Connect with us

Суспільство

В Україні створять маркетплейс виробників засобів протезування

Published

on



Міністерство соціальної політики працює над створенням електронного майданчика, який об’єднає усіх виробників допоміжних засобів реабілітації.

Про це під час зустрічі, організованої Європейською Бізнес Асоціацією, розповіла міністр соціальної політики України Оксана Жолнович, передає кореспондент Укрінформу.

«Я зараз працюю над створенням маркетплейсу по типу «Розетки», куди всі учасники ринку протезних виробів зможуть зареєструватися, а люди, які замовлятимуть ці вироби за спеціальним рецептом, як в аптеці, отримуватимуть від держави відшкодування. Це буде онлайн-додаток, зручний як для бізнесу, так і для людини», – розповіла міністр.

Вона також зазначила, що цього року на закупівлю допоміжних засобів реабілітації у бюджеті передбачено 6 млрд грн, і закликала компанії розширяти виробництва і збільшувати перелік виробів.

«У цьому році ми маємо 6 млрд грн – це немалий бюджет для такого нішевого напряму. Водночас на ринку працюють 110 компаній, нам трохи їх не вистачає. Тому закликаю бізнеси, які мають хоча б побіжну дотичність до цього виробництва, долучатися. До того ж ми зараз оновлюємо перелік засобів, які будуть включені до закупівлі, прибираємо усі обмеження, тому я закликаю бізнес імпортувати, а краще виробляти в Україні усі можливі види ДЗР. Україна може стати хабом протезування», – наголосила Жолнович.

Крім того, вона розповіла учасникам зустрічі про те, що сьогодні в Україні захисники, які потребують протезування, мають змогу отримати від держави до 4,5 млн грн на придбання одного виробу. І всі вони, запевнила міністр, виготовляються з найякісніших складових виробництва провідних світових компаній.

«Велика Британія не закуповує таких електронних колін, як ми закуповуємо для наших захисників. Тому розповідайте своїм працівникам про таку можливість, гроші на це ми заклали до бюджету. Для нас надзвичайно важливо, щоби люди повертали свою мобільність. Краще людину адаптувати, соціалізувати і повернути на ринок праці», – підкреслила Жолнович.

Читайте також: Клименко сказав, коли МВС планує завершити створення центру протезування

Як повідомлялося, сьогодні в Україні переважну більшість допоміжних засобів реабілітації (ДЗР) виготовляють приватні компанії, частка державних не перевищує 5% у сукупному обсязі виробництва.



Джерело

Суспільство

Уряд уточнив механізм перерахунку за тепло та гарячу воду при надзвичайних ситуаціях

Published

on



Кабінет Міністрів уточнив механізм перерахунку платіжок за теплопостачання та гаряче водопостачання у разі погіршення якості послуг через російські обстріли.

Як передає Укрінформ, про це повідомила Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у Телеграмі.

“Уряд уточнив механізм перерахунку за тепло та гарячу воду: у разі суттєвого погіршення якості послуг через російські атаки споживачі зможуть сплачувати лише 20% від вартості послуги”, – написала Свириденко.

За її словами, прийняте рішення дозволить збільшити розмір перерахунку з 20% до 80% для споживачів та чітко враховувати фактичний обсяг і якість наданих послуг. При цьому перерахунок стане обов’язковим для всіх постачальників тепла та гарячої води незалежно від регіону.

“Зокрема, рішення уряду дає можливість провести додаткові перерахунки для споживачів у Києві за січень 2026 року після масованих ударів по енергетичній інфраструктурі столиці”, – додав у Телеграмі віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Водночас, органи місцевого самоврядування отримають можливість компенсувати частину витрат комунальних підприємств для відновлення пошкодженої інфраструктури із резервних фондів місцевих бюджетів.

Читайте також: Мінрозвитку та ЮНІСЕФ співпрацюватимуть над посиленням систем водопостачання, опалення й енергетики

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці січня Кабінет міністрів ухвалив постанову, яка затверджує автоматичне проведення перерахунку за ненадані або надані у неповному обсязі комунальні послуги.

Раніше Свириденко повідомляла, що за січень проведено перерахунки в містах, де послуги не надавалися, були надані не в повному обсязі або неналежної якості – зокрема через ворожі атаки. Загалом споживачам не нарахували 36,4 млн грн. Найбільше за теплопостачання – 16,6 млн грн і гарячу воду – 9,9 млн грн, також перерахунки стосувалися водопостачання – 3,9 млн грн, водовідведення – 5,7 млн грн та поводження з відходами – 257,6 тис. грн.

