Connect with us

Одеса

Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни

Published

on


Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій

Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?

Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.

Читайте також:

Що для вас 1 квітня?

Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.

Директор театру “Маски” Борис Барський про 1  квітня. Фото: Новини.LIVE

Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?

Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.

Директор театру “Маски” Борис Барський про плани на 1 квітня. Фото: Новини.LIVE

Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?

Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.

Фігурки театру “Маски”. Фото: Новини.LIVE

Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?

Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.

Директор театру “Маски” Борис Барський про гумор. Фото: Новини.LIVE

Чи змінилося щось у глядачах за три роки?

Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.

Плакат театру “Маски”. Фото: Новини.LIVE

Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?

Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.

Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?

Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.

Директор театру “Маски” Борис Барський про друзів, які підтримали під час війни. Фото: Новини.LIVE

Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?

Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.

Яким ви бачите майбутнє України після війни?

Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.

Директор театру “Маски” Борис Барський про майбутнє України. Фото: Новини.LIVE

Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.

Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики.  А також про те, як розіграти коханого 1 квітня. 



Джерело

Одеса

Погіршення погодних умов спричинили затори на трасі Одеса-Рені 2 лютого – де утворились черги

Published

on


Автівки на КПП. Фото ілюстративне: Державна прикордонна служба

Сьогодні, 2 лютого на автомобільній дорозі Одеса–Рені утворилися масштабні затори, які суттєво ускладнюють рух транспортних засобів. Головною причиною скупчення автомобілів стала складна погодна ситуація. На деяких ділянках утворилася ожеледиця. Найважча ситуація спостерігається поблизу митного поста на кордоні з Республікою Молдова. Водіїв закликають заздалегідь ретельно планувати маршрут та користуватися об’їзними шляхами, щоб уникнути тривалих затримок.

Про затори свідчать дані сервісу Google Maps.

Реклама

Читайте також:

Затори у напрямку Паланки

Дорога до пункту пропуску “Паланка — Маяки — Удобне” значно ускладнена. Проблеми з рухом спостерігаються на виїзді з Одеси, біля Національного природного парку “Нижньодністровський” та на самому КПП. Час у дорозі наразі складає близько 1 години 17 хвилин.

Затори до Паланки. Фото: скриншот з Google Maps

Затори у напрямку Орлівки

Наразі рух на дорозі до паромної переправи в Орлівці здійснюється безперешкодно — транспорт рухається вільно, без затримок і заторів. Однак на під’їзних шляхах до транзитного пункту, який веде до Молдови, спостерігаються серйозні ускладнення, через що час у дорозі може перевищувати чотири години.

Затори до Орлівки. Фото: скриншот з Google Maps

Затори до Рені

Рух до пункту пропуску “Рені — Джюрджюлешть” наразі проходить без зупинок і заторів. Проте на під’їздах до КПП “Паланка” утворилися великі черги, через які час очікування може досягати близько 4 годин 30 хвилин. Існує альтернативний маршрут, який майже повністю пролягає через територію сусідньої країни, але подорож за ним може тривати понад 5 годин.

Затори до Рені. Фото: скриншот з Google Maps

Нагадаємо, ми повідомляли про те, на яких КПП України є черги. Також ми писали про те, де не можна паркуватися у 2026 році.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Порти Криму і Маріуполя: як РФ ховає флот і вивозить ресурси

Published

on


Корабель в порту Севастополя. Фото ілюстративне: скриншот із Google Maps

Росія не відмовилася від використання портів окупованого Криму, попри постійні ураження. Частину кораблів там залишили, бо швидко перекинути все до Новоросійська неможливо. Порти також активно задіяні для вивезення вкрадених в Україні ресурсів.

Про це в ефірі Ранок.LIVE розповів речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.

Реклама

Читайте також:

Базування кораблів у Криму

Росія залишила в портах окупованого Криму те, що не має великої бойової цінності або не є пріоритетною ціллю. Адже залишати бойові одиниці там наразі дуже ризиковано. Українські сили ледь не щодня завдають ударів по території півострова. Причина того, чому РФ не вивезла ще все проста — обмежені можливості для передислокації флоту.

“У Криму залишили все, що не шкода. Вони мають обмежені ресурси, щоб зміщувати флот у Новоросійськ”, — зазначив Дмитро Плетенчук.

