Особлива економічна зона “Алабуга” в російському Татарстані стрімко нарощує потужності з виробництва безпілотників, якими Росія атакує Україну. За даними CNN, отриманими з аналізу супутникових знімків, завод зазнав значного розширення: з’явилися десятки нових будівель, включно з виробничими цехами та гуртожитками для працівників.

Супутникові знімки за період із кінця 2024 року до липня 2025 року показують будівництво щонайменше восьми нових складів, частина з яких ще зводиться. Житлові приміщення для робітників також суттєво розширили: якщо в лютому 2025 року було 15 гуртожитків, то до 12 липня їхня кількість зросла до 104. Після завершення будівництва ці споруди зможуть розмістити до 40 тисяч працівників, що значно прискорить випуск дронів. Є відомості, що до складання безпілотників і будівельних робіт залучають навіть підлітків.

Інтенсивність атак дронами на Україну досягла безпрецедентного рівня. У червні 2025 року Росія запустила майже 5500 дронів типу “Шахед” або їхніх аналогів, що в 16 разів перевищує показники червня 2024 року. Рекорд зафіксовано 9 липня, коли за одну ніч було випущено 728 безпілотників.

За даними видання, “Алабуга” повністю перейшла від використання іранської технології “Шахедів” до локалізованого виробництва. Завод став самодостатнім: з алюмінієвих прутків виготовляють двигуни, з поставлених чипів — мікроелектроніку, а фюзеляжі — зі склопластику. Генеральний директор заводу Тимур Шагівалєєв заявив, що обсяги виробництва дронів-камікадзе “Герань” (російської версії Shahed 136) зросли в дев’ять разів порівняно з попередніми показниками. У 2024 році планувалося випустити 10 тисяч БПЛА “Гербера”.

Розширення виробництва дозволяє Росії не лише використовувати дрони у війні проти України, а й планувати їхній експорт. За словами Девіда Олбрайта, колишнього інспектора ООН з озброєнь, Росія націлена на довгострокові контракти та подальше збільшення випуску безпілотників.

Розширення виробництва “Шахедів”: скільки Росія вироблятиме дронів і при чому тут Китай

Військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко підкреслив, що розширення виробництва “Шахедів” в Єлабузі матиме помітний вплив на перебіг війни проти України, але лише через певний час. Посилення випуску дронів дозволить Росії масштабувати свої атаки, що може ускладнити ситуацію на фронті.

Зокрема збільшення виробництва ударних дронів РФ відбуватиметься поступово, без різких стрибків. За його оцінками, наразі Росія має технологічну спроможність щомісяця збільшувати обсяги випуску готової продукції приблизно на 10%.

Зокрема, на думку Коваленка, російському ВПК для прискорення цього процесу необхідно завершити створення нових центрів виробництва, налагодити конвеєрні лінії та забезпечити їхню стабільну роботу. Однак є важлива умова: підприємства, де виготовляються дрони, мають залишатися неушкодженими.

“Якщо по цих об’єктах будуть завдані потужні удари, наприклад, ракетами чи іншими засобами, плани з розширення виробництва можуть бути зірвані”, — каже Фокусу експерт.

За підрахунками військового експерта Павла Нарожного, що посилається на дані ГУР України, наразі Росія виробляє близько 3 тисяч дронів на місяць, але має амбітні плани збільшити цей показник до 5–10 тисяч. У разі реалізації таких обсягів Росія зможе здійснювати масовані атаки, використовуючи 1–1,5 тисячі дронів за один пуск, що може відбуватися кожні три-п’ять днів. Однак не всі ці дрони будуть “Шахедами” — частина з них є фальшивками, призначеними для відволікання. Наприклад, із 1,5 тисячі дронів у пуску лише близько 750 можуть бути справжніми “Шахедами”.

За словами Нарожного, попри спроби Росії локалізувати виробництво, 60–70% компонентів для “Шахедів” постачає Китай.

“Питання в тому, чи захоче і чи зможе Китай забезпечити такі обсяги поставок, необхідні для масштабування виробництва. Для Росії потреба у збільшенні випуску дронів є очевидною, адже це ключовий елемент її військової стратегії”, — додав експерт у розмові з Фокусом.

