Поки Дональд Трамп робить заяви про можливе енергетичне перемир’я, українці продовжують жити під загрозою нових атак на критичну інфраструктуру. Головним залишається питання, чи зможуть сторони досягти конкретних домовленостей і забезпечити їх виконання. Адже навіть тимчасове припинення ударів могло б дати енергетикам більше можливостей для відновлення пошкоджених об’єктів.

Журналісти Новини.LIVE запитали одеситів, чи вірять вони в пропозицію американського президента щодо енергетичного перемир’я.

Реклама

Атаки на енергооб’єкти

Енергетичне перемир’я мало б означати припинення ударів по об’єктах, від яких залежать світло та тепло в домівках українців. Однак поки що йдеться насамперед про політичні заяви, а не про підтверджені результати домовленостей. Тому люди оцінюють цю ініціативу з огляду на те, що відбувається насправді.

“Не вірю в енергетичне перемир’я. Тому що його нема. Вчора в Харкові розбомбили ТЕЦ”, — говорить Сергій.

Окрім самих обстрілів, українців непокоїть і те, чи виконуватимуться можливі домовленості. Адже для реального припинення атак недостатньо лише заяв політичних лідерів. Треба розуміти, як контролюватимуть дотримання перемир’я та що відбуватиметься в разі його порушення.

“Росія перемир’я не буде підтримувати. Мені здається, вона вже його відмінила. Вони ніколи не дотримувались обіцянок своїх”, — каже Рустам.

Домовленості щодо енергетики

Після заяв Дональда Трампа про енергетичне перемир’я увага прикута й до ролі США у можливих переговорах. Однак залишається незрозумілим, на яких умовах сторони могли б домовитися про припинення ударів. 

“Мені здається, Трамп просто привертає до себе увагу таким чином і хоче якось виправдати звинувачення в першу чергу свої у сторону України, яка б’є по НПЗ російським. Тому мені здається, що це не варто уваги такої серйозної і насправді ніякого перемир’я немає. І все ж таки, якщо щось буде конкретне, то тільки зі згоди Зеленського, Путіна, а Трамп вже буде як посередник”, — зазначає Єфим.

Сумніви щодо перемир’я

Попередній досвід заяв про переговори впливає на те, як люди оцінюють перспективи чергових домовленостей. Тому навіть можливість припинення ударів по енергетиці не викликає довіру. 

“Трампа я фільтрую. Ніхто не буде цього дотримуватися. Ніхто ніколи не дотримується перемир’я. Це вже історія, архіви подивіться”, — стверджує Юлія.

Ставлення до енергетичного перемир’я залежить і від того, хто саме виступає з такою ініціативою. Одесити звертають увагу на дії та послідовність рішень політиків. Саме довіра до учасників переговорів визначає, наскільки серйозно вони сприймають можливі домовленості.

“Трампу я зовсім не вірю. Тому що він несерйозна людина. Цим все сказано. Не вірю обіцянкам цим і Путіну також. Жодних не маю надій на енергетичне перемир’я. Є тільки надія на нашого президента”, — пояснює Микола.

Надія на перемир’я

Попри сумніви щодо можливих домовленостей, не всі одесити налаштовані скептично. Навіть тимчасове зниження інтенсивності атак могло б дати людям можливість жити з меншою тривогою за завтрашній день.

“Я дуже сподіваюсь на нього. Вірю чи не вірю — інше питання. Просто дуже хочу, щоб було перемир’я хоча б енергетичне: не бомбили наше світло, воду й інші необхідності”, — ділиться Тамара. 

Навіть якщо удари по енергетичних об’єктах припиняться, наслідки попередніх руйнувань залишатимуться. Для відновлення електростанцій, підстанцій та мереж потрібні час, обладнання й безпечні умови роботи. Тож перемир’я могло б стати можливістю відновити частину пошкодженої енергетичної інфраструктури, але поки підстав для цього немає.

Раніше Новини.LIVE розповідали, чи планують миколаївці залишати місто напередодні складної зими. Частина людей розглядає виїзд через безпекову ситуацію, тоді як інші попри ризики вирішили залишатися вдома.

Також Новини.LIVE розповідали, що одесити хотіли б змінити у своєму місті. Найчастіше містяни звертали увагу на проблеми, які впливають на щоденний комфорт і вигляд Одеси.

На Одещині погодили проведення полювання одразу в семи районах області. Посадовці пояснюють це збільшенням кількості диких хижаків та загрозою для людей і господарств. Однак рішення вже викликало обурення серед захисників тварин. Вони поставили під сумнів наведені владою дані та нагадала про небезпеку пострілів під час війни.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера та на волонтерку Яну Тітаренко.

Реклама

Де дозволили полювання

В Одеській області погодили проведення полювання в сезоні 2026–2027 років. Відповідний спільний наказ видали Одеська обласна військова адміністрація та оперативно-тактичне угруповання “Одеса”. Полювати дозволили в семи районах: 

• Березівському; 
• Білгород-Дністровському; 
• Одеському; 
• Роздільнянському; 
• Ізмаїльському; 
• Подільському; 
• Болградському.

В ОВА пояснили, що таке рішення ухвалили через збільшення кількості диких тварин. За даними адміністрації, останніми роками популяція хижих м’ясоїдних тварин в області зросла приблизно на 30%, а хижих хутрових — у півтора раза. Йдеться про лисиць, вовків, шакалів та єнотоподібних собак.

Посадовці стверджують, що це створює небезпеку для людей, домашніх тварин і сільського господарства. Зокрема, жителі громад неодноразово скаржилися на шакалів, яких помічали біля житлових будинків, у місцях відпочинку та на подвір’ях. Також дикі тварини завдають шкоди посівам. Жителів області закликали дотримуватися правил безпеки під час полювання з урахуванням обмежень воєнного стану.

