Одеса
Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни
Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій
Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?
Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.
Читайте також:
— Що для вас 1 квітня?
— Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.
— Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?
— Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.
— Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?
— Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.
— Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?
— Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.
— Чи змінилося щось у глядачах за три роки?
— Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.
— Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?
— Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.
— Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?
— Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.
— Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?
— Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.
— Яким ви бачите майбутнє України після війни?
— Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.
Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.
Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики. А також про те, як розіграти коханого 1 квітня.
Одеса
Одещина без світла: росіяни 14 листопада атакували підстанцію ДТЕК
Наслідки атаки на енергооб’єкт в Одеській області. Фото: ДТЕК Одеські електромережі
Вранці 14 листопада росіяни знову вдарили по енергетичній інфраструктурі Одещини. Цього разу під ударом опинився об’єкт ДТЕК на півночі області, через що майже 50 тисяч родин залишилися без електрики. Енергетики вже розпочали ремонт, однак швидко повернути світло буде складно. Обладнання на цьому об’єкті неодноразово зазнавало пошкоджень.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на ДТЕК Одеські електромережі.
Реклама
Коли повернуть світло
За інформацією ДТЕК Одеські електромережі, влучання сталося у Подільському районі. Фахівці змогли розпочати ремонт лише тоді, коли дозволила безпекова ситуація. Спочатку вони взялися оглядати вціліле обладнання та розбирати завали. Тепер енергетики працюють над відновленням пошкодженого об’єкта.
В компанії кажуть, що роботи можуть затягнутися, адже росіяни вже неодноразово обстрілювали цей об’єкт. Після попередніх атак на його відновлення щоразу був потрібен тривалий час. Ситуацію ускладнюють повітряні тривоги, які заважають ремонтним бригадам працювати безперервно. Коли саме електропостачання відновлять для всіх споживачів, у компанії поки не повідомили.
Графіки відключень на Одещині
Крім наслідків ранкової атаки, 14 листопада в Одеській області діють стабілізаційні відключення світла. Відповідну команду ДТЕК отримав від Укренерго. Графіки можуть змінюватися протягом доби, тому жителям області радять перевіряти інформацію за своєю адресою. Це стосується як планових відключень, так і орієнтовних термінів відновлення електропостачання після обстрілів. Дізнатися, коли має з’явитися світло, можна через сайт ДТЕК Одеські електромережі, Telegram-бот або Viber.
Читайте також:
Раніше Новини.LIVE писали про загрозу тривалого блекауту в Одесі. Енергетичний експерт Андріан Прокіп попередив, що росіяни можуть спробувати від’єднати місто від об’єднаної енергосистеми, пошкодивши ключові лінії електропередачі. Одеса особливо вразлива через своє географічне розташування та нестачу власної генерації, тому значною мірою залежить від електроенергії з інших регіонів. Якщо окупантам вдасться порушити ці сполучення, місто може залишитися без стабільного електропостачання на кілька днів, тиждень або навіть два тижні. Експерт наголосив, що подібна загроза існує також для Києва, Дніпра, Чернігова, Сум і Харкова. В Одесі тривале знеструмлення може вплинути не лише на освітлення будинків, а й на водопостачання, адже для роботи насосів потрібна електрика.
Також Новини.LIVE повідомляли про початок опалювального сезону в Одесі. Тепло почали подавати 9 листопада, спершу до шкіл, дитсадків і лікарень. Великі котельні планують запуститися 16-17 листопада. За попереднім графіком, більшість житлових будинків має бути підключена до опалення 18-20 листопада.
Крім того, Новини.LIVE розповідали про наслідки атаки росіян на Одесу 13 листопада. Окупанти вбили двох людей, ще семеро зазнали поранень. П’ятьох постраждалих госпіталізували, один із них перебував у важкому стані. Росіяни пошкодили приватні будинки, автомобілі та ветеринарну клініку.
Одеса
Одеський суд визнав незаконним розшук моряка через ВЛК
Додаток Резерв+ відкритий на телефоні. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
В Одесі суд визнав незаконним внесення моряка до розшуку ТЦК за непроходження військово-лікарської комісії. На момент появи відповідного статусу в Резерв+ чоловік працював на судні за кордоном. В територіальному центрі комплектування не змогли довести, що належним чином викликали його на медогляд, тому суд зобов’язав прибрати запис про порушення.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на рішення Одеського окружного адміністративного суду.
