Суспільство
Війна нищить археологічну спадщину Херсонщини Анонси
За підтримки посольства Японії в Україні та ЮНЕСКО, в лютому 2025 року представники громадської організації “Амадока” та Національного заповідника “Хортиця” провели експедицію на Херсонщині з метою документування шкоди культурній спадщині України, яку спричинила війна.
Про це повідомило UNESCO Ukraine.
Загалом було обстежено 42 археологічні пам’ятки (56 за весь період проєкту), чотири з яких мають національне значення.
Багато курганів, особливо тих, що мають висоту понад два метри, зазнали серйозних руйнувань унаслідок бойових дій.
Характер пошкоджень включає:
- Замінування пам’яток спадщини.
- Спорудження різноманітних укріплень (окопів, капонірів, спостережних пунктів тощо).
- Воронки від застосування різних видів озброєння.
Кургани – древні поховальні пам’ятки – є одними з найцінніших археологічних об’єктів, що мають не лише історичне, а й екологічне значення для степових регіонів. У Херсонській області налічується понад 2200 курганів, більшість із яких належать до давніх кочових культур. Ці величні конструкції, зведені тисячі років тому, нині перебувають під загрозою через війну, повідомляє UNESCO Ukraine.
Ці пам’ятки культурної спадщини мають величезне значення для історії, археології та екології Півдня України. Важливо продовжувати моніторинг та відновлення цих об’єктів, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь, наполягають в ЮНЕСКО.
Раніше Інтент повідомляв, що міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) України розпочало переговори із Секретаріатом комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО про внесення історико-археологічної пам’ятки “Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора” до списку об’єктів Світової спадщини, які перебувають під загрозою.
Під час 46 засідання Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Нью-Делі голова української делегації Анастасія Бондар під час свого виступу актуалізувала питання стану збереження об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Херсонес Таврійський та його хора”. Після цього розпочалися переговори із Секретаріатом КВС щодо можливих алгоритмів для внесення цього об’єкта до списку Всесвітньої спадщини, яка перебуває під загрозою.
Суспільство
що пишуть про переселенців і біженців
Аналіз майже восьми тисяч дописів у Фейсбуці й Телеграмі за січень — липень 2026 року показав: про вразливі категорії у соцмережах здебільшого говорять не вони самі, а ті, хто їм (нібито) допомагає.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у дослідженні «Детектор медіа».
Центр досліджень «Детектора медіа» проаналізував, що є спільного і відмінного у дописах користувачів українського сегменту Телеграму та Фейсбуку в повідомленнях про переселенців і біженців, і яким є цей дискурс.
В «Детекторі медіа» нагадали, що близько десяти мільйонів українців вимушено покинули свої домівки через війну. Але в соцмережах про переселенців здебільшого говорять не вони самі, а інші — чиновники, волонтери, іноземні уряди.
Станом на кінець квітня 2026 року, за інформацією Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства України, за межами України перебувало 5,76 мільйона біженців-українців. І це ще не враховано кількість осіб, які перебувають у Росії. Ще 4,65 мільйона людей (станом на червень 2026 року) залишили домівки, але осіли в межах України і мають статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО) — переселенців.
Дослідження показало, що у Фейсбуці й Телеграмі про переселенців пишуть у 3,6 рази частіше, ніж про біженців (5840 проти 1619 згадок із аналізованих фокусних повідомлень).
У повідомленнях про переселенців тема допомоги домінує над іншими темами: у понад 70% проаналізованих дописів із Фейсбуку й 62% із Телеграму згадують підтримку внутрішніх переселенців, тоді як про допомогу біженцям пишуть лише у 6,7% і 13,7% дописів відповідно.
Найчастіше в ролі тих, хто допомагає переселенцям, фігурують державні й місцеві органи влади — 3689 згадок із 8560 у категорії «допомоги» — більше ніж міжнародні організації (1763) і приватні ініціативи (3108) окремо.
У випадку біженців згадки допомоги від держав перебування (756 з 1162 випадків) переважають об’єднані згадки української держави (276) і приватних ініціатив (130).
