Політика
Європарламент ухвалив резолюцію на підтримку України
Європейський парламент під час пленарного засідання у Страсбурзі у середу більшістю голосів ухвалив резолюцію про непохитну підтримку України після трьох років повномасштабної російської агресивної війни.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, «за» згаданий документ проголосували 442 депутати, 98 – «проти», ще 126 європейських політиків утрималися.
Документ був ухвалений після спроби відкласти голосування, з огляду на прогрес, що був досягнутий вчора між Україною і Сполученими Штатами в Саудівській Аравії щодо мирного врегулювання.
«Європарламент, на третю річницю російської повномасштабної агресивної війни проти України, віддає шану тисячам людей, які віддали життя заради вільної та демократичної України; підтверджує свою непохитну солідарність з народом України та підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів; рішуче наголошує на невід’ємному праві України на самооборону, у відповідності із статтею 51 Статуту ООН», – йдеться у документі.
Фото: Палінчак Михайло
(Доповнюється…)
Політика
Порошенко оскаржить рішення Верховного суду про відмову в скасуванні санкцій РНБО
Захист п’ятого президента Петра Порошенка оскаржить у Великій палаті Верховного суду рішення Касаційного адміністративного суду у складі ВС про відмову скасувати запроваджені проти нього санкції РНБО.
Про це повідомив журналістам адвокат Порошенка Ілля Новіков після оголошення відповідного рішення Касаційного адмінсуду у складі ВС у п’ятницю, передає кореспондент Укрінформу.
«Звичайна повага до суду вимагає, щоб ми ознайомилися з повним текстом рішення до того, як ми скажемо, чи він буде оскаржений в апеляційному порядку до Великої палати Верховного суду. Це не той випадок. Уже зараз, коли ми ще не чули жодного слова на пояснення того, чому суд оголосив саме таке рішення по відмові у позові, я можу сказати, що це рішення буде оскаржене. Його незаконність не викликає жодних сумнівів», – сказав адвокат.
За словами Новікова, протягом півторарічного судового процесу захист виявив, що, на їхню думку, було сфальсифіковано низку документів, які стали підставою для запровадження санкцій.
При цьому Порошенко і Новіков стверджують, що на суд нібито чинили тиск.
«Щодо втручання у цю справу: шантажували суддів цієї “п’ятірки”, у тому числі їх родичів, порушенням кримінальної справи, якщо буде прийнято “не те” рішення», – зазначив Порошенко.
Він заявив, що з цього приводу подасть заяву до правоохоронних органів про вчинення злочину, а також забезпечить журналістів відповідними матеріалами.
У свою чергу адвокат Новіков розповів про обставини інциденту. «Десять днів тому, 30 червня, саме у цьому приміщенні, в коридорі Верховного суду, ми сказали, що у нас є інформація про те, що на суд здійснюється тиск, що певні люди пробують увійти в контакт з суддями», – сказав Новіков.
За його інформацією, ідеться про двох працівників СБУ. Новіков додав, що звертатиметься до керівництва СБУ з «вимогою перевірити діяльність цих людей і перевірити, чи дійсно вони пробували натиснути на суд».
Як повідомляв Укрінформ, у п’ятницю, 10 липня, Касаційний адміністративний суд у складі ВС відмовив п’ятому президенту Петру Порошенку у скасуванні запроваджених санкцій РНБО.
12 лютого 2025 року Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування персональних санкцій проти ряду осіб. Серед підсанкційних осіб – Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Костянтин Жеваго, Петро Порошенко та Віктор Медведчук.
Санкції, зокрема, передбачають позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення; блокування активів; обмеження торговельних операцій (повне припинення); обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); запобігання виведенню капіталів за межі України.
Санкції застосовуються безстроково.
17 квітня 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду розпочав розглядати позов Порошенка про накладення на нього санкцій РНБО.
Фото @petroporoshenko
Політика
Cанкції ЄС можуть змусити Путіна сісти за стіл переговорів
Має настати переломний момент, коли європейські санкції змусять Кремль почати реальні переговори про мир в Україні.
Про це заявив міністр фінансів Ірландії Саймон Гарріс, який спілкувався із журналістами у Брюсселі перед початком засідання Ради ЄС з економічних та фінансових питань, повідомляє Укрінформ.
«Я дуже сподіваюся, що найближчими днями Європейський Союз зможе ухвалити 21-й пакет санкцій проти Росії, тому що ми як міністри фінансів знаємо, що бити по економіці Росії – це найкращий спосіб спробувати змінити розрахунки Путіна щодо … вторгнення в Україну», – сказав міністр.
Він вважає, що санкції – це «максимальний важіль впливу», який Європейський Союз має на Росію.
