Connect with us

Одеса

Як війна вплинула на гумор в Одесі – чи можна повернути жарти після війни

Published

on


Георгій Делієв та Борис Барський на Гуморині в Одесі. Фото: УНІАН/Кравцов Олексій

Одеса — це місто, де гумор завжди був частиною життя. Навіть у найскладніші часи одесити не втрачають здатності жартувати та дарувати радість іншим. Але останніми роками через пандемію та війну традиційні святкування 1 квітня Гуморини перестали проводитися. Чи можливо повернути традицію в повному обсязі та яку роль гумор відіграє в житті українців сьогодні?

Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з директором театру “Маски” Борисом Барським.

Читайте також:

Що для вас 1 квітня?

Якщо чесно, я щасливий, що ми маємо таке свято. Я був би щасливий ще більше, якби таких свят було більше в Одесі, як раніше. Ми проводили фестиваль-комедіаду, і він випадав саме на 1 квітня. До нас з’їжджалися коміки, клоуни з усієї земної кулі, 30-35 країн приїжджало. Ми виходили до міста, і це була свобода. Це повітря, яким ти міг дихати на повні груди, посміхатися. До кінця дня у мене боліло обличчя, я вже не міг. Хочу, щоб це все до нас повернулося.

Директор театру “Маски” Борис Барський про 1  квітня. Фото: Новини.LIVE

Незважаючи на війну, ви щоразу щось організовуєте. Чи планується перфоманс цього року?

Так, першого ми обов’язково вийдемо в місто. Кожен рік ми виходили, навіть під час коронавірусу, обіймалися з усіма, і ніхто не захворів. Цього року теж о першій годині дня обов’язково з’явимось або на Дерибасівській, або у Міському саду. Там буде багато сюрпризів. Про один з них я можу вже сказати. У нас є акція, ми проводимо її в TikTok. Є багато людей, які знаходяться в інших містах, в інших країнах. І вони мають матеріальну можливість придбати квитки в наш театр, але фізично не мають можливості потрапити в нього. А в Одесі є багато людей, які хотіли б прийти в театр, але не мають фінансових можливостей. Нам пишуть, надсилають гроші, ми купуємо ці квитки. І ось 1 квітня ми підемо по Дерибасівській і роздамо ці квитки. І знімати це будемо, тому що потрібно бачити щасливих людей, які отримують маленькі подарунки, навіть маленький, але ковток позитиву. А ми знаємо, як зробити людей щасливими.

Директор театру “Маски” Борис Барський про плани на 1 квітня. Фото: Новини.LIVE

Як ви гадаєте, під час війни наскільки важливим є свято гумору?

Під час війни, я думаю, загалом будь-який позитив дуже важливий, бо ми живемо у двійковому світі. Є добро, є зло, є чорне, є біле, є день, є ніч. І у нас дуже багато чорного. Останні три роки просто стільки негативу на нас впало. Ми помітили за глядачем, наскільки вони скучили за святом. Тому потрібно хоча б на годину відволіктися від того, що відбувається. І це, я думаю, дуже важливо. Навіть просто згадуючи, наприклад, історію. Під час Другої світової війни їздили бригади, просто виїжджали на фронти. Там були Тарапунька та Штепсель та багато інших. Вони несли радість, трошки вливаючи у серця людей позитив. Це важливо.

Фігурки театру “Маски”. Фото: Новини.LIVE

Є приказка, що гумор лікує та продовжує життя. Як ви вважаєте, наскільки це правда?

Я думав, що це я вигадав. Наш гумор лікує та життя продовжує. Це у нас у кожній рекламній заставці, скрізь звучить. А я ще кажу, що ми вміємо робити людей щасливими. Справді, гумор лікує. Я багато літератури читав із цього приводу. І навіть є такі випадки, коли люди вже в критичному стані, коли ніякої впевненості в тому, що ця людина виживе, але вона раптом починала сама з себе сміятися, і все. І я мав таке. У 1995 році ми знімалися в Москві в партизанському загоні, партизанів грали. Делієв натиснув у машині на гальмо, а ми з Комариком стояли, я перелетів і два ребра зламав. Потім у мене питали за день, чи боляче. Я говорив, що тільки коли сміюсь. Ось сміятися було боляче, а так нічого, нормально.

