Одеса
Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни
Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій
Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?
Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.
Читайте також:
— Що для вас 1 квітня?
— Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.
— Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?
— Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.
— Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?
— Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.
— Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?
— Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.
— Чи змінилося щось у глядачах за три роки?
— Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.
— Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?
— Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.
— Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?
— Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.
— Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?
— Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.
— Яким ви бачите майбутнє України після війни?
— Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.
Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.
Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики. А також про те, як розіграти коханого 1 квітня.
Одеса
Атака на Одещину: пожежі, пошкодження та наслідки удару
Рятувальник гасить пожежу. Фото: ДСНС Одещини
Росіяни масовано атакували Одещину, пошкодивши промислову та портову інфраструктуру. В одному з районів області також загорілися дачні будинки. Через пожежі над регіоном утворилося сильне задимлення. Усі займання вже ліквідували.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера.
Реклама
Наслідки атаки
Під час масованої атаки росіяни пошкодили промислову та портову інфраструктуру. На одному з об’єктів виникла масштабна пожежа. Вогнеборці працювали в складних умовах через високу температуру та повторні сигнали повітряної тривоги.
Перевірка повітря
Через значне задимлення територію обстежили фахівці радіаційного, хімічного та біологічного захисту ДСНС Одеси. За результатами замірів небезпечних речовин не виявили. Радіаційний фон перебуває в нормі.
В іншому районі Одещини після влучання загорілися дачні будинки. Наразі всі пожежі ліквідовані.
Читайте також:
Робота рятувальників
До ліквідації наслідків атаки залучили понад 90 вогнеборців ДСНС та Асоціації добровільних пожежних України. Загиблих і постраждалих немає. На місцях тривають роботи з усунення наслідків удару.
Минула атака
Зазначимо, 3 жовтня росіяни атакували вантажне судно під прапором Ліберії в одному з портів Одещини. Внаслідок удару загинув матрос-моторист, ще троє членів екіпажу дістали поранення. Після атаки 13 моряків евакуювали із судна в безпечне місце.
Удар по судну стався під час чергової атаки росіян на портову інфраструктуру регіону. Серед членів екіпажу були українці. На місці працювали відповідні служби, які займалися ліквідацією наслідків обстрілу.
Як повідомляли Новини.LIVE, 29 вересня, російські війська знову атакували Одеську область. Під ударом були цивільна та портова інфраструктури. Унаслідок ударів постраждали люди, виникли пожежі. Пошкоджень зазнали підприємства, житлові будинки, навчальні заклади, притулок для тварин і транспорт.
Також Новини.LIVE писали, що в Одесі внаслідок російської атаки, в ніч на 1 жовтня, пошкоджено бізнес-центр. Вибухова хвиля понівечила дах і фасад двох будівель, вибила вікна та частково зруйнувала стіни на п’ятому поверсі. У приміщенні спалахнула пожежа, яку швидко загасили рятувальники. Відомо про одну постраждалу людину, наслідки атаки уточнюють.
Одеса
Плетенчук розповів про морські дрони РФ і ракетні удари з моря
Морський дрон РФ. Фото ілюстративне: скриншот з відео
Росія дедалі активніше намагається розвивати морські безпілотники та повторювати українські рішення. У Чорному морі вже відбувалися спроби застосування таких апаратів, але українські сили їх знищували. Водночас загроза ракетних ударів з моря для українських міст нікуди не зникла.
Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук, передає Новини.LIVE.
Реклама
Морські дрони
Росія намагається розвивати власні морські безпілотники, однак Україна, за словами речника Військово-морських сил Дмитра Плетенчука, досі залишається першою у цій галузі. Російські сили вже робили спроби застосувати такі апарати в Чорному морі, проте українські військові їх знищували. Окремим епізодом стало знищення російського морського дрона українським безпілотником “Сарган-3000” безпосередньо в морі. Плетенчук назвав це, ймовірно, першим подібним випадком у світовій практиці застосування безекіпажних систем.
“Ми залишаємося першими. Вони намагаються все. В принципі, як і попередні 35 років і до цього 70 років. Так, в іншому форматі”, — заявив Плетенчук.
Речник зазначив, що Росія має серйозну проблему з отриманням технологій для розвитку морських дронів. На відміну від деяких інших напрямів, де Москва могла отримувати готові технології від партнерів, у цьому випадку Україна випередила противника.
Читайте також:
Війна дронів
Подальше протистояння безпілотників у Чорному морі може стати окремим напрямом війни. За аналогією із ситуацією в повітрі та на суходолі, українські й російські дрони дедалі частіше можуть безпосередньо протидіяти один одному. Плетенчук наголосив, що технологічна перевага не може бути сталою. Україні необхідно постійно розвивати власні системи, адже противник намагається копіювати рішення та шукати способи протидії їм.
“Ця сфера застосування технологій військових буде лише розширюватися. І тут важливо не розслаблятися, тримати першість, що ми намагаємося завжди робити”, — додав речник.
Водночас залежність Росії від окремих компонентів для створення таких систем залишається критичною. Це, за словами речника, також впливає на можливості противника розвивати власні морські безпілотники.