Фото Укрінформу можна купити тут 



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Подарунки, 21 авто та 171 мільйон у готівці: як жила політична еліта Миколаївської міськради Анонси

Published

on


Депутати Миколаївської міської ради задекларували понад 131 мільйон гривень доходів і майже пів мільярда гривень заощаджень, більшість із яких зберігають готівкою. У деклараціях фігурують десятки об’єктів нерухомості, люксові автомобілі, мільйонні подарунки від родичів та нерухомість за кордоном. 

Центр публічних розслідувань та Інтент проаналізували декларації 48 депутатів за 2025 рік.

Зарплати в тіні дивідендів і подарунків 

Рейтинг доходів депутатів очолила Тетяна Домбровська. У 2025 році вона задекларувала 13,49 мільйона гривень, і майже вся ця сума — особисті доходи. Основне джерело — дивіденди від власного бізнесу, які склали 13,32 мільйона гривень. При цьому жодної гривні зарплати у декларації немає. Для порівняння: у 2024 році її дохід становив 8,81 мільйона гривень, тобто за рік він зріс більш ніж вдвічі.

На другому місці опинився Сергій Кантор із загальним доходом 12,37 мільйона гривень. Основна частина цієї суми — 9,32 мільйона гривень — припадає на доходи родини від підприємницької діяльності. Особисто депутат задекларував 2,36 мільйона гривень бізнес-доходу, 382 тисячі гривень зарплати та 283 тисячі гривень пенсії. Водночас порівняно з 2024 роком, коли Кантор був лідером рейтингу з 17,04 мільйона гривень, його сукупний дохід зменшився на чверть.

Найпомітніше зростання продемонстрував секретар міської ради Дмитро Фалько. Якщо у 2024 році він декларував 2,29 мільйона гривень доходу, то у 2025-му — вже 7,06 мільйона. Однак структура цих доходів показує, що основний приріст забезпечили не зарплата чи бізнес, а подарунки. Особисто Фалько отримав 795 тисяч гривень зарплати та 1,5 мільйона гривень дивідендів. Ще 270 тисяч гривень подарував йому батько Володимир Фалько. Найбільший внесок — негрошовий подарунок доньці секретаря міськради Олександрі на 3,55 мільйона гривень. Додатково ще 250 тисяч гривень були переказані дружині Юлії як внутрішній сімейний переказ. У підсумку подарунки та дивіденди у чотири рази перевищили офіційну зарплату посадовця.

Четвертим у рейтингу став Віталій Кім із 6,94 мільйона гривень доходу. При цьому більшу частину — 4,33 мільйона гривень або 62 відсотки — забезпечила дружина. Сам депутат задекларував 2,14 мільйона гривень зарплати та ще 470 тисяч гривень іншого доходу. Дружина отримала переважно прибутки від підприємницької діяльності — 3,48 мільйона гривень, а ще 490 тисяч гривень — від продажу майна. Порівняно з попереднім роком родинний дохід зріс незначно: із 6,27 до 6,94 мільйона гривень, тобто приблизно на 11 відсотків.

П’яте місце посів Олег Афанасьєв із 6,85 мільйона гривень сукупного доходу. Водночас особисто він заробив лише 960 тисяч гривень: 880 тисяч від підприємницької діяльності та 86 тисяч гривень зарплати. Решту — 5,89 мільйона гривень або 85 відсотків загальної суми — задекларувала дружина Тетяна. Основними джерелами стали 3,11 мільйона гривень бізнес-доходів та 2,65 мільйона гривень від продажу нерухомості. Порівняно з 2024 роком, коли родина задекларувала 6 мільйонів гривень, дохід зріс на 14 відсотків.

Схожа ситуація і в Ганни Ременнікової, голови адміністрації Інгульського району. З її 5,1 мільйона гривень доходу 84 відсотки — це кошти родини від бізнесу. Рустамджан Садрідінов задекларував 6,1 мільйона гривень, і майже весь цей дохід — 5,99 мільйона гривень — отриманий від підприємницької діяльності. Зарплата при цьому склала лише 134 тисячі гривень.

