Суспільство
Журналістка Рощина посмертно стала лауреаткою премії за відданість свободі слова
Українська журналістка Вікторія Рощина, яку вбили в російському полоні, стала однією з лавреатів міжнародної премії “Герой свободи преси” (World Press Freedom Hero).
Як передає Укрінформ, про це йдеться на сайті премії.
Премією щороку відзначають журналістів, які демонструють принципову відданість свободі слова. Вікторію Рощину нагородили за “величезну особисту жертву в пошуках інформації та історій, які мають бути розказані”.
Окрім Рощиної, у 2025 році лауреатами премії стали ще семеро медійників з різних країн світу:
- картвельська журналістка Мзія Амаглобелі, яка є співзасновницею та директоркою опозиційних медіа “Батумелебі” й “Нетгазеті”. Цьогоріч її засудили до двох років позбавлення волі за ляпас поліцейському під час протестів проти проросійської влади країни;
- американський журналіст Мартін Барон, який є колишнім редактором The Washington Post і The Boston Globe;
- палестинська фотожурналістка-фрилансерка Маріам Абу Даґґа, яка загинула 25 серпня 2025 року в результаті подвійного удару ізраїльських військових по лікарні на півдні Гази;
- журналіст, засновник і головний редактор перуанського розслідувального видання IDL-Reporteros Густаво Горріті з Перу;
- гонконзький видавець і засновник продемократичного видання Apple Daily, яке закрилося у 2021 році на тлі масштабних репресій щодо свободи преси, Джиммі Лай. Журналіста засудили до 5 років увʼязнення;
- співзасновник і головний редактор Ethiopia Insider Тесфалем Валдьєс з Ефіопії. Він зазнав низки арештів та був змушений працювати у вигнанні через утиски свободи слова в країні. Наразі повернувся до Ефіопії.
Організаторами премії є Міжнародний інститут преси (IPI) і Міжнародна організація підтримки медіа (IMS).
За словами виконавчого директора IPI Скотта Гріффена, цьогорічні лауреати є прикладом поточних загроз, з якими стикаються журналісти в усьому світі, оскільки авторитаризм набирає обертів, панує безкарність і виникають нові виклики свободі слова.
“Цією нагородою ми вшановуємо їхню мужність, відданість та спадщину, водночас поновлюючи наш терміновий заклик захищати свободу ЗМІ як основу вільного суспільства”, – зазначив Гріффен.
Урочиста церемонія нагородження відбудеться у Віденському університеті під час Всесвітнього конгресу та фестивалю медіаінновацій IPI 24 жовтня 2025 року.
Вікторія Рощина знімала відео та писала статті з гарячих точок на сході й півдні України, працювала з темами криміналу та судового процесу. Працювала на “Українському радіо”, “UA:Першому”, писала для “Крим.Реалії”, “Цензор.нет”, “Громадського”.
Як повідомляв Укрінформ, Вікторія Рощина зникла 3 серпня 2023 року на тимчасово захопленій Росією території, звідки вона робила репортаж.
У травні 2024 року Росія визнала, що затримала Рощину. Міністерство оборони РФ надіслало листа з підтвердженням її батькові, Володимиру Рощину.
10 жовтня 2024 року стало відомо, що Рощина померла під час етапування з Таганрога до Москви.
За повідомленням Міноборони Росії, яке отримав батько Рощиної, вона померла 19 вересня.
За фактом загибелі української журналісти відкрито кримінальну справу за статтями порушення законів та звичаїв війни та умисне вбивство.
Розслідування 12 ЗМІ із шести країн під керівництвом французького консорціуму журналістів Forbidden Stories показало, що тіло Рощиної повернули на батьківщину без частини внутрішніх органів та з численними слідами тортур.
Проведена в липні судово-медична експертиза тіла загиблої в російському полоні журналістки виявила низку тілесних ушкоджень, про які раніше не повідомлялося.
Президент України Володимир Зеленський посмертно нагородив журналістку Вікторію Рощину орденом Свободи.
У Києві 8 серпня відбулась церемонія прощання із українською журналісткою Вікторією Рощиною, яку вбили в російському полоні. Її поховали на Байковому кладовищі.
Фото: Фесбук Вікторії Рощиної
Суспільство
Проблеми з мобілізацією є, але це не виправдовує напади на військових ТЦК
Наразі в Україні є проблеми з мобілізацією, і у цьому процесі вже було зроблено доволі багато помилок, але це не виправдання нападам на військових ТЦК.
Про це уповноважена з питань захисту прав військовослужбовців та їхніх сімей Ольга Кобилинська (Решетилова) поінформувала у телеефірі, передає Укрінформ.
«Очевидно, що проблеми з мобілізацією є, очевидно, що помилок в цьому процесі було нароблено доволі багато, але це не є виправданням нападам і вбивствам українських військовослужбовців, які виконують критично важливий для держави обов’язок», – сказала вона.
