Суспільство
Війна нищить археологічну спадщину Херсонщини Анонси
За підтримки посольства Японії в Україні та ЮНЕСКО, в лютому 2025 року представники громадської організації “Амадока” та Національного заповідника “Хортиця” провели експедицію на Херсонщині з метою документування шкоди культурній спадщині України, яку спричинила війна.
Про це повідомило UNESCO Ukraine.
Загалом було обстежено 42 археологічні пам’ятки (56 за весь період проєкту), чотири з яких мають національне значення.
Багато курганів, особливо тих, що мають висоту понад два метри, зазнали серйозних руйнувань унаслідок бойових дій.
Характер пошкоджень включає:
- Замінування пам’яток спадщини.
- Спорудження різноманітних укріплень (окопів, капонірів, спостережних пунктів тощо).
- Воронки від застосування різних видів озброєння.
Кургани – древні поховальні пам’ятки – є одними з найцінніших археологічних об’єктів, що мають не лише історичне, а й екологічне значення для степових регіонів. У Херсонській області налічується понад 2200 курганів, більшість із яких належать до давніх кочових культур. Ці величні конструкції, зведені тисячі років тому, нині перебувають під загрозою через війну, повідомляє UNESCO Ukraine.
Ці пам’ятки культурної спадщини мають величезне значення для історії, археології та екології Півдня України. Важливо продовжувати моніторинг та відновлення цих об’єктів, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь, наполягають в ЮНЕСКО.
Раніше Інтент повідомляв, що міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) України розпочало переговори із Секретаріатом комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО про внесення історико-археологічної пам’ятки “Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора” до списку об’єктів Світової спадщини, які перебувають під загрозою.
Під час 46 засідання Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Нью-Делі голова української делегації Анастасія Бондар під час свого виступу актуалізувала питання стану збереження об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Херсонес Таврійський та його хора”. Після цього розпочалися переговори із Секретаріатом КВС щодо можливих алгоритмів для внесення цього об’єкта до списку Всесвітньої спадщини, яка перебуває під загрозою.
Щомісяця до підрозділу цивільно-військового співробітництва оперативного командування «Південь» надходить близько 200 звернень від громад, які стосуються різних видів допомоги, зокрема обстеження будівель та мінної безпеки.
Про це начальниця управління цивільно-військового співробітництва оперативного командування «Південь» Оксана Козиренко повідомила в інтервʼю Укрінформу.
«Щомісяця до нас надходить близько 200 звернень саме від громад. Це переважно запити про допомогу, зокрема щодо обстеження будівель – наприклад, у населених пунктах, куди цивільні повертаються після виїзду з початку повномасштабного вторгнення, зокрема на деокупованих територіях», – розповіла Козиренко.
Окремо вона поінформувала, що також ідеться про обстеження на мінну безпеку.
«Загалом це звернення щодо різних видів допомоги. Ми спільно з ДСНС та підрозділами Сил підтримки проводимо такі обстеження або координуємо їх до Нацполіції», – додала Козиренко.
Як повідомлялося, відповідно до наказу головнокомандувача ЗСУ від 24 грудня 2022 року № 333, щорічно 5 травня відзначається День фахівців цивільно-військового співробітництва ЗСУ.
Фото: Генштаб ЗСУ
Внаслідок російського удару по порту Чорноморськ в Одеській області 3 травня пошкоджень зазнав термінал компанії “Кернел” з перевалки рослинної олії і стався витік понад 1,1 тисячі тонн продукції.
Як повідомило видання The Page і посиланням на пресслужбу компанії “Кернел”, також від удару постраждав працівник компанії.
В копанії зазначили, що дрон поцілив прямо у резервуар, але витік локалізували і олія не потрапила у море тож загрози для довкілля немає.
Утім удар спричинив масштабну пожежу, яка охопила частину виробничих потужностей. Вогонь і уламки дронів пошкодили обладнання, офісні приміщення, а також логістичну інфраструктуру — зокрема, чотири залізничні цистерни. Через значні руйнування підприємство призупинило прийом і відвантаження продукції.
Одеська область вночі 3 травня вчергове стала об’єктом російських атак дронами, в результаті яких загинули двоє людей, а ще п’ятеро постраждали. В Одеському районі зафіксовані влучання ворожих безпілотників у три житлових будинки, ще два пошкоджені. Також ушкоджені споруди та обладнання портової інфраструктури. Пожежі, що виникли, наразі ліквідовані рятувальниками.
Тим часом площа забруднення моря олією, яка витікла з пошкоджених резервуарів наприкінці квітня, у північно-західній частині Чорного моря стрімко зросла з десятків до сотень квадратних кілометрів. Супутникові знімки 29 квітня зафіксували, що пляма різко розширилася та змістилася у бік узбережжя Одеси, охоплюючи дедалі більшу акваторію.
Раніше, на радарному знімку Sentinel-1, пляма ще залишалася притиснутою до узбережжя між Чорноморськом та Одесою. Її довжина тоді становила близько 35,7 км. Однак після зміни погодних умов ситуація різко погіршилася.
Як зазначивеколог Владислав Балінський то був вже третій такий виток олії в Чорне море й скоріш за все наступними, для кого це стане смертельно небезпечним стануть морські коники.
В Одесі відбудеться чергова сесія міськради
Джерело
-
Політика1 тиждень agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Війна1 тиждень agoРосіяни у Малі — Африканський корпус втратив гелікоптер
-
Війна1 тиждень agoЗміни в мобілізації 2026 — хто залишиться без бронювання
-
Події6 днів agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Відбудова3 дні agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Політика6 днів agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Події6 днів agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Усі новини1 тиждень agoДженніфер Лопес фігура – співачка показала прес