Політика
Введення контингенту в Україну можливе після припинення вогню
Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс заявив, що введення майбутнього європейського контингенту в Україну можливе після досягнення режиму припинення вогню.
Про це очільник нідерландського оборонного відомства сказав у інтерв’ю Радіо Свобода, передає Укрінформ.
«Ідея полягає в тому, щоб місія могла розпочатися після припинення вогню або після мирної угоди», – сказав міністр.
За словами Брекельманса, нині країни-учасниці обговорюють різні сценарії запуску такої місії. Водночас він наголосив, що деталі ще не узгоджені, і остаточне рішення буде ухвалене з урахуванням розвитку ситуації.
«Ми не знаємо, як пройдуть переговори: чи буде спочатку припинення вогню, а потім мирна угода, чи вони будуть одночасно. Це все невідомо. Ми маємо думати про різні сценарії», – пояснив міністр. За його словами, ці моменти планують «чітко узгодити» найближчими тижнями.
Брекельманс додав, що триває інтенсивна підготовча робота. «Терміновість пов’язана з тим, що ніхто не знає, як підуть мирні переговори: вони можуть тривати довго, а можуть раптово принести прорив. І тоді ми повинні бути готові, щоб Європа відіграла свою роль», – сказав міністр.
Як повідомляв Укрінформ, Нідерланди виділяють 150 млн євро на посилення протиповітряної оборони України.
Політика
Україна та ЄС працюють над посиленням взаємодії у сфері оборони в межах інструменту SAFE
Україна розраховує на ефективну співпрацю з державами Європейського Союзу в межах інструменту SAFE для задоволення критичних оборонних потреб.
Як передає Укрінформ з посиланням на Офіс Президента, про це заступник керівника ОП Ігор Жовква заявив під час зустрічі з делегацією Євросоюзу на чолі з керуючою директоркою Європейської служби зовнішньої діяльності з питань миру, безпеки та оборони Бенедиктою фон Зехерр-Тосс і заступником директора Генерального директорату Єврокомісії з оборонної промисловості та космосу Геральдом Рюйтерсом.
Жовква подякував за підтримку державам – членам ЄС і зазначив, що Україна готова зробити свій внесок у розвиток ініціативи Євросоюзу «Вартовий східного флангу» / «Європейська ініціатива протидії дронам».
За його словами, Президент Володимир Зеленський уже обговорював із партнерами готовність України ділитися досвідом для зміцнення оборонного потенціалу всього ЄС.
Особлива увага під час зустрічі була приділена ініціативі SAFE. Сторони погодилися, що важливо реалізувати всі можливості для спільного виробництва в межах цього інструменту.
«Розраховуємо на ефективну співпрацю з державами – членами Євросоюзу в межах нового інструменту SAFE для задоволення критичних коротко- та середньострокових оборонних потреб України. Очікуємо, що держави-члени, які беруть участь в інструменті SAFE, наприкінці листопада передбачать у своїх національних інвестиційних планах у сфері безпеки та оборони «український елемент» із конкретними цифрами та видами обладнання», – зазначив заступник керівника ОП.
Делегація Євросоюзу поінформувала про перелік країн, які вже запевнили в готовності інвестувати у спільні оборонні проєкти з Україною в межах SAFE.
Кінцевий термін подачі національних планів – 30 листопада. Україна і Євросоюз домовилися збільшити спільні зусилля, щоб забезпечити суттєвий відсоток кожної з країн для підтримки України ракетами, дронами та артилерійськими боєприпасами.
Як повідомлялось, SAFE («Безпека і дії заради Європи») – це новий фінансовий інструмент Євросоюзу на суму 150 млрд євро для посилення оборонних спроможностей. Механізм надає довгострокові позики для фінансування оборонних проєктів держав-членів і партнерів, насамперед України.
Про готовність узяти кредити вже заявили 19 країн: Польща, Румунія, Франція, Угорщина, Італія, Бельгія, Литва, Португалія, Латвія, Болгарія, Естонія, Словаччина, Чехія, Хорватія, Кіпр, Фінляндія, Іспанія, Греція, Данія.
Інструмент SAFE доповнить ініціативи Євросоюзу на підтримку України, які вже існують, та посилить здатність держав-членів передавати Україні необхідне озброєння і військову техніку.
Фото: ОП
Політика
Сибіга обговорив посилення далекобійних можливостей України з делегацією постпредів країн НАТО
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга обговорив із делегацією постійних представників держав-членів НАТО в Організації Північноатлантичного договору, очолюваною постійним представником США Меттью Вітакером, кроки з посилення далекобійних спроможностей України.
Як передає Укрінформ, про це повідомило МЗС.
До делегації також увійшли представники Великої Британії, Італії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Польщі та Франції.