Директор театру “Маски” Борис Барський про гумор. Фото: Новини.LIVE

Чи змінилося щось у глядачах за три роки?

Я думаю, що змінилося у кожної людини, яка перебуває тут. Дуже багато людей поїхали. Для них усе трохи не те, вони збоку за цим спостерігають. Я звертаю увагу на глядачів. І я так зрозумів, що ми всі перетворюємось певною мірою на філософів. Починаємо розуміти, що вчора не повернеш, вчора вже немає. А завтра може не настати будь-якої миті. І тому потрібно насолоджуватися кожною миттю. Ми живемо сьогодні, тут, зараз і насолоджуємося миттю. Коли в Одесі були перші вибухи, відразу припинявся продаж у театрі. Ми розуміли, що все, глядачів не буде. Вже день, два, три, а люди ще не йдуть. Зараз ми дивимося: так, бабахнуло 20-го числа, а у нас 22-го чи 23-го спектакль. Я дивлюся, продаж іде. Нормально, люди купують квитки. Значить, вони живуть тут і зараз, сьогодні. Це щасливі люди.

Плакат театру “Маски”. Фото: Новини.LIVE

Як ви вважаєте, чи можна буде повернути клоунаду після війни на вулиці Одеси?

Я думаю, що так, бо нас підтримували дуже багато людей, які перебувають у інших містах, інших країнах. Ось є Соломея театр у Берліні й ще багато інших дуже хороших друзів. Вони дуже багато донатять грошей і беруть участь, підтримують. Тому я думаю, що це все збережеться.

Чи є такі друзі, які навпаки відвернулися?

Є такі, яких я просто стер зі своєї пам’яті, з пам’яті свого телефону. Навіть не хочу про них згадувати. Їх немає, їх не існує.

Директор театру “Маски” Борис Барський про друзів, які підтримали під час війни. Фото: Новини.LIVE

Кого б ви запросили на клоунаду після війни першого? Які плани?

Обов’язково Юджина Чапліна та всіх наших друзів, які приїжджали щороку. Вони обов’язково тут будуть.

Яким ви бачите майбутнє України після війни?

Це я на кожній виставі розповідаю, що народ, який не розучився сміятися, перемогти неможливо. Це правда неможливо, оскільки країну захищають троє. Це Інок, Блазень і Воїн. Ось іноки — це наші волонтери, у нас надзвичайно згуртований народ. Найкрасивіші жінки, наймужніші чоловіки. Ось як таку країну можна перемогти? Блазні — це ми. Ми не дамо людям розучитися сміятися. І наші воїни просто незвичайні. Я думаю, що нам пощастило. Й Україна дуже швидко розквітне, якщо отримаємо з них репарації. І всі країни нам допоможуть — а я певен, що вони допоможуть. Прийде ще час, побачите. У мене чуйка краща, ніж у Януковича. Ось настане час, вони ще проситимуться до нас. Навколо нас буде Європейський Союз. А ми будемо в центрі цього раю.

Директор театру “Маски” Борис Барський про майбутнє України. Фото: Новини.LIVE

Попри всі випробування, гумор залишається невід’ємною частиною українського духу. Одеса — це не лише місто біля моря, а й столиця сміху, яка готова знову стати осередком радості та свободи. Адже сміх лікує, надихає та дає сили жити. І допоки українці вміють сміятися, їх неможливо перемогти.

Раніше ми писали, про Одесу очима містян, думки розділилися від захоплення до критики.  А також про те, як розіграти коханого 1 квітня. 



Джерело

Одеса

Радбез ООН обговорить атаки РФ на судна в Чорному морі

Published

on


Судно, яке затонуло. Фото: Одеська ОВА

Росія продовжує атакувати порти Одещини та цивільні судна в Чорному морі. Останні три тижні область щодня потерпає від російських ударів. Внаслідок атак є пошкодження кораблів, а серед моряків — загиблі та поранені. На тлі нових ударів Україна винесла питання безпеки судноплавства на міжнародний рівень.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Міністра закордонних справ України Андрій Сибіга.

