Усі новини
Орел і решка — творець шоу розповіла про найцікавіші місця на планеті
Продюсерка проєкту “Орел і решка”, відома українська мандрівниця Олена Синельникова, розповідає в інтерв’ю Фокусу про найдивовижніші та найстрашніші місця на планеті.
Фокус запитав в Олени про карколомні подорожі, цікаві маршрути, а також новий експериментальний сезон шоу “Орел і решка”. Чи є альтернатива Туреччині та Єгипту? Яка найкрасивіша локація в Україні? Куди краще не потикати носа? Ми дізнались!
Ви побували у близько 90 країнах світу. Назвіть країну, куди хоча б раз у житті має поїхати кожен, а куди ніколи не поїдете знову?
— Насправді важко виділити якусь одну країну, бо цікаво побувати хоча б раз у кожній, а потім вже розбиратися чи сподобалось тобі там, чи ні. Якщо говорити про великий бюджет, то це, безумовно, острів Бора-Бора у Французькій Полінезії. Це справжній рай на Землі. Якби не “Орел і решка” і наш сезон навколосвітньої подорожі, ми б туди ніколи не дісталися.
Творець проєкту “Орел і решка” Олена Синельникова у роботі
Фото: Helen Synelnykova | Instagram
Я мріяла про Бора-Бора ще зі старту проєкту, багато років. Але щоразу, коли ми прораховували бюджет, — це було просто нереально дорого. І лише завдяки навколосвітній подорожі, коли нам у будь-якому разі потрібно було перетинати Тихий океан, ми змогли дозволити собі зробити зупинку і зйомки на Бора-Бора. Це варіант, якщо є великі гроші.
Пекло на Землі
Якщо говорити про місце, куди я б ніколи у житті не поїхала, то, думаю, більшість ваших читачів і так туди не збираються. Для мене це Бангладеш, місто Дака. Ми знімали там також у сезоні навколосвітньої подорожі. У першу чергу через те, що це дуже бідна країна з величезним перенаселенням. Людей настільки багато, що буквально нікуди подітися. Майже всі були чимось заражені — з язвами на руках, і око просто не знало, за що зачепитися.
Бангладеш, місто Дака
Фото: YouTube
Оскільки ми білі й дуже вирізнялися з натовпу, то кожен хотів нас торкнутися, щось запитати, сфотографуватися. Навіть вимагали гроші. Було дуже некомфортно знімати і місцями навіть страшно.
Нам там порадили пити джин — як захист від інфекцій. Оскільки це мусульманська країна і алкоголь не продається, ми купили джин у підпільному магазині і п’ять днів пили його з надією, що нас нічого не зачепить і ми нічим не заразимося.
Альтернатива Туреччині
Яку альтернативу Єгипту і Туреччині можете назвати? Ці локації дуже популярні серед українців.
Якщо чесно, я вважаю, що от прямо повноцінної альтернативи Туреччині й Єгипту на сьогоднішній день немає. Особливо, якщо ми говоримо про співвідношення ціни й якості. Після пандемії авіаквитки дуже подорожчали, і якщо реально дивитися на вартість подорожей, то сильно не розгуляєшся в пошуках якихось нових напрямків.
Синельникова побачила майже увесь світ
Фото: Helen Synelnykova | Instagram
Туреччина і Єгипет — це досі дуже класні країни для відпочинку, а Червоне море в Єгипті, на мою думку, взагалі одне з найкращих у світі — точно для дайвінгу і снорклінгу. Якщо ж говорити про пляжний відпочинок і трохи більший бюджет, тоді вже можна дивитися ширше.
- Оман — хороший варіант для тих, хто хоче тепле море, сервіс і спокій, але без туристичної метушні.
- Південь Іспанії для тих, кому хочеться не просто лежати на пляжі, а ще й гуляти містами, їсти, відчувати країну, поєднувати море з враженнями.
- Занзібар у Танзанії підійде тому, хто готовий летіти далеко заради справжньої екзотики, білого піску, Індійського океану і зовсім іншого відчуття відпочинку.
Найдивовижніше місце в Україні
Яке маловідоме місце в Україні вас найбільше здивувало?
