Про це кореспондентові Укрінформу розповів керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України Павло Нечитайло.

«Під час нагляду за прокладанням траншеї для блискавкозахисту біля пристінного корпусу Старого замку в Кам’янці-Подільському було виявлено матеріали раннього залізного віку та енеолітичної доби. Це фрагменти посуду, глинобитних жител, виробів з кістки та кременю. Ранній залізний вік представлений старожитностями чорноліської культури IX-VIII століття до нової ери. Є також кубки, черпаки, миски та горщики з багатим заглибленим та наліпним орнаментом та лискованою чорною поверхнею», – зазначив Нечитайло.

У Кам’янці-Подільському археологи виявили нові артефакти на території Старого замку / Фото надав Павло Нечитайло

За його словами, матеріали цієї культури виявляли на території Старого замку і раніше. Зокрема, було знайдено фрагмент оборонного валу того часу та господарські ями.

На думку старшого наукового співробітника відділу раннього залізного віку Інституту археології НАН України Олександра Могилова, отримані матеріали свідчать про контакти місцевого населення з синхронними культурами середньоєвропейської зони. Перше укріплення на місці Старого замку звели саме вони.

«Матеріали мідно-кам’яного віку представлені двома етапами трипільської культури, які попередньо оглянув фахівець цієї епохи, співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Євген Левінзон. Знахідки цього часу вже неодноразово фіксувались під час попередніх досліджень Старого замку. Проте, зважаючи на унікальність цієї історико-археологічної пам’ятки, кожен керамічний фрагмент є надважливим свідченням минулих тисячоліть», – додав археолог.

Нечитайло зауважив, що за аналізом орнаментики виявленого матеріалу можна підтвердити наявність на території замку поселення етапу Трипілля В1 (етап трипільської культури – ред.), що датується кінцем V тис. до н. е. Це був кризовий період в преісторії неолітичних землеробів Європи, що пов’язують з різким похолоданням. За висновками вчених, у цей час трипільці активно переселяються на важкодоступні миси і підвищення, чому є підтвердження і в топографії цієї пам’ятки.

Археолог також зазначив, що нагляд над траншеєю вкотре підтвердив, що пізньосередньовічні та ранньомодерні шари у східній частині внутрішнього подвір’я замку були знесені при вирівнюванні території. Збереглась тільки нижня частина культурних нашарувань, де представлені матеріали раннього залізного віку та енеоліту.

«В результаті нагляду було виявлено значну кількість артефактів, частина з яких може поповнити експозицію музею. Практика доводить, що навіть невеликі земляні роботи на подібних об’єктах обов’язково мають відбуватися за участю науковців-археологів», – наголосив Нечитайло.

Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області на некрополі «Кам’яної гори» поблизу селища Орлівка розпочала роботу археологічна експедиція Південноукраїнського національного педагогічного університету Ушинського.

Фото надані Павлом Нечитайлом

УААСП звертається до українського суспільства, Офісу Президента, Кабінету міністрів, Верховної Ради, Ради національної безпеки і оборони, Уповноваженого з питань захисту державної мови та інших державних інституцій із закликом звернути увагу на існуючу стратегічну загрозу і системно й ефективно відреагувати на неї.

Багато років Росія проводить щодо України системну інформаційну і культурну експансію, поєднуючи її з актами тероризму та прямим військовим вторгненням.

“Країна-окупант вкладає величезні ресурси у створення та просування серед української аудиторії російськомовного музичного та аудіо-візуального контенту на музичних платформах та в соціальних мережах. Що має свій (негативний) ефект на українське суспільство”, – ідеться у зверненні.

Ці випадки, зазначають в агенції, не лише сигналізують про проблему, а й демонструють приклад деструктивного ефекту — просування російських наративів та монетизації контенту країни-агресора за рахунок українських слухачів.

В УААСП наводять конкретні приклади: пісня Sigma Boy російською мовою і трек Homey гурту AY YOLA, які нещодавно стали вірусними в Україні та очолили топ-чарти Apple Music Ukraine, що прямо вказує на цю тривожну тенденцію.

Важливо, наголошують автори звернення, що самі музиканти вищезгаданих російських гуртів публічно відмітили суттєвий дохід від платних прослуховувань з України, і заявили, що направляють його на підтримку російських військ, задіяних у війні проти України.

