Одеса
Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни
Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій
Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?
Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.
Читайте також:
— Що для вас 1 квітня?
— Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.
— Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?
— Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.
— Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?
— Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.
— Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?
— Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.
— Чи змінилося щось у глядачах за три роки?
— Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.
— Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?
— Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.
— Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?
— Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.
— Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?
— Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.
— Яким ви бачите майбутнє України після війни?
— Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.
Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.
Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики. А також про те, як розіграти коханого 1 квітня.
Одеса
Поїздка до Румунії на авто: які документи потрібні водіям
Авто на кордоні. Фото ілюстративне: facebook.com/politiadefrontiera
Водіям, які планують їхати з Одещини до Румунії власним автомобілем, варто заздалегідь подбати про документи. Крім паспорта, посвідчення водія та реєстраційних документів на машину, необхідно мати підтвердження проходження техогляду. Сертифікат повинен бути чинним на момент в’їзду до країни.
Про це повідомляють Новини.LIVE з посиланням на Прикордонну поліцію Румунії.
Реклама
Які вимоги діють для авто
Автомобілі з іноземною реєстрацією можуть пересуватися дорогами Румунії, якщо відповідають установленим технічним вимогам. Для цього водієві потрібно мати документ, який підтверджує проходження періодичного технічного огляду та його чинність.
Вимога передбачена румунськими правилами дорожнього руху та положеннями Віденської конвенції про дорожній рух 1968 року. Їздити дорогами загального користування без чинного техогляду або з простроченим сертифікатом заборонено.
Коли відновили перевірку техогляду
Після початку повномасштабної війни Румунія спростила окремі правила для українців, які виїжджали до Європейського Союзу в пошуках захисту. Тоді відсутність сертифіката техогляду не була перешкодою для в’їзду.
Читайте також:
На початку 2025 року цю вимогу повернули. Згодом, 31 серпня 2026 року, Прикордонна поліція Румунії оновила роз’яснення щодо в’їзду та пересування країною автомобілів з іноземною реєстрацією. У ньому знову наголосили на необхідності мати документ про проходження чинного технічного огляду.
Де перетнути кордон з Одещини
З Одеської області до Румунії можна дістатися через міжнародний пункт пропуску “Орлівка — Ісакча”. Тут діє поромна переправа через Дунай, яка з’єднує українську Орлівку в Ізмаїльському районі з румунським містом Ісакча.
Які документи взяти із собою
Перед виїздом водіям варто перевірити, чи всі необхідні документи є в наявності. Для поїздки автомобілем потрібно підготувати:
- дійсний документ для перетину державного кордону;
- водійське посвідчення відповідної категорії;
- свідоцтво про реєстрацію автомобіля;
- державні номерні знаки встановленого зразка;
- чинний страховий поліс “Зелена картка”;
- протокол або сертифікат про проходження технічного огляду.
Якщо автомобіль зареєстрований на іншу людину, водієві також варто мати документи, що підтверджують право користування транспортним засобом.
Як повідомляли Новини.LIVE, на одному з головних маршрутів з Одеси до молдовського та румунського кордонів планують змінити організацію руху. Поблизу контрольних пунктів “Маяки” та “Удобне” мають з’явитися додаткові смуги, на яких автомобілі зможуть очікувати проїзду. Для цього розширять частину траси Одеса — Рені, оновлять дорожнє покриття та встановлять нові знаки.
Також Новини.LIVE писали, що на Одещині біля пунктів пропуску та на дорогах до них планують встановити 39 мобільних укриттів. На це оголосили чотири тендери загальною вартістю 84,7 мільйона гривень. Укриття розраховані на 10 або 20 людей, усередині передбачені місця для сидіння, вентиляція, освітлення та обігрів. П’ять конструкцій мають встановити до кінця 2026 року, решту — до 1 лютого 2027 року.
Одеса
Одещина та сусідні країни під загрозою: що змінюють атаки РФ
Російський дрон в небі. Фото ілюстративне: росЗМІ
Російські дрони дедалі частіше становлять загрозу не лише для Одещини, а й для сусідніх країн. Безпілотники порушують повітряний простір Молдови та Румунії, а в Чорному морі під ударом опиняються цивільні судна. Через це питання спільного захисту неба й морських шляхів стає дедалі важливішим для всього регіону.