Реакція зоозахисників

Дозвіл на полювання викликав різку реакцію зоозахисників. Волонтерка Яна Тітаренко звинуватила обласну владу в байдужості до тварин, які й без того страждають через війну. Також активістка поставила під сумнів достовірність даних про збільшення чисельності хижаків.

Вона розкритикувавши рішення дозволити полювання під час повномасштабного вторгнення. На її думку, охочих полювати варто було б передусім перевірити щодо можливості проходження військової служби.

“На підставі липових паперів про чисельність ви даєте дозвіл на вбивство тварин, які і так страдають через війну? А про людей ви подумали? Як зараз населення сприймає звуки пострілів?”, — йдеться у дописі Тітаренко.

Як відреагували соцмережі

Під дописом зоозахисниці користувачі соцмереж переважно розкритикували дозвіл на полювання. Люди обурюються, що під час війни, коли щодня лунають вибухи, в області ще й дозволяють використовувати мисливську зброю. Дехто називає таке рішення жорстоким щодо тварин, які також страждають від бойових дій.

“У нас, на жаль, теж дали дозвіл, Березівка… Навкруги стільки горя, смертей, а їм би тільки повбивати когось, побігати”, — написала одна із коментаторок.

До обговорення долучився й еколог Іван Русєв. Він розкритикував полювання не лише через війну, а й через складну екологічну ситуацію в дельті Дністра, де спостерігається критична нестача води.

“Полювання на тварин, коли в дельті Дністра криза із-за критичної нестачі води в Дністрі, а також полювання під час війни — це дикунство і аморальні вчинки не тільки мисливців, але і самої злочинної влади”, — написав Іван Русєв.

 

Як повідомляли Новини.LIVE, територія Одеського зоопарку опинилася під загрозою забудови. Забудовник вже кілька років претендує на землю, де може з’явитися готель або інший об’єкт. Звіринець переживає складні часи, а коштів на розширення вольєрів і підтримку території бракує.

Також Новини.LIVE писали, що навесні у Національному природному парку “Тузлівські лимани” на Одещині помітили перші зграї рожевих фламінго. Птахи прилетіли з боку Чорного моря наприкінці лютого. Екологи сподіваються, що цього року їм вдасться успішно загніздитися.

У Чорному морі поблизу Болгарії дрони атакували два судна. Одне з них затонуло, а з іншого вдалося врятувати весь екіпаж, серед якого були українці. Болгарська влада з’ясовує обставини атак і просить міжнародних партнерів допомогти розслідувати інциденти та посилити захист морського й повітряного простору.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на болгарського прем’єр-міністр Румена Радева та Міністерство закордонних справ України.

Реклама

Що відомо про атаку на судна

За словами прем’єр-міністра Болгарії Румена Радева, сигнал про судно, яке зазнало лиха поблизу міста Бяла, надійшов о 01:30. За інформацією екіпажу, три повітряні дрони вдарили по палубі та борту судна.

“Відразу після задіяння наших аварійно-рятувальних засобів прикордонна поліція врятувала увесь екіпаж судна з 7 громадян України та 8 громадян Азербайджану”, — повідомив Радев.

Йдеться про “Челсі 3”, яке належить Україні, зареєстроване в Одесі та ходить під прапором Мальти. Усіх 15 членів екіпажу доставили до порту Варни. П’ятьом із них надають медичну допомогу через легкі поранення.

Одне судно затонуло

Болгарська влада також отримала інформацію про ще одне уражене судно. Воно перебувало приблизно за 17 морських миль на схід від Крапеца.

“За інформацією на цей момент, судно затонуло. Є один врятований член екіпажу. Ми тільки з’ясовуємо ситуацію”, — заявив Румен Радев.

Обставини інциденту та інші подробиці на момент заяви ще з’ясовували.

Виклик посла РФ

Болгарська влада поки не має достатніх доказів, щоб звинуватити конкретну країну в атаках. Водночас Радев заявив, що їхні наслідки вигідні Росії.

“Ми не маємо беззаперечних та чітких доказів, щоб висунути звинувачення жодній зі сторін. Але логіка вказує, що результат на користь Російської Федерації”, — наголосив прем’єр-міністр Болгарії.

Радев анонсував розмову з російською посолкою Валєнтіною Мітрофановою. Також він планує обговорити ситуацію з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

Болгарія просить міжнародних партнерів допомогти розслідувати атаки, встановити походження дронів і посилити спостереження за морським та повітряним простором.

Реакція України

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував на атаки та закликав міжнародних партнерів посилити санкційний тиск на Росію. Він наголосив на необхідності захистити свободу судноплавства та притягнути Москву до відповідальності.

“Чорне море є життєво важливою артерією глобальної продовольчої безпеки. Росія атакує його, аби перетворити голод на зброю та тримати світ у заручниках”, — заявив Сибіга.

За словами глави МЗС, атака, внаслідок якої постраждали українці й азербайджанці, демонструє свідому зневагу Росії до життя цивільних.

Як повідомляли Новини.LIVE, 3 жовтня російські війська атакували цивільне вантажне судно під прапором Ліберії, яке перебувало в одному з портів Одещини. Унаслідок удару загинув матрос-моторист, ще троє членів екіпажу отримали поранення. 

Також Новини.LIVE писали, що президент України Володимир Зелененький повідомив, що російські війська завдали удару двома дронами по цивільному судну під турецьким прапором, яке перевозило кукурудзу. Атака сталася в нейтральних водах. На борту перебували громадяни Азербайджану та Індії.