Суспільство
ПФУ не выплатил 253 714 гривен пенсии умершего отца
Отец женщины умер, после его смерти осталось наследство в виде недополученной пенсии на сумму 253 714 гривен. Она просит Пенсионный фонд выплатить эти средства. Об этом идет речь в решении Приморского районного суда Одессы, опубликованном 12 декабря 2025 года.
2 апреля 2024 года по заявлению женщины частный нотариус завела наследственное дело № 15/2024 к имуществу ее умершего отца. После истечения шести месяцев со дня его смерти, 30.09.2024 года частный нотариус выдала свидетельство о праве на наследство по завещанию на квартиру. В тот же день частный нотариус провел государственную регистрацию права собственности на указанную квартиру. Кроме того, 23 января 2023 года Одесский окружной административный суд принял по делу № 420/15793/22 решение, которым административный иск удовлетворил и, в частности, обязал Главное управление Пенсионного фонда Украины в Одесской области осуществить перерасчет пенсии по его должности, соответствующей (аналогичной) последней штатной 33/36-6098 от 15.09.2022 года о размере денежного довольствия за ноябрь 2019 года и осуществить доначисление невыплаченной части пенсии с учетом уже выплаченных сумм с 01.12.2019 года. Данное решение вступило в законную силу 23.02.2023 года. Письмо от 29.04.2024 года ПФУ сообщило ей, что на основании решения Одесского окружного административного суда от 23.01.2023 года по делу № 420/15793/23 произведен перерасчет пенсии. Размер доплаты к пенсии по решению суда составляет 253 714 гривен. Однако фактически средства не выплачены. Так же нет возможности на указанные средства выдать свидетельство о праве на наследство, поскольку данные средства фактически при жизни выплачены не были, на его счетах не учитываются. Как следствие, она не имеет возможности защитить свои права во внесудебном порядке и вынуждена обратиться за их защитой в суд.
14.05.2025 года в адрес суда от представителя Главного управления Пенсионного фонда Украины в Одесской области поступил отзыв на исковое заявление, в котором просил суд отказать в удовлетворении исковых требований в полном объеме. Главным управлением на основании решения Одесского окружного административного суда от 23.01.2023 года по делу № 420/15793/23 проведен перерасчет пенсии. Размер доплаты к пенсии по решению суда составляет 253 714 гривен. Фактическая невыплата начисленных сумм средств, в этом случае в соответствии с установленными обстоятельствами дела, была обусловлена тем, что выделенные бюджетные ассигнования на исполнение судебных решений, должником которых является ГУ ПФУ в Одесской области, направляются на безусловное их выполнение в порядке очередности принятия. Возложенные судом обязательства исполнены в полном объеме, в порядке, установленном действующим законодательством, и в пределах полномочий, возложенных на Главное управление. Выплата начисленной доплаты пенсии подлежала выплате после выделения соответствующих средств на погашение задолженности по пенсионным выплатам по решениям суда из Государственного бюджета Украины. Он состоял на учете в Главном управлении и получал пенсию по инвалидности в соответствии с Законом Украины от 09.04.1992 года № 2262 «О пенсионном обеспечении лиц, уволенных с военной службы, и некоторых других лиц». Выплата пенсии прекращена с 01.04.2024 года в связи с его смертью. Указанные суммы выплачиваются, если обращение за ними последовало не позднее 6 месяцев после смерти пенсионера. Каких-либо доказательств того, что именно она является правопреемником умершего в получении невыплаченных за жизнь средств, лицом не предоставлено.
Что решил суд?
Иск женщины удовлетворили. С Главного управления Пенсионного фонда Украины в Одесской области в ее пользу взыщут денежную сумму в размере 253 714 гривен.
