Connect with us

Одеса

Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни

Published

on


Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій

Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?

Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.

Читайте також:

Що для вас 1 квітня?

Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.

Директор театру “Маски” Борис Барський про 1  квітня. Фото: Новини.LIVE

Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?

Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.

Директор театру “Маски” Борис Барський про плани на 1 квітня. Фото: Новини.LIVE

Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?

Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.

Фігурки театру “Маски”. Фото: Новини.LIVE

Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?

Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.

Директор театру “Маски” Борис Барський про гумор. Фото: Новини.LIVE

Чи змінилося щось у глядачах за три роки?

Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.

Плакат театру “Маски”. Фото: Новини.LIVE

Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?

Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.

Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?

Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.

Директор театру “Маски” Борис Барський про друзів, які підтримали під час війни. Фото: Новини.LIVE

Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?

Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.

Яким ви бачите майбутнє України після війни?

Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.

Директор театру “Маски” Борис Барський про майбутнє України. Фото: Новини.LIVE

Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.

Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики.  А також про те, як розіграти коханого 1 квітня. 



Джерело

Одеса

Крим залишився майже без ППО: удари по півострову

Published

on


ППО С-400 “Тріумф”. Фото ілюстративне: росЗМІ

Українські Сили оборони продовжують завдавати ударів по російській протиповітряній обороні в окупованому Криму. Під час останньої атаки було уражено радіолокаційні станції та пускову установку комплексу С-400. Військові експерти вважають, що такі втрати для Росії дуже відчутні. Вони не лише дорогі, а й складні для швидкого відновлення.

Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів військовий експерт Іван Тимочко, передає Новини.LIVE.

Читайте також:

Дорогі втрати

Ураження російських систем ППО в Криму вплине на оборону окупованого півострова та інших регіонів Росії. Як пояснив військовий експерт Іван Тимочко, навіть часткове знищення таких комплексів означає великі втрати для російської армії. За його словами, орієнтовна сума збитків може сягати сотень мільйонів доларів.

Експерт зазначає, що сучасні системи протиповітряної оборони — це дуже дорогі об’єкти. Повна вартість комплексу С-400 може перевищувати мільярд доларів, а окремі елементи системи оцінюються щонайменше у сотні мільйонів.

“Це доволі відчутні втрати, не кажучи, що всі системи протиповітряної оборони — дороговартісні об’єкти, і їхня ціна стартує приблизно від 100 мільйонів доларів і далі”, — пояснив Іван Тимочко.

Відновлення ППО

Окрім вартості, важливо й інше. За словами експерта, радіолокаційні комплекси та системи моніторингу повітряного простору практично неможливо швидко замінити, адже їх виробництво складне і тривале.

“Окрім чисто фінансової оцінки, варто говорити і про інше. Такі засоби радіолокаційної боротьби та радіолокаційного моніторингу фактично не відновлюються. Тобто зараз вони є безцінними”, — додав експерт.

Захищеність Криму

На думку експерта, удари по ППО можуть змусити російське командування вирішувати складну дилему — де посилювати захист. Іван Тимочко зазначає, що Москва також перебуває під тиском атак безпілотників, тому російська влада змушена концентрувати системи захисту навколо столиці.

“Добрі безпілотники і там змушують російські еліти шукати додаткові засоби свого захисту і прикриття”, — розповів експерт.

Водночас Крим залишається одним із найважливіших військових регіонів для Кремля. За кількістю систем ППО він поступається лише Москві. Для російської влади півострів має не тільки військове, а й символічне значення.

Керченський міст

Крим також пов’язаний із Керченським мостом — ключовим логістичним шляхом для російських військ. Тому будь-яка загроза півострову автоматично сприймається як загроза цьому об’єкту.

“Коли виникають загрози для Криму, це автоматично сприймається як загроза для Керченського мосту. А загроза для Керченського мосту — це пряма загроза авторитету Путіна. Тим більше, що на його будівництво витратили мільярди доларів”, — додав Тимочко.

Удар по Криму

У ніч на 15 березня підрозділи Сил оборони України уразили кілька важливих російських військових об’єктів у тимчасово окупованому Криму. В районі Лібкнехтівки було пошкоджено радіолокаційні станції 59Н6-Е “Противник” та 73Е6 “Пароль”. Крім того, поблизу населеного пункту Дальнє зафіксовано ураження пускової установки зенітного ракетного комплексу С-400 “Тріумф”.

Масштаби збитків наразі уточнюються. Водночас відомо, що ще 10 березня було серйозно пошкоджено радіолокаційний комплекс “Валдай” у районі Приморського.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, що тимчасово окупований Крим залишається ключовою військовою базою Росії. Саме звідти запускають ракети по Україні та контролюють частину Чорного моря. Водночас українські сили регулярно атакують військові об’єкти на півострові. Такі удари вже впливають на можливості російської армії на південному фронті.

Також ми писали, що 11–12 березня уражено об’єкти протиповітряної оборони, склади боєприпасів та логістики ворога та тимчасово окупованих територіях, зокрема в Криму. Масштаби збитків уточнюються, але удари вже суттєво знизили бойові можливості окупантів.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Біля Одещини помітили новітній американський розвідник

Published

on


Bombardier Artemis II в небі. Фото ілюстративне: bombardier.com

Сьогодні, 16 березня над акваторією Чорного моря зафіксували політ американського літака Bombardier ARTEMIS II. Літак виконує місію спостереження та збору розвідувальних даних. Його маршрут пролягав поблизу українського узбережжя Одещини та окупованих територій. Такі польоти є частиною регулярних місій союзників НАТО у регіоні.

