Суспільство
Війна нищить археологічну спадщину Херсонщини Анонси
За підтримки посольства Японії в Україні та ЮНЕСКО, в лютому 2025 року представники громадської організації “Амадока” та Національного заповідника “Хортиця” провели експедицію на Херсонщині з метою документування шкоди культурній спадщині України, яку спричинила війна.
Про це повідомило UNESCO Ukraine.
Загалом було обстежено 42 археологічні пам’ятки (56 за весь період проєкту), чотири з яких мають національне значення.
Багато курганів, особливо тих, що мають висоту понад два метри, зазнали серйозних руйнувань унаслідок бойових дій.
Характер пошкоджень включає:
- Замінування пам’яток спадщини.
- Спорудження різноманітних укріплень (окопів, капонірів, спостережних пунктів тощо).
- Воронки від застосування різних видів озброєння.
Кургани – древні поховальні пам’ятки – є одними з найцінніших археологічних об’єктів, що мають не лише історичне, а й екологічне значення для степових регіонів. У Херсонській області налічується понад 2200 курганів, більшість із яких належать до давніх кочових культур. Ці величні конструкції, зведені тисячі років тому, нині перебувають під загрозою через війну, повідомляє UNESCO Ukraine.
Ці пам’ятки культурної спадщини мають величезне значення для історії, археології та екології Півдня України. Важливо продовжувати моніторинг та відновлення цих об’єктів, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь, наполягають в ЮНЕСКО.
Раніше Інтент повідомляв, що міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) України розпочало переговори із Секретаріатом комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО про внесення історико-археологічної пам’ятки “Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора” до списку об’єктів Світової спадщини, які перебувають під загрозою.
Під час 46 засідання Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Нью-Делі голова української делегації Анастасія Бондар під час свого виступу актуалізувала питання стану збереження об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Херсонес Таврійський та його хора”. Після цього розпочалися переговори із Секретаріатом КВС щодо можливих алгоритмів для внесення цього об’єкта до списку Всесвітньої спадщини, яка перебуває під загрозою.
Червень наразі – це місяць гордості для ЛГБТІК+ коли проводять прайди та інші акції спрямовані на відстоювання прав представників КВІР-культури.
В інтерв’ю Інтенту виконавча директорка ВГО “Гей-альянс Україна” та голова оргкомітету “Одеса Прайд” Анна Леонова розповіла про проведення прайду в Одесі у 2026 році, загрози безпеці, специфіку південного толерантного “бренду” та про те, чому звернення до поліції іноді перетворювалося на злив особистих даних праворадикалам.
Толерантна Одеса – бренд
В Одеському регіоні працювати з темою ЛГБТІК+, з одного боку простіше, бо є такий бренд Одеси, як дуже толерантного міста. От ви, якщо десь загуглите Одеса, там буде це буквально там третім, четвертим пунктом – мультикультурність, толерантність, багато-багато всього іншого.
Але, ее, знову таки, як історикиня, я можу сказати, що це такий же бренд, як і російськомовна Одеса. Одеса не настільки толерантна, як нам би хотілося. Дійсно, це краї це місто, в якому поєднані різні культури. Це місто, в якому поєднані різні субкультурні групи та спільноти. Але всім цим спільнотам довелося прикладати дуже сильних зусиль, щоб відвоювати своє місце, аби боротися з дискримінацією. Ну, бо ми нікуди не подінемося від історії тих же самих єврейських погромів, які були та на які тодішня влада не дуже реагувала.
З іншого боку, я вважаю, що Одеський регіон є одним з найпривабливіших для спільноти, бо це туристична Мека. Це місце, куди люди їдуть відпочивати. Це місце, в якому завжди доволі легко знайти і якусь роботу, якесь місце для мешкання і, ну, якось вибудувати своє житло.
Одеса здивувала реакцією на Прайд
Ми не проводили ніяких заходів у 23-му, у 24-му, не могли впоратися з наслідками обстрілів, з тим, щоб були постійні перебої з енергетикою. І ми переймалися, як воно буде. Ну, тобто два роки ми не виходили на вулицю, як відреагує поліція, що буде відбуватися. Все пройшло дуже чудово. Тут питання не лише в тому, як працювала поліція, а ще й в тому, як працювала спільнота. Я була дуже-дуже приємно вражена тими людьми, хто подався на волонтерство в аргументаційному комітету. Це було 20 людей, які були дуже залучені, попри їх завантаження, попри обставини. Люди знаходили можливість, люди приходили, люди залучались і це була щира залученість.
З погляду безпеки поліція працювала непогано, звісно, були опоненти. Нас трошки критикували наші колеги-колежанки із правозахисного руху, що ми доволі пізно заявляли про проведення подій, але ми тут виходили з того, що для нас важливо бути впевненим, що поліція впорається. І ми бачили, що з тими 30-40 людьми агресивно налаштованими поліція впоралась. Якщо б ми анонс дали б на днів 10 раніше, то вони встигли б звести якісь сили з Києва, з Харкова, і ми мали б десь 100 опонентів. І, звісно, воно по-іншому сприймалось.
