Connect with us

Одеса

Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни

Published

on


Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій

Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?

Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.

Читайте також:

Що для вас 1 квітня?

Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.

Директор театру “Маски” Борис Барський про 1  квітня. Фото: Новини.LIVE

Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?

Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.

Директор театру “Маски” Борис Барський про плани на 1 квітня. Фото: Новини.LIVE

Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?

Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.

Фігурки театру “Маски”. Фото: Новини.LIVE

Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?

Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.

Директор театру “Маски” Борис Барський про гумор. Фото: Новини.LIVE

Чи змінилося щось у глядачах за три роки?

Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.

Плакат театру “Маски”. Фото: Новини.LIVE

Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?

Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.

Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?

Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.

Директор театру “Маски” Борис Барський про друзів, які підтримали під час війни. Фото: Новини.LIVE

Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?

Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.

Яким ви бачите майбутнє України після війни?

Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.

Директор театру “Маски” Борис Барський про майбутнє України. Фото: Новини.LIVE

Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.

Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики.  А також про те, як розіграти коханого 1 квітня. 



Джерело

Одеса

Техогляд авто для поїздки з Одещини до Румунії: що потрібно

Published

on


Прикордонник перевіряє документи. Фото ілюстративне: Poliţia de Frontieră Română

Водіям з Одещини, які планують їхати власним автомобілем до Румунії, варто перевірити документи ще до виїзду. Крім посвідчення водія та техпаспорта, румунські прикордонники можуть вимагати підтвердження чинного технічного огляду машини.

Про це повідомляють Новини.LIVE з посиланням на Прикордонну поліцію Румунії.

Реклама

Що вимагають від українських водіїв у Румунії

Румунська прикордонна поліція наголошує, що автомобілі, зареєстровані в інших країнах, можуть перетинати кордон і рухатися дорогами Румунії лише за умови, що відповідають технічним вимогам. Підтвердженням цього є чинний періодичний технічний огляд і відповідний сертифікат.

Ця вимога для іноземних автомобілів не нова. Вона передбачена румунськими правилами дорожнього руху, а Прикордонна поліція Румунії нагадує про неї у своїх роз’ясненнях. Румунська сторона пояснює це також положеннями Віденської конвенції про дорожній рух 1968 року. Рух дорогами загального користування автомобілів без чинного періодичного технічного огляду або з простроченим техоглядом заборонений.

Чому техогляд знову став обов’язковим

Зазначимо, що після початку повномасштабної війни Румунія спростила низку процедур для українців, які виїжджали з країни та шукали захисту в ЄС. Тоді на відсутність сертифіката не звертали уваги. Однак уже на початку 2025 року цю вимогу знову ввели, а 31 серпня 2026 року Прикордонна поліція Румунії оновила роз’яснення щодо в’їзду та пересування країною автомобілів з іноземною реєстрацією. У ньому окремо зазначено, що для руху дорогами Румунії водій повинен мати підтвердження чинного періодичного техогляду.

Читайте також:

Де на Одещині можна перетнути кордон із Румунією

Безпосередньо з Одещини до Румунії можна потрапити через міжнародний пункт пропуску “Орлівка — Ісакча”. Це поромна переправа через Дунай, яка сполучає українську Орлівку в Ізмаїльському районі з румунським містом Ісакча.

Які документи взяти в дорогу

Перед поїздкою до Румунії на автомобілі варто перевірити не тільки документи на машину, а й весь комплект паперів, необхідних водієві.

Для перетину кордону потрібно мати:

  • дійсний документ для перетину державного кордону;
  • водійське посвідчення відповідної категорії;
  • свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
  • державні номерні знаки встановленого зразка;
  • чинний страховий поліс “Зелена картка”;
  • протокол або сертифікат проходження технічного огляду автомобіля.

Якщо автомобіль зареєстрований не на водія, який виїжджає за кордон, варто також мати документи, що підтверджують право користування транспортним засобом.

Раніше Новини.LIVE писали, що у Затоці хочуть звести новий суміщений естакадний міст для сполучення з Бессарабією. Його пропонують розташувати північніше акваторії Білгород-Дністровського морського порту, у частині лиману, де немає інтенсивного руху великих суден.

Також Новини.LIVE повідомляли, що на українсько-молдовському кордоні тимчасово змінюють організацію контролю, зокрема у пункті пропуску Рені — Джурджулешти на Одещині. Від сьогодні молдовські митники та прикордонники, які працювали на території України, повертаються на молдовську сторону через безпекові ризики.



Джерело

Continue Reading

Одеса

В Одесі батьків просять не вести дітей до шкіл під час тривоги

Published

on


Діти в школі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

В Одесі триває довготривала повітряна тривога, через що батьків закликають не поспішати вести дітей до закладів освіти. Якщо є можливість, школярів радять залишити вдома. Для дітей, яких немає кому залишити вдома, працюватимуть чергові групи. Під час тривоги вони перебуватимуть в укриттях закладів освіти.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на департамент освіти та науки Одеської міської ради.

