Одеса
Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни
Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій
Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?
Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.
Читайте також:
— Що для вас 1 квітня?
— Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.
— Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?
— Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.
— Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?
— Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.
— Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?
— Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.
— Чи змінилося щось у глядачах за три роки?
— Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.
— Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?
— Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.
— Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?
— Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.
— Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?
— Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.
— Яким ви бачите майбутнє України після війни?
— Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.
Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.
Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики. А також про те, як розіграти коханого 1 квітня.
Одеса
На Одещині у дельті Дунаю випустили рідкісних птахів
Євразійський пугач. Фото: Rewilding Ukraine
У дельті Дунаю знову з’явилися євразійські пугачі — рідкісні хижі птахи, які майже зникли в цьому регіоні. Їх випустили в межах програми відновлення природи. Попри війну, екологи продовжують повертати тварин у дику природу. Це важливий крок для відновлення балансу в унікальній екосистемі.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Rewilding Ukraine.
Відновлення популяції
Дельта Дунаю — одна з найбільших природних територій Європи, де водно-болотні угіддя поступово відновлюються. Саме тут знову оселилися пугачі — верхівкові хижаки, які відіграють ключову роль у природі. Раніше цих птахів майже винищили через діяльність людини, але тепер вони повертаються у свої природні місця.
Чому важливо
Екологи пояснюють, що пугачі допомагають контролювати кількість гризунів, зокрема щурів. Це важливо для збереження інших видів птахів, які гніздяться на землі, таких як кулики та шилодзьобки. Таким чином відновлюється природний баланс у дельті.
“Колись ці птахи, яких переслідували майже до локального вимирання, тепер знову патрулюють болота, допомагаючи контролювати популяції щурів, які загрожують видам, що гніздяться на землі, таким як кукушки та шилоголовки”, — йдеться у повідомленні.
Читайте також:
Яка мета
Головна мета — створити стабільну популяцію пугачів, яка зможе самостійно відтворюватися. Екологи сподіваються, що незабаром характерний голос цього птаха знову стане звичною частиною природи дельти Дунаю.
Що відомо про пугачів
Євразійський пугач — це великий совоподібний птах із характерними “вушками” з пір’я та яскраво-помаранчевими очима. Розмах крил може сягати до 180 см, а вага — понад 3 кг, самки зазвичай більші за самців. Вони ведуть нічний спосіб життя. Полюють у сутінках і вночі, мають дуже гострий слух і зір. Їхня здобич — гризуни, зайці, їжаки, інші птахи, іноді навіть качки чи дрібні хижаки. Ці птахи займають вершину харчового ланцюга. Вони регулюють чисельність гризунів, тому важливі для екосистем, особливо у водно-болотних угіддях і степах. Пугачі живуть поодинці або парами та утворюють стабільні пари на роки. Гнізда роблять просто на землі або на скелях, іноді займають покинуті гнізда інших великих птахів. Самка відкладає зазвичай 2–4 яйця.
В Україні цей вид трапляється рідко і занесений до Червоної книги. Основні загрози — знищення місць проживання, турбування людиною та браконьєрство. Пугача легко впізнати за глибоким, низьким “уханням”, яке чути на кілька кілометрів. Саме цей голос часто асоціюється з дикою природою і ніччю.
Як повідомляли Новини.LIVE, що у Національному природному парку “Тузлівські лимани” вперше цього року побачили дельфінів. Це сталося на світанку під час обстеження узбережжя Чорного моря після нічної атаки. За словами еколога, у морі було п’ятеро дельфінів.
Також Новини.LIVE писали, що у “Тузлівських лиманах” на Одещині зафіксували появу рідкісної сім’ї сірих гусей. Фахівці помітили гніздо на Джантшейському лимані під час спостережень за територією парку. Ці птахи у регіоні трапляються все рідше. Зараз тут залишилося лише кілька гніздових пар.
Одеса
В Криму радари під ударом: ППО росіян слабщає на півострові
Російська РЛС “Небо-М”. Фото ілюстративне: росЗМІ
Українські військові продовжують тиснути на систему протиповітряної оборони противника. Найбільше ударів припадає на радари — ключовий елемент для виявлення цілей. Саме їх знищення послаблює здатність ворога реагувати на атаки, зокрема в тимчасово окупованому Криму. Водночас противник намагається швидко латати прогалини та утримувати щільність ППО.
Про це в ексклюзивному інтерв’ю Новини.LIVE розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук.
Радари слабке місце
Система ППО противника виглядає потужною, але має вразливі точки. Однією з них є радіолокаційні станції, які забезпечують виявлення цілей і наведення ракет. Без них навіть сучасні комплекси стають малоефективними, адже не можуть точно реагувати на загрози. Речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук пояснює, що саме ці елементи є пріоритетною ціллю для українських сил. За його словами, удари по них дають відчутний результат і поступово “розбирають” всю систему.