Публікації з оцінними судженнями щодо переселенців частіше трапляються у Фейсбуці — 20,4% дописів проти 10% у Телеграмі, — тоді як щодо біженців ситуація обернена: більш емоційно обговорюють у Телеграмі (12% аналізованих публікацій), ніж у Фейсбуці (7%).
Про ризик втрати допомоги переселенцям писали у 8% фокусованих на переселенцях і біженцях дописів, а про те, що переселенці вже втратили підтримку — у 4,6%. Тема скорочення підтримки переселенців у соцмережах обговорюється як загроза частіше, ніж як доконаний факт.
Лише 5% дописів про переселенців і 1,7% про біженців узагалі згадують користь від них для громад, які їх приймають, — тема про те, що внутрішні переселенці чи біженці самі щось дають громаді, а не тільки отримують допомогу, у соцмережах майже не звучить.
Як повідомляв Укрінформ, більшість українців готові оновлювати свої дані для участі у виборах, водночас найзручнішим способом оновлення даних громадяни називають цифрові сервіси.
Фото: unsplash.com
Суспільство
Одещина стала лідером України за доходами від платного паркування Анонси
29 липня 2026, 18:45
163
Фото: Інтент/ШІ
Платники Одеської області сплатили найбільшу серед регіонів України суму збору за місця для паркування транспортних засобів – 39,2 млн гривень за перше півріччя 2026 року.
Про це повідомили у Головному управлінні ДПС в Одеській області.
Загалом у січні-червні 2026 року місцеві бюджети України отримали 112,4 млн гривень збору за паркування. Це на 11,2 млн гривень, або 11,1%, більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли надходження становили 101,2 млн гривень.
Після Одеської області найбільше коштів від цього збору отримали Львівська область – 30,2 млн гривень, Дніпропетровська – 27,1 млн гривень, а Івано-Франківська – 4,7 млн гривень.
Збір за місця для паркування належить до місцевих податків, тому всі кошти залишаються у громадах. Їх використовують для розвитку транспортної інфраструктури, облаштування паркувальних майданчиків, підвищення безпеки дорожнього руху та створення комфортного міського простору.
У ДПС також нагадали, що законодавство передбачає безкоштовні паркомісця для водіїв з інвалідністю та тих, хто перевозить осіб з інвалідністю. Такі місця мають становити не менше 10% від загальної кількості паркомісць, але щонайменше одне місце на кожному спеціально облаштованому майданчику.
Платниками збору є юридичні особи, їхні філії та фізичні особи-підприємці, які за рішенням органів місцевого самоврядування організовують і забезпечують роботу платних паркувальних майданчиків та спеціально відведених автостоянок.
Чинний тариф на паркування в Одесі становить 30 гривень за годину. Його затвердив виконавчий комітет Одеської міської ради в січні 2025 року – ще під головуванням тодішнього мера Геннадія Труханова.
Більшість паркувальних майданчиків у центрі Одеси перебувають на балансі КП “Одестранспарксервіс”. Саме на рахунок комунального підприємства надходять кошти за запарковані авто.
Інтент раніше публікував матеріал, як паркується Одеса та хто збирає мільйони на міських вулицях.
Суспільство
В Одесі третій день триває протест проти звільнення Федорова, сьогодні знову з Альоною Альоною — ФОТО
18:43, 18 липня
Надійне джерело
Фото: 048.ua
На Дерибасівській в Одесі проходить черговий протест проти відставки Михайла Федорова.
Сьогодні на Дерибасівській близько 300 людей протестують проти звільнення Михайла Федорова з посади Міністра оборони.
Як і вчора, до мітингу приєдналася Альона Альона.
UPD: О 19:30 учасники запалили фаєри, натовп скандує «Слава ЗСУ».
Стаття оновлюється.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
-
Одеса1 тиждень agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Суспільство5 днів agoЛипень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Події5 днів agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Одеса4 дні agoУночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
-
Події6 днів agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Україна4 дні agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
-
Події5 днів agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини
