Події
В Україні за рік зняли з продажу 7700 видань, випущених у Росії та Білорусі
Із квітня 2024 року завдяки вжитим заходам Державного комітету телебачення і радіомовлення України припинено розповсюдження 7,7 тис. найменувань видавничої продукції.
Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій, передає Укрінформ.
“Держкомтелерадіо проводить моніторинг українського сегмента мережі Інтернет з метою виявлення на вітчизняному книжковому ринку видань, що були виготовлені та/або випущені видавництвами країни-агресора та Республіки Білорусь, розповсюдження яких заборонено в Україні згідно зі статтею 281 Закону України «Про видавничу справу». Загалом з квітня 2024 року завдяки вжитим заходам Держкомтелерадіо припинено розповсюдження 7,7 тис. найменувань видавничої продукції, незаконно розміщеної продавцями на інформаційних ресурсах Prom.ua та ROZETKA.UA”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що заборонену до розповсюдження видавничу продукцію було видалено, а продавців попереджено про передбачену законом відповідальність за провадження неправомірної діяльності у видавничій справі.
Зусиллями Держкомтелерадіо припинено розповсюдження дитячої літератури авторства громадянина РФ Андрія Усачова, який очолює опікунську раду Російської державної дитячої бібліотеки, інтернет-магазинами Balka-book, DREAMBOOK, mybook.biz.ua, «Книжковий дім», Bizlit, Knigovo, Goodbooks та Book Tower.
Крім того, у березні припинено незаконну реалізацію російської видавничої продукції стаціонарною книгарнею «Ера Водолія» у Києві.
Завдяки постійному моніторингу видавничої продукції з РФ, Білорусі та тимчасово окупованих територій Держкомтелерадіо виявляє антиукраїнські видання та веде відповідний перелік. Наразі в ньому — 566 пропагандистських позицій, п’ять із яких додано в березні.
Як повідомлялося, у рамках акції «Українським дітям – українську книгу» в міста України та в більш як 32 країни світу було доставлено понад 1 млн українських книг.
Фото ілюстративне: kmr.gov.ua
Події
В Україні розпочали підготовку до 100-річчя української анімації
Команда фестивалю актуальної анімації та медіамистецтва Linoleum та Довженко-Центру спільно з анімаційною спільнотою та за підтримки Українського культурного фонду розпочала підготовку до святкування 100-річчя української анімації у 2027 році.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на фестиваль Linoleum.
«100-річчя української анімації – це не лише нагода згадати нашу історію, а й можливість разом визначити, якою ми хочемо бачити українську анімацію в майбутньому. Саме тому ми починаємо не зі святкування, а зі стратегічної розмови, до якої запрошуємо представників різних професійних середовищ», – зазначила директорка фестивалю Linoleum Анастасія Верлінська.
За її словами, протягом наступних місяців вони спільно напрацюють практичні рішення для виставкових і музейних проєктів, кураторських програм, освітніх форматів, створення нового контенту та використання сучасних технологій.
“Ми хочемо, щоб 2027 рік став не лише серією подій, а початком довгострокових змін, які посилять українську анімацію та зроблять її історію більш видимою як в Україні, так і за її межами», – зазначила вона.
До програми святкування увійдуть дослідницькі, архівні, дискусійні, фестивальні, освітні та індустрійні ініціативи з метою осмислення української анімаційної спадщини, актуалізації «сліпих зон» її історії та формування сталої моделі збереження й розвитку анімації як невіддільної складової культурної політики України.
До участі у фокус-групах долучаться представники анімаційної та аудіовізуальної спільноти, а також провідні фахівці й фахівчині, які формують розвиток відповідних напрямів – експерти у сфері музейної справи, архівної діяльності, продюсування, програмування фестивалів, цифрових технологій, культурної політики та міжнародної співпраці. Серед них – аніматор Микита Лиськов, представники/ці фестивалів Миколайчук OPEN, Sunny Bunny, KISFF та Docudays, Музею історії міста Києва, Українського дому, Squat 17b – культурний простір, Довженко-Центру тощо.
Презентація стратегії святкування відбудеться 29 вересня під час відкриття Міжнародного фестивалю актуальної анімації Linoleum у Довженко-Центрі.
Як повідомляв Укрінформ, фестиваль актуальної анімації та медіамистецтва Linoleum – найбільший показ авторської анімації в Україні, який займається промотування незалежної анімації та створення сприятливих умов для розвитку анімаційної та суміжних індустрій в Україні.
У 2026 році фестиваль відбудеться з 29 вересня по 4 жовтня у двох локаціях Києва – UNIT.City та Довженко-Центрі.
Фото ілюстративне: скриншот відео
Події
Премія книжкових блогерів оприлюднила лонглист
Організатори оприлюднили довгий список Премії книжкових блогерів «Книжкової країни», яка об’єднує 35 найобговорюваніших перекладів книжок, виданих у 2025-2026 роках.
Як передає Укріноформ, про це повідомило Читомо.
Як зазначають організатори, ключовим критерієм відбору став вплив на читацьку спільноту й популярність книжки серед читачів.
Формуючи довгий список, журі враховувало власні читацькі враження, інтерес до видань, а також те, як активно їх обговорювали у книжкових клубах і спільнотах.
На сайті фестивалю стартувало читацьке голосування за короткий список премії – воно триватиме до 31 липня. Проголосувати можна за посиланням.
За його результатами визначать 5 книжок-фіналістів. Переможця серед них обере журі Премії книжкових блогерів, а оголосять його 19 вересня під час фестивалю «Книжкова країна. Загадкова».
