Одеса
Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни
Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій
Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?
Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.
Читайте також:
— Що для вас 1 квітня?
— Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.
— Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?
— Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.
— Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?
— Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.
— Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?
— Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.
— Чи змінилося щось у глядачах за три роки?
— Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.
— Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?
— Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.
— Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?
— Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.
— Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?
— Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.
— Яким ви бачите майбутнє України після війни?
— Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.
Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.
Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики. А також про те, як розіграти коханого 1 квітня.
Одеса
ЗСУ уразили 1 039 російських катерів і човнів у 2026 році
Російський військовий корабель. Фото ілюстративне: росЗМІ
З початку 2026 року Сили оборони України за допомогою безпілотників знищили або вивели з ладу 1 039 російських катерів і човнів. Найбільше цілей уразили в липні — 236. Усі випадки підтвердили відеозаписами в бойовій системі DELTA та перевірили фахівці кластера оборонних інновацій Brave1.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Військово-морські сили Збройних сил України.
Реклама
Скільки російських суден уразили
За даними Міністерства оборони України, у січні Сили оборони уразили 51 російський катер і човен, у лютому — 35, а в березні — 155. У квітні зафіксували 92 ураження, у травні — 76, а в червні — 103.
Найрезультативнішим став липень, коли українські військові знищили або вивели з ладу 236 російських катерів і човнів. У серпні уразили 118 цілей, у вересні — 106. За період із 1 до 25 жовтня підтвердили ще 67 уражень.
Як підтверджують результати
У Міністерстві оборони зазначили, що всі наведені результати мають відеопідтвердження в бойовій системі DELTA. Дані також перевірив кластер оборонних інновацій Brave1. Таким чином, від початку року українські військові підтвердили ураження 1 039 російських катерів і човнів за допомогою безпілотників.
Читайте також:
Ситуація в морі
Зазначимо, російські військові кораблі вже понад п’ять місяців не виходять із бази в Новоросійську. Попри це, окупанти продовжують атакувати Україну крилатими ракетами “Калібр”, запускаючи їх безпосередньо з гавані. За словами речника ВМС, ситуація в Чорному морі залишається відносно стабільною. Російський флот не демонструє помітної активності у відкритому морі, однак загроза ракетних ударів зберігається.
Як повідомляли Новини.LIVE, російські військові намагаються по-новому маскувати свої кораблі, змінюючи їхнє звичне забарвлення. На корпусах з’являються незвичні малюнки, чорні ділянки та контрастні кольори. Такі рішення мають ускладнити виявлення суден, однак ефективність цього способу маскування викликає сумніви.
Також Новини.LIVE писали, що українські військові продовжують руйнувати систему, яку Росія використовує для навігації та планування атак у Чорному морі. Ураження ретрансляторів може ускладнити роботу російських безпілотників. Водночас Україна розвиває можливості морських дронів, а Чорноморський флот РФ готується до нових ударів.
Одеса
Архітектор пояснив, як зробити будинки Одеси автономними
Багатоповерхівка в Одесі під час відключень світла. Фото ілюстративне: Новини.LIVЕ
Старі житлові масиви Одеси залишаються залежними від електромережі, тому під час відключень мешканці можуть опинитися без усіх комунікацій. Частину проблем можна вирішити завдяки генераторам і сонячним панелям. Однак повна автономність багатоповерхівок потребує великих коштів і згоди самих мешканців.
Про це в ексклюзивному інтерв’ю Новини.LIVE розповів архітектор Владислав Кур’ян.
Реклама
Автономність будинків
Під час відключень електроенергії мешканці багатоповерхівок стикаються не лише з побутовими незручностями, а й із проблемами безпеки. Особливо це відчутно під час повітряних тривог, коли людям доводиться спускатися темними сходами. Архітектор Владислав Кур’ян розповів, що в нових житлових кварталах Одеси вже передбачають місця для генераторів. Вони можуть забезпечувати освітлення під’їздів та роботу окремих систем будинку.
Водночас старі житлові масиви значно складніше зробити незалежними від загальної електромережі. За словами фахівця, повна автономність потребує дорогого обладнання та перебудови частини інженерних систем.
“Зробити їх локальними — так, можливо. Однак це знову дорого. Але саме зробити геть повністю незалежними — це складно. Тому що перша причина — де ви знайдете такі величезні кошти, щоб це застосувати?” — пояснив Владислав Кур’ян.
Читайте також:
Сонячні панелі на дахах
Одним із можливих рішень архітектор називає встановлення сонячних панелей на дахах старих багатоповерхівок. Проте перед цим необхідно перевірити стан конструкцій будівель і провести розрахунки, щоб визначити, чи витримають вони додаткове обладнання.
Навіть якщо панелі встановлять, виробленої електроенергії може не вистачити для всіх квартир. Натомість її можна спрямувати на потреби, важливі для всього будинку.
“Ми можемо ту енергію використовувати, щоб освітлювати подвір’я, щоб не було темно. По-друге, це сходові клітини, ліфти, подачу, можливо, води, насосів, електронасосів, опалення, якщо встановити генератори, які будуть давати нам цю можливість”, — зазначив архітектор.
Таким чином, навіть без повної енергетичної незалежності будинки можуть отримати резервне живлення для найважливіших систем. Це дозволило б мешканцям безпечніше пересуватися під час відключень.
