Одеса
Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни
Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій
Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?
Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.
Читайте також:
— Що для вас 1 квітня?
— Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.
— Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?
— Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.
— Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?
— Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.
— Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?
— Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.
— Чи змінилося щось у глядачах за три роки?
— Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.
— Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?
— Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.
— Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?
— Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.
— Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?
— Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.
— Яким ви бачите майбутнє України після війни?
— Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.
Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.
Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики. А також про те, як розіграти коханого 1 квітня.
Одеса
В Одесі демонтували пам’ятник Зої Космодем’янській
Пам’ятник Зої Космодем’янській. Фото ілюстративне: скриншот
В Одесі демонтували пам’ятник радянській партизанці Зої Космодем’янській, який понад півстоліття стояв на території дитячого спеціалізованого санаторію “Люстдорф”. Монумент прибрали у межах виконання розпорядження Одеської обласної військової адміністрації щодо вилучення з публічного простору об’єктів із символікою російської імперської політики.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на лист керівництва санаторію до Департаменту культури, туризму та охорони культурної спадщини Одеської міської ради, який опублікувала громадська організація “Деколонізація. Україна”.
Пам’ятник простояв понад 50 років
Згідно з документом, пам’ятник був встановлений у 1972 році на території державного закладу “Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій “Люстдорф”” на вулиці Мускатній, 1. Раніше ця вулиця мала назву Зої Космодем’янської.
У листі зазначено, що монумент входив до переліку об’єктів, які підлягають демонтажу відповідно до розпорядження Одеської ОВА від 26 липня 2024 року. Демонтаж провели у травні 2026 року, після чого пам’ятник вилучили з публічного простору.
Хто така Зоя Космодем’янська
Зоя Космодем’янська — радянська партизанка, яка під час Другої світової війни виконувала диверсійні завдання в тилу німецьких військ. У листопаді 1941 року її захопили в полон поблизу Москви та стратили.
Читайте також:
Після смерті Космодем’янська стала одним із головних символів радянської пропаганди. Її образ активно використовували для героїзації СРСР: на її честь називали вулиці, школи, санаторії, встановлювали пам’ятники та меморіальні дошки по всьому Радянському Союзу.
Демонтаж пам’ятників в Одесі
На Одещині у Білгород-Дністровському теж демонтували пам’ятник радянській партизанці Зої Космодем’янській, який розташовувався на подвір’ї місцевої школи. Після початку повномасштабного вторгнення активісти зверталися до міської влади з проханням його прибрати. Нарешті, у листопаді 2023 року рішення про демонтаж монумента було ухвалено. Це викликало суперечливу реакцію у суспільстві й тривалі дискусії у соцмережах. Пам’ятник демонтували аже через рік після рушення, у ніч проти 20 листопада 2024.
Раніше Новини.LIVE писали, що процес демонтажу пам’ятників із російською імперською та радянською символікою в Одесі триває з 2022 року. Одним із перших знакових рішень стало знесення пам’ятника “Засновникам Одеси” на Катерининській площі, до композиції якого входила постать російської імператриці Катерини II.
Наприкінці 2024 року з фасаду Одеської кіностудії також демонтували пам’ятник Володимиру Висоцькому. Крім того, міська рада виділила кошти на підготовку документації для демонтажу ще низки об’єктів, серед яких пам’ятники Олександру Пушкіну, Ісааку Бабелю, Родіону Малиновському, Валерію Чкалову, Івану Черняховському, Олександру Маринеску, Віктору Глушку, комсомольцям Одещини, братській могилі червоногвардійців та стіні чекістів.
Новини.LIVE повідомляли, що на найближчу сесію Одеської міської ради, яка відбудеться вже цієї середи, 8 липня, винесено проєкт мораторію на російськомовний культурний продукт. Це означає, що в разі його ухвалення депутатами в публічному просторі не можна буде виконувати музику, демонструвати фільми, театральні вистави, читати літературу та поширювати інший культурний контент російською мовою.
Одеса
Посилення захисту Одещини: що змінять ВМС України
Українські кораблі в морі. Фото ілюстративне: скриншот з відео
Південний напрямок залишається одним із головних для російських атак з моря. Саме тому Україна планує посилити захист Одещини, збільшивши кількість гелікоптерів для боротьби з ворожими дронами, а також зміцнивши протимінний захист і зв’язок. Крім цього, триває робота над підготовкою морської піхоти та створенням нової Військово-морської академії. Одночасно українців закликають не нехтувати правилами безпеки на узбережжі через мінну небезпеку та повітряні атаки.
