Connect with us

Одеса

Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни

Published

on


Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій

Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?

Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.

Читайте також:

Що для вас 1 квітня?

Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.

Директор театру “Маски” Борис Барський про 1  квітня. Фото: Новини.LIVE

Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?

Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.

Директор театру “Маски” Борис Барський про плани на 1 квітня. Фото: Новини.LIVE

Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?

Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.

Фігурки театру “Маски”. Фото: Новини.LIVE

Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?

Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.

Директор театру “Маски” Борис Барський про гумор. Фото: Новини.LIVE

Чи змінилося щось у глядачах за три роки?

Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.

Плакат театру “Маски”. Фото: Новини.LIVE

Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?

Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.

Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?

Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.

Директор театру “Маски” Борис Барський про друзів, які підтримали під час війни. Фото: Новини.LIVE

Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?

Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.

Яким ви бачите майбутнє України після війни?

Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.

Директор театру “Маски” Борис Барський про майбутнє України. Фото: Новини.LIVE

Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.

Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики.  А також про те, як розіграти коханого 1 квітня. 



Джерело

Одеса

Компенсації за зруйновані квартири у пам’ятках Одеси

Published

on


Розбитий будинок в Одесі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

В Одесі мешканці пошкоджених російськими ударами пам’яток архітектури зіткнулися з проблемою при оформленні компенсацій. Сам будинок мають зберегти та відбудувати, але окремі квартири всередині нього можуть бути повністю зруйновані. Через це власники такого житла не могли отримати житлові сертифікати.

Про це повідомляють Новини.LIVE з посиланням на Одеську міську раду.

Реклама

Чому люди не могли отримати компенсацію

За словами першого заступника Одеського міського голови Олександра Філатова, проблема стосується понад двох десятків мешканців міських пам’яток архітектури.

Причина в різних вимогах законодавства. Якщо історичний будинок частково зберігся, його не можна просто визнати знищеним — пам’ятку мають реставрувати. Але всередині такого будинку може бути квартира, від якої після російського удару фактично нічого не залишилося.

Саме така ситуація виникла на Приморській, 4. У будинку 20 квартир, дві з них повністю зруйновані. Водночас сама будівля залишається пам’яткою архітектури та має бути відновлена.

Читайте також:

Для отримання житлового сертифіката власник повинен припинити право власності на знищену квартиру. Раніше саме на цьому етапі й виникала проблема: квартира знищена, а будинок юридично продовжує існувати.

Як тепер оформлятимуть компенсацію

У місті напрацювали механізм, який має розв’язати цю проблему. Спочатку квартиру обстежуватимуть технічні експерти. Якщо несучі конструкції зруйновані, а відремонтувати житло неможливо або недоцільно, у звіті квартиру зможуть визначити як знищену.

Далі документи розглядатимуть фахівці з охорони культурної спадщини. Після відповідного висновку міська комісія зможе ухвалити рішення про надання власнику житлового сертифіката.

Сам історичний будинок при цьому не списуватимуть і не виключатимуть із переліку пам’яток. Його надалі зможуть комплексно реставрувати.

Одеса під ударами РФ

Росія атакує Одесу майже щодня від початку вересня. Я повідомляли Новини.LIVE, 1 вересня, росіяни обстріляли Одеську ТЕЦ. Крім того, у ніч на 2 вересня російські окупанти застосували БпЛА, ракети та КАБи: постраждали восьмеро людей, серед них дитина. В Одесі пошкоджено 24-поверхівку, два ліцеї та інші будівлі. Удар по енергетиці залишив без електроенергії понад 350 тисяч родин Одеського району та спричинив проблеми з електротранспортом.

Також Новини.LIVE писали, що 3 вересня був атакований 21-поверховий житловий будинок в Одесі. Унаслідок обстрілу пошкоджено 20 квартир із 10-го до 17-го поверху, постраждали 17 людей, серед них троє дітей.

Пізніше, 4 вересня, в Одесі та Одеському районі росіяни дронами та ракетами пошкодили багатоповерхівки, приватні будинки, автомобілі та іншу цивільну інфраструктуру; одна людина загинула, щонайменше шестеро постраждали.



Джерело

Continue Reading

Одеса

База морських дронів РФ у Криму: що під загрозою в Одесі

Published

on


Російські окупанти оглядають морський дрон. Фото ілюстративне: росЗМІ

Росіяни створюють у тимчасово окупованому Криму інфраструктуру для морських безпілотників. На березі Донузлава вже виявили щонайменше 21 укриття для таких катерів. Військові експерти припускають, що їх можуть використовувати для атак на цивільні судна та портову інфраструктуру Великої Одеси.

Про це інформують Новини.LIVE з посиланням на інтерв’ю капітана першого рангу запасу ВМС Андрія Риженка в ефірі телеканалу “Ми — Україна”.

Реклама

Для чого Росії морські дрони

За словами Андрія Риженка, росіяни фактично перейняли український досвід використання морських безекіпажних катерів. Однак застосовувати їх так само, як Україна проти Чорноморського флоту РФ, окупанти не можуть: біля українського узбережжя немає відповідних бойових кораблів, які могли б стати основними цілями для таких атак.

“Очевидно, що БЕКи їм потрібні для ударів по цивільних суднах, для того, щоб переривати судноплавство з портів Великої Одеси”, — зазначив Андрій Риженко.

Нову інфраструктуру для морських дронів росіяни створюють на Донузлаві в західній частині окупованого Криму. Андрій Риженко звернув увагу, що звідти відносно невелика відстань до підконтрольного Україні узбережжя, тому за розвитком цієї бази необхідно стежити вже зараз.

