Одеса
Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни
Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій
Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?
Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.
Читайте також:
— Що для вас 1 квітня?
— Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.
— Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?
— Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.
— Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?
— Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.
— Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?
— Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.
— Чи змінилося щось у глядачах за три роки?
— Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.
— Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?
— Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.
— Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?
— Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.
— Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?
— Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.
— Яким ви бачите майбутнє України після війни?
— Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.
Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.
Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики. А також про те, як розіграти коханого 1 квітня.
Атракціони в Одесі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
У вівторок, 10 лютого, по всій Україні будуть тривати планові обмеження в електропостачанні. Одна з найважчих ситуацій склалася на Одещині через серйозні пошкодження ключової інфраструктури. В обласному центрі енергетики змушені проводити аварійні відключення за необхідності. В інших районах області із стабільною роботою мереж електропостачання здійснюється за встановленими погодинними графіками.
Про це повідомили на офіційному сайті Укренерго, передають Новини.LIVE.
Реклама
Читайте також:
Аварійні відключення світла
В Одеській області продовжуються аварійні відключення електроенергії через технічні несправності в електромережах. Хоча в деяких громадах вже введені планові графіки відключень, їх повне впровадження по всьому регіону утруднене через складну ситуацію. Енергетики просять мешканців економно використовувати електроприлади та максимально зменшувати навантаження на мережу. Для отримання актуальної інформації про стан електропостачання та зони відключень рекомендується звертатися до офіційного сайту оператора системи розподілу або користуватися спеціальним чат-ботом.
Графіки відключення світла в Одесі
В Одесі наразі не проводяться планові відключення електроенергії. Місто працює в режимі стабілізаційних вимкнень, які оперативно коригуються залежно від стану енергосистеми. Енергетики безперервно ремонтують пошкоджені лінії, щоб якомога швидше відновити стабільне електропостачання для мешканців. За відсутності нових аварій найближчим часом планується повернення до точних погодинних графіків відключень.
Як дізнатися час відновлення електроенергії
Дізнатися, коли з’явиться світло, можна кількома способами:
- сайту ДТЕК Одеські електромережі (розділ “Відсутня електроенергія?”);
- чат-бота у Telegram;
- приватних повідомлень у Facebook;
- подати заявку на сайті ДТЕК.
Нагадаємо, ми повідомляли про те, яка ситуація зі світлом на Одещині. За словами очільника Одеської ОВА в регіоні зі світлом сильні проблеми, як і по всій Україні. Де технічно це можливо — туди повернули графіки.
Також ми писали про те, що росіяни вдарили по енергооб’єкту у Нововолинську. Наразі у місті працють над тим, аби забезпечити місцевих мешканців водою і теплом.
Заставка Євробачення – 2026. Фото: УНІАН
Війна кардинально змінила суспільні настрої та запити українців. Те, що ще кілька років тому сприймалося як звичайна частина культурного життя, сьогодні викликає суперечки й внутрішні сумніви. Нацвідбір на Євробачення у воєнний час для багатьох став не просто телешоу, а маркером того, як суспільство балансує між болем війни та потребою жити далі. Одні вважають конкурс підтримкою духу нації, інші — недоречним на тлі щоденних втрат і зборів на армію.
Журналісти Новини.LIVE вийшли на вулиці Одеси, щоб запитати у місцевих, чи дивились вони євробачення та чи доцільно на їх погляд у воєнний період витрачати кошти на конкурс?
Реклама
Читайте також:
Новини з фронту
Людмила цього року не стежила за нацвідбором. За її словами, увагу повністю забирають новини з фронту та переживання за близьких і знайомих, які служать. У такому емоційному стані розважальні шоу здаються далекими й навіть трохи не на часі.
“Ні, не дивились,тому що діти воюють і не до цього. Може і треба, як кажуть, жити далі, але у кожного своя ситуація життєва — кожен сам вирішує”, — каже Людмила.
Аліна зізнається, що повністю весь відбір не переглядала, але слідкувала за обговореннями і окремими виступами. Її цікавить не стільки сам формат конкурсу, скільки те, як Україна виглядає на міжнародній сцені. Вона звертає увагу на професійність артистів і те, чи здатні вони донести емоцію та сенс через музику.
“Я не спостерігала дуже активно, але вважаю, що нашу країну мав представляти Mr. Vel. Мені сподобався його виступ і вокал”, — говорить Аліна.
Кошти на нацвідбір
Вероніка розповідає, що в день нацвідбору в неї не було світла, тому дивитися трансляцію вона фізично не змогла. Але відсутність перегляду не означає відсутності позиції. Жінка переконана, що навіть у війні суспільство не може зупинитися повністю — інакше люди просто зламаються морально.
“Ні, не дивилась. Світла не було. Але, незважаючи ні на що, треба проводити. Не можна помирати — треба жити далі. Ми повинні думати і про фронт, і про тил”, — каже Вероніка.
