Connect with us

Події

Відкрилася виставка, присвячена 160-річчю одеської “Греківки”

Published

on


В галереї «#ARTODESSA» Літнього театру Міського саду відкрилася виставка скульптури, присвячену 160-річчю Одеського художнього коледжу ім. Грекова «Скульптура. Час. Пам’ять». У проєкті представлені роботи студентів, викладачів та випускників навчального закладу.

Легендарна історія Греківки представлена ​​іменами видатних скульпторів – Луїджі Іоріні, Бориса Едуардса, Петра Метковіцера, Івана Паоліні, Яківа Бродського, Йосипа Мормоне, Еміля Боскі, Яківа Борченка, Михайла Петросяна, Івана Паровиченка, які викладали, а також створювали чудові витвори мистецтва.

Безліч славних імен скульпторів пов’язані з Греківським коледжем: Антон Чубін, Микола Степанов, Володимир Турта, Олексій Копйов, Вільям Голков, Тетяна Кожевнікова, Мирон Кіпніс, Феля Фальчук, Таїсія Судьїна, Кім Литвак, Ілля Елоушвілі, Микола Єрьоменко, Костянтин Патров, Іларіон Стаднік, Євген Чумак, Людмила Колесник, Олександр Шмуклер, Петро Кравченко, Олександр Верьовка, Алік Перехрестов, Катерина Бойчук, Неоніла Добрянська, Лариса Кондрашова, Борис Бєлов, Тетяна Бондарчук, Борис Румянцев, Володимир Трацков, Ігор Савицький, Олександр Коваль, Михайло Нарузецький, Зоя Ломикіна, Михайло Зорін, Валерій Середа, Іван Козодоєв, Петро Борисюк, Микола Худолій, Павло Шестопалов, Віктор Тиблевич, Клім Степанов, Олег Новаєв, Вася Дмитрик, Таїсія Капустаринська і багато, багато інших. Ця традиція продовжується і сьогодні завдяки підготовці фахівців на відділенні «Скульптура», де викладають авторитетні педагоги – Юрій Зільберберг, Андрій Ахтирський, Дмитро Запорожець.

Виставка представляє твори викладачів, випускників та студентів коледжу. Роботи виконані з найрізноманітніших матеріалів – каменю, металу, глини, гіпсу, дерева, полімеру та втілюють сміливість творчого мислення скульпторів та їх потужний творчий потенціал.
Одеська школа скульптури віддає данину традиції і водночас не припиняє дивувати новими, несподіваними, сучасними рішеннями.
Виставка проходить у галереї «#ARTODESSA» вже вдруге. Вперше проєкт «Греківка. Скульптура» розпочався 15 лютого 2022 року і був перерваний початком війни, продовжившись лише один тиждень.

Цього разу у проєкті представлено понад 50 скульптур – унікальних та різнопланових творів, які дають уявлення про сучасні тенденції в галузі українського мистецтва. А також, можливо, у найближчій перспективі знайдуть своє втілення у створенні арт-об’єктів та скульптур у міському середовищі нашого міста.





Джерело

Події

Музей Ханенків здобув головну нагороду Project of Influence 2025

Published

on


Музей Ханенків переміг у The Best in Heritage та отримав нагороду Project of Influence 2025, ставши символом стійкості та інновацій у сфері культури.

Про це повідомило Міністерство культури та стратегічних комунікацій, передає Укрінформ.

“Щороку The Best in Heritage відзначає лише два проєкти у світі – Project of Influence та IMAGINES. Ініціатива об’єднує лавреатів найпрестижніших премій, зокрема Europa Nostra, EMYA (European Museum of the Year Award), CIMAM (Award for Outstanding Museum Practices) та інших, створюючи майданчик для діалогу про те, як культурні інституції відповідають викликам часу. Музей Ханенків номінували до участі у The Best in Heritage як переможця CIMAM Outstanding Museum Practice Award 2024″, – йдеться у повідомленні.



Відзнаку отримала директорка музею Юлія Ваганова під час 24-ї конференції The Best in Heritage у Барселоні. Подія зібрала понад 150 фахівців і 40 лавреатів міжнародних премій у сфері культурної спадщини.



Журі відзначило, що «цей проєкт, народжений із чистої стійкості тих, хто зіштовхнувся з реальністю війни, нагадує нам про головне в людстві – турботу та солідарність. Перетворивши порожнечу музейних залів і відсутність колекцій на простір спільноти й творчості, музей став маяком стійкості, трансформації та натхнення для майбутніх поколінь і миру».



У Музеї зазначили, що ця нагорода – визнання сили культури й довіри до українських інституцій у світі.


