Одеса
Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни
Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій
Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?
Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.
Читайте також:
— Що для вас 1 квітня?
— Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.
— Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?
— Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.
— Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?
— Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.
— Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?
— Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.
— Чи змінилося щось у глядачах за три роки?
— Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.
— Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?
— Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.
— Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?
— Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.
— Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?
— Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.
— Яким ви бачите майбутнє України після війни?
— Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.
Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.
Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики. А також про те, як розіграти коханого 1 квітня.
Морські дрони MAGURA. Фото: Новини.LIVE
Оборона південного напрямку, зокрема акваторії Чорного моря, залишається одним із ключових елементів безпеки Одеса. В умовах повномасштабної війни саме морський фронт став простором постійного технологічного протистояння, де швидкість адаптації та інновації відіграють вирішальну роль. Україна та Росія паралельно розвивають свої спроможності, однак характер цієї гонки суттєво відрізняється.
Про те, як змінюється ситуація в Чорному морі, які технології застосовує ворог і в чому Україна має перевагу, журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з керівником пресцентру Сил оборони Півдня Дмитро Плетенчук.
Морські дрони
Розвиток технологій під час війни є природним процесом для обох сторін. Водночас інформаційне поле часто створює викривлене уявлення про баланс сил. Українські морські дрони добре відомі суспільству, тоді як російські розробки залишаються менш публічними, попри їхню кількість.
“Ворог почав цю війну з наявними морськими дронами. У них було кілька застосувань, деякі з них навіть були успішними. Але все одно так вийшло, що ми, маючи обмежені ресурси, маючи обмежений час, були вимушені рухатися якимось іншим напрямом, не таким, як наш ворог. Ми обрали цей напрямок, він виявився вдалим. Звісно, дрони не вирішують усіх проблем і не є універсальним інструментом для виконання всіх задач флоту”, — пояснює керівник пресцентру Сил оборони Півдня Дмитро Плетенчук.
Попри активне використання безекіпажних систем, класичні елементи флоту не втрачають своєї ролі. Кораблі, як і раніше, виконують важливі функції, тоді як дрони стали інструментом, який суттєво змінив правила гри. Водночас ефективність будь-якої технології має обмежений термін — те, що працює сьогодні, завтра може втратити актуальність. У цьому контексті ключовою стає здатність до швидкої адаптації. Українські сили, змогли першими нав’язати нові підходи до ведення війни на морі, змусивши противника діяти у відповідь.
Читайте також:
“Ми маємо відповідати на ті виклики, які створюємо в акваторії. Не тільки військово-морські сили, а й наші колеги з ГУР, СБУ, СБС, ССО — всі працюють у цьому напрямку. І, маючи певний часовий розрив, ворог змушений впроваджувати технології вже навздогін”, — зазначає він.
Саме цей фактор часу, і дає Україні перевагу. Поки противник адаптує нові рішення, вони часто вже втрачають свою ефективність, адже українська сторона встигає зробити наступний крок уперед.
Україна на міжнародній арені
Окрему увагу приділяють і міжнародному виміру. Український досвід ведення сучасної війни викликає значний інтерес у партнерів, зокрема під час спільних навчань. Йдеться не лише про бойові дії на морі, а й про ширший спектр питань — від безпеки судноплавства до цифрових систем управління.
“Коли ми демонструємо партнерам наші розробки, вони дійсно вражені. Наприклад, система ситуаційної обізнаності “Дельта” стала для багатьох приємним шоком. Ми давали можливість працювати з нею під час навчань, і це викликало великий інтерес. Так само і з тактикою — наші військові діляться реальним досвідом сучасної війни”, — розповідає Дмитро Плетенчук.
Одна з ключових проблем західних армій полягає в тому, що багато їхніх військових доктрин базуються на досвіді минулих війн. Натомість Україна змушена формувати нові підходи прямо під час бойових дій, що робить цей досвід унікальним.
“Україна сьогодні є світовим драйвером у застосуванні безекіпажних морських систем. І нам дійсно є чим поділитися з партнерами. Ми відкриті до співпраці і завжди обмінюємося досвідом із тими, хто нас підтримує”, — каже речник.
Таким чином, оборона Чорного моря — це не лише про стримування ворога, а й про постійний розвиток технологій, який визначає хід сучасної війни.
Оборона Одеси
Попри постійні атаки з повітря, оборона Одеса залишається комплексною і багаторівневою. До відбиття ворожих ударів залучені не лише сили протиповітряної оборони, а й підрозділи Військово-морських сил, які працюють як на морі, так і на суходолі. Навіть морська авіація бере активну участь у знищенні ворожих цілей.