Про це в ефірі Radio NV розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук, передає Новини.LIVE.
Реклама
Дрони біля Одещини
Росія поступово розширює територію своїх повітряних атак. Спочатку ракети та безпілотники лише наближалися до кордонів Молдови й Румунії. Згодом вони почали порушувати повітряний простір цих держав. На думку речника Української добровольчої армії Сергія Братчука, такі випадки не можна пояснювати лише випадковими відхиленнями від маршруту. Він переконаний, що Росія свідомо створює загрозу сусіднім країнам.
“Це не про те, що летить до Ізмаїла і випадково потрапив на територію Румунії або Молдови. Ні, це летить до Румунії, це летить до Молдови”, — наголосив Сергій Братчук.
Загроза сусідам
Черговим прикладом став російський ударний безпілотник, про який повідомила президентка Молдови Майя Санду. За її інформацією, дрон порушив повітряний простір країни та впав неподалік житлових будинків і енергетичного об’єкта. Братчук вважає, що Росія вже не просто перевіряє реакцію сусідніх держав, а створює безпосередню небезпеку для їхнього населення.
Читайте також:
“Це вже загрози, прямі безпосередні загрози нашим державним союзникам і партнерам”, — зазначив речник УДА.
Спільний захист неба
На думку Братчука, Україні, Молдові та Румунії необхідно домовитися про спільні дії проти російських повітряних загроз. Румунія має більше технічних можливостей для протидії дронам, тоді як Молдова потребує додаткової підтримки. Водночас українські сили продовжують знищувати безпілотники, які можуть становити небезпеку і для сусідніх держав. Однак окремих дій кожної країни недостатньо.
“Все-таки має бути алгоритм спільної взаємодії, спільного захисту, спільної оборони цих питань. Тобто так, Україна багато чого збиває, буде збивати те, що вийде, можливо, до Молдови і Румунії, але має бути якийсь єдиний алгоритм і процес”, — пояснив Братчук.
Небезпека в морі
Окремою проблемою залишається безпека цивільного судноплавства в Чорному морі. Болгарія, Румунія та Туреччина створили спільну групу для боротьби з морськими мінами. Проте Братчук поки не бачить достатніх результатів такої співпраці. Він наголосив, що через бойові дії повноцінне розмінування моря залишається складним завданням. Водночас міни продовжують загрожувати суднам, зокрема поблизу морських шляхів до українських портів.
“Я поки що не бачу, можливо, не всієї інформації від військового командування, якоїсь такої спільної, результативної протидії мінуванню Чорного моря”, — сказав речник.
Атаки на судна
Крім мін, небезпеку для кораблів становлять російські морські та повітряні дрони. Братчук наголосив, що від таких атак страждають цивільні екіпажі, до складу яких входять громадяни різних держав. Особливу увагу він звернув на Туреччину, яка має потужні військово-морські сили та могла б відігравати важливу роль у захисті судноплавства. Водночас речник визнав, що не має повної інформації про маршрути російських безпілотників у цьому районі.
“Що стосується повітряних ударних дронів, це ж не перша ситуація і далеко не остання. Ми це теж маємо прекрасно розуміти”, — попередив Братчук.
Оборона Чорного моря
Братчук переконаний, що без спільної системи захисту загроза для чорноморських держав зберігатиметься. Йдеться не лише про збиття безпілотників, а й про захист цивільних суден та протидію морським мінам. На його думку, Румунія, Болгарія й Туреччина мають посилювати співпрацю, адже російські атаки вже виходять за межі українських територіальних вод.
“А що до Румунії, Болгарії, то очевидно, дійсно має бути спільний захист”, — підсумував речник Української добровольчої армії.
Як повідомляли Новини.LIVE, російські військові намагаються по-новому маскувати свої кораблі, змінюючи їхнє звичне забарвлення. На корпусах з’являються незвичні малюнки, чорні ділянки та контрастні кольори. Такі рішення мають ускладнити виявлення суден, однак ефективність цього способу маскування викликає сумніви.
Також Новини.LIVE писали, що українські військові продовжують руйнувати систему, яку Росія використовує для навігації та планування атак у Чорному морі. Ураження ретрансляторів може ускладнити роботу російських безпілотників. Водночас Україна розвиває можливості морських дронів, а Чорноморський флот РФ готується до нових ударів.
