Одеса
Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни
Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій
Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?
Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.
Читайте також:
— Що для вас 1 квітня?
— Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.
— Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?
— Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.
— Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?
— Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.
— Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?
— Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.
— Чи змінилося щось у глядачах за три роки?
— Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.
— Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?
— Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.
— Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?
— Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.
— Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?
— Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.
— Яким ви бачите майбутнє України після війни?
— Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.
Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.
Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики. А також про те, як розіграти коханого 1 квітня.
Одеса
Переговори про завершення війни: що очікують одесити
Зустріч Президента України з представниками Президента США. Фото: Офіс Президента
В Україну прибули спецпредставники президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер для зустрічі з Володимиром Зеленським. Головна мета — спроба відновити переговорний процес та підготувати наступний формат переговорів за участю України, США та Росії для подальшого припинення війни. Подробиці дипломати поки що не розголошуються.
Журналісти Новини.LIVE запитали одеситів, чого вони очікують від цих переговорів і чи вірять у їхній результат.
Реклама
Очікування перемир’я
Після нових контактів між представниками США, Україною та Росією тема можливих переговорів знову опинилася в центрі уваги. Поки сторони говорять про подальші зустрічі, гарантії безпеки та можливий тристоронній формат, конкретних домовленостей щодо припинення війни немає. Однак сам факт відновлення діалогу — шанс на зміни.
“Читаю в телеграмі, телевізору в нас немає. Очікую найкращого, я так думаю, що дочекаємося перемир’я. Дуже надіюсь, бо я дуже хочу додому в Херсон. Чекаємо, не втрачаємо надії”, — ділиться Ганна.
Втома від переговорів
Втім, не всі готові щоразу чекати результатів від нових зустрічей і заяв. За роки повномасштабної війни переговори неодноразово починалися, зупинялися та знову поверталися до порядку денного, але для багатьох це так і не принесло відчутних змін. На цьому тлі люди дедалі менше стежать за дипломатичними процесами й більше орієнтується на те, що відбувається безпосередньо на фронті та в українських містах.
Читайте також:
“Я втомився все дивитися: ці новини, ці переговори. В цьому немає ніякого сенсу. Що там тільки не обговорюють, нічого не змінюється. Все так і відбувається: війна і війна. Кожен день обстрілюють людей. Нічого не змінюється, я нічого не бачу. Все так і залишається”, — каже Ростислав.
Скепсис щодо переговорів
Після численних заяв, зустрічей і обіцянок частина українців уже не поспішає вірити, що цього разу все завершиться конкретними домовленостями. Особливо коли головні питання обговорюються не на найвищому рівні кожної зі сторін.
“Я думаю, що нічого не буде. Таке воно щось зибке, незрозуміле. Ті люди не державні керівники з боку США”, — говорить Олена.
Для когось переговори мають сенс лише тоді, коли за ними одразу йдуть конкретні кроки. Самих слів, зустрічей і нових заяв уже недостатньо. Люди хочуть бачити рішення, які реально змінюють ситуацію, а не чергове продовження розмов.
“Нічого не буде. Тому що це іграшки зараз. Домовилися домовлятися. Я думаю, що тільки дії можуть щось змінити. Тільки дії. А це маячня, яка проходить, це просто ігри, які витягують час і спонукають людей на такі відношення”, — зазначає Борис.
Політичні очікування
Дехто аналізує ситуацію і подальший хід переговорів з погляду не лише позицій Києва та Москви, а й із внутрішньою політикою США. Вони очікують, що зміни у Вашингтоні можуть вплинути на обсяги підтримки України та, відповідно, на позиції Росії. Саме тому швидких домовленостей зараз від переговорного процесу не чекають.
“Я думаю, що переговори навіть зараз нам і не потрібні. Тому що якщо в жовтні демократи переможуть, Трампа не буде, демократи будуть допомагати Україні, більше буде зброї давати нам, Путіну стане гірше. Я думаю, що навесні, найімовірніше, переговори будуть щодо воєнного конфлікту”, — пояснює Олексій.
Тож ставлення до переговорів у людей дуже різне. Одні все ще сподіваються на результат, інші вже втомилися від постійних заяв без помітних змін. Але майже в усіх є спільне очікування: щоб за переговорами нарешті стояли конкретні рішення, які реально вплинуть на ситуацію.
Раніше Новини.LIVE запитували одеситів, як вони ставляться до можливих змін у правилах мобілізації. Зокрема, містяни висловилися щодо зниження мобілізаційного віку та можливого призову жінок.
Раніше Новини.LIVE дізнавалися, скільки цього року коштує зібрати дитину до школи в Одесі. Журналісти поспілкувалися з батьками про витрати на підготовку до нового навчального року.
