Після звільнення Романа Мрочка з посади очільника Херсонської МВА його родичі стали власниками будинку площею майже 600 квадратних метрів під Києвом, а його дружина придбала автомобіль Lexus.

Про це йдеться в сюжеті Bihus.Info.

За даними журналістів, навесні 2025 року, приблизно через місяць після звільнення Мрочка, у його рідних з’явився будинок у Петропавлівській Борщагівці під Києвом. Площа будівлі – майже 600 квадратних метрів.

У декларації Мрочка цього будинку немає. Офіційно він належить його батькам та сестрі.

Також, за даними журналістів, дружина Мрочка у травні цього року стала власницею Lexus RX 2023 року випуску.

У 2024 році Роман Мрочко, будучи очільником Херсонської МВА, пояснював важливість будівництва підземних шкіл для дітей міста. Він також видав гарантійний лист: після зведення підземних шкіл діти повернуться до навчання в класах в очному або змішаному форматі. Такі були умови виділення коштів із державної субвенції.

У жовтні 2026 року будівництво зупинили. Нині всі підземні школи в Херсоні залишаються недобудованими.

Новий голова Херсонської МВА Ярослав Шанько заявив, що доки Херсон не вийде з умов активних бойових дій, навчання там проводити неможливо, навіть якщо школи добудують. Контракти з усіма підрядниками розірвали.

Будівництво велося свідомо вже з порушенням, з ігноруванням норм безпеки та проєктних вимог, – заявив Шанько.

Відкрито кримінальні провадження, триває розслідування. Підрядники встигли отримати десятки мільйонів гривень за роботи, які мали ознаки низької якості та недоцільності. За даними сюжету, ці кошти громаді не відшкодували, а підозри нікому не оголошували.

Варто додати, що Мрочко очолював Херсонську МВА трохи більше року. На посаду його призначили в березні 2023 року, а звільнили у квітні 2024-го. У 2025 році Мрочко став заступником у Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону.

Ірина Глухова

Кілійський міський голова, якого підозрюють в отриманні 35 тисяч доларів неправомірної вигоди, залишається під вартою. Водночас за кілька місяців суд тричі зменшував суму застави, яка може стати альтернативою арешту. Наразі вона становить 36,6 млн гривень. Про це йдеться в ухвалі Київського районного суду міста Одеси, розповідає “Махала”.

Підозру посадовцю оголосили 26 травня 2026 року. Наступного дня суд відправив його під варту та визначив заставу у розмірі 41,6 млн гривень. А першого червня міського голову відсторонили від посади.

У липні суд продовжив розслідування до 25 листопада та вкотре переглянув запобіжний захід. Тримання під вартою продовжили, але суму застави зменшили до 38,272 млн гривень.

У вересні суд знову розглянув питання про запобіжний захід. Слідство просило залишити посадовця під вартою, посилаючись на те, що ризики, через які його взяли під варту, досі залишаються.

Захист із цим не погоджувався. Адвокати заявляли, що ризики зменшилися, оскільки міського голову вже відсторонено від посади. Також вони наголошували, що сума застави є надмірною для його родини.

Суд частково задовольнив клопотання слідства та продовжив тримання під вартою до 31 жовтня. При цьому заставу втретє зменшили, цього разу до 36,608 млн гривень. 

Нагадаємо, за версією слідства, справа стосується дозволу на видалення зелених насаджень, необхідного ТОВ «Кілійська ВЕС» для реалізації проєкту вітрової електростанції. Слідчі вважають, що міський голова спочатку вимагав 30 тисяч доларів, а згодом збільшив суму до 60 тисяч. У результаті, за даними обвинувачення, він отримав 35 тисяч доларів неправомірної вигоди.

Досудове розслідування у справі триває. 

Фото зі сторінки у Фейсбук.

