адже це не дозволяє закон у разі тяжкого злочину.
17 жовтня 2020 року двоє журналістів, у тому числі засновник видання «Альтернатива.орг», прибули на зустріч кандидата на посаду голови Великодолинської селищної ради із виборцями. Йшлося про кандидата від проросійської партії «Опозиційна платформа — За життя» Юрія Нікітінського. До журналістів підійшли незнайомці, які сказали, що не пропустять їх. Журналісти почали знімати конфлікт і їх побили та відібрали камеру.
У потерпілих медики зафіксували легкі тілесні ушкодження — струс мозку і синці.
Нікітінський у суді говорив, захід вони анонсували в мережі Інтернет, але журналістів не запрошували. Він припускає, що один із потерпілих журналістів отримує гроші за провокації і прийшов, щоб скомпрометувати його. Чоловіки, які напали на журналістів, не його працівники, не охоронці, він їх також не запрошував, але характеризує позитивно.
Спочатку обвинувачених було троє — батько і двоє синів. У 2023-му суд за строками давності закрив справу проти батька і одного з братів, яких звинувачували у перешкоджанні журналістській діяльності (ч.3 ст.171 ККУ). Третього обвинуваченого продовжили судити за насильство щодо журналістів. Він відмовився давати будь-які показання.
Суд визнав чоловіка винним і призначив йому 1 рік обмеження волі у виправному центрі.