Connect with us

Суспільство

Mихайло Чернічкін. Хронікер швидкості й сили

Published

on


Камера М. Чернічкіна документувала епоху, у якій спорт був і видовищем, і ідеологією, і формою національної самоідентифікації

У 80 років Михайло Чернічкін залишається не просто ветераном фотожурналістики, а справжньою людиною-архівом українського спорту, культури, політичних подій 1970-х – початку 2000-х. Багато років він пропрацював в Укрінформі.

СПОРТ, СПОРТ, СПОРТ

Його камера фіксувала не просто перемоги чи поразки, вона документувала епоху, у якій спорт був і видовищем, і ідеологією, і формою національної самоідентифікації. Знімкував виступи української збірної команди на Олімпійських іграх у Нагано (Японія), Сіднеї (Австралія), Солт-Лейк-Сіті (США), Афінах (Греція), Турині (Італія), Пекіні (Китай), Ванкувері (Канада) і  Лондоні (Велика Британія). Його світлини друкувалися і досі друкуються у багатьох найвпливовіших виданнях світу. 


Олімпійська чемпіонка 1980 року, 12-разова чемпіонка СРСР Стелла Захарова отримує настанови від свого тренера перед виходом на поміст під час чемпіонат СРСР зі спортивної гімнастики, Київ, 1980 рік.

Українська гандболістка, олімпійська чемпіонка монреальської і московської Олімпіад, бронзовий призер Олімпіади в Сеулі у складі збірної СРСР з гандболу Зінаїда Турчина (в центрі) тримає Кубок європейських чемпіонів під час святкування 8-ї перемоги гандболісток київського  «Спартака» на Республіканську стадіоні у Києві, 1981 рік.
Українська гандболістка, олімпійська чемпіонка монреальської і московської Олімпіад, бронзовий призер Олімпіади в Сеулі у складі збірної СРСР з гандболу Зінаїда Турчина (в центрі) тримає Кубок європейських чемпіонів під час святкування 8-ї перемоги гандболісток київського «Спартака» на Республіканську стадіоні у Києві, 1981 рік.

Українська фехтувальниця на шаблях Ольга Харлан (праворуч) робить переможний укол у фіналі командного турніру під час Олімпіади 2008 року у Пекіні
Українська фехтувальниця на шаблях Ольга Харлан (праворуч) робить переможний укол у фіналі командного турніру під час Олімпіади 2008 року у Пекіні.

Українські фанатки уболівають за збірну команду України перед грою зі збірною Італії на чемпіонаті світу з футболу у Німеччині 2006 року.
Українські фанатки уболівають за збірну команду України перед грою зі збірною Італії на чемпіонаті світу з футболу у Німеччині 2006 року.

Гравці регбійного клубу «Авіатор» (Київ) борються за м’яч під час відбіркового матчу з командою із Румунії.
Гравці регбійного клубу «Авіатор» (Київ) борються за м’яч під час відбіркового матчу з командою із Румунії.

Спортивна фотографія — один із найскладніших жанрів. Вона вимагає не лише технічної майстерності, а й інтуїції: вміння передбачити мить, коли рух перетворюється на знак. Чернічкін володіє цим відчуттям бездоганно. Він натискав на кнопку камери в мить максимальної напруги: удар, стрибок, кидок, секунда перед тріумфом або поразкою.

Футболіст «Динамо» (Київ) Олег Блохін (ліворуч) бореться за м’яч із суперником під час футбольного матчу  між командами «Динамо» (Київ) та «Торпедо» (Москва), Київ, 1979 рік.
Футболіст «Динамо» (Київ) Олег Блохін (ліворуч) бореться за м’яч із суперником під час футбольного матчу між командами «Динамо» (Київ) та «Торпедо» (Москва), Київ, 1979 рік.

Велосипедисти проїжджають по трасі на масиві Русанівка під час традиційної весняної велогонки, Київ, 1985 рік.
Велосипедисти проїжджають по трасі на масиві Русанівка під час традиційної весняної велогонки, Київ, 1985 рік.