— Якщо говорити про “Орел і решку”, то в Україні ми знімали випуски про Київ, Львів, Одесу і Крим. У кожному було щось дивне, але особисто для мене найдивовижніше місце в Україні — Бориспільська траса на Київ. Кожного разу, коли поверталась з якоїсь подорожі, їхала в таксі і розуміла, шо за відчуттями ця моя особиста Асканія-Нова, мій тунель кохання, мій Синевир — і фортеця, і острів Хортиця разом взяті.
На Вашу думку, яке найбільше досягнення «Орла і решки» як шоу?
— Без зайвої скромності, абсолютно впевнено можу сказати, що ми повністю змінили погляд і підхід до подорожей у нашій країні. До “Орла і решки” вважалося, що для того, щоб подорожувати:
- потрібно бути багатієм;
- треба звертатись до турагенцій, бо мандрівки — це дуже складно.
Ми були і залишаємось першими, хто показав, що мандрувати можна недорого (ну, або дуже дорого). І що робити це самостійно — не страшно, а навіть офігенно цікаво! А ще саме “Орел і решка” відкрила тревел-блогінг. Це зараз уже кожен, у кого є смартфон з камерою і квиток на літак — тревел-блогер, який стримить кожну хвилину свої мандрівки. Але першими, хто показав, що так можна робити, були саме ми.
Які шоу та блоги на YouTube дивитесь? Чим надихаєтесь?
— Особисто мене надихає Антон Птушкін. Спочатку, мабуть, він надихався “Орлом і решкою”, а тепер уже я надихаюся ним. Але в цілому майже не дивлюся тревел-блоги. Коли 15 років знімаєш таке шоу і видаєш по 80 епізодів на рік, точно не будеш шукати на YouTube щось туристичне.
Скандал з Бадоєвою
“Орел і решка” вела ціла низка ведучих. Дехто наразі обрав підтримку Росії, як-от Регіна Тодоренко. Жанна Бадоєва також неодноразово потрапляла у скандали, називаючи шоу своїй дітищем, зокрема про цю несправедливість висловлювалась Нателла Крапівіна. Що думаєте про цю ситуацію?
— Коли почалася повномасштабна війна, я найменше думала саме про ведучих і не вважала за потрібне публічно коментувати їх вибір. Якщо людина з України живе, працює і підтримує агресора — для мене тут усе очевидно і без слів. З Жанною ми не спілкувалися багато років ще до війни. З Регіною були нормальні, але не близькі стосунки. Після 24 лютого жодної розмови між нами не було.
Нові експерименти в “Орлі і решці”
Ви перезапустили проєкт з використанням ШІ-технологій. Розкажіть про це детальніше. Як аудиторія реагує на відсутність ведучих? Чи не втратить шоу своє обличчя, адже великою мірою глядачам було цікаво спостерігати саме за цікавими людьми у кадрі. Чи ні?
— Я б не називала це повноцінним “перезапуском”. Просто хотіли приміряти ШІ на себе, адже ми молода прогресивна компанія, де майже всі на “ти” із сучасними технологіями. Виняток — хіба наш фінансовий директор, але ми вже всі скинулись йому на сенсорний телефон — без кнопок (сміється).
“Орел і решка” активно використовує ШІ
Фото: Helen Synelnykova | Instagram
“Орел і решка. ШІ” — це швидше творчий експеримент. Нам цікаво подивитись, що буде далі. Ми чи не перший великий телевізійний формат в світі, який на таке наважився. Це стало можливим завдяки баченню нашого генерального продюсера Нателли Крапівіної та її продакшну RIZZ GROUP, які створюють масштабні ШІ-проєкти, що не мають аналогів. До речі, буквально кілька тижнів тому Google вніс їх до топ 5 найкращих ШІ-творців світу після прем’єри короткометражки “The Translator”, яка тріумфувала на найбільшому саміті контент-мейкерів у Дубаї. Це перший український фільм в історії, якому таке вдалося. Тому ми всі тут трохи першопроходьці.
