На Херсонщині правоохоронці розслідують можливе привласнення коштів, виділених на будівництво укриття. Слідчі встановили, що отримані підрядником 15 мільйонів авансу замовнику так і не повернули.

Центр публічних розслідувань дослідив деталі справи.

За даними ухвали Заводського районного суду Миколаєва від 27 жовтня, справа стосується можливого привласнення бюджетних коштів посадовцями комунального закладу та приватної компанії.

Йдеться про будівництво укриття для Борозенського опорного закладу загальної середньої освіти.

За даними слідства, у листопаді 2024 року школа уклала договір із ТОВ “Карат Фінанс” на 68,2 мільйона гривень. Як випливає з ухвали, підрядник отримав 15 мільйонів гривень авансу з бюджету. Однак, за версією слідства, майже одразу переказав ці кошти двом приватним підприємствам під виглядом оплати будівельних матеріалів. Згодом гроші повернули на банківський рахунок підрядника, але не на той рахунок, з якого надійшов аванс.

Будівництво згодом зупинилося, замовник розірвав договір, а отримані бюджетні кошти підрядник так і не повернув.

Слідчі перевіряють подальший рух грошей через інші підприємства та рахунки власника товариства. Суд дозволив правоохоронцям отримати банківські документи, інформацію про фінансові операції та фотографії людей, які могли знімати готівку.

Правоохоронці розслідують можливе привласнення або розтрату бюджетних коштів із використанням службового становища.

За інформацією моніторингового порталу Dozorro, на будівельні матеріали цього укриття заклали 35,3 мільйона гривень, а ціни на найбільші позиції перевищували ринкові на 31-76%.

Як писав Інтент, на Херсонщині підряд на укриття для школи віддали фірмі, яке раніше звинувачувалась у махінаціях, завищених цінах та привласненні бюджетних коштів. 

Анна Літман

У Чорному морі поступово змінюється ситуація через українські удари по військових об’єктах Росії. Під удар потрапляють не лише цілі в окупованому Криму, а й підприємства військово-промислового комплексу далеко в тилу РФ. Водночас російська авіація продовжує становити загрозу для українських сил.

Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук, передає Новини.LIVE.

Реклама

Ослаблення ППО РФ

Росія намагається відновлювати та посилювати протиповітряну оборону після українських ударів по військових об’єктах. Однак цей процес ускладнюється не лише втратами самих комплексів, а й проблемами з отриманням компонентів для їхнього виробництва. Дмитро Плетенчук пояснив, що боротьба з російською ППО має кілька напрямків. Зокрема, йдеться про протидію безпілотникам та знищення великих систем, які використовують для перехоплення українських ракет.

“Десь вони намагаються відновити, десь наростити засоби протиповітряної оборони. Іноді вдало, іноді не дуже. Тому так, тенденція, звісно, зберігається. Тенденція полягає в тому, що не просто відновлювати ці засоби, тому що вони втрачають періодично, а компонентна база, з яких складаються подібні засоби, вони все одно залишаються імпортними в доволі великій своїй номенклатурі”, — зазначив речник ВМС.

Застосування “Нептунів”

Окремим напрямком українських ударів стало знищення підприємств російського військово-промислового комплексу. Зокрема, 7 листопада українська зброя уразила підприємство “Протон-Електротекс” в Орлі. За словами Плетенчука, після того, як російські кораблі перестали активно виходити в море, українські військові отримали можливість застосовувати напрацьований досвід для ураження інших важливих цілей. Йдеться, зокрема, про об’єкти оборонної промисловості, розташовані далеко від лінії фронту. Речник наголосив, що успіх таких операцій став можливим завдяки співпраці українських виробників зброї та військових, які мають досвід її застосування.

“Спочатку ми вражали об’єкти в Криму наземні, в такому тестовому режимі, але успішно. Після цього географія стала трошки ширшою. І ми є лише одним із багатьох виконавців, звісно, але сам той факт, що ми вражаємо цілі, які далеко за межами акваторії, далеко в тилу ворога, каже про те, що дійсно українська зброя успішна, дійсно є результати, є куди рухатися”, — сказав Плетенчук.

Послаблення авіації РФ

Українські удари по військових аеродромах та інших об’єктах можуть ускладнити роботу російської авіації. Проте повністю усунути загрозу такими діями не вдасться, адже літаки можуть використовувати й інші локації для запуску ракет та атак. Плетенчук пояснив, що знищення засобів, які запускають ракети та безпілотники, залишається важливим завданням. Водночас російська авіація продовжує впливати на ситуацію в Чорному морі та на можливості українських сил проводити операції.

“Треба, точніше, краще знищувати того, хто стріли запускає. Тобто вражати лучника, а не відбивати кожну стрілу окремо. Це тактика, яка вже давно має місце в Збройних силах України, і це чудово”, — наголосив речник.

Він додав, що навіть після ураження окремих аеродромів російська авіація може продовжувати роботу з інших місць. Однак це вимагатиме від противника більше ресурсів.

“Авіація — це така штука, яка може, звісно, працювати з інших локацій. Тому це буде складніше, дорожче, енергозатратніше, ресурсно затратніше. Але, тим не менше, воно буде працювати”, — пояснив Плетенчук.

За його словами, присутність російської авіації над акваторією залишається проблемою для України, оскільки впливає на результативність українських атак. Тому робота над протидією повітряним цілям залишається актуальною.

Як повідомляли Новини.LIVE, Росія посилює захист Кримського мосту та стягує до нього додаткові сили протиповітряної оборони. Окупанти також намагаються захистити споруду від атак із моря. Для цього ворог використовує різні засоби охорони та постійно змінює систему оборони. Більшість таких заходів росіяни запроваджують після попередніх українських ударів.

Також Новини.LIVE писали, що російські військові постійно вдосконалюють безпілотники, якими атакують Україну, зокрема Одещину. Ворог змінює їхню конструкцію та способи застосування, щоб збільшити дальність польоту. Водночас окупований Крим залишається одним із головних майданчиків для запусків. На морі ситуація теж напружена, адже РФ намагається обмежити український експорт.