Футболісти команди «Дніпро» вітають свого тренера Володимира Ємця з першим «золотом» чемпіонату СРСР на стадіоні «Метеор», Дніпропетровськ, 1983 рік.
Футболісти команди «Дніпро» вітають свого тренера Володимира Ємця з першим «золотом» чемпіонату СРСР на стадіоні «Метеор», Дніпропетровськ, 1983 рік.

Борець із Сум Михайло Маміашвілі проводить кидок і стає чемпіоном світу з греко-римської боротьби, Палац спорту, Київ, 1983 рік.
Борець із Сум Михайло Маміашвілі проводить кидок і стає чемпіоном світу з греко-римської боротьби, Палац спорту, Київ, 1983 рік.

Учасник чемпіонату СРСР із п'ятиборства падає під час змагання на трасі конкуру на спортивній арені ВДНГ, Київ, 1979 рік.
Учасник чемпіонату СРСР із п’ятиборства падає під час змагання на трасі конкуру на спортивній арені ВДНГ, Київ, 1979 рік.

Вікторія Сірих (дівоче прізвище, пізніше відома як Вікторія Безсонова), чемпіонка світу та призерка європейських першостей із художньої гімнастики, а згодом – відома тренерка, мати знаменитої гімнастки Ганни Безсонової, виступає під час VII Спартакіади 1979 року у Москві.
Вікторія Сірих (дівоче прізвище, пізніше відома як Вікторія Безсонова), чемпіонка світу та призерка європейських першостей із художньої гімнастики, а згодом – відома тренерка, мати знаменитої гімнастки Ганни Безсонової, виступає під час VII Спартакіади 1979 року у Москві.

Футболісти «Динамо» (Київ) вітають своїх уболівальників на Республіканському стадіоні у Києві після перемоги над московським «Спартаком» із рахунком 2:0, у результаті чого вони стали дев’ятиразовими чемпіонами СРСР, 31 жовтня 1980 року.
Футболісти «Динамо» (Київ) вітають своїх уболівальників на Республіканському стадіоні у Києві після перемоги над московським «Спартаком» із рахунком 2:0, у результаті чого вони стали дев’ятиразовими чемпіонами СРСР, 31 жовтня 1980 року.

Він знімав тоді, коли плівка не прощала помилок, а кожен кадр мав ціну. Саме тому в його роботах майже немає випадковості, а тільки вивірена композиція, пластика тіла і драматургія спортивної дії. Не дарма Михайла Чернічкіна вважають одним із найкращих спортивних репортерів України, його відзначили званням «Заслужений працівник культури».

ПОРТРЕТИ СИЛИ І ХАРАКТЕРУ

Окрема сторінка творчості Чернічкіна — репортажні портрети тренерів і гравців київського «Динамо» Валерія Лобановського, гандбольного клубу «Спартак» Ігоря Турчина та інших. Емульсія плівок ввібрала тонкі образи, психологічні, емоційні портрети людей відповідальності. У зморшках облич, у напрузі погляду, в жорсткій поставі рук він зчитує не лише спортивний досвід, а й характер епохи.

Легендарний тренер ФК «Динамо» (Київ)  Валерій Лобановський  і начальник  команди Михайло Коман (зліва направо) стежать за футбольним матчем із тренерської лави на Республіканському стадіоні у Києві, 1978 рік.
Легендарний тренер ФК «Динамо» (Київ) Валерій Лобановський і начальник команди Михайло Коман (зліва направо) стежать за футбольним матчем із тренерської лави на Республіканському стадіоні у Києві, 1978 рік.

Легендарний тренер київської жіночої команди «Спартак» із гандболу Ігор Турчин стежить за перебігом матчу з тренерської лави, Київ, 1987.
Легендарний тренер київської жіночої команди «Спартак» із гандболу Ігор Турчин стежить за перебігом матчу з тренерської лави, Київ, 1987.