Одеса
Атака на Одещину 8 вересня: росіяни вдарили по ринку
Наслідки удару по ринку. Фото: соцмережі
РФ продовжує атакувати Одещину різними засобами ураження. Уночі 8 вересня під ударом опинилося передмістя Одеси. Внаслідок атаки є постраждалий. Російський удар також спричинив пошкодження цивільних об’єктів. На місці працюють відповідні служби. Наслідки атаки ще уточнюються, фахівці встановлюють масштаби руйнувань.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера.
Реклама
Удар по ринку
Вночі, 8 вересня, РФ завдала удару по ринку у передмісті Одеси. За повідомленнями місцевих ЗМІ, вночі російські війська атакували ринок “7 кілометр”. Унаслідок обстрілу пошкоджено торговельні павільйони.
Постраждалі від атаки
Попередньо відомо про одного постраждалого — це 58-річний охоронець. Його госпіталізували до лікарні у стані середньої тяжкості. Медики надають чоловікові всю необхідну допомогу.
Наразі уточнюються наслідки атаки та масштаби пошкоджень.
Читайте також:
ОНОВЛЕНО 10:55: Кількість постраждалих внаслідок атаки на ринок у передмісті Одеси зросла до трьох людей. За медичною допомогою звернулися ще двоє чоловіків 1972 та 1978 років народження. Госпіталізація їм не знадобилася. Лікарі надають усім постраждалим необхідну допомогу.
Що відомо про ринок “7 км”
Промтоварний ринок “7 км” — велика торговельна площадка в селищі Авангард Одеського району, неподалік Одеси. Його історія почалася 19 грудня 1989 року, коли перші кооператори зі Старокінного ринку переїхали за місто, на територію колишніх кукурудзяних полів. З часом стихійна торгівля перетворилася на великий торговельний комплекс. Нині на території ринку працюють близько 15 тисяч торговельних і складських об’єктів. Тут продають одяг, взуття, дитячі товари, побутову техніку та інші товари широкого вжитку. Ринок працює як в оптовому, так і в роздрібному форматі.
За даними адміністрації, територія “7 кілометра” займає понад 75 гектарів. На ній також розташовані автостоянки, автостанція, медпункти, пожежна частина, відділення поліції, кафе та інші об’єкти інфраструктури.
Що відомо про атаку
Ніч на Одещині минула з численними повітряними тривогами. О 00:02 тривогу оголосили в Ізмаїльському, Білгород-Дністровському та Болградському районах. О 00:13 Повітряні Сили ЗСУ попередили про загрозу ударних БпЛА для цього району. О 00:15 повітряна тривога поширилася на Березівський, Роздільнянський та Подільський райони. О 02:12 там, а також в Ізмаїльському та Болградському районах, оголосили відбій.
О 03:24 повітряну тривогу оголосили вже по всій Одеській області. Незадовго до вибухів Повітряні Сили повідомили про загрозу застосування балістичного озброєння. Згодом військові уточнили, що швидкісна ціль рухається у напрямку Одеси. О 03:30 в обласному центрі пролунали вибухи. О 03:38 для всієї області оголосили відбій повітряної тривоги.
Втім, на цьому нічна загроза не завершилася. О 04:15 тривогу знову оголосили в Одеському районі. О 04:41 вона поширилася на Березівський район, а за хвилину в Одеському районі оголосили відбій. Водночас у Березівському районі тривога залишалася активною. О 04:44 сигнал повітряної тривоги знову оголосили в Роздільнянському та Подільському районах. Остаточний відбій у цих районах, а також у Березівському, оголосили о 05:10.
Як повідомляли Новини.LIVE, у ніч проти неділі, 6 вересня, армія РФ завдала удару по прикордонній інфраструктурі Ізмаїльського району Одеської області. Через атаку тимчасово призупинив роботу пункт пропуску “Орлівка”. Про відновлення його роботи повідомлять додатково.
Також Новини.LIVE писали, що ввечері 6 вересня російські війська знову атакували Одеську область. Під ударом опинилася цивільна інфраструктура. Внаслідок атаки зафіксовано пошкодження та виникли пожежі. Рятувальники оперативно ліквідували наслідки удару.
Одеса
Атаки на Одещину: Братчук про реактивні дрони РФ і Су-24
Літак Су-24. Фото ілюстративне: росЗМІ
Південь України знову опинився під ударом російських військ. В Одеській області ворог застосовує реактивні дрони та намагається тримати регіон у постійній напрузі. Водночас Сили оборони посилюють боротьбу з атакими РФ. Окрему увагу приділяють знищенню носіїв ракет і роботі російської авіації в окупованому Криму.
Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук, передає Новини.LIVE.
