Одеса
Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни
Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій
Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?
Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.
Читайте також:
— Що для вас 1 квітня?
— Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.
— Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?
— Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.
— Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?
— Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.
— Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?
— Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.
— Чи змінилося щось у глядачах за три роки?
— Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.
— Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?
— Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.
— Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?
— Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.
— Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?
— Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.
— Яким ви бачите майбутнє України після війни?
— Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.
Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.
Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики. А також про те, як розіграти коханого 1 квітня.
В умовах повномасштабної війни значення військової освіти в Україні зросло як ніколи раніше. Саме зараз формується нове покоління офіцерів — тих, хто вже завтра керуватиме підрозділами на передовій і прийматиме рішення в умовах реального бою. Сьогодні військових готують за різними напрямками: від артилерії до роботи з безпілотними комплексами.
Журналісти Новини.LIVE дізнавалися, як проходить навчання та з якими викликами стикаються майбутні офіцери.
Військова академія Одеси
Цьогоріч Військова академія в Одесі відзначає 15-річчя з моменту створення у сучасному форматі. Втім, її історія значно глибша — витоки закладу сягають початку ХХ століття, коли тут уже готували офіцерів для різних армій. За цей час академія сформувала потужну традицію підготовки військових кадрів, а серед її випускників — учасники визвольних змагань 1917–1921 років, ветерани Другої світової війни та сучасні українські офіцери.
“За радянських часів академія зробила значний внесок у наукові розробки, зокрема у сфері ракетно-артилерійського озброєння. У період незалежності заклад розвивався настільки, наскільки дозволяли умови. Але ключовим моментом став 2014 рік — саме тоді почалася війна, і саме тоді ми почали накопичувати реальний бойовий досвід”, — зазначає викладач академії, старший лейтенант Володимир Поліщук.
Саме з 2014 року викладачі та курсанти академії почали брати безпосередню участь у бойових діях. Частина з них вирушила на фронт у перші місяці війни, інші — долучилися пізніше. Деякі отримали поранення, є й ті, хто загинув, виконуючи бойові завдання. Цей досвід став фундаментом для сучасної системи підготовки, яка сьогодні базується не лише на теорії, а й на реальних бойових кейсах.
Читайте також:
Військова освіта
Сьогодні академія готує офіцерів за ключовими для сучасної війни напрямками. Йдеться про десантно-штурмові війська, морську піхоту, фахівців із ракетно-артилерійського озброєння, а також спеціалістів військової розвідки та Сил спеціальних операцій. Особливу увагу приділяють технічній підготовці, адже сучасна війна вимагає глибокого розуміння озброєння та вміння працювати з ним у складних умовах.
“Ми готуємо офіцерів десантно-штурмових військ, морської піхоти, спеціалістів із ракетно-артилерійського озброєння. Це критично важливо, адже ці люди не лише використовують техніку, а й забезпечують її роботу. А це — основа боєздатності”, — пояснює викладач.
Окремим напрямком стала підготовка операторів безпілотних літальних апаратів. В академії наголошують: сьогодні важливо не лише вміти керувати дроном, а й розуміти його технічну складову, щоб у разі потреби самостійно усунути несправності або адаптувати техніку до бойових умов. Важливо відзначити що сьогодні, на четвертий рік повномасштабної війни, більшість викладачів академії мають реальний бойовий досвід. Це люди, які пройшли фронт, отримали поранення або тривалий час перебували в зоні бойових дій. Саме вони сьогодні навчають курсантів, передаючи не лише знання, а й власний досвід виживання та командування в умовах війни.
Курсанти академії
Серед тих, хто сьогодні навчається у Військовій академії в Одесі, — чимало курсантів із реальним бойовим досвідом. Вони прийшли сюди не одразу після школи, а вже пройшовши службу, фронт і власні випробування війною. Для них академія — це не просто освіта, а наступний крок у військовій кар’єрі та можливість стати ефективнішими командирами. Володимир — один із тих, хто свідомо обрав цей шлях після служби за контрактом. До вступу в академію він уже мав досвід у війську та розуміння того, що хоче розвиватися далі.
“Я проходив строкову службу у військовій частині А0224, це 79-та окрема десантно-штурмова бригада, і там саме застав повномасштабне вторгнення. Тому підписав контракт. Тому що це мій обов’язок як чоловіка — пройти військову службу”, — розповідає курсант третього курсу, Володимир.
Перші бойові завдання для нього та його побратимів стали серйозним випробуванням. Більшість із них були молодими та не мали достатнього досвіду, але швидко адаптувалися до нових умов. Війна змусила дорослішати буквально за лічені дні, а взаємна підтримка стала ключовим фактором виживання. Саме в ті моменти формувалося відчуття плеча поруч і довіра до командира та побратимів.
Жінки в армії
Ще одна курсантка — Світлана — також прийшла до академії вже маючи військовий досвід. Вона навчається на третьому курсі за спеціальністю ракетно-артилерійського озброєння та переконана: армія — це сфера для тих, хто готовий постійно розвиватися. Вона свідомо обрала цей шлях, розуміючи, що зараз потрібні кваліфіковані фахівці, незалежно від статі.
“Я вважаю, що є люди, які створені для армії. І вони повинні себе розвивати. Саме для цього існують такі навчальні заклади — щоб здобувати навички і ставати фахівцем”, — говорить курсантка одеської військової академії Світлана.
До вступу вона вже проходила службу за контрактом, а нині продовжує рухатися вперед — до офіцерського звання. За її словами, сьогодні жінки мають значно більше можливостей у війську, ніж раніше, і можуть реалізовувати себе у різних напрямках.
“Я вважаю, що жінка в армії може знайти себе в багатьох спеціальностях. Не обов’язково це має бути передова. Я служила ще до повномасштабного вторгнення, а сюди прийшла, бо розуміла: кваліфікованих керівників зараз бракує, і потрібно вчитися далі”, — зазначає вона.
