Connect with us

Одеса

Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни

Published

on


Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій

Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?

Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.

Читайте також:

Що для вас 1 квітня?

Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.

Директор театру “Маски” Борис Барський про 1  квітня. Фото: Новини.LIVE

Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?

Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.

Директор театру “Маски” Борис Барський про плани на 1 квітня. Фото: Новини.LIVE

Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?

Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.

Фігурки театру “Маски”. Фото: Новини.LIVE

Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?

Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.

Директор театру “Маски” Борис Барський про гумор. Фото: Новини.LIVE

Чи змінилося щось у глядачах за три роки?

Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.

Плакат театру “Маски”. Фото: Новини.LIVE

Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?

Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.

Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?

Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.

Директор театру “Маски” Борис Барський про друзів, які підтримали під час війни. Фото: Новини.LIVE

Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?

Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.

Яким ви бачите майбутнє України після війни?

Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.

Директор театру “Маски” Борис Барський про майбутнє України. Фото: Новини.LIVE

Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.

Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики.  А також про те, як розіграти коханого 1 квітня. 



Джерело

Одеса

Водопостачання в Одесі під загрозою: які ризики у разі ударів РФ

Published

on


Чоловік набирає воду у пляшки. Фото ілюстративне: ОМР

В Одесі у разі удару РФ по водопостачанню наслідки можуть бути значно серйознішими, ніж під час блекаутів. Місто має вразливу систему, і її відновлення у випадку пошкодження може затягнутися на місяці.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на заяву для видання Telegraf віцепрезидента Української водної асоціації Артема Ширу.

Які можуть бути наслідки удару по водопостачанню для Одеси

За словами Артема Ширу, на відміну від енергетики, водопостачання має складнішу структуру і менш гнучкі резервні варіанти.

“Є міста з одним входом — наприклад, Одеса. Просто одна труба в одному місці. Якщо туди прилетить ракета — проблеми не вирішити місяцями”, — пояснив він.

Експерт зазначає, що в окремих містах система водопостачання більш розгалужена, тому там можливі лише тимчасові обмеження. Але для Одеси ризики значно вищі через особливості інфраструктури.

Читайте також:

Окрім ракетних ударів, експерт звертає увагу і на інші ризики. Зокрема, йдеться про можливі кібератаки на системи управління водопостачанням.

Які збитки водної інфраструктури України

За оцінками, загальні збитки водної інфраструктури України через удари вже сягають 7,8 мільярда доларів. Для повного відновлення систем потрібно близько 17,5 мільярда доларів упродовж наступного десятиліття.

При цьому значна частина необхідного обладнання в Україні не виробляється, що додатково ускладнює відновлення у разі масштабних пошкоджень.

Скільки потрібно мати води в запасі

Експерти радять заздалегідь готуватися до можливих перебоїв із водою і мати мінімальні запаси.

Мінімальний запас виглядає так:

  • 2 літри на добу на людину — питна вода,
  • 10–15 літрів на добу — для санітарних потреб.

Якщо рахувати для сім’ї з трьох осіб на тиждень, потрібно щонайменше 42 літри питної води і від 210 до 315 літрів для побутових потреб. Артем Шира радить зберігати воду в ємностях великого об’єму.

“Варто мати кілька 20-літрових бутлів — це мінімум. Але не менш важливо заздалегідь знайти альтернативне джерело в межах кілометра пішки: свердловину, криницю або бювет”, — зазначає він.

За його словами, це питання може стати критичним у разі тривалих перебоїв.

“Якщо таке місце є — жити можна, нехай і з відром. Якщо ні — через кілька днів після вичерпання запасів залишається тільки виїжджати”, — каже експерт.

Раніше Новини.LIVE повідомляли, що війна в Чорному морі все сильніше впливає на морських тварин. Найбільш вразливими є дельфіни. Вони орієнтуються за допомогою звуку, тому вибухи та військові дії дезорієнтують їх. Також тварини страждають від забруднення води та втрати природного середовища. За словами екологів, з початку бойових дій зафіксовано масову загибель дельфінів у Чорному морі. Відновлення популяцій може тривати роками.

Також Новини.LIVE писали, що після обстрілу Чорноморська 26 квітня в морському порту пошкоджено інфраструктуру та зруйновано резервуар із соняшниковою олією об’ємом 6 тисяч тонн. Під час пожежі частина продукції потрапила в акваторію порту. На воді утворилася велика пляма, яку вже намагаються локалізувати.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Тропічний птах з Африки повернувся на Одещину: що відомо

Published

on


Рідкісний птах сиворакша, який прилетів на Одещину. Фото: bird-ukraine.pp.ua

На Одещині в Тузлівських лиманах помітили сиворакшу, одного з найяскравіших птахів української фауни. Птах повернувся з Африки і вже облітає узбережжя в пошуках місць для гніздування.