“Недополученная мужчиной пенсия вошла в состав наследства, которое унаследовала истица, в соответствии с положениями статьи 1227 ГК Украины, а потому заявленное ею требование о взыскании средств из органа Пенсионного фонда является эффективным в разрезе возобновления нарушенных наследственных прав. Доводы ответчика о том, что истец не является взыскателем по делу № 420/15793/22, поэтому для выплаты недополученной доплаты пенсии по указанному решению суда правовые основания отсутствуют, не могут быть учтены, поскольку это не влияет на разрешение спора по данному делу, возникший по поводу защиты истцом своего права на наследование по завещанию, а именно права собственности на наследственное имущество в виде невыплаченной пенсии, принадлежавшей наследодателю при жизни. При таких обстоятельствах, исследовав и проанализировав представленные письменные доказательства, учитывая незаконность препятствования ответчиком реализации прав истицы, как наследника по завещанию, на получение причитающегося ей наследственного имущества – пенсии наследодателя, оставшейся не полученной последним при жизни, суд приходит к выводу, что иск является обоснованным и таким, что подлежит удовлетворению”, – подчеркнул суд.
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:
Суспільство
Електронні черги у дитсадки та «Скринінг здоров’я 40+» є найпопулярнішими послугами
Послуга «Електронна черга в дитячі садки» та Національна програма «Скринінг здоров’я 40+» мають найбільший попит у громадах.
Про це повідомила експертка з гендерно орієнтованого управління та бюджетування Наталія Свідерська, презентуючи в Укрінформі результати онлайн-опитування «Дослідження інструментів для залучення додаткових ресурсів задля гендерно чутливого та інклюзивного відновлення громад України (“Інструменти справедливості”)».
За словами Свідерської, серед освітніх послуг найпопулярнішою у громадах є електронна черга в дитячі садки – 44% опитаних відповіли, що в них працює такий онлайн-інструмент.
«Це величезний крок щодо прозорості цієї послуги, оскільки дуже багато було питань саме до можливості відкритості й отримання цієї послуги», – прокоментувала експертка.
Щодо нових медичних послуг, то 79% опитаних назвали впровадження і доступність Національної програми «Скринінг здоров’я 40+», яка запрацювала цього року. Послугами з ментального здоров’я користуються у 59% громадах, а послугами реабілітації для ветеранів та цивільних осіб безпосередньо на місцях – в 42%.
Мобільними аптечними пунктами, де можна отримати препарати за програмою «Доступні ліки», охоплені 26% громад.
Опитування проводилося у січні-березні, експерти аналітичного центру ГО «Бюро гендерних стратегій та бюджетування» проаналізували 69 анкет від громад з 16 областей України.
Дослідження проведено у межах проєкту «Побудова гендерно інклюзивного відновлення разом з жіночим рухом України» (GEN-Відновлення), який реалізується за підтримки МЗС Норвегії.
Як повідомлялося, Міністерство освіти й науки України спрямує понад 25 млн євро від ЄС на розширення доступу до дошкільної освіти, зокрема створення ясел для дітей від одного року та будівництво укриттів.
Суспільство
Від елітних авто до орендованих квартир: як виросли статки нардепів Херсонщини Анонси
У деклараціях за 2025 рік окремі народні депутати від Херсонщини продемонстрували суттєву різницю у рівні доходів, майна та заощаджень – від багатомільйонних активів до фактичної їх відсутності.
Центр публічних розслідувань разом з Інтент встановив, що найбільші суми задекларованих коштів зосереджені у готівці, тоді як частина обранців обмежується лише зарплатою та мінімальними накопиченнями.
Мільйонні заробітки та соцвиплати
Перше місце у нашому рейтингу за доходами отримала нардепка Вікторія Вагнер. Торік вона заробила трохи понад мільйон гривень. Обраниця задекларувала кілька джерел доходів за рік, основну частину яких становлять заробітна плата та пенсійні виплати.
Зокрема, від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вона отримала пенсію у розмірі 152 тисячі гривень. Найбільшим джерелом доходу стала заробітна плата у Верховній Раді України – 769 тисяч гривень.
Окрім цього, нардепка задекларувала дохід від роботи за сумісництвом у державній установі “Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України” – 26 тисяч гривень. Також вона отримала соціальні виплати від управління соціальної політики Херсонської міської ради у 80 тисяч гривень.
