Одеса
Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни
Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій
Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?
Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.
Читайте також:
— Що для вас 1 квітня?
— Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.
— Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?
— Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.
— Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?
— Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.
— Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?
— Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.
— Чи змінилося щось у глядачах за три роки?
— Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.
— Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?
— Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.
— Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?
— Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.
— Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?
— Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.
— Яким ви бачите майбутнє України після війни?
— Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.
Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.
Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики. А також про те, як розіграти коханого 1 квітня.
Одеса
Молдова пропонує змінити миротворчу місію у Придністров’ї
Пам’ятник у Придністров’ї. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
Влада Молдови ініціює повне перезавантаження безпекової ситуації у Придністров’ї. Спікер парламенту Ігор Гросу заявив, що нинішня миротворча операція вичерпала себе і лише допомагає Росії зберігати військову присутність. Країна вже готує план мирного об’єднання своїх територій разом із міжнародними партнерами.
Про це передає Новини.LIVE з посиланням на молдавські ЗМІ.
Старий формат не працює
На думку голови парламенту, нинішній механізм підтримання миру став неефективним та шкідливим для країни. Замість реального врегулювання, він фактично заморожує конфлікт і дозволяє російським військам незаконно перебувати на лівому березі Дністра, у Придністров’ї.
“Нинішній формат миротворчої місії виявився дуже токсичним і неефективним. Абсолютно необхідна зміна миротворчої операції, її заміна на цивільну місію під міжнародним мандатом”, — наголосив Ігор Гросу.
Спікер вважає, що новий механізм має бути виключно цивільним, а не військовим. До нього мають увійти країни, які поважають кордони Молдови та здатні надати реальні гарантії безпеки. Це дозволить нарешті почати процес виведення чужих армій та боєприпасів із регіону.
Читайте також:
План на майбутнє
Ігор Гросу переконаний, що після завершення війни в Україні розв’язання придністровського питання стане ще актуальнішим. Саме тому Кишинів має бути готовим до рішучих кроків уже зараз, залучаючи підтримку Заходу. Влада не виключає навіть запровадження спеціального “зовнішнього управління” на час перехідного періоду для м’якої реінтеграції регіону.
“Очевидно, що для розв’язання проблеми виведення російської армії, яка перебуває тут незаконно, нам необхідна підтримка міжнародних партнерів. Після закінчення війни в Україні рішення приднестровського питання стане ще актуальнішим”, — підкреслив посадовець.
Зараз головне завдання — детально пояснити ці ініціативи громадянам Молдови та закордонним партнерам, щоб підготувати ґрунт для остаточного об’єднання країни.
Нагадаємо, ми повідомляли про те, що Молдова продовжує рух до вступу в Європейський Союз і одночасно шукає шлях до врегулювання придністровського конфлікту. Влада країни проводить внутрішні реформи та намагається зміцнити економіку й судову систему. Водночас на ситуацію впливають зовнішній тиск і безпекові ризики в регіоні. Однією з ключових проблем залишається питання російської військової присутності на території країни.
Також ми писали про те, що Росія з 2014 року використовує Придністров’я для тиску на Україну. Звідти велися диверсійні та інформаційні операції, а також діяли проросійські мережі. Водночас експерти не говорять про негайну воєнну загрозу. Йдеться радше про ризик ескалації та дестабілізації регіону.
Одеса
Одеса під щоденними ударом: атаки РФ по портах різко зросли
Пожежа в порту після атаки. Фото ілюстративне: Олег Кіпер/Telegram
Росія наростила атаки на порти Одеси та Чорноморська. Від початку року їх уже більше, ніж за весь 2025-й. Основна загроза — дрони та удари з моря. Українські сили посилюють ППО та адаптують оборону.
Про це в ефірі День.LIVE розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук.
Обстріли портів
Росія збільшила інтенсивність атак по портовій інфраструктурі півдня. Якщо у 2025 році було близько 150 ударів, то нині їх уже понад 180. Ворог активно застосовує безпілотники та масовані атаки. Під ударом залишаються порти Одеси та Чорноморська. Україна у відповідь посилює оборону. Збільшують кількість мобільно-вогневих груп, доукомплектовують екіпажі дронів-перехоплювачів і нарощують РЕБ. За оцінками, ефективність збиття вже зросла на 25–35%. Робота триває постійно через регулярні атаки.
Атаки з моря
Російський флот майже не виходить у відкрите море, однак загроза з морського напрямку залишається ключовою. Основні удари здійснюються дронами та авіацією з боку Криму. Через це Одеса першою приймає на себе ці атаки. Військові змушені працювати одночасно на морі, в повітрі та на суші.
“Військово-морські сили фактично у всіх трьох стихіях працюють щодо питання збиття дронів. Ми першими зустрічаємо дрони, тому що Одеса межує з морем, і відповідно для того, щоб зменшити наслідки цих збиттів, ми це робимо безпосередньо вже і в морі. І з повітря, до речі, теж, як і з землі”, — пояснив Дмитро Плетенчук.
Читайте також:
Повністю закрити небо над містом наразі неможливо. Відкритий морський напрямок створює додаткові ризики для оборони. Ворог постійно змінює тактику і шукає слабкі місця. Саме тому атаки залишаються регулярними.
Морські дрони
Україна активно розвиває безекіпажні системи для протидії атакам. Морські дрони вже використовують як носії озброєння та додаткових безпілотників. Це дозволяє діяти на відстані та перехоплювати цілі ще над морем. Але такі технології потребують часу для повноцінного застосування.
