Суспільство
Вища рада правосуддя дозволила арештувати двох суддів з Білгорода-Дністровського Анонси
Вища рада правосуддя задовольнила подання заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка й дозволила взяти під варту двох суддів Білгород-Дністровського суду в Одеській області.
Про це повідомили у пресслужбі ВРП.
Йдеться про Валентина Заверюху та Сергія Савицького, яких підозрюють в організації схеми, що дозволяла чоловікам уникати мобілізації нібито через необхідність догляду за дитиною. Як зазначає слідство, це коштувало 3,5 тисячі доларів США.
За даними видання “Закон і Бізнес”, за попередніми підрахунками, Валентин Заверюха виніс 124 таких рішень, а Сергій Савицький — 312. При цьому, у листопаді 2024 року та на початку січня цього року перша дисциплінарна палата ВРП уже розглядала скарги Національного антикорупційного бюро України на цих суддів із тих самих підстав і винесла їм стягнення у виді подання про звільнення з посади.
Також відомо, що у грудні 2024 року Вища рада правосуддя розглянула клопотання судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Валентина Заверюхи. Він просив призупинити дисциплінарну справу проти нього, посилаючись на свою мобілізацію до ЗСУ.
Скарга на дії судді надійшла від Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). У ній йдеться про ймовірні дисциплінарні порушення під час розгляду кількох судових справ. Попри мобілізацію, дисциплінарна палата вирішила, що участь судді у справі можлива.
У січні 2024 року СБУ разом із НАБУ затримали суддю Білгород-Дністровського суду Одеської області. За даними слідства, суддя брав хабарі у розмірі 3,5 тисячі доларів за ухвалення рішень, які дозволяли чоловікам призовного віку уникнути мобілізації та виїхати за кордон.
Схема діяла з квітня 2022 року. За цей час було оформлено понад тисячу таких рішень. У суді фіктивно визначали місце проживання дітей за чоловіками, що дозволяло їм отримати відстрочку від мобілізації. До схеми були залучені працівники суду, адвокат та посередники. Адвокат шукав клієнтів і передавав хабарі.
Суспільство
92% аудиторії незалежних білоруських медіа не підтримують війну
92% аудиторії незалежних білоруських медіа не підтримують війну та російську агресію, водночас робота редакцій відбувається в умовах масштабних репресій і фактичного витіснення незалежних медіа з Білорусі.
Про це заявила головна редакторка білоруського аналітичного проєкту MediaIQ Надія Білохвостик під час дискусійної панелі 5-го Білорусько-українського форуму Острозьких, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Форум Острозьких у Києві / Фото: Тарасов Володимир. Укрінформ
1 / 12
«Ми говоримо саме про лояльну аудиторію, яка щодня з нами: 92% не підтримують війну, не підтримують агресію. Для нас принципово, щоб в Україні це знали», – сказала Білохвостик.
За її словами, у лютому 2022 року практично весь сектор незалежних білоруських медіа вже перебував за межами країни. Йдеться про понад 35 редакцій та близько 700–800 журналістів. У Білорусі залишилися лише окремі незалежні журналісти, які працюють підпільно.
Білохвостик зазначила, що першою країною, куди після початку повномасштабного вторгнення переїжджали багато білоруських редакцій, була Україна, зокрема Київ. Згодом через безпекові ризики значна частина медіа перебралася до Польщі та Литви.
Головна редакторка MediaIQ зауважила, що незалежні білоруські медіа сьогодні стикаються з двома рівнями репресій з боку режиму Лукашенка. Спочатку публікації можуть бути визнані «екстремістськими матеріалами», що створює ризики адміністративної відповідальності для читачів і коментаторів. Наступний рівень – визнання редакції «екстремістським формуванням», що передбачає вже кримінальну відповідальність.
Водночас, попри ризики, незалежні медіа зберігають значну аудиторію в Білорусі. За словами Білохвостик, загалом їхня аудиторія становить близько 1,5 мільйона людей, які отримують інформацію через YouTube, Instagram, сайти та інші платформи.
Вона наголосила, що через репресії редакції не можуть повноцінно працювати всередині Білорусі та часто не мають можливості направляти туди власних кореспондентів або брати інтерв’ю в місцевих експертів.
«Для людини, яка перебуває в Білорусі, інтерв’ю незалежному медіа може одразу означати співпрацю з екстремістським формуванням. У нас уже є публічні особи, які саме за інтерв’ю відсиділи по п’ять років. А є ті, хто ще сидить», – сказала Білохвостик.
Водночас, за її словами, білоруська аудиторія продовжує взаємодіяти з незалежними редакціями, зокрема через спеціальні Telegram-чати.
