Connect with us

Одеса

Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни

Published

on


Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій

Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?

Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.

Читайте також:

— Що для вас 1 квітня?

— Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.

Директор театру “Маски” Борис Барський про 1  квітня. Фото: Новини.LIVE

— Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?

— Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.

Директор театру “Маски” Борис Барський про плани на 1 квітня. Фото: Новини.LIVE

— Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?

— Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.

Фігурки театру “Маски”. Фото: Новини.LIVE

— Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?

— Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.

Директор театру “Маски” Борис Барський про гумор. Фото: Новини.LIVE

— Чи змінилося щось у глядачах за три роки?

— Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.

Плакат театру “Маски”. Фото: Новини.LIVE

— Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?

— Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.

— Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?

— Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.

Директор театру “Маски” Борис Барський про друзів, які підтримали під час війни. Фото: Новини.LIVE

— Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?

— Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.

— Яким ви бачите майбутнє України після війни?

— Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.

Директор театру “Маски” Борис Барський про майбутнє України. Фото: Новини.LIVE

Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.

Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики.  А також про те, як розіграти коханого 1 квітня. 



Джерело

Одеса

РФ приховує долю 10 українських дітей із Криму: ЄСПЛ ухвалив рішення

Published

on


Дитячий будинок “Малютка” в Ялті (Крим). Фото ілюстративне: УНІАН

Десятеро українських дітей, які залишилися без батьківського піклування, після окупації Криму опинилися під контролем Росії. Їм нав’язали російське громадянство та передали на усиновлення. Відтоді російська влада приховує інформацію про їхню долю. Тепер справу цих дітей розглянув Європейський суд з прав людини.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на повідомлення юриста Сергія Зайця.

Реклама

Допис юриста Сергія Зайця. Фото: скриншот з facebook

Що сталося з дітьми з приюту

За інформацією Сергія Зайця, Європейський суд з прав людини 13 жовтня 2026 року ухвалив рішення у справі Ukrainian Helsinki Human Rights Union on behalf of ten Ukrainian children v. Russia. Ця історія почалася ще у 2014 році, коли Росія окупувала Крим. На той момент десятеро українських дітей, позбавлених батьківського піклування, перебували в різних дитячих закладах півострова та Севастополя. Після окупації росіяни оголосили їх громадянами РФ. Згодом дітей передали на усиновлення, причому усиновити їх могли лише російські громадяни.

За словами адвоката, щонайменше частину дітей, найімовірніше, вже усиновили. Частину могли перемістити з окупованого Криму до Росії. Однак достовірної інформації про те, де вони зараз перебувають, немає. Російська влада відмовилася повідомляти про місцеперебування дітей і почала приховувати відомості про них, зокрема про можливе усиновлення.

Звернення до Євросуду

13 січня 2023 року до Європейського суду з прав людини подали скаргу від імені цих дітей. У ній порушили питання про те, що Росія нав’язала їм своє громадянство, намагалася змінити їхню українську ідентичність на російську та передала на усиновлення всупереч українському законодавству й міжнародному праву. Окремо заявники порушили питання примусового зникнення. 

Читайте також:

“Ця справа піднімає нові питання в практиці Суду. Зокрема, це питання представництва вразливих осіб, з якими представники не мали безпосереднього контакту, а також новий аспект примусових зникнень. Ці питання йдуть далеко за межі наявної практики”, — пояснив Сергій Заєць.

Як проходили слухання

22 вересня 2026 року в Страсбурзі відбулися усні слухання. До цього суд двічі звертався до представників заявників із додатковими запитаннями. Під час самих слухань обговорювали й нові питання, які відрізнялися від тих, на які адвокати вже відповідали письмово. Наступного дня, 23 вересня, Євросуд звернувся до уряду РФ із проханням надати пояснення та повідомити, де перебувають українські діти.

Проте, за словами Сергія Зайця, раніше російський уряд відмовився співпрацювати із судом, а після останнього звернення представники дітей також не отримали жодних пояснень. Адвокат припускає, що Росія знову не відповіла на запит. Він вважає, що небажання російської влади надати інформацію навіть після додаткового звернення суду може бути враховане під час оцінки її дій.

Коли оголосять рішення

Від подання скарги до рішення Європейського суду з прав людини минуло три роки й дев’ять місяців. На перший погляд, це чималий термін. Проте юрист Сергій Заєць пояснює, що для Євросуду, особливо у справах, пов’язаних із війною, такий розгляд вважається доволі швидким.

“Рішення було ухвалене доволі швидко, як для ЄСПЛ і справ, повʼязаних зі збройним конфліктом. Навіть якщо рахувати з дати подання скарги (13 січня 2023 року) до дати ухвалення рішення пройшло 3 роки і 9 місяців”, — написав Сергій Заєць.

При цьому після усних слухань у Страсбурзі 22 вересня 2026 року суддям знадобився лише 21 день, щоб ухвалити рішення. Офіційне проголошення призначене на 1 грудня 2026 року. Його мають оголосити о 9:30 за місцевим часом у Страсбурзі та опублікувати на сайті ЄСПЛ. Поки що висновки суддів невідомі.

