Одеса
Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни
Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій
Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?
Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.
Читайте також:
— Що для вас 1 квітня?
— Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.
— Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?
— Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.
— Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?
— Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.
— Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?
— Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.
— Чи змінилося щось у глядачах за три роки?
— Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.
— Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?
— Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.
— Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?
— Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.
— Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?
— Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.
— Яким ви бачите майбутнє України після війни?
— Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.
Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.
Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики. А також про те, як розіграти коханого 1 квітня.
Одеса
Кримчани стоять у чергах годинами: військові РФ забирають пальне
Черги на заправку в Криму. Фото ілюстративне: Alexey Pavlishak/REUTERS
У тимчасово окупованому Криму російські військові отримують пальне раніше ніж місцеві жителі. Після прибуття бензовозів на заправки окупанти РФ можуть забирати пальне ще до продажу цивільним. На цьому тлі на півострові розвивається чорний ринок бензину.
Про це в етері Вечір.LIVE повідомив заступник постійного представника президента України в АР Крим, Денис Чистіков.
Пріоритет для російських військ
Денис Чистіков стверджує, що коли на АЗС надходить нова партія пального, військовослужбовці РФ фактично отримують перевагу перед цивільним населенням. Він зазначає, що ситуація особливо помітна у північних районах півострова, де зосереджено значну кількість військових підрозділів.
“Коли приїздить паливозаправник на певні АЗС, то в першу чергу під’їздять російські військовослужбовці. Вони можуть забрати до половини того палива, яке було доставлено, і при цьому нехтують будь-якими чергами”, — сказав він.
Читайте також:
Нелегальні схеми з паливом у Криму
На тлі дефіциту в Криму почали з’являтися і нелегальні схеми продажу бензину. Частину пального перепродають через посередників, а окремі партії реалізують безпосередньо з бензовозів.
“Є інформація, що паливо можна придбати у перекупів. Уже працюють схеми, через які порушують кримінальні справи за шахрайство. Крім того, пальне продають просто з бензовозів, але його вартість у два-три рази вища за офіційну”, — додає Денис Чистіков.
Він пов’язує нинішні проблеми із наслідками ударів по військовій логістиці Росії на окупованих землях. Раніше на території півострова працювали великі склади паливно-мастильних матеріалів, однак після атак їхня роль суттєво зменшилася. Тепер паливо доводиться постійно завозити з території Росії.
“Фактично Російська Федерація зараз змушена працювати з коліс. Паливо вже не надходить зі сховищ, а завозиться безпосередньо з території Росії. Це створює додаткові труднощі для забезпечення півострова”, — сказав Чистіков.
Система QR-кодів і обмеження за кількістю
Через нестачу бензину окупаційна влада почала вводити обмеження для населення. У Севастополі запровадили систему QR-кодів, а на один автомобіль є обмеження за кількістю літрів пального на добу.
“На сьогодні встановлено ліміт у 20 літрів на кожний транспортний засіб. Також біля АЗС працюють представники влади, які контролюють продаж пального та перевіряють, щоб його не купували повторно”, — зазначив Денис Чистіков.
Паливна криза б’є по селах
Найбільше паливна криза б’є по сільських районах. Через дефіцит скорочуються автобусні маршрути між селами та райцентрами, а також виникають ризики для аграрного сектору під час збору врожаю.
Паралельно місцеві жителі почали активно запасатися продуктами тривалого зберігання. За інформацією представництва президента в АР Крим, у магазинах швидко розкуповують крупи, сіль та цукор.
“Є питання щодо збирання врожаю на території Криму. Також люди почали робити запаси продуктів першої необхідності, побоюючись подальшого погіршення ситуації”, — каже Честіков.
Раніше Новини.LIVE писали, що після ударів по логістичних маршрутах російські війська змінили напрямки постачання. Частину трафіку вони перекинули в район Армянська, намагаючись зменшити ризики нових уражень. Однак ці маршрути також залишаються вразливими, оскільки проходять через низку мостів і технічних переправ.
Також Новини.LIVE повідомляли, що внаслідок регулярних атак на російські нафтопереробні заводи в окупованому Криму та деяких регіонах РФ уже почався дефіцит бензину. Головними цілями для наших захисників стали російські підприємства нафтопереробки, військові заводи та важливі логістичні вузли.
Одеса
На Одещині пожовтіли лимани: еколог пояснив, чи небезпечне явище
Вода у лимані на Одещині. Фото: Іван Русєв/facebook
У Національному природному парку “Тузлівські лимани” вода в окремих солоних водоймах набула коричневого та іржавого відтінку. Причиною цього стали мікроорганізми, які активно розмножуються у надсолоній воді з настанням спеки.
Про це інформують Новини.LIVE з посиланням на еколога і наукового співробітника парку “Тузлівські лимани” Івана Русєва.
Чому вода у лиманах змінила колір
Як пояснив Іван Русєв, це природний процес, пов’язаний із розвитком специфічних водоростей та бактерій. Еколог зазначає, що головним “архітектором” кольору є одноклітинна водорість Dunaliella salina, яка пристосувалася до життя в екстремально солоному середовищі.
“Коричневий, іржавий або насичено-помаранчевий відтінок деяких дрібних солоних лиманів і відшнурованих озер на піщаному пересипі — це результат бурхливого розвитку специфічних мікроорганізмів, які адаптувалися до життя у надсолоній воді”, — пояснив Іван Русєв.
Водорості захищаються від спеки у лиманах
З підвищенням температури води та збільшенням кількості сонячного світла водорість починає активно виробляти бета-каротин — природний пігмент помаранчевого кольору. За словами еколога, ця речовина не лише змінює колір води, а й допомагає мікроорганізмам виживати під палючим сонцем.