Наталя Горбенко задекларувала 6,4 мільйона гривень доходу, однак значна частина цих коштів має разовий характер. Зокрема, 3,1 мільйона гривень вона отримала від продажу нерухомості, ще 1,18 мільйона — від продажу цінних паперів. Зарплата та доходи від бізнесу разом склали лише близько 1,5 мільйона гривень.

Водночас один депутат — Андрій Кучеренко — задекларував нульовий дохід. Ще четверо депутатів вказали менш ніж 200 тисяч гривень річного доходу: Валерій Дашевський, Олександр Ковтун, Руслан Москаленко та Єлизавета Тріщанович.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/інтент/ШІ

Кеш, пів мільярда заощаджень та позики 

Лідером за заощадженнями став Сергій Кантор, який задекларував 171 мільйон гривень — це більше, ніж сума заощаджень усіх інших депутатів першої десятки разом. За рік його статки зросли на 17 мільйонів: торік він зберігав 154 мільйони. Майже всі кошти належать особисто депутату — 169 мільйонів, ще 1,9 мільйона задекларовано на доньку. Найбільшу частину заощаджень становлять кошти, позичені третім особам — 110 мільйонів гривень, тобто понад 64% усієї суми. Готівкою Кантор тримає близько 34 мільйонів у євро та доларах, а ще приблизно 23 мільйони зберігає на банківських рахунках у різних валютах.

Друге місце посів Микола Капацина із 69,94 мільйона гривень заощаджень. Усі кошти депутат задекларував особисто. Готівкою він зберігає 23,5 мільйона гривень в еквіваленті: 430 тисяч євро, 20 тисяч доларів та 1,2 мільйона гривень. Ще близько 17,3 мільйона лежать на банківських рахунках, переважно у валюті. Крім того, депутат позичив третім особам 29,2 мільйона гривень у різних валютах. Порівняно з минулим роком його заощадження скоротилися майже на 10% — 77,48 мільйона гривень.

Третю позицію посіла Світлана Бабаріка, яка задекларувала 37,88 мільйона гривень. Майже всі кошти вона тримає готівкою: понад 24,9 мільйона у євро та ще близько 12,7 мільйона у доларах. На банківських рахунках депутатка зберігає лише кілька тисяч гривень на різних рахунках. За рік її заощадження зменшилися на 13% — 43,42 мільйона гривень.

Четверте місце займає Олександр Мєдвєдєв із 23,84 мільйона гривень заощаджень. Особисто депутат зберігає 15,25 мільйона гривень: більшу частину — готівкою в доларах та євро, ще майже пів мільйона — на банківських рахунках. Його дружина задекларувала ще 8,59 мільйона гривень у валютній готівці та на рахунках. У порівнянні з 2024 роком загальна сума майже не змінилася та скоротилася лише на 5%.

П’ятірку лідерів закриває Артем Ільюк із 21,98 мільйона гривень заощаджень. Сам депутат зберігає 19,58 мільйона — переважно готівкою у доларах, євро та гривнях. Його дружина тримає ще 2,4 мільйона гривень готівкою. Банківських рахунків у декларації родина не вказала. За рік заощадження Ільюка зросли на 5% — із 20,97 мільйона гривень.

Загалом 48 депутатів задекларували 484 мільйони гривень заощаджень. Майже вся ця сума — готівка: 483 мільйони гривень, або 99,8% від загального обсягу. На банківських рахунках депутати зберігають лише 58,8 мільйона гривень, ще 166 мільйонів вони позичили третім особам. Водночас дев’ять депутатів взагалі не задекларували жодних заощаджень.

Окремо вирізняється ситуація з Олександром Березою: попри 11,5 мільйона гривень сімейних заощаджень, особисто депутат не задекларував жодної гривні — усі кошти оформлені на дружину. Аналогічна ситуація в Олега Афанасьєва, де всі 4,2 мільйона гривень записані на родину, Руслана Москаленка із 3,1 мільйона виключно на дружині та Олени Кузьміної, у якої 96% із 2,5 мільйона гривень заощаджень належать членам родини.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/інтент/ШІ

Квартири в ЄС та 60 об’єктів нерухомості

Рейтинг житлової нерухомості очолює Дмитро Іванов. У декларації — 2 737 квадратних метрів житла у 25 об’єктах, але жоден із них не записаний безпосередньо на депутата. Усе майно оформлене на дружину Олену Іванову: 24 квартири в Миколаєві площею від 61 до 179 квадратних метрів та будинок на 168 квадратних метрів у Тернуватому Миколаївського району. Сам Іванов у розділі житлової нерухомості взагалі не фігурує.