Реклама

Що кажуть батькам

У Департаменті освіти Одеської міської ради звернулися до батьків із проханням дочекатися відбою повітряної тривоги. Там також радять звернути увагу на самопочуття дитини та, за можливості, залишити її сьогодні вдома. Водночас для школярів, яких батьки не можуть залишити вдома, у закладах освіти працюватимуть чергові групи. Під час повітряної тривоги діти перебуватимуть в укриттях.

Робота після відбою

Після відбою кожен заклад освіти працюватиме відповідно до безпекової ситуації та затвердженого алгоритму. Про режим роботи батьків повідомлять у класних і батьківських чатах. У департаменті наголосили, що безпека дітей зараз є пріоритетом.

“Сьогодні безпека дітей — понад усе. Бережіть себе та своїх дітей!”, — йдеться у повідомленні.

Читайте також:

Тривоги на Одещині

За ніч на Одещині кілька разів лунав сигнал повітряної тривоги. Перша пролунала в Одеському та Білгород-Дністровському районах пролунала о 23:01 13 вересня через ракетну загрозу. О 23:15 повідомили про пуски КАБ тактичною авіацією. Відбій оголосили о 23:25. Наступну ракетну загрозу оголосили о 00:39 14 вересня в Одеському та Білгород-Дністровському районах. Відбій в обох районах пролунав о 01:00.

Вранці тривоги через дрони почали оголошувати знову. О 05:46 дронову загрозу оголосили в Одеському районі, а о 05:47 повідомили про ударні БпЛА, які прямували курсом на Білгород-Дністровський район. О 06:26 дронову загрозу оголосили в Березівському та Роздільнянському районах. О 07:02 — у Подільському районі.

О 08:23 в Одеському районі оголосили ракетну загрозу. Уже о 08:58 там знову повідомили про дронову небезпеку. О 09:00 стало відомо про ударні БпЛА в районі Ширяєвого, які рухалися північним курсом.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі завершили пошуково-рятувальні роботи у 25-поверхівці, яку росіяни атакували вранці 12 вересня. Рятувальники розбирали зруйновані конструкції на верхніх поверхах і шукали людей під завалами. На 21-му поверсі знайшли тіла двох загиблих.

Також Новини.LIVE писали, що росіяни в ніч та вранці 13 вересня масовано атакували Одесу. В одному з пошкоджених будинків під час вибуху перебувала родина з дітьми. Люди не встигли спуститися до паркінгу, а після удару квартиру заповнив дим та повилітали вікна.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Українське зерно продають у збиток через блокування портів

Published

on


Завантаження зерна на корабель. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

Українські аграрії ризикують зустріти 2027 рік із залишками врожаю. Навіть після відновлення морського експорту порти не зможуть працювати на колишніх потужностях через пошкодження. Це вже позначається на цінах: частину зерна фермери змушені продавати за собівартістю або навіть у збиток. Через це навантаження на порти залишатиметься критичним.

Про це в ефірі Ранок.LIVE розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Реклама

Проблеми портів

За словами Марчукв відновлення роботи морського коридору саме по собі не вирішить проблему експорту. За його словами, для повернення до роботи після відкриття моря Україні знадобиться близько місяця або трохи більше. Водночас портова інфраструктура зазнала значних пошкоджень, тому колишніх обсягів відвантаження досягти не вдасться. За оцінкою Марчука, за нормальної роботи українським портам потрібно щомісяця експортувати щонайменше 6–7 млн тонн, щоб вивозити новий урожай і перехідні залишки.

Однак після відновлення морського експорту в кращому випадку вдасться відвантажувати близько 4,5 млн тонн на місяць.

“В умовах хорошого нового врожаю і ще перехідних залишків минулого сезону нам щомісяця потрібно відвантажувати не менше 6–7 мільйонів тонн. А коли море відновиться, у кращому випадку нам вдасться експортувати близько 4,5 мільйонів тонн”, — зазначив Марчук.

Читайте також:

Зерно продають дешевше

Через нестачу портових потужностей Україна може увійти в новий маркетинговий рік у липні 2027-го з нереалізованими запасами. Водночас Марчук наголосив, що відновлення морського експорту все одно буде важливим, оскільки без нього залишки були б значно більшими.

Проблема вже впливає на доходи аграріїв. Через обмежені можливості для вивезення врожаю виробники змушені погоджуватися на нижчі ціни.

“Товаровиробники продають свої культури в кращому випадку в ціну собівартості, якщо є така можливість. Але переважно зерно грубо продається в збиток”, — сказав Марчук.

За його словами, морський експорт важливо відновити незалежно від того, станеться це у вересні, жовтні чи листопаді. Порти мають працювати і взимку, адже саме морські перевезення дають змогу вивозити зернові та олійні культури й приймати нові судна.

Як повідомляли Новини.LIVE, російські удари вплинули на морське судноплавство в Чорному морі. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що РФ ракетним терором зупинила морський трафік і навігацію. За його словами, це також підриває глобальну продовольчу безпеку.

Також Новини.LIVE писали, що російські війська продовжують атакувати Одещину з повітря та моря, намагаючись завдати шкоди портовій інфраструктурі й цивільному судноплавству. Україна посилює захист узбережжя та водночас завдає ударів по військових об’єктах РФ. Останні атаки показали, що російські кораблі та порти також залишаються вразливими.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.