Новоросійськ, хоч і найбільший порт РФ, є цивільним. Туди фізично неможливо перевести всі кораблі з Криму. Крім того, судна там доводиться постійно переставляти, щоб уникнути уражень, як це вже траплялося з підводним човном. У Криму залишаються переважно небоєздатні одиниці. Також у портах перебувають судна забезпечення. Формально вони належать до складу Чорноморського флоту РФ, але бойових функцій не виконують. Загрози для України ці одиниці не несуть.

Вивезення краденого зерна

Окуповані порти активно використовують для незаконного вивезення українських ресурсів. Йдеться про збіжжя, метал і вугілля. Найбільш завантажені в цьому сенсі порти Маріуполя та Бердянська. Вивезення відбувається постійно.

“Вони використовують Маріуполь і Бердянськ, щоб вивозити українське збіжжя, метал і вугілля”, — сказав Дмитро Плетенчук.

Далі ці вантажі змішують з російськими або підробляють документи. Перевантаження відбувається вже в офіційних портах РФ, зокрема в Темрюку. Після цього ресурси відправляють за кордон як “легальні”.

В Азовському морі умови для приховування простіші, ніж у Криму. Там судна заходять майже безперешкодно. У Криму ситуація інша — непоміченим працювати складніше. Суднам доводиться приховувати назви та вимикати системи ідентифікації.

“У Криму зайти непоміченим складно, усе це фіксується відповідними структурами”, — наголосив речник ВМС.

Навіть за таких умов ці операції відстежують аналітики та профільні служби. Повністю приховати незаконне вивезення ресурсів Росії не вдається. Дані про рух суден і вантажі системно збираються та аналізуються.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, що РФ почала активно використовувати балістику з території Криму. Також ми писали, що окупанти втратили літак на півдні.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Світло на Одещині: особливі умови для міст з електроопаленням

Published

on


Енергетики ремонтують мережі. Фото ілюстративне: ДТЕК

В Одеській області можуть змінити підхід до відключень електроенергії у населених пунктах, де світло є єдиним джерелом тепла. Питання підняли на нараді з Президентом України. Йдеться про чотири громади та сотні багатоквартирних будинків. Рішення має полегшити життя людям у період холодів.

Про це повідомив очільник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.

Реклама

Читайте також:

Зміна графіків світла

Очільник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер наголосив на критичній ситуації в окремих громадах регіону. У Кілії, Вилковому, Арцизі та Сергіївці 448 багатоквартирних будинків опалюються виключно електроенергією. У разі погодинних відключень люди фактично залишаються без тепла. Це особливо небезпечно під час зниження температури.

“Для цих населених пунктів електроенергія — це єдине джерело тепла для житлових будинків”, — підкреслив Олег Кіпер.

Голова ОВА звернувся з пропозицією до ДТЕК “Одеські електромережі” не застосовувати погодинні відключення на цих ділянках. Йдеться про період похолодання до завершення опалювального сезону. Президент Володимир Зеленський підтримав цю позицію. Він доручив вжити заходів щодо коригування графіків з урахуванням специфіки цих населених пунктів.

Ситуація зі світлом

Паралельно енергетики ліквідовують наслідки негоди в Одесі та області. У частині Пересипського району Одеси електропостачання зникло через локальну аварію. За інформацією ДТЕК, ремонтні бригади вже працюють на місці. В інших районах області, де є технічна можливість, застосовують графіки стабілізаційних відключень.

Найбільше аварій фіксується в Одеському та Березівському районах. За добу фахівці повернули світло майже для 30 тисяч родин у 104 населених пунктах. Відремонтували 42 лінії різного класу напруги та ввели в роботу 442 трансформаторні підстанції. Станом на 2 лютого без електропостачання залишаються близько 7,5 тисячі родин у 97 населених пунктах, а також є майже тисяча точкових заявок. До робіт залучили додаткові бригади, 56 одиниць спецтехніки та допомогу місцевої влади, фермерів і військових.

Нагадаємо, концерт гурту “Антитіла” ледь не зірвався через відключення світла — згоріла техніка. Також ми писали про те, як Україна буде зміцнювати енергетику.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.