Суспільство

Війна нищить археологічну спадщину Херсонщини Анонси

Published

9 місяців ago

21.03.2025

За підтримки посольства Японії в Україні та ЮНЕСКО, в лютому 2025 року представники громадської організації “Амадока” та Національного заповідника “Хортиця” провели експедицію на Херсонщині з метою документування шкоди культурній спадщині України, яку спричинила війна.

Про це повідомило UNESCO Ukraine.

Загалом було обстежено 42 археологічні пам’ятки (56 за весь період проєкту), чотири з яких мають національне значення.

Багато курганів, особливо тих, що мають висоту понад два метри, зазнали серйозних руйнувань унаслідок бойових дій.

Характер пошкоджень включає:

Замінування пам’яток спадщини.
Спорудження різноманітних укріплень (окопів, капонірів, спостережних пунктів тощо).
Воронки від застосування різних видів озброєння.

Кургани – древні поховальні пам’ятки – є одними з найцінніших археологічних об’єктів, що мають не лише історичне, а й екологічне значення для степових регіонів. У Херсонській області налічується понад 2200 курганів, більшість із яких належать до давніх кочових культур. Ці величні конструкції, зведені тисячі років тому, нині перебувають під загрозою через війну, повідомляє UNESCO Ukraine.

Ці пам’ятки культурної спадщини мають величезне значення для історії, археології та екології Півдня України. Важливо продовжувати моніторинг та відновлення цих об’єктів, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь, наполягають в ЮНЕСКО.

Раніше Інтент повідомляв, що міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) України розпочало переговори із Секретаріатом комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО про внесення історико-археологічної пам’ятки “Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора” до списку об’єктів Світової спадщини, які перебувають під загрозою.

Під час 46 засідання Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Нью-Делі голова української делегації Анастасія Бондар під час свого виступу актуалізувала питання стану збереження об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Херсонес Таврійський та його хора”. Після цього розпочалися переговори із Секретаріатом КВС щодо можливих алгоритмів для внесення цього об’єкта до списку Всесвітньої спадщини, яка перебуває під загрозою.

Ігор Льов

Джерело

Суспільство

Уряд розширив перелік безкоштовних медпослуг для ветеранів

Published

2 години ago

17.12.2025

Головний з новин

Із січня 2026 року ветерани зможуть отримати довготривалий медичний догляд та послуги з корекції рубцевих змін шкіри після травм та опіків.

Про це повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграмі, передає Укрінформ.

За її словами, Україна створює систему медичних послуг, орієнтованих на реальні потреби захисників і захисниць. Серед таких програм – безоплатне лікування та протезування зубів. У 2025 році послугою скористалися майже 94 тисячі пацієнтів.

Отримати можна стоматологічні послуги від первинного огляду та лікування карієсу до складного протезування. Держава має подбати про відновлення здоровʼя зубів після складних умов служби чи повернення з полону, зазначила Свириденко.

Послуга доступна незалежно від місця проживання чи реєстрації — у медичних закладах, які мають договір із Національної служби здоров’я України. Її надають вже понад 500 медичних закладів по всій країні.

За словами очільниці уряду, Кабмін продовжує розвивати й інші медичні ветеранські послуги:

програму розширених послуг з первинної медичної допомоги;

психологічну підтримку;

реабілітацію за кордоном та офтальмологічну допомогу.

З нового року також почнуть діяти нові ініціативи: довготривалий медичний догляд та послуги з корекції рубцевих змін шкіри після травм та опіків.

Читайте також: Понад 200 українських ветеранів цьогоріч пройшли лікування за кордоном – Калмикова

Більше можливостей для ветеранів, ветеранок та їхніх родин можна знайти та оформити на платформі “Ветеран.Про”.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів схвалив спільний проєкт Міністерства охорони здоров’я, Міністерства у справах ветеранів та Національної служби здоров’я України щодо довготривалого медичного догляду ветеранів та ветеранок війни.

Фото: Юлія Свириденко / Телеграм

Джерело

Суспільство

Як Одеса готує інфраструктуру до блекаутів: в етері Інтент.Інсайт розбирали досвід світу Анонси

Published

2 години ago

17.12.2025

Головний з новин

В Одесі досліджують шляхи адаптації міської інфраструктури до надзвичайних умов енергопостачання. Експерти обговорили світовий досвід та перші кроки для підвищення стійкості міст уже сьогодні.

Сьогоднішній етер Інтент.Інсайт присвячений темі перспектив систем життєзабезпечення міст у воєнний час.

Гостями етеру стали Роман Зінченко, засновник мережі енергетичних інновацій Greencubator, та Сергій Лейвіков, спеціаліст систем життєзабезпечення.

В етері обговорюватимуть, чи є в Україні та світі приклади міст, які вже перебудовують енергосистеми з урахуванням війни, і що з цього можна застосувати зараз.

Також експерти спробували дати відповіді на ключові питання: чи може криза стати шансом, чи змінить війна підхід до того, як виглядатимуть міста після неї, а також що потрібно починати робити вже зараз, не чекаючи її завершення.

Глядачі можуть долучитися до обговорення, поставивши своє запитання під час трансляції або залишивши його у коментарях. Початок етеру о 17:00 на YouTube-каналі та Facebook-сторінці Інтент.

Водночас Програма захисту ключових енергетичних підстанцій у південних областях України від російських обстрілів за два роки фактично провалилася. Упродовж 2023–2024 років в Одеській і Миколаївській областях виконали лише два з двадцяти договорів, укладених Укренерго та Державною агенцією з відновлення інфраструктури.

В Одеській та Миколаївській областях проєктами передбачали укріплення шести енергетичних підстанцій. Миколаївське агентство підписало дві закриті угоди на 1,9 мільярда і 243 мільйони гривень, тоді як Одеське уклало чотири договори загальною вартістю понад 5 мільярдів. Втім, станом на жовтень 2025 року жоден із контрактів так і не був реалізований, а дедлайни виконання неодноразово зсувалися.

Нещодавно в Одесі відбулося обговорення Зеленої та Білої книг — аналітичних матеріалів, які ляжуть в основу нової стратегії розвитку міста на 2026–2027 роки. Експерти під час етеру Інтент.Інсайт зауважили, що значна частина одеситів недооцінює важливість цього процесу.

Водночас чинна версія документа майже не містить безпекових рішень, у ній відсутні програми розбудови укриттів, не враховані потреби внутрішньо переміщених осіб та трансформація економіки міста.

Анна Бальчінос

Джерело