“Почекаємо на офіційний текст рішення і будемо сподіватися на позитивне вирішення справи”, — зазначив Сергій Заєць.

Новини.LIVE розповідали, що в окупованому Криму понад 32 тисячі дітей залучили до російської “Юнармії”. Це воєнізований рух, який діє під контролем російських відомств. Дітей залучають до військових таборів і навчань. Найбільше учасників цього руху серед окупованих українських територій зафіксували саме у Криму та Севастополі. 

Також Новини.LIVE писали, що в школах окупованої Ялти росіяни агітували випускників іти до армії замість університетів. Для одинадцятикласників проводили спеціальні уроки, на яких військову службу називали найкращим вибором. Так, окупанти намагалися переконати підлітків пов’язати майбутнє з російською армією. 

Раніше Новини.LIVE повідомляли про плани Росії відправити 56 тисяч українських дітей з окупованих територій до кримського “Артеку”. За інформацією Центру національного спротиву, під виглядом відпочинку росіяни нав’язують дітям свою ідеологію. У таборі поширюють мілітаристські погляди та намагаються змінити ставлення дітей до України.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Новий план замку Хаджибей в Одесі: що знайшли археологи

Published

on


Люди фотографують розкопки на Приморському бульварі в Одесі. Фото ілюстративне: Facebook/Андрій Красножон

Історія Одеси отримала нове свідчення про те, як виглядав стародавній Хаджибей. Дослідники оприлюднили раніше невідомий план замку та прилеглої місцевості. На ньому можна побачити розташування фортеці, старовинної кав’ярні, курганів і турецького маяка. Частину деталей уже підтверджують археологічні знахідки.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на допис ректора Південноукраїнського національного педагогічного університету, професора Андрія Красножона у Facebook.

Реклама

Де стояв замок Хаджибей

За інформацією Андрія Красножона, завдяки зусиллям Олександра Волока вдалося оприлюднити раніше невідомий план замку Хаджибей. Його склали інженери генерала Гудовича, який контролював укріплення з 14 вересня 1789 року, після того, як замок захопив передовий загін Дерибаса. На плані дві круглі вежі головного фасаду замку зображені багатокутними. Саме таку форму фундаменту однієї з веж виявили археологи під час розкопок у 2026 році. Це може свідчити про те, що автор старовинного креслення досить точно передав особливості споруди.

“Вона дійсно була багатокутною, принаймні на рівні свого фундаменту. Добре, якщо на плані відображено результат спостережливості автора, а не його фантазії, як, наприклад з тінями від дахів цих веж та мінарету”, — зазначив Андрій Красножон.

Схема розкопок Хаджибейського замку, накладена на план сучасної території Приморського бульвару. Фото: Facebook/Андрій Красножон

Ще важливіше, що новий план підтверджує місце розташування замку. Він стояв у верхній частині сучасного Приморського бульвару, приблизно посередині між двома балками, неподалік від урвища та нинішньої півциркульної площі. Саме в цьому районі археологи проводять розкопки протягом останніх років. Тут вони знайшли культурні шари XIV–XVIII століть, залишки укріплень, елементи зброї та амуніції.

Читайте також:

Що розкажуть нові розкопки

Андрій Красножон пояснив, що історичні зображення замку Хаджибей відрізняються між собою. Тому дослідники не можуть покладатися лише на старовинні креслення, навіть якщо окремі деталі збігаються з археологічними знахідками. На думку професора, саме подальші розкопки допоможуть встановити, коли побудували замок, як змінювалися його укріплення та якою була його справжня конструкція.

“Проте, сьогодні лише археологія здатна суттєво оновити джерельну базу середньовічного Хаджибея та надати відповіді щодо дати заснування замку, його плану, конструктивних особливостей та еволюції розвитку”, — наголосив Андрій Красножон.

Схема археологічних розкопок у районі Приморського бульвару. Фото: Facebook/Андрій Красножон

Старовинна кав’ярня на карті

Окрім фортеці, на новому плані детально зображена кав’ярня грека Аспоридіса. Вона стояла біля головної дороги, неподалік від виїзду з Хаджибея. Сьогодні на цьому місці розташований будинок Прокопеуса на розі вулиць Грецької та Європейської. Автор креслення позначив не лише саму кав’ярню, а й огорожу та сусідні господарські будівлі. Андрій Красножон припускає, що частина споруд могла бути житловою.

Фрагмент історичного плану Хаджибея із зображенням замку та кав’ярні Аспоридіса. Фото: Facebook/Андрій Красножон

Особлива увага до цієї садиби зацікавила історика. Він висловив припущення, що кав’ярня могла бути місцем, де після захоплення Хаджибея збиралися російські офіцери.

“Чи не через те, що саме в цій кав’ярні після штурму російські офіцери святкували свою перемогу над Хаджибеєм?” — написав Андрій Красножон.

Де був турецький маяк

Ще одна цікава деталь старовинного плану — великі кургани на території сучасного центру Одеси. Один із них розташовувався приблизно на початку нинішньої вулиці Успенської, над мисом Ланжерон. Неподалік автор креслення позначив турецький маяк. Андрій Красножон звернув увагу на особливості місцевості та запропонував уточнити його розташування.

