Події
Від Курбаса до Уривського: «Макбет» крізь століття
Постановки шекспірівської трагедії режисерами різних поколінь допомагають відчути українську театральну культуру
Вистава «Макбет» за п’єсою Шекспіра в постановці режисера Івана Уривського стала однією з найочікуваніших прем’єр сезону в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка. У новій інтерпретації події 400-річної давнини переосмислюються крізь призму впливу сучасних інформаційних технологій на людину. Водночас звернення до цієї класичної історії про жагу до влади під час повномасштабної війни спонукає провести паралелі з новаторським театром Леся Курбаса столітньої давнини.
Ця прем’єра долучається до справжнього «шекспіроБУМу» в Україні: за останні десять років, як раніше повідомляв Укрінформ, з’явилося 111 нових вистав за п’єсами видатного драматурга.
Про паралелі між сучасною постановкою «Макбета» Уривського та виставою Курбаса, репресованого радянсько-московською владою, ми детальніше поговорили з театрознавицею Ганною Веселовською та акторами вистави – виконавцем ролі Макдуфа Ренатом Сєттаровим і виконавцем ролі Банко Віталієм Ажновим.
ВІЩУНОК ШЕКСПІРА УРИВСЬКИЙ ПЕРЕТВОРИВ НА СУЧАСНИХ МОНСТРІВ ІНФОРМАЦІЙНОГО ВПЛИВУ
У трагедії Шекспіра, і відповідно у виставі франківців, прем’єра якої відбулася 28 лютого, воєначальники Макбет та його друг Банко повертаються з війни переможцями. Вони зустрічають трьох відьом, які пророкують Макбету королівський трон.
У сучасній постановці віщунки – це не люди, а три рухомі світлові екрани, розміщені на гігантських гіроскопних кранах (подібні використовують під час кінозйомок). Протягом півторагодинної вистави без антракту глядачі відчувають демонічний вплив цих технологічних монстрів: їхніх голосів та рухомих металевих конструкцій, що чинять фізичний і психологічний тиск. На білих екранах посеред темряви з’являється кров — символ жертв тих, хто йде до влади через убивства.
Від цих роботизованих інформаційних систем ніде сховатися: вони заповнюють увесь сценічний простір і навіть кілька разів висуваються у глядацьку залу. Так режисер Іван Уривський та художник-постановник Петро Богомазов демонструють нав’язливість і всеохопність сучасної цифрової реальності, що здатна лякати й заганяти у глухий кут. Не всі здатні протистояти таким маніпуляціям, що призводить до фатальних наслідків.
Художниця з костюмів Тетяна Овсійчук використала для постановки виключно чорний колір та його відтінки. Протягом вистави актори тричі змінюють костюми: спочатку постають у робочому одязі, а згодом перевтілюються у барокові шекспірівські образи. Це візуально скорочує дистанцію між часом написання п’єси та сьогоденням.
ТИРАНІЇ ТА ДЕСПОТИЗМУ ЗАВЖДИ ПРОТИСТОЇТЬ ПОТУЖНІША СИЛА
У виставі «Макбет» задіяні переважно актори, які вже мають досвід роботи з Уривським. Постановку створили швидко — трохи більше ніж за два місяці інтенсивних репетицій.
«Ми звикли до такого темпу, – розповідає Віталій Ажнов. – Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну взагалі всі стали мобільнішими. Хочеться все швидко встигнути, бо не знаєш, що буде завтра. Максимальна концентрація, довіра акторів до режисера, довіра режисера до акторів, неймовірна команда. Все як завжди в роботі з Іваном Уривським – в любові і співтворчості».
І додає: «Шекспір – вічний, неймовірний автор, у якого знаходимо безліч паралелей із сучасністю. «Макбет» є дуже важливою виставою в нинішній час та пересторогою суспільству. Тиранія, деспотизм і жага необмеженої влади не мають шкали вимірювання; неможливо визначити, хто гірший – Макбет чи Калігула. Навіть найменше зло залишається злом. І чим довше воно безкарне, тим більше розростається».