Реклама
Моряка оголосили в розшук
За матеріалами справи, чоловік із 13 травня 2025 року працював другим помічником капітана на судні Chelsea-3 під прапором Мальти. Він перебував у тривалому морському рейсі за трудовим контрактом. Однак 16 вересня 2025 року в застосунку Резерв+ з’явилася інформація про порушення ним правил військового обліку. Причиною зазначили непроходження або відмову від проходження військово-лікарської комісії. Також чоловік побачив повідомлення, що його розшукує ТЦК.
Чоловік оскаржував розшук
У листопаді 2025 року представниця моряка звернулася до ТЦК із документами, що підтверджували його перебування на судні за межами України. Вона просила визнати причину неявки поважною та прибрати інформацію про розшук. У відповіді ТЦК повідомили, що чоловік порушив правила військового обліку та повинен особисто з’явитися для вирішення адміністративної відповідальності. Йому запропонували взяти військово-облікові, медичні та інші документи, які можуть спростувати порушення.
Після цього моряк надсилав додаткові звернення електронною поштою. Він передав інформацію Державній прикордонній службі про перетин кордону та документи, що підтверджували роботу за кордоном. Попри звернення, запис про порушення залишився в реєстрі. Тоді чоловік подав позов до суду.
Читайте також:
Суд підтримав моряка
Під час розгляду справи суд перевірив, чи мав ТЦК підстави вважати, що моряк не виконав законний виклик. Виявилося, що територіальний центр комплектування не надав доказів вручення чоловікові повістки. У матеріалах не було ані підтвердження особистого вручення, ані документів про належне поштове повідомлення. Також ТЦК не довів, що чоловікові видавали направлення на військово-лікарську комісію. Натомість інформація Державної прикордонної служби підтвердила, що моряк виїжджав за кордон на судні Chelsea-3, зокрема 15 травня, 5 липня та 3 вересня 2025 року. Суд встановив, що самого запису в Резерв+ про порушення недостатньо для підтвердження законності розшуку.
Яке рішення виніс суд
Одеський окружний адміністративний суд повністю задовольнив позов моряка. Дії ТЦК щодо внесення інформації про порушення правил військового обліку визнали протиправними. Суд зобов’язав територіальний центр комплектування:
- прибрати з реєстру запис про порушення правил військового обліку;
- повідомити Національну поліцію про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення чоловіка;
- внести до реєстру актуальні відомості про перетин моряком державного кордону.
Крім того, на користь чоловіка постановили стягнути 1 331,20 грн судового збору за рахунок бюджетних коштів відповідача.
Раніше Новини.LIVE писали про незрячого одесита, якого повторно внесли до військового обліку та оголосили в розшук. У лютому 2026 року суд визнав такі дії ТЦК протиправними. Однак 14 березня чоловіка примусово доправили до центру комплектування, де, за його словами, утримували майже п’ять діб. Представник ТЦК пояснив, що на момент затримання рішення суду ще не набрало законної сили.
Також Новини.LIVE розповідали, що в Одесі суд скасував мобілізацію чоловіка, який мав непогашену судимість за злочин проти основ національної безпеки. Попри наявність відповідних відомостей у державному реєстрі, ТЦК призвав його на службу. Суд визнав мобілізацію незаконною, скасував наказ про призов та зобов’язав військову частину виключити чоловіка зі списків особового складу.
Новини.LIVE повідомляли, що в Одесі чоловік оскаржив штраф у 17 тисяч гривень за нібито несвоєчасне оновлення військово-облікових даних. Він прийшов до ТЦК, щоб оформити відстрочку через догляд за матір’ю з інвалідністю, однак отримав штраф. У суді чоловік показав дані із застосунку “Резерв+”, які підтверджували своєчасне оновлення інформації. Суд скасував штраф і закрив провадження у справі.