«Ми вже знаємо, що санкції мають дійсно значний вплив на економіку Росії. І має настати переломний момент, коли ми змусимо Путіна сісти за стіл переговорів і погодитися на тривалий, справедливий та міцний мир для України», – сказав міністр фінансів.
При цьому він визнав, що наразі Путін не надсилає відповідних сигналів про готовність до перемовин, проте «тиск необхідно посилювати».
Відповідаючи на запитання щодо заводу з виробництва глинозему в Ірландії, продукція якого може використовуватися російською військовою промисловістю, міністр заявив, що уряд займає прозору позицію щодо цієї теми, національне розслідування «наближається до завершення», і що саме Європейська комісія після вивчення матеріалів розслідування має вирішити питання про можливі санкції на цю сировину.
Гарріс також сказав, що Президент Володимир Зеленський був добре поінформований про поточне розслідування під час свого останнього візиту до Дубліна, де він відвідав відкриття головування Ірландії в Раді ЄС.
Як повідомляв Укрінформ із посиланням на високопоставленого європейського дипломата, дискусії щодо наповнення наступного пакета європейських санкцій проти РФ тривають, посли держав-членів ЄС налаштовані завершити обговорення вже сьогодні.
Фото архівне: ОП
Політика
Виробництво ракет до Patriot в Україні стане виграшем для всього НАТО
Надання Україні ліцензії на виробництво антибалістичних ракет до американських зенітно-ракетних комплексів Patriot стало б стратегічним рішенням для зміцнення оборонних спроможностей усього Північноатлантичного альянсу.
Таку думку в «Програмі Ігоря Долгова», яка виходить на Ютуб-каналі Укрінформу, висловив міністр закордонних справ України у 1998–2000 та 2005–2007 роках Борис Тарасюк.
За його словами, питання локалізації виробництва антибалістичних ракет в Україні є одним із ключових напрямків переговорів української влади зі Сполученими Штатами та союзниками, адже саме від нестачі таких засобів захисту сьогодні найбільше потерпає Україна.
«Хотілося б сподіватися, що кінцевим результатом цих розмов і контактів було б надання ліцензії з боку США Україні на виробництво антибалістичних ракет, зокрема ракет до комплексів Patriot. Я думаю, що не випадково Президент Зеленський наголошує під час своїх промов і зустрічей на необхідності надання Україні ліцензії», – зазначив Тарасюк.
Він переконаний, що реалізація такого рішення відповідала б інтересам не лише України, а й усього Альянсу, особливо його європейського крила.
«І це було б виграшем не лише для України і не лише для Німеччини, яка першою відгукнулася на цю ідею, а й для всього НАТО. Особливо для європейських членів Альянсу. Тому я з оптимізмом дивлюсь на реалізацію ідеї про надання Україні ліцензії і посилення антибалістичних спроможностей України», – сказав дипломат.
Тарасюк наголосив, що одним із ключових результатів саміту НАТО має стати поглиблення співпраці між українською та європейською оборонною промисловістю.
«Думаю, що саміт дасть поштовх не лише подальшому розвитку оборонної промисловості країн-членів НАТО, а й кооперації між НАТО й Україною, яка вже відбувається і яка має великі перспективи. Думаю, що саміт буде тією нагодою, коли Україна разом з членами Альянсу підготує ґрунт для подальшого розвитку кооперації оборонної промисловості», – зазначив він.
Окремо дипломат звернув увагу, що повномасштабна війна вже зробила Україну одним зі світових лідерів у сфері безпілотних технологій, а український досвід активно вивчають союзники.
«Я думаю, що нова війна вже відбулася, і тут якраз провідна роль належить Україні. А саме – перехід до технологій безпілотників і масове використання безпілотників. До речі, весь західний світ, і не тільки західний світ, не тільки країни-члени НАТО, зацікавилися українськими розробками по виробництву дронів і далекобійних дронів, далекобійних ракет», – наголосив Тарасюк.
За його словами, розвиток спільного виробництва сучасного озброєння та використання українського бойового досвіду здатні суттєво зміцнити оборонний потенціал як України, так і всього Північноатлантичного альянсу.
Як повідомляв Укрінформ, на саміті НАТО союзники зобов’язалися надати Україні 140 млрд євро військової допомоги на два роки. Також Україна вперше офіційно визнана на рівні НАТО як країна, що робить внесок у трансатлантичну безпеку.
-
Світ1 тиждень agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Суспільство5 днів agoАмпфутбол та візит президента: в Одесі провели щорічну зустріч Superhumans Анонси
-
Суспільство1 тиждень agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Події1 тиждень agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
-
Політика1 тиждень agoРосія продає смерть, це некрономіка
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль обговорив із JICA відновлення та розвиток української енергетики
-
Усі новини6 днів agoПара з різницею у віці
-
Війна1 тиждень agoНа Арабатській Стрілці дрони уразили базу російських тюремників
