Суспільство
В Україні створять маркетплейс виробників засобів протезування
Міністерство соціальної політики працює над створенням електронного майданчика, який об’єднає усіх виробників допоміжних засобів реабілітації.
Про це під час зустрічі, організованої Європейською Бізнес Асоціацією, розповіла міністр соціальної політики України Оксана Жолнович, передає кореспондент Укрінформу.
«Я зараз працюю над створенням маркетплейсу по типу «Розетки», куди всі учасники ринку протезних виробів зможуть зареєструватися, а люди, які замовлятимуть ці вироби за спеціальним рецептом, як в аптеці, отримуватимуть від держави відшкодування. Це буде онлайн-додаток, зручний як для бізнесу, так і для людини», – розповіла міністр.
Вона також зазначила, що цього року на закупівлю допоміжних засобів реабілітації у бюджеті передбачено 6 млрд грн, і закликала компанії розширяти виробництва і збільшувати перелік виробів.
«У цьому році ми маємо 6 млрд грн – це немалий бюджет для такого нішевого напряму. Водночас на ринку працюють 110 компаній, нам трохи їх не вистачає. Тому закликаю бізнеси, які мають хоча б побіжну дотичність до цього виробництва, долучатися. До того ж ми зараз оновлюємо перелік засобів, які будуть включені до закупівлі, прибираємо усі обмеження, тому я закликаю бізнес імпортувати, а краще виробляти в Україні усі можливі види ДЗР. Україна може стати хабом протезування», – наголосила Жолнович.
Крім того, вона розповіла учасникам зустрічі про те, що сьогодні в Україні захисники, які потребують протезування, мають змогу отримати від держави до 4,5 млн грн на придбання одного виробу. І всі вони, запевнила міністр, виготовляються з найякісніших складових виробництва провідних світових компаній.
«Велика Британія не закуповує таких електронних колін, як ми закуповуємо для наших захисників. Тому розповідайте своїм працівникам про таку можливість, гроші на це ми заклали до бюджету. Для нас надзвичайно важливо, щоби люди повертали свою мобільність. Краще людину адаптувати, соціалізувати і повернути на ринок праці», – підкреслила Жолнович.
Як повідомлялося, сьогодні в Україні переважну більшість допоміжних засобів реабілітації (ДЗР) виготовляють приватні компанії, частка державних не перевищує 5% у сукупному обсязі виробництва.
Одеса
1 вересня в Одесі: перший дзвоник провели в укритті
Першокласники в школі. Фото: Новини.LIVE
В Одесі 1 вересня школярі почали новий навчальний рік в умовах війни. Замість звичного подвір’я свято провели в укритті, щоб діти залишалися в безпеці. Першокласники та випускники разом почули перший дзвоник і змогли відчути святкову атмосферу попри тривоги та зміни в останній момент. Для багатьох це стало особливим початком.
Журналісти Новини.LIVE побували в одному із ліцеїв Одеси та зафільмували свято 1 дзвоника.
Реклама
Свято змінили
В одному з одеських ліцеїв до 1 вересня готувалися заздалегідь. Планували провести урочистості в актовій залі, прикрасили приміщення та підготували виступи дітей. Однак через погіршення безпекової ситуації план довелося змінити буквально напередодні. Директорка ліцею Галина Андрійшина розповіла, що остаточне рішення провести свято в укритті ухвалили в останній момент. Окремої репетиції в такому форматі не було, тому частину заходу організовували вже на місці.
“До 1 вересня ми намагалися готуватися, як завжди, щоб максимально діти отримали свою частку щастя, отримали трошечки свята в цей день. Проте такі тривоги, які почастішили, внесли корективи, і ми вимушені були трошечки переформатувати. Спочатку ми вирішили, що відмовляємося від свята на вулиці взагалі, щоб якомога більше забезпечити нашим дітям спокійне проведення у зв’язку з безпековими умовами”, — зазначила директорка.
Цього року на свято запросили не всіх учнів. Участь взяли чотири перші класи та три одинадцяті. Для першачків це був перший крок у шкільне життя, а для випускників — один із останніх перших дзвоників у школі.
