Connect with us

Відбудова

Виробленої в Україні сталі вистачить для потреб відбудови

Published

on



Виробництво сталі в Україні з початку широкомасштабного вторгнення скоротилося втричі, та навіть цього обсягу буде достатньо для потреб відбудови країни.

Про це під час круглого столу “Державне партнерство та інвестиції у відновлення територій. Як залучати українських виробників будівельних матеріалів до процесу відновлення” заявив голова ради директорів асоціації «Український центр сталевого будівництва» Андрій Озейчук.

«Якщо говорити про можливості роботи в галузі металобудівництва, то через зміни на ринку з’являється багато можливостей для відкриття нових виробничих потужностей. Щодо сталевих конструкцій, то в Україні виробництво сталі зменшилося втричі, порівняно з довоєнним періодом, але цього обсягу достатньо для потенційної відбудови», – зазначив Озейчук.

Експерт нагадав, що деякі виробництва, зокрема Дружківський завод металевих виробів (Донецька область), який виготовляв метвироби, знаходяться на окупованих територіях. Ця складова необхідна для монтажу сталевих конструкцій, тому їх доводиться імпортувати з ЄС.

Озейчук підкреслив, що метвироби необхідно виробляти й в Україні, оскільки попит за кордоном значно перевищує пропозицію.

Через відсутність виробництва в Маріуполі спостерігається дефіцит товстих листів; їх теж імпортують.

Читайте також: Українські металурги за рік збільшили виробництво на 21,6%

Окрім того, в Україні є можливості для підвищення енергоефективності будівель, і кількість утеплювачів, що виробляється, є достатньою. Проте в майбутньому попит може перевищити пропозицію.

«Основним викликом у галузі металобудівництва є падіння попиту, яке становить близько 50%. Попит поступово відновлюється, але переважно в об’єктах критичної інфраструктури, де участь українських компаній обмежена», – зауважив експерт.

Водночас він запевнив, що хоч і з ризиками, проте галузь металобудівництва готова до відбудови.

На думку виконавчої директорки Асоціації виробників цементу України “Укрцемент” Людмили Кріпки, модернізацією потужностей за екологічними директивами та стандартами потрібно займатися вже зараз.

За її даними, найвищого обсягу виробництва цементу Україна досягла у 2021 році – 10,5 млн т, що відповідало рівню споживання. За останні 2 роки споживання цементу становить 6,3 – 6,4 млн т. У міру зростання попиту зростатиме й виробництво, але не одразу. Бо для модернізації або будівництва нової технологічної лінії потрібно близько року.

Голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк наголосила, що під час відбудови України необхідно робити акцент саме на вітчизняному виробництві.

Читайте також: Свириденко пояснила, як «зачепить» українську металургію мито США на сталь

«90% будівельних матеріалів для відбудови можна виробляти в Україні, проте деякі матеріали вже ж доведеться імпортувати. Важливо не встановлювати акцизи й мита, а створити такі умови для вітчизняного виробника, аби, наприклад, певні марки сталі ми могли випускати самі. Тож маємо сконцентруватись на тому, аби забезпечити ці умови», – зауважила Шуляк.

Вона не обійшла увагою чинники, які можуть знизити інвестиційну привабливість країни. Зокрема, нагадала про важливість викорінення корупційних ризиків та необхідність зосередитись на цифровізації. За словами очільниці парламентського комітету, це допоможе зменшити безпосередній вплив того чи іншого чиновника на прийняття рішень.

Як повідомлялось, згідно з новим звітом про Швидку оцінку збитків і потреб, на відновлення України впродовж наступного десятиліття необхідно 524 млрд дол., що на 38 млрд дол. більше за попередні оцінки.



Джерело

Відбудова

Мінфін та Банк розвитку Ради Європи розглядають нові спільні проєкти

Published

on


Представники Міністерства фінансів України обговорили з керівництвом Банку розвитку Ради Європи (БРРЄ) та Міжнародної фінансової корпорації (IFC) стан та подальші кроки реалізації спільних проєктів, а також пріоритети співпраці на 2026 рік.

Про це повідомляє Міністерство фінансів України, передає Укрінформ.

Зазначається, що основну увагу зустрічі представників Міністерства фінансів України з делегацією БРРЄ було зосереджено на практичній імплементації програм, спрямованих на відновлення житла, підтримці підприємництва та соціальної сфери в умовах повномасштабної війни.

“Поточний портфель банку в Україні охоплює чотири проєкти на 550 млн євро, з яких уже вибрано понад 90% коштів, або 458 млн євро, що свідчить про високу ефективність співпраці. Нещодавно Рада директорів банку схвалила нові операції для України – додаткове фінансування проєкту HOME на 100 млн євро (компенсація громадянам за житло, зруйноване внаслідок російської агресії) та програму підтримки малих і середніх підприємств на 20 млн євро. Підписання відповідних угод очікується під час Конференції з відновлення України влітку в Польщі”, – йдеться в повідомленні.  

Так, українська сторона та БРРЄ розглянули досягнуті результати за проєктами:

“HOME: Компенсація за знищене житло” – всі 200 млн євро за проєктом було залучено. Проєкт забезпечив компенсацію за зруйноване житло через видачу житлових сертифікатів, профінансувавши понад 6 000 сертифікатів для близько 17 тисяч громадян.

