Одеса
Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни
Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій
Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?
Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.
Читайте також:
— Що для вас 1 квітня?
— Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.
— Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?
— Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.
— Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?
— Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.
— Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?
— Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.
— Чи змінилося щось у глядачах за три роки?
— Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.
— Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?
— Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.
— Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?
— Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.
— Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?
— Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.
— Яким ви бачите майбутнє України після війни?
— Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.
Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.
Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики. А також про те, як розіграти коханого 1 квітня.
Одеса
Стан Чорного моря: наслідки війни та загрози для одеситів
Чорне море. Фото: Новини.LIVE
Після руйнування Каховської ГЕС біля узбережжя Одещини масово гинули мідії, а в глибинах Чорного моря науковці зафіксували небезпечне підняття сірководню. І це лише частина змін, про які відомо вченим. Бойові дії, забруднення та кліматичні зміни створюють нові загрози для екосистеми. Та деякі наслідки можуть проявитися лише з часом і виявитися незворотними.
Напередодні Міжнародного дня Чорного моря, який відзначають 31 жовтня, журналісти Новини.LIVE поговорили про його стан та вплив війни з Віктором Коморіним — виконувачем обов’язків директора Українського наукового центру екології моря.
Реклама
Забруднення Чорного моря
Війна суттєво впливає на екосистему Чорного моря. Через атаки на судна у воду потрапляють олія та нафтопродукти. Одним із наймасштабніших ударів стало руйнування Каховської ГЕС, після якого до моря, зокрема біля узбережжя Одещини, потрапила величезна кількість сміття, забрудненої води, біогенних і токсичних речовин. Різкі зміни солоності також негативно вплинули на морські організми.
“Тоді було визначено, що десь біля 50% мідій, які старше трьох років біля узбережжя Одещини, загинули, але не це основне. Головне те, що екосистема поступово починає зменшувати свою здатність до того, щоб протидіяти антропогенному включенню. Ну, і, не тільки антропогенному, а і, наприклад, кліматичним змінам”, — каже виконувач обов’язків директора Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін.
Окрім наслідків руйнування Каховської ГЕС, додаткову загрозу для морського середовища становлять аварійні ситуації із суднами, які виникають унаслідок бойових дій. Через пошкодження суден у Чорне море потрапляють різні забруднювальні речовини.
Читайте також:
“Це і олія, яка у великих кількостях, небачених до цього, в море потрапила в результаті тих аварійних ситуацій, які відбулися через те, що бомбили. Потім це і вилив нафтопродуктів. Всі ми знаємо про судна, які були або залишені екіпажем, або в аварійному стані. І це, звісно, відбувалося з-за того, що були відповідні атаки на ці судна”, — зазначає еколог.
Через війну науковці можуть досліджувати Чорне море переважно на доступних ділянках Одеського узбережжя, де відбирають проби води та морських організмів. Іноді з цим допомагають військові. Для спостереження за рештою акваторії вчені використовують супутникові дані та математичне моделювання, однак ці методи не дозволяють повноцінно оцінити стан морського дна.
“Якщо біля узбережжя ми більш-менш зможемо дослідити, то сказати, як, наприклад, відчуває себе філофорне поле Зернова — ботаничний заказник загальнодержавного значення — ми на сьогоднішній день не знаємо. Тому що це досить далеко від узбережжя. По супутниковим картам цього не скажеш. Це потрібно досліджувати саме біля дна цих біоцинозів, які на сьогоднішній день там є. Тобто велика кількість процесів для вивчення недоступні зараз”, — підкреслює Віктор Коморін.
Екосистема Чорного моря
Занепокоєння науковців викликає загальна стійкість екосистеми Чорного моря, зокрема її здатність відновлюватися після масштабних екологічних потрясінь. Адже війна не завершується і наступні виклики можуть стати роковими для екосистеми.
“Екосистема знаходиться в досить неврівноваженому стані, що будь-яка наступна аварійна ситуація, на кшталт тої, що була з Каховською ГЕС, спричинить вже незворотні процеси. Після Каховської ГЕС екосистема поступово повернулася в фонові свої значення. Що буде відбуватися далі – це питання”, — говорить еколог.
