Connect with us

Одеса

Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни

Published

on


Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій

Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?

Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.

Читайте також:

— Що для вас 1 квітня?

— Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.

Директор театру “Маски” Борис Барський про 1  квітня. Фото: Новини.LIVE

— Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?

— Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.

Директор театру “Маски” Борис Барський про плани на 1 квітня. Фото: Новини.LIVE

— Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?

— Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.

Фігурки театру “Маски”. Фото: Новини.LIVE

— Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?

— Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.

Директор театру “Маски” Борис Барський про гумор. Фото: Новини.LIVE

— Чи змінилося щось у глядачах за три роки?

— Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.

Плакат театру “Маски”. Фото: Новини.LIVE

— Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?

— Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.

— Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?

— Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.

Директор театру “Маски” Борис Барський про друзів, які підтримали під час війни. Фото: Новини.LIVE

— Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?

— Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.

— Яким ви бачите майбутнє України після війни?

— Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.

Директор театру “Маски” Борис Барський про майбутнє України. Фото: Новини.LIVE

Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.

Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики.  А також про те, як розіграти коханого 1 квітня. 



Джерело

Одеса

Без цієї довідки авто не пропустять до Румунії: правила в’їзду

Published

on


Прикордонник Румунії на одному із пунктів пропуску. Фото ілюстративне: Poliţia de Frontieră Română

Українці, які збираються їхати автомобілем до Румунії, мають заздалегідь перевірити не лише страховку та документи на машину. На кордоні можуть вимагати підтвердження проходження технічного огляду. Це стосується і приватних легковиків, для яких в Україні така перевірка не є обов’язковою. Відсутність документа може завадити поїздці.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Прикордонну поліцію Румунії.

Реклама

Що таке сертифікат техогляду

Сертифікат технічного огляду — це документ, який підтверджує, що автомобіль пройшов перевірку технічного стану. Під час огляду фахівці перевіряють гальмівну систему, кермове управління, освітлення, шини, підвіску, стан скла та рівень шкідливих викидів. В Україні таку перевірку проводять уповноважені суб’єкти обов’язкового технічного контролю, які мають відповідне обладнання. За результатами успішного огляду водій отримує протокол перевірки технічного стану автомобіля.

Чому можуть не пропустити автомобіль

За інформацією румунських прикордонників, автомобілі з іноземною реєстрацією можуть перетинати кордон і пересуватися дорогами країни лише за умови відповідності технічним вимогам. Для підтвердження цього водій повинен мати документ про проходження чинного періодичного технічного огляду. Проблема для українських автомобілістів полягає в різниці між правилами двох країн. В Україні більшість легкових автомобілів, які використовуються для особистих потреб, не підлягає обов’язковому періодичному техконтролю. Тому їхні власники можуть роками їздити без відповідного сертифіката.

Однак під час в’їзду до Румунії застосовуються румунські вимоги, які ґрунтуються на законодавстві про дорожній рух та Віденській конвенції 1968 року. Вона поширюється не лише на українських водіїв, а й на інші автомобілі, які пересуваються дорогами Румунії.

Читайте також:

Як потрапити до Румунії з Одещини

Безпосередньо з Одеської області до Румунії автомобілісти можуть потрапити через міжнародний пункт пропуску “Орлівка — Ісакча”. Він працює на поромній переправі через Дунай та сполучає українське село Орлівку в Ізмаїльському районі з румунським містом Ісакча. 

Що потрібно мати водієві

Румунська прикордонна поліція зазначає, що для в’їзду автомобілем необхідні дійсний документ для перетину кордону, посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Крім того, машина повинна мати чинне страхування цивільної відповідальності, а водій — документ, який підтверджує проходження технічного огляду. 

Раніше Новини.LIVE писали, що у Затоці хочуть звести новий суміщений естакадний міст для сполучення з Бессарабією. Його пропонують розташувати у тій частині лиману, де немає інтенсивного руху великих суден.

Також Новини.LIVE повідомляли, що увечері 17 жовтня румунські винищувачі F-16 збили над Чорним морем поблизу Одещини два російські реактивні дрони типу “Герань”. Безпілотники порушили повітряний простір країни. Перший знищили на південний схід від міста Суліна, а другий — на схід від нього. Між двома збиттями минуло лише чотири хвилини.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Світла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення

Published

on


Працюючий генератор біля будівлі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

Поки в Одесі тривають відключення світла, Україна продовжує експортувати електроенергію за кордон. За словами експерта, виробленого струму вистачає, проте забезпечити місто електрикою в повному обсязі не вдається. Причина пов’язана з наслідками російських атак на енергосистему, а відновлення ускладнює загроза нових ударів.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на інтерв’ю директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка для видання Ukrinform.

Реклама

Електрику експортують

За словами Олександра Харченка, в Україні зараз немає загального дефіциту генерації електроенергії. Проблема в тому, що росіяни пошкодили високовольтні мережі, якими струм передають між регіонами. Через це навіть наявну електроенергію не завжди вдається доставити туди, де вона потрібна. 

