Connect with us

Суспільство

«Візьміть, будь ласка, це для вас» – як працює мережа, що збирає гроші на синьо-жовтих стрічках

Published

on


Не перший рік на людних вулицях міст вам можуть запропонувати стрічку на руку втридорога. Як працює ця «схема»?

«Візьміть, будь ласка, це для вас – подарунок. Пов’яжу сюди на ручку… дивіться, як красиво. Я студентка, то буду вдячна за підтримку». «Я збираю кошти на пікап для брата, він на фронті, а стрічка буде вам як вдячність…» – ці фрази чули багато мешканців та гостей у центрі великих міст. 

Київ, Львів, Одеса, там, де багато перехожих і туристів, працюють переважно дівчата, які нав’язливо пропонують «безкоштовну» синьо-жовту стрічку, а потім наполегливо вимагають за неї гроші, – чи то для оплати начання, чи для інших благородних потреб. 

Те, що виглядає як патріотична підтримка або благодійність, – організований бізнес із усіма атрибутами мережі: адміністратори, «офіс», інструкції й система мотивації працівниць. Розслідування журналістів проєкту «Вголос», які інтергрувались у цю схему показує: те, що називають «роботою для студентів», часто має ознаки шахрайства, працює не перший рік і поки не збирається зникати, «як роса на сонці».

Фото ілюстративне.

СХЕМА НА ВУЛИЦЯХ: ЯК «ПРАЦЮЄ» СТРІЧКА

Сценарій приблизно однаковий: до перехожого підходить одна дівчина, пропонує пов’язати стрічку «на знак підтримки», називає себе студенткою або переселенкою, дякує за «підтримку». Поки людина погоджується, поруч з’являються ще одна-дві «товарки», які підсилюють психологічний тиск, вони починають жалітися, апелювати до емоцій, натякати, що «це на навчання», «це для брата на фронті» або що «це спільна акція». Якщо людина відмовляється – стрічку часто просто знімають, інколи з образами, що дуже неприємно для перехожих. 

Ціна «за підтримку» формально не називається: звучить «дай скільки не шкода», але на практиці діє внутрішній мінімум і цільова планка. У мережі, яку описали журналісти, менш як 40 гривень брати заборонено; іноді дівчата наполегливо вимагають сотні гривень і навіть більше.

ПІД ПРИКРИТТЯМ: ЖУРНАЛІСТИ ВСЕРЕДИНІ СХЕМИ

Авторка розслідування влаштувалася «на роботу» до однієї з таких груп і пройшла повний цикл: від співбесіди до першої зміни на вулиці та повернення в «офіс» для здачі каси. Адміністраторка, яка проводила співбесіду, показала, що робота має чітку організацію: «офіс» у центрі міста, інструктаж, графіки, точки, де можна безперешкодно працювати і система обліку грошей. Кожна зміна триває кілька годин, працівниці зазвичай  працюють «в парі», отримують для роздачі фіксовану кількість стрічок і мають здавати виручку – справжнісінька касова дисципліна в тіні. 

В офісі такої «роботи для студентів» журналістка помітила «атрибути» підпільного бізнесу: зошити для обліку виручки, «правила гри», мотиваційні премії (наприклад, найкращій зі збору коштів обіцяли новий iPhone) і навіть розмови про те, як «добивати» людей на кошти у конкретні дні. Адміністраторка прямо наказувала: «Добийте тих людей, бо вони вчора збудилися», – і вказувала на табличку з графіками та «точками продажу». Така системність робить схему ефективною – і важко помітною для контролюючих органів.

Журналісти уточнили і фінансові аспекти: стрічка у гуртовому продажі нині коштує небагато – від 7 до 12 гривень за метр; шматок для руки в середньому обходиться приблизно в 4 гривні. Натомість дівчата «збирають» десятки або сотні гривень від одного перехожого. За день одна працівниця може зробити касу в кілька тисяч гривень; частина виручки здається в «касу» (за схемою 50/50), решта – її. У журналістки за перший день сумарний заробіток становив 880 гривень, з яких половина пішла в касу. 

Отже, маржа величезна: собівартість символічної стрічки кілька гривень, а щоденна виручка окремих «точок» значно вища, і, звісно, «без урахування податків». Якщо такі мережі працюють одночасно в кількох містах і роками, загальні обороти можуть бути значними. За словами авторів розслідування, мережа існує вже близько восьми років і за цей час накопичилося багато скарг від перехожих.

