Події
гранти на понад 50 мільйонів отримали 155 підприємців креативного сектору
В Україні понад 155 підприємців креативного сектору вже отримали державні гранти за програмою «Власна справа», загальний обсяг підтримки для індустрії перевищує 50 млн грн.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.
За даними відомства, середній розмір мікрогранту становить близько 237 тис. грн, водночас максимальні виплати сягають 1 млн грн – передусім у напрямах масштабування креативних студій, дизайну та виробництва.
Зазначається, що більшість отримувачів становлять ФОПи та фізичні особи, однак у програмі беруть участь і юридичні особи – товариства з обмеженою відповідальністю та приватні підприємства. Саме ці проєкти мають стратегічне значення для сектору, зокрема у сферах видавничої діяльності, архітектури та поліграфії.
«Найактивнішими регіонами за кількістю проєктів через програму «Власна справа» є Київ та Київська область, Львівська, Дніпропетровська, Вінницька, а також Хмельницька, Черкаська та Сумська області. Але важливо, що програма активно працює не лише в обласних центрах, а й у малих містах і громадах: Умані, Самборі, Борисполі, Білій Церкві, Новояворівську, Олевську та інших. Це свідчить про реальну децентралізацію підтримки», – підкреслила віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
Так, серед ключових напрямів переважають:
- видавнича діяльність;
- освіта у сфері культури (танці, музика, художні студії, вокал).
- фотографія та відео;
- дизайн (інтер’єрний, fashion, графічний, предметний, просторовий);
- рекламні агентства, маркетинг і SMM;
Крім того, набирають популярності нові ніші: кіно- та відеопродакшн, освітній онлайн-контент, креативні хаби й культурні простори, а також виробництво авторських продуктів – кераміки, прикрас, одягу, арт-ігор.
Як зауважили у Мінкульті, в межах програми чітко простежується вплив на створення робочих місць. Зокрема, для стартового бізнесу характерне створення одного робочого місця, тоді як проєкти з масштабування передбачають 2-4 нові вакансії.
Максимально один проєкт може забезпечити до чотирьох робочих місць, що підтверджує роль програми як інструменту зайнятості, а не лише підтримки ідей.
Зазначається також, що жінки становлять близько 65-70% отримувачів грантів. Своєю чергою чоловіки активніше представлені у сферах архітектури, IT, виробництва та поліграфії.
Основна вікова група заявників – 25-45 років, водночас у програмі беруть участь як молодь (18-23 роки), так і підприємці 50+, особливо у видавничій та мистецькій діяльності.
«Переважає вища освіта, однак значну частку також становлять заявники із середньою спеціальною освітою, зокрема у галузях креативних ремесел, фотографії та дизайну», – додали у міністерстві.
Серед отримувачів грантів є внутрішньо переміщені особи та люди з інвалідністю, що підкреслює роль «Власної справи» як інструменту соціальної та економічної стійкості в умовах війни.
У Мінкульті нагадали, що з 26 серпня 2025 року уряд розширив програму «Власна справа», запровадивши нові можливості саме для креативних індустрій. Відповідна постанова, яку розробило Міністерство культури, передбачає збільшення максимального розміру мікрогрантів та розширення переліку витрат, що можна покривати за рахунок державної підтримки.
Зокрема, грантові кошти дозволено спрямовувати на специфічні творчі послуги – редагування текстів, обробку аудіо- й відео, постпродакшн, виплату роялті.
Крім того, програма стала більш гнучкою для різних форматів бізнесу – від фрилансерів-ФОПів до компаній, які масштабуються та створюють нові робочі місця.
Проєкт відбувається за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.
«Креативні індустрії є важливою складовою економічної стійкості України. Вони створюють робочі місця, підтримують підприємництво на місцях та сприяють збереженню й популяризації української культури», – підсумували у відомстві.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури у 2025 році разом з партнерами запустило реформу меценатства, створило Український фонд культурної спадщини, додало нові інструменти фінансування та цифрові сервіси, а також працювало над системними змінами у сфері.
Події
На «Книжковій країні» зібрали понад 1500 книжок для військових
На фестивалі «Книжкова країна», який відбувся 23–26 квітня у Києві на ВДНГ, відвідувачі придбали понад 85 000 книжок, ще 1 580 – зібрали для військових на фронті, а понад 400 передали сільським бібліотекам.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.
Всупереч зливам, граду і шквальному вітру протягом чотирьох днів фестиваль відвідали 71 465 гостей.
«”Книжкова країна” не зупинилася: стенди трималися до останнього, книжки рятували під дощовиками, а черги на подіях не зникали, навіть коли стало відчутно холодно», – зауважили організатори.
Як зазначається, 77% відвідувачів придбали понад 85 000 книжок на загальну суму понад 32 млн грн. Середня ціна книжки становила 380 грн, а середні витрати на людину – трохи більше ніж 1000 грн, де понад 600 грн – на книжки, а близько 400 грн – на їжу, напої та розваги.
Буря в останній день зруйнувала частину інфраструктури фестивалю – збитки від негоди організатори оцінюють у понад 350 тис. грн.
Ярмарок об’єднав 103 видавництва, 15 книгарень, 18 незалежних авторів та близько 200 учасників загалом.
Упродовж чотирьох днів відбулися 507 подій: презентації, дискусії, автограф-сесії та майстер-класи.
Ключова тема фестивалю – кольори як продовження літературних історій у дизайні, театрі, кіно, ілюстрації та архітектурі.
