Одеса
Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни
Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій
Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?
Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.
Читайте також:
— Що для вас 1 квітня?
— Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.
— Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?
— Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.
— Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?
— Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.
— Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?
— Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.
— Чи змінилося щось у глядачах за три роки?
— Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.
— Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?
— Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.
— Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?
— Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.
— Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?
— Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.
— Яким ви бачите майбутнє України після війни?
— Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.
Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.
Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики. А також про те, як розіграти коханого 1 квітня.
Одеса
Одещина після нічної атаки: пошкоджено дитсадок і будинки
Вибиті вікна дитсадка. Фото: скриншот з відео
В ніч на 16 березня російські війська знову атакували Чорноморськ на Одещині. Внаслідок удару пошкоджено дитячий садок, житлові будинки та міську інфраструктуру. У будівлі дошкільного закладу вибито десятки вікон, постраждали також альтанки на території. За попередніми даними, обійшлося без загиблих і поранених.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на мера Чорноморська Василя Гуляєва.
Читайте також:
Наслідки удару
Після нічної атаки у Чорноморську зафіксували пошкодження цивільних об’єктів. Серед них — дитячий садок. У будівлі вибито щонайменше 25 вікон, також пошкоджені альтанки на території закладу. Ударною хвилею зачепило й житлові будинки поруч. У багатьох квартирах повилітали шибки.
“Найголовніше, що нема людських жертв”, — зазначив Василь Гуляєв.
Постраждала і міська інфраструктура. Через пошкоджену трубу тимчасово перестав працювати бювет. Комунальники повідомили, що ремонт уже розпочали, і подачу води планують відновити приблизно за дві години.
Робота комунальників
Від ранку на місці працюють працівники комунальних служб. Вони допомагатимуть мешканцям закривати вибиті вікна та ліквідовувати наслідки обстрілу. Також приїде спеціальна комісія, яка фіксуватиме пошкодження майна та прийматиме заяви від людей.
Мешканців просять по можливості бути вдома, щоб спеціалісти могли швидше оглянути пошкоджені квартири та оформити необхідні документи.
Що відомо про атаку
Повітряну тривогу в Одеській області вчора оголосили о 21:21. Перші вибухи пролунали вже близько 21:25. Моніторингові канали повідомляли про рух 15 ударних дронів у напрямку Чорноморська та Одеси. Відбій пролунав о 23:12.
Нагадаємо, ми повідомляли, що РФ ввечері, 15 березня, атакувала дронами Запоріжжя. Внаслідок обстрілу були пошкоджені будинки. Поранень дістали 18-річний чоловік та жінки 48 і 81 років. Всім надають необхідну медичну допомогу.
Також ми писали, що російські війська завдали удару по приміському поїзді на Харківщині у ніч проти 14 березня. Машиніст і його помічник отримали уламкові поранення. Їм надали всю необхідну допомогу на місці.
Одеса
В Одесі ускладено проїзд вулицями: ремонт доріг
Ремонт дороги на Одещині. Фото ілюстративне: Служба відновлення та розвитку громад
В Одесі розпочалися дорожні роботи одразу на кількох вулицях міста. Через це рух транспорту на окремих ділянках може бути ускладнений. Комунальні служби ремонтують покриття та проводять інші роботи на дорогах. Водіїв просять заздалегідь планувати маршрути.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Одеську міську раду.
Читайте також:
Ремонт доріг
У частині Одеси комунальники проводять ремонт доріг. Роботи тривають на кількох важливих вулицях, тому на цих ділянках можливі затори або часткові обмеження руху. Зокрема, ремонт ведуть на:
- просп. Князя Володимира Великого (на ділянці від вул. Кишинівської до вул. Давида Ойстраха) та вул. Академіка Заболотного (на ділянці від просп. Князя Володимира Великого до вул. Кримської);
- вул. Олексія Вадатурського, 67, 69, 71;
- Фонтанська дорога, 7, 9, 9-А, 9-Б, 9-В;
- вул. Незалежності, 2, 4;
- вул. Сегедська, 14, 16, 18;
- вул. Довга.
- Тираспольське шосе.
Водіїв просять бути уважними на цих ділянках, дотримуватися правил дорожнього руху та враховувати можливі затримки під час планування поїздок містом.
Державні дороги
В Україні розпочали поточний ремонт державних доріг, зокрема міжнародних трас. Роботи вже проводять на проблемних ділянках, де дорожнє покриття сильно пошкоджене після зими. Наприклад, на трасі Київ—Одеса на окремих відрізках повністю зрізають старий шар асфальту фрезою і укладають новий. Очікується, що таке покриття прослужить приблизно 3–5 років до капітального ремонту.
За словами дорожників, частину ділянок на одеській трасі, які раніше активно обговорювали водії через поганий стан, уже відремонтували. Паралельно підрядники поступово виходять на роботи на інших міжнародних автошляхах країни.
Дорожні служби планують у першу чергу відновити найпроблемніші відрізки міжнародних і національних трас. Основні роботи на дорогах державного значення мають виконати до 1 червня, якщо дозволятимуть погодні умови.
Гроші на дороги
Цього року на ремонт доріг в Україні потрібно приблизно 40–50 млрд грн. Про це заявив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин. За його словами, державний бюджет навряд чи зможе повністю покрити ці витрати, тому влада розраховує на допомогу міжнародних партнерів та фінансових інституцій.
Сухомлин також пояснив, що насамперед планують ремонтувати дороги національного та міжнародного значення, які найбільше постраждали після зими. Частину коштів можуть залучити через банки або міжнародні фонди, адже державі складно самостійно виділити близько 50 млрд грн на ці роботи.
