Connect with us

Суспільство

Війна нищить археологічну спадщину Херсонщини Анонси

Published

on



За підтримки посольства Японії в Україні та ЮНЕСКО, в лютому 2025 року представники громадської організації “Амадока” та  Національного заповідника “Хортиця” провели експедицію на Херсонщині з метою документування шкоди культурній спадщині України, яку спричинила війна.

Про це повідомило UNESCO Ukraine.

Загалом було обстежено 42 археологічні пам’ятки (56 за весь період проєкту), чотири з яких мають національне значення.

Багато курганів, особливо тих, що мають висоту понад два метри, зазнали серйозних руйнувань унаслідок бойових дій.

Характер пошкоджень включає:

  • Замінування пам’яток спадщини.
  • Спорудження різноманітних укріплень (окопів, капонірів, спостережних пунктів тощо).
  • Воронки від застосування різних видів озброєння.

Кургани – древні поховальні пам’ятки – є одними з найцінніших археологічних об’єктів, що мають не лише історичне, а й екологічне значення для степових регіонів. У Херсонській області налічується понад 2200 курганів, більшість із яких належать до давніх кочових культур. Ці величні конструкції, зведені тисячі років тому, нині перебувають під загрозою через війну, повідомляє UNESCO Ukraine.

Ці пам’ятки культурної спадщини мають величезне значення для історії, археології та екології Півдня України. Важливо продовжувати моніторинг та відновлення цих об’єктів, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь, наполягають в ЮНЕСКО. 

Раніше Інтент повідомляв, що міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) України розпочало переговори із Секретаріатом комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО про внесення історико-археологічної пам’ятки “Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора” до списку об’єктів Світової спадщини, які перебувають під загрозою.

Під час 46 засідання Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Нью-Делі голова української делегації Анастасія Бондар під час свого виступу актуалізувала питання стану збереження об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Херсонес Таврійський та його хора”. Після цього розпочалися переговори із Секретаріатом КВС щодо можливих алгоритмів для внесення цього об’єкта до списку Всесвітньої спадщини, яка перебуває під загрозою.


Ігор Льов



Джерело

Суспільство

В Одесі призначили нову директорку департаменту транспо…

Published

on



В Одесі призначили нову директорку Департаменту транспорту, зв’язку та організації дорожнього руху міської ради. Посаду обійме колишня херсонська посадовиця Альона Капусняк. До виконання обов’язків вона приступить 17 вересня.

Відповідне розпорядження оприлюднили на офіційному сайті Одеської міської ради.

До виконання обов’язків вона приступить 17 вересня.

Капусняк призначили без конкурсного відбору. Їй присвоїли 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування та встановили надбавку в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням надбавок за ранг і вислугу років.

Підставою для призначення стали заява Альони Капусняк та подання виконувача обов’язків заступника міського голови Олексія Ботезата.

Нова керівниця замінить на посаді Володимира Хітренка, який очолював департамент із грудня 2023 року, а у 2025 році залишив посаду.

Альона Капусняк має досвід роботи у сфері міського транспорту Херсона. Із квітня до листопада 2024 року вона очолювала комунальне підприємство “Херсонський комунальний транспортний сервіс”.

У 2025 році Капусняк претендувала на посаду начальниці управління транспортної, дорожньої інфраструктури та зв’язку Херсонської міської ради. Для участі у відборі вона подала декларацію кандидата на посаду.

У біографії нової очільниці одеського департаменту є також судова справа про банкрутство. Згідно з наведеними судовими матеріалами, у 2023 році Господарський суд Одеської області розпочав розгляд справи щодо Капусняк.

Інтент хотів подивитися декларацію Альони Капусняк, проте вона відсутня на сайті НАЗК.

Раніше в Одесі призначили нового директора Комунальної установи “Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ” міськради призначили тимчасового керівника. Ним став Денис Коваль.

 


Ірина Глухова



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Як у Болградському районі п’ять громад співпрацюють для підтримки терцентру в Криничному для одиноких мешканців

Published

on


Громади спільно фінансуватимуть ремонт соціального центру

У Болградському районі відбулася важлива зустріч, під час якої представники п’яти територіальних громад обговорили питання спільного фінансування та проведення ремонтних робіт у Криничненському територіальному центрі соціального обслуговування. Цей заклад місцеві жителі зазвичай називають «Домом милосердя».

У ході обговорення були висвітлені такі ключові аспекти:

  • Співфінансування заходів із зміцнення матеріально-технічної бази центру.
  • Організація координації дій між громадами для забезпечення сталого розвитку закладу.
  • Планування конкретних ремонтних робіт з урахуванням потреб отримувачів соціальних послуг.