Павло Павліш задекларував основний дохід у вигляді заробітної плати, отриманої в Управлінні справами Апарату Верховної Ради України майже 943 тисячі гривень за рік. Він посів друге місце по доходах.
Додаткові доходи в родині отримувала його дружина Наталія Павліш. Зокрема, вона задекларувала 10 320 гривень страхових виплат від Управління соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Київської області.
Також дружина нардепа отримала 10 тисяч гривень грн гонорарів та інших виплат за цивільноправовими договорами від Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України. загальний дохід родини склав понад 963 тисячі гривень.
Третє місце дісталось Сергію Козиру, який задекларував понад 858 тисяч гривень доходу родини. Основним джерелом його заробітку є заробітна плата в Управлінні справами Апарату Верховної Ради України — за рік він отримав щонайменше 732 тисячі гривень. Водночас його дружина, Олена Козир, задекларувала понад 126 тисяч гривні доходу у вигляді аліментів, отриманих від Віталія Михайлова.
Четверте місце заробив Володимир Іванов, який задекларував одну заробітну плату, отриманої за місцем роботи в Управління справами Апарату Верховної Ради України. Загальна сума цього доходу склала понад 746 тисяч гривень. Інших доходів, зокрема подарунків, у поданих даних не зазначено.
Мільйони в готівці та тисячі на рахунках
Перше місце зайняла родина Павла Павліша з їхніми понад 12,8 мільйонами заощаджень загалом. Найбільшу частину активів становить готівка: 260 тисяч гривень, 185 тисяч доларів США та 95 тисяч євро, які перебувають у власності самого депутата. Окрім цього, він зберігає кошти на рахунках у ПриватБанк — понад 23 тисячі гривень загалом, а також незначні суми в іноземній валюті (27 євро та 27 доларів). Його дружина Наталія Павліш має кошти на рахунках в Універсал Банк — разом 4 260 гривень.
Нардеп Сергій Козир посів друге місце, з його 3,5 мільйонами гривень серед фінансових активів. Зокрема, у власності депутата є 41 500 доларів США готівкою. Крім того, він має 898 гривень, розміщених на рахунку у ПриватБанку.
Вікторія Вагнєр зайняла третє місце з понад 284 тисячі гривень активів. Зокрема, вона зберігає 210 тисяч готівкою. Крім цього, частина заощаджень розміщена на банківських рахунках. У ПриватБанку депутатка має понад 5 тисяч гривень.
Найбільше коштів серед банківських установ зосереджено в Ощадбанку, де відкрито кілька рахунків: 64 790 гривень, 4 199 гривень та ще 15 гривень. Також незначна сума — 16 гривень — розміщена на рахунку в Укрсиббанку. Загалом на банківських рахунках Вікторії Вагнєр зберігається понад 74 тисячі гривень, тоді як основна частина її грошових активів перебуває в готівці.
Нардеп Володимир Іванов фінансовими активами не володіє. У декларації зазначено, що в нього є рахунки у п’яти банках, але сума збережень також не зазначена.
Офіси, гаражі та родичі-власники
Першу сходинку у цьому блоці рейтингу зайняла Вікторії Вагнер з 1008 кв.метрами. Серед задекларованого — щонайменше чотири квартири в Херсоні. Дві з них невеликі за площею (близько 35–38 квадратних метрів) і використовуються на правах користування або спільної сумісної власності разом із дітьми. Ще одна квартира площею 34 кв. м перебуває у повній власності депутатки — її вартість на момент набуття права становила 136 тисячі гривень. Окрім житла, вона задекларувала земельну ділянку в Херсоні площею 887 квадратних метрів, яка повністю належить їй.
У Києві депутатка має частку у квартирі площею 52 кв. м — по третині власності оформлено на неї та двох дітей. Вартість цього об’єкта на момент придбання перевищувала мільйон гривень. Також у декларації вказано ще одну столичну квартиру значно більшої площі — 116 кв. м. Формально вона належить іншій особі, однак нардепка користується нею на безоплатній основі.