Микита реагує спокійно й без емоцій. Він не стежить за Євробаченням і не відчуває до нього особливого інтересу. Водночас хлопець не бачить проблеми в тому, що інші знаходять у музиці й конкурсах підтримку чи відволікання. На його думку, у воєнний час особливо важливо не нав’язувати одне бачення всім. Кожен має право проживати ці роки по-своєму.
“Я цим не цікавлюсь банально. Якщо людям подобається — хай виступають, це їх право”, — зазначає Микита.
Дмитро говорить із помітною впевненістю й навіть трохи з пафосом. Він проводить історичні паралелі й нагадує, що культура виживала навіть у найстрашніші часи. Для нього сцена — це не просто розвага, а форма національного голосу.
“У будь-якому випадку, Україна повинна розвиватися навіть у період воєнного стану. Навіть під час Другої світової люди співали і танцювали. І ми маємо право на культуру теж. Тому я вважаю, що це доцільно”, — каже Дмитро.
Допомога ЗСУ
Вікторія дивиться на ситуацію більш прагматично. Вона давно звертає увагу на бюджети, які витрачаються на шоу та конкурси. У час, коли волонтери постійно оголошують збори, будь-які великі культурні витрати викликають у неї внутрішній спротив.
“Я давно думаю, що не потрібно це проводити. Такі гроші витрачають роками — краще б ці кошти спрямувати на інші потреби. Зараз і так багато зборів, і люди постійно допомагають”, — говорить Вікторія.
Попри різні погляди, одеситів об’єднує головне — війна змінила сприйняття всього, навіть культури й розваг. Для когось нацвідбір — це спосіб зберегти внутрішню опору й відчуття нормальності, для інших — болюче нагадування про те, що країна живе в умовах щоденних втрат.
Раніше ми писали, що у суботу, пройшов фінал Національного відбору на Євробачення-2026. Яке було цьогорічне шоу, чому воно спричинило справжній резонанс? А також, як організатори й продюсери експериментували з форматом. Також, ми писали, що нацвідбір на Євробачення-2026 пройшов, а скандал навколо нього не вщухає. Користувачі мережі обурені результатами голосування та висловлюванням Руслани, яка була в журі.
Пожежа на місці влучання. Фото: Олег Кіпер/Telegram
РФ продовжує невпинно атакувати Одещину ударними БпЛА. Під прицілом знову цивільна інфраструктура, зокрема об’єкти енергетики. Цієї ночі під обстрілом опинився південь області.
Про це повідомив очільник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер, передає Новини.LIVE.
Реклама
Читайте також:
Наслідки атаки
Уночі, 10 лютого, ворог завдав чергового удару по енергетичній інфраструктурі Одещини. На півдні регіону зафіксували пошкодження енергооб’єкта, там спалахнула пожежа. Також постраждала адміністративна будівля. За попередніми даними, обійшлося без поранених.
Через атаку частина населених пунктів у трьох громадах залишилася без електропостачання. Об’єкти критичної інфраструктури перевели на резервне живлення від генераторів, щоб не допустити зупинки важливих процесів. Наразі триває ліквідація наслідків обстрілу та поетапне відновлення електропостачання.
Окремо в ДТЕК повідомили, що в частині Ізмаїльського району світло зникло через локальну аварію в мережі. Фахівці вже на місці та виконують відновлювальні роботи.
Нагадаємо, ми повідомляли, що РФ атакувала Запорізьку область. Внаслідок атаки постраждали четверо людей, зокрема — дитина. Упродовж доби окупанти завдали 657 ударів по 35 населених пунктах регіону.
Також ми писали, що в ніч на 9 лютого під ударом ворожих дронів опинилася Одеса. РФ масовано обстріляла житлові квартали міста. Очевидці розповіли Новини.LIVE, що пережили під час атаки.
-
Авто1 тиждень agoНова Jawa 730 Twin представлена — фото і подробиці брутального байка
-
Події1 тиждень agoУ прокат виходить перший український еротично-історичний трилер «Всі відтінки спокуси»
-
Політика1 тиждень agoУкраїна ініціює внесення змін до Статуту МАГАТЕ
-
Усі новини1 тиждень agoПідліток-“надлюдина” врятував свою родину, пропливши 4 км небезпечними хвилями (відео)
-
Війна1 тиждень agoпро знищення «Шахедів»: Українські дрони-перехоплювачі дають високі результати
-
Війна1 тиждень agoНа фронті – 40 боїв від початку доби, найгарячішим є Покровський напрямок
-
Події1 тиждень agoМЗС Литви попросить заборонити в’їзд грузинському реперу, який виступав у Росії та Криму
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна отримає $40 мільйонів від Світового банку на відновлення енергосистеми