За підтримки посольства Японії в Україні та ЮНЕСКО, в лютому 2025 року представники громадської організації “Амадока” та Національного заповідника “Хортиця” провели експедицію на Херсонщині з метою документування шкоди культурній спадщині України, яку спричинила війна.
Про це повідомило UNESCO Ukraine.
Загалом було обстежено 42 археологічні пам’ятки (56 за весь період проєкту), чотири з яких мають національне значення.
Багато курганів, особливо тих, що мають висоту понад два метри, зазнали серйозних руйнувань унаслідок бойових дій.
Характер пошкоджень включає:
Кургани – древні поховальні пам’ятки – є одними з найцінніших археологічних об’єктів, що мають не лише історичне, а й екологічне значення для степових регіонів. У Херсонській області налічується понад 2200 курганів, більшість із яких належать до давніх кочових культур. Ці величні конструкції, зведені тисячі років тому, нині перебувають під загрозою через війну, повідомляє UNESCO Ukraine.
Ці пам’ятки культурної спадщини мають величезне значення для історії, археології та екології Півдня України. Важливо продовжувати моніторинг та відновлення цих об’єктів, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь, наполягають в ЮНЕСКО.
Раніше Інтент повідомляв, що міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) України розпочало переговори із Секретаріатом комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО про внесення історико-археологічної пам’ятки “Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора” до списку об’єктів Світової спадщини, які перебувають під загрозою.
Під час 46 засідання Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Нью-Делі голова української делегації Анастасія Бондар під час свого виступу актуалізувала питання стану збереження об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Херсонес Таврійський та його хора”. Після цього розпочалися переговори із Секретаріатом КВС щодо можливих алгоритмів для внесення цього об’єкта до списку Всесвітньої спадщини, яка перебуває під загрозою.
Президент України Володимир Зеленський з нагоди Дня Конституції відзначив державними нагородами ще 91 громадянина України та 107 українцям присвоїв почесні звання.
Як передає Укрінформ, відповідний указ №532/2026 від 26 червня оприлюднений на сайті глави держави.
Нагороди та звання призначені за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, сумлінне виконання професійного обов’язку.
Зокрема, громадяни України були нагороджені відзнакою Президента України “Майбутнє України”, орденами Богдана Хмельницького, князя Ярослава Мудрого, “За заслуги”, “За мужність”, княгині Ольги та медалями “За військову службу Україні”, “За врятоване життя”, “За працю і звитягу”.
Ще 101 видатному українцю присвоїли почесні звання “Народний артист України”, “Заслужений артист України”, “Заслужений вчитель України”, “Заслужений діяч науки і техніки України”, “Заслужений діяч мистецтв України”, “Заслужений донор України”, “Заслужений економіст України”, “Заслужений лікар України”, “Заслужений працівник культури України”, “Заслужений машинобудівник України”, “Заслужений працівник освіти України”, “Заслужений працівник охорони здоров’я України”, “Заслужений працівник сільського господарства України”, “Заслужений працівник промисловості України”, “Заслужений працівник соціальної сфери України”, “Заслужений юрист України”, “Заслужений працівник фізичної культури і спорту України”, “Заслужений художник України”.
Відповідно до указу №531/2026, Президент відзначив державними нагородами міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка та 30 співробітників Національної поліції і Державної служби з надзвичайних ситуацій, п’ятьох із них – посмертно.
Нагороджені отримали ордени Богдана Хмельницького, Данила Галицького та «За мужність», медаль «Захиснику Вітчизни».
Як повідомляв Укрінформ, Зеленський нагородив оглядача відділу Головної редакції оперативної інформації Українського національного інформаційного агентства “Укрінформ” Тетяну Пасову орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.
Фото: ОП
28 червня 2026, 18:51
35
ФОТО: Інтент
Родичі військовополонених провели в центрі Одеси акцію-нагадування на підтримку полонених під час якої розгорнули 100-метровий прапор.
Як пояснила Інтенту, організаторка акції Вікторія акцію саме до Дня Конституції має нагадати, що Конституція — закон який гарантує, що життя в Україні є найбільшою соціальною цінністю.
“Ми вийшли продемонструвати, що пам’ятаємо про полонених і пам’ятаємо, що їх захищає стаття третя конституції України”, – пояснила Вікторія, брат якої саме в полоні.
Дружина морпіха Людмила Лейва Гарсія, подякувала протиповітряній обороні, за те, що сьогоднішню акцію вдалося провести без повітряної тривоги, але привід для прогулянки та зустрічі невеселий.
“Хоча ми свого захисника дочекалися з полону, але ми знаємо як це боляче, як це тяжко. Шукати, чекати нічого не знати про рідну людину. Тому ми приходимо далі сюди, аби показати єдність, підтримати тих хто ще чекає”, – зазначила вона.
Зазначимо, що обмін полоненими, який відбувся 26 червня повернув додому чотирьох військовослужбовців з Одеської області. Загалом з полону повернулися 160 захисників більшість з яких перебували в полоні з 2022 року – військовослужбовці ЗСУ, зокрема представники Сухопутних військ, Сил підтримки, Десантно-штурмових військ, територіальної оборони, Повітряних Сил, Медичних сил, Військово-морських сил, а також бійці Національної гвардії України, Державної спеціальної служби транспорту та Державної прикордонної служби.
Це вже другий обмін впродовж місяця. Так 5 червня з полону повернулися 185 військових, 12 з яких були з Одеської області. Найбільше з Одеського району — четверо захисників. Також додому повернулися двоє військових із Роздільнянського району та двоє — з Подільського. Своїх мешканців також повернули Березівський, Білгород-Дністровський, Болградський райони та місто Ізмаїл.
У травні відбувся перший етап обміну “1000 на 1000” відповідно до домовленостей, досягнутих за посередництва США, додому повернулися 205 українських полонених. Більшість з них були поневолені під час оборони Маріуполя.
Саме тривалість перебування в полоні є ключовим принципом формування списків обмінів “1000 на 1000”. Окрім солдатів та сержантів вдалося повернути додому більше півсотні офіцерів. Серед звільнених сьогодні є нацгвардієць, що потрапив в полон на ЧАЕС.
Вранці 22 червня російські дрони обстріляли іноземне судно біля берегів Одещини.
Про це повідомляє прес-служба Військово-Морських Сил України.
Спеціалісти ВМС врятували екіпаж суховантажного судна Туреччини VICTRESS після атаки російського дрона. На борту перебували громадяни Єгипту, Туреччини та Індії.
Йдеться також про загиблих членів екіпажу.
У Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
Сибіга закликав союзників посилювати тиск на РФ в усіх сферах
Українську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
У Литві організували додаткові покази фільму «Мавка. Справжній міф»
Мерц візьме участь у конференції з відновлення України в Гданську
Володимира Путіна побачили на старих фото 1920 та 1941 — його запідозрили в безсмерті
ЧС-2026 — жінки з Японії масово критикують чоловіків-вболівальників
В окупованому Криму фактично запроваджений прихований воєнний стан
