Політика
Зеленський закликав Раду невідкладно ратифікувати угоду про Спецтрибунал щодо злочину агресії РФ
Президент Володимир Зеленський заявив, що підписав документи для ратифікації Угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.
Про це глава держави повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Щойно підписав документи для ратифікації Угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Угода була підписана нещодавно між нашою державою та Радою Європи і тепер має бути оперативно ратифікована, щоб розпочати процес реального створення трибуналу», – розповів Зеленський.
Він також доручив якнайшвидше опрацювати та внести на розгляд Верховної Ради необхідні законодавчі зміни, щоб «з нашого боку все було забезпечено на сто відсотків заради повної реалізації угоди про створення трибуналу».
«Прошу народних депутатів розглянути це питання невідкладно», – сказав Президент.
Він додав, що очікує «і на швидке представлення командами Міністерства закордонних справ України та Офісу відповідного графіка роботи з партнерами для імплементації угоди про створення трибуналу та фактичного запуску інституції».
«Уже цього року в Росії мають відчути, що їхня відповідальність за злочин агресії є неминучою і що реально розпочався міжнародний юридичний процес для притягнення Росії до відповідальності. Агресія є злочином, і дійсно невідворотне покарання Росії за цей злочин є глобальним інтересом всіх у світі, хто хоче для своїх людей мирного життя», – підсумував глава держави.
Як повідомляв Укрінформ, 25 червня Зеленський у Палаці Європи у Страсбурзі поставив підпис під угодою з Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. З боку Ради Європи документ підписав генеральний секретар РЄ Алан Берсе.
Після підписання основної угоди про створення спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ проти України ще одну (додаткову) угоду мають підписати Нідерланди. Після цього парламенти країн Ради Європи та Україна мають ратифікувати основний документ.
Премʼєр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що країна готова допомогти Україні у сфері повітряного спостереження та морських ресурсів.
Про це він заявив в інтерв’ю P4 Extra, передає Укрінформ із посиланням на Sweden Herald.
Прем’єр-міністр не дав відповіді на запитання щодо відправки сухопутних військ в Україну.
«На мою думку, йдеться не про переміщення дуже великих сил з інших країн в Україну, а про те, щоб переконатися, що українці самі можуть нести відповідальність за свою країну таким чином, щоб Росія не спробувала (вторгнутися – ред.) знову», – сказав Крістерссон.
Водночас він запевнив, що Швеція хоче бути залученою до надання гарантій безпеки для України.
«Ми хочемо бути залученими, але це має відбуватися у формах, які є безпечними та надійними, де кожен знає, на що йде», – сказав Крістерссон.
Як повідомляв Укрінформ, американські та європейські посадовці розпочали роботу над зміцненням Збройних сил України в межах пакету гарантій безпеки.
За інформацією Bloomberg, близько десятка країн висловили готовність після завершення бойових дій відрядити військових до України у межах міжнародних гарантій безпеки.
Фото: ОП
Херсон та інші прифронтові райони України демонструють одночасно стійкість народу та масштаби руйнувань війни, тож гуманітарна допомога й міжнародна підтримка залишаються критично важливими для збереження життя, відновлення інфраструктури та підтримки населення.
Про це написав Координатор системи ООН в Україні та Гуманітарний координатор Матіас Шмале в авторській колонці для Укрінформу.
Представник ООН зазначив, що Херсон був першим прифронтовим містом, яке він відвідав, коли розпочав роботу в Україні рік тому. За цей час безпекова ситуація погіршилася: ракетні обстріли та атаки дронів стали частішими, констатував Шмале.
«Для мене Херсон — водночас символ стійкості і приклад руйнувань, які не припиняються», – зауважив він.
Шмале поінформував, що минулого тижня він супроводжував гуманітарну автоколону, яка доставила на Херсонщину ліки, гігієнічні набори та воду, і відвідав транзитний центр, де протягом останніх двох тижнів зупинялося близько 2 140 людей. Він також зазначив, що медичні заклади із сучасним обладнням, навіть під землею, надають послуги вагітним жінкам і психологічну підтримку постраждалим.
