Одеса
Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни
Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій
Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?
Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.
Читайте також:
— Що для вас 1 квітня?
— Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.
— Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?
— Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.
— Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?
— Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.
— Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?
— Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.
— Чи змінилося щось у глядачах за три роки?
— Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.
— Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?
— Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.
— Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?
— Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.
— Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?
— Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.
— Яким ви бачите майбутнє України після війни?
— Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.
Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.
Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики. А також про те, як розіграти коханого 1 квітня.
Одеса
Одесі потрібні 7 млрд для захисту критичної інфраструктури
Знищена підстанція. Фото ілюстративне: Володимир Кудрицький/Facebook
В Одесі планують масштабні роботи із захисту критичної інфраструктури. За попередніми підрахунками, місту необхідно понад 7 млрд грн. Частину коштів можуть надати міжнародні партнери.
Про це повідомили в Одеській міській раді, передає Новини.LIVE.
Читайте також:
Захист інфраструктури
В Одесі планують посилити захист критичної інфраструктури міста. Питання обговорили під час апаратної наради в міській раді. За оцінками міської адміністрації, для реалізації всіх необхідних заходів потрібно понад 7 млрд грн. Влада вже готується до окремої зустрічі з представниками будівельного бізнесу. Там обговорять можливі рішення та участь компаній у реалізації проєктів.
Наразі тривають переговори з Європейським банком реконструкції та розвитку щодо фінансування. У мерії розраховують, що 35–40% необхідної суми можуть надати у вигляді гранту, а решту — як кредит на пільгових умовах.
Зруйновані підстанції
Ситуація з енергопостачанням у регіоні залишається складною через руйнування енергетичної інфраструктури. Про це заявив народний депутат Олексій Кучеренко. За його словами, російські атаки пошкодили не лише генерацію, а й магістральні мережі високої напруги — 750, 330 і 220 кВ, які передають електроенергію до регіональних мереж. У регіоні фактично не залишилося повністю справних підстанцій НЕК “Укренерго”. Із 11 необхідних силових трансформаторів працюють лише чотири. Крім того, з початку минулого року російські удари знищили 34 великі підстанції напругою 110 кВ. Це приблизно 45% їх загальної кількості в області. Деякі енергооб’єкти зазнавали обстрілів по кілька разів.
Більшість пошкоджених підстанцій розташовані в Одесі та передмісті. Через руйнування вони працюють лише частково, тому інженери змушені перерозподіляти навантаження через кабельні лінії. За словами Кучеренка, можливості для такого маневру вже майже вичерпані. Відновлення частини об’єктів може тривати місяці або навіть роки, адже виробництво трансформаторів і спеціального обладнання займає багато часу.
Нові укриття
У місті також триває перевірка підвальних приміщень, які можна облаштувати під укриття. Наразі їх кількість не відповідає встановленим нормативам. Найскладніша ситуація — у Пересипському районі. Через особливості місцевості там важко облаштовувати підземні сховища. Одним із можливих рішень може стати встановлення сертифікованих мобільних укриттів. Цього року такі конструкції вже планують встановити на одеському узбережжі.
Виплата допомоги
Крім того, місто продовжує виплачувати матеріальну допомогу людям, чиї будинки постраждали від обстрілів. Йдеться про компенсації на відновлення вікон і дверей. Міська комісія також розглядає документи на виплати за державною програмою “єВідновлення”.
Нагадаємо, ми повідомляли, що українці, які втратили житло через війну, можуть отримати компенсацію. Для цього існує два механізми — державний та міжнародний реєстри збитків. Вони працюють паралельно та враховують виплати один одного. Подати заяву на відшкодування можна онлайн через застосунок “Дія”.
Також ми писали про те, що в Одесі розпочалися дорожні роботи одразу на кількох вулицях міста. Через це рух транспорту на окремих ділянках може бути ускладнений. Комунальні служби ремонтують покриття та проводять інші роботи на дорогах. Водіїв просять заздалегідь планувати маршрути.
Одеса
В Одеському зоопарку прокинулася ведмедиця
Ведмедиця після пробудження. Фото: скриншот з відео
В Одеському зоопарку прокинулася ведмедиця Поляна. Сьогодні, 16 березня, після зимової сплячки вона вперше цього року вийшла до свого вольєра. Працівники зоопарку поступово повертають тварину до звичного режиму харчування. Кажуть, що разом із ведмедицею до міста приходить і справжня весна.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на КУ “Одеський зоопарк”.