Нагадаємо, ми повідомляли, що У Харкові комунальники розпочали ремонт дорожнього покриття після зимового періоду. Зараз усувають пошкодження, які виникли через перепади температур і постійні опади. Зокрема, пошкодження усувають на вулиці Полтавський Шлях, вулиці Петра Болбочана, проспекті Льва Ландау, вулиці Дерев’янка, вулиці Станіслава Партали та проспекті Аерокосмічному.
Також ми писали, що ямковий ремонт у Києві роблять із грубими порушеннями технології. Через це латки на дорогах можуть не витримати й трьох місяців. В системі ямкового ремонту фактично відсутні і нормальний життєвий цикл таких робіт, і відповідальні за результат, і повноцінний кошторисний контроль.
Одеса
Крим залишився майже без ППО: удари по півострову
ППО С-400 “Тріумф”. Фото ілюстративне: росЗМІ
Українські Сили оборони продовжують завдавати ударів по російській протиповітряній обороні в окупованому Криму. Під час останньої атаки було уражено радіолокаційні станції та пускову установку комплексу С-400. Військові експерти вважають, що такі втрати для Росії дуже відчутні. Вони не лише дорогі, а й складні для швидкого відновлення.
Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів військовий експерт Іван Тимочко, передає Новини.LIVE.
Читайте також:
Дорогі втрати
Ураження російських систем ППО в Криму вплине на оборону окупованого півострова та інших регіонів Росії. Як пояснив військовий експерт Іван Тимочко, навіть часткове знищення таких комплексів означає великі втрати для російської армії. За його словами, орієнтовна сума збитків може сягати сотень мільйонів доларів.
Експерт зазначає, що сучасні системи протиповітряної оборони — це дуже дорогі об’єкти. Повна вартість комплексу С-400 може перевищувати мільярд доларів, а окремі елементи системи оцінюються щонайменше у сотні мільйонів.
“Це доволі відчутні втрати, не кажучи, що всі системи протиповітряної оборони — дороговартісні об’єкти, і їхня ціна стартує приблизно від 100 мільйонів доларів і далі”, — пояснив Іван Тимочко.
Відновлення ППО
Окрім вартості, важливо й інше. За словами експерта, радіолокаційні комплекси та системи моніторингу повітряного простору практично неможливо швидко замінити, адже їх виробництво складне і тривале.
“Окрім чисто фінансової оцінки, варто говорити і про інше. Такі засоби радіолокаційної боротьби та радіолокаційного моніторингу фактично не відновлюються. Тобто зараз вони є безцінними”, — додав експерт.
Захищеність Криму
На думку експерта, удари по ППО можуть змусити російське командування вирішувати складну дилему — де посилювати захист. Іван Тимочко зазначає, що Москва також перебуває під тиском атак безпілотників, тому російська влада змушена концентрувати системи захисту навколо столиці.
“Добрі безпілотники і там змушують російські еліти шукати додаткові засоби свого захисту і прикриття”, — розповів експерт.
Водночас Крим залишається одним із найважливіших військових регіонів для Кремля. За кількістю систем ППО він поступається лише Москві. Для російської влади півострів має не тільки військове, а й символічне значення.
Керченський міст
Крим також пов’язаний із Керченським мостом — ключовим логістичним шляхом для російських військ. Тому будь-яка загроза півострову автоматично сприймається як загроза цьому об’єкту.
“Коли виникають загрози для Криму, це автоматично сприймається як загроза для Керченського мосту. А загроза для Керченського мосту — це пряма загроза авторитету Путіна. Тим більше, що на його будівництво витратили мільярди доларів”, — додав Тимочко.
Удар по Криму
У ніч на 15 березня підрозділи Сил оборони України уразили кілька важливих російських військових об’єктів у тимчасово окупованому Криму. В районі Лібкнехтівки було пошкоджено радіолокаційні станції 59Н6-Е “Противник” та 73Е6 “Пароль”. Крім того, поблизу населеного пункту Дальнє зафіксовано ураження пускової установки зенітного ракетного комплексу С-400 “Тріумф”.
Масштаби збитків наразі уточнюються. Водночас відомо, що ще 10 березня було серйозно пошкоджено радіолокаційний комплекс “Валдай” у районі Приморського.
Нагадаємо, ми повідомляли про те, що тимчасово окупований Крим залишається ключовою військовою базою Росії. Саме звідти запускають ракети по Україні та контролюють частину Чорного моря. Водночас українські сили регулярно атакують військові об’єкти на півострові. Такі удари вже впливають на можливості російської армії на південному фронті.
Також ми писали, що 11–12 березня уражено об’єкти протиповітряної оборони, склади боєприпасів та логістики ворога та тимчасово окупованих територіях, зокрема в Криму. Масштаби збитків уточнюються, але удари вже суттєво знизили бойові можливості окупантів.
-
Усі новини6 днів agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Усі новини1 тиждень agoШон Пен замість «Оскара» зустрівся з Зеленським (фото)
-
Війна5 днів agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Усі новини1 тиждень ago“Всинови мене”: олень побіг за чоловіком у парку і розсмішив мережу (відео)
-
Війна7 днів agoНе час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
-
Війна1 тиждень agoдепутатам: Доведеться служити народу або у парламенті, або на фронті
-
Політика6 днів agoЗеленський закликав Трампа і Стармера зустрітися та знайти спільну мову
-
Ексклюзиви1 тиждень agoяк це вплине на НАТО і Україну
