Події
В Україні за рік зняли з продажу 7700 видань, випущених у Росії та Білорусі
Із квітня 2024 року завдяки вжитим заходам Державного комітету телебачення і радіомовлення України припинено розповсюдження 7,7 тис. найменувань видавничої продукції.
Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій, передає Укрінформ.
“Держкомтелерадіо проводить моніторинг українського сегмента мережі Інтернет з метою виявлення на вітчизняному книжковому ринку видань, що були виготовлені та/або випущені видавництвами країни-агресора та Республіки Білорусь, розповсюдження яких заборонено в Україні згідно зі статтею 281 Закону України «Про видавничу справу». Загалом з квітня 2024 року завдяки вжитим заходам Держкомтелерадіо припинено розповсюдження 7,7 тис. найменувань видавничої продукції, незаконно розміщеної продавцями на інформаційних ресурсах Prom.ua та ROZETKA.UA”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що заборонену до розповсюдження видавничу продукцію було видалено, а продавців попереджено про передбачену законом відповідальність за провадження неправомірної діяльності у видавничій справі.
Зусиллями Держкомтелерадіо припинено розповсюдження дитячої літератури авторства громадянина РФ Андрія Усачова, який очолює опікунську раду Російської державної дитячої бібліотеки, інтернет-магазинами Balka-book, DREAMBOOK, mybook.biz.ua, «Книжковий дім», Bizlit, Knigovo, Goodbooks та Book Tower.
Крім того, у березні припинено незаконну реалізацію російської видавничої продукції стаціонарною книгарнею «Ера Водолія» у Києві.
Завдяки постійному моніторингу видавничої продукції з РФ, Білорусі та тимчасово окупованих територій Держкомтелерадіо виявляє антиукраїнські видання та веде відповідний перелік. Наразі в ньому — 566 пропагандистських позицій, п’ять із яких додано в березні.
Як повідомлялося, у рамках акції «Українським дітям – українську книгу» в міста України та в більш як 32 країни світу було доставлено понад 1 млн українських книг.
Фото ілюстративне: kmr.gov.ua
Оголосили переможців премії “Золотий ліфон”. Серед лавреатів поети і письменники Ігор Мітров, Артем Чех, Василь Піддубний, Андрій Любка, Сергій Жадан, Артур Дронь та Артем Полежака.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.
Місця розподілилися наступним чином:
1. Культурний критик, журналіст, музикант Альберт Цукренко.
2. Музикант, співак та ведучий Зіновій Карач.
3. Диригент Вадим Яценко, який нещодавно очолив хор імені Григорія Верьовки.
4. Вокаліст гуртів “Мертвий півень” та “Green Silence” Юрій Рокецький. Серед його здобутків – відзначили книжку “Всьо чотко” про Сергія Кузьмінського, лідера гурту “Брати Гадюкіни”.
5. Актор, режисер і шоумен Олександр (Колмен) Сердюк.
Шосте місце цього року ніхто не посів. На нього був номінований Сашко (Обрій) Кучеренко, але організатори його дискваліфікували. Причина – вірш “Спляча красуня”, який організатори розцінили як об’єктивізацію беззахисної жінки.
7. Поет та військовослужбовець Ігор Мітров.
8.П исьменник і військовослужбовець Артем Чех.
9. Фронтмен гурту Kozak System Іван Леньо.
10. Письменник та військовослужбовець Василь Піддубний (Сірий Кіт).
11. Письменник і волонтер Андрій Любка.
12. Письменник і музикант Сергій Жадан.
13. Письменник та військовослужбовець Артур Дронь.
14. Поет Артем Полежака.
15. Актор Олексій Гнатковський.
“Золотий ліфон” – народна премія, яка визначає найпривабливішого та найсексуальнішого митця української культури. Її започаткувала викладачка хімії Ганна Арінархова. Вперше премію вручили 2019 року – тоді переможця обирали серед відвідувачок літературних фестивалів “Книжковий Арсенал”, “Форум видавців” та музичного фестивалю “Бандерштат”.
Першим лавреатом став письменник і музикант Сергій Жадан. Він же вдруге поспіль очолив рейтинг у 2020 році.