“Морська авіація теж дуває. Один наш гелікоптер за один виліт сім дронів знищив, наприклад. Однак, небезпека завжди присутня, на це треба зважати. Повітряну тривогу не варто ігнорувати”, — пояснює керівник пресцентру Сил оборони Півдня Дмитро Плетенчук.
Щодо дронів на оптоволокні то, вони потребують ближчого запуску до цілі. Втім, за словами речника, масового застосування таких засобів саме на Одещині наразі не фіксується, на відміну від інших прифронтових регіонів. Попри це, українські сили враховують усі потенційні загрози, навіть ті, які противник лише анонсує або тестує.
“В будь-якому разі, ми подібні загрози вважаємо можливими і враховуємо це під час планування оборонних дій. Але на практиці, наприклад, я їх ще не бачив. В будь-якому разі, ми подібні загрози теж вважаємо можливими, і тому враховуємо це під час планування наших оборонних дій обов’язково”, — зазначає Дмитро Плетенчук.
Такі об’єкти мають стратегічне значення, адже можуть використовуватися ворогом для розвідки або впливу на цивільну навігацію. Саме тому українські сили намагаються діяти на випередження та ліквідовувати загрози ще на підходах до узбережжя.
Ситуація на морі
Ситуація в самому Чорному морі також зазнала суттєвих змін. Нині акваторія фактично перетворилася на так звану “сіру зону”, де жодна зі сторін не має повного контролю.
“Ворог змушений охороняти свої бази додатковими засобами. В свою чергу, ми теж не можемо спокійно виходити в море, тому що там присутня російська авіація. Тому Чорне море — це сіра зона, саме через постійну присутність у повітрі морської авіації РФ”, — пояснює він.
Російський флот, за його словами, суттєво обмежений у діях і фактично не може вільно використовувати свої можливості, зокрема й через ризики ураження. Водночас і українська сторона змушена враховувати постійну загрозу з повітря, що ускладнює повноцінну роботу на морі.
Крейсер “Москва”
Знищення флагмана Чорноморського флоту РФ — Крейсер “Москва” — стало не лише гучною подією, а й одним із ключових поворотних моментів у війні на морі. Цей удар мав не лише військове, а й психологічне значення. Він продемонстрував, що навіть такі потужні кораблі не є недосяжними для українських сил. Більше того, ця подія змусила ворога переглянути свою тактику і змінити підходи до використання флоту. Водночас, росіяни не одразу усвідомили масштаб втрати і ще певний час діяли за інерцією.
“Ми дійсно не мали страху, мали бажання. І ми довели так, що Україна може відбиватися, тому що росіяни вважали, що маючи такий корабель, такого класу океанічного, з трьома ешелонами ППО на борту, можна собі дозволити, як кажуть, спокійно ходити вздовж нашого узбережжя”, — зазначає він.
Після цієї події ситуація в акваторії Чорне море суттєво змінилася. Російський флот фактично втратив можливість діяти так вільно, як на початку повномасштабного вторгнення. Втрата такого корабля означала не лише мінус одну бойову одиницю, а й серйозний удар по системі управління, розвідки та протиповітряної оборони. Саме “Москва” виконувала функції координації та прикриття для інших суден, і її знищення створило значний вакуум у цих можливостях. Це змусило росіян діяти обережніше і триматися на відстані.
“Це і ведення розвідки, це і прикриття ППО. Фактично, цей корабель мав все угрупування прикривати, надавати розвіддані. Насправді, для нього ця акваторія навіть затісна — Чорне море, для такого крейсера”, — пояснює Плетенчук.
Сьогодні, за його словами, російські кораблі значно обмежені у своїх діях. Вони змушені ховатися, уникати наближення до українського узбережжя і постійно враховувати загрозу ударів як ракетами, так і морськими дронами. Попри це, ворог інколи все ж використовує носії крилатих ракет, хоча ефективність таких атак залишається обмеженою. Водночас сама їхня присутність у регіоні продовжує створювати ризики.
“Але тим не менше, бачите, раз-два на місяць вони застосовують навіть носій крилатих ракет. Таке буває. Не дуже результативно, але сам факт. Тому так, вони продовжують від нас фактично вимагати їх добити”, — додає він.
