Connect with us

Одеса

Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни

Published

on


Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій

Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?

Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.

Читайте також:

Що для вас 1 квітня?

Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.

Директор театру “Маски” Борис Барський про 1  квітня. Фото: Новини.LIVE

Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?

Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.

Директор театру “Маски” Борис Барський про плани на 1 квітня. Фото: Новини.LIVE

Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?

Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.

Фігурки театру “Маски”. Фото: Новини.LIVE

Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?

Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.

Директор театру “Маски” Борис Барський про гумор. Фото: Новини.LIVE

Чи змінилося щось у глядачах за три роки?

Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.

Плакат театру “Маски”. Фото: Новини.LIVE

Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?

Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.

Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?

Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.

Директор театру “Маски” Борис Барський про друзів, які підтримали під час війни. Фото: Новини.LIVE

Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?

Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.

Яким ви бачите майбутнє України після війни?

Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.

Директор театру “Маски” Борис Барський про майбутнє України. Фото: Новини.LIVE

Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.

Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики.  А також про те, як розіграти коханого 1 квітня. 



Джерело

Одеса

Одеса відзначила день Шевченка акцією з віршами

Published

on


Пам’ятник Тарасу Шевченку. Фото: Новини.LIVE/Вікторія Яслик

В Одесі відсвяткували день народження Тараса Шевченка та влаштувавши поетичний обмін прямо просто неба. Перехожим пропонували згадати улюблені рядки видатного поета, а за кожне прочитане слово дарували цукерки.

Про це з місця подій повідомили журналісти Новини.LIVE.

Реклама

Читайте також:

Поезія як зброя

Організатором заходу виступила громадська організація “Захист Держави”. Представник об’єднання Сергій Сарафанюк пояснив, що сьогодні постать Шевченка — це не просто пам’ятник у центрі міста, а символ боротьби в умовах гібридної війни. За його словами, слова поета зараз є справжньою зброєю, яка працює на перемогу України.

“Ми вважаємо, що зараз час переосмислити Тараса Григоровича, тому що він є досить сучасним. Ми хочемо почути молодь та людей старшого віку, які пам’ятають його твори. А щоб акція була приємною та викликала добрі емоції, ми вирішили обміняти вірші на цукерки”, — розповідає Сергій Сарафанюк.

Сергій Сарафанюк про акцію. Фото: Новини.LIVE/Вікторія Яслик
Пам’ятник Шевченку. Фото: Новини.LIVE/Вікторія Яслик

Шкільна класика

Для багатьох одеситів акція стала несподіваним, але приємним сюрпризом під час прогулянки. Пані Людмила зізналася, що опинилася в парку випадково, бо хотіла насолодитися гарною погодою, але не змогла пройти повз активістів. Жінка зауважила, що з віком сенси Шевченкових творів відкриваються зовсім інакше, ніж за шкільною партою.

“Я пам’ятаю початок: “Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями…”. Коли ти читаєш це у школі — воно сприймається по-одному, а коли вже дивишся дорослими очима на всю ситуацію, то воно зовсім по-іншому відгукується в серці. Зараз у його поезії дуже багато правдивого”, — поділилася думками Людмила.

Людмила про вірші. Фото: Новини.LIVE/Вікторія Яслик

Давня традиція

Серед учасників були й ті, для кого прихід до пам’ятника 9 березня — це багаторічна традиція. Віктор Мастеренко, голова обласної організації ветеранів та крайовий отаман, розповів, що приходить сюди щороку, незалежно від обставин.

“Для мене це як день народження, я приходжу сюди, бо дуже поважаю Тараса Шевченка. Це людина, яка ніколи не зрадила Україну, і його слова “Мені однаково…” завжди актуальні. За останні 30 років я тут вивчив українську мову і продовжую щодня відкривати для себе щось нове в нашій культурі”, — зазначив Віктор Мастеренко.

Віктор про традицію. Фото: Новини.LIVE/Вікторія Яслик
Табличка на пам’ятнику. Фото: Новини.LIVE/Вікторія Яслик

Нагадаємо, ми повідомляли, що в Одесі вшанували день народження Тараса Шевченка. Люди зібралися біля пам’ятника поетові у Шевченківському парку. Там поклали квіти. Учасники говорили про значення творчості Кобзаря для сучасної України.

Також ми писали, що очільник Офісу Президента України Кирило Буданов у день народження Тараса Шевченка, 9 берехня, опублікував звернення, в якому назвав Кобзаря постаттю, що об’єднує українське прагнення до свободи. У своєму дописі він згадав рядки із знаменитого вірша “Заповіт” та наголосив, що Україна щодня виконує цей заклик у боротьбі проти ворога.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Удари ЗСУ по РЛС і ППО РФ у Криму та на Донеччині

Published

on


РЛС, яку знищили в Криму. Фото: скриншот з відео

Українські військові продовжують бити по силах РФ на окупованих територіях. Останніми днями під удари потрапили важливі військові об’єкти, зокрема в Криму та на Донеччині. Сили оборони уразили кілька радіолокаційних станцій, які допомагали росіянам контролювати повітря. Також знищено техніку протиповітряної оборони та один із командних пунктів.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Сили спеціальних операцій.