Реакція глядачів на “Орел і Решка. ШІ” — дуже різна: від “поверніть живих ведучих” до “нарешті щось нормальне”. Наше шоу — насамперед про міста і країни, а не про ведучих. За допомогою ведучих ми просто доносимо до людей всю найцікавішу інформацію.
Ніколи не були в Мавританії
Чому саме такий вибір країн: Мавританія, Лапландія, Галапагоси, Перу?
— “Орел і решка” як проєкт ніколи не вирушав у Мавританію через дуже складну логістику і складнощі з отриманням дозволів на зйомку. З ШІ це стало можливим. Саме тому Мавританія перша у нашому списку. Щодо інших епізодів, то ми намагалися обирати для першого сезону найяскравіші країни, керуючись власним досвідом зйомок.
Дехто стверджує, що ШІ відбере у людей роботу. Власне, ваш проєкт це наче доводить: ведучі, оператори, монтажери, автори сценарію, ймовірно, уже не потрібні?
— Трошки не так. Можливо, для операторів тут дійсно роботи немає, але без команди не обійтись. Адже не існує кнопки із написом “згенерувати крутий випуск про Мавританію, а краще три!”. Команда ШІ-творців RIZZ GROUP ретельно працювала над кожним кадром — емоцією, мімічною зморшкою ведучих, деталями погоди, архітектури, оточення. Для нас було важливо, аби все відповідало дійсності, а нейромережа частенько “бунтує” та починає грати за своїми правилами. До того ж сценарист має написати сценарій, редактор — затвердити, прийняти, режисер монтажу — змонтувати, звукорежисер — звести звук тощо. За всім стоять люди.
Олена впроваджує нові технології у проєкт
Фото: Helen Synelnykova | Instagram
Як боротися з фейками, адже перевага формату була в тому, що ведучі бачили країну і життя в ній на власні очі, а тепер це все згенерує ШІ?
— Без досвіду команди, яка їздила, знімала та працювала із ведучими на майданчику і поза ним неможливо згенерувати коректний випуск. Адже ШІ багато чого бачить по-своєму. Багато часу ми витрачали саме на те, аби “навчити” ШІ географії, біології, етнографії і навіть емоціям і відчуттям, тому без людського фактору тут не обійтись.
Нагадаємо, раніше Фокус писав, що:
Співачка й колишня ведуча шоу “Орел і решка” Мішель Андраде розповіла, в яку країну вона б не хотіла повернутися після того, як перебувала там кілька днів разом зі знімальною командою проєкту.
Політика
Україна просить Ізраїль заарештувати російський суховантаж із краденим українським зерном
Офіс Генерального прокурора ініціював арешт морського судна PANORMITIS, яке привезло крадене українське зерно до Ізраїлю.
Відповідний пакет документів для арешту російського суховантажу надіслано ізраїльській стороні, повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко.
“Українська сторона просить ізраїльських партнерів накласти арешт на судно і вантаж, провести обшук, вилучити суднову і вантажну документацію, відібрати зразки зерна і допитати членів екіпажу”, — уточнив Кравченко.
За даними слідства, PANORMITIS перевозить зерно, частково вивезене з тимчасово окупованих територій України. Продукцію завантажили після перевалки з іншого судна. Тепер воно прямує в порт Хайфи.
Генпрокурор наголосив, що слідчі задокументували факти незаконного заходження судна в закриті порти України, що є грубим порушенням українського законодавства і норм міжнародного морського права.
За словами Кравченка, з початку повномасштабної агресії Росії з тимчасово окупованих територій України незаконно вивезено понад 1,7 млн тонн агропродукції загальною вартістю понад 20 млрд грн.
“Час безкарного мародерства під іноземними прапорами минув. Ми продовжуємо системно ідентифікувати кожне судно-порушник і працювати над притягненням до відповідальності всіх причетних до воєнних злочинів проти України”, — попередив голова ОГП.
На дипломатичному фронті теж триває боротьба. Після того, як міністр закордонних справ Ізраїлю відповів на твіт свого українського колеги Андрія Сибіги, що Україна не надала доказів на свої звинувачення, очільник вітчизняного МЗС написав, що держава звернулася до Ізраїлю з вимогою заарештувати судно.
