Суспільство
Війна нищить археологічну спадщину Херсонщини Анонси
За підтримки посольства Японії в Україні та ЮНЕСКО, в лютому 2025 року представники громадської організації “Амадока” та Національного заповідника “Хортиця” провели експедицію на Херсонщині з метою документування шкоди культурній спадщині України, яку спричинила війна.
Про це повідомило UNESCO Ukraine.
Загалом було обстежено 42 археологічні пам’ятки (56 за весь період проєкту), чотири з яких мають національне значення.
Багато курганів, особливо тих, що мають висоту понад два метри, зазнали серйозних руйнувань унаслідок бойових дій.
Характер пошкоджень включає:
- Замінування пам’яток спадщини.
- Спорудження різноманітних укріплень (окопів, капонірів, спостережних пунктів тощо).
- Воронки від застосування різних видів озброєння.
Кургани – древні поховальні пам’ятки – є одними з найцінніших археологічних об’єктів, що мають не лише історичне, а й екологічне значення для степових регіонів. У Херсонській області налічується понад 2200 курганів, більшість із яких належать до давніх кочових культур. Ці величні конструкції, зведені тисячі років тому, нині перебувають під загрозою через війну, повідомляє UNESCO Ukraine.
Ці пам’ятки культурної спадщини мають величезне значення для історії, археології та екології Півдня України. Важливо продовжувати моніторинг та відновлення цих об’єктів, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь, наполягають в ЮНЕСКО.
Раніше Інтент повідомляв, що міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) України розпочало переговори із Секретаріатом комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО про внесення історико-археологічної пам’ятки “Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора” до списку об’єктів Світової спадщини, які перебувають під загрозою.
Під час 46 засідання Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Нью-Делі голова української делегації Анастасія Бондар під час свого виступу актуалізувала питання стану збереження об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Херсонес Таврійський та його хора”. Після цього розпочалися переговори із Секретаріатом КВС щодо можливих алгоритмів для внесення цього об’єкта до списку Всесвітньої спадщини, яка перебуває під загрозою.
Психічний стан 31-річного громадянина України Ігоря М., підозрюваного у нападі на п’ятьох людей у монастирському комплексі в польському Ярославі, не дозволяє провести його допит та інші процесуальні дії. Експерти виявили у чоловіка гострі психічні розлади.
Про це повідомила речниця Окружної прокуратури в Перемишлі Малгожата Тацюх-Курасевич, передає Укрінформ з посиланням на RMF24.
За її словами, психіатри встановили, що нинішній психічний стан підозрюваного не дозволяє йому брати участь у процесуальних діях. Експерти виявили у нього «гострі, поліморфні психотичні розлади», а також сильне психомоторне збудження, порушення логічного мислення та відсутність логічного контакту.
«Сьогодні й найближчим часом ми точно не проводитимемо жодних дій за участю підозрюваного Ігоря М.», – заявила Тацюх-Курасевич.
Прокуратура звернеться до суду з клопотанням про тимчасовий арешт 31-річного українця.
Як повідомляв Укрінформ, раніше прокуратура у Перемишлі висунула обвинувачення 31-річному громадянину України Ігорю М., який, за даними слідства, напередодні напав із ножем на людей на території монастиря бенедиктинок у Ярославі Підкарпатського воєводства.
Польська прокуратура оприлюднила нові подробиці нападу: один із п’яти постраждалих – священник – помер у лікарні, ще двоє перебувають у стані, що загрожує життю. Нападник – 31-річний українець – у день вбивства в’їхав до Польщі з Німеччини.
У коментарі Укрінформу заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Вєслав Лесьнякевич зазначив, що напад із ножем 31-річного громадянина в Ярославі не має якимось чином обтяжувати всіх українців у Польщі, слід детально з’ясувати, що керувало підозрюваним.
Фото: Polsat News
В Одесі призначили нового директора Комунальної установи “Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ” міської ради. Посаду обійняв Олександр Морозов.