Допис Андрія Сибіги. Фото: скриншот з Х

Засідання Радбезу

Рада Безпеки ООН сьогодні, 27 липня, о 17:00 за київським часом проведе засідання через останні російські атаки на Україну та цивільні судна в Чорному морі. Зустріч скликають на прохання України. За словами Андрія Сибіги, Україна очікує від членів Радбезу чіткої та принципової реакції на удари РФ по цивільній інфраструктурі та торговельному судноплавству. Він наголосив, що російські атаки створюють загрозу свободі судноплавства та глобальній продовольчій безпеці. Він також закликав до посилення міжнародного тиску на Росію та притягнення агресора до відповідальності.

“Сильний і єдиний сигнал від Ради Безпеки має вирішальне значення для посилення тиску на агресора та забезпечення притягнення його до відповідальності”, — написав глава МЗС.

Удари по суднах

За словами Сибіги, Росія продовжує атакувати мирні українські міста, а також торговельні судна в Чорному морі. Такі дії, за його оцінкою, становлять загрозу не лише для України, а й для міжнародного судноплавства. Україна очікує, що засідання Радбезу ООН стане майданчиком для міжнародної реакції на російські атаки. Київ також наголошує на необхідності дотримання Статуту ООН і норм міжнародного права.

Читайте також:

“Росія повинна припинити свої атаки та завершити агресивну війну”, — заявив Сибіга.

Затонуле судно

Зазначимо, 19 липня російські війська атакували цивільне судно під прапором Палау, яке виходило з порту Одещини після завантаження майже 2,8 тисячі тонн кукурудзи. Внаслідок ударів на борту виникла пожежа. Сімох членів екіпажу та українського лоцмана вдалося врятувати, ще двоє моряків зникли безвісти. Вчора, 26 липня, судно затонуло в акваторії Чорного моря поблизу узбережжя Одеси.

Як повідомляли Новини.LIVE, Одещина залишається однією з головних цілей російських атак. Росія регулярно б’є по портовій та припортовій інфраструктурі, намагаючись послабити морську логістику України. Водночас під загрозою залишається робота зернового коридору та морський експорт.

Також Новини.LIVE писали, що судновласники тимчасово призупинили заходи суден до чорноморських портів України через зростання загрози російських атак. Держава не вводила обмежень на рух, а рішення ухвалюють самі оператори. Водночас уряд працює над рішеннями для відновлення судноплавства.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Вибухи пролунали в Одесі: загроза ракет та дронів РФ

Published

on


Дим в небі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

Сьогоді, 27 липня, на Одещині пролунали потужні вибухи. Їх було чутно й жителям обласного центру. Росія вчергове спрямувала на регіон дрони, ймовірно “Бандероль” та ракети. Наразі інформації про наслідки немає.

Про це повідомляють моніторингові канали, передає Новини.LIVE.

Повідомлення про вибух в Одесі. Фото: скриншот із Telegram

Вибухи на Одещині

Сьогодні, 27 липня, на Одещині пролунала серія потужних вибухів. Росіяни атакували регіон ракетами Х-59 та дронами типу “Бандероль”. Моніторингові канали уточнювали, що БпЛА летять у напрямку Чорноморська. Інформація про наслідки наразі відсутня.

Тиск на Одещину

Росія продовжує тиснути на Одещину, регулярно атакуючи портову та припортову інфраструктуру. За словами речника Української добровольчої армії Сергія Братчука, ворог використовує комбіновані удари із застосуванням дронів і ракет різних типів. Мета таких атак — послабити морську логістику України, ускладнити роботу портів та створити додаткові ризики для міжнародних перевізників. Це також може впливати на роботу зернового коридору та морський експорт.

Водночас Москва намагається завдати удару по економічних можливостях України та змусити операторів відмовлятися від роботи з українськими портами. Окремою загрозою залишається період збору врожаю, коли морські шляхи мають особливе значення для експорту зерна. Братчук також заявив, що Україна має ресурси для ударів по російській портовій та припортовій інфраструктурі, яка використовується у війні, зокрема в Азовському та Чорному морях.

Читайте також:

Бомбосховища в Одесі

Побачити повний перелік сховищ можна за допомогою онлайн-мапи. На ній окремо зазначено близько 200 звичайних укриттів та 135 протирадіаційних бомбосховищ у різних районах міста. Також можна побачити, де є найближчий паркінг.

Під час тривоги всі паркінги міста мають бути відкритими для всіх охочих. Блокувати входи до бомбосховищ заборонено.

