Сьогодні, у понеділок, 12 січня на трасі Одеса-Рені знову виникли затори. Найбільші черги утворилася на кордоні з Молдовою. Тому водіям рекомендують заздалегідь планувати свої поїздки, користуватись об’їзними шляхами та регулярно перевіряти оновлення дорожньої інформації. 

Про затори свідчать дані сервісу Google Maps.

Реклама

Затори у напрямку Паланки

На шляху до КПП “Паланка” виникли сильні затори на декількох ділянках. Один із них на виїзді з Одеси. Інший — перед контрольно-пропускним пунктом. Час у дорозі займатиме понад 1 годину 20 хвилин.

Затори у напрямку Орлівки

Дорога до Орлівки вільна. Ускладнення фіксуються тільки на шляху до транзитної ділянки з Молдовою. Тому водіям варто враховувати час через ускладнення на цій ділянці. Дорога займе понад 4 години.

Черги на КПП “Рені — Джюрджюлешть”

На КПП “Рені — Джюрджюлешть” заторів не фіксується. Однак на шляху до кордону є сильні затримки, через чергу на КПП “Паланка”. Крім того, існує альтернативний маршрут, який майже повністю пролягає через територію іншої країни. На дорогу водіям доведеться витратити близько 4,5 годин.

Нагадаємо, ми повідомляли, що Молдова посилює перевірки на кордоні. Також ми писали про те, як легко очистити скло на авто від криги.

Своєю чергою з боку Варшави також очікуються дозволи на пошуки останків українських жертв у Сагрині і Перемишлі, в Юречковій вже отримано згоду.

Про це в інтерв’ю Укрінформу зазначив посол України в Польщі Василь Боднар.

«На сьогодні українська сторона видала три додаткові дозволи на проведення пошуково-ексгумаційних робіт на території України. Це село Угли Рівненської області. Туди у грудні вже їздила українсько-польська група й обговорювала план початку пошукових робіт. Другий дозвіл – проведення робіт у селах Острівки і Воля Островецька Волинської області, що є однією локацією. Третє місце – Пужники-2, тобто друге поховання в селі Пужники Тернопільської області. Ми також готуємо пакет документів, пов’язаний з роботами у селі Гута Пеняцька Львівської області, розглядатимуться інші місця», – повідомив Боднар.

Він зазначив, що з польського боку цьогоріч також очікується на три дозволи.

«З польського боку кордону ми очікуємо дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт у Сагрині та розташованому неподалік селі Ласків, що є однією локацією. Друге місце – Перемишль, третє – село Юречкова, де відбуватиметься друга фаза пошукових робіт. Українська сторона отримала вже дозвіл на проведення робіт в Юречковій, польська сторона доопрацьовує рішення щодо Перемишля і Сагриня», – повідомив український дипломат.

У контексті співпраці у площині складної історії важливими елементами співпраці Боднар також назвав контакти між Інститутами національної пам’яті.

«…Нам бракувало цих контактів, не вдавалося налагодити системної співпраці. Тепер сподіваємося, що таку співпрацю буде налагоджено, і вона розвиватиметься саме для того, щоб конкретні питання вирішувати на рівні обох інституцій», – зазначив український дипломат.

Третім виміром співпраці посол назвав контакти між істориками обох країн.

«Торік у листопаді відбулися перші консультації з підготовки великого форуму істориків, який планується в 2026 році у Польщі. Ми працюємо над темами, над залученням істориків, щоб показати нашим суспільствам: навіть попри різницю поглядів ми можемо знайти можливості для діалогу і співпраці. Ми хочемо, щоб саме це місце було платформою для дискусій з історичної проблематики, щоб цими питаннями не маніпулювали політики, створюючи негативний фон у суспільствах обох країн. На сьогодні ми зробили максимум можливого, щоб можна було зняти гостроту питання й перевести його в конструктивне русло», – наголосив український дипломат.

Він зауважив, що українсько-польський форум істориків відбудеться в середині цього року.

Як повідомляв Укрінформ, голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров заявив, що спільні українсько-польські пошукові роботи на місцях поховань планується відновити навесні.

Члени постійної комісії з питань соціальної політики та праці Одеської міської ради розкритикували плани Департаменту праці та соціальної політики впровадити грошову допомогу батькам, чиї дити народилися в День міста Одеси.

Як повідомив Центр публічних розслідувань, під час засідання комісії 19 січня голова Лілія Леонідова назвала таку виплату дискримінаційною.

 “Я з подивом дізналася про такі плани, бо вважаю, що зараз народити дитину це для кожної родини визначне рішення. Те що відбувалося кожен рік – подарунки там чи ще щось це нормально, а виділяти окремо кошти це ні. Якщо виплачувати, то усім, а виділяти саме день міста – це, на мою особисту думку, дискримінація. Чому не на День Незалежності? На День Конституції? Чим дитина, що народилася 1 вересня гірша за ту, що народилася на День міста? “, – обурилася депутатка.

Натомість очільниці департаменту праці та соціальної політики Олена Китайська нагадала, що на День міста раніше традиційно вітали батьків першої дитини, яка народилася в той день, а тепер пропонується усім. Щодо взагалі допомоги породіллю після пологів й так передбачене державою.

Утім депутати все одно висловили думку, що якщо й вітати родини, в яких народилися діти у День міста то робити це не грошима, а пам’ятними речами чи сертифікатами, чи ще якимись подарунками. 

Зрештою депутати вирішили звернутись до керівництва муніципалітету та міської військової адміністрації з пропозицією відкласти цей пункт “Міської цільової програми надання соціальних послуг та інших видів допомоги вразливим верствам населення міста Одеси на 2024-2028 роки” й допрацювати пропозицію.   

Кирило Бойко