Політики перестали соромитися
Наші політики перестали соромитися говорити про ЛГБТ, бо раніше була така дуже високо табуйована тема. Про це говорили лише з погляду скандалу, конфлікту, якоїсь політичної такої історії, яка однозначно мала б наслідки негативні. Зараз наші політики на рівні Верховної Ради, і на рівні місцевої адміністрації, там, наприклад, Одеської мерії абсолютно спокійно говорять про те, що це таке, чому частина одеситів, одеситок стикаються з дискримінацією, стикаються зі злочинами ненависті та що з цим треба щось робити.
Російські війська ввечері 25 травня завдали комбінованого ракетно-дронового удару по Одеському регіону. Внаслідок атаки загинула одна людина, щонайменше троє людей дістали поранення.
Про це повідомили в Одеській ОВА.
В Одесі через ворожий удар пошкоджено фасад та скління одного з інфраструктурних об’єктів, а також прилеглих будівель.
Наразі триває уточнення наслідків атаки та обсягів руйнувань. На місцях працюють екстрені служби.
Вантажівки на дорозі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
На Одещині найближчим часом запровадять одразу кілька нововведень у транспортній сфері. Для великовантажного транспорту почнуть діяти сезонні обмеження через спеку, а для легкових автомобілів готують запуск системи єЧерга. Також в регіоні планують розвивати логістичну та портову інфраструктуру.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Службу відновлення та розвитку інфраструктури.
Обмеження руху
З 8 червня 2026 року на автомобільних дорогах державного значення Одеської області запровадять сезонні обмеження для великовагового транспорту. Вони діятимуть у період підвищення температури повітря. Під обмеження потрапляють вантажівки фактичною масою понад 24 тонни та навантаженням на вісь понад 7 тонн. Якщо температура повітря перевищить +28°C, рух такого транспорту буде заборонений з 10:00 до 20:00.
Чому вводять заборону
Головна мета таких заходів — зберегти дорожнє покриття в спекотний період. За високих температур асфальт стає більш вразливим до навантажень, що може призводити до деформацій та руйнувань. Для тимчасового відстою водії зможуть використовувати спеціальні майданчики вздовж доріг та території біля об’єктів дорожнього сервісу.
Для кого зроблять виняток
Обмеження не поширюватимуться на транспорт, який залучений до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Також без обмежень зможуть рухатися автомобілі, що перевозять небезпечні або швидкопсувні вантажі, живих тварин і птицю. Окремо виняток передбачений для військових перевезень та транспорту, який доставляє вантажі для потреб оборони держави. Контролювати дотримання правил будуть правоохоронці та профільні служби.
Читайте також:
Пілотний проєкт в регіоні
Ще однією важливою новиною для водіїв на Одещині став анонс запуску єЧерги для легкових автомобілів. Одещина увійшла до числа регіонів, де новий сервіс тестуватимуть одним із перших. Про це під час Транспортного форуму в Одесі повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
“Попри війну Україна не лише зберігає роботу логістики, а й будує нову модель транспортної стійкості — цифрову, інтегровану з ЄС та більш ефективну. Одещина відіграє в цьому процесі важливу роль”, — зазначив він.
Що зміниться на кордоні
Система єЧерга вже працює для вантажного та автобусного транспорту. Вона дозволяє планувати час перетину кордону та робить процес більш прозорим. Наступним етапом стане запуск сервісу для легкових автомобілів. Очікується, що це допоможе водіям уникати тривалого очікування та краще планувати поїздки.
Ставка на логістику та порти Під час форуму також говорили про майбутній розвиток транспортної галузі регіону. Значну увагу приділили інвестиціям у портову інфраструктуру та новим проєктам співпраці держави й бізнесу.
“Система єЧерга вже довела свою ефективність для вантажного та автобусного транспорту, зробивши перетин кордону більш прогнозованим і прозорим. Наступний етап — тестування сервісу для легкових авто”, — повідомив Олексій Кулеба.
Як повідомляли Новини.LIVE, у червні 2026 року вартість проїзду в Одесі поки залишилася без змін, однак в Одеській області вже почалося підвищення тарифів на приміські та внутрішньообласні маршрути. Перевізники пояснюють це подорожчанням пального, запчастин та обслуговування транспорту.
Також Новини.LIVE писали, що в Одесі готують нові правила для парковок біля моря перед стартом літнього сезону. Вартість стоянки на узбережжі може зрости до 60 гривень за годину, а для постійних користувачів хочуть запровадити дорогий місячний абонемент. Остаточне рішення щодо тарифів має ухвалити Одеська міська військова адміністрація.
-
Усі новини7 днів agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Усі новини7 днів agoБанан за 6 млн євро вкрали — банан «Комедіант» зник з виставки у Франції
-
Усі новини6 днів agoКатерина Поліщук – пташка з Азовсталі розкрила свою вагу
-
Усі новини1 тиждень agoСпочатку з’явилися чорні діри, а не галактики: це вважалося неможливим (фото)
-
Політика7 днів agoу Міноборони сказали, коли можуть представити депутатам реформу армії
-
Усі новини1 тиждень ago“Ми поганий приклад”: дружина ексглави МЗС Кулеби розповіла про вартість власного весілля
-
Події6 днів agoКартину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч
-
Події1 тиждень agoНа Варшавському книжковому ярмарку Україну представили 18 видавництв