Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Український інститут та Фундацію Лятошинського.

Зокрема, було втілено й підтримано понад 10 подій – концертів, прем’єр, конференцій, видання спеціалізованих музичних антологій.

Центральною ініціативою стало видання «Антології української камерної музики: Борис Лятошинський. Струнні квартети». Вперше всі квартети композитора були опубліковані повним зібранням із виконавською редакцією ансамблю NotaBene Chamber Group.

Презентація видання відбулась у вересні в межах Міжнародного фестивалю сучасної музики «Контрасти» у Львові за участю співзасновниць Фундації Лятошинського Ірини Тукової та Тетяни Гомон, упорядниці Ольги Лозинської.

Також було підготовлено оновлені матеріали до виконання Увертюри на чотири українські теми та Слов’янської увертюри Лятошинського, їх передано оркестрам в Україні та за кордоном.

Протягом року музика Бориса Лятошинського звучала на понад 10 престижних міжнародних подіях у Нідерландах, Великій Британії, Німеччині, Польщі, Литві, Бразилії та США. Твори виконували знані артисти та колективи, серед яких NotaBene Chamber Group, піаніст Антоній Баришевський, Амазонська філармонія під орудою Марсело де Єзуса та інші.

До кінця року заплановано ще кілька значних подій. Зокрема, 3 грудня у Берліні відбудеться різдвяний концерт із музикою Лятошинського за участю Катерини-Софії Шик, Катерини Супрун та оркестру «Мрія». Крім того, 3, 4 та 12 грудня відбудуться музичні академії Амстердама та Гааги за участю Антонія Баришевського.

Борис Лятошинський — один із найвизначніших композиторів XX століття (1895–1968). Він також виховав не одне покоління українських композиторів, його учні стали відомі як київські авангардисти 1960-х. Серед них – Валентин Сильвестров, Леонід Грабовський, Євген Станкович, Віталій Годзяцький та інші видатні митці.

Український інститут – державна установа культурної дипломатії України, діяльність якої спрямована на покращення розуміння і сприйняття України у світі та розвиток її культурних зв’язків з іншими країнами.

Як повідомлялося, в Україні створили музичний проєкт «Загата», який відтворює голоси поетів Розстріляного відродження та митців, що постраждали від радянських репресій.

Фото надані Українським інститутом та Фундацією Лятошинського

Про це повідомила компанія United Agents, передає Укрінформ із посиланням на The Independent.

“Ми з глибоким сумом повідомляємо, що наш улюблений клієнт та друг Том Стоппард мирно помер удома в Дорсеті, в оточенні своєї родини”, – йдеться у заяві компанії.

Стоппард був одним із найвідоміших британських драматургів. За свою багаторічну кар’єру на телебаченні, в театрі та кіно він здобув три премії Лоуренса Олів’є, п’ять «Тоні» та «Оскар». У 1997 році королева Єлизавета II посвятила драматурга у лицарі за його внесок у розвиток театру.

Він народився 1937 року у Чехословаччині в єврейській сім’ї. Під час нацистської окупації родина змушена була тікати з країни і зрештою опинилась у Великій Британії.

Свою кар’єру майбутній драматург розпочав у журналістиці. Він став театральним критиком, а згодом писав п’єси для радіо і телебачення.

Його театральний дебют відбувся у 1967 році – п’єса «Розенкранц та Гільденстерн мертві» принесла йому першу премію «Тоні». Надалі Стоппард ставав її лауреатом ще чотири рази: у 1976, 1984, 2007 і 2023 роках. У 1990 році він зняв фільм «Розенкранц і Гільденстерн мертві».

Серед найвідоміших п’єс Стоппарда – «Травесті», «Аркадія», «Берег Утопії», «Рок-н-рол» тощо.

Він також є автором сценаріїв до фільмів «Імперія сонця» (1987), «Біллі Батгейт» (1991), «Анна Кареніна» (2012), «Тюльпанова лихоманка» (2017) та ін.

У 1999 році за сценарій до фільму «Закоханий Шекспір» Стоппард разом із Марком Норманом здобув премію «Оскар».

Як повідомляв Укрінформ, 17 серпня у віці 87 років помер британський актор, номінант на премію “Оскар” Теренс Стемп, відомий ролями у фільмах про Супермена та “Зоряні війни”.

Фото: Matt Humphrey / eyevine / Redux

Про це повідомляє Euronews Culture, передає Укрінформ.

Зазначається, що з 14 січня 2026 року громадяни країн, що не входять до ЄЕЗ, яка включає країни ЄС, Ісландію, Ліхтенштейн і Норвегію, муситимуть сплатити за відвідування Лувру 32 євро, що на 10 євро більше за поточну вартість вхідного квитка.

Підвищення цін на квитки має на меті залучити до 20 мільйонів євро на рік для вирішення структурних проблем та фінансування капітального ремонту музею.

Рішення про підвищення цін, схвалене у четвер радою директорів Лувру, стосуватиметься, зокрема, американців, які складають найбільшу групу іноземних відвідувачів музею, а також китайців, які опинилися на третьому місці, згідно зі звітом про діяльність музею за минулий рік.

У 2024 році Лувр відвідали 8,7 мільйона людей, з них іноземці становили 69%.

Профспілки засудили підвищення цін, розкритикувавши рішення про скасування єдиного внеску за вхід для всіх національностей. У найбільшій національній профспілковій федерації Франції CFDT заявили, що такий крок буде сприйнято як «дискримінацію».

Утім, до аналогічних дій незабаром можуть вдатися й інші великі туристичні пам’ятки у Франції. За словами міністра культури Рашиди Даті, у 2026 році буде запроваджено диференційовану структуру цін для «всіх національних культурних операторів».

Наразі Версальський палац розглядає можливості підвищення ціни на індивідуальні відвідування на 3 євро для мешканців країн з-поза меж ЄЕЗ, однак це рішення ще не схвалене.

Як повідомляв Укрінформ, вранці 19 жовтня у паризькому Луврі сталося зухвале пограбування, вартість викрадених коштовностей королівської династії Наполеона оцінили у 88 мільйонів євро.