Відповідне розпорядження оприлюднили на сайті Одеської міської ради.
Згідно з документом, Олександра Морозова призначили директором установи з окладом відповідно до штатного розпису. Розпорядження підписав виконувач обов’язків міського голови, секретар міськради Ігор Коваль.
До цього, з 21 серпня, виконання обов’язків директора установи поклали на Дениса Коваля. Він раніше працював першим заступником директора та мав керувати підприємством до призначення постійного керівника.
Підставою для кадрових змін стало звільнення попереднього директора.
До призначення Морозов працював заступником директора з питань розвитку підприємства “Міське капітальне будівництво”.
Інтент проаналізував щорічну декларацію Олександра Морозова за 2025 рік. У документі посадовець зазначив 86 тисяч євро, 137 тисяч доларів і майже 197 тисяч гривень готівкою. Також він задекларував численні об’єкти нерухомості в Одесі, Білгороді-Дністровському та Затоці.
За рік роботи на попередній посаді Морозов отримав 329 тисяч гривень заробітної плати та 54 тисячі гривень пенсії. Загальний задекларований дохід становив понад 383 тисячі гривень.
Серед житлової нерухомості посадовець вказав квартиру площею 45,8 квадратного метра в Одесі, житловий будинок площею 113,5 квадратного метра в Білгороді-Дністровському та садовий будинок площею 426,1 квадратного метра в Затоці.
Також у декларації зазначені земельні ділянки в Білгороді-Дністровському, Затоці та селі Миколаївка.
Окрім житлової нерухомості, Морозов задекларував:
- склад площею 35,3 квадратного метра;
- комплекс нежитлових будівель площею 2078,7 квадратного метра;
- два магазини площею 71,1 та 108,8 квадратного метра;
- будівлі та споруди загальною площею 3885,9 квадратного метра в селі Салгани, у яких має 52% власності.
Крім того, у декларації вказані два незавершені житлові будинки в Білгороді-Дністровському. Площа одного з них становить 258,5 квадратного метра, площа іншого не зазначена.
Серед грошових активів Олександр Морозов задекларував 196 782 гривні, 86 тисяч євро та 137 тисяч доларів готівкою.
Також у його декларації зазначений легковий автомобіль Mitsubishi Pajero 2007 року випуску, придбаний того ж року, та два причепи 2001 і 1984 років випуску.
Суспільство
В Одесі військовослужбовця судитимуть за шантажування матері мобілізованого на 6000 доларів
В Одесі розпочинається судовий розгляд щодо 28-річного військовослужбовця
Чоловік обвинувачується у вимаганні неправомірної вигоди. За інформацією, отриманою від правоохоронних органів, чоловік наполягав на отриманні 6000 доларів США від матері мобілізованого солдата.
Основні обставини справи такі:
- Обвинувачений вимагав грошову компенсацію за те, що син потерпілої проходив службу у тиловому регіоні.
- Окрім того, він обіцяв подальше звільнення мобілізованого від виконання військових обов’язків у зоні активних бойових дій.
Зазначена ситуація перебуває під суворим контролем правоохоронних структур, які проводять розслідування та вживають необхідних заходів для відновлення справедливості.
-
Суспільство1 тиждень agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса1 тиждень ago
Росія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Суспільство1 тиждень agoДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів
-
Суспільство1 тиждень agoРецензія на “Повінь” Євгена Ліра: книга лю… — публікація
-
Події1 тиждень agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
-
Суспільство1 тиждень ago
Російські дрони атакували Ізмаїльський район: в місті горіла спортшкола, у Бросці — суха трава
-
Війна1 тиждень agoНа Олександрівському напрямку росіяни проводять інфільтрацію і хочуть вийти на адмінмежу Донеччини
-
Політика1 тиждень agoРада має намір запровадити штрафи до ₴34 тисяч за надмірний шум транспорту