Події
Від Курбаса до Уривського: «Макбет» крізь століття
Постановки шекспірівської трагедії режисерами різних поколінь допомагають відчути українську театральну культуру
Вистава «Макбет» за п’єсою Шекспіра в постановці режисера Івана Уривського стала однією з найочікуваніших прем’єр сезону в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка. У новій інтерпретації події 400-річної давнини переосмислюються крізь призму впливу сучасних інформаційних технологій на людину. Водночас звернення до цієї класичної історії про жагу до влади під час повномасштабної війни спонукає провести паралелі з новаторським театром Леся Курбаса столітньої давнини.
Ця прем’єра долучається до справжнього «шекспіроБУМу» в Україні: за останні десять років, як раніше повідомляв Укрінформ, з’явилося 111 нових вистав за п’єсами видатного драматурга.
Про паралелі між сучасною постановкою «Макбета» Уривського та виставою Курбаса, репресованого радянсько-московською владою, ми детальніше поговорили з театрознавицею Ганною Веселовською та акторами вистави – виконавцем ролі Макдуфа Ренатом Сєттаровим і виконавцем ролі Банко Віталієм Ажновим.
ВІЩУНОК ШЕКСПІРА УРИВСЬКИЙ ПЕРЕТВОРИВ НА СУЧАСНИХ МОНСТРІВ ІНФОРМАЦІЙНОГО ВПЛИВУ
У трагедії Шекспіра, і відповідно у виставі франківців, прем’єра якої відбулася 28 лютого, воєначальники Макбет та його друг Банко повертаються з війни переможцями. Вони зустрічають трьох відьом, які пророкують Макбету королівський трон.
У сучасній постановці віщунки – це не люди, а три рухомі світлові екрани, розміщені на гігантських гіроскопних кранах (подібні використовують під час кінозйомок). Протягом півторагодинної вистави без антракту глядачі відчувають демонічний вплив цих технологічних монстрів: їхніх голосів та рухомих металевих конструкцій, що чинять фізичний і психологічний тиск. На білих екранах посеред темряви з’являється кров — символ жертв тих, хто йде до влади через убивства.
Від цих роботизованих інформаційних систем ніде сховатися: вони заповнюють увесь сценічний простір і навіть кілька разів висуваються у глядацьку залу. Так режисер Іван Уривський та художник-постановник Петро Богомазов демонструють нав’язливість і всеохопність сучасної цифрової реальності, що здатна лякати й заганяти у глухий кут. Не всі здатні протистояти таким маніпуляціям, що призводить до фатальних наслідків.
Художниця з костюмів Тетяна Овсійчук використала для постановки виключно чорний колір та його відтінки. Протягом вистави актори тричі змінюють костюми: спочатку постають у робочому одязі, а згодом перевтілюються у барокові шекспірівські образи. Це візуально скорочує дистанцію між часом написання п’єси та сьогоденням.
ТИРАНІЇ ТА ДЕСПОТИЗМУ ЗАВЖДИ ПРОТИСТОЇТЬ ПОТУЖНІША СИЛА
У виставі «Макбет» задіяні переважно актори, які вже мають досвід роботи з Уривським. Постановку створили швидко — трохи більше ніж за два місяці інтенсивних репетицій.
«Ми звикли до такого темпу, – розповідає Віталій Ажнов. – Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну взагалі всі стали мобільнішими. Хочеться все швидко встигнути, бо не знаєш, що буде завтра. Максимальна концентрація, довіра акторів до режисера, довіра режисера до акторів, неймовірна команда. Все як завжди в роботі з Іваном Уривським – в любові і співтворчості».
І додає: «Шекспір – вічний, неймовірний автор, у якого знаходимо безліч паралелей із сучасністю. «Макбет» є дуже важливою виставою в нинішній час та пересторогою суспільству. Тиранія, деспотизм і жага необмеженої влади не мають шкали вимірювання; неможливо визначити, хто гірший – Макбет чи Калігула. Навіть найменше зло залишається злом. І чим довше воно безкарне, тим більше розростається».
