Суспільство
Вища рада правосуддя дозволила арештувати двох суддів з Білгорода-Дністровського Анонси
Вища рада правосуддя задовольнила подання заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка й дозволила взяти під варту двох суддів Білгород-Дністровського суду в Одеській області.
Про це повідомили у пресслужбі ВРП.
Йдеться про Валентина Заверюху та Сергія Савицького, яких підозрюють в організації схеми, що дозволяла чоловікам уникати мобілізації нібито через необхідність догляду за дитиною. Як зазначає слідство, це коштувало 3,5 тисячі доларів США.
За даними видання “Закон і Бізнес”, за попередніми підрахунками, Валентин Заверюха виніс 124 таких рішень, а Сергій Савицький — 312. При цьому, у листопаді 2024 року та на початку січня цього року перша дисциплінарна палата ВРП уже розглядала скарги Національного антикорупційного бюро України на цих суддів із тих самих підстав і винесла їм стягнення у виді подання про звільнення з посади.
Також відомо, що у грудні 2024 року Вища рада правосуддя розглянула клопотання судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Валентина Заверюхи. Він просив призупинити дисциплінарну справу проти нього, посилаючись на свою мобілізацію до ЗСУ.
Скарга на дії судді надійшла від Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). У ній йдеться про ймовірні дисциплінарні порушення під час розгляду кількох судових справ. Попри мобілізацію, дисциплінарна палата вирішила, що участь судді у справі можлива.
У січні 2024 року СБУ разом із НАБУ затримали суддю Білгород-Дністровського суду Одеської області. За даними слідства, суддя брав хабарі у розмірі 3,5 тисячі доларів за ухвалення рішень, які дозволяли чоловікам призовного віку уникнути мобілізації та виїхати за кордон.
Схема діяла з квітня 2022 року. За цей час було оформлено понад тисячу таких рішень. У суді фіктивно визначали місце проживання дітей за чоловіками, що дозволяло їм отримати відстрочку від мобілізації. До схеми були залучені працівники суду, адвокат та посередники. Адвокат шукав клієнтів і передавав хабарі.
Суспільство
За час повномасштабної війни через ворожі обстріли знищені 423 заклади освіти
За час повномасштабної війни 4 650 закладів освіти постраждали від російських обстрілів, 423 – зруйновані повністю.
Як передає Укрінформ, про це у Телеграмі повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
“За час повномасштабної війни 4 650 закладів освіти постраждали від російських обстрілів, 423 – зруйновані повністю. Це тисячі класів, аудиторій, лабораторій і просторів, де мали навчатися українські діти та молодь”, – написав він.
За словами Лубінця, лише цього року до Офісу омбудсмана надійшло 644 звернення щодо проблем з доступом до навчання, безпеки дітей, вступу, дистанційної освіти, реорганізації закладів, булінгу, дискримінації тощо.
“Тому сьогодні говоримо не лише про початок навчального року. Говоримо про те, якою має бути українська освіта в умовах війни та що необхідно зробити, щоб право на освіту залишалося реальним для кожної дитини”, – підкреслив він.
Як повідомлялося, в Україні 1 вересня відзначають День знань – сьогодні у школах, коледжах та вишах починається навчальний рік. Особливе значення свято має для першокласників і першокурсників.
Суспільство
Ківалов зібрав 7 тисяч студентів на стадіоні за ради ре…
В Одесі 31 серпня в спортивному комплексі Національного університету “Одеська юридична академія” провели масштабні урочистості до Дня знань. За словами президента університету Сергія Ківалова, на захід зібрали близько 7 тисяч студентів, їхніх батьків, викладачів та гостей.
Ківалов назвав захід “наймасштабнішим Днем знань в історії України” та повідомив, що рекорд зафіксували представники Реєстру рекордів України.
На оприлюднених фотографіях видно, що люди були масово зібрані на спортивному майданчику, а трибуни навколо нього заповнені глядачами.
При цьому урочистості проходили з 9:00 до 10:30 31 серпня — у день, коли Одещина зазнавала російських атак.
ФОТО: скріншот з відео Сергій Ківалов/Facebook
Близько 8:00, незадовго до початку заходу, російські війська завдали удару по терміналу “Нової пошти” в Одеській області. На об’єкті виникла пожежа, яку рятувальники ліквідували. Згодом «Нова пошта» повідомила, що внаслідок атаки було знищено інноваційний термінал та сортувальну лінію, обладнання відновленню не підлягає. Серед працівників постраждалих не було.

Більше того, за даними статистики повітряних тривог за 31 серпня, Одещина протягом доби неодноразово перебувала під загрозою. На графіку зафіксовані тривоги, зокрема, вночі, близько 03:00–04:00, о 08:00, 11:00 та 20:00.

Тобто приблизно за годину до початку масового заходу в регіоні пролунала тривога, а неподалік Одеси російський удар спричинив пожежу на великому логістичному об’єкті.
Напередодні 1 вересня директор Департаменту освіти і науки Одеської ОВА Олександр Лончак закликав освітні заклади відмовитися від традиційних масових лінійок через загрозу російських обстрілів.
“Велике скупчення дітей на подвір’ї школи чи іншому відкритому майданчику — це додатковий і невиправданий ризик”, — заявив Лончак. Він рекомендував проводити святкові заходи у невеликих групах та з урахуванням можливостей укриттів.