У своїй постановці Уривський помітно скоротив кількість персонажів шекспірівської п’єси. Це дозволяє сконцентрувати увагу на сутності ключових образів: Макбета (Акмал Гурєзов, Олександр Рудинський) і його дружини Леді Макбет (Тетяна Міхіна, Мальвіна Хачатрян), Банко (Віталій Ажнов, Іван Шаран), Дункана (Арсеній Тимошенко, Дмитро Чернов), Макдуфа (Ренат Сєттаров, Роман Ясіновський) і Малколма (Павло Шпегун, Леонід Шеревера).
Поступово Макбет і його дружина стають страшнішими за будь-яких демонів. Їхні стосунки просякнуті підступністю та жорстокістю, які витісняють любов. Зрештою, не так важливо, хто виявився слабшим чи мав більші амбіції, – руки у крові залишаються і в злочинця, і в його спільників.
Актор Ренат Сєттаров – виконавець ролі Макдуфа, який першим запідозрив Макбета у вбивстві, каже: «Інколи треба нагадувати, і розуміти, що ніхто не безсмертний; що за все скоєне треба буде згодом відповісти». Для актора роль Макдуфа є підтвердженням істини: на кожну силу знайдеться інша, потужніша.
ПОСТАНОВКА «МАКБЕТ» ЛЕСЯ КУРБАСА 1924 РОКУ: ПОНАД 30 ПЕРСОНАЖІВ ТА 5 ДІЙ
У Національному театрі імені Івана Франка нову постановку «Макбета» розглядають як продовження дослідження людської природи сценічними засобами. Сто років тому, у 1924-му, першу масштабну українську постановку цієї трагедії Шекспіра в театрі «Березіль» створив видатний режисер-авангардист Лесь Курбас.
Театрознавиця, докторка мистецтвознавства Ганна Веселовська розповідає, що «створення вистав за п’єсами, знайомими попереднім поколінням глядачів, є способом актуалізувати важливі події минулого». За її словами, постановки «Макбета» Леся Курбаса та Івана Уривського дуже різняться – через 100 років це зовсім інший театр. «Але важливо демонструвати цю тяглість. Подібна практика існує і в інших театральних культурах: кожне нове покоління режисерів звертається до класичної п’єси, пропонуючи власне бачення тексту».
Вона зауважує, що більшість глядачів не йде на виставу з підручником з історії театру. «Проте важливою є можливість нагадати про знакові для української культури імена: 100 років тому «Макбета» ставив Лесь Курбас, сьогодні — Іван Уривський».
«Коли розповідь про новаторство Леся Курбаса у 1920-х роках доповнюється сучасною візуалізацією — виставою Уривського, — знання глядача стають предметнішими: про історію театру в Києві, його репертуар, режисерів та акторів. Це допомагає наблизитися до епохи, яку тоталітарний радянський режим намагався стерти з пам’яті українців та світу», – каже пані Ганна.
Лесь Курбас вперше зрежисував «Макбета» і зіграв у ньому головну роль ще у 1920 році в мандрівному театрі, який показував цю виставу у Білій Церкві на Київщині. А згодом, у 1924 році, створив масштабну постановку в «Березолі», де вже сам не грав. На двомовному (українською та англійською) сайті «Open Kurbas: цифрова колекція» — https://openkurbas.org/, створеному Музеєм театрального, музичного та кіномистецтва України, серед оцифрованих 12 тисяч музейних предметів можна почитати анкети глядачів постановки «Макбет», які дивилися виставу 14 листопада 1924 року. Свої враження залишили, зокрема, вчитель, працівниця готелю, студент, слюсар, переписувач.