Такі історії — не поодинокі для Військової академії в Одесі. Сьогодні тут навчаються ті, хто вже знає ціну війни, розуміє відповідальність офіцера і свідомо обирає цей шлях. Саме вони формують нове покоління українського війська — з бойовим досвідом, мотивацією та чітким розумінням, заради чого вони служать.
Раніше ми писали, що повномасштабна війна зробила дрони не просто допоміжним інструментом, а одним із ключових елементів сучасного поля бою. Водночас питання кількості, якості та системності виробництва залишається постійною темою дискусій у суспільстві.
А також, про те два роки тому ворог завдав ракетного удару по Одесі, застосувавши тактику подвійного влучання — дві ракети одна за одною по одній точці. У роковини удару, колеги та підлеглі захисників влаштували турнір пам’яті, щоб не лише вшанувати загиблих, а й продовжити їхню справу.
Рятувальники ліквідовують наслідки атаки РФ. Ілюстративне фото: ДСНС
У понеділок ввечері, 23 березня, російські війська вкотре атакували Одеську область безпілотниками. Ворожий дрон влучив у зупинку громадського транспорту. Внаслідок обстрілу постраждало двох цивільних.
Про це інформує Новини.LIVE із посиланням на очільника Одеської ОВА Олега Кіпера.
Росіяни завдали удару по автобусній зупинці на Одещині
Сьогодні ввечері, 23 березня, в Одеському районі російський безпілотник влучив у зупинку громадського транспорту. Внаслідок удару постраждали двоє людей — 18-річна дівчина та 51-річний чоловік.
Медики оцінюють їхній стан як середньої тяжкості та надають усю необхідну допомогу.
Крім того, удар пошкодив об’єкти транспортної та енергетичної інфраструктури.
Читайте також:
На місцях події працюють екстрені служби, тривають роботи з усунення наслідків атаки та відновлення пошкодженого майна.
Нещодавно речник ВМС Дмитро Плетенчук повідомив, що Росія активізувала атаки на порти Одеси та Чорноморська, причому цього року їх уже більше, ніж за весь 2025. Основну загрозу становлять безпілотники та удари з моря.
Раніше ми інформували, що енергосистема України продовжує працювати в умовах дефіциту через постійні обстріли РФ. Відтак, на Одещині ситуація залишається напруженою: 24 березня частина громад житиме за графіками.
Також ми розповідали, що на Привозі в Одесі помітно подорожчало м’ясо. Продавці пояснюють це зростанням витрат на паливо та закупівельними цінами, а покупці вже відчули різницю у кілька гривень.
Зруйнована підстанція. Фото ілюстративне: ДТЕК
Після вечірньої атаки 23 березня частина Одеського району залишилась без електрики, зокрема і в обласному центрі. Енергетики почали відновлювальні роботи одразу після відбою тривоги. Містян закликають економити електроенергію, щоб стабілізувати систему.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на ДТЕК.
Удар по енергетиці
Через ворожу атаку ввечері 23 березня без світла залишилися мешканці частини Одеського району області. Найбільше це відчули жителі Пересипського району Одеси. Одразу після завершення повітряної тривоги енергетики розпочали аварійно-відновлювальні роботи. Фахівці намагаються якнайшвидше повернути електропостачання в домівки одеситів. Роботи тривають безперервно, щоб зменшити час відключень.
Графіки відключення
Крім того, за наказом НЕК “Укренерго”, сьогодні з 16:00 до 20:00 на території Одеської області діють графіки стабілізаційних відключень. В Одесі та частині районних центрів також застосовують екстрені відключення, однак поза графіком. Жителів просять розумно споживати електроенергію. Це допоможе зменшити навантаження на мережу та уникнути нових аварій.
Що відомо про атаку
Увечері 23 березня російська армія завдала масованого удару безпілотниками по Одещині. Один із дронів влучив у зупинку громадського транспорту в Одеському районі. Внаслідок удару постраждали двоє людей — 18-річна дівчина та 51-річний чоловік. Медики оцінюють їхній стан як середньої тяжкості, їм надають необхідну допомогу. Також пошкоджено об’єкти транспортної та енергетичної інфраструктури.
Читайте також:
Як дізнатися, коли з’явиться електроенергія
Дізнатися, коли з’явиться світло, можна кількома способами:
- сайту ДТЕК Одеські електромережі (розділ “Відсутня електроенергія?”);
- чат-бота у Telegram;
- приватних повідомлень у Facebook;
- подати заявку на сайті ДТЕК.
Нагадаємо, ми повідомляли про те, що Росія наростила атаки на порти Одеси та Чорноморська. Від початку року їх уже більше, ніж за весь 2025-й. Основна загроза — дрони та удари з моря. Українські сили посилюють ППО та адаптують оборону.
Також ми писали про те, що у ніч на 23 березня росіяни завдали чергового масованого удару по області, використовуючи ударні безпілотники. Найбільше постраждали передмістя Одеси та портова зона.
-
Війна1 тиждень agoНе час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
-
Війна1 тиждень agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Усі новини1 тиждень agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав Трампа і Стармера зустрітися та знайти спільну мову
-
Суспільство1 тиждень agoВідбудова житла після обстрілів в Одесі: витрати лягають на мешканців
-
Війна1 тиждень agoФедоров анонсував цифровізацію війська через ШІ-технології
-
Політика1 тиждень agoПублікуючи колонізаторські плани Росія спрощує доведення в судах наміру геноциду
-
Події1 тиждень agoПрем’єра фільму «Мавка. Справжній міф» у Нідерландах пройшла з великим успіхом