Як повідомляв Укрінформ, головна редакторка телеканалу «Белсат» Аліна Коушик вважає, що переважання в українських медіа матеріалів про Білорусь у контексті загроз формує відповідне сприйняття цієї країни українцями, водночас процеси, що відбуваються в білоруському суспільстві, залишаються поза увагою.
Фото: Pexels
Суспільство
На Одещині реактивний безпілотник атакував підприємство
Реактивний БпЛА росії завдав удару по території одного з підприємств Одещини. Унаслідок атаки пошкоджено три автоцистерни.
Джерело
Суспільство
Одеська облрада готує звернення про визнання гагаузів корінним народом України
На офіційному порталі Одеської обласної ради оприлюднено проєкт рішення, який має всі шанси стати дати новий імпульс розвитку півдня Одещини. Депутати планують офіційно звернутися до Верховної Ради України з пропозицією на законодавчому рівні визнати гагаузів корінним народом України. Для Буджацького краю, який став колискою та другою батьківщиною для цього унікального етносу, така новина є справжньою радістю, оскільки вона запускає складний, але історично важливий процес захисту культурної спадщини регіону. Про це повідомляє «Бессарабія INFORM» з посиланням на документ.
Автором цього проєкту рішення виступив депутат Одеської обласної ради Февзі Мамутов. Постать автора у цьому контексті є досить символічною, адже як представник кримськотатарського народу, який уже виборов своє право називатися корінним, він глибоко розуміє важливість правового захисту етносів, що опинилися під загрозою поступової асиміляції. Юридичним фундаментом для майбутнього звернення є Закон України «Про корінні народи України», ухвалений парламентом. Згідно з його нормами, корінним народом визнається етнічна спільнота, яка сформувалася на території України, є носієм унікальної мови та культури, усвідомлює себе корінним народом, становить етнічну меншість і головне — не має власної держави за межами України. Наразі цей статус офіційно закріплено лише за трьома етносами, чиє історичне коріння пов’язане з Кримським півостровом, а саме за кримськими татарами, караїмами та кримчаками. Гагаузи в разі успіху цієї ініціативи можуть стати четвертим таким народом і першим на материковій частині держави.
Тривалий час у колі юристів та аналітиків велися дискусії щодо правового статусу гагаузів через існування автономного територіального утворення Гагаузія у складі сусідньої Молдови. Проте ініціатори звернення наголошують, що молдовська автономія не є суверенною державою, а українські гагаузи Бессарабії мають свою специфічну історію формування, власні діалектні особливості мови та глибоку інтеграцію саме в український простір. Вони є автохтонами Буджацького краю, де їхні предки масово осіли понад два століття тому, тікаючи від жорстокого османського гніту на Балканах, і не мають іншої материнської держави, яка б могла захищати їх на міжнародній арені так, як це роблять європейські країни для інших національних меншин.
Гагаузи є одним із найзагадковіших і найунікальніших етносів планети, адже вони дивовижним чином поєднують у собі тюркське походження, розмовну мову огузької групи та відданість православному християнству. Разом із болгарами та іншими колоністами гагаузи буквально з нуля відроджували південь сучасної Одещини, будували села, саджали виноградники та розвивали тваринництво. Такі села Болградського, Ізмаїльського та Одеського районів, як Котловина, Виноградівка, Старі Трояни, Дмитрівка, Олександрівка та багато інших, стали справжніми осередками гагаузької самобутності. Сьогодні в Одеській області проживає найбільша гагаузька спільнота в Україні, що налічує близько тридцяти тисяч осіб.
Визнання на рівні закону дасть гагаузам не просто символічний статус, а реальні та потужні інструменти для збереження своєї ідентичності. Оскільки гагаузька мова внесена ЮНЕСКО до переліку тих, що перебувають під загрозою зникнення, новий статус зобов’яже державу фінансувати програми її збереження, видавати сучасні підручники, створювати національні класи чи навіть окремі профільні школи у місцях компактного проживання спільноти. Крім того, закон дозволить гагаузам створювати власні представницькі органи, які матимуть офіційний голос у взаємодії з Кабінетом міністрів та Верховною Радою, а також відкриє шлях до бюджетного фінансування етнічних засобів масової інформації, національних театрів та краєзнавчих музеїв.
Раніше ми повідомляли: Чи отримає колишній аеродром в Арцизі другий шанс
-
Суспільство1 тиждень agoМиколаївське СІЗО атакував шахед | Інтент
-
Усі новини5 днів agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoмама з дочкою повернулась в Україну з Європи (фото)
-
Політика1 тиждень agoКарні проводить зустріч із Зеленським
-
Події1 тиждень agoВийшла поетична збірка загиблого військового Владислава Лози
-
Війна1 тиждень agoССО показали роботу на Донецькому напрямку
-
Суспільство1 тиждень agoЧоловік отримав опіки під час пожежі у комплексі відпочинку в Одесі
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі запроваджують два рівні повітряної тривоги: що зміниться