Читайте також:
Перший клас
Учителі також готували для дітей звичне святкування, але повітряні тривоги внесли свої корективи. Попри це, педагогиня каже, що головним завданням залишалося подарувати першокласникам позитивні емоції. Вчителька першого класу Катерина Олегівна зазначила, що діти дуже чекали на цей день. За її словами, навіть в укритті хотілося зберегти для них відчуття справжнього свята.
“Ми взагалі планували наше свято в актовій залі. Актова зала була вже прикрашена, дітки всі готували номери, ми готували танець. Але тривога вносить свої корективи і, на жаль, свято таке, як ми планували, не вдалося”, — розповіла Катерина Олегівна.
Очікування батьків
Для батьків цей день також став важливою подією. Попри організаційні моменти та зміну формату святкування, мама одного з першокласників каже, що хвилюватися часу майже не було. Вона привітала дітей та їхніх батьків із початком нового етапу і зазначила, що всі чекали на цей день із радістю.
“Хочу привітати всіх першокласників, їхніх батьків з цим радісним етапом у житті. На жаль, сьогодні було перше вересня в укритті, було спекотно, але свято прийшло і всі дуже раді, що цей момент настав. Ніхто не хвилювався, всі були заклопотані різними організаційними питаннями, але всі раді, ніхто не встиг хвилюватися”, — сказала Оксана.
Перші враження
Для першокласників цей день став особливим. Хтось напередодні хвилювався, хтось зовсім не боявся школи, а дехто більше переживав через ранній підйом. Діти розповіли, як готувалися до свого першого 1 вересня та з яким настроєм прийшли до ліцею.
Сава зізнався, що перед початком навчання трохи переживав. До школи хлопчику допомагали збиратися батьки, але сам він теж долучався до підготовки. Приходити до ліцею йому було не страшно.
“Так, переживав перед цим днем. До школи збирався з допомогою батьків. Мені не було страшно приходити”, — розповів першокласник Сава.
Макс до першого дня у школі поставився значно спокійніше. Хлопчик каже, що не хвилювався перед початком навчання та з радістю прийшов до ліцею. Страху перед новим етапом у нього не було.
“Добре збирався до школи. Не переживав. Не страшно. Я радий до школи ходити”, — сказав першокласник Макс.
Марго розповіла, що її ранок перед школою виявився трохи напруженим. Дівчинка хвилювалася, бо вони поспішали, а ще їй доведеться звикнути до нового режиму. Вставати рано щодня вона поки що не дуже готова.
“Я трохи переживала. Я готувалася, ми трохи спізнювалися, я хвилювалася. Мене мама розбудила. До того, щоб так рано вставати кожен день, я ще не дуже готова”, — розповіла першокласниця Марго.
Олівія, навпаки, чекала на школу з гарним настроєм. Дівчинка заздалегідь підготувала необхідні речі та зовсім не боялася першого дня. Вона впевнена, що в школі буде цікаво, і вже готова до ранніх підйомів.
“Дуже класно збиралася до школи. Я хотіла в школу, бо думала, що буде класно. Взагалі не боялася, не переживала. Рюкзак, речі, ручки — все купили. І рано вставати кожен день я готова”, — поділилася першокласниця Олівія.
Новий навчальний рік
Загалом сьогодні, 1 вересня, в Одесі розпочали роботу 116 зі 120 шкіл. Учні закладів, які не мають власних укриттів, тимчасово навчатимуться на базі інших міських шкіл.
За рішенням уряду, новий навчальний рік починається без традиційних масових заходів. Усі формати першого дня мають відповідати безпековій ситуації, а заходи можна проводити лише з урахуванням місткості укриттів.
В Одесі цього року навчатимуться понад 84 тисячі школярів. Із них близько 32 тисяч обрали очний формат, приблизно 40,5 тисячі — змішаний, ще майже 10 тисяч навчатимуться дистанційно.
