Події
В Україні за рік зняли з продажу 7700 видань, випущених у Росії та Білорусі
Із квітня 2024 року завдяки вжитим заходам Державного комітету телебачення і радіомовлення України припинено розповсюдження 7,7 тис. найменувань видавничої продукції.
Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій, передає Укрінформ.
“Держкомтелерадіо проводить моніторинг українського сегмента мережі Інтернет з метою виявлення на вітчизняному книжковому ринку видань, що були виготовлені та/або випущені видавництвами країни-агресора та Республіки Білорусь, розповсюдження яких заборонено в Україні згідно зі статтею 281 Закону України «Про видавничу справу». Загалом з квітня 2024 року завдяки вжитим заходам Держкомтелерадіо припинено розповсюдження 7,7 тис. найменувань видавничої продукції, незаконно розміщеної продавцями на інформаційних ресурсах Prom.ua та ROZETKA.UA”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що заборонену до розповсюдження видавничу продукцію було видалено, а продавців попереджено про передбачену законом відповідальність за провадження неправомірної діяльності у видавничій справі.
Зусиллями Держкомтелерадіо припинено розповсюдження дитячої літератури авторства громадянина РФ Андрія Усачова, який очолює опікунську раду Російської державної дитячої бібліотеки, інтернет-магазинами Balka-book, DREAMBOOK, mybook.biz.ua, «Книжковий дім», Bizlit, Knigovo, Goodbooks та Book Tower.
Крім того, у березні припинено незаконну реалізацію російської видавничої продукції стаціонарною книгарнею «Ера Водолія» у Києві.
Завдяки постійному моніторингу видавничої продукції з РФ, Білорусі та тимчасово окупованих територій Держкомтелерадіо виявляє антиукраїнські видання та веде відповідний перелік. Наразі в ньому — 566 пропагандистських позицій, п’ять із яких додано в березні.
Як повідомлялося, у рамках акції «Українським дітям – українську книгу» в міста України та в більш як 32 країни світу було доставлено понад 1 млн українських книг.
Фото ілюстративне: kmr.gov.ua
Лувр уперше оприлюднив фотографії корони імператриці Євгенії — дружини Наполеона III, яку було пошкоджено під час пограбування музею в жовтні минулого року.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє BBC.
Під час пограбування зловмисники викрали з Лувру ювелірні вироби на суму близько 88 млн євро, однак діамантову корону вони залишили. За даними музею, артефакт був “сильно деформований”, оскільки злодії намагалися витягнути його через вузький отвір у скляній вітрині.
У музеї зазначили, що корона “майже неушкоджена” та може бути повністю відновлена. Пошкодження виникли після того, як злодії впустили її на землю під час втечі з Лувру.
У короні відсутній один з восьми золотих орлів, які її прикрашали, але вона зберегла 56 смарагдів і всі, окрім 10, з 1354 діамантів.
Зазначається, що артефакт 19-го століття буде відновлено до її первісного стану “без необхідності реконструкції”.
Для нагляду за реставрацією було обрано експертну комісію на чолі з керівником музею Лоуренсом де Каром.
Сім інших викрадених ювелірних виробів, включаючи діамантову тіару, що належала Євгенії, а також намиста, сережки та брошки, досі не знайдені.
Як повідомляв Укрінформ, французька прокуратура прозвітувала, що усі четверо членів угруповання, підозрювані у зухвалому пограбуванні Лувра в жовтні, затримані та перебувають за ґратами в очікуванні суду.
Фото: Louvre Museum
На цьогорічній виставці сучасного мистецтва у Венеції Україну представить художниця Жанна Кадирова з проєктом «Гарантії безпеки» та скульптурою «Олень» із центрального парку міста Покровська.
Про це розповіли учасники Венеційської бієнале від України в межах діалогової платформи в Українському Домі в Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Бетонну скульптуру «Олень» авторства української художниці Жанни Кадирової у центральному парку міста Покровська на Донеччині демонтували влітку 2024 року з наближенням бойових дій та евакуацією міста. Ця скульптура стане візитівкою українського павільйону на цьогорічній бієнале у Венеції. Але шлях «Оленя» не обмежується лише участю у бієнале.
«Минулої осені розпочався тур “Оленя”, який називається “З Покровська до Венеції”. Ми стартували з Києва від моєї майстерні. Потім були селище Ясіня, міста Івано-Франківськ і Львів, після цього “Олень” перетнув кордон і опинився у Білостоку в Польщі на моїй персональній виставці. І звідти він помандрує далі по містах Європи – аж до Венеції», – зазначила авторка проєкту художниця Жанна Кадирова.
Скульптура стане центром українського проєкту “Гарантії безпеки”, присвяченого 30 річниці Будапештського меморандуму на цьогорічній бієнале у Венеції.
«Усталений світовий порядок та уявлення про нього має бути переосмислено. Україна бере на себе роль сказати, що гарантії безпеки не працюють і мають бути інші. І наш павільйон буде говорити саме цією мовою. Ми сподіваємося, що “Оленя” буде поставлено там, де ми хочемо і його буде видно з усіх усюд», – зазначила комісарка національного українського павільйону на виставці у Венеції, віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.
З організаторами бієнале у Венеції домовилися, що скульптуру «Оленя» розташують на набережній одного з каналів «міста на воді». Скульптуру буде підвішено на крані машини, якою її везли від самого Покровська, що символізуватиме «підвішений стан» української культури через війну.