“Генерація не є в дефіциті зараз. І це показує, в тому числі, той факт, що ми досі вимушено експортуємо електроенергію, бо, на жаль, через пошкодження високовольтних мереж не можемо її доставити до споживачів, скажімо, Києва в достатній мірі, Одеси, деяких інших регіонів”, — пояснив Олександр Харченко.

Чому ремонти затягуються

Олександр Харченко розповів, що енергетики підготували ремонтні бригади та мають запаси обладнання. Крім того, захист підстанцій допомагає вберегти їхні найважливіші елементи. Проте росіяни продовжують атакувати енергооб’єкти, а дрони не дають ремонтникам безпечно працювати.

Читайте також:

“Є пошкодження, які можна було би усувати буквально за години, але, на превеликий жаль, через постійні повторні атаки неможливо стабільно і нормально працювати на об’єктах”, — зазначив Олександр Харченко.

За його словами, деякі ремонти можна виконати за 4–8 годин. Для цього потрібно замінити пошкоджені ізолятори, перемикачі, реле та інші елементи обладнання. Але поки над об’єктами перебувають російські дрони, відправляти туди людей небезпечно.

Графіки світла в Одесі

Проблеми з передаванням електроенергії та наслідки російських ударів продовжують впливати на електропостачання Одеси. За рішенням Укренерго, 8 листопада в місті та області діють стабілізаційні відключення світла. Загалом в Україні протягом доби застосовують графіки погодинних відключень обсягом від 1,5 до 4 черг, а для промисловості — обмеження потужності. Перевірити графік за своєю адресою можна на сайті ДТЕК Одеські електромережі. У разі нових розпоряджень Укренерго графіки можуть змінюватися.

Новини.LIVE писали, що 2 листопада росіяни атакували Одесу та область. Вони пошкодили енергетичний об’єкт ДТЕК, два житлові будинки, гараж та інші споруди. Поранення отримали п’ятеро людей. Двох із п’яти поранених жінок госпіталізували. 

Раніше Новини.LIVE повідомляли, що уранці 3 листопада в Одесі пролунали вибухи. Внаслідок удару безпілотника пошкоджено шість легкових автомобілів і вантажівку. Повідомлень про постраждалих не було.



Джерело

Continue Reading

Одеса

На Одещині матір судитимуть за катування 5-річного сина держаком сокири

Published

on


Матір, яка побила свого сина. Фото: Національна поліція України

На Одещині судитимуть 36-річну жінку, яку звинувачують у катуванні власного п’ятирічного сина. За даними слідства, мати побила хлопчика руками та держаком сокири лише за те, що він плакав і не міг заспокоїтися після падіння. Дитина отримала травму голови та численні синці. Інші діти побігли по допомогу до сусіда.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Одеську обласну прокуратуру.

Реклама

Матір, яка побила власного сина. Фото: Одеська обласна прокуратура

Побила дитину за плач

Як раніше повідомляли Новини.LIVE, за даними слідства, усе сталося ввечері в червні в одному із селищ Білгород-Дністровського району. П’ятирічний хлопчик упав, сильно плакав і довго не міг заспокоїтися. Його 36-річна мати, яка виховує чотирьох дітей, вирішила за це покарати сина. Слідчі встановили, що жінка почала бити хлопчика руками та дерев’яним держаком від сокири. Інші сини побачили побиття, побігли до сусіда й розповіли йому про те, що відбувається. У дитини діагностували закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, численні гематоми та садна на тілі.

Що відомо про родину

Із 2021 року сім’я перебуває на обліку місцевої Служби у справах дітей як така, що опинилася у складних життєвих обставинах. У родині виховувалися четверо хлопчиків віком від трьох до дев’яти років. Наразі всі четверо дітей перебувають у безпеці. Де саме вони проживають, у прокуратурі не уточнили.

Матір судитимуть за катування

Прокурори вже передали обвинувальний акт до суду. Жінці інкримінують катування за частиною першою статті 127 Кримінального кодексу України. Її обвинувачують в умисному заподіянні дитині сильного фізичного болю та моральних страждань з метою покарання. Суд обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Читайте також:

Правоохоронці також окремо розслідують можливу службову недбалість працівників місцевої Служби у справах дітей. Провадження відкрили за частиною першою статті 367 Кримінального кодексу України. 

Новини.LIVE писали, що на Одещині трьом членам прийомної родини повідомили про підозру в катуванні семирічного хлопчика. За даними слідства, 42-річна жінка, її чоловік та дорослий син били й принижували дитину, караючи за поведінку. Усіх трьох дітей із родини передали до патронатної сім’ї. Жінку взяли під варту, а чоловікам призначили цілодобовий домашній арешт. 

Також Новини.LIVE розповідали про затримання 42-річної жінки в Роздільнянському районі. Її підозрюють у катуванні семирічного прийомного сина. Хлопчика та двох дівчат, які виховувалися в цій родині, перевлаштували до патронатної сім’ї. Правоохоронці також розпочали перевірку роботи місцевої Служби у справах дітей.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.