Суспільство
Війна нищить археологічну спадщину Херсонщини Анонси
За підтримки посольства Японії в Україні та ЮНЕСКО, в лютому 2025 року представники громадської організації “Амадока” та Національного заповідника “Хортиця” провели експедицію на Херсонщині з метою документування шкоди культурній спадщині України, яку спричинила війна.
Про це повідомило UNESCO Ukraine.
Загалом було обстежено 42 археологічні пам’ятки (56 за весь період проєкту), чотири з яких мають національне значення.
Багато курганів, особливо тих, що мають висоту понад два метри, зазнали серйозних руйнувань унаслідок бойових дій.
Характер пошкоджень включає:
- Замінування пам’яток спадщини.
- Спорудження різноманітних укріплень (окопів, капонірів, спостережних пунктів тощо).
- Воронки від застосування різних видів озброєння.
Кургани – древні поховальні пам’ятки – є одними з найцінніших археологічних об’єктів, що мають не лише історичне, а й екологічне значення для степових регіонів. У Херсонській області налічується понад 2200 курганів, більшість із яких належать до давніх кочових культур. Ці величні конструкції, зведені тисячі років тому, нині перебувають під загрозою через війну, повідомляє UNESCO Ukraine.
Ці пам’ятки культурної спадщини мають величезне значення для історії, археології та екології Півдня України. Важливо продовжувати моніторинг та відновлення цих об’єктів, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь, наполягають в ЮНЕСКО.
Раніше Інтент повідомляв, що міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) України розпочало переговори із Секретаріатом комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО про внесення історико-археологічної пам’ятки “Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора” до списку об’єктів Світової спадщини, які перебувають під загрозою.
Під час 46 засідання Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Нью-Делі голова української делегації Анастасія Бондар під час свого виступу актуалізувала питання стану збереження об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Херсонес Таврійський та його хора”. Після цього розпочалися переговори із Секретаріатом КВС щодо можливих алгоритмів для внесення цього об’єкта до списку Всесвітньої спадщини, яка перебуває під загрозою.
Суспільство
Новини на ранок
Ранкова добірка новин висвітлює наслідки нічних обстрілів, міжнародні події у світі, містить аналітичні матеріали.
Джерело
Суспільство
Знятий на Херсонщині фільм увійшов до Європремії
Документальну стрічку “Сліди” Аліси Коваленко та Марисі Нікітюк про жінок Херсонщини, які пережили російську окупацію, обрали до шортлісту Європейської кінопремії 2027 року. Картина розповідає важкі історії шістьох українок, які зазнали воєнних злочинів і тортур.
Про це йдеться на сайті премії.
У центрі фільму — історія правозахисниці Ірини Довгань. Жінка сама пройшла через російський полон у 2014 році, коли її викрали бойовики батальйону “Восток” за допомогу українським військовим. Її катували та привели до “стовпа ганьби” в центрі Донецька, загорнувши в український прапор. Згодом Ірина Довгань очолила організацію SEMA Ukraine. Картина показує, як вона документує свідчення постраждалих на деокупованих територіях України та об’єднує жінок у коло підтримки.
Фільм “Сліди” вже здобув визнання на міжнародній та національній арені. Раніше Український Оскарівський комітет обрав цю стрічку офіційним національним кандидатом від України на 99-ту премію “Оскар” Американської кіноакадемії у категорії “Найкращий міжнародний повнометражний фільм”.
До шортлісту ігрових повнометражних фільмів увійшла стрічка “За Перемогу!” режисера Валентина Васяновича. Це іронічне драмеді про повоєнні реалії України, де після закінчення бойових дій суспільство стикається з новими викликами та абсурдом відбудови, а герої змушені наново будувати власну кар’єру, стосунки й сенс подальшого життя.
Загалом до шортлістів повнометражного кіно European Film Awards 2027 увійшло 68 робіт з усієї Європи: 45 ігрових, 15 документальних та вісім анімаційних стрічок.
Суспільство
Дефіцит вологи змушує аграріїв Одещини скорочувати площі під озимим ячменем
Господарства Tekom Agro Group на Одещині розпочали сівбу озимого ячменю під урожай 2027 року. Загалом у чотирьох агропідприємствах культурою планують засіяти близько 4,5 тис. га, що майже на 1,5 тис. га менше, ніж раніше.
Основні площі — понад 4 тис. га — відведуть під сорт Ханнелоре, який уже добре зарекомендував себе у виробництві. Ще близько 400 га займуть сортом Казанова, який торік випробували в одному з господарств і отримали хороші показники натури та врожайності.
Під час сівби господарства вносять амофос у нормі 80 кг/га. Цього року норму стартових добрив зменшили зі 100 кг/га, однак у компанії вважають, що цього достатньо для формування кореневої системи озимих.
Головною проблемою цьогорічної кампанії залишається дефіцит вологи. В окремих районах Одеської області в ґрунті фіксується дуже низький рівень вологи або її практично повна відсутність, що змушує господарства коригувати площі та технологію сівби.
Попри складні умови, агропідприємства продовжують посівну та намагаються дотримуватися технологічних вимог. У компанії наголошують, що використовують високоякісне насіння високих репродукцій і розраховують на покращення погодних умов у найближчий період.
-
Суспільство1 тиждень agoПісля серії ударів по трасі на Одещині є поранені люди
-
Війна5 днів agoКиїв потрапипі під удар Цирконів та балістики РФ — деталі
-
Одеса1 тиждень agoНові обмеження на пляжах Одещини у жовтні 2026 року
-
Політика1 тиждень agoВ ЄС оприлюднили стратегію про розширення: Україні запропонують дорожню карту
-
Суспільство5 днів agoЗамовчування випадків насильства в закладах освіти призводить до повторного булінгу
-
Усі новини1 тиждень agoНавколосвітня подорож — Карл Бушбі з Британії провів у дорозі 28 років
-
Відбудова5 днів agoновий житловий комплекс готовий на 20%
-
Суспільство5 днів agoУряд спростив підтвердження пенсійного стажу за відсутності трудової книжки чи документів