Його фотографії спортсменів — глибоке візуальне дослідження антропології радянського і пострадянського спорту: дисципліна, контроль, мовчазна вимогливість і внутрішня самотність лідера.

Його репортажі особливо цінні сьогодні, бо вони фіксують перехідність: зміну символів, форм, інтонацій. Спорт тут стає дзеркалом важливих, глобальних соціальних трансформацій.

Чернічкін знімає тренування як надважку людську працю: виснаження, концентрацію, момент після фінального свистка, коли напруга спадає і з’являється справжнє обличчя.

ЗАВЖДИ ВСЕРЕДИНІ ПОДІЇ

Але Чернічкін знімав не лише спорт. Спорт був доброю школою, як навчитися тримати подих і не тремтіти, коли мить вирішує все. Була політика. Він умів бачити владу не зверху, а знизу, з рівня асфальту, де стоїть людина, яка вперше перестала мовчати.

Були миротворчі місії. Він фіксував крихкий стан між «ще можна» і «вже пізно». Людей, які тримають світ.

Наметове містечко учасників студентського голодування на площі Жовтневої революції (нині Майдан Незалежності), Київ, жовтень 1990 року.
Наметове містечко учасників студентського голодування на площі Жовтневої революції (нині Майдан Незалежності), Київ, жовтень 1990 року.

Були студентські голодування на граніті. Юні обличчя, у яких ще немає зморщок, але вже є історія. Хребет, який формується не від штанги, а від рішення протестувати, йти на самопожертву, лежати на холодному камені, бо інакше не можна, інакше не перемогти. Його камера запам’ятовувала.

І були Майдани. Як серцебиття країни. Дим, сніг, вогонь, пісня, смерть і обличчя, які стають старшими за одну ніч. Чернічкін знімав революції так само, як фінали матчів: він знав, що таке вирішальна мить. 

У його кадрах немає пафосу. Є гідність. Немає метушні, а є напруга. Немає випадкових людей, кожен на своєму місці, навіть якщо це місце на краю історії.

Він фотограф, який не тікав від часу і не біг за ним. Він ішов поруч і вмів зупинити його одним клацанням затвора.

ДОСЛІДНИК УКРАЇНСЬКОЇ ФОТОГРАФІЇ

Принципово важливо, що Михайло Чернічкін відзначився як дослідник історії української фотографії до 1917 року. Його інтерес до джерел медіуму свідчить про глибше розуміння фотографії як культурного явища. Він працює із архівами, іменами, забутими сюжетами, повертаючи українській фотографії історичну тяглість, яку довго намагалися стерти або підмінити імперськими наративами. Робить справжні відкриття, знаходить давно загублені історичні світлини. У цьому сенсі Чернічкін відбудовував міст між імперською фотографічною традицією та сучасною українською візуальною культурою, відкриваючи нові факти з фотографічного життя тогочасної України. Він заново відкрив біографію відомого київського фотографа і поета Володимира (Влодзімежа) Висоцького. Ательє якого розташовувалось на Хрещатику і стало потужним осередком української і польської культур. Підкреслюючи ключову роль Висоцького у фіксації української культури, зокрема фотографування Лесі Українки та Івана Франка, Михайло розглядає його світлини та літературну творчість як безцінний доробок для національного відродження України, попри польське походження. Чернічкін буквально заривався в фонди архівів і бібліотек, вишукуючи по крихтах безцінні свідоцтва, документи, світлини.

Фотокореспондент Укрінформу Михайло Чернічкін на Республіканському стадіоні у Києві, 1979 рік. Фото Володимира Раснера
Фотокореспондент Укрінформу Михайло Чернічкін на Республіканському стадіоні у Києві, 1979 рік. Фото Володимира Раснера

ФОТОГРАФ ЯК СВІДОК

80 років! Ювілей фотографа, свідка цілої епохи змін, який працює, не втрачаючи внутрішньої дисципліни і професійної честі. Доробок Михайла Чернічкіна — якоюсь мірою ностальгія і матеріал для майбутніх досліджень, виставок, переосмислень.