ІСТОРІЇ, ЯКІ НЕ ПОТРАПЛЯТЬ В ПОЛІЦІЮ

Укрінформ поспілкувався з кількома «жертвами» подібної схеми. Скажімо, Сергій (прізвище та ім’я чоловік просив не називати) потрапив на гачок ще військовослужбовцем, то ж тоді стежити за новітніми схематозами не мав часу і можливості. Він мав відрядження до міста Лева, де біля вокзалу до нього підійшла «приємна така чорнявка, дуже мила дівчинка». Вона подякувала Сергієві за службу і запропонувала пов’язати стрічку на руку. А вже, розговорившись, розказала про брата, який, мовляв, теж на східному фронті і вона шукає можливості зібрати йому «на корча». «Мені навіть нічого не здалось підозрілим, я просто витягнув гроші і віддав їй». Сергій і досі сподівається, що це була справжня історія, і що його 2 тисячі таки допомогли придбати потрібну техніку. Вже згодом, за словами Сергія, він побачив «в миру» окремі точки в Києві, де постійно «працюють» продавці стрічок. Втім, чоловік не збирається звертатись про правохоронців. «Сам винен», – каже. Але все ж, каже, що сподівається на те, що це не був «розводняк».

Фото ілюстративне.
Фото з проєкту розслідування «Вголос».

Мар’яна М. разом із подругою саме прогулювались центром Києва. До них підбігла усміхнена дівчина і одразу запропонувала стрічку на руку. Мар’яна простягла руку, бо думала, що це просто волонтерська акція. «Мені не складно ж, нехай буде». Але співрозмовниця, пов’язуючи стрічку одразу почала говорити про навчання і що це нагода допомогти їй у скрутний час. «Мені було незручно, адже це стрічка, національний символ, нас в школі вчили не викидати, берегти. Ну і якось відмовляти було не дуже зручно». То ж Мар’яна запропонувала 50 гривень. Співрозмовниця почала тиснути, що це маленький донат, що навіть морозиво зараз коштує дороже, що вони ж розуміють, як воно – вчитись і шукати кошти. То ж Мар’яна розсталася із 200 гривнями. А вже після розмови зрозуміла, що це щось не дуже легальне. «Нас оточили дівчата і навперебій говорили, що це добра справа, що ми молодці, що треба підтримувати один одного і що на благодійність не варто шкодувати грошей». 

МІЖ ЗАКОНОМ І СОВІСТЮ: «СІРА ЗОНА» СТРІЧКОВОЇ БЛАГОДІЙНОСТІ

Юристи, з якими поспілкувався Укрінформ, визнають: ситуація з «вуличними стрічками» справді складна для однозначної правової оцінки. Формально тут немає прямого шахрайства – адже немає примусу й жодних фальшивих документів чи підроблених історій про «збір на ЗСУ». Проте є маніпуляція, що грає на емоціях і довірі.

«Шахрайство – це введення в оману, – пояснює один із юристів. – Але питання в тому, чи розуміє людина, який товар отримує. Якщо вона має реалістичні очікування – бачить стрічку, розуміє, що це не офіційний збір, і все одно добровільно дає кошти, то юридично тут немає складу злочину. Хіба що розглядати це як нелегальну роздрібну торгівлю – тоді це питання до податкової».

Фактично, схема існує на стику між комерцією та благодійністю. До речі, кураторка такої схеми мала документи як підприємець із правом торгівлі, то ж спробуй «підкопатись». Якщо дівчата кажуть, що «збирають на навчання» або «на допомогу братові», а люди віддають гроші добровільно, це потрапляє до великої «сірої зони» – не цілком законної, але й не явно кримінальної.

Юристи визнають: ефективних правових механізмів для протидії цьому немає. «Це дуже прикра ситуація, яку поки що можна долати лише розголосом, – каже правниця, з якою говорили журналісти. – Бо навіть якщо очевидно, що схему побудовано на маніпуляції, вона не порушує закон безпосередньо. Це радше етична, ніж юридична проблема». «Ви молодці, що говорите про це», – сказав один із юристів і додав: «Тут поки сліпа зона для нас».

Найголовніше, що спрацьовує у цій сірій зоні напівтіні – національна символіка. Саме вона стає больовою точкою, через яку багато кому не вдається вислизнути з рук нав’язливих торговців. Саме тиск на патріотичних почуттях і навіть почуттях провини спрацьовує у цій гримучій комбінації. 

