Connect with us

Одеса

Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни

Published

on


Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій

Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?

Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.

Читайте також:

Що для вас 1 квітня?

Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.

Директор театру “Маски” Борис Барський про 1  квітня. Фото: Новини.LIVE

Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?

Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.

Директор театру “Маски” Борис Барський про плани на 1 квітня. Фото: Новини.LIVE

Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?

Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.

Фігурки театру “Маски”. Фото: Новини.LIVE

Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?

Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.

Директор театру “Маски” Борис Барський про гумор. Фото: Новини.LIVE

Чи змінилося щось у глядачах за три роки?

Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.

Плакат театру “Маски”. Фото: Новини.LIVE

Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?

Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.

Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?

Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.

Директор театру “Маски” Борис Барський про друзів, які підтримали під час війни. Фото: Новини.LIVE

Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?

Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.

Яким ви бачите майбутнє України після війни?

Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.

Директор театру “Маски” Борис Барський про майбутнє України. Фото: Новини.LIVE

Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.

Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики.  А також про те, як розіграти коханого 1 квітня. 



Джерело

Одеса

Трудові мігранти в Україні: ризиків для хвилювання немає

Published

on


Будівельники на робочому місці. Фото ілюстративне: Армія Inform

В Україні тривають дискусії щодо трудових мігрантів та їхньої кількості. Поширені в соцмережах заяви про масовий наплив іноземців не відповідають реальній статистиці. Нині мігрантів у країні навіть менше, ніж до початку повномасштабної війни. Водночас Україна стикається з дефіцитом працівників у різних сферах.

Про це в ексклюзивному інтерв’ю Новини.LIVE розповів перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Реальна статистика

Кількість трудових мігрантів в Україні залишається невеликою. За словами першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, зараз йдеться максимум про 10 тисяч людей різних національностей. Він наголосив, що нинішні показники є нижчими, ніж були до початку повномасштабного вторгнення.

“Статистика дуже проста. У нас мігрантів зараз в цілому менше, ніж навіть до початку повномасштабного вторгнення. Мова йде про максимум до 10 тисяч людей з різних національностей”, — сказав депутат.

Железняк про мігрантів. Фото: Новини.LIVE

Дефіцит кадрів

Проблемою для України сьогодні є не надлишок іноземних працівників, а їхня нестача. На думку Железняка, твердження про масовий приїзд трудових мігрантів не мають під собою реальних підстав.

Читайте також:

“Для нас це більше виклик, що їх так мало їде, ніж проблема”, — зазначив народний депутат.

Водночас він розкритикував поширені в інформаційному просторі заяви про нібито мільйони іноземців, які можуть приїхати до України.

“Мільйони бангладешців чи індусів живуть в голові деяких політиків у соцмережах”, — сказав Железняк.

Він також звернув увагу на те, що навіть ті іноземці, які приїжджають до України, часто згодом переїжджають до країн Європейського Союзу.

Залучення іноземців

Одним із інструментів залучення іноземних фахівців стало е-резидентство. Ця система дозволяє працювати на український ринок дистанційно та сплачувати податки в Україні. За словами депутата, цей механізм створювали для того, щоб зацікавити іноземців співпрацею з українським бізнесом та державою.

“Ми робили це для того, щоб залучити іноземців. Це електронна можливість працювати. Якщо відверто, то навіть таке не дуже поки було цікаво бангладешцям”, — зазначив Железняк.

Він додав, що наразі тема масового напливу трудових мігрантів залишається далекою від реальності, а Україні доводиться вирішувати значно актуальніші проблеми на ринку праці.

Як повідомляли Новини.LIVE, після складного й суперечливого 2025 року економічні очікування українців залишаються стриманими. Прогнозований раніше ріст ВВП на рівні 5% так і не став реальністю, адже війна продовжила визначати як політичні, так і фінансові процеси. Водночас сам факт економічної стабільності в умовах повномасштабної агресії експерти називають ключовим досягненням року. Україна не лише втримала макрофінансову рівновагу, а й адаптувалася до життя в умовах затяжної війни.