“Незважаючи на вибухи тисяч російських шахедів, сотень ракет, мільйонів снарядів та FPV-дронів, що принесли біду і смерть в українські сімʼї, незважаючи на сотні тисяч загиблих і поранених українських захисників на фронті, українці продовжують слухати російські пісні, а окупанти – вкладати колосальні кошти для того, щоб просувати їх, а через них вживлювати пропагандистські наративи про “одну мову і один народ” серед української аудиторії”, – наголошують в агенції.

Також у зверненні ідеться, що до повномасштабного вторгнення РФ і навіть протягом першого року після певні українські лейбли мали договори і представляли російські музичні лейбли, такі як Warner Russia, просували російських артистів тут, а також робили релізи нових пісень, користуючись агрегатором Believe, який досі працює і заробляє в Росії.

Як зауважили в УААСП, українська армія захищає країну, тримаючи фронт, а держава і суспільство зобовʼязані захищати власний культурний та інформаційний простір від експансії російської мови та російських наративів.

УААСП закликає відповідні державні органи, включаючи Уповноваженого з питань захисту державної мови, розробити і вжити достатні, адекватні викликам заходи для захисту українського культурного простору від експансії російськомовного контенту та російської музики.

“Ми звертаємося до всіх органів державної влади з проханням почати діалог з офісами популярних стрімінгових платформ, з метою технічно заблокувати можливість завантаження та стрімінгу російських пісень на території України. За потреби розробити та впровадити необхідне законодавство”, – наголосили в агенції і додали, що “український креативний кластер, творці, музиканти, артисти та вся музична індустрія воєнного часу не має достатньо ресурсу щоб самостійно протистояти потужному російському медіа-катку, що суне вперед під керівництвом ФСБ за гроші, отримані з прибутків російського нафто-газового комплексу”.

Як повідомляв Укрінформ, 13 червня у Бориспільському районі Київської області на одному з концертів виконували пісні російською мовою, правоохоронці встановлюють обставини події.

Фото: Bloomberg News

Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, у трьох залах розміщені роботи Давида Бурлюка, Івана Падалки, Віктора Пальмова, Оксани Павленко та інших художників, чиї роботи опинилися у 1937-1939 роках у так званому Спецфонді – спеціально створеному засекреченому зібранні картин українських митців, яких радянська влада зарахувала до формалістів, націоналістів та ворогів народу.

У Києві відкрили виставку українських художників-модерністів ХХ століття / Фото надані НХМУ

Каральними радянськими органами ці мистецькі твори були визнані шкідливими і готувалися до знищення. Мали зникнути з публічного простору не лише картини, а й їхні творці. Багато з них заплатили за творчість свободою або життям. Репресували із представлений у київській виставці – Івана Падалку, Василя Сильвестрова.

Кураторка виставки «Спецфонд. Нові дослідження», генеральна директорка НХМУ Юлія Литвинець розповідає, що роботи так званих «формалістів, націоналістів і ворогів народу» (за визначенням репресивних радянських органів) у Київ звозили з кількох міст, зокрема Одеси та Харкова.

За 1937-1939 роки в музеї, який нині має назву Національний художній музей України, сформувалася засекречена велика збірка мистецьких предметів, які планували знищити: більше 1747 одиниць збереження. Литвинець уточнила, що під одним номером нерідко була низка предметів: понад десять графічних робіт чи фотографій.

Наприклад, були вилучені всі роботи Всеволода Максимовича («Поцілунок», «Карнавал» та «Автопортрет» 1913 року і т.д.). Також мали знищити роботи Олександри Екстер, Олександра Богомазова й багатьох інших українських художників, які через переслідування радянською владою є маловідомими.

Литвинець каже, що картини вдалося зберегти завдяки самовідданій роботі музейників. У 1930-і роки майже половина співробітників закладу була розстріляна репресивними радянськими органами, повідомила генеральна директорка НХМУ.

У Національному художньому музеї України перша виставка, присвячена роботам із Спецфонду, відбулася 1998 року; наступні – у 2015 та 2016.

Проєкт «Спецфонд. Нові дослідження» вперше представляє частину творів, які донедавна залишалися недоступними для дослідників та публіки. Лише цьогоріч були розгорнуті та відреставровані дві масштабні роботи Абрама Черкаського, які понад 80 років пролежали намотаними на вали: «Ліс» та «Робітники», а також «Праля Олександра Лісовського.

Виставка «Спецфонд. Нові дослідження» триває з 20 червня до кінця літа.