Люди, які щиро реагують на українські символи, хочуть підтримати когось чи щось справжнє. А натомість стають частиною тіньового бізнесу, який паразитує на довірі та почутті солідарності. І поки держава не має дієвого інструменту, щоб розмежувати справжню благодійність від фальшивої, єдине, що може спрацювати, – публічність і небайдужість самих громадян.

Скан з проєкту розслідування
Скан з проєкту розслідування.

Саме тому важливо розуміти, є чудова альтернатива «не влипнути» у такий схематоз на ваших емоціях, – 200 чи 500, чи кілька тисяч гривень «відкупного» можна цілком легально віддати в організації, які викликають довіру. Вміти протистояти і таким схемам – це навички життя в сучасних умовах. Пов’язана стрічка у вас на зап’ясті не індульгенція, а схема. 

ПСИХОЛОГИ ПОЯСНЮЮТЬ, ЯКІ МЕХАНІЗМИ ЗАПУСКАЮТЬ «ПРОДАВЦІ СТРІЧОК»

У першу чергу спрацьовує патріотичний та сильний емоційний тригер. Рідний символ на руці апелює до почуття національної належності – люди хочуть «бути своїми» і не образити того, хто просить. Це соромно відмовляти. Але не соромно відмовитись, якщо ви пам’ятаєте про те, що є чимало ініціатив, які чекають на вашу підтримку, і вони не будуть кидатись на вас із тиском на почуття провини.

Соціальний тиск і раптовість. Зазвичай продавці підходять швидко, спрацьовує ефект несподіванки, діють у парі чи трійці – складніше ввічливо відмовити двом чи трьом. Найкраще, що ви можете зробити – не зупинятись, не говорити, не пояснювати.

Інформаційне прикриття. Заяви про «навчання», «пікап для брата на фронті» чи «збір для ЗСУ» викликають довіру. Коли ці розповіді не перевіряються, довіра перетворюється на джерело для експлуатації. 

Ще рік тому у великих містах працювали схеми зі збору коштів на вулицях. Пригадуєте одягнених у військову форму хлопців, які під музику і у прозорі коробки збирали пожертви для потреб ЗСУ? Точкові спроби подолати і зупинити цю схему не працювали, – з однієї станції метро вони перебирались на іншу і так тривало досить довго. І лише голосні рейди поліції та чинних військових змогли покласти край такому ошуканству. Нав’язлива торгівля національної символікою працює саме тому, що поки до неї не дійшли руки усіх небайдужих. А вже пора, здається. 

Синьо-жовта стрічка, як символ, є простою і сильною формою висловлення підтримки – і це робить її вразливою до експлуатації. Коли емоційний символ перетворюють на інструмент заробітку, це підкопує довіру до вуличної благодійності і завдає шкоди репутації міст. 

І справа не в окремих «нахабних» випадках, а в організованій схемі з офісами, адміністраторами та чітким алгоритмом дій. Міста, правоохоронці і самі громадяни мають працювати разом, щоб не дозволити патріотичним символам стати приводом для шахрайства. 

Ярина Скуратівська, Київ

Перше фото з відкритих джерел.



Джерело

Суспільство

ВООЗ планує залучити $42 мільйони для захисту системи охорони здоров’я України в умовах війни

Published

on



ВООЗ планує залучити 42 мільйони доларів у 2026 році для захисту системи охорони здоров’я України в умовах п’ятого року війни.

Про це бюро ВООЗ в Україні повідомило у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила про запуск звернення щодо гуманітарної підтримки України на 2026 рік, наголошуючи про необхідність залучення $42 млн забезпечення доступу до медичної допомоги для 700 000 людей”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що звернення спрямоване на посилення екстреної та травматологічної допомоги, підтримку й відновлення базових послуг первинної медичної допомоги, підвищення національної та регіональної готовності до надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я, а також координацію медичної евакуації пацієнтів, які потребують спеціалізованого лікування.

За даними ВООЗ, з 24 лютого 2022 року підтверджено 2 841 атаку на систему охорони здоров’я. Повторні удари по критичній енергетичній інфраструктурі серйозно пошкодили потужності з виробництва електроенергії, що дедалі більше перешкоджає наданню життєво необхідних медичних послуг. 3,6 млн людей залишаються внутрішньо переміщеними особами, що перериває маршрути лікування, обмежує доступ до медичної допомоги та створює додаткове навантаження на перевантажені медичні служби у громадах, які приймають переселенців.

