Відбудова
Виробленої в Україні сталі вистачить для потреб відбудови
Виробництво сталі в Україні з початку широкомасштабного вторгнення скоротилося втричі, та навіть цього обсягу буде достатньо для потреб відбудови країни.
Про це під час круглого столу “Державне партнерство та інвестиції у відновлення територій. Як залучати українських виробників будівельних матеріалів до процесу відновлення” заявив голова ради директорів асоціації «Український центр сталевого будівництва» Андрій Озейчук.
«Якщо говорити про можливості роботи в галузі металобудівництва, то через зміни на ринку з’являється багато можливостей для відкриття нових виробничих потужностей. Щодо сталевих конструкцій, то в Україні виробництво сталі зменшилося втричі, порівняно з довоєнним періодом, але цього обсягу достатньо для потенційної відбудови», – зазначив Озейчук.
Експерт нагадав, що деякі виробництва, зокрема Дружківський завод металевих виробів (Донецька область), який виготовляв метвироби, знаходяться на окупованих територіях. Ця складова необхідна для монтажу сталевих конструкцій, тому їх доводиться імпортувати з ЄС.
Озейчук підкреслив, що метвироби необхідно виробляти й в Україні, оскільки попит за кордоном значно перевищує пропозицію.
Через відсутність виробництва в Маріуполі спостерігається дефіцит товстих листів; їх теж імпортують.
Окрім того, в Україні є можливості для підвищення енергоефективності будівель, і кількість утеплювачів, що виробляється, є достатньою. Проте в майбутньому попит може перевищити пропозицію.
«Основним викликом у галузі металобудівництва є падіння попиту, яке становить близько 50%. Попит поступово відновлюється, але переважно в об’єктах критичної інфраструктури, де участь українських компаній обмежена», – зауважив експерт.
Водночас він запевнив, що хоч і з ризиками, проте галузь металобудівництва готова до відбудови.
На думку виконавчої директорки Асоціації виробників цементу України “Укрцемент” Людмили Кріпки, модернізацією потужностей за екологічними директивами та стандартами потрібно займатися вже зараз.
За її даними, найвищого обсягу виробництва цементу Україна досягла у 2021 році – 10,5 млн т, що відповідало рівню споживання. За останні 2 роки споживання цементу становить 6,3 – 6,4 млн т. У міру зростання попиту зростатиме й виробництво, але не одразу. Бо для модернізації або будівництва нової технологічної лінії потрібно близько року.
Голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк наголосила, що під час відбудови України необхідно робити акцент саме на вітчизняному виробництві.
«90% будівельних матеріалів для відбудови можна виробляти в Україні, проте деякі матеріали вже ж доведеться імпортувати. Важливо не встановлювати акцизи й мита, а створити такі умови для вітчизняного виробника, аби, наприклад, певні марки сталі ми могли випускати самі. Тож маємо сконцентруватись на тому, аби забезпечити ці умови», – зауважила Шуляк.
Вона не обійшла увагою чинники, які можуть знизити інвестиційну привабливість країни. Зокрема, нагадала про важливість викорінення корупційних ризиків та необхідність зосередитись на цифровізації. За словами очільниці парламентського комітету, це допоможе зменшити безпосередній вплив того чи іншого чиновника на прийняття рішень.
Як повідомлялось, згідно з новим звітом про Швидку оцінку збитків і потреб, на відновлення України впродовж наступного десятиліття необхідно 524 млрд дол., що на 38 млрд дол. більше за попередні оцінки.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України погодило перший грант на відновлення виробничих потужностей після обстрілів у максимальному розмірі – 16 млн грн за програмою “Гранти для переробних підприємств”.
Про це повідомляє пресслужба міністерства, передає Укрінформ.
Кошти отримає підприємство з Харкова, яке спеціалізується на виробництві нетканих матеріалів та зазнало руйнувань унаслідок російських обстрілів. Фінансування буде використано на закупівлю та монтаж нового обладнання для відновлення роботи виробництва.
Це вже друга заявка на відновлення, схвалена у межах програми. Першим грантоотримувачем став виробник чаю з Дніпра, чиє підприємство постраждало через ворожий удар дроном.
Загалом у цій хвилі програми Мінекономіки погодило 34 заявки на загальну суму 190,8 млн грн. Із них – 33 на розвиток нових або існуючих виробництв: харчових продуктів, будівельних матеріалів, меблів, одягу, електрокабельної продукції, виробів з пластмас, а також підприємств з металообробки.
Затверджені гранти фінансуватимуться як Мінекономіки (9 грантів на 59,4 млн грн), так і Державною службою зайнятості (25 грантів).
За словами заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Андрія Телюпи, від початку цього року держава погодила вже 344 заявки на гранти на понад 1,75 млрд грн.