“Це є, в принципі, найціннішим і найскладнішим активом в усій цій системі. Тому що не маючи засобів відповідного виявлення цілі, ви не зможете ніяк навести свої ракети”, — зазначив Плетенчук.
Крим під щільним захистом
Крим залишається одним із найважливіших напрямків для противника. Там розгорнуто значну кількість засобів ППО, які прикривають військові об’єкти та логістику. Саме тому українські удари по радарах у цьому регіоні мають особливе значення. Плетенчук наголошує, що, попри втрати, ворог намагається утримати контроль над повітряним простором. Це вимагає постійного перекидання техніки та ресурсів, що створює додаткове навантаження на систему.
Читайте також:
“Щільність все одно залишається доволі високою. І якраз наш напрямок, кримський, він доволі сильно наповнений такими засобами протиповітряної оборони”, — розповів він.
Відновлення ППО
Після втрат противник намагається швидко відновити ППО. Для цього використовують різні комплекси, зокрема застарілі або рідкісні зразки, які стягують з інших регіонів. Це свідчить про брак сучасних систем і спробу закрити прогалини будь-якими доступними засобами. За словами Плетенчука, такі рішення не дають повноцінного ефекту. Вони лише тимчасово підтримують роботу системи, але не компенсують втрати сучасної техніки.
“Ворог втрачає ті об’єкти, які він прикривав, але він відновлює. Іноді навіть можна побачити екзотичні зразки, які тягнуть з усієї росії на фронт”, — зазначив він.
Дефіцит ресурсів
Ще однією проблемою для противника залишається відновлення знищених систем. Виробництво і ремонт ППО потребують складних компонентів, зокрема мікроелектроніки. Значна частина таких деталей має іноземне походження, що ускладнює процес. Плетенчук підкреслює, що разом із технікою ворог втрачає і спеціалістів, яких важко швидко замінити. Це додатково послаблює систему і знижує її ефективність.
“Велика частка комплектуючих — це мікроелектроніка іноземного виробництва. Це завжди було слабким місцем росіян”, — пояснив він.
Як повідомляли Новини.LIVE, у ніч на 19 квітня українська розвідка атакувала цілі в окупованому Криму. Під удар потрапили — корабель проєкту 775 “Ямал” та корабель проєкту 1171 “Ніколай Фільченков”. Також знищено радіолокаційну станцію.
Також Новини.LIVE писали, що Кримський міст, який росіяни звели у 2018 році, щоб з’єднати окупований ними півострів з РФ, після ударів уже не виконує ті функції, які мав на початку повномасштабної війни. Наразі його можливості для перевезення техніки та пального суттєво обмежені.
Одеса
На одній із вулиць Одеси сталася стрілянина та затримання
Затримання в Одесі. Фото: Новини.LIVE
В Одесі на вулиці Балківська сталася стрілянина та погоня. За попередніми даними, Служба безпеки України затримали людей у військовій формі. Наразі офіційні відомства готують докладні роз’яснення щодо події.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на соцмережі.
Стрілянина в Одесі
Очевидці опублікували кадри, де спецпризначенці наздоганяють та блокують автомобіль. Під час затримання було чутно постріли. За інформацією місцевих пабліків, Служба безпеки України ймовірно проводила затримання представників ТЦК. Це лише попередня версія, яку поки не підтвердили у відомствах.
Деталі операції та точна кількість затриманих уточнюються.
Деталі затримання
В Одесі затримали військовослужбовців одного з районних ТЦК та СП. Керівництво установи виїхало на місце події, щоб з’ясувати всі обставини. За наявною інформацією, СБУ провела затримання в межах операції, однак деталі справи поки не розголошують. За даними ЗМІ, військові Пересипського районного ТЦК нібито примусово посадили до мікроавтобуса чоловіка, били та вимагали гроші. Йдеться про суму близько 50 тисяч доларів. Триває перевірка всіх обставин та дій учасників події. Правоохоронці продовжують перевірку та встановлюють усі деталі події.
Читайте також:
Як повідомляли Новини.LIVE, що в Одесі на вулиці Архітекторській сьогодні, 28 березня, затримали чоловіка, який, за попередніми даними, мав при собі гранату і вогнепальну зброю. Порушник також встиг зробити кілька пострілів угору та ймовірно підірвав гранату.
Також Новини.LIVE писали, що в Одесі чоловік відкрив вогонь по патрульних під час перевірки документів. Двоє поліцейських отримали поранення і були госпіталізовані. Нападника знайшли наступного ранку у недобудові та нейтралізували після спроби стріляти повторно. Правоохоронці встановлюють усі обставини події.
-
Суспільство1 тиждень agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Події1 тиждень agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Україна1 тиждень agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Політика1 тиждень agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Усі новини1 тиждень ago2000-річна мумія хлопчика здивувала вчених (фото)
-
Події5 днів agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Одеса1 тиждень agoЧорне море під контролем: російський флот втрачає силу