Скульптура «Олень» від 2019 року стояла в Покровську на модернізованому постаменті від радянського літака, і стала своєрідною візитівкою міста.
Як повідомлялося, авторка скульптури «Олень» Жанна Кадирова – українська художниця і скульпторка. Учасниця групи “Р.Е.П.” (“Революційний Експериментальний Простір”), яка виникла під час української Помаранчевої революції в Києві 2004 року. Її роботи були представлені на численних виставках по всьому світу.
Як повідомляв Укрінформ, LXI Міжнародна виставка сучасного мистецтва – Венеційська бієнале відбудеться з 9 травня по 22 листопада 2026 року, де Україну представить художниця Жанна Кадирова із проєктом «Гарантії безпеки». Кураторами виступу є Ксенія Малих та Леонід Марущак. Основний акцент проєкту – рефлексія на тему війни, пам’яті та безпеки, зокрема через евакуйовану з Покровська скульптуру «Олень».
Перше фото: Жанна Кадирова
Фото в тексті: Павло Багмут/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оприлюднило список претендентів на здобуття літературної премії імені Олеся Гончара у 2026 році.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Держмистецтв.
Цьогоріч на здобуття премії, яку присуджують за кращі літературні твори, що утверджують ідеали гуманізму, духовні цінності українського народу, ідеї незалежності України, подали заявки 24 кандидати.
Так, у 2026 році на звання лавреата премії імені Олеся Гончара претендують:
- Ірина Белан – роман «Граппіг. Kumedno», видавничий дім «Орландо»;
- Леся Бернакевич – роман «Мужчина, з яким нічого не було», видавництво «Простір-М»;
- Галина Вердиш (літературний псевдонім Галина Верд) – збірка «Сни війни», видавництво ВД «АДЕФ-Україна»;
- Сергій Деркач – роман «Янголи бога війни», ТОВ «Гамазин»;
- Галина Дудка – збірка поезії «Світи мені сонцем», видавництво «Щек»;
- Ірина Іваськів – збірка оповідань і повістей «Євдокія», видавництво «Дружко»;
- Євген Ільїн – роман «Реліквія», видавець Федоров О. М., «Друкарський двір Олега Федорова»;
- Олександр Карпенко – роман-фентезі «Землі безсмертників», видавництво «Український пріоритет»;
- Костянтин Коверзнєв – роман «Останнє Різдво перед кінцем світу», видавництво «Терен»;
- Анжела Левченко – збірка поезії «Між вічністю і миттю на межі», ФОП Цюпак А.А.;
- Леонід Лейдерман – роман-мозаїка «Сім’я Шойхетів, або Пересипська симфонія», видавництво «Політехперіодика»;
- Євдокія Макаренко – роман «Грішна», ТОВ «Видавничий дім «Бук-Друк»;
- Олександр Мимрук – збірка поезії «Річка з назвою птаха», «Видавництво Старого Лева»;
- Інна Михайлова (літературний псевдонім Їнка Сяньчина) – збірка поезії «Ґрааль», видавничий дім «Гельветика»;
- Надія Позняк – збірка поезії «Прикордонного міста малесенький рай : життєва проза – поезія війни», видавничо-виробниче підприємство «Мрія»;
- Галина Половенко – роман «Життя як уламки скла», видавництво Ірини Гудим;
- Юлія Присяжна, упорядниця – збірник публіцистичних статтей «З глибин думками повернусь», видавництво ПАІС;
- Сергій Савюк – роман «Щоденник бойового медика», видавництво «Гамазин»;
- Людмила Смолярова (літературний псевдонім Міла Смолярова) – збірка новел «Дим», видавництво «Темпора»;
- Андрій Стебелєв – збірка нарисів «Художнє слово на Вінниччині», ПП «ТД «Едельвейс і К»;
- Анатолій Сухобрус – історична драма «Симоненків Подзвін», портал UkrDramaHub;
- Тетяна Чудновець – роман «Подоляночка. Незломима», видавничий дім «Орландо»;
- Василь Шкіря – збірка «За тиждень до весни», всеукраїнське державне видавництво «Карпати»;
- Світлана Щиголєва – поетизована адаптація трагедії «Павло Полуботок. Наказний гетьман України», видавництво «Майдан».
Розглядатиме заявки та подані твори й обиратиме лавреата Комітет з присудження премії. Про результати повідомлять на офіційному сайті Держмистецтв та на сторінках у соцмережах.
Як повідомляв Укрінформ, у 2025 році лавреаткою премії імені Олеся Гончара стала письменниця Олена Пшенична за роман «Там, де заходить сонце».
Фото ілюстративне
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Суспільство1 тиждень agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе школы возобновляют очное обучение с 12 января
-
Усі новини1 тиждень agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Одеса1 тиждень ago
Наслідки нічної атаки на Одесу: пошкоджені будинки й пошуки людей
-
Суспільство1 тиждень ago
В Сергіївці оголосили ще один 102-мільйонний аукціон на відновлення :: Новини :: Центр публічних розслідувань
-
Політика1 тиждень agoНевизначеність в економіці викликана не допомогою Україні, а діями РФ
-
Суспільство1 тиждень agoСуд арештував білоруську шпигунку, яка раніше працювала журналісткою в Києві
-
Одеса1 тиждень ago
У Пересипському районі Одеси під завалами знайшли загиблого