Одеса
Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни
Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій
Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?
Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.
Читайте також:
— Що для вас 1 квітня?
— Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.
— Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?
— Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.
— Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?
— Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.
— Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?
— Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.
— Чи змінилося щось у глядачах за три роки?
— Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.
— Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?
— Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.
— Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?
— Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.
— Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?
— Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.
— Яким ви бачите майбутнє України після війни?
— Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.
Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.
Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики. А також про те, як розіграти коханого 1 квітня.
Одеса
Атака на Одещину 12 жовтня: пошкоджено поштовий склад
Рятувальники гасять пожежу. Фото ілюстративне: ДСНС Одещини
Росія продовжує обстрілювати Одещину, завдаючи ударів по цивільній інфраструктурі регіону. У ніч на 12 жовтня російські війська знову атакували південь області. Цього разу під удар потрапили логістичні приміщення поштового оператора. Будівля та обладнання зазнали пошкоджень, однак обійшлося без постраждалих.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера.
Реклама
Удар по поштовому оператору
У ніч на 12 жовтня російські війська атакували південь Одеської області. Під удар потрапили логістичні приміщення одного з поштових операторів. Унаслідок атаки пошкоджено фасад будівлі, вибито скло у вікнах, а також постраждало обладнання, яке використовували для роботи. Попри пошкодження, обійшлося без постраждалих. Інформації про загиблих чи поранених немає.
Наразі на місці удару триває ліквідація наслідків атаки. До робіт залучили всі відповідні служби. Вони працюють над усуненням пошкоджень та наслідків обстрілу.
Що відомо про атаки
У ніч на 12 жовтня російські безпілотники кілька разів атакували Одеську область. Першу повітряну тривогу в Одеському районі оголосили о 00:27 через загрозу дронів. Відбій пролунав о 01:18. Згодом, о 01:38, небезпеку оголосили в Ізмаїльському районі, а вже о 01:46 тривогу скасували.
Читайте також:
О 02:16 в Одеському районі знову оголосили повітряну тривогу, яка тривала лише п’ять хвилин. Наступна загроза виникла о 05:44 в Ізмаїльському районі. О 05:58 повідомили про групу російських безпілотників, які рухалися в напрямку Приморського. Тим часом в Одеському районі тривоги оголошували ще двічі — о 06:15 та 06:39. О 07:03 в обох районах повідомили про відбій повітряної тривоги.
Попередня атака
12 вересня РФ атакувала термінал “Нової пошти” в Одесі. Внаслідок удару поранення отримали двоє людей — водій компанії-партнера та співробітник компанії-підрядника.
Як повідомляли Новини.LIVE, російські окупанти у суботу, 10 жовтня, атакували Одесу. Під ударом противника опинилася адміністративна будівля в центрі міста. Пошкоджено фасад та дах. Крім того, постраждали припарковані автомобілі. На щастя, люди не постраждали.
Також Новини.LIVE писали, що на Одещині внаслідок ворожої атаки, в ніч на 8 жовтня, сталася пожежа на території автостоянки та притулку для тварин. Вогонь знищив понад 10 автомобілів. Також пошкоджені вольєри й паркан притулку. Одна собака загинула, ще одна постраждала. Рятувальники ліквідували пожежу.
Одеса
Кількість ракетносіїв РФ в Чорному морі: загроза для Одещини
Корабель РФ. Фото ілюстративне: росЗМІ
Російський флот у Чорному морі зазнав значних втрат, однак частина ракетоносіїв досі залишається у строю. Пошкоджені кораблі окупанти не можуть повноцінно ремонтувати через загрозу нових ударів. Ситуація для росіян ускладнюється, тому вони змушені змінювати тактику та дедалі більше покладатися на авіацію й ударні дрони.
Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук, передає Новини.LIVE.
Реклама
Ракетоносії РФ
Росія втратила значну частину кораблів, здатних запускати крилаті ракети “Калібр”. За оцінкою британської розвідки, після вересневої атаки російський флот тимчасово втратив 40% надводних носіїв цих ракет у Чорному морі. Однак українські військові наголошують, що остаточна цифра залежить від того, які саме кораблі враховувати. Частина з них перебуває за межами Чорного моря, інші отримали пошкодження або були знищені.
Речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук пояснив, що серед російських кораблів залишаються дві субмарини проєкту “Варшавянка” та щонайменше п’ять надводних ракетоносіїв. Водночас деякі інші одиниці флоту вже не можуть виконувати бойові завдання.
“Тут залишається в строю дві “Варшавянки”, як мінімум, і п’ять надводних носіїв, які ще не затонули. Там ступінь пошкодження різний, але тим не менш. Тому щодо 40% — тут залежить від того, як рахувати”, — зазначив Плетенчук.
Читайте також:
За його словами, росіяни також намагалися вивести частину ракетоносіїв із небезпечної акваторії. Зокрема, два кораблі проєкту “Каракурт” залишили Чорне море. Один із них через Каспійське море потрапив на Балтику, де згодом також зазнав пошкоджень від українських дронів.
Ремонт кораблів
Навіть пошкоджені російські кораблі теоретично можна повернути до служби. Проте для цього потрібні спеціальні ремонтні потужності, час і безпечне місце. Саме з останнім у Чорному морі виникають найбільші проблеми. Будь-який корабель, який стане на тривалий ремонт, може перетворитися на ціль для нового українського удару. Плетенчук наголосив, що терміни відновлення військових суден можуть суттєво відрізнятися. Іноді ремонт триває десятиліттями. Нині ж росіяни змушені насамперед думати про збереження пошкоджених кораблів, а не про їхнє повернення до бойових завдань.
“У Чорному морі ремонт наразі неможливий. Тому що для цього треба докувати, це треба стати десь. І, звісно, тоді вони повторять долю “Ростова-на-Дону” або “Мінська”. Тому що вони стають легшими цілями. Це не є таємницею”, — пояснив речник ВМС.
Він додав, що окупанти переміщують пошкоджені кораблі, намагаючись уберегти їх від остаточного знищення. На думку Плетенчука, до завершення війни повноцінно відновлювати такі одиниці в Чорному морі росіяни не зможуть.
Що відбувається біля Криму
На тлі повідомлень руху “АТЕШ” про підвищену бойову готовність залишків Чорноморського флоту ситуація на морі суттєво не змінилася. Російські кораблі та підводні човни вже п’ятий місяць поспіль не виходять у море. Водночас окупанти продовжують використовувати ракетоносії для ударів по Україні, хоча роблять це значно рідше. За словами Плетенчука, протягом останнього півріччя російські сили застосовували носії крилатих ракет у середньому від одного до трьох разів на місяць. У жовтні один такий випадок уже зафіксували. При цьому кораблі, які залишилися в окупованому Криму, переважно пошкоджені або належать до допоміжного флоту.
“Сказати, що якось суттєво змінилася ситуація саме щодо флоту російського, я не можу. Ворог не виводить у море носіїв і, в принципі, будь-яких бойових одиниць. Водночас можна констатувати, що п’ятий місяць поспіль виходів у море не відбувається. Ні кораблів, ні підводних човнів”, — розповів Плетенчук.
В Азовському морі активності російського флоту також практично немає. За словами речника, перебування там небезпечне для окупантів через обмежену кількість маршрутів і високу загрозу ураження. Натомість російська авіація продовжує діяти, зокрема й підрозділи, що входять до складу Чорноморського флоту.
Загроза з Чорного моря
Навіть повне знищення російських ракетоносіїв не означатиме припинення атак із морського напрямку. Основну небезпеку зараз становлять повітряні засоби ураження. Росія продовжує розвивати ударні безпілотники та використовувати авіацію для атак по українській території. Окупанти також експериментують із власними морськими дронами. За словами Плетенчука, цього року росіяни вже намагалися застосовувати такі апарати, однак усі вони були знищені. Попри це, противник може повернутися до подібної тактики.
“Практично все, що пов’язано з повітряною компонентою. Російські морські дрони цього року атакували, сто відсотків було знищено. Але це не означає, що вони не повернуться до цієї практики”, — зазначив речник ВМС.
Плетенчук пояснив, що Росія робить основну ставку саме на повітряні атаки, оскільки вже отримала готові технологічні рішення від Ірану. Це дозволяє окупантам розвивати наявні види озброєння замість створення принципово нових систем. Водночас, попри численні російські розробки морських безпілотників, говорити про їхнє масове бойове застосування поки немає підстав.