Читайте також: Житомирському літературному музею передали особисті речі письменника Валерія Шевчука

Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків – чільний музей світового мистецтва в Україні. Музей презентує найзначніші колекції мистецтва Європи, Азії та Давнього світу в Україні. «Серцем» музею є художнє зібрання Богдана та Варвари Ханенків – видатних українських колекціонерів та благодійників кінця 19 – початку 20 століття.

Перше фото: www.wikiwand.com, фото в тексті: mcsc.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Події

У Британії через 120 років знайшли перший опублікований твір Агати Крісті

Published

on



У Британії знайшли перший вірш однієї з найвідоміших англійських письменниць Агати Крісті, який був опублікований у лондонській газеті 120 років тому.

Про це повідомила The Times, передає Укрінформ.

Про свій вірш «Пара проти електрики» («Steam versus Electricity») Крісті згадувала в автобіографії, опублікованої вже після її смерті. Шанувальники письменниці намагалися відшукати його, проте марно.

Пошук ранніх публікацій письменниці ускладнювався, зокрема, й через те, що Крісті використовувала псевдоніми.

Та місяць тому науковий співробітник Університету Саффолка Джеймс Бернтал-Хукер і його партнер Алан розгадали цю загадку – вони знайшли вірш із шести строф в архіві газети Ealing and Hanwell Post. Як виявилось, Крісті неправильно вказала свій вік на момент публікації вірша: вона стверджувала, що їй було 11, а насправді 14 років.

Майбутня королева детективу надіслала свій вірш до газет Middlesex County Times і Ealing and Hanwell Post. В останній він був опублікований під іменем А. М. Міллер 8 липня 1905 року і представлений так: «Молода авторка надіслала нам римований коментар щодо поломки електричних поїздів минулої суботи».

Читайте також: ВВС за допомогою штучного інтелекту «оживила» Агату Крісті

Після виявлення твору в газетних архівах спадкоємці Агати Крісті дали дозвіл на його перевидання.

Бернтал-Хукер також відшукав твори, які авторка надсилала до різних поетичних видань, перш ніж був опублікований її перший роман «Таємнича пригода у Стайлзі» у 1920 році, героєм якого був детектив Еркюль Пуаро.

Загалом Крісті видала дві збірки поезій: «Дорога мрій» (1925 рік) та «Вірші» (1973 рік).

Як повідомляв Укрінформ, Фонд Букерівської премії започаткував нову літературну нагороду – Дитячу Букерівську премію.

Фото: News Corp



Джерело

Continue Reading

Події

Суспільство має штовхати суди до розгляду справ про «привласнення» росіянами української культури

Published

on



«Політика Росії полягає в тому, щоб помістити всі ці твори в національні фонди музеїв. Вони внесені до реєстру творів Російської Федерації, щоб їх ніколи не можна було повернути. Але важливо зафіксувати, що це вкрадені твори, і якщо вони будуть виставлятися в Ермітажі, а потім поїдуть на виставку за кордон, то ми матимемо реєстр і розумітимемо, що це українська спадщина», – розповідає Артман.

Розслідування, проведене групою волонтерів, які подали скаргу в МКС від імені французької асоціації «Pour l’Ukraine, pour leur liberté et la nôtre!» («За Україну, за їхню свободу і нашу!»), вона вважає перспективним з огляду на майбутні справи над російськими чиновниками у судах універсальної юрисдикції у багатьох країнах ЄС.

«Якщо директори російських музеїв або інші відомі особи колись приїдуть до Франції, Швейцарії чи інших країн, зокрема до країн ЄС, більшість з яких ратифікували універсальну юрисдикцію на національному рівні, то асоціація, до якої входять українці, може вимагати їхнього арешту. Тому важливо мати відкриті справи, оскільки міжнародне правосуддя здійснюється на різних рівнях юрисдикції», – пояснила вона.

На думку експертки, після закінчення війни важливу роль для активізації цих справ повинні відіграти громадянське суспільство та журналісти.

Читайте також: Скарга до МКС на розграбування української культурної спадщини допоможе розслідувати злочини РФ – експертка

«Громадські організації, асоціації, українські громадяни, журналісти з інших країн – усі колективно ми можемо зібрати докази і сказати: «Ось, є така справа, такий багатий росіянин, який живе у Франції або регулярно приїжджає сюди, і він причетний до міжнародних злочинів, на які поширюється універсальна юрисдикція». Якщо у Швейцарію, наприклад, приїде Мєдінський, щоб покататися на лижах, або, якщо директор Ермітажу приїжджає для обміну досвідом у Нью-Йорк чи музей в Амстердамі. Тоді ми, як громадянське суспільство, можемо вказати владі – хто він, і де його місце, і подати скаргу до суду», – вважає Артман.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та стратегічних комунікацій працює над оновленням черг евакуації культурних об’єктів із зон ризику.

Фото: wikipedia



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.