Одеса
Білі побережники на Одещині: де помітили арктичних птахів
Тундряний білий побережник. Фото: animalia
На узбережжі Чорного моря в Одеській області помітили незвичних пернатих гостей. Невеликі білі побережники пересуваються пляжами зграйками та шукають їжу біля води. Ці птахи долають величезні відстані, адже гніздяться далеко за Полярним колом. У Тузлівських лиманах вони з’являються під час сезонних перельотів.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на еколога Івана Русева.
Реклама
Птахи на Одещині
Під час обстеження чорноморського узбережжя фахівці Національного природного парку “Тузлівські лимани” зустріли білих побережників (Calidris alba). Екологи досліджували вплив війни Росії проти України на довкілля, коли побачили невеликі зграйки птахів. Вони рухалися вздовж берега, тримаючи між групами відстань приблизно 40–50 метрів.
Білий побережник — невеликий птах із родини баранцевих. Його особливість у тому, що він гніздиться в одних із найпівнічніших районів планети. Місця розмноження цього виду знаходили в арктичній тундрі приблизно за 960 кілометрів від Північного полюса.
Попри таке далеке походження, побережників можна зустріти на морських узбережжях багатьох країн світу. Поза сезоном розмноження вони проводять значну частину часу на піщаних пляжах, де знаходять їжу.
Читайте також:
Полювання біля хвиль
Птахи виживають завдяки незвичному способу харчування. Невеликі зграйки швидко бігають уздовж води, повторюючи рух хвиль. Щойно хвиля відступає, побережники підбігають до мокрого піску та хапають дрібних безхребетних, яких виніс прибій.
Основу їхнього раціону становлять маленькі рачки, молюски та черв’яки. Іноді білі побережники шукають їжу разом з іншими куликами, зокрема малими та чорногрудими побережниками.
Для Національного природного парку “Тузлівські лимани” цей вид є перелітним. Найчастіше його можна побачити під час сезонних міграцій, хоча окремі птахи зрідка залишаються тут зимувати.
Що відомо про білих побережників
Білі побережники — справжні мандрівники серед птахів. Вони розмножуються в Арктиці, а на зимівлю вирушають до узбереж різних континентів. Деякі долітають навіть до Південної Америки, Африки та Австралії. Довжина тіла дорослого птаха становить приблизно 20–21 сантиметр. Його легко впізнати за коротким чорним дзьобом і чорними ногами. Забарвлення змінюється залежно від сезону. Влітку спина та голова набувають рудуватих відтінків, а взимку птах стає переважно світло-сірим і білим.
Ще одна цікава особливість — гніздування. Самки відкладають яйця в невеликі заглиблення просто на землі серед арктичної тундри. Зазвичай у кладці чотири яйця. Птахи можуть залишатися майже нерухомими, коли до гнізда наближається хижак, щоб не привертати його уваги.
Під час міграцій побережники іноді збираються у великі зграї. У разі небезпеки вони одночасно злітають і різко змінюють напрямок руху. Така поведінка допомагає їм рятуватися від хижих птахів.
Як повідомляли Новини.LIVE, у Тарутинському степу на Одещині продовжують відновлювати популяцію європейського хом’яка, який перебуває під загрозою зникнення. Цього року до природного середовища випустили ще понад 15 тварин. Фахівці сподіваються, що це допоможе зміцнити місцеву популяцію рідкісного виду. Хом’як європейський занесений до Червоної книги України.
Також Новини.LIVE писали, що у Національному природному парку “Тузлівські лимани” вода в окремих солоних водоймах набула коричневого та іржавого відтінку. Причиною цього стали мікроорганізми, які активно розмножуються у надсолоній воді з настанням спеки.
-
Політика5 днів agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса6 днів agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Усі новини6 днів agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Суспільство6 днів agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…
-
Війна6 днів agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Політика6 днів agoприпинення вогню та гарантії безпеки
-
Події6 днів agoУкраїнський фільм-кандидат на «Оскар» вирушає у тур Сполученими Штатами
-
Суспільство6 днів agoВ Україні епідемічного сплеску грипу поки немає
