Connect with us

Суспільство

Війна нищить археологічну спадщину Херсонщини Анонси

Published

on



За підтримки посольства Японії в Україні та ЮНЕСКО, в лютому 2025 року представники громадської організації “Амадока” та  Національного заповідника “Хортиця” провели експедицію на Херсонщині з метою документування шкоди культурній спадщині України, яку спричинила війна.

Про це повідомило UNESCO Ukraine.

Загалом було обстежено 42 археологічні пам’ятки (56 за весь період проєкту), чотири з яких мають національне значення.

Багато курганів, особливо тих, що мають висоту понад два метри, зазнали серйозних руйнувань унаслідок бойових дій.

Характер пошкоджень включає:

  • Замінування пам’яток спадщини.
  • Спорудження різноманітних укріплень (окопів, капонірів, спостережних пунктів тощо).
  • Воронки від застосування різних видів озброєння.

Кургани – древні поховальні пам’ятки – є одними з найцінніших археологічних об’єктів, що мають не лише історичне, а й екологічне значення для степових регіонів. У Херсонській області налічується понад 2200 курганів, більшість із яких належать до давніх кочових культур. Ці величні конструкції, зведені тисячі років тому, нині перебувають під загрозою через війну, повідомляє UNESCO Ukraine.

Ці пам’ятки культурної спадщини мають величезне значення для історії, археології та екології Півдня України. Важливо продовжувати моніторинг та відновлення цих об’єктів, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь, наполягають в ЮНЕСКО. 

Раніше Інтент повідомляв, що міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) України розпочало переговори із Секретаріатом комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО про внесення історико-археологічної пам’ятки “Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора” до списку об’єктів Світової спадщини, які перебувають під загрозою.

Під час 46 засідання Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Нью-Делі голова української делегації Анастасія Бондар під час свого виступу актуалізувала питання стану збереження об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Херсонес Таврійський та його хора”. Після цього розпочалися переговори із Секретаріатом КВС щодо можливих алгоритмів для внесення цього об’єкта до списку Всесвітньої спадщини, яка перебуває під загрозою.


Ігор Льов



Джерело

Одеса

У Пересипському районі Одеси під завалами знайшли загиблого

Published

on


Будинок, в якому знайшли тіло. Фото: Новини.LIVE

Під час пошуково-рятувальних робіт у Пересипському районі Одеси рятувальники виявили тіло чоловіка. Він загинув унаслідок нічної масованої атаки російських безпілотників. Роботи на місці влучання тривають, під завалами можуть залишатися люди. Місто продовжує ліквідовувати наслідки удару.

Про це повідомив очільник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак.

Реклама

Читайте також:

Кількість жертв

Тіло загиблого чоловіка знайшли під завалами під час пошуково-рятувальної операції в Пересипському районі. За актуальними даними, кількість постраждалих зросла до 23 осіб, і ця цифра може змінюватися. Рятувальники не припиняють робіт, адже під уламками, за попередніми даними, можуть перебувати ще троє людей.

У ДСНС зазначили, що було зафіксовано понад десять місць влучань. Усі переважно у житловому секторі.

“Вогнеборцям уночі вдалося врятувати 14 осіб, із них троє — діти. Більшість людей були заблоковані у своїх квартирах, їх евакуйовували та доправляли до пунктів незламності. Наразі тривають пошукові роботи в чотириповерховому житловому будинку, де під завалами можуть перебувати ще двоє людей”, — зазначила речниця ДСНС Марина Аверіна.

Речниця ДСНС Марина Аверіна. Фото: Новини.LIVE

Поряд з місцями, де в даний час проводяться розбори завалів, встановлені пункти обігріву та незламності ДСНС. На локаціях працюють психологи, Національна поліція, а також кінологічна служба. Для безпеки рятувальників встановили спеціальний сейсмографічний пристрій, який фіксує коливання пошкоджених конструкцій.

Удар по енергетиці

У ніч проти 27 січня росіяни також атакували енергетичні об’єкти ДПЕК в Одесі. Руйнування значні — відновлення обладнання потребує тривалого часу. Після дозволу спеціалістів аварійні бригади ДТЕК розпочали відновлювальні роботи. Наразі проводиться огляд пошкодженого обладнання, розбирають завали та поступово переходять до ремонтів.

Що відомо про атаку

У ніч на Одесу російські війська здійснили масовану атаку, застосувавши понад 50 ударних безпілотників. Унаслідок удару пошкоджено десятки житлових будинків, церкву, дитячий садок, ліцей, фітнес-центр та приватні автомобілі. На кількох локаціях спалахнули масштабні пожежі.

У багатоповерхівках зруйновано та пошкоджено десятки квартир, понівечено фасади й вибито вікна. Дев’ятьох постраждалих госпіталізували, серед них — дві дівчинки 2013 та 2008 років народження і вагітна жінка на 39-му тижні. Одна людина перебуває у важкому стані, ще кілька — у стані середньої тяжкості. Усім постраждалим надають необхідну медичну допомогу.

Правоохоронці фіксують чергові воєнні злочини російської федерації проти мирного населення.

Нагадаємо, одесити розповіли Новини.LIVE про те, як пережили цю ніч. Також ми писали, що внаслідок ворожого обстрілу пошкоджено заклади освіти.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Суд арештував білоруську шпигунку, яка раніше працювала журналісткою в Києві

Published

on



«Слідчий суддя Шевченківського райсуду 22 січня обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави», – сказала вона, відповідаючи на запитання щодо обрання запобіжного затриманій спецслужбами колишній журналістці.