Другу сходинку зайняв Сергій Козир з 348 квадратними метрами на родину. До власності самого депутата належить невелика квартира площею 28 кв. м у Павлограді Дніпропетровської області, придбана у 2014 році. Також він має право користування житловим будинком у Донецьку площею 44 кв. м та земельною ділянкою поруч (572 кв. м), які оформлені на іншу особу.
Значна частина нерухомості записана на дружину депутата. Зокрема, у Києві вона володіє двома квартирами — площею 91 кв. м (придбана у 2019 році) та 46 кв. м (2021 рік), а також машиномісцем. Крім того, у її власності — кілька квартир у Донецькій області (Донецьк і Соледар) загальною площею понад 160 кв. м.
Окремо варто відзначити садовий будинок у столиці площею 155,2 кв. м, який перебуває у власності іншого члена родини, але використовується депутатом, його дружиною та донькою як місце проживання. У декларації також зазначені гаражі у Дніпропетровській та Донецькій областях, якими родина користується через кооперативи.
Третю сходинку посів нардеп Павло Павліш, який задекларував низку об’єктів нерухомості, що охоплюють як житлові, так і комерційні приміщення. Загальна площа складає 162 кв. метрів. Зокрема, у його власності перебуває квартира в Херсоні площею майже 70 квадратних метрів, набута ще у 2002 році. У цій квартирі також зареєстровані члени родини депутата.
Окрім цього, він є власником офісного приміщення в Херсоні площею 68 кв. м, придбаного у 2021 році. Серед іншого майна — частка (25%) у житловому будинку в селі Вільне Генічеського району, який перебуває у спільній власності з родичами. Там же розташована земельна ділянка площею 1800 кв. м, яка оформлена на іншого члена сім’ї, тоді як сам депутат має право користування нею.
У 2022 році в декларації з’явився ще один значний об’єкт — житловий будинок площею понад 200 кв. м у селі Ходосівка Київської області. Формально він належить родичам, однак сам нардеп та його сім’я мають право користування цим майном. Аналогічна ситуація і з земельною ділянкою площею 667 кв. м у тому ж населеному пункті.
Останню сходинку посів Володимир Іванов, який задекларував користування невеликою квартирою у столиці, яка оформлена на іншу особу.
Житло площею 26 квадратного метра було набуте у власність 1 січня 2021 року та розташоване в Києві. Водночас сам депутат, його дружина Антоніна та донька Олександра користуються цією квартирою на правах фактичного місця проживання, без оформленого права власності. Власником нерухомості зазначений Ілля Іванов. Вартість об’єкта у декларації не вказана.
Автотранспорт у користуванні
Перше місце рейтингу щодо автотранспорту посів Павло Павліш. Він задекларував користування одразу двома легковими автомобілями, хоча жоден із них не оформлений безпосередньо на нього. З 2022 року депутат користується Audi Q7 2019 року випуску, власницею якого є Анжела Демешко — вартість авто у декларації не вказана.
Крім того, із 2020 року його дружина користується Infiniti QX50 2019 року випуску, що належить Олександру Грабовському. Вартість цього транспортного засобу також не зазначена. Таким чином, він має доступ одразу до двох сучасних автомобілів, хоч і не володіє ними формально.
Друге місце дісталося Вікторії Вагнер. Вона єдина серед фігурантів рейтингу має у власності відносно новий і офіційно задекларований автомобіль — Hyundai Tucson 2021 року випуску. Авто було придбане 18 травня 2021 року, а його вартість на момент купівлі становила 1 245 400 гривень. Це найдорожчий транспортний засіб серед усіх згаданих у деклараціях.
Третє місце зайняв Володимир Іванов. У його декларації — один власний транспортний засіб і ще один у користуванні. Зокрема, депутат володіє мотоциклом Hyosung GT 650 2013 року випуску, який придбав 30 вересня 2014 року (вартість не вказана). Також він безоплатно користується автомобілем Toyota Prado 2008 року випуску, право користування яким отримав 1 січня 2021 року. Власником цього авто є Ілля Іванов. Попри наявність двох транспортних засобів, лише один із них належить депутату.