Цей об’єкт соціального забезпечення є важливим елементом інфраструктури району, що надає підтримку найбільш вразливим категоріям населення. Реалізація спільних ініціатив сприятиме поліпшенню якості надання соціальних послуг та створенню комфортних умов для відвідувачів закладу.

  • У журналістиці з 2021 року, неодноразово публікувався у місцевих онлайн-виданях. Пишу просто і зрозуміло про новини, події та життя громади.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Молдова вимагає виведення військ РФ із Придністров’я

Published

on


Пам’ятник Суворову в Тирасполі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

Молдова не відмовляється від вимоги вивести російські війська з території країни та демілітаризувати Придністров’я. У Кишиневі наголошують, що позиція не залежить від кількості боєприпасів у Колбасній. Водночас питання безпеки там називають ключовим, а можливі рішення мають ухвалювати відповідально.

Про це в інтерв’ю MOLDPRES розповів Віцепрем’єр Молдови Валерій Киверь, передає Новини.LIVЕ.

Реклама

Позиція Кишинева

Віцепрем’єр Молдови з питань реінтеграції Валерій Киверь заявив, що Кишинів зберігає свою позицію щодо виведення російських військ і демілітаризації придністровського регіону. За його словами, кількість боєприпасів, які зберігаються на складі в Колбасній, не змінює підходу Молдови до цього питання.

“Для Республіки Молдова проблема зрозуміла: іноземна військова присутність на нашій території та наявність складів озброєнь, що знаходяться поза контролем конституційної влади, є проблемою безпеки. Наша принципова позиція не змінюється. Ми виступаємо за виведення російських військ та демілітаризацію регіону”, — заявив Киверь.

Зазначимо, у Службі інформації та безпеки Молдови заявили, що в Колбасній зберігається близько 14 тисяч тонн боєприпасів. При цьому приблизно 2800 тонн із них мають фактичну вибухову начинку. У випадку детонації цих предметів може зачепити й Одещину, адже вона межує з Придністров’ям та самим населеним пунктом.

Читайте також:

Питання безпеки

Киверь зазначив, що ситуацію потрібно розглядати з двох боків. Перший стосується технічних характеристик боєприпасів — їхньої кількості, стану та типу. Другий аспект — безпека. Саме її віцепрем’єр назвав принципово важливою для Молдови.

Він наголосив, що питання виведення російських військ і демілітаризації Придністров’я потрібно вирішувати відповідально та з урахуванням технічних аспектів. За його словами, до цього процесу мають бути залучені й міжнародні партнери Молдови.

“Вважаю важливим, щоб ці питання розглядалися відповідально та технічно, у тому числі спільно з нашими міжнародними партнерами”, — підсумував Віцепрем’єр Молдови.

Формат “5+2”

Віцепрем’єр Молдови Валеріу Ківерь заявив, що формат “5+2” у нинішніх умовах більше не працює. Водночас, за його словами, це не означає припинення процесу врегулювання. Кишинів планує використовувати доступні інструменти для вирішення конкретних питань, зокрема прямий канал комунікації з Тирасполем у форматі “1+1”.

“Формат “5+2″ більше не працює. Але це не означає, що процес врегулювання має бути призупинений. Навпаки, ми вважаємо необхідним використовувати всі доступні сьогодні інструменти, здатні забезпечити конкретні результати для громадян”, — зазначив Валеріу Ківерь.

Він також наголосив на необхідності готуватися до майбутньої реінтеграції. Йдеться не лише про законодавство та державні інституції, а й про економіку, освіту, державні послуги та інфраструктуру.

За словами Ківеря, реінтеграція не може відбутися одним рішенням. Для цього потрібен масштабний процес і готовність державних інституцій його реалізувати, коли з’являться необхідні умови.

“Реінтеграція не проводиться одним рішенням. Це більш масштабний процес, ми повинні мати інституційні можливості для його управління, коли з’являться необхідні умови, на користь громадян як правого, так і лівого берега Дністра”, — додав Киверь.

Як повідомляли Новини.LIVЕ, вплив Росії на Придністров’я суттєво ослаб, а зміни останніх років можуть наблизити регіон до Молдови. Жителі лівого берега дедалі частіше отримують або відновлюють молдовське громадянство та їздять на правий берег на роботу.

Також Новини.LIVЕ писали, що Придністров’я залишається одним із напрямків, який українські військові уважно відстежують через присутність там російських сил. Українська розвідка цілодобово стежить за ситуацією в регіоні. Військові РФ там налякані та не демонструють готовності до серйозного протистояння.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.