Якщо вхід до бомбосховища закритий чи ним неможливо з інших причин користатися, то слід звернутися за розв’язанням цієї проблеми до єдиного центру звернення громадян за номером “15-35”. Також можна зателефонувати до поліції або до рятувальних служб.

Як повідомляли Новини.LIVE, Росія продовжує атакувати порти Одещини та цивільні судна в Чорному морі. Останні три тижні область щодня потерпає від російських ударів. Внаслідок атак є пошкодження кораблів, а серед моряків — загиблі та поранені. На тлі нових ударів Україна винесла питання безпеки судноплавства на міжнародний рівень.

Також Новини.LIVE писали, що судновласники тимчасово призупинили заходи суден до чорноморських портів України через зростання загрози російських атак. Держава не вводила обмежень на рух, а рішення ухвалюють самі оператори. Водночас уряд працює над рішеннями для відновлення судноплавства.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Оборона Одеси: Носіков розповів про головні загрози

Published

on


Військовий зі зброєю. Фото ілюстративне: Новини.LIVЕ

Одеса та Одеська область залишаються одними з головних напрямків для російських атак. Українські військові готують регіон до різних сценаріїв і посилюють оборону міста. Сили оборони готові реагувати на нові загрози, зокрема можливу спробу ворога просунутися в напрямку Одеси.

Про це в інтерв’ю 24 каналу розповів командир оперативно-тактичного угруповання “Одеса” Денис Носіков, передає Новини.LIVE.

Захист від атак

Одним із головних завдань ОТУ “Одеса” є захист Одещини від повітряних атак. Цю роботу військові виконують цілодобово разом з іншими складовими Сил оборони. Денис Носіков зазначив, що російські війська постійно змінюють тактику та використовують нові технології. Через це не всі проблеми вдається вирішити одразу, однак військові продовжують посилювати захист регіону.

За його словами, українські сили знищують більшість ракет і ударних безпілотників типу “Шахед”, які запускає противник. Водночас навіть один дрон, який досягає цілі, може завдати значних руйнувань і призвести до жертв.

“Ми знищуємо приблизно 90% ракет і “Шахедів”, які запускає противник. Однак людям це важко пояснити, адже, якщо, наприклад, 99% засобів збито, але один “Шахед” кудись прилетить і будуть наслідки, то населення вважатиме, що ми десь всі разом недопрацьовуємо”, — пояснив командир.

Читайте також:

Рубежі оборони

Окремий напрямок роботи — підготовка Одеси до кругової оборони. Вона охоплює місто та смугу відповідальності ОТУ “Одеса”, яка включає Одеську область і частину Миколаївщини. За словами Носікова, підготовка міста до кругової оборони вже завершується. Система захисту передбачає фортифікаційні споруди, протитанкові рови, невибухові протипіхотні перешкоди та інші інженерні засоби. Оборона побудована у три рубежі. Перший — зовнішній, другий — проміжний, а третій — внутрішній. Разом вони мають створити багаторівневу систему захисту міста.

“Дуже всього багато. Це дуже велика, потужна система оборони міста Одеса і Одеської області, яка майже унеможливлює просування ворога у разі, якщо він ухвалить рішення, йти на Одесу”, — наголосив Носіков.

Інші напрямки

ОТУ “Одеса” також контролює Придністровський напрямок, де військові виконують завдання з оборони. Ще один важливий напрямок — Кінбурнський. За словами командира, українські сили готові реагувати і на можливу загрозу висадки морського десанту. Військові враховують такий сценарій під час планування оборони й підготовки сил.

Таким чином, оборона Одещини передбачає не лише захист від ракетних і дронових атак. Українські військові готуються до різних варіантів розвитку подій та посилюють оборонні рубежі, щоб не допустити просування ворога в регіон.

Як повідомляли Новини.LIVE, Україна вже проводить першу фазу операції з деокупації Криму. Йдеться про удари по транспортній та паливно-енергетичній інфраструктурі півострова й шляхах, якими Росія постачає туди ресурси. Таким чином російське угруповання намагаються ізолювати від постачання. Це може створити умови для подальшого звільнення Криму.

Також Новини.LIVE писали, що Росія знову повернулася до теми можливого наступу на Одесу та почала активно поширювати заяви про нові “буферні зони”. Проте основну ставку окупанти роблять не на сухопутний наступ, а на повітряні удари по українських містах. Одеса залишається однією з цілей таких атак.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.