Як повідомляли Новини.LIVE, Росія продовжує розвивати військово-морський флот і спускає на воду кораблі для пошуку та знешкодження мін. Для Чорного моря це має особливе значення під час війни проти України. Водночас Одещина залишається одним із напрямків регулярних російських повітряних атак.
Також Новини.LIVE писали, що eкраїнські військові продовжують руйнувати систему, яку Росія використовує для навігації та планування атак у Чорному морі. Ураження ретрансляторів може ускладнити роботу російських безпілотників. Водночас Україна розвиває можливості морських дронів, а Чорноморський флот РФ готується до нових ударів.
Одеса
Працівник пошти в Одесі привласнив 450 тисяч гривень
Поліцейський біля авто. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
В Одесі викрили працівника поштового відділення, якого підозрюють у привласненні 450 тисяч гривень. Нестачу грошей виявили під час інвентаризації, після чого до справи долучилися правоохоронці. За даними слідства, чоловік двічі забирав готівку із сейфа установи. Після викриття він почав відшкодовувати збитки.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Головне управління Нацполіції Одещини.
Реклама
Привласнення грошей
До поліції звернулися представники поштового відділення у Приморському районі Одеси. Під час перевірки вони виявили нестачу готівки на 450 тисяч гривень. Правоохоронці встановили, що до зникнення коштів може бути причетний 29-річний оператор поштового зв’язку цього ж відділення. Він був матеріально відповідальною особою та мав доступ до сейфа.
За даними слідства, чоловік двічі забирав звідти гроші для власних потреб. Спочатку він привласнив 350 тисяч гривень, а за кілька днів — ще 100 тисяч.
Яке покарання загрожує
Слідчі повідомили чоловікові про підозру за частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України. Йдеться про привласнення або розтрату чужого майна, яке було ввірене особі, зокрема повторно в умовах воєнного стану. За цей злочин передбачено до восьми років позбавлення волі. Також суд може заборонити чоловікові обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю строком до трьох років.
Читайте також:
Після викриття підозрюваний почав компенсувати збитки поштовій установі. Більшу частину суми він уже відшкодував. Досудове розслідування триває.
Інші випадки
Зазначимо, раніше в Одеській області правоохоронці викрили соціальну працівницю психоневрологічного інтернату, яку обвинувачують у привласненні пенсій померлих підопічних. За даними слідства, жінка протягом приблизно півтора року знімала виплати з рахунків 16 померлих людей. Загальна сума збитків становить 351 860 гривень. Обвинувальний акт уже передали до суду, а обвинуваченій загрожує до восьми років позбавлення волі.
Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі викрили схему, в якій чоловік намагався заволодіти чужою квартирою через фальшиву смерть власника. Для цього він підробив документи та навіть “оформив” кремацію. Йдеться про житло в прибережному районі вартістю понад 2 млн грн. Підозрюваного затримали, йому загрожує ув’язнення.
Також Новини.LIVE писали, що в Одесі 54-річна доглядальниця після смерті 73-річної підопічної разом зі спільницею намагалася незаконно переоформити її квартиру вартістю 1,6 млн грн. Жінка, схожа на померлу, видала себе за власницю житла у нотаріуса та підписала договір купівлі-продажу на користь доглядальниці. Правоохоронці вчасно втрутилися та наклали арешт на квартиру.
-
Війна6 днів agoКиїв потрапипі під удар Цирконів та балістики РФ — деталі
-
Одеса1 тиждень agoНові обмеження на пляжах Одещини у жовтні 2026 року
-
Відбудова7 днів agoновий житловий комплекс готовий на 20%
-
Суспільство7 днів agoЗамовчування випадків насильства в закладах освіти призводить до повторного булінгу
-
Суспільство6 днів agoУряд спростив підтвердження пенсійного стажу за відсутності трудової книжки чи документів
-
Одеса4 дні agoРосіяни атакували вантажне судно на Одещині: є жертви
-
Одеса4 дні agoПрацівник ТЦК уникнув ув’язнення за силову мобілізацію в Одесі
-
Усі новини1 тиждень agoНавколосвітня подорож — Карл Бушбі з Британії провів у дорозі 28 років