Вистава Курбаса 1924 року складалася з 5 дій і виразно демонструвала крах особистості в боротьбі за трон театральними засобами. Сценографію та костюми створив Вадим Меллер — художник-кубофутурист, засновник конструктивізму в українському театральному мистецтві. На сцені було задіяно понад 30 персонажів, не враховуючи учасників масових сцен. Дійство набувало рис політичного фарсу, позбавляючи героїв величі та формуючи до них іронічне ставлення.
ТЕХНОЛОГІЇ ТА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ
Хоча Іван Уривський залишив лише «скелет» відомої п’єси, через 100 років після Леся Курбаса він демонструє дуже цікавий підхід до тексту, зазначає Ганна Веселовська. «Мене абсолютно не бентежить те, що глядачам показують тільки одну лінію із твору Шекспіра. Коли люди у побутовому середовищі роблять такий закид, то я ставлю собі запитання: невже всі читали трагедію «Макбет» і детально її знають?», – пояснює театрознавиця.
На її думку, ця вистава – погляд на проблеми комунікації, але не стільки між людьми, скільки між людиною і технологіями. Це надзвичайно актуально сьогодні, в епоху роботизації, штучного інтелекту та інформаційних воєн. Адже в повсякденному житті ми взаємодіємо з безліччю пристроїв, часто не усвідомлюючи, яку роль їм відводить хтось невидимий.
«Містична роль у постановці «Макбету» Уривського відведена технологічним засобам – це сучасно. Проте такий аспект не відкидає розмови про морально-етичні принципи, дію людського фактору та потребу людей зберігати в собі все людське», – резюмує Ганна Веселовська.
Валентина Самченко. Київ
Фото Юлії Вебер надані Театром Франка та з сайту «Open Kurbas: цифрова колекція»
Події
У бібліотеці Рима знайшли втрачений рукопис англійської поеми VII століття
Дослідники з Триніті-коледжу Дубліна (Ірландія) виявили у римській бібліотеці втрачену копію поеми, написану у сьомому столітті пастухом Кедмоном з англосаксонського королівства Нортумбрії – найдавнішого збереженого вірша англійською мовою.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Guardian.
Середньовічний теолог Беда Преподобний, якого шанують як батька англійської історії, у VIII столітті записав латинський переклад цього вірша у своїй праці «Церковна історія народу англів», але не включив оригінальну староанглійську версію.
За словами Беди, Кедмон побачив «божественне явище», яке і надихнуло його написати та заспівати гімн, який вихваляє Бога за створення світу.
Фото: Trinity College Dublin
Вважається, що Кедмон був неписьменним пастухом, який працював в абатстві Вітбі в Північному Йоркширі.
Зазначається, що давньоанглійський варіант, знайдений у римській бібліотеці, був переписаний ченцем у північній Італії між 800 і 830 роками нашої ери.
Це третій найстаріший збережений текст поеми після старіших копій, які зберігаються в Кембриджі та Санкт-Петербурзі.
В інших версіях поема написана латиною, а староанглійський текст додано на полях або в кінці.
За словами дослідників, те, що знайшли у бібліотеці є важливим, оскільки вірш містить давньоанглійську версію в основній частині тексту, що відображає зростаючий статус мови в IX столітті.
Як повідомляв Укрінформ, команда археологів з Іспанії та Єгипту виявила в Оксирінху мумію з фрагментом давньогрецької поеми Гомера «Іліада».
Перше фото: Rome, National Central Library
Події
Фільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
Фільм «Останній Прометей Донбасу» режисера Антона Штуки відібрали до участі в міжнародному кінофестивалі Crossing Europe Film Festival Linz.
Про це повідомило Державне агентство з питань кіно, передає Укрінформ.
Стрічка представить Україну в програмі Working Worlds – секції, що порушує актуальні питання сучасної Європи крізь призму соціальних конфліктів і суворої реальності.