«Гуманітарні потреби України у сфері охорони здоров’я залишаються надзвичайно високими, а тиск на систему не зменшується. У 2025 році ВООЗ допомогла майже двом мільйонам людей отримати доступ до медичної допомоги, лікарських засобів та екстреної підтримки, часто поблизу лінії фронту. У 2026 році ми зосередимось на забезпеченні основних послуг у прифронтових областях, безпечній медичній евакуації, підтримці переміщених осіб та ефективній координації, щоб ніхто не залишився без допомоги тоді, коли вона найбільше потрібна», — зазначив представник ВООЗ в Україні доктор Ярно Хабіхт.

ВООЗ виділяє п’ять пріоритетів підтримки України на 2026 рік:

  • допомога при травмах та екстрені медичні служби у прифронтових та найбільш постраждалих від війни регіонах шляхом посилення екстрених медичних команд, розширення резервних потужностей, забезпечення необхідними лікарськими засобами та підтримки безперервності лікування;
  • доступ до основних послуг сфери охорони здоров’я в прифронтових районах, зокрема в зоні 0–20 км, де потреби є найгострішими. Підтримка буде зосереджена на первинній медичній допомозі, травматології, неінфекційних захворюваннях, психічному здоров’ї та безпечних маршрутах для пацієнтів. Модульні медичні заклади, доставка ліків, мобільні медичні бригади, а також інвестиції в енергетичну та водну безпеку допоможуть забезпечити підтримку для літніх людей, осіб з інвалідністю, жінок, дітей та людей із хронічними захворюваннями;
  • інтегровані медичні послуги для людей у русі — внутрішньо переміщених осіб та евакуйованих — уздовж маршрутів переміщення та в транзитних центрах, зосереджуючись на первинній допомозі, психічному здоров’ї та психосоціальній підтримці, профілактиці інфекцій і готовності до спалахів;
  • безпечна медична евакуація поранених та критично хворих пацієнтів із прифронтових районів шляхом розширення можливостей транспортування пацієнтів інтенсивної терапії, впровадження стандартизованих клінічних протоколів та повної інтеграції систем евакуації з Міністерством охорони здоров’я України та міжнародними партнерами, зокрема Механізмом цивільного захисту ЄС;
  • ВООЗ і надалі очолюватиме Кластер охорони здоров’я, координуючи роботу понад 200 гуманітарних партнерів у сфері охорони здоров’я в Україні. Це включає посилення систем медичної інформації, епідеміологічного нагляду та аналізу ризиків, комунікації ризиків і залучення громад, інклюзію людей з інвалідністю, гендерну рівність і запобігання гендерно зумовленому насильству, а також підтримку готовності систем охорони здоров’я до надзвичайних ситуацій, гнучкого фінансування, децентралізованого надання послуг і стійкого кадрового потенціалу.
Читайте також: ВООЗ закликала до захисту медзакладів України на тлі російських атак

У 2025 році ВООЗ охопила 1,9 млн людей по всій Україні через надання послуг, постачання медичних засобів і нарощування спроможностей, з особливим акцентом на прифронтові та важкодоступні райони. До 954 медзакладів доставлено 319 тонн медичних вантажів, встановлено 28 модульних медичних закладів для заміни пошкоджених або зруйнованих закладів, у лікарнях встановлено 22 системи опалення та 13 водоочисних станцій, доставлено 9 800 наборів безрецептурних лікарських засобів, понад 2,5 тис. медпрацівників пройшли навчання з травматології управління масовими надходженнями постраждалих та екстреної медичної допомоги. ВООЗ підтримала 1 231 медичну евакуацію, включно з 788 евакуаціями за підтримки Механізму цивільного захисту ЄС та інше.

Фото: Profimedia



Джерело

Continue Reading

Суспільство

На Одещині торік виписали 117 штрафів за порушення в рекламі Анонси

Published

on


06 лютого 2026 р. 17:42

1



ФОТО: Опендатабот

Майже 22 тисячі перевірок носіїв реклами провела Держпродспоживслужба у 2025 році й виявила в Одеській області 117 порушень.

Відповідні дані оприлюднили аналітики платформи Опендатабот.