Екологічні показники повертаються до звичних значень, але це не свідчить про повне відновлення морського середовища. Потрапляння токсичних речовин, зміни складу води та інші наслідки бойових дій порушують умови існування морських видів, змінюють їхню чисельність і впливають на функціонування всієї екосистеми. Внаслідок такої шкоди цілком імовірна втрата здатності до самовідновлення моря і тоді вже без втручання людини не обійтись.
“А це зміна структурно-функціональних характеристик екосистеми. Коли сама екосистема вже не здатна сама себе відновлювати, коли живе починає гинути, коли змінюються настільки біорізноманіття. Стан морських вод настільки змінюється, що вже не можна вийти на попередній рівень стану екосистеми. Тобто він буде на якомусь іншому стану, значно гіршому за екологічними властивостями, за екологічними показниками”, — розповідає виконувач обов’язків директора Українського наукового центру екології моря.
Риба та дельфіни
На початку повномасштабного вторгнення, у 2022 році, в Чорному морі фіксували значну кількість випадків загибелі та викидання дельфінів на берег. Серед можливих причин масової загибелі дельфінів був і вплив бойових дій. Щоб встановити достеменні причини їхньої загибелі, науковці досліджували тканини та внутрішні органи тварин. Частину відібраних зразків також передали до європейських лабораторій для проведення аналізів.
“Результат цих аналізів свідчить про те, що не може сказати одностайно, що саме війна вплинула на смерть цих дельфінів. Скоріше за все це був комплекс явищ, як природних, так і антропогенних — ну як-от війна. Тобто це не однозначно якийсь там вибух, наприклад, яким могло пошкодити внутрішнє вухо дельфіна. Ні, це загалом та ситуація, яка склалася в результаті військових дій взагалі”, — зауважує експерт.
Ситуація з рибними запасами Чорного моря також залишається невизначеною. Через обмеження промислового рибальства під час війни чисельність окремих видів риб могла зрости, однак підтвердити це науковці поки не можуть. Для оцінки реальних запасів промислових видів необхідні комплексні дослідження, які Україна разом з іншими чорноморськими країнами планувала провести ще до початку повномасштабного вторгнення.
“На початку 2022 року, ще до початку цих крупномасштабних агресій Російської Федерації, ми планували на нашому судні “Борис Александров”, разом з Грузією, Туреччиною, Болгарією та Румунією здійснити велику експедицію по всьому Чорному морю, щоб дослідити запас всіх промислових видів риб, які існують. Кожна держава виділяла певні кошти для того, щоб дослідити це в межах своїх вод, а вже потім об’єднати всі дослідження за одною методикою, на одному судні”, — каже виконувач обов’язків директора Українського наукового центру екології моря.
Потепління Чорного моря
Кліматичні зміни впливають на Чорне море через підвищення температури води, а також зачіпають низку природних процесів, зокрема коливання рівня моря та зміну погодних умов. Однак через регіональні особливості Чорноморського басейну ці процеси можуть відрізнятися від загальних тенденцій у Світовому океані.
“Але ми явно бачимо, що змінилася циркуляція вітрова. Ми явно бачимо, що змінилася рівень опадів. Ми явно бачимо, що змінилася сезонна мінливість. Вона зараз на місяць далі проходить, ніж це було раніше. Змінилися течії, змінилися круговороти, які є в Чорному морі, змінилися рівень основного чорноморської течії, тобто це великомасштабна течія, яка проходить через все Чорне море”, — коментує еколог Віктор Коморін.
Зміни клімату позначаються і в глибинних шарах Чорного моря. Зокрема, водообміну та надходження органічних речовин можуть впливати на розподіл кисню й сірководню, від якого залежать умови існування морських організмів. Певні ознаки таких процесів науковці виявили ще під час експедицій до початку повномасштабного вторгнення.