Друге місце посідає Владислав Чайка — 1 437 квадратних метрів у 15 об’єктах. Більша частина нерухомості належить йому особисто: 1 205 квадратних метрів, або 84% від усього обсягу. Найбільший об’єкт — житловий будинок площею 666 квадратних метрів, записаний на самого депутата. Також він володіє дванадцятьма квартирами площею від 36 до 64 квадратних метрів у спільній частковій власності з Олексієм Пеліпасом. Ще 232 квадратні метри оформлені на Ірину Бергман, яку депутат вказує як особу, що спільно проживає без реєстрації шлюбу: це квартира на 60 квадратних метрів у спільній власності та квартира на 173 квадратні метри, де обидва мають право користування.

Третім у рейтингу став Сергій Кантор із 1 097 квадратними метрами у чотирьох об’єктах. Близько трьох чвертей нерухомості — особисті активи депутата: 823 квадратних метри. На нього записані два будинки в Миколаєві площею 729 і 94 квадратних метри. Решта житла належить дружині Наталії Кантор — це дві квартири у Миколаєві площею 198 і 76 квадратних метрів.

Четверту позицію займає Тетяна Домбровська з 818 квадратними метрами у дев’яти об’єктах. Особисто їй належать п’ять квартир у Миколаєві та Одесі — площею 86, 206, 76, 20 і 30 квадратних метрів. Загалом це 618 квадратних метрів. Ще близько 200 квадратних метрів оформлені у спільній частковій власності з сином Миколою Домбровським: квартири на 33, 123 і 82 квадратних метри та будинок площею 163 квадратних метри. У кожному з цих об’єктів частки поділені порівну — 50 на 50.

П’ятірку лідерів замикає Микола Капацина із 730 квадратними метрами житлової нерухомості у семи об’єктах. Особисто депутату належать 478 квадратних метрів: будинок площею 232 квадратних метри в Одесі, квартира на 162 квадратних метри та ще один будинок на 85 квадратних метрів у Миколаєві. Ще 253 квадратних метри записані на членів родини. Квартира в Одесі площею 93 квадратних метри оформлена у спільній частковій власності на сина Георгія та доньку Софію. Дві квартири в Києві — на 45,5 та 114 квадратних метрів — належать дружині Анастасії. Окремо в декларації зазначена квартира площею 179,5 квадратного метра в Австрії, однак ідеться про оренду, а не про право власності.

Закордонну житлову нерухомість задекларували п’ятеро депутатів — загалом дев’ять об’єктів. Формати користування різні: від приватної власності до оренди та права проживання. Наталя Горбенко володіє трьома кімнатами в Болгарії площею 39,9, 58,3 та 43,7 квадратного метра. Сергій Щербаков має у співвласності квартиру в Польщі площею 75,96 квадратного метра. Микола Капацина орендує квартиру в Австрії, а Ганна Норд — житло площею 68 квадратних метрів у берлінському комплексі Grüne Mitte. Дмитро Фалько задекларував дві квартири у Польщі та кімнату площею 12 квадратних метрів у Лондоні, де під час навчання проживають його доньки. У декларації це вказано як право проживання, а не власність.

Загалом топ-5 депутатів задекларували 6 819 квадратних метрів житлової нерухомості у 60 об’єктах.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/інтент/ШІ

Склади, офіси та тисячі квадратів 

У рейтингу нежитлової нерухомості перше місце посідає Дмитро Фалько. Він задекларував 9 074 квадратних метри у чотирьох об’єктах — і всі вони оформлені особисто на нього. Найбільше майна зосереджено в Токарівці на Херсонщині: там Фалько володіє двома будівлями площею 6 466 та 1 257 квадратних метрів, тобто разом понад 7 700 квадратів. Ще два об’єкти розташовані у Миколаєві — це приміщення на 1 333 та 17 квадратних метрів. Родина у цьому розділі декларації не згадується.

