Одеса
Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни
Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій
Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?
Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.
Читайте також:
— Що для вас 1 квітня?
— Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.
— Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?
— Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.
— Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?
— Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.
— Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?
— Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.
— Чи змінилося щось у глядачах за три роки?
— Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.
— Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?
— Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.
— Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?
— Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.
— Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?
— Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.
— Яким ви бачите майбутнє України після війни?
— Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.
Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.
Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики. А також про те, як розіграти коханого 1 квітня.
Одеса
На дороги Одещини повертаються “фантоми”: які штрафи
Автомобілі, які стежать за швидкістю на дорогах. Фото ілюстративне: Національна поліція України
Від понеділка, 16 листопада, на дорогах Одеської області почнуть працювати поліцейські автомобілі “фантоми”, які непомітно для водіїв фіксуватимуть перевищення швидкості. Насамперед їх залучатимуть до патрулювання найбільш аварійних ділянок, де порушення правил дорожнього руху створюють небезпеку для інших.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на патрульну поліцію Одеської області.
Реклама
Як працюватимуть “фантоми”
За інформацією патрульної поліції, автомобілі обладнані спеціальними камерами, які автоматично вимірюють швидкість транспорту. Причому для цього поліцейській машині не потрібно стояти на узбіччі, адже система працює і під час руху. “Фантоми” можуть контролювати автомобілі, що їдуть попереду, а також транспорт на зустрічній смузі. Якщо водій перевищить дозволену швидкість, обладнання зафіксує порушення. Зупиняти автомобіль для оформлення штрафу патрульним не потрібно.
Екіпажі також стежитимуть за водіями, які проїжджають на червоне світло, перетинають подвійну суцільну лінію або виїжджають на зустрічну смугу з порушенням правил. У таких випадках поліцейські можуть зупинити автомобіль та оформити адміністративне порушення.
Коли “фантоми” працювали раніше
В Україні такі патрулі вперше виїхали на дороги в січні 2022 року. Проте вже наприкінці лютого, після початку повномасштабного російського вторгнення, їхню роботу припинили. Повернули “фантоми” лише 31 серпня 2026 року. Спочатку три екіпажі патрулювали Київ та Київську область. Тепер поліція розширює їхню роботу на інші регіони, зокрема Одещину та Львівщину.
Читайте також:
Які штрафи за швидкість
За перевищення дозволеної швидкості в Україні водіям загрожують такі штрафи:
- 340 гривень — якщо водій перевищив обмеження більш ніж на 20 км/год;
- 1 700 гривень — якщо перевищення становить більш ніж 50 км/год.
Якщо порушення зафіксувала автоматична система, водій може сплатити половину штрафу протягом передбаченого законом пільгового строку.
Як дізнатися про штраф
Перевірити, чи зафіксував “фантом” порушення, водії можуть на офіційному сайті МВС. Для пошуку потрібно ввести номер автомобіля та дані одного з документів: посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспорту або паспорта власника. Інформація про штрафи також доступна в застосунку “Дія”, Електронному кабінеті водія та офіційному застосунку “Штрафи ПДР”. Через ці сервіси можна сплатити штраф онлайн. Водії також можуть скористатися банківськими послугами за реквізитами постанови.
Яка швидкість дозволена водіям
Зазначимо, в Україні в населених пунктах легковим автомобілям дозволено рухатися зі швидкістю до 50 км/год, а за їхніми межами — до 90 км/год. На дорогах із розділювальною смугою обмеження становить 110 км/год, на автомагістралях — 130 км/год.
Серед основних трас України: Київ — Одеса (М-05), Київ — Чоп (М-06) та Київ — Харків — Довжанський (М-03). Однак не всі їхні ділянки мають статус автомагістралі. Для прикладу, на трасі Київ — Одеса на різних відрізках діють обмеження 50, 70 та 110 км/год. Автомагістраль водії можуть розпізнати за спеціальним дорожнім знаком 5.1. Саме він дозволяє рухатися зі швидкістю до 130 км/год, якщо інші знаки не встановлюють нижчого обмеження.
Аварії через перевищення швидкості
Новини.LIVE писали, що поблизу Одеси сталася смертельна аварія за участю мікроавтобуса. Біля Нерубайського транспортний засіб врізався у відбійник та бетонні плити. Внаслідок ДТП загинула пасажирка. Ще семеро людей отримали травми.
Також Новини.LIVE розповідали, що в Одесі водій BMW протаранив блокпост. Аварія сталася на Середньофонтанській вулиці. Іноземець за кермом автомобіля зіткнувся з чотирма транспортними засобами. Постраждали двоє поліцейських і троє військовослужбовців.
Раніше Новини.LIVE повідомляли, що поблизу Міжлиманського на Одещині зіткнулися два автобуси. Транспортні засоби зіткнулися лоб у лоб. В аварії загинули дві жінки. Медики надавали допомогу постраждалим пасажирам.
Одеса
Дрон атакував судно біля Румунії: коментар ВМС України
Пошкоджене росіянами судно у Чорному морі. Фото ілюстративне: ВМС ЗСУ
У територіальних водах Румунії росіяни безпілотником влучили у вантажне судно, яке прямувало до України. За попередніми даними, екіпаж не постраждав, проте на борту могли виникнути пошкодження. У ВМС ЗСУ підтвердили, що інцидент справді стався, але подробиць не розкрили. Тим часом росіяни продовжують майже щодня запускати ударні дрони з окупованого Криму.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на інтерв’ю речника ВМС ЗСУ Дмитра Плетенчука в телеефірі “Ми — Україна”.