Про це інформують Новини.LIVE з посиланням на еколога і наукового співробітника парку “Тузлівські лимани” Івана Русєва.

Птах з Африки прилетів на Одещину

За словами Івана Русєва, сиворакша — це один із найяскравіших птахів української фауни. Через насичене бірюзово-синє забарвлення її часто називають “тропічним гостем”. Еколог пояснює, що цей вид є перелітним і повертається в Україну лише тоді, коли встановлюється стабільне тепло та з’являється достатньо корму.

“Сиворакша зимує в Африці і повертається до нас наприкінці квітня, коли вже є великі комахи. Летять вони здебільшого поодинці або невеликими групами, часто вночі”, — зазначає Русєв.

Еколог пояснює, що це активний мисливець, який полює із засідки. Цього птаха часто можна побачити на дротах або сухих гілках. Він чекає і раптово кидається на здобич. Харчується великими комахами, іноді ящірками, жабами і навіть дрібними гризунами. Водночас еколог звертає увагу на тривожну тенденцію у чисельності.

Читайте також:

“Чисельність сиворакші в Україні та Європі стрімко скорочується. Вона занесена до Червоної книги”, — наголошує Русєв.

Сиворакша, птах, який прилетів на Одещину з Африки. Фото: Іван Русєв/facebook

Чаплі на Одещині

Окрім цього, у парку зараз спостерігають масове скупчення чапель. На світанку на невеликій протоці між лиманами збираються сотні птахів, серед яких найбільше малих чепур.

“Мала чепура — це дуже витончений білий птах, справжня окраса наших водойм. Вони прилетіли більше тижня тому і вже активно освоюють територію”, — розповідає еколог.

За його словами, ці птахи ведуть активний спосіб полювання, на відміну від великої білої чаплі. Невдовзі вони почнуть гніздуватися колоніями. У період шлюбних ігор у малих чепур з’являється характерний хохол із довгих білих пір’їн та декоративне пір’я на спині.

Плах мала чепура на Одещині. Фото: Іван Русєв/facebook

Сірі гули у нацпарку на Одещині

Водночас у Нижньодністровському національному природному парку вже з’явилися перші виводки сірої гуски. Їх зафіксували на мілководдях Карагольської затоки. У середньому кожна родина зараз виховує близько п’яти гусенят. Малеча тримається поруч із батьками і миттєво ховається в рослинності або прямує до очеретів у разі небезпеки.

Сірі гуси у нацпарку. Фото: Нижньодністровський національний природній парк/facebook

Сіра гуска є предком більшості свійських порід, але в дикій природі ці птахи значно обережніші та витриваліші. Вони гніздяться у важкодоступних місцях і разом захищають потомство. Карагольська затока в цей період стає своєрідним “дитячим садком” для водоплавних птахів. Мілководдя, тепла вода і багата рослинність створюють ідеальні умови для вирощування молодняка.

Інші птахи на Одещині

Раніше на території Тузлівських лиманів помітили руду чаплю, дуже рідкісного птаха. Вона вважається однією з найпотаємніших птахів у водно-болотних угіддях. Її забарвлення допомагає буквально зникати серед очерету.

Як повідомляли Новини.LIVE раніше над територією Національного природного парку “Тузлівські лимани” спостерігали масову міграцію. Лише за дві ранкові години фахівці нарахували понад десять тисяч птахів, що тримають шлях на північ. Серед величезних зграй можна було впізнати як звичних зябликів чи гусей, так і рідкісних рожевих пеліканів, червонокнижних огарів та малих бакланів. 

Також Новини.LIVE писали, що у нацпарку на Одещині випустили в дику природу сипуху, яку кілька місяців тому знайшли пораненою. Цей вид занесений до Червоної книги України і нині перебуває під загрозою зникнення. Кілька місяців тому сипуху принесли пораненою на Станцію юннатів в Ізмаїлі.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Удар російських дронів по Чорноморську на Одещині: є загиблі

Published

on


Рятувальник на місці пожежі, яка виникла унаслідок атаки дронів на Одещині: Фото: ДСНС Одещини

У ніч на 3 травня російські окупанти дронами вдарили по житлових будинках і портовій інфраструктурі Одещини. У Чорноморську зруйновано декілька осель. Є загиблі та поранені.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на офіційні джерела.