Про це в ефірі Ранок.LIVE розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук.
Захист з моря
Президент Володимир Зеленський повідомив, що після наради з командуванням Військово-морських сил на Одещині планують посилити морську авіацію, зв’язок, протимінний захист, а також покращити підготовку морської піхоти. Окремо він оголосив про створення нової Військово-морської академії. За словами речника ВМС Дмитра Плетенчука, такі рішення пов’язані з тим, що росія дедалі активніше використовує морський напрямок для атак ударними безпілотниками. Українські військові вже змінили підходи до оборони, щоб перехоплювати дрони ще над морем і не допустити їхнього падіння на місто.
Плетенчук зазначив, що важливу роль у цьому відіграють гелікоптери морської авіації. За його словами, один з екіпажів під час одного бойового вильоту зміг збити сім дронів типу Shahed. Крім того, військові застосовують дрони-перехоплювачі та працюють разом із Повітряними силами й армійською авіацією. Такий підхід допомагає захищати не лише Одесу, а й український морський коридор, через який проходить основна частина експорту країни.
“Коли дрони збивають у морі, вони принаймні не падають на місто. Гелікоптери теж дуже ефективно себе показують. Один із наших екіпажів за один виліт знищив сім дронів-камікадзе типу “Shahed”, — зауважив речник ВМС.
Читайте також:
Нові виклики
За словами речника ВМС, посилення оборони пов’язане не лише зі збільшенням ефективності захисту, а й зі зміною тактики російських військ. Якщо раніше окупанти переважно завдавали ударів по портовій інфраструктурі балістичними ракетами, то останнім часом почали атакувати цивільні судна безпосередньо в морі. Через це українським військовим довелося швидко змінювати свої дії.
Плетенчук наголосив, що після таких випадків роботи для сил оборони стало значно більше. Військові змушені реагувати на нові загрози та посилювати захист судноплавства й акваторії Чорного моря.
“У минулому місяці вони вже почали прицільно завдавати ударів безпосередньо в акваторії. Тому роботи просто додалося, і ми реагуємо відповідно”, — додав Плетенчук.
Мінна небезпека
Речник ВМС пояснив, що після штормів і зміни течій міни або схожі на них предмети можуть відриватися та дрейфувати вздовж узбережжя. Саме тому ситуація біля моря може змінюватися навіть за короткий час. Водночас Плетенчук звернув увагу, що всі останні випадки з постраждалими сталися у місцях, де відпочинок був заборонений. За його словами, люди часто шукають безлюдні пляжі, однак саме там ризик натрапити на небезпечні предмети значно вищий.
“Як показує практика, всі інциденти з постраждалими сталися саме в тих місцях, які були закриті або не призначені для відпочинку. Усе це — наслідки війни”, — додав речник Військово-морських сил.
Безпечний відпочинок
Плетенчук наголосив, що найбезпечніше відпочивати у басейнах або закритих водоймах. Якщо ж люди вирішили їхати до моря, варто обирати лише офіційно відкриті пляжі, перелік яких затверджує місцева влада. Також він закликав не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та одразу залишати узбережжя.
За словами речника ВМС, більшість загроз для Одещини зараз становлять саме ударні безпілотники. Вони летять з моря, а часу від оголошення тривоги до їхнього підльоту зазвичай достатньо, щоб дістатися укриття.
“Перше правило — відвідувати лише офіційно відкриті пляжі. Друге — не ігнорувати повітряні тривоги й одразу залишати узбережжя”, — додав речник.
Бої над пляжами
У соцмережах поширюється думка, що над офіційно відкритими пляжами українські військові нібито не збивають російські дрони. Дмитро Плетенчук спростував це твердження. Він пояснив, що під час повітряного бою військові насамперед виконують бойове завдання й діють відповідно до обстановки. За його словами, місце знищення безпілотника визначається не розташуванням пляжу, а можливістю його перехопити. Головне завдання — не допустити, щоб дрон досяг своєї цілі.
“Під час повітряного бою всі діють по ситуації. Вони намагаються збити дрон там, де це можливо”, — зауважив Дмитро Плетенчук.
Чому закривають пляжі
Речник ВМС пояснив, що різниця між відкритими та закритими пляжами полягає не лише в мінній небезпеці. На офіційно відкритих ділянках організовані рятувальні пости та є можливість швидко надати допомогу людям у разі надзвичайної ситуації. На закритих пляжах таких умов немає. Крім того, окремі ділянки залишаються небезпечними через ризик виявлення мін або інших вибухонебезпечних предметів, що ускладнює проведення рятувальних операцій.