“Це не “дипломатія у Twitter”, а цілком конкретний запит про міжнародну правову допомогу, що вимагає належного реагування. Ми очікуємо, що ізраїльська сторона поставиться до цього серйозно, а не обмежиться емоційними заявами”, — йдеться в заяві міністра.
Зерновий скандал між Україною та Ізраїлем: що відомо
13 квітня стало відомо, що порт Хайфи прийняв російський суховантаж ABINSK, який очікував заходу з 23 березня. Раніше судно фіксували в окупованій Керчі, звідки воно вийшло 17 березня 2026 року. Воно перевозило до Ізраїлю зерно з окупованих територій.
27 квітня з’явилася інформація про те, що той самий порт прийняв судно PANORAMITIS, яке також перевозило крадене українське зерно.
У зв’язку з цим глава МЗС Андрій Сибіга написав, що важко зрозуміти відсутність належної реакції Ізраїлю на законний запит України щодо попереднього судна, яке доправляло крадений товар до Хайфи.
“Тепер, коли ще одне таке судно прибуло до Хайфи, ми вкотре застерігаємо Ізраїль від прийняття краденого зерна та шкоди нашим відносинам”, — йшлося в повідомленні.
Зі свого боку його ізраїльський колега Гідеон Саар заявив у Х, що дипломатичні відносини не ведуть через соцмережі або пресу, а також додав, що доказів, які підтверджують ці звинувачення, досі не надано.
28 квітня президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку пакета санкцій проти тих, хто торгує краденим зерном, і тих, хто його купує.
До справи підключилася Європейська комісія, яка звернулася до Ізраїлю для з’ясування інформації про розвантаження в порту Хайфи судна російського “тіньового флоту” з викраденим в Україні зерном.
Нагадаємо, що насправді стоїть за новим скандалом між Україною та Ізраїлем.
Також повідомлялося, що Україна відстежує судна з викраденим Росією зерном, які прямують до Єгипту та Алжиру.
Ексклюзиви
де будуть посухи, паводки та аномальна спека
Поки українці дістають теплі куртки наприкінці квітня, кліматологи вже говорять про один із найспекотніших років в історії. Сильний вітер, різке похолодання та зливи — це вже не просто примхи весни, а реальні наслідки зміни клімату. Фокус з’ясував, які регіони України ризикують перетворитися на зону посух, а які стануть територією буревіїв, паводків і штормів.
Весняні буревії, різкі температурні “гойдалки”, зливи після майже літнього тепла й раптове похолодання — така погода для України дедалі менше схожа на виняток і дедалі більше нагадує нову кліматичну норму. Сильний вітер, який накрив країну наприкінці квітня, знову змусив говорити не лише про негоду, а й про глибші зміни в атмосфері. Фокус з’ясував, звідки беруться такі шквали, чому вони стають небезпечнішими та до чого українцям варто готуватися вже найближчими роками.
Сильний вітер в Україні: звідки дує
Наближення холодного атмосферного фронту, стрибки атмосферного тиску, холодна погода та сильний вітер — головні інгредієнти, які підготували Україну до входження у період різкої весняної нестабільності, коли погода змінюється буквально щогодини: від сильних дощів та штормового вітру до різкого похолодання та навіть граду.
Як пояснює Марина Цимбалюк, фахівчиня з питань зміни клімату ГО “Екодія”, сподіватися на стабілізацію ситуації в найближчий час не варто, про це свідчать і прогнози.
“Останні квітневі дні можуть нам запропонувати лише черговий раунд температурних “гойдалок”, — каже Фокусу фахівчиня.
Сильні вітри та зростання їх кількості належать до небезпечних та стихійних погодних явищ. Йдеться не лише про повалені дерева чи пошкоджені дахи. Під загрозою опиняються енергетична інфраструктура, будівлі, транспорт, ліси, а також об’єкти культурної спадщини.
Крім того, сильні пориви вітру значно ускладнюють підготовку до стихійних лих і реагування на них, особливо коли йдеться про масштабні погодні катаклізми.