Для 5,5 тисячі першокласників цей день став початком шкільного життя. Попри війну та повітряні тривоги, одеські школи знову наповнилися дитячими голосами.
Як повідомляли Новини.LIVE, в одеських школах змінили підхід до їжі, проте питання якості залишається відкритим. Окрім масштабної модернізації їдалень, навчальні заклади змушені підлаштовуватися під реалії війни та впроваджувати нові формати харчування навіть в укриттях. При цьому кожен випадок неякісної роботи постачальників має завершуватися жорсткою реакцією та розірванням контрактів.
Також Новини.LIVE писали, що в окупованому Криму росіяни шукають нових кандидатів для служби за контрактом серед студентів та абітурієнтів. Від керівників коледжів та вишів вимагають передати дані молодих чоловіків, які можуть бути відраховані, а також тих, хто цього року не склав вступні випробування.
Суспільство
За час повномасштабної війни через ворожі обстріли знищені 423 заклади освіти
За час повномасштабної війни 4 650 закладів освіти постраждали від російських обстрілів, 423 – зруйновані повністю.
Як передає Укрінформ, про це у Телеграмі повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
“За час повномасштабної війни 4 650 закладів освіти постраждали від російських обстрілів, 423 – зруйновані повністю. Це тисячі класів, аудиторій, лабораторій і просторів, де мали навчатися українські діти та молодь”, – написав він.
За словами Лубінця, лише цього року до Офісу омбудсмана надійшло 644 звернення щодо проблем з доступом до навчання, безпеки дітей, вступу, дистанційної освіти, реорганізації закладів, булінгу, дискримінації тощо.
“Тому сьогодні говоримо не лише про початок навчального року. Говоримо про те, якою має бути українська освіта в умовах війни та що необхідно зробити, щоб право на освіту залишалося реальним для кожної дитини”, – підкреслив він.
Як повідомлялося, в Україні 1 вересня відзначають День знань – сьогодні у школах, коледжах та вишах починається навчальний рік. Особливе значення свято має для першокласників і першокурсників.
Суспільство
Ківалов зібрав 7 тисяч студентів на стадіоні за ради ре…
В Одесі 31 серпня в спортивному комплексі Національного університету “Одеська юридична академія” провели масштабні урочистості до Дня знань. За словами президента університету Сергія Ківалова, на захід зібрали близько 7 тисяч студентів, їхніх батьків, викладачів та гостей.
Ківалов назвав захід “наймасштабнішим Днем знань в історії України” та повідомив, що рекорд зафіксували представники Реєстру рекордів України.
На оприлюднених фотографіях видно, що люди були масово зібрані на спортивному майданчику, а трибуни навколо нього заповнені глядачами.
При цьому урочистості проходили з 9:00 до 10:30 31 серпня — у день, коли Одещина зазнавала російських атак.
ФОТО: скріншот з відео Сергій Ківалов/Facebook
Близько 8:00, незадовго до початку заходу, російські війська завдали удару по терміналу “Нової пошти” в Одеській області. На об’єкті виникла пожежа, яку рятувальники ліквідували. Згодом «Нова пошта» повідомила, що внаслідок атаки було знищено інноваційний термінал та сортувальну лінію, обладнання відновленню не підлягає. Серед працівників постраждалих не було.

Більше того, за даними статистики повітряних тривог за 31 серпня, Одещина протягом доби неодноразово перебувала під загрозою. На графіку зафіксовані тривоги, зокрема, вночі, близько 03:00–04:00, о 08:00, 11:00 та 20:00.

Тобто приблизно за годину до початку масового заходу в регіоні пролунала тривога, а неподалік Одеси російський удар спричинив пожежу на великому логістичному об’єкті.
Напередодні 1 вересня директор Департаменту освіти і науки Одеської ОВА Олександр Лончак закликав освітні заклади відмовитися від традиційних масових лінійок через загрозу російських обстрілів.
“Велике скупчення дітей на подвір’ї школи чи іншому відкритому майданчику — це додатковий і невиправданий ризик”, — заявив Лончак. Він рекомендував проводити святкові заходи у невеликих групах та з урахуванням можливостей укриттів.

