Одеса
Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни
Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій
Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?
Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.
Читайте також:
— Що для вас 1 квітня?
— Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.
— Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?
— Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.
— Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?
— Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.
— Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?
— Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.
— Чи змінилося щось у глядачах за три роки?
— Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.
— Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?
— Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.
— Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?
— Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.
— Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?
— Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.
— Яким ви бачите майбутнє України після війни?
— Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.
Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.
Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики. А також про те, як розіграти коханого 1 квітня.
Одеса
Холод вдарив по врожаю: в Одесі зросли ціни на овочі
Люди купують овочі на ринку. Фото: Новини.LIVE
На ринку “Черемушки” в Одесі помітно змінилися ціни на овочі. Найдорожчими залишаються огірки та тепличні помідори. Продавці пояснюють це холодними ночами і слабшим урожаєм. Покупців менше, але торгівля триває.
Журналісти Новини.LIVE побували на ринку Черемушки та дізналися актуальні ціни на овочі.
Скільки коштують овочі
На ринку зараз представлений широкий вибір сезонних овочів, але ціни помітно різняться. Найбільше подорожчала теплична продукція, яку складніше вирощувати в холодну погоду. Продавці кажуть, що ціни змінюються майже щотижня залежно від поставок і температури.
Ціни на ринку такі:
- огірки “Струмочок” — 500 грн/кг
- помідори коктейльні (Умань) — 400 грн/кг
- помідори “мікадо” — 300 грн/кг
- помідори органіка (Туреччина) — 220 грн/кг
- капуста молода — 60 грн/кг
- картопля молода — 150 грн/кг
- редиска — 80 грн/кг
- броколі — 150 грн/кг
- перець — 150 грн/кг
Найбільше серед овочів виділяються огірки — вони залишаються найдорожчими у цьому сегменті.
Чому зросли ціни
Продавці пояснюють подорожчання погодними умовами. Через холодні ночі тепличні овочі гірше ростуть, а частина врожаю втрачається. Це одразу впливає на обсяги продукції та її вартість на ринку. Продавчиня Лариса розповіда, що ситуація з огірками особливо показова.
Читайте також:
“Наш огірок вже давно є, але ціна була трохи впала. Зараз трохи піднялася, бо холодно і його менше. Квіти осипаються, тому урожай менший. Огірок любить, щоб не менше 18 градусів було навіть уночі”, — пояснила вона.
За її словами, частину овочів привозять із сіл, зокрема з Маяків і Маїлів. Місцеві домашні теплиці ще не дають повного обсягу продукції, бо не всі опалюються. Через це на ринку поки більше привізного товару.
Попит на ринку
Покупців на ринку небагато, але торгівля не зупиняється. Люди приходять хвилями — найбільше після обіду або ввечері. Водночас продавці помічають, що після обстрілів чи тривог людей стає менше.
Попри це, ринок продовжує працювати у звичному режимі. Продавці кажуть, що вже звикли до такого темпу і вдячні за кожного покупця.
Як обрати якісні овочі
Обираючи овочі на ринку, варто звертати увагу на їхній вигляд і свіжість. Вони мають бути без тріщин, плям і слідів гнилі, із рівномірним природним кольором. Надто блискучі або “ідеальні” овочі можуть свідчити про обробку, тому краще обирати більш природні на вигляд.
Не менш важливо перевірити овочі на дотик. Огірки повинні бути твердими й пружними, помідори — щільними, але трохи м’якими. Якщо овоч занадто м’який або має пошкодження, він може бути переспілим або вже псуватися. Також свіжість можна визначити за запахом і станом плодоніжки — вони мають бути природними і не пересушеними.
Продавці радять враховувати сезонність і походження продукції. Овочі, вирощені у свій сезон, зазвичай смачніші й дешевші. Перед покупкою варто запитати, звідки товар і коли його привезли — це допоможе обрати більш свіжу продукцію.
Як повідомляли Новини.LIVE, на ринках Одеси цієї весни знижуються ціни на молочну продукцію. Найбільше це помітно по домашньому сиру, який став дешевшим порівняно із зимовим періодом.
Також Новини.LIVE писали, що на одеських ринках почали зростати ціни на зелень. Найбільше подорожчали шпинат, щавель, кріп, петрушка та салати через холодну погоду в регіоні і дорогий імпорт.