“Основна різниця в тому, що на відкритих пляжах є можливість проводити пошуково-рятувальні роботи. На закритих це часто неможливо через мінну небезпеку”, — підсумував речник ВМС.
Як повідомляли Новини.LIVE, президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія фактично програла боротьбу за домінування в Чорному морі. За його словами, українські Військово-морські сили разом з іншими складовими Сил оборони та безпеки виконали завдання, яке ще донедавна багато хто вважав неможливим.
Також Новини.LIVE писали, що острів Зміїний, який став одним із символів українського спротиву, нині вже не перебуває під таким тиском російських військ, як раніше. Водночас у Чорному морі триває боротьба за контроль над логістикою окупантів і їхньою військовою інфраструктурою. Активними залишаються також Кінбурнська коса та тимчасово окупований Крим, де Сили оборони продовжують виконувати бойові завдання.
Одеса
Конфлікт з ТЦК і собакою в Одесі: адвокатка зробила гучну заяву
Чоловік у військовій формі веде собаку на повідку. Фото: кадр з відео
Після конфлікту за участю працівників ТЦК в Одесі, під час якого поліція відкрила кримінальне провадження через травмування собаки, адвокатка Поліна Марченко заявила про вибіркову реакцію правоохоронців. На її думку, аналогічну оцінку мають отримувати і заяви про незаконне утримання чи застосування сили до військовозобов’язаних.
Про це вона сказала в ефірі Вечір.LIVE.
Реакція адвокатки
Поліна Марченко звернула увагу, що Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за незаконне позбавлення волі. Водночас, за її словами, повідомлення про подібні випадки за участю працівників ТЦК нерідко залишаються без належної процесуальної реакції.
“Коли б’ють в ТЦК, по 50 днів утримують — немає кримінальних проваджень? Незаконне утримання, позбавлення волі — це стаття, яка передбачає реальне позбавлення волі”, — заявила адвокатка.
Також юристка висловила думку, що правоохоронці повинні відкривати кримінальні провадження щоразу, коли є достатні підстави вважати, що міг бути скоєний злочин. Вона переконана, що це правило має діяти незалежно від того, хто є учасником події. Марченко каже, що подібні історії впливають на довіру громадян до державних інституцій.
Читайте також:
“Люди не хочуть, вони бояться, вони не готові, вони платять шалені кошти за те, щоб не потрапити у військо. Вони думають: якщо ось тут так, то що ж мене чекає у війську? І те, як ставляться до військовозобов’язаних зараз, напряму впливає на процес і кількість мобілізації”, — сказала адвокатка.
Викрадення собаки в Одесі
Раніше Новини.LIVE писали про резонансний інцидент, який стався в Одесі під час перевірки військово-облікових документів. У мережі поширилося відео конфлікту між працівниками ТЦК та цивільними, під час якого травмувався собака. Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом жорстокого поводження з твариною та встановлює всі обставини події.
Мобілізація в Одесі: скандали
Зазначимо, раніше в Одесі вже не раз виникали гучні скандали за участю правоохоронців та людей у військовій формі. Так, у квітні під час затримання водія представники патрульної поліції та Хаджибейського ТЦК застосували до чоловіка силу, внаслідок чого він отримав перелом плеча. Хоча внутрішнє розслідування спочатку визнало дії поліції законними, після втручання Офісу Омбудсмана прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом перевищення службових повноважень.
Також як повідомляли Новини.LIVE, в одному з районних ТЦК та СП Одеської області викрили групу людей, яких підозрюють у незаконному утриманні та катуванні військовозобов’язаних чоловіків. Правоохоронці затримали шістьох посадовців центру комплектування та трьох представників громадської організації. За даними слідства, потерпілих били, залякували, утримували проти їхньої волі та вчиняли дії сексуального характеру. Після цього у Міністерстві оборони України заявили про проведення службових перевірок у всіх територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Суспільство1 тиждень agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Світ1 тиждень agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Усі новини1 тиждень agoбіженка розповіла про головні мінуси Німеччини
-
Усі новини1 тиждень agoМоніка Белуччі — який вигляд має 61-річна акторки
-
Події1 тиждень agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
-
Одеса1 тиждень agoЦіна на світло в Одесі: скільки коштує кВт·год у липні
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль обговорив із JICA відновлення та розвиток української енергетики