У своїй постановці Уривський помітно скоротив кількість персонажів шекспірівської п’єси. Це дозволяє сконцентрувати увагу на сутності ключових образів: Макбета (Акмал Гурєзов, Олександр Рудинський) і його дружини Леді Макбет (Тетяна Міхіна, Мальвіна Хачатрян), Банко (Віталій Ажнов, Іван Шаран), Дункана (Арсеній Тимошенко, Дмитро Чернов), Макдуфа (Ренат Сєттаров, Роман Ясіновський) і Малколма (Павло Шпегун, Леонід Шеревера).
Поступово Макбет і його дружина стають страшнішими за будь-яких демонів. Їхні стосунки просякнуті підступністю та жорстокістю, які витісняють любов. Зрештою, не так важливо, хто виявився слабшим чи мав більші амбіції, – руки у крові залишаються і в злочинця, і в його спільників.
Актор Ренат Сєттаров – виконавець ролі Макдуфа, який першим запідозрив Макбета у вбивстві, каже: «Інколи треба нагадувати, і розуміти, що ніхто не безсмертний; що за все скоєне треба буде згодом відповісти». Для актора роль Макдуфа є підтвердженням істини: на кожну силу знайдеться інша, потужніша.
ПОСТАНОВКА «МАКБЕТ» ЛЕСЯ КУРБАСА 1924 РОКУ: ПОНАД 30 ПЕРСОНАЖІВ ТА 5 ДІЙ
У Національному театрі імені Івана Франка нову постановку «Макбета» розглядають як продовження дослідження людської природи сценічними засобами. Сто років тому, у 1924-му, першу масштабну українську постановку цієї трагедії Шекспіра в театрі «Березіль» створив видатний режисер-авангардист Лесь Курбас.
Театрознавиця, докторка мистецтвознавства Ганна Веселовська розповідає, що «створення вистав за п’єсами, знайомими попереднім поколінням глядачів, є способом актуалізувати важливі події минулого». За її словами, постановки «Макбета» Леся Курбаса та Івана Уривського дуже різняться – через 100 років це зовсім інший театр. «Але важливо демонструвати цю тяглість. Подібна практика існує і в інших театральних культурах: кожне нове покоління режисерів звертається до класичної п’єси, пропонуючи власне бачення тексту».
Вона зауважує, що більшість глядачів не йде на виставу з підручником з історії театру. «Проте важливою є можливість нагадати про знакові для української культури імена: 100 років тому «Макбета» ставив Лесь Курбас, сьогодні — Іван Уривський».
«Коли розповідь про новаторство Леся Курбаса у 1920-х роках доповнюється сучасною візуалізацією — виставою Уривського, — знання глядача стають предметнішими: про історію театру в Києві, його репертуар, режисерів та акторів. Це допомагає наблизитися до епохи, яку тоталітарний радянський режим намагався стерти з пам’яті українців та світу», – каже пані Ганна.
Лесь Курбас вперше зрежисував «Макбета» і зіграв у ньому головну роль ще у 1920 році в мандрівному театрі, який показував цю виставу у Білій Церкві на Київщині. А згодом, у 1924 році, створив масштабну постановку в «Березолі», де вже сам не грав. На двомовному (українською та англійською) сайті «Open Kurbas: цифрова колекція» — https://openkurbas.org/, створеному Музеєм театрального, музичного та кіномистецтва України, серед оцифрованих 12 тисяч музейних предметів можна почитати анкети глядачів постановки «Макбет», які дивилися виставу 14 листопада 1924 року. Свої враження залишили, зокрема, вчитель, працівниця готелю, студент, слюсар, переписувач.
Вистава Курбаса 1924 року складалася з 5 дій і виразно демонструвала крах особистості в боротьбі за трон театральними засобами. Сценографію та костюми створив Вадим Меллер — художник-кубофутурист, засновник конструктивізму в українському театральному мистецтві. На сцені було задіяно понад 30 персонажів, не враховуючи учасників масових сцен. Дійство набувало рис політичного фарсу, позбавляючи героїв величі та формуючи до них іронічне ставлення.