Завод “Алабуга” та нові “Шахеди”: чи підуть дрони на експорт

Олександр Коваленко вважає, що розширення виробництва Shahed-136 відкриває перед Росією можливість експорту цих дронів до країн, які не мають власних потужностей для їхнього виготовлення. Експорт озброєнь є важливим джерелом надходження валюти до російського бюджету, що може частково компенсувати економічні труднощі.

“Наразі фінансовий ресурс, який Росія отримує від внутрішніх джерел, зокрема через оподаткування населення, не дозволяє їй вести війну на значно ширшому рівні. Російська економіка відчуває дефіцит “живої” валюти, необхідної для підтримки масштабних військових операцій. Виробництво дронів, яке наразі дозволяє Росії вести війну на поточному рівні, все ще обмежене браком ресурсів для суттєвого розширення. І в цьому йому можуть допомогти експорт дронів до інших країн”, — зазначив експерт.

Потенційними покупцями “Шахедів”, на його думку, можуть стати країни Африки, наприклад, Центральноафриканська Республіка чи Буркіна-Фасо, а також Венесуела, де режим Ніколаса Мадуро може бути зацікавлений у закупівлі таких безпілотників. Водночас Північна Корея навряд чи стане клієнтом оборонки РФ, оскільки вона вже має власне виробництво аналогічних дронів, які, до речі, є копіями іранських та російських розробок.

У Росії стане більше “Шахедів”: чи загрожує це не тільки Україні

Коваленко попереджає, що експорт “Шахедів” може мати серйозні наслідки для міжнародної безпеки. Зростання виробництва ударних дронів у Росії не лише посилює її позиції у війні проти України, а й створює нові виклики для глобальної безпеки. Поширення цих дронів через експорт може дестабілізувати ситуацію в різних регіонах, де вони можуть бути використані в локальних конфліктах чи для терористичних цілей. Росія, використовуючи свою технологічну перевагу в цій сфері, може зміцнити свій вплив у країнах, які прагнуть отримати доступ до дешевих і ефективних озброєнь.

“На відміну від Ірану, який розвиває різні типи дронів-камікадзе, Росія сконцентрувала свої зусилля виключно на “Шахедах”. На сьогодні вона випускає ці безпілотники у значно більших обсягах, ніж Іран, особливо після того, як ізраїльські удари по іранських заводах у Ісфахані суттєво скоротили тамтешнє виробництво. Це робить Росію одним із лідерів у виготовленні дронів-камікадзе на світовому ринку”, — підсумував оглядач.

За словами Павла Нарожного, Росія може продавати свої дрони країнам, для яких міжнародні санкції не мають значення, але які прагнуть використовувати зброю для тиску на сусідів. Серед потенційних покупців — Іран, Ємен та інші держави, що підтримують терористичні режими. Теоретично Індія також може бути зацікавлена, адже вона вже закуповує російську нафту, вертольоти та артилерійські системи. Проте основними клієнтами, ймовірно, стануть країни, що не бояться санкцій і готові використовувати дрони для агресивних дій.

Нагадаємо, ЗСУ скорочує підрозділи, що використовують наземні роботизовані комплекси. Все через те, що військові відмовляються з ними працювати.

Також Фокус з’ясував, що Росія активно протидіє українським розвідувальним дронам, застосовуючи малі 3D-радари та зенітні безпілотники.

Масові обшуки у співробітників Національного антикорупційного бюро України, які відбулися 21 липня, стали не лише гучною подією у правоохоронному полі, а й сигналом можливого зламу всієї антикорупційної архітектури держави. Вперше за роки існування НАБУ одночасно було проведено близько 70 обшуків у регіональних офісах бюро. За офіційною версією, йдеться про розслідування державної зради та, зокрема, про зв’язки окремих співробітників з депутатом забороненої ОПЗЖ, нині фігурантом справ ФСБ, а також про начебто схему збуту наркотиків до Дагестану.