«Для творчої команди це важливий етап фестивального шляху, адже участь у такій секції дозволяє винести історію українського спротиву на ширший міжнародний рівень та залучити європейську аудиторію до глибокої дискусії про цінності та виклики сучасності», – зазначають у Держкіно.
Покази стрічки в межах фестивалю заплановані на 29 квітня і 3 травня.
В агентстві наголошують: «Останній Прометей Донбасу» фіксує боротьбу світла з темрявою. Попри постійні обстріли та небезпеку, працівники електростанції залишалися на робочих місцях і забезпечували регіон світлом, доки та не була остаточно зруйнована.
Фільм не намагається пояснити війну політичними термінами, натомість показує, як вона входить у повсякденне життя та змінює його зсередини. Передусім цей проєкт є особистою історією, а не зведенням подій.
Стрічку створила компанія Attention Films за підтримки Держкіно, Українського культурного фонду та Kyivstar TV Originals.
Як повідомлялося, Crossing Europe Film Festival Linz – це один із провідних європейських кінофестивалів, присвячений актуальному авторському кіно. Цьогоріч він проходитиме з 28 квітня по 3 травня. Місце проведення: місто Лінц (Австрія).
Фестиваль фокусується на соціально-політичних темах і культурному розмаїтті Європи. До програми заходу потрапляють фільми, які відображають реальний стан справ у різних куточках континенту та спонукають до критичного мислення.
«Останній Прометей Донбасу» режисера Антона Штуки – це документальний фільм, який розповідає про героїчну працю енергетиків Курахівської ТЕС. В український прокат стрічка вийшла 26 лютого.
Кадр з фільму
Події
У Сербії протестувальники вимагали бойкотувати Євробачення через участь Ізраїлю
У столиці Сербії Белграді відбулася акція протесту з вимогою бойкотувати щорічний пісенний конкурс “Євробачення” через участь Ізраїлю.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє AP.
“У вівторок десятки протестувальників зібралися біля будівлі сербської державної телекомпанії RTS з вимогою, щоб балканська країна відмовилася від участі у конкурсі Євробачення через участь в ньому Ізраїлю”, – йдеться у повідомленні.
Проведення головного пісенного конкурсу року за участю 35 країн-учасниць заплановано на 12-16 травня у Відні. Сербію на конкурсі має представляти метал-гурт “Lavina”, що складається з шести учасників.
Протестувальники у центрі Белграду махали палестинськими прапорами та тримали банери, звинувачуючи Ізраїль у звірствах під час військової операції в секторі Гази. Вони також закликали RTS не транслювати конкурс, а сербів утриматися від його перегляду.
“Євробачення без Ізраїлю означатиме захист ідеалів, які проголошує цей захід”, – заявили організатори акції протесту.
RTS поки не прокоментувала вимоги протестувальників.
У грудні організатори конкурсу вирішили дозволити Ізраїлю брати участь у змаганнях, що призвело до бойкоту конкурсу у Словенії, Ісландії, Ірландії, Нідерландів та Іспанії.
Як повідомляв Укрінформ, співачка Leléka, яка представлятиме Україну на конкурсі “Євробачення”, виступить у другому півфіналі під номером 12.
Ювілейний 70-й пісенний конкурс “Євробачення” відбудеться в австрійській столиці – Відні. Гранд-фінал «Євробачення-2026» відбудеться в суботу, 16 травня, а півфінали – 12 та 14 травня.
Перше фото: Іnstagram/eurovision
-
Політика1 тиждень agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Відбудова6 днів agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Усі новини1 тиждень agoНазвала куркою: у мережі скандал між українською поетесою та військовою – що сталось (фото)
-
Події1 тиждень agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Усі новини1 тиждень agoна що здатен ноутбук Apple вартістю до 10 000 грн (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Події1 тиждень agoВолодар «Оскара» Том Гупер зніме фільм за книгою Міллі Боббі Браун
-
Суспільство1 тиждень agoПорти Одещини з початку року перевалили 21 мільйон тонн вантажів