ТЕХНОЛОГІЇ ТА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ
Хоча Іван Уривський залишив лише «скелет» відомої п’єси, через 100 років після Леся Курбаса він демонструє дуже цікавий підхід до тексту, зазначає Ганна Веселовська. «Мене абсолютно не бентежить те, що глядачам показують тільки одну лінію із твору Шекспіра. Коли люди у побутовому середовищі роблять такий закид, то я ставлю собі запитання: невже всі читали трагедію «Макбет» і детально її знають?», – пояснює театрознавиця.
На її думку, ця вистава – погляд на проблеми комунікації, але не стільки між людьми, скільки між людиною і технологіями. Це надзвичайно актуально сьогодні, в епоху роботизації, штучного інтелекту та інформаційних воєн. Адже в повсякденному житті ми взаємодіємо з безліччю пристроїв, часто не усвідомлюючи, яку роль їм відводить хтось невидимий.
«Містична роль у постановці «Макбету» Уривського відведена технологічним засобам – це сучасно. Проте такий аспект не відкидає розмови про морально-етичні принципи, дію людського фактору та потребу людей зберігати в собі все людське», – резюмує Ганна Веселовська.
Валентина Самченко. Київ
Фото Юлії Вебер надані Театром Франка та з сайту «Open Kurbas: цифрова колекція»
Події
У Франківську стартував артфестиваль VIADUK, на якому покажуть 16 вистав провідних режисерів України
В Івано-Франківську розпочався артфестиваль VIADUK, який триватиме з 15 до 21 червня.
Про це на пресконференції в Івано-Франківську повідомив гендиректор – художній керівник Івано-Франківського національного академічного драмтеатру Ростислав Держипільський, передає кореспондентка Укрінформу.
«З 15 до 21 червня в Івано-Франківську пройде артфестиваль VIADUK, що означає «шлях, що веде до народження нової сили». У мультидисциплінарних фестивалях перетинаються різні жанри, коли з різних тем можуть народжуватись нові сенси чи їх поліфонія. У нас буде багато сценічних майданчиків. Втім, найбільш насиченою буде театральна програма. Ми вирішили цього року сформувати її за знаковими режисерами України… Загалом, це 16 театральних постановок», – зазначив Держипільський.
За його словами, кращих режисерів минулого сезону визначили за результатами опитування театрознавців та експертів, а театральну афішу VIADUKу сформували з урахуванням географії театрів та їхніх особливостей.
«Дуже тішимось, що поряд з театрами Києва та Львова, представлені сумський театр, харківський, театр «Золоті ворота», є Театр ветеранів та інші», – додав Держипільський.
Вистави покажуть на різних сценічних майданчиках Івано-Франківського національного академічного театру. Фестивальну програму також підтримає Івано-Франківська обласна філармонія імені Іри Маланюк та кінотеатр «Люм’єр».
«16, 17 і 18 червня тут покажуть фільми «Падіння» (режисерка Маша Шилінська, Німеччина), «Благодать» (режисер Паоло Соррентіно, Італія) та «Медовий місяць» (режисерка Жанна Озірна, України)», – додають у Франківському драмтеатрі.
Зазначалось, що літературну програму фестивалю представлять Тарас Прохасько, Ірена Карпа та інші. Спеціальні музичні програми для фестивалю VIADUK готують Святослав Вакарчук, Юрій Андрухович, ONUKA, Jamala і гурт NAZVA.
VIADUK відкриють музичними перформансами про роль мистецтва під час війни. Під час фестивалю організатори обіцяють аукціони, на яких виставлять прапори бойових формувань ЗСУ, щоб зібрати кошти на підтримку їхніх воїнів.
Як повідомляв Укрінформ, міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA оголосив переможців і переможниць 2026 року.
Фото: Франківський драмтеатр
Події
Росія завдала одного з наймасштабніших ударів по українській культурі
Унаслідок масованої російської атаки 15 червня пошкоджень зазнали об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, пам’ятки національного значення, музеї, культурні інституції та заклади мистецької освіти у Києві, Харкові та Дніпрі.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
Києво-Печерська лавра постраждала від обстрілу / Фото: Мар’янна Котик, Укрінформ
1 / 18
Зокрема, значних руйнувань зазнала Києво-Печерська лавра – об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та одна з найвизначніших духовних і культурних пам’яток України. Російський безпілотник влучив у вівтарну частину Успенського собору – Стефанівський приділ. Внаслідок атаки пошкоджені екстер’єр та інтер’єр собору, а також прилеглі будівлі комплексу.