Сторони приділили особливу увагу практичним крокам із посилення далекобійних спроможностей України. Глава МЗС наголосив, що продумана та ефективна українська кампанія з ураження легітимних військових цілей на території РФ уже зараз приносить конкретні результати та послаблює військовий потенціал агресора. Він закликав союзників до посилення української далекобійності для примусу Росії до припинення війни.
«Бачимо, що Росія не демонструє готовності до дипломатичного врегулювання. Україна має бути в сильній позиції, і ми вдячні всім союзникам, які нас посилюють, за їхню підтримку. Важливо зараз додатково посилити спроможності Сил оборони України, аби здобути паритет і перевагу на полі бою», — зауважив міністр.

Глава МЗС також поінформував союзників про першочергові потреби української армії та закликав до подальшої активної підтримки ініціативи PURL, яка вже довела свою цінність та ефективність.
«PURL повинна ефективно функціонувати і давати швидкі, відчутні результати. Важливість PURL обумовлена оперативною необхідністю. Ми вдячні всім союзникам, які вже беруть участь в ініціативі, та закликаємо інших приєднатися або розширити участь», – зазначив міністр.
Важливим елементом посилення українського війська є інвестиції в українську оборонну промисловість. Очільник МЗС запросив іноземні компанії до розширення спільного виробництва, зокрема дронів та ракет.
Глава МЗС також підкреслив, що з посиленням російських атак на об’єкти цивільної інфраструктури Україні необхідні додаткові засоби протиповітряної оборони, здатні забезпечити надійне прикриття енергетичних об’єктів та стабільність енергопостачання напередодні зимового періоду.
Сибіга підкреслив необхідність посилення санкційного тиску на Росію як ефективного інструменту стримування агресора та закликав союзників ухвалити рішення щодо використання заморожених російських активів за кордоном для оборони та відбудови України.
За його словами, спільні зусилля союзників є запорукою не лише безпеки України, а й стабільності всього демократичного світу, який сьогодні проходить випробування єдністю та рішучістю у протидії агресору.
«Безпека України та євроатлантичної спільноти — неподільна, тому зміцнення нашої держави також зміцнює наших союзників», — підкреслив міністр.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський і представники США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії, Польщі, Канади та Нідерландів при НАТО обговорили можливості для зміцнення захисту енергосистеми України перед зимою.
Постійний представник Сполучених Штатів при НАТО Метью Вітакер в ході візиту в Україну наголосив на необхідності якнайшвидшого припинення війни.
Фото: МЗС
Політика
Посол ЄС сподівається на швидке досягнення згоди для відкриття всіх переговорних кластерів з Україною
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова сподівається на досягнення у найближчому майбутньому політичної згоди для офіційного відкриття всіх переговорних кластерів з Україною щодо вступу до євроспільноти.
Про це Матернова сказала в інтерв’ю Укрінформу.
За словами дипломатки, Україна зробила все необхідне для відкриття кластерів, особливо першого кластера «Основи», але оскільки цього досі не сталося «з дуже відомих причин», вона розуміє суспільне розчарування. Саме тому Європейська комісія у звіті дуже прямо заявляє, що Україна готова до переговорів по кількох кластерах, нагадала посол ЄС.
«Але зрештою, коли скринінг, успішно завершений наприкінці жовтня, буде офіційно оформлений, я вважаю, що Україна зможе вести переговори в рамках усіх шести кластерів. Про це заявлено дуже чітко, і, сподіваюся, це допоможе розвіяти розчарування», – сказала Матернова.
Вона зауважила, що наразі важливо зосередитися на впровадженні реформ «не заради Європейського Союзу, а заради модернізації України».
«Я дуже сподіваюся, що в найближчому майбутньому буде досягнута достатня політична згода, щоб офіційно розпочати відкриття кластерів, але ми ще не здобули цю мету», – зазначила посол ЄС.
Як повідомляв Укрінформ, єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила про готовність до кінця листопада відкрити всі переговорні кластери з Україною щодо її вступу у Євросоюз, однак вказала на блокаду, яка триває з боку Угорщини.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Усі новини7 днів agoЖінка відмовила в житлі батькам, які продали будинок в очікуванні кінця світу: думка соцмереж
-
Війна1 тиждень agoПам’яті історика, журналіста і воїна Костянтина Пономаренка (позивний «Ван Гог»)
-
Суспільство1 тиждень agoОплата праці посадовцям та ліквідація Мунварти: в Одесі скликали сесію міськради Анонси
-
Події6 днів agoВ Україні оцифрували унікальний Острозький Коран
-
Політика7 днів agoСибіга вручив главі МЗС Словенії відзнаку «Бурштинове серце»
-
Відбудова6 днів agoУкраїна та Світовий банк обговорили роботу над Стратегією житлової політики
-
Суспільство1 тиждень agoВиконком Одеси розгляне підготовку до зими та стан культурної спадщини Анонси
-
Події6 днів agoНа участь у Нацвідборі на Євробачення-2026 подали понад 450 заявок