Міністерство освіти і науки також окремо рекомендувало уникати скупчення великої кількості людей. Якщо ж захід проводять на подвір’ї або в актовій залі, кількість учасників не має перевищувати розрахункової місткості укриття.
А що з укриттями?
На офіційній карті укриттів Одеси в районі НУ «Одеська юридична академія» редакція знайшла п’ять найпростіших укриттів, які зазначені як такі, що належать університету.
Заявлена місткість вказаних на карті об’єктів:
- Академічна, 9 — 1200 місць;
- Академічна, 8 — 360 місць;
- Академічна, 2 к. 2 — 1240 місць;
- Академічна, 2 — 120 місць;
- Академічна, 2 — 120 місць.
Разом — 3040 місць.
Це приблизно на 4 тисячі місць менше, ніж заявлена Ківаловим кількість учасників заходу — близько 7 тисяч.

Звичайно, сама карта укриттів не дає можливості встановити, що всі п’ять споруд мали використовуватися саме учасниками цього заходу. Так само невідомо, який конкретно план евакуації був розроблений організаторами.
Але питання залишається: як у разі раптової повітряної тривоги кілька тисяч людей, які одночасно перебували на стадіоні, мали організовано потрапити до укриттів, якщо їхня заявлена загальна місткість становить близько 3040 місць?
На урочистостях також був присутній голова Одеської обласної ради Григорій Діденко, який опублікував фото із заходу та повідомив, що привітав студентів університету.
При цьому на офіційному сайті НУ “ОЮА” є лише заява від 30 серпня 2025 року про дозвіл оперативного командування “Південь” на проведення урочистостей за умови виконання необхідних заходів безпеки. Опублікований університетом документ із таким дозволом датований 29 серпня 2025 року, тобто стосується минулорічного заходу. Документа про дозвіл на проведення цьогорічних урочистостей офіційно не опубліковано.

Таким чином, питання не в тому, чи мав університет право провести захід — прямої заборони на масові заходи в області не було. Питання в іншому: наскільки виправданим було збирати тисячі людей в одному місці в день, коли Одещина перебувала під реальною загрозою російських ударів, а буквально перед початком урочистостей окупанти атакували об’єкт неподалік Одеси.
Нагадаємо, 29 квітня 2024 року під час ракетної атаки на Одесу росіяни вбили семеро людей і поранили 30 містян, серед них – одна дитина і вагітна жінка. Від ракетного удару пошкоджень зазнав палац студентів “Одеської юридичної академії”, відомий в Одесі як “Замок Гаррі Поттера”
В резиденції загинув проректор Міжнародного гуманітарного університету Борис Васильєв та постраждав колишній народний депутат, президент НУ “ОЮА” та МГУ Сергій Ківалов. В місті було оголошено жалобу.
Речник Сил оборони півдня Дмитро Плетенчук назвав цей удар винятковим. За словами військового, росіяни і раніше обстрілювали українську територію ракетами зі шрапнеллю, але лише цього разу окупанти вдарили таким касетним снарядом по людному місцю
-
Одеса1 тиждень agoРФ двічі атакувала Одещину реактивними БпЛА 16 серпня
-
Події1 тиждень agoТри фільми студентів майстерні Томашпольського візьмуть участь у міжнародних фестивалях
-
Відбудова1 тиждень agoКабмін спрямував ще понад ₴5,1 мільярда на виплату компенсацій за знищене росіянами житло
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські дрони уразили два російські літаки, вісім комплексів РЛС та позицію дивізіону С-400
-
Усі новини1 тиждень agoСекрет довголіття назвала 117-річна Етель Мей Катерхем з Британії
-
Політика1 тиждень agoПрезидент Литви виголосив у Києві промову українською
-
Події1 тиждень agoУ Києві нагородили переможців літературного конкурсу «Кримський інжир/Qırım inciri»
-
Відбудова1 тиждень agoна Херсонщині за тиждень погодили житлових сертифікатів на ₴183 мільйони
