Політика
Все більше країн готові надати Україні гарантії безпеки
Збільшується кількість країн-партнерів, які готові надавати Україні гарантії безпеки і відправляти свій військовий контингент.
Про це повідомив Президент Володимир Зеленський під час пресконференції за підсумками зустрічі лідерів щодо підтримки України та безпеки у Європі, яка відбулася у Парижі, передає кореспондент Укрінформу.
«Зараз багато уваги приділено питанню щодо майбутньої інфраструктури гарантій безпеки для України. Визначаємо це з президентом Макроном і з прем’єр-міністром Стармером, а також з іншими лідерами. Важлива частина цієї інфраструктури – наша армія, її фінансування, посилення Збройних сил України», – зазначив він.
За його словами, спільна робота європейських держав та їх лідерів у цьому напрямку – певне наголошення на тому, «що не може Росія диктувати щодо кількості нашої армії, ні зараз, ні в майбутньому».
«Ворог не може диктувати правила захисту України. І важливо, щоб в цьому напрямку в агресора не було підтримки. В Європі ми бачимо, що у них підтримки немає. Принаймні, вся коаліція, яка сьогодні збиралась, всі підтримують, що Україна повинна зберегти сильну армію, таку, яка сьогодні протидіє російській навалі», – підкреслив глава держави.
Водночас Зеленський наголосив, що важливо, аби таке відношення було і в Сполучених Штатах Америки, «тому сьогоднішньою зустріччю ми також передаємо сигнал і Сполученим Штатам Америки, і іншим державам».
«Окрім нашої армії та гарантій безпеки, це стосується і контингенту. Є багато пропозицій від лідерів. Можемо сказати, що їх стало більше. Збільшується кількість країн, які готові хто як, хтось в небі, хтось ППО, хтось на суші, а хтось на морі, давати Україні гарантії безпеки і відправляти свій контингент. Таких країн стає більше. Це хороша новина», – наголосив Президент.
Водночас він зауважив, що до Києва може вирушити франко-британська місія, до якої можуть долучитись й інші партнери, щоб визначити, що можна зробити для підтримки українського війська, а також «щоб подивитись на той базис, який підготувала Україна».
Як повідомляв Укрінформ, президент Франції Еммануель Макрон на пресконференції після саміту у Парижі заявив, що французько-британська група військових вирушить до України для опрацювання формату підготовки української армії у майбутньому.
Фото: скріншот із відео
Політика
Сибіга обговорив посилення далекобійних можливостей України з делегацією постпредів країн НАТО
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга обговорив із делегацією постійних представників держав-членів НАТО в Організації Північноатлантичного договору, очолюваною постійним представником США Меттью Вітакером, кроки з посилення далекобійних спроможностей України.
Як передає Укрінформ, про це повідомило МЗС.
До делегації також увійшли представники Великої Британії, Італії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Польщі та Франції.
Сторони приділили особливу увагу практичним крокам із посилення далекобійних спроможностей України. Глава МЗС наголосив, що продумана та ефективна українська кампанія з ураження легітимних військових цілей на території РФ уже зараз приносить конкретні результати та послаблює військовий потенціал агресора. Він закликав союзників до посилення української далекобійності для примусу Росії до припинення війни.
«Бачимо, що Росія не демонструє готовності до дипломатичного врегулювання. Україна має бути в сильній позиції, і ми вдячні всім союзникам, які нас посилюють, за їхню підтримку. Важливо зараз додатково посилити спроможності Сил оборони України, аби здобути паритет і перевагу на полі бою», — зауважив міністр.

Глава МЗС також поінформував союзників про першочергові потреби української армії та закликав до подальшої активної підтримки ініціативи PURL, яка вже довела свою цінність та ефективність.
«PURL повинна ефективно функціонувати і давати швидкі, відчутні результати. Важливість PURL обумовлена оперативною необхідністю. Ми вдячні всім союзникам, які вже беруть участь в ініціативі, та закликаємо інших приєднатися або розширити участь», – зазначив міністр.
Важливим елементом посилення українського війська є інвестиції в українську оборонну промисловість. Очільник МЗС запросив іноземні компанії до розширення спільного виробництва, зокрема дронів та ракет.
Глава МЗС також підкреслив, що з посиленням російських атак на об’єкти цивільної інфраструктури Україні необхідні додаткові засоби протиповітряної оборони, здатні забезпечити надійне прикриття енергетичних об’єктів та стабільність енергопостачання напередодні зимового періоду.
Сибіга підкреслив необхідність посилення санкційного тиску на Росію як ефективного інструменту стримування агресора та закликав союзників ухвалити рішення щодо використання заморожених російських активів за кордоном для оборони та відбудови України.
