Президент Володимир Зеленський у Берліні під час зустрічі з президенткою Бундестагу Юлією Кльокнер обговорив механізми, які дадуть змогу використати заморожені російські активи на користь України.

Як передає Укрінформ, про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології. 

Згідно з опитуванням, Зеленському довіряють 61% респондентів, не довіряють – 32%. Баланс довіри-недовіри становить +29%.

На початку жовтня показники довіри були майже ідентичними.

Водночас показники довіри до Президента є динамічними.

Серед респондентів, яких КМІС опитав у листопаді (26-30 листопада), 49% довіряли Зеленському, а серед респондентів, опитаних у грудні (1-13 грудня) – 63% (а в тиждень 8-13 грудня – 65%).

КМІС 26 листопада – 13 грудня провів власне всеукраїнське опитування громадської думки “Омнібус”, до якого за власною ініціативою додав запитання, які стосуються війни і миру, довіри до західних партнерів, внутрішньої ситуації. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (на підконтрольній території) були опитані 547 респондентів у віці 18 років і старше.

Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 5,6% для показників, близьких до 50%, 4,8% для показників, близьких до 25%, 3,4% – для показників, близьких до 10%, 2,5% – для показників, близьких до 5%. За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.

Як повідомляв Укрінформ, у рейтингу довіри українців до світових лідерів цьогоріч перше місце посів прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер (76,1%), а президенти США і Польщі побили антирекорд.

Фото: ОП

Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ, передає кореспондент Укрінформу.

«Це справді насичений дипломатичний тиждень. Сьогодні у нас багато обговорень, по-перше, щодо України, з точки зору фінансування. Це вирішальний тиждень», – сказала Каллас.

Вона наголосила, що Донбас «не є кінцевою метою для Путіна».

«Якщо Донбас впаде, то впаде фортеця, і тоді вони точно продовжать захоплення всієї України. А якщо Україна впаде, то інші регіони також опиняться в небезпеці. Ми знаємо це з історії, і ми повинні вчитися з історії», – сказала висока представниця.

Вона закликала європейських лідерів бути чіткими щодо фактів: «У нас один агресор і одна жертва, і це їй потрібні гарантії безпеки. Це Україна, а не Росія».

Каллас нагадала, що за останні 100 років Росія напала щонайменше на 19 країн, на деякі – три-чотири рази, і жодна з цих країн не нападала на Росію, тому Москві не потрібні жодні гарантії безпеки.

«Гарантії безпеки потрібні всім іншим», – зауважила Каллас.

Вона додала: одна з причин, чому країни прагнуть бути частиною НАТО, полягає в тому, що вони не хочуть, аби Росія вторглася до них.

«І саме тому Швеція та Фінляндія вступили до НАТО. Саме тому країни Балтії вступили до НАТО, щоб мати цю оборонну парасольку. Тепер, якщо членство під питанням або виключено, нам потрібно подумати, які гарантії безпеки є сильними. Вони не можуть бути просто на папері чи обіцянками – це мають бути реальні війська, реальні можливості, щоб Україна могла захистити себе», – підсумувала висока представниця.

Як повідомляв Укрінформ, зустріч Президента Володимира Зеленського зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером, а також української та американської делегацій у Берліні в неділю тривала понад п’ять годин.

Перемовини продовжаться сьогодні.

Фото Укрінформу можна купити тут