У 2021 році премію отримав поет Юрій Іздрик, а у 2023-му формат премії змінили через повномасштабну війну: відзнаку присуджували митцям, які стали на захист України. Тоді переміг поет Артем Полежака, а премія отримала назву “Кевларовий ліфон”.
У 2024 році до звичного формату повернулися, а лавреатом став актор Олексій Гнатковський, відомий, зокрема, роллю у фільмі “Довбуш”.
Як повідомляв Укрінформ, X кінопремія “Золота Дзиґа” оголосила переможців.
Фото: Золотий ліфон, Facebook
Події
Разом із церквою XVIII століття росіяни знищили головну ікону Бериславського району на Херсонщині
На Херсонщині росіяни знищили головну святиню Бериславсього району – Бериславську (Касперівську) ікону Пресвятої Богородиці.
Як передає Укрінформ, про це повідомила Херсонська єпархія УПЦ МП.
«1 серпня 2026 року, близько о 19.00, російські війська за допомогою дронів завдали нищівного удару по Свято-Введенському храмі м. Берислав. У результаті прямих влучань святиня 1726 року згоріла вщент. Також вогнем знищено головну святиню Береславського району – Бериславську (Касперівську) ікону Пресвятої Богородиці», – йдеться у повідомленні.
Херсонська облпрокуратура інформує, що розпочато розслідування за фактом знищення окупантами на Херсонщині унікального храму, збудованого без жодного цвяха майже 300 років тому.
За даними слідства, 1 серпня 2026 року близько 18:00 військовослужбовці РФ атакували місто Берислав трьома безпілотними літальними апаратами із запалювальною сумішшю.
Унаслідок ударів знищено будівлю Свято-Введенської церкви – пам’ятку архітектури національного значення.
Храм є унікальною пам’яткою української сакральної архітектури XVIII століття. Його збудували у 1725 році з дуба без використання металевих цвяхів. У 1782 році козаки переправили церкву Дніпром із Переволочанської фортеці на Полтавщині до Берислава.
Свято-Введенська церква була одним із найдавніших дерев’яних храмів півдня України та взірцем традиційного українського культового будівництва. Вона пережила століття історичних випробувань і збереглася до наших днів, однак була знищена внаслідок російської атаки.
Як повідомляв Укрінформ, російські військові за допомогою безпілотника спалили на Херсонщині пам’ятку архітектури XVIII століття – Свято-Введенську церкву.
Фото: Херсонська єпархія УПЦ МП, Телеграм
Національна філармонія України 8 серпня відкриє 163-й концертний сезон програмою, що поєднає два яскраві музичні світи ХХ століття – український симфонізм Бориса Лятошинського та неповторну творчість Джорджа Ґершвіна.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.
За диригентським пультом того вечора буде Теодор Кухар. Солісткою концерту виступить тайванська піаністка Фаня Лінь.
У першому відділі концерту прозвучать твори, що представляють різні художні світи. Вечір відкриє «Кубинська увертюра» Джорджа Ґершвіна.
Після неї слухачі почують Симфонію № 4 Бориса Лятошинського.
Друге відділення буде присвячене музиці Ґершвіна. Спершу прозвучить його Концерт для фортепіано з оркестром. Виконання Лінь розкриє багатство образів цього твору – від ліричної меланхолії Adagio до стрімкої енергії Allegro agitato.
Фіналом вечора стане симфонічна картина «Поргі та Бесс» в аранжуванні Роберта Рассела Беннетта.
Як повідомляв Укрінформ, український камерний ансамбль нового покоління Lyatoshynsky Trio дебютував у програмі святкового відкриття Зальцбурзького фестивалю Fest zur Festspieleröffnung.
Фото: facebook/Національна філармонія України
-
Одеса1 тиждень agoРосія завдала ракетного удару по Одесі: є поранений
-
Усі новини1 тиждень agoЦей смартфон не поступається Samsung Galaxy S25 Ultra, але коштує в 5 разів дешевше (фото)
-
Політика6 днів agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні вже відремонтували понад 18 мільйонів квадратних метрів доріг державного значення
-
Події1 тиждень agoВ Україні вийшла антологія із творами п’ятого конкурсу «Кримський інжир»
-
Політика1 тиждень agoу МЗС прокоментували підозру колишньому держсекретарю
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова1 тиждень agoУ Слов’янську дрон влучив у авто, в якому їхала комісія з єВідновлення