Connect with us

Одеса

Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни

Published

on


Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій

Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?

Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.

Читайте також:

Що для вас 1 квітня?

Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.

Директор театру “Маски” Борис Барський про 1  квітня. Фото: Новини.LIVE

Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?

Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.

Директор театру “Маски” Борис Барський про плани на 1 квітня. Фото: Новини.LIVE

Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?

Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.

Фігурки театру “Маски”. Фото: Новини.LIVE

Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?

Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.

Директор театру “Маски” Борис Барський про гумор. Фото: Новини.LIVE

Чи змінилося щось у глядачах за три роки?

Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.

Плакат театру “Маски”. Фото: Новини.LIVE

Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?

Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.

Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?

Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.

Директор театру “Маски” Борис Барський про друзів, які підтримали під час війни. Фото: Новини.LIVE

Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?

Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.

Яким ви бачите майбутнє України після війни?

Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.

Директор театру “Маски” Борис Барський про майбутнє України. Фото: Новини.LIVE

Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.

Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики.  А також про те, як розіграти коханого 1 квітня. 



Джерело

Одеса

Росіяни атакували буксир “Сапфір” у порту Одеської області

Published

on


Атаковане рятувальне судно в порту Одещини. Фото: Міністерство розвитку громад та територій України

Росіяни під час масованої атаки на Одещину пошкодили цивільне судно. Ударний безпілотник влучив у морський пошуково-рятувальний буксир “Сапфір”, який перебував в одному з портів регіону. Попередньо, люди не постраждали.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Міністерство розвитку громад та територій України.

Реклама

Пошкодження морського пошуково-рятувального буксира “Сапфір”. Фото: Міністерство розвитку громад та територій України

Росіяни вдарили по буксиру “Сапфір”

У міністерстві наголосили, що судно мало відповідне маркування SAR згідно з вимогами міжнародних морських конвенцій. За попередньою інформацією, внаслідок російського удару ніхто з людей не постраждав. У міністерстві заявили, що цивільні судна, рятувальні служби та портова інфраструктура не можуть бути законними військовими цілями. Там назвали російську атаку черговим порушенням міжнародного гуманітарного та морського права.

“Такі атаки — не “супутня шкода” і не випадковість. Це системні удари, які створюють пряму загрозу життю моряків, рятувальників і портових працівників, а також безпеці міжнародного судноплавства”, — зазначили у міністерстві.

Україна фіксує обставини та докази російської атаки. Про удар по пошуково-рятувальному судну мають поінформувати Міжнародну морську організацію (IMO) та міжнародних партнерів.

Читайте також:

Буксир “Сапфір”, пошкоджений російським ударом у порту Одещини. Фото: Міністерство розвитку громад та територій України

Що відомо про атаку на Одесу 13 вересня

Раніше Новини.LIVE писали, що вночі та вранці 13 вересня росіяни масовано атакували Одесу. В одному з пошкоджених житлових будинків під час вибуху перебувала родина з дітьми. Люди не встигли спуститися до паркінгу. Загалом унаслідок атаки постраждали 20 людей, серед них двоє дітей. Росіяни під час масованої атаки били не лише по житловій забудові. Через удари по Одещині сталися аварійні відключення електроенергії. Тимчасово припинила роботу низка трамвайних і тролейбусних маршрутів. Проблеми з електропостачанням позначилися і на водопостачанні. Для мешканців Пересипського району міська влада організувала підвезення технічної води.

Також російські загарбники вночі атакували Одещину КАБами та реактивними безпілотниками. В Одесі зазнали руйнувань багатоповерхівка та приватні будинки, складські й виробничі приміщення, гаражі та автомобілі. Росіяни били і по об’єктах критичної інфраструктури. Після влучань виникли пожежі, до ліквідації наслідків залучили понад 100 рятувальників.

Крім того, Новини.LIVE повідомляли, що росіяни вдарили і по логістичній інфраструктурі Одещини. Внаслідок атаки постраждали двоє людей, росіяни пошкодили будівлю та вантажний автомобіль. В Одесі тієї ж ночі також зазнала пошкоджень багатоповерхівка.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Сибіга заявив, що РФ зупинила судноплавство в Чорному морі

Published

on


Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Фото: Сибіга/Facebook

Російські удари вплинули на морське судноплавство в Чорному морі. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що РФ ракетним терором зупинила морський трафік і навігацію. За його словами, це також підриває глобальну продовольчу безпеку.

Про це глава МЗС України Андрій Сибіга заявив під час спільної пресконференції з міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським у Києві у неділю, 13 вересня, інформує журналістка Новини.LIVE Галина Остаповець.

Реклама

Сибіга заявив про зупинку судноплавства в Чорному морі

Андрій Сибіга зазначив, що Росія останнім часом атакує українську портову інфраструктуру, цивільні судна та морські маршрути. За його словами, внаслідок ракетного терору РФ фактично зупинилися трафік і морська навігація в Чорному морі.

Сибіга наголосив, що ситуація має значення не лише для України, оскільки впливає на глобальну продовольчу безпеку. Він також зазначив, що Україна потребує взаємодії з Польщею для відновлення свободи мореплавства.

Пояснюючи важливість цього питання, міністр наголосив на наслідках російських атак для морського сполучення та продовольчої безпеки:

Читайте також:

“Росія зупинила своїм ракетним терором трафік, морську навігацію в Чорному морі, а це теж підважує і глобальну продовольчу безпеку”.