Читайте також:
Ведмедиця в зоопарку
Сьогодні в Одеському зоопарку сталася перша справжня весняна подія — ведмедиця Поляна вперше цього року вийшла до експозиційного вольєра. Прокинулася вона ще кілька днів тому після зимової сплячки. У цей період тварин не можна одразу годувати великими порціями. Тому перші дні їжу дають дуже обережно та зовсім потроху.
Під час сплячки ведмеді можуть кілька місяців не їсти і не пити. У цей час їхній обмін речовин значно сповільнюється, а організм використовує накопичений жировий запас. Коли ведмідь прокидається, його травна система ще не працює на повну силу. У природі після виходу з барлоги тварини теж починають їсти дуже мало — переважно ранню рослинність або іншу легку їжу. Лише з часом вони повертаються до звичного раціону.
Так само діють і в зоопарках. Після пробудження ведмедів годують поступово, щоб організм без стресу повернувся до активного життя.
Прихід весни
Сьогодні Поляна вперше вийшла до свого вольєра, уважно оглянула територію та довго грілася на сонці. Працівники зоопарку кажуть, що це гарний знак — схоже, що разом із ведмедицею до Одеси приходить справжня весна.
Що відомо про бурих ведмедів
Бурий ведмідь — один із найбільших хижаків України, чий життєвий ритм у зоопарках максимально наближений до природного. Березень є критичним періодом, оскільки з першим теплом тварини поступово виходять із зимової сплячки та стають активнішими у вольєрах.
Після пробудження ведмедів переводять на спеціальний раціон, щоб відновити енергію: спочатку це легка рослинна їжа, овочі та фрукти, до яких згодом додають рибу та м’ясо. Для підтримки здоров’я в неволі їм створюють умови, що стимулюють природні інстинкти, — наприклад, ховають їжу в декораціях. Поведінка та активність клишоногих навесні є головним показником того, наскільки успішно вони перезимували.
Нагадаємо, ми повідомляли, що у Національному природному парку “Тузлівські лимани”, що на Одещині, з’явилися нові пернаті гості. Після рожевих пеліканів сюди прилетіли й кучеряві. Тут їх часто можна побачити разом із великими бакланами.
Також ми писали, що на Одещині випустили у дику природу кількох молодих лісових котів. Тварин сім місяців виходжували на Станції юних натуралістів в Ізмаїлі після того, як їх знайшли поруч із загиблою матір’ю. Після підготовки їх перевезли до природного середовища, де вони зможуть жити самостійно.
Одеса
В Одесі вшанували пам’ять загиблих у маріупольському драмтеатрі
Люди на акції пам’яті. Фото: Новини.LIVE/ Вікторія Яслик
В Одесі 16 березня вшанували пам’ять загиблих під час бомбардування Маріупольського драмтеатру. Акція відбулася біля Одеського театру опери та балету. Люди прийшли з лампадками та говорили про події березня 2022 року. Учасники нагадали, що трагедія забрала життя сотень мирних мешканців, які ховалися від обстрілів.
Про це повідомляють журналісти Новини.LIVE з місця події.
Читайте також:
Бомбардування Маріуполя
Пам’ятна акція пройшла біля будівлі Одеської опери. Люди зібралися, щоб згадати жертв бомбардування драматичного театру в Маріуполі. Саме там у березні 2022 року тисячі мешканців міста ховалися від обстрілів. На площі виклали великий напис “Діти”. Це відтворення того самого напису, який був перед драмтеатром у Маріуполі. Його зробили тоді, щоб показати російській авіації: у будівлі перебувають лише мирні люди. Проте 16 березня 2022 року на театр скинули авіабомбу. Центральна частина будівлі була зруйнована, а виходи з укриття завалило.
Акція пам’яті
Акцію пам’яті в Одесі організував центр підтримки переселенців “Я Маріуполь — Одеса”. Її провели, щоб нагадати про трагедію Маріупольського драмтеатру та вшанувати людей, які загинули під час бомбардування. Керівниця центру Олена Астроверхова зазначила, що подібні заходи цього дня проходять у багатьох містах України та за кордоном.
“Цю акцію організував наш центр для вимушених переселенців. Сьогодні маріупольці збираються по всій Україні і навіть за кордоном, щоб згадати людей, які загинули у драмтеатрі. Це дуже важливо, тому що люди повинні пам’ятати, що сталося. Це був злочин, і він не має бути забутий”, — сказала вона.