Читайте також:
“На мілководді під палючим сонцем ультрафіолет стає смертельним. Бета-каротин працює як оптичний фільтр — він поглинає надлишок світла, захищаючи хлорофіл та ДНК водорості від руйнування”, — зазначив науковець.
Окрім цього, Dunaliella salina виробляє велику кількість гліцерину, що дозволяє клітинам утримувати воду навіть за надзвичайно високої концентрації солі.
Вода може стати рожевою у лиманах
Окрім водоростей, у солоних водоймах активно розвиваються галофільні археї та бактерії. Вони також виробляють власні пігменти, які впливають на колір води. Еколог пояснює, що нинішній коричневий відтінок є лише проміжним етапом природного процесу.
“Згодом, коли вода прогріється ще сильніше, а концентрація солі через випаровування стане екстремальною, цей коричневий колір часто переходить у фантастичний яскраво-рожевий або червоний”, — повідомив Іван Русєв.
Фахівець каже, що таке явище є природним і не свідчить про забруднення водойм. Навпаки, воно демонструє складні процеси, які відбуваються в унікальній екосистемі Тузлівських лиманів.
Загибель дельфінів на Одещині
Зазначимо, як писали раніше Новини.LIVE еколог Іван Русев повідомив про безпрецедентний випадок загибелі чорноморських китоподібних. За його словами, 5 червня на 25-кілометровій ділянці узбережжя Національного природного парку “Тузлівські лимани” виявили 22 мертвих тварин — 20 азовок, одну афаліну та одну білобочку. Згодом ще 15 китоподібних виявили мертвими. Фахівець зазначає, що такої кількості загиблих дельфінів за один день під час повномасштабної війни ще не фіксували. При цьому значна частина загиблих морських ссавців залишається на дні моря, тому реальні масштаби втрат можуть бути значно більшими.
Також Новини.LIVE повідомляли, що у Чорному морі дедалі частіше гинуть рідкісні осетрові риби, які особливо чутливі до забруднення. Екологи вважають, що масштаби цієї проблеми значно більші, ніж показують офіційні дані. Частину доказів катастрофи просто не встигають зафіксувати науковці.
Одеса
Черешня дорожча за кавун у десять разів: ціни на фрукти в Одесі
Кавуни на полицях в магазині. Фото: Новини.LIVE
В одеських супермаркетах продовжує дешевшати частина сезонних фруктів, однак ціни на черешню залишаються рекордними. За кілограм закарпатської ягоди просять 849 грн, тоді як кавун можна купити менше ніж за 75 грн.
Про це інформують журналісти Новини.LIVE.
Черешня дорожча за кавун
У мережі супермаркетів “Сільпо” найвища ціна встановлена на закарпатську черешню сорту “Коник” — 849 грн за кілограм. Відбірна черешня коштує майже вдвічі дешевше, але все одно залишається одним із найдорожчих фруктів на полицях — 449 грн за кілограм.
Для порівняння, кавун, який лише починає з’являтися у продажу, можна придбати за акційною ціною 74,90 грн за кілограм. Таким чином, найдорожча черешня обходиться покупцям більш ніж у 11 разів дорожче за кавун.
Вартість нектарину та персику
Високими залишаються й ціни на інші літні фрукти. Відбірний нектарин продають по 319 грн за кілограм, а відбірний персик — по 299 грн. Абрикоси коштують 249 грн за кілограм.
Читайте також:
Водночас деякі позиції поступово дешевшають. Так, інжирний нектарин продають по 179 грн за кілограм, диню сорту “Галія” — по 149 грн, а звичайний нектарин за акційною ціною можна придбати за 120 грн за кілограм.
Ціни на фрукти в одеському “Сільпо”
- черешня “Коник” (Закарпаття) — 849 грн/кг;
- черешня відбірна — 449 грн/кг;
- нектарин відбірний — 319 грн/кг;
- персик відбірний — 299 грн/кг;
- абрикос відбірний — 249 грн/кг;
- нектарин інжирний — 179 грн/кг;
- диня “Галія” — 149 грн/кг;
- нектарин — 120 грн/кг;
- кавун — 74,90 грн/кг.
Як раніше повідомляли Новини.LIVE на молочному ряді Київського ринку в Одесі з початком літа змінилися не лише асортимент, а й якість продукції. Продавці кажуть, що корови перейшли на свіжу траву, тому молоко, масло та вершки стали більш насиченими за смаком. Покупці продовжують регулярно приходити за домашньою продукцією, хоча великого ажіотажу на ринку немає. Торгівля йде стабільно, а ціни залишаються на звичному рівні.
Також Новини.LIVE писали, що сезон полуниці в Одеській області набирає обертів, а ціни на популярну ягоду продовжують знижуватися. На Київському ринку Одеси покупцям пропонують свіжу полуницю з Кілії за кількома ціновими категоріями. Продавці запевняють, що ягода щойно зібрана та готова до дегустації просто біля прилавків. Велика кількість товару на ринку вже впливає на вартість і робить полуницю доступнішою для покупців.
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок на острові Закінтос – до чого треба готуватися
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі проведуть дорожні роботи на семи вулицях міста
-
Події1 тиждень agoНа кінофестивалі Миколайчук OPEN у Чернівцях заявили про умисне руйнування локації літнього кінотеатру
-
Усі новини1 тиждень agoЗганьблена на весь світ наречена, від якої втік чоловік на весіллі, знову збирається заміж (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoукраїнський бізнес виділяє гроші на відновлення Успенського собору
-
Політика1 тиждень agoУгода з Україною щодо прав угорців у Закарпатті набула чинності
-
Війна1 тиждень agoНа фронті від початку доби росіяни здійснили 61 атаку, найгарячіший
-
Війна1 тиждень agoУ травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані 1099 російських загарбників