Україна розраховує на підтримку Польщі

За словами Сибіги, для відновлення свободи мореплавства Україні важлива взаємодія з Польщею. Водночас міністр подякував Європейському Союзу за відновлення проєкту “Коридори солідарності”.

Він зазначив, що сусідні з Україною країни погодилися допомогти з транзитом української продукції до країн призначення. Передусім ідеться про постачання до держав Африки та Близького Сходу.

Сибіга закликав посилити санкції проти РФ

Міністр також повідомив про російський удар по пункту пропуску “Ягодин — Дорогуськ”. Сибіга наголосив, що російські удари вже відбуваються безпосередньо біля українсько-польського кордону.

З огляду на це Сибіга закликав запроваджувати санкції після кожної масованої атаки, не очікуючи формування великих санкційних пакетів. Зокрема, йдеться про обмеження можливостей Росії виробляти балістичні ракети та дрони, а також її доступу до військових технологій.

Україна та Польща обговорили оборонну співпрацю

Під час зустрічі Сибіга подякував Польщі за черговий пакет військової допомоги, оголошений за результатами “Рамштайну”.

Сторони також обговорили зміцнення захисту неба та розвиток спільних оборонних проєктів.

Новини.LIVE інформували, що російський дрон влучив у пошуково-рятувальний буксир “Сапфір” в одному з портів Одещини. Судно зазнало пошкоджень, попередньо, люди не постраждали. В Україні заявили, що атака на цивільне рятувальне судно є порушенням міжнародного гуманітарного та морського права.

Новини.LIVE також писали, що у ніч проти 13 вересня російські війська майже всю ніч атакували Одещину КАБами та реактивними безпілотниками. Внаслідок ударів пошкоджені житлові будинки, склади, гаражі, автомобілі та об’єкти критичної інфраструктури, у кількох місцях спалахнули пожежі. За попередніми даними, загиблих і постраждалих немає, а наслідки атаки продовжують ліквідовувати.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Перший в історії бій дронів відбувся у Чорному морі: за ким стежили

Published

on


Бій морських дронів у морі. Фото: кадр з відео

У Чорному морі вперше в історії відбувся бій між морськими безекіпажними катерами. Український Sargan 3000 вступив у протистояння з російським МБеК та знищив його. Операцію ВМС України провели спільно з Головним управлінням розвідки.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на інтерв’ю в ефірі телемарафону “Ми — Україна” капітана першого рангу запасу ВМС України Андрій Риженко.

Реклама

Де відбувся бій морських дронів

За інформацією ВМС, російський морський безекіпажний катер у Чорному морі виявили підрозділи Головного управління розвідки. Після цього до операції залучили морський безекіпажний катер ВМС Sargan 3000. Український МБеК обладнаний автоматичною дистанційно керованою туреллю RWS Protector калібру 12,7 мм. Саме з неї Sargan 3000 уразив російський апарат. У ВМС наголосили, що це стало першим зафіксованим в історії морським боєм, у якому один безекіпажний катер знищив інший.

Андрій Риженко пояснив, що протистояння відбулося неподалік острова Зміїний. На його думку, російський МБеК, найімовірніше, був розвідувальним і міг збирати інформацію про рух суден до українських портів та в напрямку Дунаю.

“Його дуже цікавило судноплавство в наші українські порти. Його цікавило судноплавство в річку Дунай. Я так розумію, що він був виявлений, а дрон Sargan 3000 з оцією стрілецькою кулеметною установкою його перехопив, знищив”, — сказав Андрій Риженко.

Читайте також:

Перший морський бій дронів

Сам факт такого протистояння Андрій Риженко називає цікавим тактичним епізодом, який показує, як змінюється застосування безекіпажних систем на морі. Росія адаптується до ситуації в Чорному морі та шукає нові можливості для ведення розвідки. За оцінкою експерта, надалі кількість морських безекіпажних апаратів у північно-західній частині Чорного моря зростатиме. Відповідно, подібні перехоплення можуть перестати бути одиничними випадками.

“Для України це, можливо, найактуальніший шлях, як наростити свої військово-морські спроможності і у воєнний, і у післявоєнний період для вирішення завдань контролю судноплавства, забезпечення безпеки судноплавства”, — зазначив Андрій Риженко.

Новини.LIVE повідомляли, що росіяни продовжують створювати загрозу цивільному судноплавству біля Одещини. Під час сьогоднішньої атаки вони пошкодили пошуково-рятувальний буксир “Сапфір”. Крім того, вдень 6 червня російські війська також завдавали ударів по двох катерах Морської пошуково-рятувальної служби, які виконували гуманітарну місію в межах українського морського коридору. Обидва судна мали спеціальне маркування SAR (Search and Rescue), яке використовується для пошуку та порятунку людей на воді. Відповідно до міжнародного гуманітарного права такі плавзасоби перебувають під особливим захистом і не можуть бути законною військовою ціллю.

На тлі постійної загрози з моря Україна активно розвиває власні безекіпажні системи. Раніше речник ВМС Дмитро Плетенчук розповідав Новини.LIVE, що морські дрони вже змінили ситуацію в Чорному морі та дали Україні перевагу завдяки швидкому розвитку й адаптації цієї технології.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.