Робота ППО ворога
Окремо варто звернути увагу на систему протиповітряної оборони противника, яка залишається складною і багаторівневою. Українські сили системно працюють над її послабленням, знищуючи ключові елементи — насамперед засоби радіолокації. Саме вони є основою для виявлення цілей і наведення ракет, тому їхнє знищення значно знижує ефективність всієї системи.
“Це є, в принципі, найціннішим і найскладнішим активом в усій цій системі. Тому що не маючи засобів відповідного виявлення цілі, ви не зможете ніяк навести свої ракети, застосувати їх. Вони в першу чергу знищуються”, — пояснює він.
Втім, навіть зазнаючи втрат, ворог намагається відновлювати свої можливості. Для цього використовуються різні комплекси, інколи навіть нестандартні або застарілі, які перекидають з інших регіонів. Це свідчить про намагання зберегти щільність ППО, особливо на стратегічно важливих напрямках. Водночас відновлення таких систем потребує часу і ресурсів, що створює для України додаткові можливості.
Кримський міст
Ще одним важливим елементом залишається Кримський міст, який має як стратегічне, так і символічне значення для Росії. За словами експерта, попри вже завдані пошкодження, він продовжує виконувати логістичну функцію, хоча і з обмеженнями. Водночас цей об’єкт залишається вразливим і розглядається як легітимна ціль у контексті війни.
“Обмежений він, в першу чергу, через ті пошкодження, які він отримав раніше. Але це не означає, що ми його залишимо в спокій, звісно. Тому що ця незаконна споруда є і символічною, і логістично важливою”, — підсумовує він.
За оцінками української сторони, присутність російських військових об’єктів у Чорноморському регіоні і надалі залишатиметься фактором нестабільності. Водночас поступове послаблення їхніх можливостей свідчить про зміну балансу сил на користь України.
Як повідомляли Новини.LIVE, після ударів по порту Новоросійська Росія втратила ще одну відносно безпечну базу в Чорному морі. Водночас загрози для України не зменшилися. РФ продовжує розвивати морські дрони та може посилити атаки на порти.
Також Новини.LIVE писали, що на півдні України навіть під час так званого “перемир’я” не було повної тиші. У морі ситуація залишалася напруженою. Після його припинення існує загроза нових ударів, зокрема для Одещини.
Пожежа на місці атаки. Фото: ДСНС Одещини
Уночі, 14 квітня, південь Одещини атакували ударні безпілотники. Під удар потрапили порт в Ізмаїлі, цивільна інфраструктура та житлові будинки. Виникли пожежі та руйнування, зокрема на території СТО. Попри масштаб атаки, обійшлося без загиблих і постраждалих.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера.
Удар по порту
У ніч на 14 квітня, російські дрони масовано атакували Ізмаїльський район, цілячись у портову та цивільну інфраструктуру. У самому Ізмаїльському порту зафіксовано кілька влучань. Пошкоджено причал, баржу, а також цивільне судно під прапором Панами. Постраждало і портове обладнання, однак робота об’єкта критичної інфраструктури залишається стабільною.
Наслідки атаки
Серйозні руйнування сталися на території станції техобслуговування. Після влучання там спалахнула масштабна пожежа площею близько 700 квадратних метрів. Вогонь знищив два пасажирські автобуси та сім легкових автомобілів.
Також, унаслідок атаки пошкоджено шість приватних будинків — у них зруйновані покрівлі. Крім того, ушкоджень зазнав автомобіль швидкої допомоги.
Читайте також:
Робота рятувальників
Рятувальники ліквідовували наслідки в складних умовах через повторні сигнали повітряної тривоги, але змогли швидко ліквідувати займання і не допустили поширення полум’я. На місцях працювали 17 рятувальників і кілька одиниць техніки, до гасіння долучилися і підрозділи Нацгвардії.
Південь без світла
Зазначимо, через аварійне пошкодження тимчасової мережі електропостачання без світла залишилася частина Ізмаїльського району. Відключення торкнулися південної та південно-східної частин Ізмаїла, частини міста Кілія, а також сіл Василівка, Омарбія, Кислиця та Стара Некрасівка. Енергетики вже працюють на місці та обіцяють відновити електропостачання у найкоротші терміни.
Обстріли за добу
З ночі на Одещині чотири рази лунав сигнал повітряної тривоги. Дрони летіли у різних напрямках. Зокрема на Овідіополь, Білгород-Дністровський та Ізмаїльський райони. Крім того, вчора вдень загрозу оголошували декілька разів. Під час яких росіяни атакували регіон ударними дронами та ракетою з акваторії Чорного моря.