«Через російський удар по Києво-Печерській лаврі горів Успенський собор – церква, чия історія почалася ще в ХІ столітті. І це на сьогодні один із найбільших російських злочинів проти християнської культури», – прокоментував Президент Володимир Зеленський.
![]()
Зеленський у лаврі / Фото: Мар’янна Котик, Укрінформ
1 / 15
На території Лаври також постраждали Скарбниця Національного музею історії України, Музей книги і друкарства України, Національна історична бібліотека України, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв та фондосховище Національного музею народної архітектури і побуту України.

«У будівлях пошкоджено вікна та двері. Жертв і постраждалих серед людей немає. Триває оцінка завданих збитків та фіксація наслідків атаки», – додали у міністерстві.
У Києві росіяни атакували Національну кіностудію імені Олександра Довженка – одну з найстаріших кіностудій України. Внаслідок влучання виникла пожежа, пошкоджені костюмний цех та інші будівлі студії. Знищена найбільша і найстаріша костюмна колекція України – близько 100 тисяч костюмів та понад три мільйони одиниць одягу, які використовувалися під час створення українських фільмів і десятиліттями зберігали історію українського кінематографа.

Постраждала й низка інших будівель студії, а також автівки, які знаходились на території. «Це – друга атака на кіностудію цього місяця. Росіяни прицільно атакують український кінематограф», – зауважили у Мінкульті.
Також постраждало державне підприємство «Укркінохроніка» – одна з найстаріших українських кіностудій документального кіно, яка вже 95 років фіксує ключові події історії України та зберігає безцінну кінематографічну спадщину держави. Зокрема, вибуховою хвилею пошкоджені будівлі підприємства, вибиті вікна та завдані матеріальні збитки.
Крім того, суттєво постраждав Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал». Також пошкоджень зазнав Національний палац мистецтв «Україна» – у будівлі вибиті вікна та пошкоджений фасад.
Внаслідок влучання безпілотника постраждав Харківський художній музей – одна з найважливіших мистецьких установ країни. Будівля музею, яка є пам’яткою архітектури місцевого значення, зазнала значних пошкоджень.


«Найцінніші музейні предмети працівники музею евакуювали ще на початку повномасштабного вторгнення. Водночас частина колекції залишалася у фондах установи. За попередньою інформацією, внаслідок атаки та пожежі пошкоджено або знищено частину музейних предметів. Наразі фахівці встановлюють точний масштаб втрат», – додали у міністерстві.
Зокрема, пошкоджень могла зазнати значна частина графіки радянського періоду – орієнтовно до тисячі творів із п’яти тисяч, що зберігалися у фондах. Також від замокання постраждала частина колекції живопису радянського періоду, яка налічує близько двох тисяч одиниць. Точну кількість пошкоджених творів ще встановлюють.

Крім того, внаслідок пожежі знищено десять картин із приватної колекції, які перебували у фонді тимчасового зберігання.
«Наразі музейники та профільні фахівці вживають невідкладних заходів для порятунку постраждалих музейних предметів, їх консервації та переміщення до безпечного місця зберігання», – уточнили в Мінкульті.



У столиці пошкоджень зазнав Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. У навчальному корпусі на вулиці Євгена Коновальця, 18 вибиті всі вікна. Наразі триває оцінка наслідків атаки.
У Дніпрі пошкоджень зазнав Дніпропетровський будинок органної та камерної музики – пам’ятка архітектури національного значення, відома як Брянська (Миколаївська) церква.
Внаслідок дії ударної хвилі була пошкоджена історична будівля, внесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. За попередніми даними, руйнувань зазнали віконні та дверні конструкції, внутрішні приміщення будівлі засипало уламками скла. Також пошкоджене внутрішнє оздоблення концертної зали та глядацькі крісла.
