Connect with us

Суспільство

Вища рада правосуддя дозволила арештувати двох суддів з Білгорода-Дністровського Анонси

Published

on



Вища рада правосуддя задовольнила подання заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка й дозволила взяти під варту двох суддів Білгород-Дністровського суду в Одеській області.

Про це повідомили у пресслужбі ВРП.

Йдеться про Валентина Заверюху та Сергія Савицького, яких підозрюють в організації схеми, що дозволяла чоловікам уникати мобілізації нібито через необхідність догляду за дитиною. Як зазначає слідство, це коштувало 3,5 тисячі доларів США.

За даними видання “Закон і Бізнес”, за попередніми підрахунками, Валентин Заверюха виніс 124 таких рішень, а Сергій Савицький — 312. При цьому, у листопаді 2024 року та на початку січня цього року перша дисциплінарна палата ВРП уже розглядала скарги Національного антикорупційного бюро України на цих суддів із тих самих підстав і винесла їм стягнення у виді подання про звільнення з посади.

Також відомо, що у грудні 2024 року Вища рада правосуддя розглянула клопотання судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Валентина Заверюхи. Він просив призупинити дисциплінарну справу проти нього, посилаючись на свою мобілізацію до ЗСУ. 

Скарга на дії судді надійшла від Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). У ній йдеться про ймовірні дисциплінарні порушення під час розгляду кількох судових справ. Попри мобілізацію, дисциплінарна палата вирішила, що участь судді у справі можлива.

У січні 2024 року СБУ разом із НАБУ затримали суддю Білгород-Дністровського суду Одеської області. За даними слідства, суддя брав хабарі у розмірі 3,5 тисячі доларів за ухвалення рішень, які дозволяли чоловікам призовного віку уникнути мобілізації та виїхати за кордон.

Схема діяла з квітня 2022 року. За цей час було оформлено понад тисячу таких рішень. У суді фіктивно визначали місце проживання дітей за чоловіками, що дозволяло їм отримати відстрочку від мобілізації. До схеми були залучені працівники суду, адвокат та посередники. Адвокат шукав клієнтів і передавав хабарі.


Кирило Бойко



Джерело

Суспільство

В Україні до першого класу підуть близько 240 тисяч дітей

Published

on



У новому навчальному році очікується близько 240 тис. першокласників, а загалом навчання в українських школах розпочнуть 3 млн школярів.

Про це в телеефірі сказала членкиня Комітету Верховної Ради з питань молоді і спорту Ірина Борзова, передає кореспондент Укрінформу.

«У новому навчальному році в українських школах буде навчатися 3 мільйони дітей, і до першого класу піде орієнтовно 240 тисяч маленьких дівчат та хлопчиків. І це, на жаль, на 10% менше, ніж минулого року», – сказала Борзова.

Вона нагадала, що школи мають право працювати очно лише за наявності укриття.

«На сьогодні 11 375 закладів освіти будуть працювати очно і мають укриття», – зазначила Борзова.

Читайте також: Освітня омбудсманка закликала школи та батьків відмовитися від урочистостей 1 вересня

Водночас, за її словами, через повітряні тривоги неможливо точно спрогнозувати кількість школярів, які навчатимуться офлайн.

За її даними, орієнтовно 2,2 млн школярів навчатимуться очно, ще 700-800 тис. – у змішаному форматі. Близько 200 тис. учнів, які проживають на прифронтових територіях, навчатимуться повністю дистанційно.

Також дистанційно навчатимуться 400 тис. українських школярів, які перебувають за кордоном.

За словами Борзової, у столиці, за даними місцевої влади та МОН, 95% шкіл готові до очного навчання. Водночас вона нагадала, що батьки мають право обирати формат навчання.

«Батьки мають право обрати формат навчання. Якщо вони вважають, що на сьогодні є небезпека для дитини і неможливо, навіть якщо в школі є укриття, навчатися очно, вони можуть написати заяву і перевести дитину на дистанційне навчання. Відповідно, місце за дитиною буде зберігатися», – сказала Борзова.

За її словами, заклади освіти індивідуально ухвалюватимуть рішення щодо очного, дистанційного або змішаного формату навчання.

Читайте також: Скільки коштує зібрати першокласника до школи

Як нагадала Борзова, у 2026 році з державного бюджету виділили 5 млрд грн на реконструкцію та будівництво нових укриттів. Уже цього року побудували або реконструювали 113 таких об’єктів. Ще 20 об’єктів нині готують до введення в експлуатацію.

У 49 прифронтових громадах, за її даними, встановили понад 840 мобільних укриттів при школах. У Харківській та Запорізькій областях працюють метрошколи та підземні заклади освіти. Загалом їх нині понад 100.

Як повідомлялося, за даними КМДА, у столиці опрацювали різні формати можливої організації навчального процесу в школах — від проведення уроків в укриттях до дистанційного навчання. Також розглядають можливість роботи у другу зміну.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Бюджет Одеси отримав 10 мільярдів доходу за півріччя

Published

on



Бюджет Одеської міської територіальної громади за перше півріччя 2026 року отримав 10,19 млрд грн доходів. Водночас станом на 1 липня гарантований борг міста за міжнародними інфраструктурними проєктами перевищив 1,23 млрд грн.

Центр публічних розслідувань проаналізував видатки Одеси та з’ясував, за якими проєктами місто має боргові зобов’язання.

Виконавчий комітет Одеської міської ради розглянув звіт про виконання бюджету громади за перше півріччя 2026 року.

Уточнений річний план доходів на 2026 рік становить 18,51 млрд грн. За шість місяців місто отримало 10,19 млрд грн, виконавши 55,1% річного плану.

Без урахування трансфертів до загального фонду надійшло 7,32 млрд грн — 106,2% від запланованого на цей період. Таким чином, бюджет отримав додатково понад 424,46 млн грн. Порівняно з першим півріччям 2025 року надходження загального фонду зросли на 1,12 млрд грн, або 18,1%.

Найбільшим джерелом доходів залишився податок на доходи фізичних осіб. За пів року він приніс 4,04 млрд грн — на 598,1 млн грн більше, ніж за аналогічний період торік. Загалом податкові надходження становили 6,70 млрд грн.

Видатки бюджету за перше півріччя склали 8,58 млрд грн, або 46% річного плану. З цієї суми 7,81 млрд грн припало на загальний фонд, а 766,1 млн грн — на спеціальний. Порівняно з першим півріччям 2025 року видатки зросли на 1,17 млрд грн, або 15,8%.

На захищені видатки спрямували 5,01 млрд грн. Найбільше — майже 3,99 млрд грн — витратили на оплату праці з нарахуваннями. Ще 484,9 млн грн становили видатки на соціальне забезпечення, 323,3 млн грн — на комунальні послуги та енергоносії.

На оборону та безпеку в бюджеті передбачили 780,1 млн грн, з яких за перше півріччя використали 494,6 млн грн. Зокрема, 461,8 млн грн спрямували на відсіч російської агресії, національну безпеку та цивільний захист.

Водночас місто має понад 1,23 млрд грн гарантованого боргу. Основна частина зобов’язань припадає на два міжнародні інфраструктурні проєкти.

Також в Одесі у першому півріччі 2026 року на виконання міської цільової програми розвитку житлового господарства витратили 55 мільйонів з 600 запланованих. Водночас департамент просить ще 65 мільйонів додаткового фінансування на модернізацію ліфтів. 


Анна Літман



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Трамвай №7 в Одесі відновлює рух за маршрутом

Published

on



Трамвай №7 в Одесі відновлює рух за маршрутом



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.