«На жаль, Херсон не є винятком, і потреба в гуманітарних заходах залишається такою ж нагальною, як і раніше. Через постійні удари Збройних сил Російської Федерації по всій Україні зазнають руйнувань житлові будинки, школи та лікарні», – констатував Координатор системи ООН в Україні.
Він запевнив, що ООН продовжуватиме гуманітарну підтримку, яка рятує життя багатьох, але її ефективність залежить від міжнародної допомоги. Водночас Шмале зауважив, що гуманітарні ресурси зменшуються, і без них евакуаційні команди можуть зупинити роботу, лікарні не надаватимуть послуг, а сім’ї залишаться без опалення та води.
«З наближенням зими гуманітарні потреби зростатимуть ще більше, і своєчасна підтримка буде вкрай необхідною, особливо в прифронтових районах… Доки не замовкнуть звуки повітряної тривоги, ми маємо бути разом і підтримувати народ цієї країни – в Херсоні, Сумах і по всій країні», – закликав Шмале.
Як повідомляв Укрінформ, уряд Норвегії заявив 15 серпня, що надає Україні 1 мільярд норвезьких крон (98,29 млн доларів) на імпорт газу, щоб забезпечити його достатню кількість для країни перед настанням зими.
Нафтогаз та Європейський банк реконструкції та розвитку підписали рекордну для України угоду на закупівлю газу на 500 млн євро. Уперше такий кредит надається під гарантію ЄС.
Фото: ООН
Близько десятка країн висловили готовність після завершення бойових дій відрядити військових до України у межах міжнародних гарантій безпеки.
Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на власні джерела, передає Укрінформ.
За даними медіаресурсу, у вівторок європейські чиновники обговорювали план відправки британських і французьких військових у межах мирної угоди, включаючи чисельність та місця дислокації. Як зазначається, Британія та Франція, готові відправити сотні своїх солдатів, які можуть бути розміщені в Україні якомога далі від лінії фронту.
Очікується, що найближчими днями європейські військові посадовці зустрінуться зі своїми американськими колегами для узгодження «надійних гарантій безпеки й підготовки до розгортання безпекових сил, якщо бойові дії закінчаться», як заявили в уряді Великої Британії.
У переговорах братимуть участь Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич та керівники оборонних відомств країн-членів, повідомили джерела.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що умови гарантій мають бути узгоджені «найближчими днями, бажано цього тижня».
За інформацією джерел, першим етапом пакета заходів стане зміцнення Збройних сил України через навчання. При цьому США планують зосередитися на обміні розвідданими, контролі кордонів, постачанні озброєння та систем ППО.
Зазначається, що європейські лідери прагнуть використати готовність президента США Трампа сприяти в наданні гарантій безпеки Україні та хочуть посилити її позиції напередодні можливої зустрічі Зеленського й Путіна.
Як повідомляв Укрінформ, американські та європейські посадовці розпочали роботу над зміцненням Збройних сил України в рамках пакета гарантій безпеки.
Фото ілюстративне: Міноборони
-
Події4 дні agoВийшов друком раніше неопублікований роман Олеся Ульяненка «Хрест на Сатурні»
-
Усі новини1 тиждень agoМакс Корж у Польщі – Анатоліч розніс білоруса через його слова зі сцени
-
Суспільство1 тиждень agoСуд арештував майно директора херсонської будкомпанії Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУ Миколаєві Данія відновлює дитячий садочок, який пошкоджений під час обстрілів
-
Суспільство1 тиждень agoЗагиблі відпочивальники купалися на пляжах, які могли бути заміновані у 2022 році Анонси
-
Усі новини1 тиждень ago36-річний чоловік продовжує грати в відеоігри попри критику
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі сержант СБУ отримав штраф за хабар Анонси
-
Суспільство7 днів agoВерховный Суд признал незаконными земельные решения Одесского горсовета