За її словами, під час бомбардування у підвалі театру перебували понад дві тисячі людей. Серед них були діти, літні люди та цілі родини.
“Біля театру великими літерами написали “Діти”. Це було видно навіть на супутникових знімках. Люди хотіли показати, що тут тільки цивільні. Але російський літак усе одно скинув бомбу. Багато людей загинули під завалами, і багатьох навіть не змогли дістати”, — додала Астроверхова.
Згадки про минуле
Серед тих, хто прийшов на акцію, була й Анна Карпенко. Дівчина родом із Маріуполя і виїхала з міста під час його блокади у березні 2022 року. Вона згадує, що той час став одним із найстрашніших у її житті. За словами Анни, трагедія драмтеатру назавжди залишиться болючою сторінкою для маріупольців.
“Я сама з Маріуполя. Ми виїхали 15 березня 2022 року зеленим коридором, буквально за день до трагедії у драмтеатрі. Спочатку жили в Києві, а потім у 2023 році переїхали до Одеси. Це місто трохи нагадує Маріуполь, бо тут теж є море”, — розповіла дівчина.
Вона каже, що драмтеатр був для неї особливим місцем. Там вона кілька років займалася балетом.
“Для мене це було місце сили. Там я займалася балетом чотири роки. Це було дуже рідне місце. У драмтеатрі був мій друг, і в нього тоді загинула мама. Таких історій тисячі. Тому про цю трагедію потрібно пам’ятати і не забувати про Маріуполь”, — сказала Анна.
Пам’ять про дітей
Одна з учасниць заходу Теодосія прочитала власний поетичний текст, присвячений жертвам трагедії. Жінка розповіла, що багато років працює в університеті зв’язку. Вона прийшла на акцію, щоб разом з іншими згадати загиблих і нагадати про трагедію, яка сталася у Маріуполі.
“Їхні душі лишилися під завалами, щоб людство завжди пам’ятало. Тут були діти, і кожен згорів. Такої жертви навіть Бог не просив”, — прозвучало у вірші.
Учасники заходу запалили свічки та хвилиною мовчання вшанували пам’ять людей, які загинули під завалами драмтеатру.
Удар по драмтеатру
16 березня 2022 року російська авіація скинула бомбу на будівлю Донецького академічного обласного драматичного театру в Маріуполі. На той момент театр слугував укриттям для мирних мешканців міста — там ховалися жінки, діти та літні люди. Перед будівлею великими літерами був напис “ДЕТИ”, який добре було видно навіть із повітря, однак це не зупинило удар. У театрі, за різними оцінками, перебували від однієї до двох тисяч людей, а кількість загиблих досі точно не встановлена — за різними розслідуваннями вона може сягати кількох сотень.
Нагадаємо, 11 лютого, в Одесі біля залізничного вокзалу вшанували пам’ять загиблих у війні з Росією. Містяни долучилися до акції “Хвилина мовчання”, зупиняючись просто посеред вулиці. Люди тримали прапори, портрети полеглих і плакати.
Також ми писали, що в Одесі рідні та близькі героїв пройшли Пам’ятною ходою центром міста на згадку про загиблих Захисників та Захисниць України. Колона стартувала від Соборної площі. Одесити з прапорами, портретами та лампадками пройшли колоною до Європейської площі, де розташувався народний меморіал із прапорцями.
-
Одеса1 тиждень agoЯкі графіки відключень світла будуть в Одесі завтра, 10 березня
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі пішов з життя актор із “Пригод Електроніка” Василь Скромний Анонси
-
Війна1 тиждень agoЧерез атаку РФ по Дністровській ГЕС у річку витікло 1,5 тонни масел: плями помітили в Молдові
-
Усі новини5 днів agoШон Пен замість «Оскара» зустрівся з Зеленським (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoНа трасі Одеса-Миколаїв сталася смертельна аварія
-
Відбудова1 тиждень agoМінфін та KfW напрацьовують нові інструменти економічного відновлення України
-
Усі новини1 тиждень ago“Всинови мене”: олень побіг за чоловіком у парку і розсмішив мережу (відео)
-
Війна6 днів agoдепутатам: Доведеться служити народу або у парламенті, або на фронті