До складу журі цього сезону увійшли:
- Надія Панченко («Світло бібліотек»);
- Тетяна Гонченко («Непозбувний книгочитун»);
- Влад Рудніцький («Той, хто не любив читати»);
- Анастасія Іщенко («Книжковий восьминіг»);
- Євгенія Яцюк («Це ніхто не буде читати»);
- Настя Гавриш («Настя, що почитати?»);
- Наталя Телентюк («Ната в книжкових світах»);
- Анна Хакімова («Книжкова драконка»).
До довгого списку премії увійшли:
- «Жінки» (Крістін Генна, «РМ»);
- «Мої друзі» (Фредрік Бакман, #книголав);
- «Божественні супротивники», кн. 1 (Ребекка Росс, «РМ»);
- «Тисяча осяйних сонць» (Халед Госсейні, «Видавництво Старого Лева»);
- «Життя після «так» (Тейлор Дженкінс Рід, Artbooks);
- «Опівнічні діти» (Салман Рушді, «Фабула»);
- «Завіт води» (Абрахам Верґіс, Artbooks);
- «Катабазис» (Ребекка Кван, «Жорж»);
- «Поховай наші кості в опівнічній землі» (В. Е. Шваб, #книголав);
- «Інциденти у нас вдома» (Джош Малерман, «Ще одну сторінку»);
- «Наші дружини на дні морському» (Джулія Армфілд, «Ще одну сторінку»);
- «Сирени» (Емілія Гарт, Glimmer);
- «Траурно ваш» (Айві Фербенкс, Glimmer);
- «Пташиний короб» (Джош Малерман, «Лабораторія»);
- «Ми — Легіон, ми — Боб», кн. 1 (Денніс Тейлор, Lobster);
- «Послухач», кн. 1 (Петра Стеглікова, «Навчальна книга — Богдан»);
- «Пам’ять під назвою Імперія» (Аркаді Мартін, Vivat);
- «Затруєна чаша» (цикл «Тінь Левіафана»), кн. 1 (Роберт Джексон Беннетт, «Апріорі»);
- «Аґла. Алеф», кн. 1 (Радек Рак, «Видавництво Жупанського»);
- «Місто сходів» (Роберт Джексон Беннетт, «Апріорі»);
- «Фамільяр» (Лі Бардуґо, Vivat);
- «Псалом для дикостворених» (Бекі Чемберс, Vivat);
- «Повернення Рейчел Прайс» (Голлі Джексон, Readberry);
- «Пісня Ахілла» (Медлін Міллер, Vivat);
- «Світанок перед Жнивами» (Сюзанна Коллінз, BookChef);
- «Не закохані» (Алі Гейзелвуд, Vivat);
- «Чорти» (Джо Аберкромбі, Nebo BookLab Publishing);
- «Одне темне вікно» (Рейчел Ґілліґ, Nebo BookLab Publishing);
- «Бджолине жало» (Пол Мюррей, «Видавництво Старого Лева»);
- «Якщо зі світу зникнуть коти» (Ґенкі Кавамура, «Ще одну сторінку»);
- «Весільний народ» (Елісон Еспач, «Фабула»);
- «Проєкт “Аве Марія”» (Енді Вейр, «Видавництво 333»);
- «Книга гуски» (Іюнь Лі, «Видавництво Старого Лева»);
- «П’ята фігура» (Робертсон Девіс, Stretovych);
- «Бірнамський ліс» (Елінор Каттон, «Лабораторія»).
Навесні переможцем премії стала збірка Артура Дроня «Гемінгвей нічого не знає» (Видавництво Старого Лева), а торік восени перемогли одразу дві книжки – «Зайчик» Мони Авад («Жорж») і «Дім на краю світу» Майкла Каннінгема («Лабораторія»).
Як повідомляв Укрінформ, на фестивалі «Книжкова країна», який відбувся 23-26 квітня у Києві на ВДНГ, відвідувачі придбали понад 85 000 книжок, ще 1 580 зібрали для військових на фронті, а понад 400 передали сільським бібліотекам.
Фото Укрінформу можна купити тут
Події
Буданов привітав акторку Аду Роговцеву з днем народження
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов привітав акторку театру та кіно Аду Роговцеву з днем народження, наголосивши, що вона є прикладом справжнього служіння українській культурі.
Допис і відеопривітання він опублікував у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Є люди, чия присутність у культурі давно вийшла за межі професії. Ада Роговцева саме така людина. Видатна акторка, яка десятиліттями творить українське мистецтво, а у найважчі для країни часи завжди поруч зі своїм народом”, — зазначив Буданов.
Він наголосив, що талант Роговцевої, її людська гідність, чесність і любов до України викликають щиру повагу багатьох поколінь українців.
“Дякую за Вашу працю, за Вашу принципову позицію і за приклад справжнього служіння українській культурі. З днем народження, дорога пані Адо! Многая літа!” — зазначив керівник ОП.
Ада Роговцева сьогодні святкує 89-ліття. Вона народилася 16 липня 1937 року у Глухові Чернігівської області.
Роговцева є Народною артисткою УРСР (1967), Народною артисткою СРСР (1978), Героєм України (2007).
Фото: ОП
-
Одеса1 тиждень agoЦіни на овочі та фрукти на Привозі в Одесі у липні 2026
-
Одеса1 тиждень agoАтака дронів на Одесу 6 липня: наслідки та пошкодження
-
Суспільство1 тиждень agoУряд розподілив додаткові ₴7,4 мільярда для безоплатного харчування школярів
-
Одеса1 тиждень agoВідкриті пляжі Одеси: скільки працює та які правила
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей вшосте за добу оголошували повітряну тривогу
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть фільм «Відбій повітряної тривоги»
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл Одеси 6 липня: наслідки атаки та свідчення людей
-
Війна1 тиждень agoДефіцит Patriot — Україна може отримати ліцензію на виробництво ракет — Флеш