60 днів перемир’я заради президентських виборів — саме таку пропозицію озвучив Володимир Зеленський, знову повернувши тему голосування в центр уваги. Однак проведення виборів в умовах війни пов’язане з низкою викликів, а серед українців немає єдиної думки щодо того, коли варто обирати президента.

Журналісти Новини.LIVE запитали одеситів, як вони ставляться до ідеї проведення виборів, поки в країні триває війна.

Реклама

Проведення виборів

Організація президентських виборів під час війни залишається складним завданням через обмежені терміни підготовки, безпекові ризики та фактичну відсутність перемир’я. Особливе занепокоєння викликає неможливість провести повноцінну передвиборчу кампанію, забезпечити рівні умови для кандидатів і дотриматися демократичних процедур.

“За 60 днів не буде нормальної передвиборчої кампанії, це по-перше. І по-друге, не буде ніякого перемир’я”, — каже Максим.

Окремою проблемою залишається забезпечення участі у голосуванні всіх громадян, які мають виборче право. Мільйони українців перебувають за кордоном, а значна частина військовослужбовців виконує бойові завдання на фронті. За таких обставин організувати доступне та рівноправне голосування для всіх виборців буде вкрай складно.

“Навряд чи. Тому що це неможливо фізично, під час війни. І військові, і обставини, і багато виїхавших”, — пояснює Тетяна.

Вибори після війни

Для частини українців проведення виборів має сенс лише після завершення війни, коли країна зможе повернутися до мирного життя. На перший план виходять не політичні перегони, а безпека, повернення військових додому та відновлення стабільності. Саме ці обставини визначають ставлення до можливого голосування найближчим часом.

“Дивіться, я гадаю, що перш за все треба завершити війну, а потім вже проводити вибори. По-перше, немає за кого голосувати, а по-друге, хочеться, щоб просто був мир, щоб люди повернулися додому з фронту, щоб настало спокійне життя, щоб всі відчепилися від українців”, — говорить Поліна

Довіра до виборців

Від початку повномасштабного вторгнення українське суспільство зазнало значних змін. Частина громадян виїхала за кордон, інші змінили місце проживання всередині країни. У цих умовах президентські вибори розглядають також як можливість визначити актуальні настрої населення.

“Я думаю, що якщо президент впевнений в собі, то йому треба підтвердити довіру населення. І я думаю, що він впевнений, тому він готовий на це піти. Багато людей виїхало. Багато тих, хто голосував в 2019 році, вже не в країні. Тому треба зробити наявний перепис електоральної думки тих людей, що залишились в країні, живуть, платять тут податки, працюють на державу”, — зазначає Андрій.

Вибори в окупації

Окремим викликом для проведення виборів залишається ситуація на тимчасово окупованих територіях України. Через відсутність контролю над цими районами організувати там виборчий процес відповідно до українського законодавства наразі неможливо. Водночас важливим залишається питання забезпечення виборчих прав громадян, які продовжують проживати в окупації.

“Поки не повернемо території, не може бути і мови про вибори. По-перше, це складно організувати. По-друге, а ті люди знають про вибори, де окупація? Я сама з Запоріжжя, у нас окуповане все. Тобто немає ніякого сенсу зараз проводити вибори”, — підкреслює Світлана.

Отже, думки одеситів щодо проведення президентських виборів під час війни різняться. Люди занепокоєні безпекою, доступністю голосування та можливостю забезпечити рівні виборчі права для всіх громадян. Попри різні погляди на терміни виборів, головним є створення умов, за яких виборчий процес буде прозорим, демократичним і враховуватиме інтереси всіх українців.

Раніше Новини.LIVE розповідали, як одесити готуються до майбутньої зими та можливих відключень. Містяни запасаються резервним живленням, теплими речами й необхідним для побуту, хоча частина людей найбільше побоюється проблем з опаленням.

Також Новини.LIVE розповідали, як одесити ставляться до можливого енергетичного перемир’я. Більшість опитаних поставилися до такої ініціативи скептично через недовіру до Росії та відсутність реальних гарантій припинення ударів.