Частина старовинного плану з позначенням кургану та маяка. Фото: Facebook/Андрій Красножон

На думку історика, маяк найімовірніше стояв у районі сучасної арки дачі Ланжерона, а не поблизу пам’ятника Невідомому матросу, як можна було б припустити за іншою локалізацією. Новий план дає археологам додаткові орієнтири для дослідження стародавнього Хаджибея. Водночас остаточно підтвердити вигляд фортеці та розташування окремих споруд допоможуть подальші розкопки.

Новини.LIVE писали, що археологи завершили четвертий сезон розкопок на Приморському бульварі в Одесі. Вони досліджували античне поселення та середньовічну фортецю Хаджибей. Серед знахідок була кераміка XIV століття, пов’язана з історією факторії Джанєстра. Остаточні висновки науковці планували зробити після опрацювання всіх матеріалів. 

Також Новини.LIVE розповідали про залишки Хаджибейської фортеці, які виявили під Приморським бульваром. Під час розкопок археологи знайшли фундамент і нижню частину багатокутної вежі османського періоду. Поруч виявили монети, кераміку та будівельні матеріали. Ці знахідки допомогли точніше визначити розташування та розміри старовинного замку. 

Раніше Новини.LIVE повідомляли, що археологи встановили точне місце розташування Хаджибейського замку. На Приморському бульварі дослідники виявили залишки мурів і берегової артилерійської батареї. Укріплення розташовувалися неподалік від пам’ятника Дюку та фунікулера. Серед знахідок також були кераміка, бронзові предмети османського походження та сліди демонтажу стін.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Погода в Одесі та Одеській області 9 листопада: прогноз

Published

on


Дівчина в теплому светрі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

На Одещині найближчими днями погода буде мінливою. Після прохолодних ночей із місцевими заморозками температура поступово підвищуватиметься. Спочатку опадів не очікується, проте згодом прийдуть дощі та посилиться вітер. На узбережжі море залишатиметься спокійним, а погодні умови будуть безпечними.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Гідрометцентр Чорного та Азовського морів.

Реклама

Погода в Одесі 9 листопада

У понеділок, 9 листопада, в Одесі буде мінлива хмарність, проте дощів не прогнозують. Вітер змінних напрямків, слабкий, зі швидкістю 3–8 м/с. Уночі температура повітря становитиме +0…+2 °C. Удень повітря прогріється до +6…+8 °C.

Погода в Одеській області 9 листопада

На території області 9 листопада також очікується мінлива хмарність без опадів. Вітер змінюватиме напрямок; його швидкість становитиме 3–8 м/с. Уночі температура коливатиметься від −3 до +2 °C, а вдень підніметься до +5…+10 °C. На дорогах області вночі та вранці місцями можливий серпанок. Видимість становитиме 1–2 кілометри.

Погода на узбережжі Одещини

Уздовж морського узбережжя 9 листопада прогнозують північно-східний вітер зі швидкістю 6–11 м/с. Хвилювання моря буде легким, а рівень води залишатиметься в безпечних межах. Температура повітря вночі становитиме 0…+5 °C, удень +6…+11 °C. Морська вода матиме температуру +10…+11 °C. Синоптики оцінюють погодні умови на узбережжі як безпечні.

Читайте також:

Погода найближчими днями

У вівторок, 10 листопада, на Одещині очікується мінлива хмарність без істотних опадів. Уночі та вранці місцями утвориться туман. Вітер південно-східний, 5–10 м/с. Температура вночі становитиме від +2…-3 °C, на узбережжі буде тепліше — +5…+7 °C. Удень повітря прогріється до +6…+11 °C.

У середу, 11 листопада, погода зміниться. Прогнозують хмарність із проясненнями та помірний дощ. Вітер буде південним, а вдень зміниться на північно-західний. Місцями його пориви сягатимуть 15–18 м/с. Уночі температура становитиме +3…+8 °C, удень +8…+13 °C.

У четвер, 12 листопада, місцями пройде невеликий дощ. Уночі очікується +1…+6 °C, удень +9…+14 °C. У п’ятницю, 13 листопада, також можливі невеликі дощі. Водночас стане значно тепліше: вночі прогнозують +6…+11 °C, а вдень температура підніметься до +14…+19 °C.

Новини.LIVE повідомляли, що опалювальний сезон в Одесі розпочнеться 9 листопада. Спочатку тепло подаватимуть до закладів соціальної сфери, зокрема шкіл, дитячих садків і лікарень. Після цього поступово запускатимуть великі об’єкти теплопостачання.

Раніше Новини.LIVE писали, що як одесити готуються до зими та можливих перебоїв зі світлом і теплом. Містяни запасаються необхідним для автономного побуту, хоча частина людей найбільше побоюється тривалої відсутності опалення.

Також Новини.LIVE розповідали, чи планують одесити виїжджати з міста напередодні зими. Більшість опитаних вирішили залишатися вдома, попри загрозу обстрілів і можливі перебої зі світлом та теплом.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.