Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.

Українська ілюстраторка Марія Різак створила айдентику для Болонської виставки дитячої книжки 2027 року/Фото: bolognachildrensbookfair.com

1 / 9

Різак обрали для роботи над айдентикою після Болонської виставки ілюстраторів 2026 року, де вона стала однією із 75 переможців із 31 країни. Команда італійської дизайн-студії Chialab переглянула роботи учасників виставки та зупинилася на українській художниці через її незвичну техніку, зокрема використання вишивки.

“Її техніка, вишивка й фактури сплітали історії та пейзажі, які нас підкорили”, – зауважили у студії.

Зважаючи на повномасштабну війну в Україні, організатори спершу уточнили, чи зможе ілюстраторка долучитися до роботи. Різак погодилася, і в липні 2026 року її запросили до Болоньї.

Темою айдентики обрали “Пейзаж” (Landscape). Організатори запропонували розглядати її якнайширше – від реалістичних краєвидів до абстрактних, духовних, сільських, гірських і морських пейзажів.

За словами команди Chialab, на вибір теми могли вплинути й війни та прикордонні конфлікти у світі. Для роботи над дизайном учасники мали надати по шість пейзажів, які мають для них особисте значення. Вони розповідали про ці місця, людей, які там живуть, та власні спогади, а потім розрізали зображення й складали з їхніх фрагментів нові краєвиди. Кожен новий пейзаж мав містити щонайменше шість частин.

Спочатку команда розглядала можливість використати образи дому та гнізда як першого простору, в якому людина почувається захищеною. Проте від цієї ідеї відмовилися, оскільки вона не цілком відповідала темі пейзажу та творчій техніці Різак. Згодом ілюстраторка разом з учасницями воркшопу Мариною Лепоре та Луною Перр’є придбали голки, кольорові нитки й п’яльця та почали експериментувати з вишивкою.

Так з’явилася остаточна концепція – шість пейзажів: небо, море, місто, сільська місцевість, ліс і гори.

В останній день воркшопу Різак намалювала на планшеті ескізи шести пейзажів, після чого повернулася до України, щоб вишити їх вручну. На початку вересня готові роботи надійшли до студії Chialab з України. За словами дизайнерів, вишиті зображення змінюють вигляд залежно від освітлення: нитки по-різному відбивають світло, а фактури створюють відчуття об’єму.

Шість пейзажів, переплетених між собою та поєднаних мостами, дорогами, кораблями й залізницями, стали основою айдентики Болонської виставки дитячої книжки 2027 року.

64-та Болонська виставка дитячої книжки відбудеться 5–8 квітня 2027 року в Італії. Почесною гостею стане Польща, яка представить програму виставок, зустрічей і воркшопів, присвячених дитячій літературі та ілюстрації.

Болонська виставка дитячої книжки – міжнародна професійна подія у сфері дитячого книговидання, що відбувається з 1963 року. Вона збирає видавців, письменників, ілюстраторів, літературних агентів і перекладачів із різних країн. У межах виставки проводять Болонську виставку ілюстраторів, яка з 1967 року представляє роботи художників з усього світу.

Як повідомляв Укрінформ, у січні 2026 року Різак стала однією з переможниць 60-ї Болонської виставки ілюстраторів. На конкурс надійшли 20 790 робіт від 4158 художників із 95 країн і регіонів світу. До фіналу увійшли 317 ілюстраторів, серед яких восьмеро українців. Переможцями стали 75 митців із 31 країни. Різак відзначили за вишиту роботу “Зображення 1”, присвячену закарпатському фольклору. Вона зобразила міфічних істот і людей, які співіснують в одному просторі.

У 2025 році переможницею Болонської виставки ілюстраторів стала українська художниця Марія Гайдук із проєктом “Вбиваючи богів”, присвяченим злочинам людини проти природи та тварин. Згодом її також відзначили Міжнародною премією за ілюстрацію Bologna Children’s Book Fair – Fundación SM.

Фото: bolognachildrensbookfair.com

Художник Петро Антип, автор найбільшої у світі картини «Космогонія», вирішив не відновлювати пошкоджену внаслідок російської атаки частину монументального полотна до закінчення війни.