За цим показником Одеська область випереджає Миколаївську та Херсонську області – 45 та 91 порушення відповідно.  

Загалом в Україні торік виявили 4 тисячі 85 порушень у рекламі за рік їх побільшало у 1,5 раза. Найбільше зауважень зібрали бізнеси на Харківщині, Київщині та Чернігівщині. А загальна сума штрафів склала 10,7 мільйона гривень. Понад чверть порушень стосується використання недержавної мови у рекламі. 

Втім аналітики зазначили, що на одному перевіреному рекламоносії може бути кілька порушень. Загалом за рік зауважень побільшало аж у півтора раза. 

21 тисяча 938 реклам перевірили торік в Україні — на 14% більше, ніж у 2024 році. Після різкого спаду у перший рік повномасштабної, кількість перевірок носіїв реклами зростає рік до року, хоча й досі не сягнула рівня 2021 року. Хоча перевірок й менше, порушень знаходять на третину більше, аніж до початку повномасштабної. 

Понад половина перевірок торік стосувалась зовнішньої реклами – 11 тисяч 37. Водночас Держпродспоживслужба стала активніше перевіряти й промо у соцмережах та на сайтах: 2 тисячі 695 досліджень.

За які порушення у рекламі штрафують бізнес

Близько чверті всіх порушень стосується реклами з використанням недержавної мови — 1 075 випадків. У понад половини випадків порушниками стали бізнеси з Харківщини: 672 штрафи. Також серед найчастіших порушень — реклама алкоголю (320 випадків), лікарських засобів (276) та сигарет (195).

Лідером за кількістю порушень стали бізнеси на Харківщині: у 1 тисячі 248 досліджених рекламах знайшли 1014 порушень. Це найбільший показник по країни. До порівняння, у Києві, де було проведено найбільше перевірок (3 тисячі 256), виявили лише 514 порушень — це друге місце. Замикають трійцю порушників правил реклами бізнеси з Чернігівщини: на 2 тисячі 646 перевірок зробили 304 зауваження. 

Загалом зауважень виписали майже на 10,7 мільйона гривень — це 4 тисячі 227 штрафів. В середньому, через недотримання правил рекламування бізнес сплачує 2 тисячі 526 грн. Найдорожче порушення рекламних правил обходилися у Запорізькій області, де середній штраф сягав 4,5 тисячі гривень, а найменші середні суми зафіксували на Сумщині — 1050 гривень.

Бізнес добровільно сплатив 61% штрафів на суму 6,7 мільйона гривень. Ще 17% з порушників стягнули примусово. Й лише 3% підприємців змогли оскаржити в судах рішення Держпродспоживслужби на суму у 455 тисяч гривень.
 


Кирило Бойко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Громади Одещини вводять у штат посади фахівців із супроводу ветеранів війни

Published

on


Микола Заєць

В Подільській районній військовій адміністрації відбулося чергове засідання комісії з відбору кандидатів на посади відповідальних за супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб у виконавчих органах місцевого самоврядування. Про це пише «Пульс Одещини».

Кандидати подавали заявки через платформу «е-Ветеран»

Про неформальний підхід до цього питання в Подільській райдержадміністрації вказує те, що оцінювання кандидатур фахівців з роботи ветеранами проводять голова РДА Михайло Лазаренко, його заступники Ігор Тарнавський та Вадим Мегіс.

Натомість представники облдержадміністрації долучаються до роботи комісії онлайн.

Разом вони визначають рівень здатності фахівців ефективно надавати підтримку ветеранам війни та демобілізованим особам.

На минулому робочому тижні відбувся відбір спеціалістів для Балтської, Куяльницької, Піщанської територіальних громад.

В інформації РДА зазначається, що спершу кандидати подали заявки через платформу «е-Ветеран» та пройшли психологічне тестування та індивідуальні співбесіди. На засіданні комісії, під час безпосереднього спілкування з претендентами на посади, керівники РДА оцінювали їхню мотивацію, професійні навички та готовність працювати з ветеранами.

«За підсумками відбору ухвалено рішення відповідно до встановленої процедури. Допомагаємо громадам визначати фахівців, які здатні забезпечити якісну підтримку ветеранів війни та їх сімей на місцях», – мовиться в інформації РДА.

♦ Вас може зацікавити:

• Відкритий в Одесі обласний ветеранський ХАБ працює за принципом «єдиного вікна» 



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.