Читайте також:

“Ці ударні морські дрони, скоріш за все, будуть призначені для того, щоб не дати нам можливості відновити судноплавство і вражати портову інфраструктуру в наших портах”, — сказав Андрій Риженко.

Скільки дронів Росія може розмістити у Криму

Нову інфраструктуру росіяни облаштовують на березі озера Донузлав поблизу Новоозерного. OSINT-аналітики виявили там щонайменше 21 укріплений елінг, які можуть використовувати для зберігання та підготовки безекіпажних катерів. Будувати їх почали ще у лютому 2026 року. Андрій Риженко припускає, що можливості цієї бази не обмежуються двома десятками катерів. 

“Я думаю, що можна казати про те, що там можна розташувати близько сотні цих дронів”, — зазначив Андрій Риженко.

Водночас Донузлав має особливість, яка робить російські катери вразливими. Щоб потрапити у відкрите море, вони мають вийти з озера через вузьку горловину. Крім того, місцевість навколо бази рівнинна, тому приховати велику кількість безекіпажних катерів складніше.

Андрій Риженко нагадав, що саме в Донузлаві перебував російський ракетний катер “Івановець”, який українські сили уразили морськими дронами Magura під час його спроби вийти з озера. На його думку, розташування нової російської бази також може дозволити українським силам перехоплювати ворожі катери ще на виході в море.

Раніше Новини.LIVE писали, що Одеса залишається важливою ціллю для російських військових через її роль у морському експорті України. Водночас противник не має можливості провести повноцінну морську блокаду, тому намагається тиснути ударами по портовій та іншій інфраструктурі.

Також Новини.LIVE повідомляли, що днями у Криму українські сили уразили російський “Бастіон”. Цей комплекс є носієм ракет “Онікс” та “Циркон”, які російські військові використовують для ударів по Україні. Це вже друга знищена така установка. Наприкінці серпня на тимчасово окупованому півострові Військово-морські сили ЗСУ уразили стартові позиції та місце дислокації берегового ракетного комплексу “Бастіон”.



Джерело

Continue Reading

Одеса

КАБи стали новою загрозою для Одеси: чому РФ додала їх до атак

Published

on


Запуск балістичної ракети. Фото ілюстративне: росЗМІ

Російські військові розширюють можливості для ударів по Одесі — тепер до ракет і безпілотників додалися ще й керовані авіабомби, які окупанти запускають з Криму. Через близькість окупованого півострова особливу загрозу для Одеси становить балістика, адже після пуску в містян залишається вкрай мало часу на реагування.

Про це інформують Новини.LIVE з посиланням на інтерв’ю речника ВМС ЗСУ Дмитра Плетенчука в ефірі телемарафону “Ми — Україна”.

Реклама

Чому росіяни почали застосовувати КАБи по Одесі

Раніше росіяни не застосовували КАБи на одеському напрямку. За словами Дмитра Плетенчука, тепер їм вдалося розширити можливості цієї зброї завдяки новим технічним рішенням. Дмитро Плетенчук, каже, що російські військові намагаються підтримувати високий темп атак по Одесі, однак постійно використовувати для цього лише ракети потребує значних ресурсів. Реактивні безпілотники також залишаються дорогим засобом ураження. Саме тому росіяни розширюють набір зброї для ударів.

“Обстрілювати лише ракетами досить дорого. Дрони реактивні теж недешевий засіб доволі. Можливо, це і є причиною, чому вони вирішили асортимент, так би мовити, збільшити”, — пояснив Дмитро Плетенчук.

Зазначимо, що Росія вперше застосувала керовані авіабомби для удару по Одещині 24 жовтня 2025 року. Тоді з літака Су-34 над акваторією Чорного моря запустили три КАБи з підвищеною дальністю ураження. Сили протиповітряної оборони збили дві авіабомби, ще одна впала на відкритій місцевості. Руйнувань і постраждалих унаслідок атаки не було. 

Читайте також:

Скільки летить балістика з Криму до Одеси

Окупований Крим росіяни використовують для розміщення авіації, безпілотників та ракетних комплексів. Через невелику відстань до Одеси при запуску балістики часу на реагування залишається вкрай мало.

“Тут польотний час складає з Криму для балістики півтори-дві хвилини. Тому з якої саме точки пускати — це не стоїть як критичне питання”, — сказав Дмитро Плетенчук.

За його словами, росіяни фактично перетворили окупований півострів на велику військову базу. Там розміщена авіація, звідти запускають балістичні ракети та безпілотники. Дмитро Плетенчук наголосив, що ефективніше знищувати самі засоби, якими росіяни завдають ударів, ніж уже запущені ракети та безпілотники.

“Вбити лучника завжди краще, ніж відбивати його стріли. І про це вже на всіх рівнях каже керівництво нашої країни і військове керівництво. І цю тактику ми з вами спостерігаємо”, — зазначив Дмитро Плетенчук.

Як писали раніше Новини.LIVE днями у Криму українські сили уразили російський “Бастіон”. Цей комплекс є носієм ракет “Онікс” та “Циркон”, які російські військові використовують для ударів по Україні. Це вже була друга знищена така установка за літо. Наприкінці серпня на тимчасово окупованому півострові Військово-морські сили ЗСУ уразили стартові позиції та місце дислокації берегового ракетного комплексу “Бастіон”.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.