Чим небезпечні сильні шквали
Кліматологи попереджають: ризики підвищення середньої швидкості вітру та збільшення сили поривів зростатимуть у найближчі роки, якщо світ і надалі рухатиметься за сценарієм business as usual — без скорочення викидів парникових газів та без адаптації до вже наявних кліматичних змін.
За словами Цимбалюк, у такому випадку екстремальні погодні явища стане ще складніше передбачити, а їхній руйнівний вплив лише посилиться.
Йдеться не лише про буревії, а й про інші прояви кліматичної нестабільності — посухи, підтоплення, локальні смерчі та хвилі аномальної спеки.
Фактично Україна поступово входить у період, коли погодні аномалії стають регулярними, а не винятковими явищами.
Зміна клімату — це не лише про потепління
Сильні вітри та весняне похолодання добре нагадують про те, що зміна клімату — це не лише про спеку. Хоча саме глобальне потепління підсилює решту кліматичних змін і робить погодні явища більш різкими та менш передбачуваними.
Згідно з оцінкою Ukrainian Climate Office, до кінця століття Україна зіткнеться не лише з підвищенням середньорічної температури, а й зі зростанням кількості екстремальних погодних явищ — від буревіїв і хвиль спеки до підтоплень, паводків і тривалих посух.
Найбільш вразливими до дефіциту вологи залишаються південні області — зокрема Одеська, Херсонська, Миколаївська та Запорізька. Через підвищення температури, зменшення стабільних опадів і виснаження водних ресурсів саме тут посухи ставатимуть дедалі відчутнішою проблемою. Це напряму впливатиме на аграрний сектор, врожайність і продовольчу безпеку країни.
Водночас захід України — насамперед Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська та Чернівецька області — дедалі частіше стикається з ризиками інтенсивних злив, паводків і підтоплень. Особливо вразливими залишаються райони поблизу Карпат, де сильні опади можуть швидко спричиняти локальні надзвичайні ситуації.
Окремо фахівці виділяють хвилі екстремальної спеки, які найбільше торкатимуться сходу та півдня країни. Йдеться не лише про дискомфорт у містах, а й про серйозні ризики для здоров’я, зростання навантаження на енергосистему та підвищення пожежної небезпеки.
Ще один важливий фактор — сильні вітри та шквали. Найбільш відчутними вони можуть бути в районах поблизу Українських Карпат та на морському узбережжі, однак і для центральної України такі явища стають дедалі менш рідкісними. Пориви вітру створюють додаткові ризики для енергетичної інфраструктури, транспорту, лісів і житлового фонду.
Показовим є і поступове зміщення кліматичних зон. Наприклад, клімат Києва вже дедалі більше нагадує той, який раніше був характерний для Одеси чи навіть Херсона. За останні десятиліття середня температура в столиці стабільно зростає, а сезонні межі стають менш чіткими.
Зима також змінюється: снігу загалом стає менше, однак самі снігопади можуть бути коротшими, але значно інтенсивнішими. Це створює додаткове навантаження на транспорт, комунальні служби та міську інфраструктуру.
Крім того, дедалі частіше в Україні фіксуються локальні смерчі, раптові підтоплення та різкі паводки — явища, які ще кілька років тому сприймалися як нетипові. Саме така нестабільність і є одним із головних проявів сучасної кліматичної кризи: не просто тепліше, а різкіше, сильніше й небезпечніше.
2026 рік може стати одним із найтепліших в історії
Попри нинішнє весняне похолодання, 2026 рік має всі шанси увійти до числа найтепліших за всю історію метеоспостережень. Причина — не лише загальне посилення глобального потепління, а й можливе повернення потужного Ель-Ніньйо — кліматичного явища, яке суттєво впливає на температуру планети.
Згідно з новими дослідженнями, вчені прогнозують формування сильного Ель-Ніньйо вже до кінця 2026 року. За попередніми оцінками, температура поверхні води в екваторіальній частині східного Тихого океану може перевищити норму більш ніж на 2 градуси, що відповідає дуже сильному або навіть “супер-Ель-Ніньйо”.
Саме такі явища в минулому часто ставали каталізаторами глобальних температурних рекордів. Наприклад, схожі сценарії спостерігалися у 1998, 2016 та 2024 роках, коли планета фіксувала одні з найспекотніших періодів за всю історію спостережень.