У міністерстві нагадали, що грантові кошти, отримані за програмою “Гранти для переробних підприємств”, можна використати на придбання, доставку, монтаж та запуск виробничого обладнання; оновлення потужностей, які постраждали через збройну російську агресію; дослідження для запуску нової продукції (R&D).
Крім того, підприємства, що займаються вирощуванням багаторічних культур і зареєстровані у Державному аграрному реєстрі, можуть отримати грант на придбання обладнання для післяурожайної обробки агропродукції.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів на засіданні 7 липня затвердив нову редакцію Порядку реалізації програми «Гранти для переробних підприємств», у межах якої запроваджено новий напрям на відновлення виробничих потужностей. При цьому держава бере на себе до 80% витрат.
Фото Укрінформу можна купити тут
Київська міська рада додатково спрямувала близько 79 млн гривень на відновлення об’єктів столичної інфраструктури, які зазнали пошкоджень унаслідок ворожих атак.
Про це повідомили в міській державній адміністрації, передає Укрінформ.
Відповідні зміни внесені до Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2024-2026 роки.
Кошти підуть на проведення відновлювальних робіт у житлових будинках, зокрема на заміну вікон, дверей, покрівлі та вхідних груп. Для усунення пошкоджень також плануються капітальні ремонти в міських закладах освіти, охорони здоров’я та соціального захисту.
Як повідомлялося, у жовтні цього року за Програмою економічного і соціального розвитку міста Києва на 2024-2026 роки на ремонти та відновлення пошкоджених унаслідок обстрілів об’єктів міської інфраструктури були додатково спрямовані майже 300 млн грн.
Фото: КМДА
За три роки повномасштабної війни в Україні на будівельні закупівлі, які можна вважати пов’язаними з відбудовою, витрачено близько 20 млрд доларів.
Про це свідчать результати дослідження, представленого Центром економічної стратегії, передає кореспондент Укрінформу.
“Щорічно на будівельні закупівлі витрачається майже 300 млрд грн, або 7-8 млрд дол. За три роки вони сягнули 20 млрд дол.”, – зазначила старша економістка ЦЕС Наталія Колесніченко.
Водночас, зауважила дослідниця, що точних даних щодо витрат саме на відбудову в Україні немає. Тому аналіз базується на будівельних закупівлях з порталу Prozorro, які певним чином можна вважати дотичними до відбудови. Проте це не вичерпний перелік, оскільки не всі будівельні закупівлі стосуються саме відбудови.
За словами Колесніченко, третина всіх закупівель припадає на третій – четвертий квартали кожного року, що пов’язано зі специфікою витрачання державних коштів. Найбільші обсяги були витрачені на розвиток інфраструктури, зокрема на водозабори для Миколаєва, Кривого Рогу та Марганця після втрати Каховського водосховища, а також на захист та відновлення енергетичної інфраструктури після російських обстрілів.
Серед лідерів за обсягами будівельних закупівель – Київ та прифронтові регіони, зокрема, Харківська та Одеська області.
Економістка також наголосила на проблемах закупівель – низькій конкурентності (значна частина відбувається з одним учасником) та великій частці допорогових закупівель. Водночас там, де конкуренція висока, ціни знижуються істотно, подекуди навіть на 80%, що засвідчили тендери на розробку проєктної документації.
За словами провідної експертки ІЕД Олександри Бетлій, моніторинг 800 об’єктів соціальної інфраструктури показав інші серйозні проблеми.
Так, більшість проєктів не відповідає стандартам безбар’єрності для людей з інвалідністю. Залучення громадськості до планування відбудови залишається дуже низьким, а жителі пошкоджених багатоквартирних будинків часто не мають інформації про строки відновлення їхнього житла.
Як повідомляв Укрінформ, 6 листопада Кабінет міністрів України схвалив постанову щодо розподілу та використання другого траншу фінансування від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) у розмірі 100 млн євро в межах Програми відновлення України III.
Загальний обсяг фінансування за Програмою відновлення України ІІІ становить 250 млн євро.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Події1 тиждень agoВ Україні оцифрували унікальний Острозький Коран
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Світовий банк обговорили роботу над Стратегією житлової політики
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка відмовила в житлі батькам, які продали будинок в очікуванні кінця світу: думка соцмереж
-
Політика1 тиждень agoСибіга вручив главі МЗС Словенії відзнаку «Бурштинове серце»
-
Одеса1 тиждень agoВійськовий з Одещини отримав штраф за підроблене посвідчення водія
-
Події1 тиждень agoНа участь у Нацвідборі на Євробачення-2026 подали понад 450 заявок
-
Війна1 тиждень agoПам’яті історика, журналіста і воїна Костянтина Пономаренка (позивний «Ван Гог»)
-
Війна1 тиждень agoСибіга підтвердив атаки Росії по Україні ракетами, що здатні нести ядерні боєголовки