Друге місце займає Владислав Чайка, який задекларував 34 нежитлові об’єкти загальною площею 5 596 квадратних метрів. Водночас лише 2 083 квадратних метри належать особисто йому — це склади, офіс і нежитлові приміщення у Миколаєві. Решту 3 513 квадратних метрів Чайка записав на Ірину Бергман, яку вказує як особу, що проживає з ним без офіційного шлюбу. На неї оформлені склади у Лупаревому Миколаївського району площею 700 квадратних метрів, об’єкт на 825 квадратів, нежитлові приміщення на 310 квадратних метрів, а також низка менших об’єктів, зокрема три гаражі площею 30, 30 і 29 квадратних метрів.

Третю позицію посідає Рустамджан Садрідінов із 4 483 квадратними метрами нежитлової нерухомості у двох об’єктах. Обидва вони оформлені особисто на депутата. Один об’єкт площею 850 квадратних метрів розташований в Іванівці Миколаївського району, інший — на 3 633 квадратних метри — також у Миколаївському районі. Члени родини в цьому розділі декларації відсутні.

Четвертим у рейтингу став Сергій Кантор. Він задекларував 3 120 квадратних метрів у чотирьох нежитлових об’єктах, і всі вони належать йому особисто. Найбільші приміщення розташовані у Миколаєві — це об’єкти площею 1 343 та 1 273 квадратних метри. Ще одне приміщення у місті має площу 341 квадратний метр, а об’єкт на 163 квадрати розташований у Коблевому на узбережжі Чорного моря. На дружину чи інших членів родини нерухомість у цьому розділі не оформлена.

П’яте місце займає Андрій Туріца, який володіє 2 459 квадратними метрами нежитлової нерухомості у семи об’єктах. Усі вони записані особисто на нього. Найбільшим активом є будівля у Миколаєві площею 2 305 квадратних метрів. Також Туріца задекларував об’єкт на 52 квадратних метри у Геройському Скадовського району, два гаражі та ще кілька невеликих приміщень у Миколаєві. Родина у цьому розділі декларації не фігурує.

Окремо варто відзначити Дмитра Іванова. Він задекларував 38 нежитлових об’єктів у Миколаєві загальною площею 1 474 квадратних метри. А разом із 25 житловими об’єктами його портфель налічує вже 63 об’єкти нерухомості.

Родинні гектари депутатських сімей 

Рейтинг землевласників очолює Микола Капацина: він задекларував 48,12 гектара землі у 14 ділянках. Найбільше землі зосереджено у Довгій Пристані Первомайського району, де йому належать кілька ділянок площею від 3 до 5,4 гектара кожна. Ще 0,1 гектара депутат має у Миколаєві. Усі 48 гектарів записані особисто на Капацину. За рік його земельний банк майже не змінився: торік він становив 48,06 гектара.

Друге місце посідає Вікторія Переверьзєва із 44,65 гектара у 13 земельних ділянках у Вознесенському районі. Водночас майже вся земля — 42,65 гектара або 95% — оформлена на членів родини. Найбільші ділянки розташовані у Крутоярці, Маложенівці та Ясногородці. Особисто депутатці належать лише 2 гектари та ще 1,38 гектара в Єланці.

Третю позицію займає Ірина Бойченко, яка задекларувала 34,53 гектара у 14 ділянках. Усі вони розташовані в Костичах Баштанського району. Частина землі належить депутатці особисто — це ділянки площею 4,8, 4,3 та 3,01 гектара. Решта оформлена на родину: серед них кілька ділянок по 4, 3 та 2 гектари.

Четвертою у рейтингу стала Олена Кісельова із 13,71 гектара землі у 14 ділянках. Майже вся площа — 13,33 гектара — записана на членів родини. Зокрема, сім ділянок по 2 гектари розташовані у Миколаївському районі. Ще кілька невеликих ділянок родина має у Миколаєві та Центральному районі. Особисто депутатці належать лише 0,38 гектара.

П’ятірку найбільших землевласників замикає Дмитро Фалько із 10,66 гектара у 11 ділянках. Майже вся земля оформлена особисто на депутата. Він володіє ділянками у Воскресенському Миколаївського району, Токарівці на Херсонщині та Галициновому. Лише одна ділянка площею 0,1 гектара у Баловному записана на родину. Земельні активи Фалька розташовані у кількох районах, а частина з них — у Херсонській області, поблизу зони бойових дій.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/інтент/ШІ

Люксові авто, мотоцикли й вантажівки 

Рекорд за кількістю транспортних засобів утримує Микола Капацина: він задекларував 21 одиницю техніки, з яких 18 належать йому особисто. У автопарку депутата – два мотоцикли Kawasaki Vulkan (2016) та Indian (2016), позашляховик Jaguar XK (2012), а також кілька автомобілів Audi. Ще три транспортні засоби оформлені на членів родини.