Реклама

Читайте також:

Удар ССО

Підрозділи Сил спеціальних операцій ЗСУ завдали серії високоточних ударів по військових об’єктах російської армії на тимчасово окупованих територіях. За даними військових, у Криму знищено одразу чотири радіолокаційні станції. Серед них — РЛС 5Н84А “Оборона-14” та “Небо-У”, а також дві станції, розміщені під радіопрозорими куполами в окупованій Євпаторії. Такий купол дозволяє антені обертатися у будь-якому напрямку та приховує її точну орієнтацію. Завдяки цьому станції можуть ефективно відстежувати повітряні цілі.

Крім того, українські військові уразили елемент командного пункту однієї з бригад морської піхоти РФ у тимчасово окупованій Зачатівці на Донеччині. Знищення таких радарів послаблює можливості російської ППО — без них окупантам значно складніше виявляти українські ракети, літаки та безпілотники.

Атака “Птахів Мадяра”

У ніч на 8 березня підрозділ безпілотників 414-ї окремої бригади “Птахи Мадяра” також завдав ударів по важливих цілях російської армії. Пілоти 9 батальйону “Кайрос” знищили новітню радіолокаційну станцію “Надгробок” (64Н6). Це трикоординатна РЛС кругового огляду, яка працює як “очі” для зенітних комплексів С-300ПМ та С-400 у Криму.

Окрім цього, на окупованій частині Донеччини знищено пускозаряджаючу установку 9А316 зенітного ракетного комплексу “Бук-М2”. Також під удар потрапив пункт тимчасової дислокації центру “Рубікон”.

Атаки виконували українські безпілотники типу FP-2 із бойовою частиною масою від 60 до 100 кілограмів. Координацію операції забезпечував новостворений координаційний центр глибинного ураження. Українські військові зазначають, що такі удари зменшують можливості російської армії контролювати небо та послаблюють її оборону на окупованих територіях.

Нагадаємо, ми повідомляли, підрозділи ВМС провели успішну операцію на території тимчасово окупованого Криму. Українські військові завдали точних ударів по кількох важливих цілях російської армії. Під час атаки було уражено три російські зенітні ракетно-гарматні комплекси “Панцир-С1”. Також ліквідовано одну мобільну вогневу групу окупантів, яка прикривала ці позиції.

Також ми писали, БпЛА Центру спецоперацій “Альфа” СБУ відкрили сезон весняних ударів по військових об’єктах у Криму. Уражено виробничі цехи АТ “Євпаторійський авіаційний ремонтний завод”, а також місця дислокації техніки та особового складу в Пушкіне, поруч з аеродромом Джанкой. 



Джерело

Continue Reading

Одеса

Блакитні краби з’явилися у Нацпарку на Одещині

Published

on


Блакитні краби. Фото: Іван Русев

У Національному природному парку “Тузлівські лимани” на узбережжі Чорного моря знайдено понад 20 блакитних крабів. Після лютневих штормів їх почали помічати працівники та місцеві жителі. Частину тварин з’їдають хижаки, тому точна кількість більша. Крім блакитних, море викинуло й інші види крабів — трав’яних, кам’яних, фіолетових і плавунців.

Про це повідомив еколог Іван Русев, передає Новини.LIVE.

Реклама

Читайте також:

Рідкісні види

У лютому 2026 року після сильних штормів узбережжя Тузлівських лиманів стало місцем рідкісних знахідок. Працівники нацпарку разом із місцевими мешканцями зафіксували понад 20 блакитних крабів та рештки ще двох. Дослідники кажуть, що це не повна картина. Краби постійно стають їжею для хижих тварин, тому багато з них лишаються непоміченими. Подібні знахідки вже фіксували на Одещині.

Окрім блакитних крабів, під час штормів море викинуло й інші види — трав’яних, кам’яних, фіолетових та плавунців. Такі явища дозволяють науковцям краще вивчати морську фауну та вплив природних катаклізмів на екосистему.

Знайдені краби. Фото: Іван Русев

Що відомо про крабів

Блакитний краб (Callinectes sapidus) — морський краб із синьо-зеленим панциром і яскраво-синіми клешнями. Дорослі особини можуть досягати 15–20 см у ширину. Вони живуть у прибережних водах, лиманах та естуаріях, на піщаних або мулистих ґрунтах. Блакитні краби всеїдні — харчуються молюсками, рибою, водоростями та органічними залишками. Самки відкладають сотні тисяч ікринок, які дозрівають у солонуватій воді. Для екосистеми ці краби важливі як частина харчового ланцюга — ними харчуються риби, птахи та інші хижі тварини. У Чорному морі блакитні краби не є корінним видом, тому поява їх на узбережжі — рідкісне явище, часто пов’язане зі штормами або морськими течіями.

Краби, яких знайшли. Фото: Іван Русев

Нагадаємо,ми повідомляли, що в Одесі запропонували перенести міський зоопарк до парку Савицького. Ідею висунули місцеві активісти, пояснюючи її замалими вольєрами та застарілими умовами утримання тварин. Директор зоопарку Ігор Бєляков виступив проти такого плану. 

Також ми писали, що у Національному природному парку “Тузлівські лимани” на Одещині помітили перші зграї рожевих фламінго. Птахи прилетіли з боку Чорного моря наприкінці лютого. Екологи сподіваються, що цього року їм вдасться успішно загніздитися.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.