Загроза ракет
Окремо залишається загроза ударів по українських містах із боку Чорного моря. За словами Плетенчука, повністю виключати можливість застосування Росією ракет такого типу не можна. Він зазначив, що такі пуски відбувалися регулярно — приблизно від одного до трьох застосувань на місяць. Водночас результативність використання цього типу ракет залишається доволі низькою.
“Не можна знімати цю ймовірність. Фактично кожен місяць від одного до трьох застосувань було. Єдине, що відсоток успіху при застосуванні саме цього типу ракет доволі низький”, — підсумував речник ВМС.
Атака на Одещину
Зазначимо, РФ продовжує атакувати Одещину. Внаслідок чергового удару спалахнули масштабні пожежі на промисловому та портовому об’єктах Одещини. Вогонь також охопив дачні будинки в одному з районів області. Через займання над територією регіону утворилося сильне задимлення.
Фахівці ДСНС перевірили повітря на наявність небезпечних речовин. За результатами замірів перевищень не виявили, радіаційний фон залишається в нормі. Усі пожежі вже ліквідовані, загиблих і постраждалих немає.
Як повідомляли Новини.LIVE, над Одещиною помітили дрон, швидкість якого різко змінювалася під час польоту. Спочатку він рухався зі швидкістю близько 250 км/год, а згодом розігнався до 800 км/год. Після цього швидкість знизилася до 500 км/год. За попередньою версією, йдеться про випробування нового реактивного двигуна.
Також Новини.LIVE писали, що Одеса опинилася серед головних цілей російського плану атак на українську енергетику цієї зими. За даними, які Україна передала європейським партнерам, удари можуть бути спрямовані не лише по електрооб’єктах, а й по системах тепла, водопостачання та каналізації. План передбачає масштабну кампанію атак.
Одеса
КПП Паланка—Маяки—Удобне призупиняє роботу після падіння снаряда
Пункт пропуску “Паланка — Маяки — Удобне”. Фото ілюстративне: moldovalibera
На кордоні Молдови та України призупинили роботу пункту пропуску Паланка—Маяки—Удобне. Це сталося після падіння снаряда поблизу пункту. Він рикошетом влучив в автобус, пошкодив його та кабіну керування. Легкі травми отримав співробітник прикордонної поліції Молдови, інших постраждалих не зафіксували.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на поліцію Молдови.
Реклама
Влучання в автобус
Інцидент стався 5 жовтня близько 09:38 поблизу ПТФ “Паланка”. Після атаки Росії на українську інфраструктуру поблизу пункту впав снаряд. Від удару об землю він рикошетом влучив в автобус, припаркований біля бар’єру.
Унаслідок цього пошкоджені автобус і кабіна керування. Один співробітник Прикордонної поліції отримав легкі травми. Інших постраждалих не зафіксували.
Через інцидент роботу пункту пропуску Паланка—Маяки—Удобне тимчасово призупинили. Прикордонна поліція та Митна служба Молдови стежать за ситуацією й підтримують зв’язок із компетентними органами України.
Читайте також:
Обмеження руху
На перехресті трас R-30 та R-31 у районі Штефан-Воде рух у напрямку Паланки також тимчасово припинили. Обмеження діятиме до завершення документування та обстеження місця події. Патрульні перенаправляють транспорт у бік Тудори.
Поради водіям
Водіїв закликають уникати цієї ділянки дороги до відновлення руху. Мешканців і мандрівників просять утриматися від поїздок у цій місцевості. У разі вибухів або звуків дронів радять зберігати спокій та перебувати в безпечному місці.
Також людей закликають не наближатися до уламків літальних апаратів, боєприпасів чи інших невідомих предметів. У разі їх виявлення потрібно негайно повідомити владу за номером 112.
Атака на Одещину
Росія продовжує завдавати ударів по Одещині. Після чергової атаки спалахнули масштабні пожежі на промисловому та портовому об’єктах області. Вогонь також перекинувся на дачні будинки в одному з районів. Через займання над регіоном утворилося сильне задимлення. Рятувальники перевірили повітря на наявність небезпечних речовин. Перевищень допустимих показників не зафіксували, радіаційний фон залишається в межах норми. Наразі всі пожежі ліквідовані. Загиблих і постраждалих немає.
Як повідомляли Новини.LIVE, під час масованої російської атаки на Одеську область вранці 3 жовтня п’ять безпілотників залетіли у повітряний простір Молдови. У кількох районах країни місцеві жителі чули вибухи, після яких поліція знайшла уламки дронів. В одному з населених пунктів спалахнула пожежа та пошкоджені вікна будівлі.
Також Новини.LIVE писали, що Росія почала частіше бити по прикордонній інфраструктурі Одещини. Під атаками опиняються пункти пропуску та сервісні зони на кордоні з Молдовою і Румунією. Удари мають на меті залякати людей і ускладнити рух товарів через кордон. Водночас роботу пунктів намагаються відновлювати якомога швидше.
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство1 тиждень agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Суспільство1 тиждень agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Одеса5 днів agoРосіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Одеса1 тиждень agoАтака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Одеса6 днів agoДТП на блокпосту в Одесі: постраждали поліцейські та військові
-
Суспільство5 днів agoОдещина переходить на власну енергію: понад 4,6 тисячі родин встановили сонячні станції
-
Усі новини5 днів ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)