За словами організаторів, середній вік відвідувачів становив 28 років, 82% гостей – жінки, 86% – кияни.
Також приїхали гості з Київської, Львівської, Чернівецької, Житомирської, Дніпропетровської, Чернігівської та Хмельницької областей.
Саме заради «Книжкової країни» на ВДНГ прийшли 75% відвідувачів , решта – погуляти й розважитися. 46% раніше не відвідували книжкові заходи, а 60% зазначили, що після фестивалю читатимуть частіше.
Як зауважили організатори, 95% відвідувачів зазначили, що стали щасливішими після «Книжкової країни».
Як повідомляв Укрінформ, переможцем премії книжкових блогерів цьогоріч стала книжка «Гемінґвей нічого не знає» письменника і ветерана Артура Дроня.
Фото Укрінформу можна купити тут
Події
На Дерибасівській художники створили нову експозицію для виставки “Воля не смерть”
На Дерибасівській відновилась вулична виставка “Воля не смерть”, яку започаткував у 2022 році одеський художник Володимир Уманенко. У неділю 26 квітня близько 10 художників влаштували колективний перфоманс – зняли новорічний банер і на зворотній стороні прямо на тротуарі і зробили колаж для нової експозиції. Кожний митець використав відведену частину полотна, щоб виразити свої емоції та рефлексії на війну та події в Одесі та в Україні.
Проєкт стартував у березні 2022 року, на так званому ринку “Книжка”, де зібрав твори митців зі всієї України на одну тему – російсько-українська війна. Ідея була зрозуміла – важливо жити, важливо доносити неприємну правду про війну, підтримувати моральний стан та силу духа спротиву російській окупації.
Фото: Наталія Михайленко/Фейсбук.
Події
Бережна презентувала проєкт «Тисячовесна» для музичної спільноти
Міністерство культури презентувало державний проєкт з підтримки українського культурного продукту «Тисячовесна» музичній спільноті.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Ми намагалися дати наше розуміння того, що ми очікуємо від музичної спільноти, але, знову ж таки, ви глибше в темі і повинні розуміти, що ми пропонуємо не виключний перелік того всього, що ми можемо отримати в напрямку музичному… Нам дуже важливо мати сучасне звучання, яке буде відображати те, що відбувається в нашій державі зараз, і ми будемо оцінювати власне унікальний стиль”, – підкреслила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури Тетяна Бережна.
Вона зазначила, що йдеться не лише про створення пісень чи альбомів – фінансування можуть отримати також музичні фестивалі, кліпи, інші формати сучасного музичного контенту.
За словами урядовиці, одним із завдань програми є відкриття нових імен та створення умов, за яких молоді артисти можуть реалізуватися в Україні, тож дебютні проєкти фінансуватимуться на 100%. Також повне фінансування передбачене для контенту, орієнтованого на дітей. Інші музичні проєкти можуть отримати до 80% державної підтримки за умови співфінансування.
Бережна підкреслила, що подавати заявки на участь можуть лейбли, продюсерські центри, культурні організації та інші юридичні особи, але не фізичні особи.
Вона наголосила, що від музичної спільноти очікують не лише творчих рішень, а й продукту, який матиме попит і зможе конкурувати як в Україні, так і за її межами.
“Наше завдання як держави зробити так, щоб українського культурного продукту – достойного, цікавого, конкурентоздатного – ставало більше, щоб алгоритми доносили його до українців. Тому що мета цієї програми – через сучасний культурний продукт виростити покоління українців, які будуть мислити українськими сенсами, будуть стійкими до зовнішніх інформаційних впливів і будуть плекати українську ідентичність”, – сказала віцепрем’єр-міністр.
Відбір відбуватиметься у кілька етапів: від технічної перевірки заявок до оцінювання експертами та фінального пітчингу. Серед ключових критеріїв – якість ідеї, реалістичність бюджету, потенціал реалізації.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та Офіс Президента оголосили про запуск програми підтримки культурних ініціатив «Тисячовесна». Мета ініціативи – збільшити обсяг виробництва українського культурного контенту, зробити його конкурентним у масовому споживанні, забезпечити доступ до авдиторії, посилити присутність українського контенту.
У бюджеті на 2026 рік на програму закладені ₴4 мільярди. Із них ₴2,6 мільярда заплановані на кінопродукт – ігрові фільми, анімаційні фільми, серіали, неігрові документальні фільми. На інші види контенту – сучасну музику, перформативне мистецтво, візуальне мистецтво – ₴1 мільярд, на аудіовізуальні шоу та контент для соціальних мереж – близько ₴300 мільйонів.
Програма стартувала 3 квітня, прийом заявок триватиме до 28 травня, з 20 травня по 5 червня триватиме перший етап перевірки документів, з 10 червня по 21 липня – експертна оцінка проєктів. На серпень запланована публічна презентація проєктів. Початок фінансування відібраних проєктів передбачений на вересень-грудень 2026 року.
Станом на 23 квітня на програму «Тисячовесна» були подані три заявки.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Відбудова5 днів agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Політика7 днів agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Події7 днів agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Війна1 тиждень agoБілорусь зводить полігони — будівництво відбувається на кордоні з Україною
-
Усі новини1 тиждень agoNASA вимкнуло «Вояджер-1», але не повністю, що трапилося
-
Суспільство7 днів agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Усі новини1 тиждень agoНазвала куркою: у мережі скандал між українською поетесою та військовою – що сталось (фото)
-
Одеса1 тиждень agoЗ Одеси до Чорноморська подорожчає проїзд: нова вартість