Також Новини.LIVE писали, що На тлі масштабного кадрового дефіциту, спричиненого війною, дедалі частіше обговорюється залучення іноземців до відбудови країни. Проте така ініціатива викликає неоднозначну реакцію серед українців. Вони побоюються економічного дисбалансу та втрати пріоритету для місцевих фахівців.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Майже добу не буде води у Київському районі Одеси: адреси

Published

on


Крапля води капає з крану. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

Жителів частини Київського району Одеси попередили про тривале відключення водопостачання. Причиною стали аварійно-ремонтні роботи на об’єктах водопроводу. Обмеження триватимуть майже добу та торкнуться кількох вулиць району. Мешканцям радять заздалегідь зробити запас води.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Інфоксводоканал.

Коли не буде води

За інформацією “Інфоксводоканалу”, подачу води припинять о 10:00 9 червня. Відновити водопостачання планують до 06:00 10 червня. У підприємстві пояснили, що відключення пов’язане з необхідністю проведення аварійно-ремонтних робіт на водопровідних мережах.

Адреси відключень

Без води тимчасово залишаться будинки за такими адресами: 

  • Академіка Корольова, 96–122;
  • Архітекторська, 14–24;
  • Сім’ї Глодан, 41–63; 
  • Євгена Чикаленка, 73–87.

У “Інфоксводоканалі” перепросили мешканців за тимчасові незручності та нагадали, що отримати додаткову інформацію можна за телефонами контактного центру.

Читайте також:

Куди звертатися

У разі питань мешканці можуть звертатися до цілодобової служби “Інфоксводоканалу”: 

  • 0-800-307-505
  • 705-55-05
  • 068-905-55-05
  • 066-905-55-05 
  • 093-170-01-55

Бювети в Одесі

В Одесі загалом діє 17 бюветних комплексів із глибиною свердловин від 80 до 120 метрів. Уся вода з них подається безплатно та доступна для мешканців міста.

  • сквер Мечникова,
  • сквер Михайлівський,
  • пр. Небесної Сотні, 14,
  • вул. Дальницька, 25,
  • вул. М. Говорова,
  • вул. Просвіти, 1-Д,
  • вул. Геранієва,
  • вул. Кримська,
  • вул. Героїв оборони
  • сквер Прохоровський,
  • вул. І. Рабіна,
  • вул. Інглезі
  • пр. Лесі Українки, 33,
  • пр. Князя Ярослава Мудрого, 1,
  • 6 ст. В. Фонтану,
  • вул. Космонавтів,
  • сквер Старобазарний.

Тариф на воду

У червні мешканці Одеси ще сплачуватимуть за воду за діючими тарифами, які не змінювалися з 2022 року. Загальна ціна з ПДВ становить приблизно 35,16 грн за кубометр (водопостачання — 17,92 грн, водовідведення — 17,24 грн). Щомісячна абонентська плата за обидві послуги становить 94,38 грн, або 47,19 грн, якщо підключена лише одна послуга. Для бізнес-клієнтів тариф з податком значно вищий — близько 65,55 грн за кубометр.

Водночас “Інфоксводоканал” вже опублікував проєкт нових тарифів для населення, у якому пропонує підняти ціни майже в 2,7 рази через зростання вартості пального, електроенергії, заробітних плат та реагентів. Якщо цей проєкт затвердять, вартість кубометра становитиме: 

  • Водопостачання — 50,96 грн;
  • Водовідведення — 42,69 грн; 
  • Загалом — 93,66 грн за кубометр з ПДВ.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі у червні цього року тарифи на вивезення побутових відходів залишаться різними залежно від району міста та компанії, яка обслуговує будинки. Суми у платіжках для багатьох одеситів уже перевищують 30 гривень на людину щомісяця.

Також Новини.LIVE писали, що у травні мешканці Одеси оплачуватимуть газ за чинним тарифом без змін. Попри подорожчання енергоресурсів на ринку, для населення вартість блакитного палива залишається фіксованою. Це пояснюється державним регулюванням, яке діє під час воєнного стану.