Перші три місяці 2026 року вже стали четвертими за температурними показниками за весь період спостережень, навіть попри слабку Ла-Нінью, яка зазвичай навпаки стримує потепління. Це означає, що базовий рівень глобального нагрівання вже настільки високий, що навіть охолоджувальні природні фактори не здатні суттєво його компенсувати.
Окреме занепокоєння викликає стан Арктики. На початку 2026 року вчені зафіксували рекордно низький рівень морського льоду, а зимовий максимум арктичного льодового покриву став одним із найменших за весь період супутникових спостережень. Це ще один сигнал того, що глобальна кліматична система входить у фазу дедалі більшої нестабільності.
Кліматологи пояснюють: короткочасне похолодання, сильний вітер чи навіть пізній сніг не спростовують глобального потепління. Навпаки — саме така погодна нестабільність є одним із його проявів. Зміна клімату означає не просто “тепліше”, а різкіші контрасти, сильніші буревії, триваліші посухи, інтенсивніші зливи та більш непередбачувані сезони.
Для України це означає не лише погодний дискомфорт, а й прямі ризики для енергетики, агросектору, водних ресурсів, інфраструктури та здоров’я людей. І питання вже не в тому, чи буде нова хвиля кліматичних аномалій, а в тому, наскільки країна готова до життя в новій погодній реальності.
Нагадаємо, дослідники виявили, що течії Атлантичного океану можуть ослабнути приблизно вдвічі вже в цьому столітті — це значно змінить європейський клімат.
Також Фокус писав, що у водоймах України стрімко поширюються чужорідні види, які витісняють місцеву фауну й ламають природний баланс. Екологи говорять про “біологічну окупацію”, що може мати незворотні наслідки.
Світ
що відбувається в Туапсе після ударів по НПЗ (відео)
Крім пожежі на нафтопереробному заводі після нової атаки безпілотників, у Туапсе відключили водопостачання. При цьому губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв повідомив, що в місті “НП” і ситуація складна, але “контрольована”.
Через пошкодження енергопостачання насосної станції без води залишилися понад 30 вулиць міста та Шепсинський сільський округ. Мер Сергій Бойко повідомив, що подачу води короткочасно відновлять увечері, щоб жителі могли зробити запас, а в районах організують підвезення води. Пожежа охопила кілька великих резервуарів із паливом. Фокус зібрав усе, що відомо.
Видання ASTRA зазначає, що нафтопродукти хлинули на вулицю Кошкіна і розтеклися до 30-го будинку — імовірно, з пошкоджених купольних ємностей із важкими фракціями. У МНС підтвердили розлив, зазначивши, що пошкоджено автомобілі.
Нафта в Туапсе тече вулицями і горить
Фото: Скриншот
Раніше влада оголосила евакуацію мешканців вулиць, які розташовані поруч із палаючим НПЗ. Дим від пожежі в Туапсе видно навіть із курорту Красна Поляна, а за супутниковими даними — він дійшов до Гарячого Ключа й Апшеронська та рухається далі в бік Майкопа.
Згідно із супутниковими знімками, уражено щонайменше чотири найбільші резервуари НПЗ. Вогонь зачепив і газотурбінну установку, через що сталися перебої з енергопостачанням. У місті чути вибухи, небо затягнуло чорним димом, жителям рекомендують не виходити на вулицю і тримати вікна закритими.
На тлі триваючої пожежі Росспоживнагляд радить жителям уникати контакту із забрудненим повітрям і звертатися до лікарів у разі погіршення самопочуття.
Водночас губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв підтвердив, що пожежа на НПЗ у Туапсе сталася через атаку безпілотників і заявив, що в місті “ще одна серйозна НП”.
На відео з губернатором видно нафту, що ллється вулицями Туапсе
Фото: Скриншот
“Наразі його гасять 164 людини, залучено 46 одиниць техніки… Ситуація непроста, але контрольована”, — повідомив губернатор, який раніше називав пожежі на НПЗ “загоряннями в морському порту”.