Про це він розповів кореспондентові Укрінформу.

«Поки триває війна, не відновлюватиму “Космогонію”. Поки що вирішили так, а там будемо дивитися», — сказав Антип.

За його словами, про наслідки обстрілу йому повідомили відразу.

«Там згоріло десь 150 квадратів, пошкоджена саме остання частина – “Майбутнє”. Це символічно. Але також символічно, що центральна композиція – “Людина” – залишилася», — додав художник.

“Космогонія” — наймасштабніший мистецький проєкт в історії сучасного українського та світового живопису. Площа полотна становить близько 2000 квадратних метрів (висота — 10 метрів, ширина — 200 метрів), що робить його найглибшим та найбільшим за площею живописним твором у світі, виконаним одним автором. Написання картини тривало понад півтора року в луцькому Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків, процес створення був відкритим для відвідувачів.

Читайте також: В Україні росіяни пошкодили 2138 об’єктів культурної спадщини і 2640 закладів культури

Як повідомляв Укрінформ, увечері 13 жовтня внаслідок падіння уламків російського дрона пошкоджено найбільшу картину світу «Космогонія» в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку.

Перше фото: Музей Сучасного Українського Мистецтва Корсаків

Відкрив показ ветеран Юрій Николюк, який представив репліку вишиванки Степана Бандери, повідомляє кореспондентка Укрінформу.

«Такої сорочки немає більше ні у кого. Це був лот, який представили волонтери. Я боровся за нього, бо вона унікальна – нитка у нитку до тієї сорочки, яка була у Степана Бандери. Сьогодні почуваюсь у ній піднесено, навіть гордо розправив плечі, – зазначив Николюк.

Він розповів, що воював на Миколаївщині, Херсонщині та Донеччині. У 2024 році через ворожий скид у Серебрянському лісі Юрій втратив руку. Після реабілітації він став волонтером, грає в команді з ампфутболу «Бартка».

Разом із Ніколюком на перформанс-дефіле «Жива нитка традицій» вийшли 15 представниць ГО «Дружина Воїна». Серед них – Валентина Борульник. Її чоловік Віктор пішов добровольцем на війну у 2022 році, а Валентина з дітьми переїхала в Івано-Франківськ із Селидового, яке другий рік перебуває під окупацією.

«Я щаслива, бо збулась моя мрія одягти справжній український одяг. Сьогодні я представляю лемківський стрій… Що я привезла з Донеччини? Прапор України і намисто, яке купила у Слов’янську», – розповіла Борульник.

Одяг для показу їй надала дружина ветерана Ольга Фабрика-Процька, а кризу (нагрудну прикрасу) створила теж дружина військового.

Автентичний український одяг від родини загиблого Володимира Катамая (позивний Боже) представила дружина ветерана Мар’яна Процька, чоловік якої служить на Донецькому напрямку. «Це – стародавня запаска, кептар та сорочка ще їхньої прабабусі. Столітня сорочка дрібно вишита, її прикрашають бабусині коралі», – розповіла Процька.

Леся Марковецька представила сорочку та запаску з Донеччини. «Цей одяг нам залишили люди, які втікали з Донеччини від війни. Він дістався їм у спадок від їхньої прабабусі, яка зберегла цю запаску і сорочку під час голоду у 1930-х роках», – сказала вона.

Голова ГО «Дружина Воїна» Ольга Бобрикович розповіла, що одяг для дефіле збирали з усієї України. «В цьому одязі ми представили перформанс і обряд «Просини», який на Прикарпатті передує весіллю. Наш виступ — це символ гостинності, прийняття, творення спільноти та єдиного простору. Ми показуємо, що Схід і Захід разом, а наша культура та любов непереможні», – наголосила Бобрикович.

Перформанс-дефіле «Жива нитка традицій» представили у рамках дводенного «Форуму відновлення та можливостей», присвяченого підтримці, безбар’єрності та інтеграції, зокрема ВПО в спільноту Прикарпаття. На завершення гостей пригостили весільним короваєм та медом, що символізує єднання та підтримку.

Як повідомлялося, львівська дизайнерка зібрала понад 500 унікальних старовинних українських сорочок.

Фото: Ірина Дружук