Про це йдеться на сайті Фонду Букерівської премії, передає Укрінформ.

Зазначається, що на знак вшанування десятирічного партнерства премія отримає назву Bukhman International Booker Prize. Також повідомляється, що призовий фонд для переможця конкурсу подвоять – з 50 тисяч до 100 тисяч фунтів стерлінгів, які будуть порівну розподілені між автором і перекладачем або перекладачами.

Кожна книга, що увійде до шорт-листа, як і раніше, отримає премію в розмірі 5 000 фунтів стерлінгів: 2 500 фунтів стерлінгів автору та 2 500 фунтів стерлінгів перекладачеві або перекладачам.

«Ми надзвичайно вдячні фонду Bukhman Philanthropies за його виняткову відданість справі фінансування Міжнародної Букерської премії протягом наступних 10 років, а також Дар’ї Бухман за її особисту підтримку перекладних творів», – сказала Габі Вуд, виконавча директорка Фонду Букерівської премії.

Крім цього, Фонд Букерівської премії оголосив склад журі 2027 року, яке очолить американська письменниця Кеті Кітамура. До його складу також увійшли британський письменник Патрік МакГіннесс, британський автор Калеб Азума Нельсон, данська письменниця Ольга Равн та американська акторка Тесса Томпсон.

Команда журі оцінюватиме художню прозу та збірки оповідань, перекладені англійською мовою та опубліковані у Великій Британії або Ірландії у період з 1 травня 2026 року по 30 квітня 2027 року. Лонг-лист номінантів із 12 або 13 книг оголосять 16 березня 2027 року, а шорт-лист – 15 квітня 2027 року. Ім’я переможця премії стане відоме на церемонії у травні наступного року.

Як пише Суспільне Культура, Bukhman Philanthropies була заснована у 2024 році британським підприємцем російського походження Дмитром Бухманом та його дружиною Дарією. Зазначається, що Bukhman Philanthropies підтримує проєкти у сферах літератури, материнського та неонатального здоров’я, психічного здоров’я дітей і молоді.

Бухман, який народився у російському місті Вологда, разом із братом Ігорем переїхали у 2016 році до Ізраїлю, а у 2020 році емігрували до Великої Британії. Чоловіки заснували компанію Playrix, відому такими проєктами як Fishdom та Homescapes.

Під час пандемії коронавірусу компанія Playrix увійшла до числа найбільших компаній мобільного геймінгу у світі, а у 2025 році Дмитро Бухман потрапив до десятки найбагатших людей Британії за версією The Sunday Times і очолив рейтинг найбагатших людей віком до 40 років.

У день початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року керівництво компанії назвало Playrix «аполітичною». Усередині компанії модератори видаляли дискусії про війну із корпоративних каналів Slack, що викликало невдоволення українських працівників. Однак за кілька днів після початку російського нападу брати Бухмани публічно назвали війну «великою трагедією» та заявили, що «насильство ніколи не може бути розв’язанням проблеми».

У березні 2022 року Playrix оголосила, що пожертвує 500 тисяч доларів Українському Червоному Хресту. У жовтні того ж року компанія оголосила про закриття офісів у Росії та Білорусі й повідомила про намір зберегти український штат. Надалі російські юридичні особи були ліквідовані або перебували у процесі ліквідації. Станом на вересень 2023 року, як повідомляється, усі офіси Playrix у Росії та Білорусі були закриті.

Як повідомляв Укрінформ, цьогорічним лауреатом Міжнародної Букерівської премії став роман «Taiwan Travelogue» (в Україні вийде під назвою «Тайванські нотатки Чідзуко») письменниці Ян Шванцзи, перекладений з мандаринської Лін Кінг.

Фото: thebookerprizes.com

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Мінкульт.

Зазначається, що домовленості допоможуть посилити захист культурної спадщини, підтримати українські медіа, креативні індустрії та сприятимуть культурно орієнтованому відновленню країни.

«Понад мільярд євро підтримки для людського виміру відновлення України – це результат спільної роботи семи міністерств. Для Міністерства культури конференція принесла конкретні рішення: нове фінансування, міжнародні партнерства, підтримку українських медіа, культурної спадщини та креативних індустрій. Це інвестиції у відбудову об’єктів, а також у збереження української ідентичності, пам’яті та людського потенціалу. Уже розпочинаємо підготовку до URC2027 в Естонії», – зауважила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.