Наслідки обстрілу Одещини

Атака зачепила житлові квартали, де люди ще вчора жили звичайним життям. На місці працюють рятувальники, розбирають завали та фіксують руйнування. Пожежі після ударів вдалося ліквідувати. Очільник Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив, що росіяни цілеспрямовано б’ють по житлу і портових об’єктах.

“Ворог продовжує завдавати ударів по цивільній та портовій інфраструктурі Одещини. На жаль, двоє людей загинуло, ще пʼятеро постраждало”, — зазначив він.

Рятувальники ліквідують загоряння після влучання дронів. Фото: ДСНС Одещини
Пожежа після атаки дронами. Фото: ДСНС Одещини

В Одеській обласній прокуратурі додали, що частково зруйновано 5 приватних житлових будинків у двох населених пунктах Одеського регіону. Від ворожої атаки загинуло двоє цивільних людей: 38-річний чоловік та жінка. Також постраждали пʼятеро місцевих мешканців: 64-річна та 72-річна жінки та  29-річний, 56-річний і 69-річний чоловіки. Двох потерпілих госпіталізували до лікарні.

Читайте також:

Рятувальник на місці влучання. Фото: ДСНС Одещини
Рятувальник гасить вогонь у порту. Фото: ДСНС Одещини

Удар по Чорноморську

Про ситуацію на місці удару розповів міський голова Чорноморська. Він показав наслідки атаки в житловому секторі, де один із будинків фактично знесений до фундаменту.

“Сьогодні вночі ворог знову атакував нашу громаду, атакував приватні будинки. Тут мешкали люди, а зараз будинку вже немає. На щастя, у цьому будинку ніхто не постраждав, але є пошкодження в інших місцях і постраждали люди”, — зазначив він.

За його словами, у цьому конкретному будинку дивом обійшлося без загиблих, однак в інших місцях люди постраждали. Загалом у громаді пошкоджено близько шести приватних будинків.

За попередніми даними, у Чорноморській громаді пошкоджено близько шести приватних будинків. Рятувальники уточнили, що після ударів виникло кілька пожеж у різних локаціях. Вогонь охопив як житловий сектор, так і об’єкти інфраструктури, але його вдалося оперативно загасити.

У ДСНС підтвердили, що одна людина загинула в житловому секторі, ще троє отримали поранення. Ще один удар припав на портову інфраструктуру, де також загинула людина і двоє були травмовані. До ліквідації наслідків залучили десятки рятувальників і спецтехніку. Роботи тривали одразу на кількох локаціях.

Рятувальник намагається дістатися до вогню для ліквідації. Фото: ДСНС Одещини
Рятувальни гасить пожежу. Фото: ДСНС Одещини

Водночас в самій Одесі ніч минула без прямих влучань. Про це повідомив очільник Одеської МВА Сергій Лисак.

“Ця ніч минула в Одесі з тривогами, проте для нашого міста все обійшлося без загроз”, — написав він.

Допис Сергія Лисака. Фото: скриншот з Telegram

Мешканців області закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях.

Удари по Одещині

Вчора, 2 травня, російські війська вкотре атакували портову інфраструктуру в Одеській області. Загарбники били ударними безпілотниками, запущеними з тимчасово окупованого Криму. Станом на зараз обійшлося без загиблих і постраждалих.

Як повідомляли Новини.LIVE, у ніч на 1 травня російські війська атакували Одесу та область ударними дронами. В Одесі удар пошкодив дах 16-поверхового житлового комплексу. В іншому будинку зруйнував дві квартири на 12-му поверсі. П’ятеро людей дістали поранення. Того ж дня вдень російські війська знову спрямували дрони на Одеський район. Повітряна тривога пролунала втретє від ранку. Під удар потрапив торговельний центр — вибух пошкодив дах, після чого спалахнула пожежа. 

Також Новини.LIVE писали, що напередодні, у ніч на 30 квітня, російські війська також атакували Одесу дронами. Частину цілей збила ППО, однак інші влучили або впали уламками в різних районах міста. Удари пошкодили десятки об’єктів: багатоповерхівки та приватні будинки, готель, дитсадок, дві школи, адмінбудівлі, склади, гаражі та автостоянки. У житлових будинках зруйновано поверхи та квартири — вигоріли помешкання.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.