“Дрони — це не лише безпосередньо корпус, гвинти, силовий агрегат і система озброєння. Це є зв’язок, це є можливість телеметрії, навігації. Тобто тут є багато таких моментів, які треба для початку відповідним чином відтестувати, щоб воно все працювало. Тому що це все товар доволі складний, штучний”, — зазначив Плетенчук.
Військові продовжують розвивати цей напрямок. Нові рішення поступово підвищують ефективність оборони. Очікується, що з часом це дозволить краще перехоплювати цілі ще над морем. Але швидких результатів тут не прогнозують.
Мінна небезпека
Окремою проблемою залишається мінування акваторії. Частина мін залишилася ще з попередніх періодів і продовжує становити загрозу. Вони можуть переміщуватися через течії, що ускладнює їх виявлення. Це впливає на безпеку судноплавства.
“Ми зустрічаємо міни з Другої світової і з Першої світової війни. І кількість мін, які вже потрапили в акваторію, вона доволі немала, і з наслідками ми боремося досі, враховуючи те, що море — це стихія. Міни можуть переміщуватися”, — пояснив Плетенчук.
Роботи з розмінування тривають постійно. Лише минулого року знищили близько півсотні мін. Військові регулярно знаходять нові вибухонебезпечні предмети. Ця проблема залишатиметься актуальною ще довгі роки.
Нагадаємо, ми повідомляли про те, що у ніч на 23 березня росіяни завдали чергового масованого удару по області, використовуючи ударні безпілотники. Найбільше постраждали передмістя Одеси та портова зона.
Також ми писали про те, що удень 22 березня російські ударні безпілотники масовано атакували південь Одеської області. Ціллю окупантів стали цивільні об’єкти, зокрема фермерське господарство та зернові ангари. Після атаки на місці зафіксували значні руйнування. Удар пошкодив будівлі, які використовувалися для роботи господарства та зберігання зерна.
Одеса
Чорне море стало зоною терору: шляхи посилення безпеки
Запуск “Калібру”. Фото ілюстративне: росЗМІ
Росія перетворила Чорне море на зону терору. Союзники шукають способи стримати агресора. Молдова обіцяє підтримку Україні у війні та допомогу у створенні спеціального трибуналу. В свою чергу українські дипломати закликають посилити санкції проти РФ у ключових секторах, щоб захистити морські маршрути та енергетичну безпеку регіону.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Media Center Ukraine.
Підтримка Молдови
Чорне море перетворилося на зону високого ризику через дії РФ. Заборона вільної навігації та створення сірих зон підривають безпеку всіх країн регіону, включно з Молдовою. Енергетичні та водні інфраструктури також опинилися під загрозою через російські атаки. Молдова бачить прямий зв’язок між стабільністю України і своєю безпекою.
“Стійкість України та виживання України впливає на наше власне виживання. Ми надаватимемо допомогу стільки, скільки буде потрібно. Молдова підтримає Україну на шляху до створення спеціального трибуналу та комісії з репарацій. Це надзвичайно важливо і для нашої країни також”, – зазначив Міхай Попшой.
Поглиблення морських санкцій
Російські дії у Чорному морі підривають свободу навігації та створюють загрози для регіональної безпеки. Торгові маршрути та морський транспорт стають мішенню агресора, а тіньовий флот використовується для обходу міжнародних правил. Українські дипломати закликають союзників поглибити санкції проти ключових секторів росії, щоб захистити море і стабільність у регіоні.
Читайте також:
“Ми просимо наших партнерів поглибити санкції, які зашкодили російській економіці та їхній можливості боротися. Тільки жорсткіші санкції можуть призвести до миру. Для того, щоб був мир, ми маємо націлюватися на ключові сектори: нафту, військовий сектор, тіньовий флот”, — наголосив заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко.
Нагадаємо, ми повідомляли про те, що Росія продовжує грабувати українські поля, перетворюючи Чорне море на зону небезпеки та мародерства. Лише за 2025 рік окупанти незаконно вивезли близько 2 мільйонів тонн нашого збіжжя, заробляючи на цьому гроші для продовження війни.
Також ми писали про те, що З початку 2026 року українські морські порти обробили понад 15 мільйонів тонн вантажів. Основне навантаження припадає на порти Великої Одеси, які залишаються ключовими для експорту під час війни. Робота портів триває попри постійні атаки на інфраструктуру та ризики для цивільного судноплавства.
-
Суспільство5 днів agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoКомпактний Honor Magic 9 отримає потрійну 200-Мп камеру і батарею 8000 мАг: що відомо про смартфон
-
Суспільство1 тиждень agoДеякі села відрізані від решти території через сильне підтоплення на Одещині
-
Події1 тиждень agoНа міжнародному анімаційному форумі у Франції презентували український мультфільм «Наша Файта»
-
Відбудова1 тиждень agoЩе 13 проєктів у межах Програми відновлення України III отримають фінансування
-
Усі новини1 тиждень agoНРК Mamont – для ЗСУ створили тяжкий наземний дрон – фото
-
Війна1 тиждень agoАеродром Раменське — біля Москви РФ розширює секретну авіабазу
-
Політика1 тиждень agoЯкщо буде чітка дата вступу України до ЄС, Росія не зможе заблокувати це рішення