“Через центральну частину моря, від Одеси до Батумі, ми досліджували центральну частину Чорного моря у тому числі. І ми побачили, що, наприклад, сірководень, який раніше був на глибинах 100-120 метрів, ми його знайшли на 60 метрах в одній з точок. Тобто він піднявся. І піднявся він не тільки тому, що в нього є підпорка знизу, саме органічна речовина, яка потрапляє сюди з різних джерел”, — роз’яснює експерт.
Особливість Чорного моря полягає в тому, що більшість морських організмів може існувати лише у верхніх шарах води, насичених киснем. На більших глибинах переважає сірководневе середовище, непридатне для життя риб та багатьох інших видів. Через такі природні особливості біорізноманіття Чорного моря і без того обмежене, а поєднання кліматичних змін із наслідками війни створює додаткові загрози для морських мешканців.
“В Чорному морі ми налічимо десь 5 тисяч видів живих організмів, а в Середземному, наприклад, 15 тисяч. Тобто видове різноманіття і так воно слабеньке у нас. Якщо впливає як антропогенний вплив, наприклад, війна у тому числі, так і кліматична складова, то воно ще менше становиться, ніж то було напередодні”, — стверджує виконуючий обов’язки директора Українського наукового центру екології моря.
Цвітіння води
Одним із помітних наслідків забруднення Чорного моря є цвітіння води. Це явище пов’язане з евтрофікацією — надмірним надходженням поживних речовин, які за сприятливої температури та солоності спричиняють активне розмноження фітопланктону. Через це вода може набувати зеленого, бурого або червонуватого відтінку. Війна створює додаткові умови для розвитку цього процесу.
“Починаючи від того, що, наприклад, в результаті обстрілів можуть не працювати станції біологічної очистки. Це можуть бути річкові стоки. Так, наприклад, в 2023 році, велика кількість річкових вод потрапила тоді в Чорне море і принесла дуже велику кількість органічних речовин, які моментально спричинили цвітіння води. Якщо це раніше було десь в серпні, вересні, то тоді воно почалося в червні, тобто на кілька місяців раніше”, — констатує експерт.
Затонулі судна
На початку повномасштабного вторгнення поблизу острова Зміїний затонуло чимало суден і літаків. У них могли залишитися запаси пального, які через пошкодження поступово потрапляють у море. У 2025 році після аварії в Керченській протоці нафтопродукти почали виявляти вздовж узбережжя від Дунаю до Очакова. Щоб з’ясувати походження забруднення та перевірити його можливий зв’язок із затонулою технікою, науковці дослідили склад речовин і відстежили їхнє поширення морем.
“Виявилося, що це нафтопродукти з чотирьох або навіть п’яти джерел. Потім зробили математичне моделювання, діагностичне, тобто це зворотній прогноз. Одне, коли ми знаємо вітер наперед і робимо розрахунки, щоб дізнатися, куди воно принесе, а діагностичне — маючи дані щодо вітру, який був, щодо течі і хвилі, які були, зробити зворотні розрахунки. І виявилося, що з 90% ймовірністю джерела знаходяться біля острова Зміїний”, — відзначає Віктор Коморін.
Наслідки війни для Чорного моря не зникнуть одразу після завершення бойових дій. Затонулі судна, накопичені токсичні речовини та порушення природних процесів можуть ще десятиліттями впливати на морське середовище. Водночас справжні масштаби екологічної шкоди досі залишаються невідомими, а без повноцінних наукових досліджень неможливо визначити, яких заходів потребуватиме відновлення екосистеми. Тому після завершення війни важливо буде відновити морські експедиції, щоб оцінити завдану шкоду та не допустити подальшої втрати біорізноманіття Чорного моря.
Раніше Новини.LIVE розповідали про наслідки розливу соняшникової олії на узбережжі Одещини після російського удару по порту Чорноморська. Забруднення дісталося заповідних територій “Тузлівських лиманів” і продовжило поширюватися вздовж берега.