Він пише світлом історію українського спорту, України: без пафосу, але з гідністю; без випадкових ефектів, але з глибоким розумінням моменту. Михайло Чернічкін ловив миті скаженого руху буття… і тишу, в якій чутно, як народжувалася країна.


Олександр Ляпін, художник, мистецтвознавець


Перше фото: Фотокореспондент Укрінформу Михайло Чернічкін знімає футбольний матч на Республіканському стадіоні у Києві, 1979 рік. Фото з архіву Михайла Чернічкіна

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Одеса

Морозна погода в Одесі 13 січня – мінлива хмарність, без опадів

Published

on


Люди на узбережжы Одеси. Фото ылюстративне: Новини.LIVE

Сьогодні, 13 січня, в Одесі буде морозна погода. Опадів синоптики не прогнозують. Містянам та гостям варто вдягатися тепліше, перед тим, як йти на вулицю.

Про це повідомляє Гідрометцентр Чорного та Азовського морів.

Реклама

Читайте також:

Погода в Одесі 

Сьогодні в Одесі буде мінлива хмарність. Опадів синоптики не прогнозують. Вітер північно-західний, 5-10 м/с. Вночі температура буде -6…-8 °C, вдень підніметься до 0… -2°C,

Погода в Одеській області

На Одещині також буде мінлива хмарність. Без істотних опадів, ожеледиця. Вітер північно-західний, 5-10 м/с. Температура повітря вночі буде від -5 С° до -10 °C, на півночі до -13 °C. Вдень буде -1…-6°C. На автошляхах видимість добра.

Прогноз погоди в Одесі та області. Фото: скриншот Гідрометцентр

Прикмети на 13 січня

  • Якщо настало потепління, морозів не буде ще кілька тижнів.
  • Кіт шукає тепле місце — варто чекати заморозків.
  • Дерева вкрилися інеєм — рік обіцяє бути врожайним.
  • Південний вітер віщує спекотний рік.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, якою буде погода в Україні 13 січня. Також ми писали, що у Карпатах намело двометрові замети.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Запорізька компанія відправила ЗСУ браковані балістичні окуляри на 60 мільйонів

Published

on


Правоохоронці оголосили про підозру директору запорізької компанії, який поставив Збройним силам України браковані балістичні окуляри на 60 млн гривень.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Служба безпеки України.

СБУ та Офіс генпрокурора у взаємодії з міністром оборони України викрили масштабну схему розкрадання бюджетних коштів. За результатами комплексних заходів повідомлено про підозру гендиректору запорізької компанії, який поставив до ЗСУ оптову партію бракованого спорядження на 60 млн гривень.

Читайте також: Браковані міни для ЗСУ: фігурантів справи взяли під варту, застави – від 20 до 120 мільйонів

За даними військової контррозвідки та слідчих СБУ, йдеться про 43 тис. захисних балістичних окулярів та окулярів-масок для потреб сухопутних підрозділів українських військ.

Ініційована СБУ експертиза підтвердила непридатність відповідної амуніції для використання у навчальних та бойових умовах.

За матеріалами справи, фігурант здійснив поставку на підставі двох договорів, які у квітні 2024 року уклав з держпідприємством Міноборони.

Однак, замість якісної продукції, передбаченої умовами підписаних угод, підрядник відвантажив замовникам повністю браковане спорядження, яке не відповідає вимогам безпеки.

При цьому організатор оборудки отримав всю суму бюджетних коштів, передбачених за амуніцію.

Під час обшуків за місцем роботи фігуранта виявлено документи із доказами злочинної схеми та частину грошей, одержаних від її реалізації.

Слідчі СБУ повідомили йому про підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах).