Крім того, зафіксоване пошкодження покрівлі куполів: на окремих ділянках ударною хвилею частково зірвало металеве покриття. Постраждав і головний музичний інструмент закладу – орган, який розташований у приміщенні пам’ятки.
Наразі фахівці проводять обстеження будівлі та музичного інструмента. Після завершення оцінки встановлять повний обсяг завданих пошкоджень та визначать першочергові заходи для збереження пам’ятки й відновлення її функціонування.
«Сьогоднішня атака має всі ознаки цілеспрямованого удару по українській культурі, пам’яті та ідентичності. Під вогнем опинилися Києво-Печерська лавра – святиня світового значення, Національна кіностудія імені Олександра Довженка, Харківський художній музей, мистецькі та освітні заклади. Росія прагне випалити нашу пам’ять, нашу історію та свідчення того, ким ми є. Знищена костюмна колекція кіностудії Довженка, пошкоджені музеї, заклади культури та мистецької освіти – це втрати, які стосуються не лише України», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
![]()
Через ворожу атаку горить Києво-Печерська лавра / Фото: Кирило Чуботін, Укрінформ
1 / 12
За її словами, це удар по світовій культурній спадщині та спроба стерти культурні маркери української нації. «Ми документуємо кожен факт руйнування і працюємо разом із міжнародними партнерами для захисту та відновлення нашої культурної спадщини», – додала Бережна.
Як зазначається, Міністерство культури України закликало міжнародну спільноту посилити тиск на російську федерацію та забезпечити притягнення держави-агресора до відповідальності за злочини проти культурної спадщини України.
Також у міністерстві закликали уряди держав, міжнародні організації і партнерів долучатися до підтримки Українського фонду культурної спадщини (Ukraine Cultural Heritage Fund) та спільних міжнародних ініціатив із захисту й відновлення культурних цінностей.
«Фонд працює над відновленням зруйнованих Росією об’єктів культури. Сьогодні захист української культурної спадщини є водночас захистом світової культурної спадщини», – підкреслили в Мінкульті.
Як повідомляв Укрінформ, заступниця керівника Офісу Президента України Олена Ковальська повідомила, що російські загарбники знищили в Україні 937 культурних споруд.
Фото: Укрінформ, Мінкульт
Події
На кінофестивалі Миколайчук OPEN у Чернівцях заявили про умисне руйнування локації літнього кінотеатру
Організатори кінофестивалю Миколайчук OPEN у Чернівцях заявили про умисне знищення вандалами літнього майданчика у парку “Жовтневий”. Там проводили покази українських фільмів просто неба.
Про це у Фейсбуці повідомила директорка кінофесту Тетяна Д’яченко, передає Укрінформ.
“Друзі, другий день фестивалю Миколайчук OPEN триває. Ми вже багато разів вам анонсували, що у нас є кіно просто неба, парк Жовтневий, яблуневий сад біля озера. І напевно є багато людей, яким не хотілося б щоб фестиваль розвивався. Зараз поясню чому. Сьогодні вранці сталася така неприємність і локацію було знищено”, – розповіла у відеозверненні директорка фестивалю.
Вона показала зруйновану сцену літнього кінотеатру. А в дописі організатори зазначили, що на місці події працює поліція.
У відділі комунікації обласної поліції кореспонденту Укрінформу підтвердили факт звернення про пошкодження сцени. Наразі правоохоронці встановлюють всі обставини події.
Водночас на фестивалі продовжать покази українських фільмів просто неба. Зокрема, сьогодні 14 червня о 19:30 покажуть пригодницький бойовик «Безславні кріпаки» — історію про боротьбу за свободу українського народу.
Покази також продовжаться за розкладом усі наступні дні фестивалю до 20 червня.
Як повідомляв Укрінформ, напередодні у Чернівцях стартував п’ятий фестиваль глядацького кіно Миколайчук OPEN. Протягом восьми днів фестивалю глядачі зможуть переглянути понад 80 фільмів.
-
Події6 днів agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла клітку з котом – поруч була записка з проханням
-
Події6 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Одеса5 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
-
Події5 днів agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