Друге місце посідає Олена Кісельова із дев’ятьма транспортними засобами, але структура власності тут протилежна до Капацини: сім одиниць записані на родину, а особисто їй належать лише два. Серед задекларованого транспорту – ЗАЗ 110307 (2000 року), Chevrolet Aveo (2007 року) та вантажний САЗ 3507, що є доволі нетиповим для депутатських декларацій.

Також дев’ять транспортних засобів задекларував Андрій Туріца. Із них шість належать йому особисто. Серед основних авто – Toyota Land Cruiser 200 (2013 року), Toyota Proace (2016 року) та ВАЗ 212140. Ще три одиниці транспорту оформлені на родину депутата.

Четверту позицію займає Дмитро Іванов із чотирма транспортними засобами. Особисто він володіє лише Land Rover Discovery Sport (2018 року), тоді як решта транспорту, зокрема Land Rover Discovery 2010 року та Renault, записані на членів родини.

П’ятірку лідерів замикає Дмитро Фалько, який задекларував чотири транспортні засоби. Три з них належать йому особисто: Mercedes-Benz S 500L (2012 року), причіп Thiel R563 (2009 року) та Toyota C-HR Hybrid. Ще один транспортний засіб оформлений на родину.

Серед інших цікавих позицій у деклараціях: Олег Афанасьєв задекларував BMW X3 (2018 року) та DENZA Z9GT (2024 року) – китайський електромобіль преміумкласу. Руслан Москаленко вказав мотоцикл BMW R1200GS (2012 року), Toyota Venza (2014 року) та електромобіль BYD Song Plus EV (2025 року).

Аномалії та незвичне

Нуль заощаджень при мільйонних доходах

П’ятеро депутатів задекларували значні доходи — від 500 тисяч до 6,4 мільйона гривень — але не вказали жодних заощаджень. Найбільший дохід серед них має Дмитро Іванов — 6,4 мільйона гривень. Також без накопичень залишилися Сергій Щербаков із доходом 3,2 мільйона, Анатолій Петров — два мільйони, Микола Карцев — один мільйон та Дмитро Січко.

Родини приносять основний дохід. У десяти депутатів більшу частину сімейного бюджету формують доходи членів родини. Найбільша залежність від родинних коштів — в Олега Афанасьєва: 85 відсотків із загального доходу 6,85 мільйона гривень забезпечила родина. Майже така ж ситуація у Ганни Ременнікової — 84 відсотки від 5,1 мільйона гривень. Понад 60 відсотків доходів родини також задекларували Сергій Кантор, Дмитро Фалько та Владислав Кім.

Мільйони — лише на дружинах 

Олександр Береза при загальних заощадженнях у 11,5 мільйона гривень не задекларував жодної гривні особисто — усі кошти записані на дружину. Аналогічно вчинили Руслан Москаленко, у якого всі 3,1 мільйона гривень належать родині, та Олег Афанасьєв, де родина задекларувала всі 4,2 мільйона гривень заощаджень.

63 об’єкти нерухомості в одній декларації

Дмитро Іванов задекларував одразу 63 об’єкти нерухомості: 25 житлових та 38 нежитлових. Загальна площа майна перевищує 4 200 квадратних метрів.

Мільйонні подарунки від родича

Дмитро Фалько та член його родини отримали подарунки на понад 3,8 мільйона гривень від Володимира Фалька — ймовірно, батька або брата секретаря ради. Сам депутат задекларував 270 тисяч гривень подарунка, а член родини — негрошовий подарунок вартістю 3,55 мільйона гривень.

Закордонна нерухомість — переважно не у власності

П’ятеро депутатів задекларували дев’ять об’єктів нерухомості за кордоном. У власності перебувають лише кімнати Горбенко в Болгарії та квартира Сергія Щербакова у Польщі. Інші об’єкти депутати орендують або користуються ними за правом проживання: Микола Капацина — в Австрії, Юрій Норд — у Берліні, а діти Дмитра Фалька проживають у житлі в Польщі та Лондоні.

Земля поблизу фронту

 Дмитро Фалько задекларував дві земельні ділянки загальною площею два гектари в Токарівці Херсонського району. Село розташоване неподалік лінії бойових дій.