Чому мешканці проти
Головною перешкодою для модернізації старих будинків залишаються гроші. На думку Кур’яна, до фінансування таких проєктів мають долучатися самі мешканці. Однак домовитися про спільні витрати буває складно навіть у нових житлових комплексах. Архітектор навів приклад власного будинку, де мешканці вирішили зібрати гроші на генератор для під’їзду. Частина сусідів відмовилася брати участь у закупівлі.
“Коли почали збирати на загальний генератор для під’їзду, виявилося, що 30% мешканців не хочуть цього робити. А тут те ж саме. Тут будівлі складніші по фінансовому спрямуванню, тому що люди менш економічно, можливо, спроможні”, — розповів Кур’ян.
Як повідомляли Новини.LIVE, в ніч на 15 жовтня, російські війська знову атакували Одещину. Наслідки ударів зафіксували одразу у двох районах області. Є пошкодження в багатоповерхівках міста. В області спалахнула пожежа. Рятувальникам довелося працювати під час повторних повітряних тривог. За попередніми даними, обійшлося без загиблих і постраждалих.
Також Новини.LIVE писали, що у неділю, 18 жовтня, росіяни атакували Одесу та пошкодили житлову багатоповерхівку. Внаслідок удару загорівся дах будинку. Наразі відомо про двох постраждалих, серед яких дитина віком 13–14 років. На місці працюють відповідні служби, а інформацію про наслідки атаки продовжують уточнювати.
Одеса
Вітроелектростанція на Одещині 162 МВт: строки будівництва
Вітропарк на Одещині. Фото ілюстративне: скриншот із Google Maps
На Одещині планують збудувати нову вітроелектростанцію потужністю 162 МВт. Проєкт розробляє польська компанія Grupa Mosty, яка хоче встановити десятки вітротурбін. Підготовку до будівництва розраховують завершити у 2027 році. Однак для початку робіт компанії ще потрібно знайти фінансування та домовитися з підрядниками.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на консалтингову компанію ExPro.
Реклама
Будівництво вітропарку
Польська компанія Grupa Mosty планує підготувати проєкт вітроелектростанції на Одещині до будівництва у першому кварталі 2027 року. До цього часу вона хоче отримати всі необхідні технічні умови та дозвільні документи.
Після завершення підготовки проєкт матиме статус ready-to-build. Це означає, що компанія зможе переходити безпосередньо до будівельних робіт. Водночас точної дати початку будівництва та запуску станції поки не називають.
На території майбутнього вітропарку планують встановити 36 вітрових турбін виробництва Vestas. Їхня загальна потужність становитиме 162 МВт. Проте контракт на постачання обладнання ще не підписали.
Читайте також:
Наразі Grupa Mosty також шукає компанії, які займатимуться будівництвом станції. З потенційними підрядниками обговорюють створення електричної інфраструктури, монтаж турбін та інші необхідні роботи.
Після запуску вітроелектростанції польський девелопер хоче додатково встановити систему накопичення енергії. Вона дозволить зберігати вироблену електроенергію для подальшого використання.
Фінансування проєкту
У вересні 2026 року Grupa Mosty отримала право на державну підтримку 162 МВт вітрової генерації. Це стало можливим за результатами аукціону з розподілу квоти підтримки відновлюваної енергетики в Україні. Однак компанія ще не забезпечила фінансування самого будівництва. Залучити необхідні кошти вона розраховує у другому або третьому кварталі 2027 року.
Таким чином, навіть після отримання всіх дозволів будівництво залежатиме від фінансових домовленостей. Коли саме нова вітроелектростанція на Одещині почне виробляти електроенергію, наразі невідомо.
Генератор для Одеси
Одеса отримала модульне дизель-генераторне обладнання потужністю 750 кВт. Його використовуватимуть для резервного електропостачання критично важливих об’єктів міста під час блекаутів. Це дозволить підтримувати їхню роботу навіть у разі тривалих відключень світла.
Обладнання передали завдяки співпраці фінських та українських благодійників, волонтерів і Департаменту економічного розвитку Одеської міської ради. Доставку з Гельсінкі організували за підтримки фінського волонтера Антті Саллінена та благодійного фонду імені С. І. Уточкіна.
Як повідомляли Новини.LIVE, Одеса та Київ можуть зіткнутися із серйозними проблемами з електропостачанням цієї зими. Цим містам бракує власної генерації через пошкодження та знищення росіянами енергетичних потужностей. Відключень світла уникнути не вдасться, однак критичних перебоїв із водопостачанням, каналізацією та опаленням не прогнозується.
Також Новини.LIVE писали, що у листопаді 2026 року одесити платитимуть за електроенергію 4,32 грн за кВт·год, якщо уряд не змінить тариф. Водночас власники двозонних лічильників можуть заощаджувати. Для них із 23:00 до 07:00 діє нічний тариф — 2,16 грн за кВт·год. Наприклад, за 100 кВт·год, спожитих уночі, доведеться заплатити 216 грн замість 432 грн.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Війна1 тиждень agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Відбудова1 тиждень agoу КМДА анонсували рішення наступного тижня
-
Усі новини1 тиждень agoназвано найкращий спортивний годинник 2026 року (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoПонад 4 тисячі тривог за місяць: як Росія атакувала Одещину у вересні
-
Усі новини6 днів agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Події1 тиждень agoУ Нью-Йорку пустять з молотка пейзаж Густава Клімта