Про це Новини.LIVE  дізналися з порталу Flightradar.

Читайте також:

Розвідка в морі

За даними порталу Flightradar, новітній американський літак радіоелектронної розвідки Bombardier Artemis II злетів із румунського аеродрому “Михай Когелнічану”. Літак веде спостереження над морем і поблизу узбережжя, зокрема Одещини, збираючи інформацію про військові об’єкти. Зокрема це стосується Криму, окупованих територіях та півдню РФ.

Маршрут розвідника. Фото: скриншот із Flightradar

Що відомо про розвідник

Bombardier ARTEMIS II — модифікований Challenger 650, здатний проводити високоточну розвідку на відстані до 600 км. З його поточної траєкторії літак може фіксувати сигнали з Ростова-на-Дону, Донецька та Херсона. Це дозволяє відстежувати російські радари, станції зв’язку та інші військові об’єкти на тимчасово окупованих територіях.

Регулярні польоти таких літаків НАТО допомагають контролювати безпеку в регіоні та збирати важливі дані для союзників. Це частина комплексного моніторингу, який охоплює українські кордони та прилеглі морські акваторії.

Атаки на Крим

Зазначимо, останні тижні Крим майже щодня опиняється під ударами Сил оборони України. Захисники нищать російську техніку та пункти базування. Зокрема, у ніч на 15 березня підрозділи Сил оборони України завдали удару по кількох ключових військових об’єктах у тимчасово окупованому Криму. У районі Лібкнехтівки були пошкоджені радіолокаційні станції 59Н6-Е “Противник” та 73Е6 “Пароль”. Також поблизу населеного пункту Дальнє українські сили вразили пускову установку зенітного ракетного комплексу С-400 “Тріумф”.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, що ураження російських систем ППО в Криму вплине на оборону окупованого півострова та інших регіонів Росії. Як пояснив військовий експерт Іван Тимочко, навіть часткове знищення таких комплексів означає великі втрати для російської армії. За його словами, орієнтовна сума збитків може сягати сотень мільйонів доларів.

Також ми писали про те, що російський Чорноморський флот, який після втрат перекинув кораблі до Новоросійська, досі становить небезпеку для українських міст на узбережжі. Йдеться передусім про ракетні удари “Калібрами” з моря. Попри втрати кораблів, Росія все ще може запускати десятки ракет одночасно.



Джерело

Continue Reading

Одеса

В Одесі двоє ділків переправляли чоловіків за кордон

Published

on


Затримання організаторів. Фото: Головне управління Нацполіції Одещини

В Одесі двоє чоловіків намагалися незаконно переправити громадян через кордон. Місцеві жителі, виконували роль водіїв і діяли за змовою з невстановленою особою. Клієнти перераховували завдатки на криптогаманець і мали заплатити ще значні суми після переходу кордону. Завдяки оперативним діям правоохоронців оборудку зупинили на під’їзді до кордону.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Головне управління Нацполіції Одещини.

Читайте також:

Деталі схеми

В Одесі чоловіки 68 та 29 років організували переправку одеситів призовного віку до Молдови в обхід пунктів пропуску. Вартість послуг становила 6 та 8 тисяч доларів. Клієнти внесли завдатки 2,5 тис. доларів на криптогаманець, після чого водії повезли їх з обласного центру до Роздільнянського району. Однак план пропалився. Правоохоронці зупинили автівки біля українсько-молдовського кордону.

Як покарають

На машини, які використовувалися для нелегальної переправки військовозобов’язаних за кордон та засоби зв’язку, було накладено арешт. Фігурантам повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 332 ККУ – сприяння незаконному переправленню осіб через кордон за попередньою змовою з корисливих мотивів. Старший перебуває під цілодобовим домашнім арештом, молодший – під вартою з можливістю внесення застави. Максимальне покарання за статтею — дев’ять років ув’язнення із конфіскацією майна.

Інші схеми

Зазначимо, в Україні часто викривають схеми втечі чоловіків до Молдови, зокрема до окупованого Придністров’я. Зокрема прикордонники викрили двох молодиків, які погодилися провести клієнтів в обхід пунктів пропуску до невизнаної ПМР. Спочатку вони мали доїхати електричкою до Роздільнянського району, а звідти самостійно піти підготовленим маршрутом за кордон.

Ще одну схему організував пенсіонер. 71-річний житель Волинської області мав допомогти чоловіку втекти до Молдови. Вартість “подорожі” коштувала 15 тисяч доларів. Організатор тричі змінював “план”, але врешті-решт обрав шлях через один із пунктів пропуску на Одещині.

Нагадаємо, ми повідомляли, що на Львівщині судитимуть 55-річного жителя Сокаля. Його обвинувачують в організації незаконного виїзду за кордон чоловіку призовного віку. Обвинувачений пообіцяв військовозобов’язаному допомогти виїхати за межі України. “Клієнта” мали довезти до Польщі автомобілем. Вартість переправлення становила 30 тисяч доларів.

Також ми писали, що у Чернігові чоловіка засудили, бо він покинув військову частину, а згодом подзвонив на “102” із заявою про наміри жбурнути три гранати для ТЦК. У суді він визнав провину, розкаявся й наполягав, що зброї не мав і нікому не збирався шкодити.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.