Атака дронів на Туапсе — що кажуть місцеві жителі
При цьому місцеві ЗМІ прямо заявляють, що морський термінал минулого разу горів понад тиждень: “Вогонь повністю ліквідували лише чотири дні тому. Зараз над містом знову чорний дим”. І повідомляють, що це вже третя велика атака за останні два тижні. Також вони зібрали неофіційні коментарі жителів Туапсе, які разюче відрізняються від стриманої і потайливої реакції влади.
Судячи з соцмереж, жителі почули звуки ближче до 01:00. Тоді ж голова району Сергій Бойко опублікував повідомлення про безпілотну небезпеку — вона діяла п’ять годин. За словами місцевих жителів спочатку “дзижчали” безпілотники, потім пролунали вибухи.
- “Нічка була веселою, тільки дітей підняв із підвалу спати додому, дзижчало скрізь, як комарі на рибалці, з кожним разом усе гірше й гірше”;
- “Всю ніч не спала, все чути, вибухи, гора трясеться, будинок тремтить. До четвертої не спали”.
Багато хто обурений поганим оповіщенням жителів. По-перше, у місті досі погано обладнано сховища, тож люди змушені рятуватися власними підвалами. А в багатоповерхівках вони часто не пристосовані.
Також росіяни не розуміють, як уламки можуть втретє поспіль потрапляти в НПЗ і навіщо тоді потрібно було відключати інтернет, якщо це не допомагає боротися з атаками.
- “Як і раніше хлопки й уламки. Це для чого так пишуть? Адже люди все бачать”;
- “Ніде нічого немає. Я зараз у Краснодарі, поїхала з дитиною, маю їхати в Туапсе в четвер. Якби не чат Туапсе і група, я б нічого не знала, що там відбувається. Ніхто в Краснодарі нічого не знає”;
- “Звичайно, не спиться. Тільки над головою літали дрони. Були збиття, були прильоти. Але, у свіжих новинах у нас Арагчі та Іран. Знущаєтеся?”;
- “Та як же це? Втретє уламки в ціль прилетіли? Знову нафта з неба буде лити? І знову скрізь тиша! Туапсе пофіг? Ще розповідатимуть, що жодних проблем немає, повітря в нормі. Питання в тому, на який захист можуть розраховувати люди? На відключення інтернету? Он як допомогло! Крім того, що скрізь тиша. У мене просто слів немає!”;
- “Не вибух, а хлопок. Не влучання безпілотника, а “пошкодження уламками”. Самі себе в пастку підміни термінів загнали. Ким потрібно бути, щоб тричі поспіль збивати безпілотники так, що їхні уламки до подібних наслідків призводять?”.
Пожежа в Туапсе
Фото: Скриншот
Наостанок місцеві ЗМІ повідомили, що в Сочі вперше скасували VK Fest, який мав відбутися в Сочі. Причини скасування не повідомили, але аеропорт Сочі з початку 2026 року закривали 37 разів через повітряні тривоги. Частіше закривався тільки аеропорт у Краснодарі та Калузі.
Раніше в Кремлі вперше офіційно прокоментували те, що відбувається в Туапсе. Там стверджують, що удари по нафтосховищах у Туапсе провокують “подальшу дестабілізацію світових енергоринків”, які й так зазнають труднощів через ситуацію в Ормузькій протоці.
Нагадаємо, що в ніч на 28 квітня безпілотники вкотре атакували Краснодарський край Росії, де під ударом опинилося Туапсе, в якому росіяни лише нещодавно ліквідували пожежу після попередніх масованих ударів.
-
Відбудова5 днів agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Політика1 тиждень agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Події7 днів agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Усі новини1 тиждень agoNASA вимкнуло «Вояджер-1», але не повністю, що трапилося
-
Усі новини1 тиждень agoНазвала куркою: у мережі скандал між українською поетесою та військовою – що сталось (фото)
-
Суспільство7 днів agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Одеса1 тиждень agoЗ Одеси до Чорноморська подорожчає проїзд: нова вартість
-
Події1 тиждень agoВолодар «Оскара» Том Гупер зніме фільм за книгою Міллі Боббі Браун