Як повідомляли Новини.LIVE, що Одеська область вночі, 10 квітня, зазнала масованої атаки дронів. Під удар потрапили енергетичні об’єкти та портова інфраструктура. Частина громад залишилась без електропостачання. На щастя, обійшлося без постраждалих.
Також Новини.LIVE писаи, що вночі, 8 квітня, російські безпілотники вчергове атакували південь Одещини. Під удар потрапили портова та цивільна інфраструктура. Попередньо, обійшлося без загиблих і постраждалих.
Кран без води. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
Сьогодні, 14 квітня, у кількох населених пунктах Одеського району тимчасово вимкнуть воду. Причина — аварійні ремонтні роботи на мережах. Обмеження триватимуть протягом дня 14 квітня. Мешканців просять підготувати запас води заздалегідь.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Інфоксводоканал.
Де не буде води
За інформацією “Інфоксводоканалу”, 14 квітня з 10:00 до 22:30 водопостачання припинять у таких населених пунктах:
- село Сичавка
- село Нові Біляри
- село Візирка
- село Булдинка
Відключення пов’язане з проведенням аварійних ремонтних робіт, які необхідні для відновлення стабільної роботи системи.
Що радять мешканцям
Жителів просять мати запас води на побутові потреби. Після завершення робіт подачу води обіцяють відновити у звичайному режимі. У разі потреби можна звернутися на гарячу лінію “Інфоксводоканалу” (цілодобово):
Читайте також:
- 0-800-307-505,
- 705-55-05,
- 068-905-55-05,
- 066-905-55-05,
- 093-17-00-155
Бювети в Одесі
В Одесі загалом діє 17 бюветних комплексів із глибиною свердловин від 80 до 120 метрів. Уся вода з них подається безплатно та доступна для мешканців міста.
- сквер Мечникова,
- сквер Михайлівський,
- пр. Небесної Сотні, 14,
- вул. Дальницька, 25,
- вул. М. Говорова,
- вул. Просвіти, 1-Д,
- вул. Геранієва,
- вул. Кримська,
- вул. Героїв оборони
- сквер Прохоровський,
- вул. І. Рабіна,
- вул. Інглезі
- пр. Лесі Українки, 33,
- пр. Князя Ярослава Мудрого, 1,
- 6 ст. В. Фонтану,
- вул. Космонавтів,
- сквер Старобазарний.
Тариф на воду в Одесі
Зазначимо, у квітні 2026 року тарифи на воду для жителів Одеси залишаються без змін, тож суми у платіжках не зростуть. Вартість водопостачання становить 14,93 грн за кубометр без ПДВ, а водовідведення — 14,37 грн. Разом із податком це дає приблизно 35 грн за кубометр використаної води.
Підсумкова сума у платіжці залежить від обсягу споживання: ті, хто мають лічильники, платять за фактичні показники, інші — за встановленими нормами. Також у квитанціях може бути додаткова абонплата за обслуговування мереж, тому кінцева сума для кожної родини відрізняється.
Як повідомляли Новини.LIVE, через аварійне пошкодження тимчасової мережі електропостачання без світла залишилася частина Ізмаїльського району. Відключення торкнулися південної та південно-східної частин Ізмаїла, частини міста Кілія, а також сіл Василівка, Омарбія, Кислиця та Стара Некрасівка.
Також Новини.LIVE писали, що у Кілійській громаді на Одещині планують підвищити тарифи на воду та водовідведення. Причиною називають подорожчання електроенергії та закупівельної води. Остаточне рішення мають ухвалити на засіданні виконавчого комітету Кілійської міської ради.
-
Суспільство1 тиждень agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Політика1 тиждень agoВенс заявив, що Європа не доклала зусиль для припинення війни в Україні
-
Суспільство1 тиждень agoМиколаїв отримав понад 2 мільярда допомоги: куди пішли гроші Анонси
-
Війна1 тиждень agoВорог другий тиждень поспіль доставляє до порту Бердянська таємничі морські контейнери
-
Політика1 тиждень agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Відбудова1 тиждень agoУ Полтавській громаді ще майже 40 родин отримають компенсації за пошкоджене обстрілами житло
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду Artodessa триває виставка “Одеській палімпсест”
-
Відбудова6 днів agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 188 тисяч родин