Відповідаючи на питання, як зупинити напади на ТЦК, військова омбудсманка назвала це питання надзвичайно складним, бо ця проблема виникла не сьогодні, вона є задавненою (ці напади почалися ще у 2023 році).
«Очевидно, що ці суспільні настрої, які панують в окремих територіальних громадах, в тому числі підігріваються російським ІПСО, але насамперед це – відповідальність української держави і українського суспільства. Тому що ми вчасно не зупинили це, ми вчасно не дали оцінку цим нападам як правову, так і щодо морального осуду», – зазначила Кобилинська.
Вона пояснила, що це перетворюється на затяжний соціальний конфлікт, з якого потрібно виходити із новим суспільним договором.
«Тому що одна частина суспільства воює, підтримує армію і максимально стримує ворога, інша частина суспільства ворогів шукає там, де до них легше дотягнутися. І зробили ворогів з ТЦК», – переконана військова омбудсманка.
Відповідаючи на питання, як виходити з цієї ситуації, Кобилинська зазначила, що реформою процесу мобілізації і ТЦК як таких.
Вона поінформувала, що уже наступного тижня буде проведено нараду щодо створення робочої групи для розділення ТЦК та СП.
«Тому що ненормально, коли одні й ті самі військовослужбовці займаються і процесом мобілізації, і підтримкою родин. Ми маємо це розділити від моменту сповіщення про втрату, від моменту поранення військовослужбовця. Соціальний супровід родини і військовослужбовця мають здійснювати абсолютно інші люди», – заявила військова омбудсманка.
Як повідомляв Укрінформ, за напад на представника Територіального центру комплектування і перешкоджання діяльності Збройних сил України (ЗСУ) на території Черкаського району було затримано двох осіб.
Суспільство
Україна заморозила частину активів придністровського олігарха Гушана Анонси
Україна заморозила частину активів головного олігарха Придністров’я Віктора Гушана, який є співзасновником холдингу “Шериф”, та володіє маєтком й угіддями в Одеській області.
Про це повідомило видання “Українська правда” із посиланням на розслідування Zona de Securitate.
Рішення про заморозку активів Гушана ухвалили після того, як прокуратура встановила, що пов’язані з ним компанії постачали товари та послуги для військово-промислового комплексу рф.
Журналісти посилаються на рішення українського суду, з якого випливає, що наближені до Гушана структури були пов’язані з російським військовим виробництвом, зокрема через завод “Молдавізоліт” у невизнаному Придністров’ї.
Українські слідчі стверджують, що під час війни цей завод відігравав важливу роль у ланцюжку постачання матеріалів для оборонної промисловості росії.
Віктор Гушан – придністровський олігарх, власник і президент холдингу “Шериф”. Компанія володіє значною частиною економіки тимчасово окупованої частини Молдови, завдяки чому Гушан має впливом геть політичне життя ПМР. Крім громадянства ПМР має паспорти Молдови, України та росії.
Розслідування також розкриває ключових осіб, причетних до цього механізму, спосіб створення посередницьких компаній у російській федерації та прямі зв’язки, які, ймовірно, ведуть до холдингу “Шериф”.
У 2020 році журналісти програми “Схеми” з’ясували, що бізнесмен володіє особняком та земельними ділянками у Вилковому на півдні Одеської області, котеджем у Совіньйоні під Одесою та землею у Київській області. У Вилковому він навіть орендує острів, де розташовувався за радянських часів урядовий об’єкт хрущовські дачі. Адреса у Вилковому Віктор Гушан вказував раніше як кінцевий бенефіціар “Інтертелекому”. У 2017 році Служба безпеки України провела у компанії обшуки в рамках виробництва, відкритого за трьома статтями, серед яких – “державна зрада”.
Суспільство
В господарстві Tekom Agro завершують будівництво зернового ангару — Elevatorist.com
19 листопада 2025, 11:00
В ТДВ «Чорноморець» на Одещині, що входить до групи Tekom Agro, на завершальній стадії будівництво безкаркасного аркового ангару площею 2,4 тис. м², в якому можна буде зберігати 5 тис. т зерна. Про це повідомила пресслужба у Facebook.
Для ангару закладено якісний фундамент: завдяки наявності у компанії-підрядника спеціального станка, виготовлено, безпосередньо на місці та встановлено купольну систему.
На території виробничої бази також триває будівництво нового офісу господарства.
-
Суспільство3 дні agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини1 тиждень agoхлопець працював три роки без вихідних
-
Усі новини6 днів agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші
-
Відбудова1 тиждень agoНа Кіровоградщині відновили навчання в пошкодженому обстрілом РФ ліцеї
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2025
-
Відбудова1 тиждень agoЗ 1 грудня можна подати на компенсацію втраченого на окупованих територіях житла
-
Усі новини7 днів agoАмериканка клонувала померлого пса за 50 000 доларів: чому вона шкодує
-
Суспільство1 тиждень agoДо «Мрії» підключилися вже понад 2600 шкіл