Також Новини.LIVE розповідали про появу арктичних птахів на узбережжі Одещини. Білих побережників помітили в районі Тузлівських лиманів під час сезонної міграції.
Одеса
Електронний квиток в Одесі: коли запрацює система оплати
Тролейбус в Одесі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
В Одесі знову заговорили про запуск електронного квитка у громадському транспорті. У міськраді вже підготували план впровадження системи та визначили, хто займатиметься проєктом. Однак для його реалізації ще потрібно знайти інвестора. Остаточного рішення щодо фінансування поки немає, а дату запуску системи не називають.
Про це Новини.LIVE стало відомо з позачергової сесії Одеської міської ради.
Реклама
Коли запрацює електронний квиток
В Одесі продовжують підготовку до впровадження електронного квитка в громадському транспорті. Під час засідання комісії депутати поцікавилися, на якому етапі перебуває проєкт і що вже вдалося зробити. Зокрема, цікавило, чи є конкретний план запуску нової системи оплати проїзду.
Директорка департаменту транспорту Одеської міської ради Альона Капусняк повідомила, що основні підготовчі роботи вже виконали. Зокрема, розробили алгоритм впровадження системи, опрацювали технічні питання та врахували зауваження Антимонопольного комітету.
“Ми визначили і зробили алгоритм, технічні всі моменти, виправили зауваження Антимонопольного комітету, регуляторних і інших, надали на розгляд керівництву”, — повідомила директорка департаменту транспорту.
Читайте також:
Також визначили, що реалізацією проєкту займатиметься комунальне підприємство. Однак конкретної дати запуску електронного квитка поки не називають.
Хто оплатить запуск системи
Одним із головних невирішених питань залишається фінансування. Міська влада планує залучити приватні інвестиції, щоб запустити електронний квиток. Зараз тривають переговори з потенційними партнерами.
“Зараз на етапі визначення з інвесторами, бо це буде інвестиційний проєкт, поки так”, — зазначила Альона Капусняк.
Депутати також поцікавилися, хто саме готовий фінансувати впровадження системи. Проте конкретної компанії посадовці не назвали.
“На сьогодні ще не визначено, там декілька інвесторів”, — додала чиновниця.
Окремо під час засідання обговорили строки підготовки правил користування міським пасажирським транспортом. Депутати запитали, чи встигнуть посадовці завершити розробку відповідного регуляторного акта у другому півріччі.
Водночас навіть після завершення підготовки документа електронний квиток не обов’язково запрацює одразу. Терміни запуску системи поки залишаються невідомими.
Вартість проїзду в Одесі
У листопаді 2026 року проїзд у трамваях і тролейбусах Одеси коштуватиме 15 гривень за поїздку. Також у місті працюють соціальні автобуси, якими пасажири можуть користуватися безкоштовно. Їхні маршрути та графіки руху можуть змінюватися.
У приватних маршрутках вартість проїзду становить 25 гривень. Цей тариф діє з 27 червня 2026 року, коли ціну підвищили з 20 гривень. Якщо міська влада не ухвалить нових рішень, у листопаді вартість поїздок залишиться незмінною.
Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі відновили повноцінний рух багатосекційних трамваїв, які не виходили на міські лінії з грудня 2025 року. Чотири низькопідлогові вагони одеського виробництва повернулися на маршрут №7 після успішного тестового виїзду. Вони сполучають вулицю 28-ї бригади з 11-ю станцією Люстдорфської дороги.
Також Новини.LIVE писали, що в Одесі затвердили нові правила для водіїв, чиї автомобілі блокують рух трамваїв і тролейбусів. Порушникам загрожують адміністративні штрафи, а також вимоги компенсувати збитки за час простою електротранспорту. Якщо добровільно відшкодувати витрати не вдасться, комунальне підприємство зможе звернутися до суду.