За даними відомства, для сфери культури конференція принесла понад 4,8 млн євро міжнародної допомоги.

Зокрема, Європейський Союз виділив 2 млн євро на підтримку програм ЮНЕСКО зі збереження документальної спадщини України.

Понад 1 млн євро інвестує програма «Партнерство за сильну Україну» на проєкти із захисту культурної спадщини та відновлення постраждалих об’єктів.

Ще 1,5 млн євро Інститут висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки Норвезького агентства з розвитку співробітництва (Norad) спрямує на підтримку українських медіа та організацій громадянського суспільства у 2026–2027 роках.

Крім того, міжнародна гуманітарна організація Mercy Corps виділяє 300 тис. дол. на підтримку мікро-, малого та середнього бізнесу, а також розвиток креативних індустрій.

Важливим результатом конференції стало поглиблення міжнародного партнерства. Зокрема, Мінкульт підписав меморандуми про співпрацю з European Bank for Reconstruction and Development, ICCROM, Nova Ukraine та Mercy Corps. Також спільно з ЮНЕСКО була зафіксована декларація щодо культурно чутливого відновлення України.

Окремим досягненням URC2026 стала презентація перших п’яти пілотних проєктів Українського фонду культурної спадщини. Серед них – проєкт відновлення Іванківського історико-краєзнавчого музею, який до російського вторгнення зберігав роботи видатної української художниці Марія Примаченко. Саме цей музей має стати одним із символів культурного відновлення України.

«Результати URC2026 підтвердили, що міжнародні партнери розглядають культуру як один із ключових напрямів відновлення України. Нові фінансові рішення, стратегічні партнерства та запуск перших проєктів Українського фонду культурної спадщини створюють практичну основу для збереження культурної спадщини, розвитку креативної економіки та посилення стійкості українського суспільства», – підсумували у міністерстві.

Як повідомляв Укрінформ, ЮНЕСКО оголосила про запуск ініціативи щодо захисту та збереження документальної спадщини України. Проєкт реалізують за фінансової підтримки Європейського Союзу та уряду Фландрії.

Фото: Мінкульт

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.

Сокальська кераміка – це різновид кераміки, що сформувався на території Сокаля (нині — місто у Шептицькому районі Львівської області, адміністративний центр Сокальської міської громади) – одного із провідних гончарних осередків України, відомого з XV століття.

Вона вирізняється серед інших насамперед колоритом, мотивами декору і стилістикою, притаманними лише цьому осередку: широкими, лапідарними мазками зеленого, жовтого й брунатного кольорів на білому тлі, підкреслено великими головними композиційними елементами із зображеннями птахів, гілок, пишних квітів, соняшників, великих розет і годинника.

Технологія виготовлення керамічних виробів базується на традиційних прийомах ручного гончарства та багатоступеневому декоративному оздобленні.

Сьогодні вироби сокальської кераміки поєднують традиційні художні мотиви з ужитковим призначенням, органічно входячи в сучасний побут як практичний і водночас декоративний елемент.

Традиція побутування сокальської кераміки тісно пов’язана з повсякденним життям місцевих жителів. Глиняні горщики, макітри, глечики, миски, баньки, кухлі та дзбанки використовують у щоденному побуті. У глиняному посуді готують страви, зберігають молочні продукти, воду, зерно, мед та інші харчові продукти. Завдяки природним властивостям глини такий посуд тривалий час зберігає температуру й смакові якості їжі.

Окремі вироби виконують обрядову та декоративну функції. Кераміку використовують під час релігійних свят, родинних подій, весільних і календарних обрядів, а також для оздоблення житлового простору. Декоративні миски, тарелі, кахлі та інші оздоблені вироби розміщують у традиційному інтер’єрі як символи добробуту, охайності та естетичного смаку родини.

Тепер місцеві громади мають взяти до уваги рекомендації та пропозиції з охорони елементів нематеріальної культурної спадщини, які розробила Експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України.

Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України існує з 2012 року. Станом на сьогодні до нього внесені вже понад 120 елементів.

Як повідомляв Укрінформ, у Рівненській області до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини внесли традицію прямокутної хустки, вишитої на чотири кути, та Простір дослідження і збереження традиції вишивки картин із зображенням бузку у Пересопниці.