У вівторок, 27 січня, СБУ і ГУР оприлюднили інформацію про затримання шпигунки білоруського КДБ, яка намагалася інфільтруватися у лави української розвідки. 35-річну агентку затримали в Києві, їй оголошено підозру в шпигунстві.

За даними ЗМІ, йдеться про Інну Кардаш.

Слідство вважає, що затримана працювала на білоруське КГБ з 2015 року. У 2020 році її відрядили для агентурної роботи на територію України. Прикриттям слугувала журналістська діяльність – після роботи на підсанкційному каналі політика Віктора Медведчука «112» шпигунка влаштувалася в одне із провідних медіа України.

Як повідомили у СБУ, уже під час повномасштабного вторгнення куратор агентки доручив їй прибути до однієї з країн ЄС для додаткового інструктажу. Перетин кордону жінка здійснювала під вигаданим приводом медобстеження.

Для контакту з білоруським спецслужбістом на території Євросоюзу фігурантка придбала новий смартфон з «одноразовою» сім-картою і після цього позбулася гаджета.

Під час інструктажу шпигунка отримала завдання збирати інформацію про громадян Республіки Білорусь та Російської Федерації, які сприяють Україні у боротьбі проти держави-агресора.

Також агентка отримала завдання від білоруського КДБ встановити неформальні контакти з посадовцями посольства КНР для збору розвідданих про діяльність китайських дипломатів в Україні.

Після повернення в Київ агентка спробувала влаштуватися до одного зі штабних підрозділів воєнної розвідки України, де потрапила в розробку власної безпеки ГУР.

Серед іншого, були зафіксовано спроби підбору потенційних кандидатів для вербування до агентурного апарату КДБ.

Читайте також: Висланий з Німеччини російський шпигун керував агентурною мережею ГРУ – ЗМІ

Зібравши повну доказову базу на шпигунку, СБУ у взаємодії з ГУР МО затримала її поблизу місця проживання. У фігурантки вилучено смартфон та диктофон, на які вона фіксувала закриті відомості.

Наразі слідчі СБУ повідомили їй про підозру за ч. 1 ст. 114 Кримінального кодексу України (шпигунство). Зловмисниця перебуває під вартою. Їй загрожує до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Фото: ГУР



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Окупанти на Херсонщині не втратили врожаї попри підрив Каховської ГЕС Анонси

Published

on


28 січня 2026 р. 13:39

9



ФОТО: armyinform.com.ua

Окупанти продовжують отримувати стабільні врожаї з окупованих українських територій, попри підрив Каховської ГЕС. Хоча знищення водосховища у червні 2023 року позбавило води до 70% зрошуваних земель України, більшість із яких припадала на окуповану частину Херсонщини, супутникові дані не фіксують різкого спаду агровиробництва загалом.

Як з’ясували журналісти Texty.org.ua, водна криза майже не вплинула на сільське господарство окупованих регіонів.

Посівні площі пшениці у 2023–2025 роках залишаються майже незмінними, за винятком Херсонської області, де скорочення може перевищувати 20%. За даними агротехнологічної компанії OneSoil, у 2023 році на окупованих територіях засіяли 1,63 млн га пшениці, а у 2025-му — 1,59 млн га.

Стабільність урожайності пояснюють переважанням озимих сортів, які використовують зимові запаси вологи й завершують ключові фази розвитку до настання літніх посух. Соняшник демонструє незначне, але поступове зниження показників: із 1,1 млн га у 2023 році до 0,93 млн га у 2025-му.

Докторка технічних наук Наталія Куссуль зазначила, що у 2024–2025 роках на захоплених територіях почалося поступове відновлення агросектору — за сценарієм, подібним до того, що вже спостерігався в Донецькій і Луганській областях після окупації 2014 року.

Водночас проблеми залишаються, насамперед на окупованій Херсонщині. Після знищення Каховського водосховища площі оброблюваних полів там у 2025 році скоротилися приблизно на 22% порівняно з 2023 роком. Найбільше постраждали землі, що залежали від води Каховського магістрального каналу, який забезпечував зрошення до 300 тисяч гектарів у Херсонській і Запорізькій областях та Криму. Значна частина цих полів нині пересихає, адже кліматичні умови південного степу не дозволяють стабільно вирощувати зернові без зрошення.

Ще одним чинником, що впливає на врожаї, стала зміна характеру бойових дій. У 2024–2025 роках чітка лінія фронту зникла, натомість сформувалася так звана “сіра зона” завширшки до 10 кілометрів. Через зсув фронту вглиб української території у тилових районах окупації росіяни знову почали обробляти поля, які раніше були покинуті. Зокрема, це дозволило суттєво збільшити посівні площі в окупованій Луганській області.

Упродовж 2025 року з ТОТ України було вивезено понад 2 мільйони тонн зернових культур. При цьому основні обсяги припали на друге півріччя — близько 1,4 мільйона тонн.  Зокрема, 53,6% загальних обсягів відвантажень було спрямовано до Єгипту (490 тис. тонн) і Бангладешу (250 тис. тонн). Також зросли постачання до Лівану — 78,1 тис. тонн і Туреччини — 96,7 тис. тонн. Окрім цього, відновлено експорт зерна до Сирії — 94,4 тис. тонн.


Анна Бальчінос



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.