Підсумки

Декларації депутатів Миколаївської міської ради за 2025 рік показали: 48 обранців сукупно заробили 131 мільйон гривень і накопичили майже 484 мільйони гривень заощаджень. Переважну частину цих коштів депутати зберігають готівкою. Банківська система у місті, яке зазнало масштабних руйнувань через повномасштабне вторгнення, досі не стала для багатьох основним способом збереження грошей.

Найбільший дохід задекларувала Тетяна Домбровська – 13,49 мільйона гривень. Майже всі ці кошти вона отримала у вигляді дивідендів від власного бізнесу. За рік її доходи зросли на 53 відсотки. Сергій Кантор, своєю чергою, задекларував найбільші заощадження – 171 мільйон гривень. З цієї суми 110 мільйонів він видав як позики третім особам.

Секретар міськради Дмитро Фалько за рік утричі збільшив свої доходи. Водночас понад чотири мільйони гривень із задекларованих семи мільйонів він отримав у вигляді подарунків від людини з таким самим прізвищем.

У деклараціях депутатів Кіма та Афанасьєва значну частину доходів забезпечили дружини: їхні заробітки сформували від 62 до 85 відсотків сімейних доходів. Микола Капацина задекларував 21 транспортний засіб, 48 гектарів землі та сім об’єктів нерухомості. Дмитро Іванов разом із родиною володіє 63 об’єктами нерухомості.

Водночас п’ятеро депутатів, попри доходи від 500 тисяч до 6,4 мільйона гривень, не задекларували жодних заощаджень. Ще троє депутатів – Андрій Єрмолаєв, Станіслав Мартировсов та Сергій  Танасов – декларацій узагалі не подали. За інформацією редакції, вони проходять службу у Збройних силах України.


Олеся Ланцман



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Одесі модернізують їдальню ліцею №86 за держсубвенцію

Published

on


Про це повідомили в Одеській міській військовій адміністрації. 

Що передбачає проєкт?

Харчоблок ліцею капітально відремонтують. У закладі оновлять приміщення та обладнання. Також створять комфортні умови для приготування і приймання їжі.

Хто фінансує роботи?

Проєкт реалізують на умовах співфінансування. Основну частину витрат покриє державний бюджет. Решту профінансує місто.

У лютому уряд затвердив умови надання субвенції на модернізацію шкільних їдалень у 2026 році. Цьогоріч на реалізацію проєктів передбачено один мільярд гривень, 

— повідомила заступниця голови МВА Ольга Лозова. 

Вона також зазначила, що проєкт пройшов конкурсний відбір спеціальної комісії Міністерства освіти і науки України. 

Загальний обсяг фінансування проєкту становить 30 мільйонів. Чиновниця уточнила, що з них 80% — це державна субвенція, та 20% — співфінансування з місцевого бюджету. 

Скільки дітей навчається у ліцеї №86?

Наразі у ліцеї навчаються 1213 дітей. Після модернізації вони отримають сучасний, безпечний та зручний простір для харчування.

Реформа харчування на Одещині: охоплення шкіл та оновлені харчоблоки 

В Одеській області станом на березень 2026 року забезпечили гарячими обідами всіх учнів початкових класів та продовжили модернізацію шкільних харчоблоків. 

Як повідомив голова Одеської ОВА Антон Шалигайло, з січня по травень 2026 року для Одещини передбачено державну субвенцію на харчування учнів 1–4 та 5–11 класів у розмірі 778,9 млн гривень. Наразі в школах області організовано харчування для 160 704 учнів — це близько 80% від загальної кількості школярів. Усі учні початкових класів забезпечені гарячими обідами, а з вересня 2025 року їх також отримують учні 5–11 класів.

У 2024–2025 роках в області оновили 13 шкільних харчоблоків: три — за моделлю «опорна кухня» та десять — за моделлю «базова кухня». На це спрямували понад 141 млн гривень державної субвенції разом із співфінансуванням з місцевих бюджетів.

У межах реформи також впроваджують оновлене меню зі зменшеною кількістю солі та цукру та більшою часткою овочів і фруктів. За результатами опитування батьків, 76% із майже 33 тисяч респондентів задоволені організацією шкільного харчування.

У 2026 році громади Одещини подали ще 18 проєктів до державної системи DREAM для подальшої модернізації харчоблоків. 



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.