Читайте також: Схема на броні для танків: НАБУ і СБУ викрили розкрадання понад 102 мільйонів

Наразі вся партія бракованої продукції вилучена з логістичних складів Сил оборони та офісів підрядників.

Триває розслідування для встановлення і притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до оборудки. Зловмисникам загрожує до 12 років тюрми з конфіскацією майна.

Як повідомляв Укрінформ, суд взяв під варту фігурантів справи про майже 3 млрд грн збитків на оборонних закупівлях з можливістю внесення застави від 20 до понад 120 млн гривень.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Школи, церква і пропаганда: ексдепутат Херсонської облради отримав підозру від СБУ Анонси

Published

on



Служба безпеки України повідомила про нову підозру у колабораційній діяльності Ігорю Бжезицькому — бізнесмену та колишньому депутату Херсонської обласної ради. Під час тимчасової окупації Каховки він обіймав керівну посаду в окупаційній адміністрації та сприяв просуванню проросійської пропаганди.

Про це повідомив Центр публічних розслідувань з посиланням на підозру Офісу генерального прокурора.

Як йдеться в матеріалах підозри, Бжезицький у 2023 році став заступником голови так званої адміністрації Каховки. У структурі окупаційної влади він відповідав за сфери культури, освіти, туризму, молодіжної політики, соціального захисту, а також за інформаційну та ідеологічну роботу.

Слідчі встановили, що на цій посаді він налагоджував співпрацю з органами влади рф та підконтрольними їм фондами для переведення навчальних закладів Каховської громади на російські освітні стандарти. Окрему увагу, за даними СБУ, Бжезицький приділяв залученню представників російської православної церкви до поширення проросійських наративів серед місцевого населення.

У тексті підозри зазначається, що він системно організовував пропагандистську діяльність в інтересах держави-агресора, використовуючи релігійні та гуманітарні заходи як інструмент впливу на цивільних.

Експосадовцю інкримінують частину п’яту статті 111-1 Кримінального кодексу України — колабораційну діяльність. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п’яти до десяти років із можливою конфіскацією майна.

Це вже друга підозра, оголошена колишньому депутату. У 2024 році правоохоронці повідомили йому про підозру за фактом співпраці з окупаційною владою у сфері освіти — тоді слідство встановило, що він виконував обов’язки керівника окупаційного відділу освіти Каховки.

У 2022 році він був причетний до захоплення та розграбування міського центру соціальних служб Каховської міської ради після встановлення російського контролю над містом.

За даними руху Чесно, Ігор Бжезицький раніше був депутатом Херсонської обласної ради від Партії регіонів. На момент обрання він обіймав посаду голови правління Каховського експериментального механічного заводу, який згодом очолив уже у статусі ПрАТ.

Також він тривалий час був керівником єпархіального відділу з питань сім’ї Новокаховської єпархії УПЦ МП. За інформацією Центру журналістських розслідувань, у Каховці його знали як відкритого прихильника “русского мира”. Він не приховував проросійських поглядів і публічно заявляв, що вважає патріарха московського своїм духовним наставником.

Крім того, на бік окупантів також перейшли його близькі родичі. Йдеться про його дружину Світлану Бжезицьку — керівницю благодійного фонду “Лепта”, а також сина Дмитра Бжезицького, які співпрацювали з окупаційною адміністрацією.

Торік підозру також оголосили Вардану Алавердяну. За даними слідства, його підозрюють у сприянні російським окупантам: він працює в окупаційній адміністрації Каховки та брав участь у процесах так званої “націоналізації” майна. СБУ заочно повідомила йому про підозру в пособництві державі-агресору.

Крім того, Алавердян відігравав одну з ключових ролей у корупційній схемі збору коштів до псевдоблагодійного фонду окупантів “Лепта”. Він вимагав гроші з місцевих підприємців, погрожуючи конфіскацією бізнесу, а зібрані кошти осідали в кишенях гауляйтера Філіпчука та родини Бжезицьких.


Анна Бальчінос



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.