Реклама
Атака на вантажне судно біля Румунії
За попередньою інформацією, внаслідок атаки міг зазнати пошкоджень вантажний кран. Пожежі на борту не виникло. Міністр оборони Румунії підтвердив атаку та повідомив, що обставини інциденту розслідують. Дмитро Плетенчук пояснив, що українські військові не можуть коментувати події в зоні відповідальності румунських партнерів. Проте цей випадок став приводом звернути увагу на ширшу проблему, а саме на небезпеку, яку Росія створює за межами України.
“Можу лише зазначити, що, на жаль, як ви бачите, російська агресія, вона, можна сказати, в якійсь мірі продовжує розповзатися за межі нашої країни і за межі тієї зони, в якій, в принципі, розпочиналася”, — зазначив Дмитро Плетенчук.
Запуск дронів з Криму
За словами речника ВМС ЗСУ, основною загрозою з морського напрямку залишаються безпілотники. Росіяни використовують їх майже щодня, зокрема запускають з окупованого Криму. Авіація також бере участь в атаках, але її активність залежить від погодних умов і останнім часом дещо зменшилася.
Читайте також:
Дмитро Плетенчук каже, що українські військові протидіють таким ударам двома способами: знищують безпілотники в повітрі та атакують інфраструктуру, яку росіяни використовують для їхнього виробництва. За словами речника, це стосується й реактивних “Шахедів”, які також доводиться перехоплювати.
“Не залишаються без відповіді ці дронові атаки — як у сенсі безпосереднього відбиття, зокрема і реактивних “Шахедів”, так і в сенсі ударів по тій інфраструктурі, яка задіяна для виробництва подібних засобів ураження”, — наголосив Дмитро Плетенчук.
Новини.LIVE писали, що в ніч проти 15 листопада росіяни атакували Чорноморськ на Одещині. Постраждали шестеро людей, одного чоловіка рятувальники визволили із заблокованої квартири. Окупанти частково зруйнували чотириповерхову адміністративну будівлю та пошкодили сусідні житлові будинки. На подвір’ї загорілися два автомобілі, а уламки понівечили газову трубу та енергетичну інфраструктуру.
Також Новини.LIVE повідомляли, що 14 листопада росіяни вдарили по енергетичному об’єкту ДТЕК у Подільському районі на Одещині. Через пошкодження обладнання майже 50 тисяч родин залишилися без електрики. Енергетики розпочали ремонт, щойно дозволила безпекова ситуація. У ДТЕК попередили, що відновлення може затягнутися, оскільки росіяни вже неодноразово атакували цей об’єкт.
Одеса
На Одещині зупинився великий олійний завод: що сталося
Потужності компанії “Дельта Вілмар Україна”. Фото: deltawilmar.com
На Одещині компанія “Дельта Вілмар Україна” повністю зупинила виробництво, зокрема роботу великого олійноекстракційного заводу. Підприємство, яке понад 20 років працює в регіоні, більше не може стабільно переробляти сировину через постійні аварійні відключення світла та загрози безпеці. Подібні рішення вже ухвалили й інші великі виробники олії в Україні.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Latifundist.com.
Реклама
Зупинка виробництва олії
За інформацією журналістів видання, керівництво “Дельта Вілмар Україна” ухвалило рішення 12 листопада 2026 року. Компанія припинила роботу всіх виробничих потужностей. Під зупинку потрапив і олійноекстракційний завод в Одеській області. Коли підприємства відновлять роботу, наразі не повідомляють.
Що відомо про компанію
“Дельта Вілмар Україна” — це сінгапурська компанія, яка працює в Україні з грудня 2004 року. Її виробничі об’єкти розташовані поблизу порту Південний. Компанія має два заводи: один переробляє тропічні олії, інший працює із соняшником, соєю та ріпаком. До підприємства також належить комплекс для зберігання та перевалки рослинних олій. Згідно з опублікованими технічними характеристиками компанії, потужність рафінації становить до 2100 тонн олії на добу, а резервуарний парк розрахований на 100 тисяч тонн продукції.
У квітні 2024 року підприємство вже зазнало значних руйнувань через атаку росіян. Тоді окупанти ракетами знищили 10 резервуарів з олією, пошкодили перевантажувальний термінал та інше обладнання на об’єкті компанії в районі порту Південний.
Читайте також:
Зупинка заводів в Україні
Зазначимо, що подібні проблеми виникли й у решти українських виробників олії. Агрохолдинг “Кернел” 12 листопада повідомив про зупинку всіх своїх олійноекстракційних заводів після атак росіян, які пошкодили виробничі будівлі, обладнання та резервуари. Ніжинський жиркомбінат припинив роботу після атаки російських дронів 10 листопада. А завод “Потоки” у Дніпрі з 13 листопада призупинив закупівлю та переробку соняшнику через перебої зі світлом, безпекові ризики та потребу в відновлювальних роботах.
Новини.LIVE писали, що росіяни пошкодили промислову та портову інфраструктуру на Одещині. На одному з об’єктів спалахнула масштабна пожежа. Через сильне задимлення рятувальники перевірили повітря, але небезпечних речовин не виявили.
Також Новини.LIVE повідомляли, що через атаки росіян вантажопереробка портів Великої Одеси скоротилася більш ніж у 15 разів. Від початку повномасштабного вторгнення окупанти пошкодили або частково знищили 1 173 об’єкти портової інфраструктури та 274 цивільні судна. Під ударами опиняються причали, місця стоянки суден і морські маршрути.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство7 днів agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство1 тиждень agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе ТЦК силой мобилизовал добровольца в штурмовую бригаду вместо медбата – нардеп Гончаренко
-
Одеса7 днів agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Події1 тиждень agoВ Україні відкривають новий набір на освітню програму про лідерство та партнерства в культурі