Одеса
Нові укриття в Одесі: де містянам перечекати атаку
Нове укриття в Одесі. Фото: скриншот з відео
Одеса активно розширює мережу захисних споруд, щоб кожен мешканець міг швидко знайти безпечне місце під час тривоги. З початку року фахівці заактували десятки нових об’єктів у різних районах міста, більшість із яких підготували протягом останнього місяця. Наразі загальний перелік налічує вже понад дев’ятсот найпростіших укриттів та спеціальних сховищ цивільного захисту.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Одеську міську раду.
Нові укриття
Спеціальна комісія разом із представниками ДСНС постійно перевіряє нові приміщення на відповідність усім технічним нормам та вимогам. Особлива увага приділяється густонаселеним районам, де потреба у вільних місцях для захисту є найбільш критичною. Крім будівництва нових споруд, місто активно використовує потенціал уже наявних підвальних приміщень у житлових будинках та адміністративних будівлях. Такий комплексний підхід дозволяє суттєво збільшити кількість офіційних сховищ у найкоротші терміни.
“З початку року в місті введено 42 нових укриття, в тому числі протягом квітня — 24. Серед цих 24 укриттів — це споруди, які зроблені протягом останнього року управлінням капітального будівництва, а також ті укриття, які ми відкрили в наших підвалах, в наших паркінгах. Завдання залишається, завдання поставлене військовою адміністрацією, і на наступний час також будемо його виконувати”, — сказав виконувач обов’язків заступника міського голови Володимир Криленко.
Де шукати найближче сховище
Побачити всі доступні варіанти можна на онлайн-мапі. Там позначено близько 200 звичайних укриттів та 135 протирадіаційних бомбосховищ у різних районах. Також сервіс показує найближчі паркінги. Варто пам’ятати, що під час тривоги всі міські паркінги мають бути відчиненими для всіх охочих, а будь-яке блокування входів до них заборонено.
Читайте також:
Що робити, якщо укриття зачинене
Якщо ви прийшли до сховища, а двері виявилися зачиненими або всередині з якихось причин неможливо перебувати, обов’язково повідомте про це. Для розв’язання таких проблем працює єдиний центр звернення за номером 15-35. Також можна телефонувати до поліції або рятувальних служб.
Як захистити себе, якщо не встигли до сховища
Коли тривога застала зненацька і дістатися укриття занадто складно, важливо дотримуватися простих правил, які рятують життя. Фахівці радять триматися подалі від скла та дзеркал, обов’язково використовувати правило двох стін і за можливості обирати нижні поверхи будівель.
Як повідомляли Новини.LIVE, що директор будівельної фірми на Одещині привласнив частину коштів під час ремонту шкільного укриття. Він умисно завищив вартість матеріалів у документах. Внаслідок цього отримав понад 230 тисяч гривень державних грошей.
Також Новини.LIVE писали, в Одеській міській військовій адміністрації розкритикували багаторічну бездіяльність щодо укриттів. Там заявили, що у місті досі є цілі житлові квартали, парки та прибережні зони, де люди залишаються без належного захисту під час тривог. Також у МВА відповіли депутатам, які лише тепер почали публічно обурюватися цією ситуацією.
Одеса
Рятувальники Одеси: мужність та героїзм сьогоднішнього дня
Рятувальник Віталій Лабутін на роботі. Фото: ДСНС Одещини
День рятувальника — це не просто професійне свято, а й нагадування про мужність тих, хто, ризикуючи життям, щодня допомагає іншим. Історія Віталія Лабутіна, рятувальника, який працює на прильотах і рятує людей з-під завалів, — це реальна історія вибору професії в умовах складних життєвих обставин.
Журналісти Новини.LIVE поговорили як і чому чоловік став рятувальником, а також які емоційні та фізичні виклики постають перед ним щодня.
Шлях стати пожежником
Для Віталія вибір професії був досить складним. Свою роль зіграло те, що в школі був у пожежній коменді, тож якийсь невеликий досвід і навички вже були. Пройшовши армію він все ж таки вирішив спробувати себе саме в ролі рятівника.
“Якось в поліцію не хотілося, в армії вже був. Був у школі пожежної команди, потім якось все зайшло. І, наверне, зрозумів, що, мабуть, треба спробувати. У 2012 році я сюди влаштувався на роботу”, — каже одеський рятувальник Віталій Лабутін.
Віталій згадує, як одного дня прийшов до відділення кадрів і просто запитав, чи потрібні нові рятувальники. Йому відповіли, що документи треба принести, і так розпочалась його кар’єра. Цей момент став вирішальним у його житті, і він не шкодує про свій вибір.
Читайте також:
Робота на прильотах
Віталій зазначає, що кожен виїзд для рятувальників — це своєрідний стрес, особливо коли мова йде про бойові дії. Рідні завжди хвилюються, адже кожен день приносить нові виклики.
