Одеса
Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни
Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій
Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?
Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.
Читайте також:
— Що для вас 1 квітня?
— Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.
— Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?
— Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.
— Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?
— Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.
— Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?
— Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.
— Чи змінилося щось у глядачах за три роки?
— Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.
— Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?
— Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.
— Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?
— Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.
— Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?
— Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.
— Яким ви бачите майбутнє України після війни?
— Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.
Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.
Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики. А також про те, як розіграти коханого 1 квітня.
Одеса
В Одеському зоопарку помер ведмідь Бумер: відомі причини смерті
Ведмідь Бумер. Фото: Ігор Біляков/Facebook
В Одеському зоопарку помер ведмідь Бумер. Його життя було складним: спершу цирк, потім Подільський звіринець. Одеський зоопарк став для нього останнім притулком, але проблеми із серцем стали фатальними.
Про це повідомив директор Одеського зоопарку Ігор Біляков, передає Новини.LIVE.
Смерть ведмедя
Бумер приїхав до Одеси у 2019 році. До цього він жив у пересувному цирку, де комфорт тварин майже не враховувався, а потім у Подільському зоопарку. Точний вік ведмедя невідомий — приблизно 21 рік, що для ведмедя вже поважний вік. Виснаження та стрес у молодості прискорили старіння його організму. У Бумера були проблеми із серцем.
“Бумер прожив важке життя ще до того, як потрапив до нас. Ми намагалися забезпечити йому спокійні останні роки, але серце не витримало. Ця історія ще раз показує, що тварини — не розвага, а живі істоти, які потребують турботи”, — повідомив Ігор Біляков.
Для порівняння, ведмедиця Поляна, яка народилася і все життя провела в зоопарку, скоро відзначить 25 років і старіє значно спокійніше.
Читайте також:
Реакція соцмереж
За словами Білякова, в останні дні у соцмережах поширювали гучні пости і “сенсації” про смерть Бумера. Однак він наголошує, що факти важливіші за емоційний шум. Подія ще раз підкреслює, що зоопарк — це притулок для тварин, де вони можуть дожити старість у спокої.
“У нас багато тварин похилого віку, які живуть тут десятками років, і окрім розважальної та соціальної місії — це притулок для літніх тварин, які мають в спокої дожити свою старість”, — підсумував директор зоопарку.
Прокинулася ведмедиця
В Одеському зоопарку прокинулася ведмедиця Поляна. 16 березня, після зимової сплячки вона вперше цього року вийшла до свого вольєра. Працівники зоопарку поступово повертають тварину до звичного режиму харчування, даючи їжу маленькими порціями, щоб організм без стресу увійшов у робочий ритм.
Що відомо про бурих ведмедів
Бурий ведмідь — один із найбільших хижаків України. У зоопарках його життєвий ритм максимально наближений до природного. З першим теплом березня тварини виходять із зимової сплячки, стають активнішими і потребують поступового переведення на спеціальний раціон. Для підтримки здоров’я в неволі створюють умови, що стимулюють природні інстинкти, наприклад, ховають їжу в декораціях. Активність ведмедів навесні показує, наскільки успішно вони перезимували.
Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі запропонували перенести міський зоопарк до парку Савицького. Ідею висунули місцеві активісти, пояснюючи її замалими вольєрами та застарілими умовами утримання тварин. Директор зоопарку Ігор Бєляков виступив проти такого плану. За його словами, під час війни реалізувати проєкт майже неможливо.
Також Новини.LIVE писали, що територія Одеського зоопарку опинилася під загрозою забудови. Забудовник вже кілька років претендує на землю, де може з’явитися готель або інший об’єкт. Звіринець переживає складні часи, а коштів на розширення вольєрів і підтримку території бракує.
Одеса
В Одесі зросла кількість загиблих після суботнього обстрілу
Наслідки обстрілу Одеси. Фото: Новини.LIVE
Кількість загиблих внаслідок удару дронів по Одесі 28 березня збільшилася. У лікарні помер один із постраждалих, за життя якого медики боролися кілька днів. Загалом через цей обстріл загинули троє мешканців міста, ще 14 людей отримали травми.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера.
Смерть після обстрілу
На жаль, сьогодні, 31 березня, у лікарні помер 76-річний чоловік. Він отримав тяжкі поранення під час атаки 28 числа. Його стан від початку медики оцінювали як вкрай важкий. Лікарі проводили необхідне лікування, проте врятувати пацієнта не вдалося. Таким чином, кількість жертв російської атаки зросла. Серед 14 постраждалих, які залишаються під наглядом медиків, є 9-річний хлопчик.
Що відомо про атаку
Вночі 28 березня російські війська атакували дронами цивільну інфраструктуру Одеси. Руйнувань зазнали будівлі пологового будинку, двох дитячих садків та школи. У житловому секторі пошкоджено три багатоповерхівки, 12 приватних будинків та 10 автомобілів. Постраждали щонайменше 14 людей, ще двоє загинули раніше. Частина поранених перебуває у важкому стані. Обласна прокуратура розпочала розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни.