За його словами, спільні зусилля союзників є запорукою не лише безпеки України, а й стабільності всього демократичного світу, який сьогодні проходить випробування єдністю та рішучістю у протидії агресору.
«Безпека України та євроатлантичної спільноти — неподільна, тому зміцнення нашої держави також зміцнює наших союзників», — підкреслив міністр.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський і представники США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії, Польщі, Канади та Нідерландів при НАТО обговорили можливості для зміцнення захисту енергосистеми України перед зимою.
Постійний представник Сполучених Штатів при НАТО Метью Вітакер в ході візиту в Україну наголосив на необхідності якнайшвидшого припинення війни.
Фото: МЗС
Політика
Посол ЄС сподівається на швидке досягнення згоди для відкриття всіх переговорних кластерів з Україною
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова сподівається на досягнення у найближчому майбутньому політичної згоди для офіційного відкриття всіх переговорних кластерів з Україною щодо вступу до євроспільноти.
Про це Матернова сказала в інтерв’ю Укрінформу.
За словами дипломатки, Україна зробила все необхідне для відкриття кластерів, особливо першого кластера «Основи», але оскільки цього досі не сталося «з дуже відомих причин», вона розуміє суспільне розчарування. Саме тому Європейська комісія у звіті дуже прямо заявляє, що Україна готова до переговорів по кількох кластерах, нагадала посол ЄС.
«Але зрештою, коли скринінг, успішно завершений наприкінці жовтня, буде офіційно оформлений, я вважаю, що Україна зможе вести переговори в рамках усіх шести кластерів. Про це заявлено дуже чітко, і, сподіваюся, це допоможе розвіяти розчарування», – сказала Матернова.
Вона зауважила, що наразі важливо зосередитися на впровадженні реформ «не заради Європейського Союзу, а заради модернізації України».
«Я дуже сподіваюся, що в найближчому майбутньому буде досягнута достатня політична згода, щоб офіційно розпочати відкриття кластерів, але ми ще не здобули цю мету», – зазначила посол ЄС.
Як повідомляв Укрінформ, єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила про готовність до кінця листопада відкрити всі переговорні кластери з Україною щодо її вступу у Євросоюз, однак вказала на блокаду, яка триває з боку Угорщини.
Фото Укрінформу можна купити тут
Політика
Галущенко обговорив з президентом ЄСПЛ справи України проти Росії
Міністр юстиції Герман Галущенко і президент Європейського суду з прав людини Маттіас Гійомар обговорили справи України проти Росії.
Про це Галущенко повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
За його словами, під час зустрічі у Страсбурзі йшлося про важливість співпраці України з ЄСПЛ.
“Ми продовжуємо зміцнювати систему захисту прав людини — реформуємо пенітенціарну сферу, вдосконалюємо законодавство, створюємо ефективні механізми правового захисту”, – зазначив міністр.
Окремою темою зустрічі стали справи України проти РФ, які стосуються системних і масових порушень прав людини на тимчасово захоплених росіянами територіях з 2014 року.
Як поінформував Галущенко, наразі у Суді перебувають чотири позови України проти РФ, і у двох з них уже ухвалені безпрецедентні рішення, якими підтверджено численні злочини, скоєні Росією.
Глава Мін’юсту подякував президентові ЄСПЛ за принципову позицію у цих справах. Він наголосив, що ці рішення відіграють ключову роль у документуванні злочинів і забезпеченні міжнародної відповідальності РФ.
“ЄСПЛ – один із ключових інститутів, що стоїть на захисті прав і свобод людини. Україна продовжує виконувати рішення ЄСПЛ навіть у часи війни, зміцнюючи правову систему”, – відзначив Галущенко.
Як повідомляв Укрінформ, у Європейському суді з прав людини вже є майже 10 тисяч індивідуальних заяв від громадян України проти Росії.
Фото: Герман Галущенко, Фейсбук
-
Усі новини7 днів agoЖінка відмовила в житлі батькам, які продали будинок в очікуванні кінця світу: думка соцмереж
-
Війна7 днів agoПам’яті історика, журналіста і воїна Костянтина Пономаренка (позивний «Ван Гог»)
-
Суспільство1 тиждень agoОплата праці посадовцям та ліквідація Мунварти: в Одесі скликали сесію міськради Анонси
-
Політика7 днів agoСибіга вручив главі МЗС Словенії відзнаку «Бурштинове серце»
-
Події6 днів agoВ Україні оцифрували унікальний Острозький Коран
-
Відбудова6 днів agoУкраїна та Світовий банк обговорили роботу над Стратегією житлової політики
-
Суспільство7 днів agoВиконком Одеси розгляне підготовку до зими та стан культурної спадщини Анонси
-
Події6 днів agoНа участь у Нацвідборі на Євробачення-2026 подали понад 450 заявок