Одеса
Росіяни змінили тактику атак дронами на Одесу: яка загроза для міста
Український військовий біля артилерійської установки. Фото ілюстративне: 33-тя окрема механізована бригада ЗСУ
Росіяни змінили спосіб застосування реактивних дронів під час атак на Одесу та південь України. Безпілотники можуть наближатися до цілей із вимкненими двигунами, а їхні маршрути стали складнішими для української ППО. Наразі захисники неба вже перевірили одну з версій щодо будови цих дронів і випробовують нові засоби перехоплення.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на заяву речника Української добровольчої армії, командира добровольчого формування “Одеса” Сергія Братчука в етері телемарафону “Ми — Україна”.
Реклама
Дрони змінили характер польоту
За словами Сергія Братчука, військові, які захищають небо Одеси та півдня України, намагалися з’ясувати, чому російські реактивні дрони змінили характер польоту. Для цього фахівці дослідили їхню конструкцію.
“Була ще одна версія, ми теж її розглядали, в тому числі як представники саме підрозділів, які захищають небо Одеси і півдня нашої держави, що, можливо, там ворог якийсь додатковий двигун поставив. Але експертизи відповідні показали, що його там немає”, — розповів Сергій Братчук.
Речник каже, що під час спостережень за безпілотниками захисники звернули увагу й на те, як вони поводяться безпосередньо перед атакою, а саме вимикають двигун. Після цього дрон продовжує рухатися за інерцією. Через це він стає тихішим, що додатково ускладнює його перехоплення.
Читайте також:
Дрони стало складніше збивати
Крім того, російські реактивні безпілотники створюють труднощі для мобільних вогневих груп не лише через високу швидкість. Сергій Братчук пояснив, що військовим доводиться враховувати й особливості місцевості, над якою пролітають цілі.
“Надзвичайно складно в цьому плані працювати, тому що ворог фактично маршрути будує, заходить через житлову забудову. І це ускладнює роботу, в тому числі і мобільних вогневих груп”, — сказав речник.
Ще одна проблема, за словами Сергія Братчука, — це висота польоту. Російські загарбники можуть спрямовувати дрони як дуже низько, так і на висоті двох кілометрів та вище. У другому випадку уразити їх з важкого кулемета практично неможливо.
Як військові збивають дрони
Нині важливу роль у знищенні реактивних безпілотників відіграє українська авіація. До захисту неба також залучають мобільні вогневі групи та дрони-перехоплювачі. Сергій Братчук повідомив, що українські бійці вже тестують новий перехоплювач. Його розробляють для боротьби зі швидкісними повітряними цілями.
“Намагаємося вийти на ті швидкості, які дозволять боротися саме з реактивними цими повітряними цілями, для того, щоб збивати їх раніше, на вищих висотах, на тих швидкостях, на яких вони летять”, — розповів Сергій Братчук.
За його словами, знищувати реактивні безпілотники потрібно до того, як вони почнуть заходити на ціль. Адже на завершальному етапі польоту перехопити їх надзвичайно складно.
Новини.LIVE раніше розповідали, що росіяни продовжують атакувати мости, порти та енергетичну інфраструктуру Одещини. За словами Сергія Братчука, під загрозою залишаються мости поблизу Маяків і Затоки, а також портові об’єкти. Окупанти намагаються порушити транспортне сполучення та ускладнити роботу підприємств.
Також Новини.LIVE писали, чому Одеса ризикує залишитися без стабільного електропостачання на тривалий час. Енергетичний експерт Андріан Прокіп пояснив, що місто залежить від електроенергії з інших регіонів і не має достатньої власної генерації. Якщо росіяни пошкодять ключові лінії електропередачі, відключення можуть тривати до двох тижнів.
Крім того, Новини.LIVE повідомляли, що вранці 14 листопада росіяни вдарили по енергетичному об’єкту в Подільському районі Одещини. Вони пошкодили обладнання ДТЕК, через що майже 50 тисяч родин залишилися без електрики. Енергетики розпочали ремонт, проте відновлення ускладнюють повторні атаки росіян та повітряні тривоги, під час яких фахівці змушені припиняти роботу.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Одеса1 тиждень agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Війна1 тиждень agoПам’яті старшого сержанта Ольги Таран (позивний «Зима»)
-
Відбудова4 дні agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Політика1 тиждень agoСибіга у Парижі зустрівся з Рубіо на полях G7
-
Відбудова1 тиждень agoбанки профінансували проєкти на ₴73 мільярди