Пошук рідних
В Одесі шукають рідних хлопчика, родина якого загинула Після обстрілу без житла та матері залишився учень другого класу. Зараз дитина перебуває у лікарні з пошкодженою ногою, з ним працюють медики та психологи. Депутатка міськради Світлана Осауленко повідомила, що наразі тривають пошуки близьких дитини, оскільки йому нікуди повертатися після виписки. До пошуків долучилися батьки однокласників та волонтери. Є попередня інформація про можливе місцеперебування батька, але ці дані ще уточнюють.
Читайте також:
Як повідомляли Новини.LIVE, у ніч на 29 березня росіяни знову атакували Одещину, завдавши ударів по цивільній та енергетичній інфраструктурі. Внаслідок атаки пошкоджено об’єкт енергетики, що призвело до перебоїв зі світлом у низці населених пунктів. Також є влучання у житловий будинок.
Також Новини.LIVE писали, що 31 березня російські дрони атакували Одесу. Під удар потрапив житловий сектор міста. Пошкоджено багатоповерхівку та є постраждалий. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження.
Одеса
У Криму посилена мобілізація: наслідки для Одещини та України
Військові РФ. Фото ілюстративне: rbc.ua
Росія готує мешканців окупованого Криму до відправки на передову вже з квітня. Попри посилений призов, ворог не може посилити свої позиції в морі через брак фахівців. Водночас українські дрони продовжують системно нищити “очі” окупантів на півострові.
Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук, передає Новини.LIVE.
Мобілізація кримчан
Ситуація з призовом у Криму стає дедалі жорсткішою. Окупанти планують кидати кримчан у прямі бої, що є частиною їхньої давньої стратегії. Кількість загиблих жителів півострова у лавах армії РФ уже давно вимірюється сотнями, і ця інформація є відкритою. Окупанти просто продовжують свою звичну тактику використання місцевого населення як розхідного матеріалу.
“На жаль, імперська політика завжди зводиться до того, що воювати руками з корених”, — підкреслив Дмитро Плетенчук.
Такий підхід росіяни раніше випробували на бурятах, яких використовували як “таран”. Тепер аналогічна доля чекає на призовників з окупованого півострова, Херсонщини та Запоріжжя.
Читайте також:
Поповнення флоту РФ
Попри активний призов, нові мобілізовані навряд чи з’являться на бойових кораблях Чорноморського флоту. Морська справа потребує тривалого та дорогого навчання, на яке у ворога немає часу, тому більшість кримчан опиняться у звичайних мотострілецьких підрозділах.
“Якщо вони мають чорну діру у вигляді Чорноморського флоту, який фактично не виконує ніяких завдань, окрім того, що раз-два на місяць обстрілювати територію України з кількох кораблів, в принципі, сенсу в цьому теж немає”, — зазначив речник.
Навіть постійна зміна штату та підготовка нових кадрів не здатні змінити критичну ситуацію для окупаційного контингенту в Криму чи Новоросійську. Флот залишається малоефективним і відрізаним від основних бойових завдань.
Полювання на радари
Останні удари українських дронів по об’єктах у Криму є частиною системної роботи з ослаблення оборони ворога. Головною ціллю ЗСУ стають “очі” окупантів — коштовні радіолокаційні станції, які прикривають військові бази.
“Ні для кого не є таємницею, що після того, як зменшується кількість засобів радіолокаційного огляду, радарів безпосередньо, починає зменшуватися кількість цілей, які вони прикривали”, — пояснив Плетенчук.
Оскільки така техніка та фахівці для неї є “штучним товаром”, ворогу стає все важче відновлювати захист. Це відкриває шлях для нових точних атак, результати яких ми регулярно бачимо на відео.
Нагадаємо, ми повідомляли про те, що українські військові завдали ударів по об’єктах у Севастополі. Під вогнем опинилися підприємства, пов’язані з ремонтом систем ППО. Йдеться про інноваційний центр підприємства “Граніт”, що входить до російського концерну “Алмаз-Антей”. Також уражено місця розміщення російських військових. Втрати ворога ще уточнюються.
Також ми писали про те, що Україна активізувала контратаки на півдні країни. За оцінкою аналітиків, ці дії можуть зірвати підготовку Росії до великого наступу навесні та влітку. Найактивніші бої тривають у Запорізькій області. Водночас російські війська продовжують перекидати туди підкріплення і намагаються просуватися до важливих позицій.
-
Суспільство1 тиждень agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Події7 днів agoВ ЮНЕСКО відреагували на удар по центру Львова
-
Політика1 тиждень agoДопомога України у війні на Близькому Сході посилить її переговорну позицію
-
Політика1 тиждень agoВ ОП обговорили з представниками командування НАТО залучення до навчань українських військових
-
Війна1 тиждень agoБЗВП за кордоном — Генштаб відмовляється від навчань за межами України
-
Усі новини7 днів agoОлена Мандзюк померла собака — блогерка заявила про можливе отруєння
-
Усі новини7 днів agoБорис Бурда — де зараз гравець Що? Де? Коли? і що каже про війну — фото
-
Політика7 днів agoСтефанчук прибув до Хорватії для участі у саміті Ініціативи трьох морів
