Про це заявили в офісі глави канадського уряду за підсумками розмови. повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Премʼєр-міністри обговорили спільні пріоритети, зокрема: євроатлантичну безпеку, співпрацю у НАТО й підтримку справедливого та тривалого миру в Україні”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що співрозмовники також наголосили на поглибленні двосторонніх і комерційних звʼязків між Канадою та Польщею.

Як повідомляв Укрінформ, у четвер міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з новопризначеною канадською колегою Анітою Ананд. Глави МЗС обговорили необхідність додаткового тиску і санкцій проти Росії.

Фото: x.com/MarkJCarney

Про це президент Франції Еммануель Макрон написав на своїй сторінці в мережі Х після телефонної розмови зі своїм китайським колегою Сі Цзіньпіном, передає Укрінформ.

«У нас однакова мета щодо війни, яку веде Росія в Україні – тривалий та міцний мир», – йдеться в дописі Макрона, опублікованому напередодні поїздки до країн Південно-Східної Азії (В’єтнам, Індонезія, Сінгапур).

Очільник Франції також повідомив, що його країна працюватиме з Китаєм над політичним рішенням, здатним забезпечити мир і безпеку на Близькому Сході. 

«Ми працюватимемо з Китаєм над підготовкою до конференції з вирішення проблеми двох держав у Нью-Йорку в червні, на якій Франція співголовує з Саудівською Аравією», – повідомив Макрон. 

Наприкінці розмови він підтвердив “рішучість Франції продовжувати будувати міцні економічні відносини з Китаєм”. Мова йде про рівні умови конкуренції для китайських та французьких компаній в обох країнах.

Як повідомлялось, голова КНР Сі Цзіньпін під час телефонної розмови з президентом Європейської ради Антоніу Кошта обговорив російсько-українську війну та пояснив позицію Китаю щодо прихильності її мирному врегулюванню шляхом переговорів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters, посилаючись на копію так званої “білої книги” – документа, який готують до передачі європейським партнерам.

За даними агентства, ідеться про арешт активів, запровадження вторинних санкцій проти покупців російської нафти, а також про зміну механізму ухвалення санкційних рішень у межах ЄС.

У документі, який містить понад 40 сторінок пропозицій, наголошується на необхідності посилення самостійної санкційної політики Євросоюзу на тлі невизначеності в діях адміністрації президента США Дональда Трампа.

Зокрема, Україна закликає ЄС ухвалити нормативні акти, що дадуть змогу оперативно конфісковувати активи підсанкційних фізичних і юридичних осіб та передавати їх нашій країні.

У Києві, додає Reuters, також пропонують запровадити вторинні санкції проти компаній за межами ЄС, які беруть участь у торгівлі російською нафтою чи допомагають Кремлю обходити чинні обмеження. Серед потенційних об’єктів – компанії з Китаю та Індії, які є найбільшими покупцями енергоносіїв з РФ.

Зазначається, що українська сторона також пропонує перейти до ухвалення рішень у санкційній сфері за принципом кваліфікованої більшості, а не одностайності. Це дасть змогу уникнути блокування рішень з боку окремих держав ЄС.

Як повідомлялося, Трамп після останньої розмови з Путіним не схильний запроваджувати нові санкції проти Росії – попри заклики з боку Києва та європейських партнерів.

Тим часом Євросоюз і Велика Британія запровадили додаткові санкції проти РФ, висловивши сподівання на подальшу координацію зі США.