“Рідні переживають кожного разу, тому що кожен виїзд, кожна зміна різна. Буває не дуже важко, а буває … Зараз стало набагато складніше. Якщо раніше було менше людського болю, мабуть, травм, то зараз стало значно більше”, — розповідає він.
Один із таких важких випадків, що залишив глибокий слід у душі Віталія, стався під час обстрілу одного з будинків на Молдаванці. Тоді шахет влучив в чотириповерхівку, чоловік був у той момент в укритті з сім’єю. Підрозділи не направляли, бо була тривога. Щоб не гаяти час він піднявся і став рятував людей.
Підготовка рятувальників
У роботі рятувальників надзвичайно важлива швидкість реакції та злагодженість дій команди. Щоб цього досягти необхідні постійні тренування, тільки таким чином можна напрацювати все до дрібниць.
“Кожен розуміє, що треба робити. Коли звучить сигнал тривоги, ми швидко вдягаємося, сідаємо в автомобіль, беремо путівий лист і їдемо на місце виклику”, — пояснює рятувальник.
Важливо не лише мати фізичну готовність, а й постійно відпрацьовувати різні навички. У рятувальників є тренінги, кожного дня відпрацьовуючи нормативи по різним вправам. Це включає тренування з трьохметрової драбини, відпрацювання стволів, всі навички, які можуть знадобитися на реальних пожежах.
Психологічна стійкість
Для того щоб бути ефективним у своїй професії, рятувальникам потрібно не тільки фізично готуватись, а й мати сталеві нерви. Віталій зазначає, що хоча не всі рятувальники мають ідеальні фізичні дані, багато хто здатен робити неймовірні речі в екстремальних ситуаціях.
“Все залежить від психологічного настрою. У нас не всі високі й фізично розвинуті, але є хлопці, які роблять чудеса на пожежах”, — зазначає одеський рятувальник Віталій Лабутін.
Після важких виїздів важливо відновити сили. Віталій пояснює, що відновлення — це не лише фізичне, але й емоційне відновлення.
“Я відновлююсь в залі. Дуже важливо викидати накопичений негатив. Хтось їздить на риболовлю, хтось спортом займається, ми всі по-різному відновлюємось”, — додає він.
День рятувальника
Своє професійне свято Віталій разом із колега відзначатиме на роботі. Сподіваючись, що хоч сьогодні обійдеться без чергової атаки з боку росіян чи великих пожеж. Спокійних днів у їхній роботі можна на пальцях однієї руки перерахувати, тому вони особливо цінні. А побажання будуть одні на всіх.
“Колегам хочеться побажати сухих рукавів і поменше важких змін. Тако миру. Це всій країні, щоб швидше закінчилась ця війна”, — каже одеський рятувальник Віталій Лабутін.
Незважаючи на величезні труднощі, з якими стикаються рятувальники, Віталій та його колеги продовжують працювати, ризикуючи власним життям, і не втрачати людяності навіть в найскладніші моменти. Їхня щоденна праця є основою безпеки громадян, і цей текст нагадує нам, наскільки важливу роль вони відіграють у нашому житті, особливо під час війни.
Як повідомляли Новини.LIVE, в рятувальники тепер щодня ризикують своїм життям, йдучи в найбільш небезпечні місця, щоб врятувати інші. Вони вже не тільки борються з пожежами та аваріями, але й ліквідують наслідки обстрілів, розчищають завали і надають допомогу тим, хто опинився в найгарячіших точках конфлікту. Війна принесла нові виклики, і рятувальники тепер не тільки борються з вогнем, а й щодня рятують життя у найскладніших умовах.
Також Новини.LIVE писали, про захисника пройшов Маріуполь від перших обстрілів до останнього бою. Місяці оборони, спроба прориву з оточення та російський полон — ці випробування стали частиною його особистої історії, яка показує, наскільки крихка й водночас неймовірно сильна людська витримка.
-
Події1 тиждень agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Відбудова5 днів agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Усі новини1 тиждень agoде розташований інкубатор «інопланетних яєць» і як він утворився
-
Події1 тиждень agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Політика1 тиждень agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Політика1 тиждень agoУкраїна добиватиметься покарання археолога Бутягіна попри його повернення до Росії
-
Події1 тиждень agoУ Чернівцях стартував промотур драми «Втомлені» про ветеранів війни
-
Політика1 тиждень agoСвириденко зустрілася з міністром енергетики США