“Підтримка внутрішньо переміщених осіб” – залучено 200 млн євро за проєктом. Фінансування спрямовано на виплати допомоги на проживання ВПО для покриття базових потреб і забезпечення безперервності соціальних виплат, повністю використано у 2025 році.

“Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб” – залучено половину коштів із 50 млн євро, передбачених проєктом. Проєкт надає пільгові іпотечні кредити ВПО. На сьогодні профінансовано понад 400 кредитів для більш ніж 1 000 громадян.

HEAL Ukraine (“Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя”) – залучено 33,67 млн євро зі 100 млн євро, передбчених проєктом. Проєкт спрямований на відновлення медичної інфраструктури та вже забезпечив реконструкцію шести амбулаторій і центрів первинної допомоги у Вінницькій, Чернівецькій, Чернігівській та Полтавській областях.

Сторони домовилися продовжити тісну координацію для забезпечення ефективної реалізації проєктів та подальшого розширення співпраці, спрямованої на відновлення України, підтримку економіки та підвищення добробуту громадян.

Зокрема, БРРЄ та Міністерство фінансів розглянули можливість реалізації нових спільних проєктів у сферах відновлення та доступу до житла, підтримки мікробізнесу й ВПО, іпотечного кредитування ветеранів, розвитку соціальної оренди житла та модернізації інфраструктури вищої освіти.

Під час зустрічі з регіональною директоркою Міжнародної фінансової корпорації (IFC) у Європі Інес Роша Ольга Зикова обговорила залучення приватного капіталу, розвиток державно-приватного партнерства, запуск механізму Viability Gap Funding обсягом близько 500 млн євро (дозволить співфінансувати до 50% капітальних витрат у пріоритетних секторах інфраструктури) та приватизацію державних активів. Сторони домовилися продовжити координацію для розвитку нових інструментів фінансування та інвестиційних проєктів.

Читайте також: Цільовий фонд підтримки і відновлення України зібрав понад $2,8 мільярда донорських внесків

Зазначається, що IFC вже мобілізувала для підтримки українського бізнесу 2,8 млрд доларів США, з яких понад 1,5 млрд доларів США – власне фінансування IFC та понад 1 млрд доларів США – мобілізовані ресурси партнерів.

Як повідомлялося, з моменту приєднання України до БРРЄ у 2023 році, банк уже схвалив фінансування на суму понад 670 млн євро.

Портфель інвестицій Міжнародної фінансової корпорації в Україну з 2022 року становить понад 1,8 млрд доларів США з фокусом на підтримку МСП, агросектору, інфраструктури та енергетики, зокрема, проєктів відновлюваної енергетики для забезпечення сталого енергопостачання.

Фото: Мінфін



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Технології та досвід Південної Кореї відкривають нові можливості для відновлення України

Published

on



Експертиза Республіки Корея у сфері технологій, інфраструктури та післявоєнного розвитку відкриває значний потенціал для спільних проєктів у відновленні та реконструкції України.

Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у соцмережі Х за підсумками зустрічі з міністром закордонних справ Республіки Корея Чо Хьоном у Франції, передає Укрінформ.

Глава української дипломатії подякував Республіці Корея за її послідовну підтримку як на двосторонньому рівні, так і в межах міжнародних форматів.

«Експертиза Республіки Корея у сфері технологій, інфраструктури та післявоєнного розвитку відкриває значний потенціал для спільних проєктів у відновленні та реконструкції України. Ми також обговорили шляхи зміцнення наших двосторонніх відносин і вирішення спільних глобальних та регіональних викликів, зокрема безпекові загрози, пов’язані з поглибленням співпраці між Москвою та Пхеньяном», – поінформував міністр.

Читайте також: Україна та Південна Корея готують запуск спільної робочої групи з відбудови

Він додав, що сторони підтвердили спільну відданість глобальному миру, стабільності та повазі до міжнародного права, що ґрунтується на цілях і принципах Статуту ООН.

Як повідомляв Укрінформ, 26-27 березня у Франції проходить зустріч міністрів закордонних справ країн Групи семи. Підтримка України є однією з ключових тем.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга на засіданні G7 закликав до рішучої відповіді на ядерні загрози Росії.

Фото: Х Andrii Sybiha



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Канада буде важливим партнером України у відбудові

Published

on



Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив колишній міністр міжнародної торгівлі Канади Ед Фаст.

“Канада має залишатися надійним і залученим партнером України у процесі відбудови та досягнення сталого економічного зростання”, – сказав Фаст.

Він також висловив сподівання, що в Україні незабаром “запанує мир із залученням міжнародної спільноти до відновлення зруйнованої інфраструктури та економіки”. “Якщо протягом п’яти років Україна вийде на траєкторію економічного зростання, що дасть їй змогу рухатися до повноправного членства в ЄС, – це буде великою перемогою”, – зазначив ексміністр.

Читайте також: Канада та країни Північної Європи домовилися посилити співпрацю та підтримку України

Нагадаємо: між Канадою та Україною ще з 2017-го року діє угода про вільну торгівлю. Два роки тому їх було модернізовано й розширено на кілька нових сфер, зокрема інвестицій.

Як повідомляв Укрінформ, глава МЗС Канади запевнила, що її країна продовжить підтримувати зусилля України із відновлення пошкодженої російськими ударами енергетичної інфраструктури.

Фото: Ed Fast / Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.