Джерело

Continue Reading

Одеса

На півдні Україна нищить логістику РФ: ворог посилює удари

Published

on


Бойові дії на фронті. Фото ілюстративне: 34 окрема бригада морської піхоти

Українські Сили оборони продовжують стримувати російський наступ і завдавати ударів по військових об’єктах ворога. Атаки по російській логістиці та оборонній промисловості стали ще відчутнішими. Водночас південь України, зокрема Одещина, залишається однією з головних цілей повітряних ударів РФ.

Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук, передає Новини.LIVE.

Удари по логістиці

Травень став місяцем, коли українські військові суттєво посилили тиск на російську логістику. За словами речника Української добровольчої армії Сергія Братчука, саме цей напрямок сьогодні впливає на подальший перебіг бойових дій.

“Одним із ключових результатів стало посилення ударів по ворожій логістиці. Це суттєво ускладнює забезпечення російських військ і зменшує їхні можливості на фронті. Ресурс у противника є, але його вже менше, ніж раніше”, — зазначив Братчук.

Він додав, що українські сили також продовжують контратаки на окремих ділянках фронту. Такі дії дозволяють стримувати російський наступ навіть на найгарячіших напрямках у Донецькій та Запорізькій областях.

Читайте також:

Тиск на Росію

Окремим фактором Братчук назвав удари по військових та промислових об’єктах на території Росії. За його словами, ця робота лише набирає обертів і поступово масштабується.

“Ми отримуємо більше можливостей для вогневого контролю над важливими об’єктами противника. Удари по військово-промисловому комплексу Росії вже стали системними. Ця тенденція зберігатиметься і надалі”, — сказав він.

Речник наголосив, що головним завданням залишається нанесення таких втрат російській армії, які вона не встигатиме швидко компенсувати. Насамперед це стосується особового складу, який залишається основою наступальних дій окупантів.

Південь під ударом

Південні регіони України продовжують перебувати під постійною загрозою російських атак. Особливу увагу ворог приділяє портовій інфраструктурі та логістичним об’єктам поблизу моря.

“Росія намагається максимально атакувати південні регіони держави. Це пов’язано з морем, портами та іншими важливими об’єктами. Саме тому питання посилення захисту Одещини сьогодні залишається одним із пріоритетних”, — підкреслив Братчук.

Він зазначив, що боротьба за логістику триває по обидва боки фронту. Саме тому удари по транспортних маршрутах і складах можуть суттєво впливати на подальший розвиток подій у літній кампанії.

Роль штучного інтелекту

Важливим напрямком розвитку української оборони стають нові технології. Зокрема, йдеться про дрони-перехоплювачі, які вже здатні автономно знаходити та знищувати ворожі безпілотники. Це допоможе захистити українські міста, зокрема Одещину, яка напередодні пережила понад 10 тривог.

“Ми також навчилися масштабувати сучасні технології. Штучний інтелект допомагає не лише в обороні, а й у контролі над важливими напрямками. Ефективність дронів-перехоплювачів зростає буквально щотижня”, — розповів Братчук.

За його словами, саме технологічна перевага може стати одним із ключових факторів у війні. Україна не має таких мобілізаційних ресурсів, як Росія, тому робить ставку на професійність військових та сучасні розробки, які вже демонструють результат на полі бою.

Як повідомляли Новини.LIVE, Кримський міст і прилегла акваторія залишаються одними з найважливіших об’єктів для російських сил на окупованому півострові. Для їхньої охорони РФ залучає кораблі та постійні патрулі, однак ситуація в районі залишається напруженою. Українські військові уважно стежать за тим, що відбувається біля мосту та в морі. Водночас росіянам доводиться шукати нові способи контролю над акваторією після втрат своїх плавзасобів.

Також Новини.LIVE писали, що російські окупаційні ресурси повідомили про атаку безпілотників на міст поблизу Чонгару. Напередодні ЗСУ заявляли, що взяли під повітряний контроль частину маршруту Мелітополь — Чонгар, який загарбницька армія використовує для постачання військ у Криму та на південний фронт.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.