Четверту сходинку посів Сергій Козир, який задекларував лише користування автомобілем Volkswagen Passat 2012 року випуску, набутим у липні 2023 року. Вартість авто становила всього 10 тисяч гривень, що є найнижчим показником серед усіх учасників рейтингу. Транспортний засіб не перебуває у власності депутата — його власником є юридична особа, ТОВ “Гринтайм”.
Підсумовуючи результати моніторингу, можна констатувати, що статки більшості депутатів Херсонщини зосереджені в готівці та майні, оформленому на родичів або сторонніх осіб. Такий стан справ демонструє непрозорість механізмів формування капіталу представників регіону у владі.
Одеса
Трасу Одеса — Рені розвантажать: біля кордону будують майданчик
Майданчик для відпочинку водіїв на трасі Одеса — Рені. Фото: Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області
На Одещині продовжують модернізацію прикордонної інфраструктури. Біля пункту пропуску на трасі М-15 Одеса — Рені будують майданчик для стоянки та відпочинку транспорту, який має розвантажити під’їзди до кордону та покращити умови для водіїв і пасажирів.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Службу відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області.
Майданчик для транспорту на трасі Одеса — Рені
Йдеться про територію поблизу міжнародного пункту пропуску Рені — Джюрджюлешть. На об’єкті вже завершили підготовку основи дорожнього покриття. Також змонтовано каркаси будівель, встановлено колони, балки та ригелі. Крім цього, облаштовано плиткове покриття, систему фільтрації стічних вод, а укоси земляного полотна укріпили монолітними бетонними плитами.
Які роботи тривають зараз
Наразі будівельники займаються внутрішніми інженерними системами. Йдеться про сантехнічні мережі, електромонтаж, вентиляцію та встановлення санітарно-технічного обладнання. Паралельно триває благоустрій території. На майданчику готують зони відпочинку, пішохідні доріжки та озеленення.
Яким буде майданчик на трасі Одеса — Рені
Площа нової зони відстою та відпочинку становитиме 1,7 гектара. Тут передбачено:
Читайте також:
- 46 місць для вантажного транспорту;
- 13 місць для легкових автомобілів;
- 2 місця для людей з інвалідністю.
Будівництво входить до програми CEF з модернізації міжнародного пункту пропуску Рені — Джюрджюлешть. Половину вартості покриває грант Європейського Союзу в межах програми “Механізм Сполучення Європи”, ще 50% фінансується з державного бюджету України.
Що включає проєкт
Для України вартість проєкту, згідно з опублікованим тендером, становить 1 463 000. Завершення робіт заплановано до 28 лютого 2025 року. Після завершення робіт майданчик має збільшити пропускну здатність кордону, зменшити затори на під’їздах до пункту пропуску та створити нормальні умови очікування для водіїв і пасажирів.
Як повідомляли Новини.LIVE “Нафтогаз України” веде переговори з румунською компанією про спільну розробку газового родовища в Чорному морі після завершення війни. До цього часу сторони будуть оцінювати можливості співпраці.
Також Новини.LIVE писали, що Україна та Румунія планують суттєво розширити мережу пунктів пропуску на спільному кордоні. Одним із головних проєктів стане будівництво мосту, що з’єднає населені пункти Орлівка та Ісакча. Новий міст стане альтернативним логістичним шляхом, який дозволить збільшити обсяги вантажних та пасажирських перевезень між Україною та Євросоюзом.
-
Відбудова5 днів agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Політика7 днів agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Події7 днів agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Війна1 тиждень agoБілорусь зводить полігони — будівництво відбувається на кордоні з Україною
-
Усі новини1 тиждень agoNASA вимкнуло «Вояджер-1», але не повністю, що трапилося
-
Суспільство7 днів agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Одеса1 тиждень agoЗ Одеси до Чорноморська подорожчає проїзд: нова вартість
-
Події1 тиждень agoВолодар «Оскара» Том Гупер зніме фільм за книгою Міллі Боббі Браун