Реклама
Атаки з півдня
Вночі російські війська знову атакували Одеську область. За словами речника Української добровольчої армії Сергія Братчука, удари по півдню відбувалися на тлі масштабної атаки РФ по Україні. Окремою загрозою залишаються реактивні безпілотники, які ворог використовує для ударів по регіонах. Він зазначив, що такі дрони створюють додаткову напругу для Одещини та можуть впливати на роботу регіону. Водночас українська авіація та інші сили оборони активно працюють по повітряних цілях.
“Південь у нас тривожний, як і завжди. Кожного дня ворог застосовує реактивні дрони, які в Одесі прилітають робити тривогу, відповідно, для того, щоб паралізувати або блокувати економічну роботу регіону”, — сказав Братчук.
Протидія дронам
Речник УДА також розповів, що українські військові вже мають більше досвіду протидії таким цілям. За його словами, останнім часом реактивні дрони вдається збивати частіше.
Читайте також:
“Я можу засвідчити, що реактивних дронів стало збивати більше. Я сподіваюся, що на сьогодні буде змінюватися картина щодо реактивних дронів, яких потерпають різні регіони нашої держави”, — зазначив речник.
Тривоги в регіоні
Окремо Братчук пояснив, як диференціація повітряних тривог впливає на життя Одещини. За його словами, такий підхід у регіоні застосовують уже кілька місяців. Якщо загроза виникає на півдні області, сигнал не обов’язково лунає в Одесі та інших районах, де безпосередньої небезпеки немає. Це дає змогу не зупиняти роботу всього регіону через загрозу в окремій його частині. Водночас у разі небезпеки безпосередньо для Одеси мешканці та гості міста мають переходити в укриття.
“Це економічно виправдано і тут цілком виправдано, тому що люди розуміють, що загроза є відповідно на іншій локації. А якщо вже тривожиться саме місто, то, звичайно, тут до укриття мають йти одесити та гості нашого міста”, — сказав Братчук.
Він вважає, що така система має позитивно впливати на економічну активність області. Адже підприємства та установи можуть продовжувати роботу там, де немає безпосередньої загрози.
“Це абсолютно вірний, виправданий підхід. Я думаю, що від цього економічний стан, економічна робота повинна поліпшитися однозначно”, — додав речник.
Удар по Су-24
У ніч з 6 на 7 вересня 2026 року оператори Департаменту активних дій ГУР МО України уразили російський літак Су-24 на території тимчасово окупованого Криму. За наданою інформацією, літак із бортовим номером 49 уразили оператори Департаменту активних дій ГУР. Ступінь пошкодження борту наразі уточнюється. Братчук пов’язує такі удари не лише зі зменшенням кількості російської авіації, а й зі скороченням можливостей РФ атакувати українські міста. Він наголосив, що російські літаки використовують для запуску ракет і застосування авіаційних бомб.
“Абсолютно вірно. У нас ворожа авіація на півдні дуже активно себе поводить, тому що має певні дистанції, де вважає, що їй поки що нічого не загрожує з нашого боку”, — зазначив речник.
За його словами, знищення носіїв озброєння є одним із пріоритетів Сил оборони. Адже чим менше російських літаків і ракетних носіїв залишається, тим менше можливостей у противника для завдання ударів по українських містах.
“На один ракетоносій стало менше, відповідно. Су-24 — це і про ракети, і про керовані авіаційні бомби, якими ворог теж намагається атакувати Одещину. Тому це про певне полегшення”, — сказав Братчук.
Як повідомляли Новини.LIVE, Сили оборони України знищили російський фронтовий бомбардувальник Су-24М на військовому аеродромі “Саки” у тимчасово окупованому Криму. Разом із літаком росіяни втратили чотири одиниці аеродромної техніки. Це підтверджені результати попередніх українських ударів по військовому об’єкту.
Також Новини.LIVE писали, що Сили оборони України уразили низку військових об’єктів російських окупантів у тимчасово окупованому Криму. Серед них — дві радіолокаційні станції, комплекс зв’язку та радіорелейна станція. У Севастополі підтвердили ураження навчального центру противника. Також під ударом опинилися цілі окупантів у Запорізькій та Донецькій областях.
-
Суспільство1 тиждень agoКівалов зібрав 7 тисяч студентів на стадіоні за ради ре…
-
Відбудова1 тиждень agoЯпонія та Польща домовилися координувати підтримку відбудови України
-
Події1 тиждень agoУ Кам’янці-Подільському відбулася прем’єра фільму про ветерана Валерія Одайника
-
Політика1 тиждень agoВласюк обговорив у Вашингтоні просування законопроєкту Грема про санкції проти РФ
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Політика1 тиждень agoЗеленський увів керівника детективів НАБУ Абакумова до антикорупційної робочої групи
-
Усі новини1 тиждень agoяк змінилась солістка гурту Reflex (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoвийшов перший трейлер серіалу «Гаррі Поттер» від НВО