Міністерство освіти і науки також окремо рекомендувало уникати скупчення великої кількості людей. Якщо ж захід проводять на подвір’ї або в актовій залі, кількість учасників не має перевищувати розрахункової місткості укриття.
А що з укриттями?
На офіційній карті укриттів Одеси в районі НУ «Одеська юридична академія» редакція знайшла п’ять найпростіших укриттів, які зазначені як такі, що належать університету.
Заявлена місткість вказаних на карті об’єктів:
- Академічна, 9 — 1200 місць;
- Академічна, 8 — 360 місць;
- Академічна, 2 к. 2 — 1240 місць;
- Академічна, 2 — 120 місць;
- Академічна, 2 — 120 місць.
Разом — 3040 місць.
Це приблизно на 4 тисячі місць менше, ніж заявлена Ківаловим кількість учасників заходу — близько 7 тисяч.

Звичайно, сама карта укриттів не дає можливості встановити, що всі п’ять споруд мали використовуватися саме учасниками цього заходу. Так само невідомо, який конкретно план евакуації був розроблений організаторами.
Але питання залишається: як у разі раптової повітряної тривоги кілька тисяч людей, які одночасно перебували на стадіоні, мали організовано потрапити до укриттів, якщо їхня заявлена загальна місткість становить близько 3040 місць?
На урочистостях також був присутній голова Одеської обласної ради Григорій Діденко, який опублікував фото із заходу та повідомив, що привітав студентів університету.
При цьому на офіційному сайті НУ “ОЮА” є лише заява від 30 серпня 2025 року про дозвіл оперативного командування “Південь” на проведення урочистостей за умови виконання необхідних заходів безпеки. Опублікований університетом документ із таким дозволом датований 29 серпня 2025 року, тобто стосується минулорічного заходу. Документа про дозвіл на проведення цьогорічних урочистостей офіційно не опубліковано.

Таким чином, питання не в тому, чи мав університет право провести захід — прямої заборони на масові заходи в області не було. Питання в іншому: наскільки виправданим було збирати тисячі людей в одному місці в день, коли Одещина перебувала під реальною загрозою російських ударів, а буквально перед початком урочистостей окупанти атакували об’єкт неподалік Одеси.
Нагадаємо, 29 квітня 2024 року під час ракетної атаки на Одесу росіяни вбили семеро людей і поранили 30 містян, серед них – одна дитина і вагітна жінка. Від ракетного удару пошкоджень зазнав палац студентів “Одеської юридичної академії”, відомий в Одесі як “Замок Гаррі Поттера”
В резиденції загинув проректор Міжнародного гуманітарного університету Борис Васильєв та постраждав колишній народний депутат, президент НУ “ОЮА” та МГУ Сергій Ківалов. В місті було оголошено жалобу.
Речник Сил оборони півдня Дмитро Плетенчук назвав цей удар винятковим. За словами військового, росіяни і раніше обстрілювали українську територію ракетами зі шрапнеллю, але лише цього разу окупанти вдарили таким касетним снарядом по людному місцю
Суспільство
Кабмін направив 104,1 млн грн на допомогу 19 громадам Одещини
Уряд України схвалив розподіл державних дотацій на суму 2,3 мільярда гривень, спрямованих на підтримку прифронтових територіальних громад. Ця фінансова допомога має на меті зміцнення економічної стійкості та покращення соціальної інфраструктури регіонів, які безпосередньо постраждали або перебувають у зоні військових дій.
Зокрема, частина коштів, а саме 104,1 мільйона гривень, буде направлена до бюджетів 19 громад Одеської області.
Основні цілі такої підтримки
- Забезпечення сталого функціонування місцевих органів влади.
- Покращення життєвих умов населення у прифронтових районах.
- Підтримку соціальних та комунальних послуг на території громад.
Дана ініціатива є складовою державної політики, спрямованої на зміцнення регіональної безпеки і стабільності. Розподіл фінансування відбувається з урахуванням актуальних потреб територій, які найбільше потребують державної підтримки у складних умовах військового конфлікту.
-
Одеса1 тиждень agoРФ двічі атакувала Одещину реактивними БпЛА 16 серпня
-
Події1 тиждень agoТри фільми студентів майстерні Томашпольського візьмуть участь у міжнародних фестивалях
-
Відбудова1 тиждень agoКабмін спрямував ще понад ₴5,1 мільярда на виплату компенсацій за знищене росіянами житло
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські дрони уразили два російські літаки, вісім комплексів РЛС та позицію дивізіону С-400
-
Усі новини1 тиждень agoСекрет довголіття назвала 117-річна Етель Мей Катерхем з Британії
-
Політика1 тиждень agoПрезидент Литви виголосив у Києві промову українською
-
Події1 тиждень agoУ Києві нагородили переможців літературного конкурсу «Кримський інжир/Qırım inciri»
-
Відбудова1 тиждень agoна Херсонщині за тиждень погодили житлових сертифікатів на ₴183 мільйони