Одеса
СБУ викрила агента РФ у ЗСУ, який наводив удари на півдні
Затримання зрадника. Фото: Служба безпеки України
У лавах ЗСУ викрили військового, якого підозрюють у роботі на російську ФСБ. За даними слідства, він передавав координати українських позицій на Херсонському та Запорізькому напрямках. Для прихованого зв’язку з куратором чоловік використовував 18 смартфонів і змінив 77 номерів. Після втечі з частини його затримали.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Службу безпеки України.
Реклама
Агент РФ у ЗСУ
За даними слідства, російським агентом виявився військовослужбовець за контрактом. Чоловік шукав можливість швидко заробити гроші через тематичні Telegram-канали. Саме там на нього звернули увагу представники ФСБ та згодом завербували.
Після цього контрактник почав збирати інформацію про українські військові об’єкти на південному фронті. Він записував голосові повідомлення для російського куратора, у яких детально описував місця проходження служби. Особливо росіян цікавили інженерні переправи та оборонні укріплення ЗСУ, розташовані за 5–10 кілометрів від лінії фронту. Також підозрюваний позначав на Google Maps позиції сусідніх українських підрозділів і передавав їхні координати ворогу.
Приховування діяльності
Щоб уникнути викриття, військовий постійно змінював засоби зв’язку. За інформацією СБУ, він мав 18 смартфонів, у яких кожні два дні міняв SIM-картки. Загалом для спілкування з російськими спецслужбами чоловік використав 77 телефонних номерів. Через ці пристрої він передавав інформацію, яку російські війська використовували для атак на Херсонському та Запорізькому напрямках.
Читайте також:
Згодом підозрюваний самовільно залишив військову частину та спробував переховуватися. Спочатку він вирушив до Одеси, а потім планував перебратися до Миколаєва. Однак співробітники СБУ встановили його місцеперебування та затримали. Перед цим українські спецслужби вжили заходів, щоб убезпечити позиції Сил оборони, інформацію про які міг передати агент.
Що загрожує
Затриманому повідомили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України — державна зрада в умовах воєнного стану та самовільне залишення військової частини. Наразі чоловік перебуває під вартою без права внесення застави. Якщо його провину доведуть у суді, йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
Викриття інших зрадників
Раніше, на Миколаївщині затримали військовослужбовця однієї з артилерійських бригад ЗСУ, якого підозрюють у співпраці з російською ФСБ. За даними слідства, він передавав ворогу інформацію про українські підрозділи в Миколаївській та Одеській областях, а також збирав дані про логістичні склади й розташування військової техніки. Ці відомості могли використовувати для підготовки ракетних і дронових ударів по півдню України.
За даними СБУ, чоловіка завербували через Telegram після того, як він самовільно залишив військову частину. Після цього він повернувся до служби й передавав куратору зібрані дані через анонімний чат. Під час обшуку у військового вилучили смартфон із доказами співпраці з російською спецслужбою. Йому повідомили про підозру в державній зраді в умовах воєнного стану. Наразі він перебуває під вартою без права на заставу, йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі затримали 20-річного агента російських спецслужб, який встановлював GPS-трекери на бензовози та військові паливозаправники. За їхньою допомогою ворог планував визначити розташування українських нафтобаз і завдати по них ракетно-дронових ударів.
Також Новини.LIVE писали, що на Одещині правоохоронці затримали місцевого безробітного, який за завданням ФСБ стежив за АЗС, військовими бензовозами та вантажними ешелонами. За даними слідства, чоловік мав встановлювати GPS-трекери на потрібні ворогу об’єкти, щоб російські військові могли відстежувати їхнє переміщення. Затримали агента саме під час спроби встановити такий пристрій на військовий бензовоз.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Війна1 тиждень agoТехнології БПЛА та засоби протидії їм найближчим часом розвиватимуться паралельно
-
Події1 тиждень agoПолітики не зруйнують відносин між українцями та поляками
-
Одеса1 тиждень agoСудно Khoryv затонуло біля Румунії: загиблий і зниклі
-
Суспільство3 дні agoНовини на ранок
-
Події1 тиждень agoВ Амстердамі відкрили виставку українського літературного плаката