Але на цьому скандал не завершується. У Верховній Раді готуються розглядати законопроєкт №12414, який може кардинально змінити підходи до роботи НАБУ і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). За словами нардепів, документ передбачає передачу реального контролю над САП генеральному прокурору, який отримає повноваження визначати прокурора у конкретних справах НАБУ. Ба більше, генпрокурор зможе вилучати справи у детективів НАБУ та передавати їх іншим органам. Це не просто технічна зміна — це крок до повного підпорядкування бюро вертикалі виконавчої влади.

Паралельно з цим скасовується норма, яка забороняє вилучати справи з НАБУ, а підозри топчиновникам фактично можна буде підписувати без участі антикорупційного прокурора. Тобто ключові механізми, які забезпечували незалежність розслідувань — особливо проти високопосадовців — можуть бути зруйновані.

Народний депутат Ярослав Железняк назвав ситуацію початком кінця незалежних антикорупційних органів. За його словами, такі рішення повертають країну у часи повного політичного контролю над слідством. Його колега, депутатка Анастасія Радіна, наголосила: це катастрофа для реформ, що впроваджувалися з 2015 року. Вона також звернула увагу на жорсткі дії силовиків під час обшуків у НАБУ, заявивши про можливе застосування сили та грубі порушення процедури.

Зі свого боку, у НАБУ також відреагували на законодавчі ініціативи, заявивши, що у разі їх ухвалення, незалежність бюро буде лише формальністю. Водночас антикорупційна прокуратура втратить можливість самостійно вести розслідування, а її керівник стане фігурою без реального впливу.

“Було знищено антикорупційну інфраструктуру. Те, що створювалось як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією сьогодні було знищено”, — сказав на брифінгу директор НАБУ Семен Кривонос.

Своєю чергою посли країн G7 заявили про серйозну стурбованість ситуацією та закликали українську владу зберегти незалежність антикорупційних органів. А посол ЄС Катаріна Матернова прямо наголосила: від цього рішення залежить як продовження реформ, так і подальша підтримка України Заходом — політична, фінансова та оборонна.

Генпрокурор — монополіст: чим обернеться нове підпорядкування НАБУ та САП

Колишній співробітник СБУ Іван Ступак звертає увагу, що йдеться про поправки, які, судячи з усього, вносилися на рівні комітету, тому ще рано говорити про повну ліквідацію бюро.

“Я особисто не підтримую цю історію і вважаю її шкідливою. В нас є орган — НАБУ — який працює за зрозумілою процедурою. А тепер пропонують надати Генеральному прокурору повноваження вилучати справи, зупиняти розслідування, змінювати підслідність. Це, на мою думку, неправильно.

Обшуки, які відбулися, — окрема історія. Ми вже обговорювали це раніше. Так, у НАБУ можуть бути проблеми, і якщо є питання до окремих співробітників, їх треба вирішувати. Але це не підстава, щоби законодавчо “різати” всю структуру. Я вважаю, що бюро має залишитись, але працювати над помилками. Варто вдосконалити правила набору кадрів, доступу до матеріалів, внутрішнього контролю. Але руйнувати цю систему — недалекоглядно”, — каже Фокусу Ступак.

І НАБУ і САП створювалися саме для того, щоби уникнути перетинів і впливу один на одного. Особливо в умовах, коли є антикорупційні прокурори. А тепер система повертається до старої моделі, від якої колись і намагалися відійти.

“Я не кажу, що не треба реагувати на помилки. Але робити це треба обережно. Не треба відразу всіх звільняти чи ліквідовувати орган. Нехай внутрішньо працюють, вносять зміни, проводять кадрову ревізію. Жодна структура не ідеальна — ні МВС, ні СБУ, ні прокуратура, які існують десятиліттями. Але в них же не виникає бажання одразу закрити все повністю. Йдеться не про ліквідацію, а про адекватну реакцію на помилки.

Бо зараз складається враження, що систему просто хочуть розрізати “під ніж”. А це надто радикально. І це викликає занепокоєння”, — продовжує Ступак.

За його словами, у разі ухвалення законопроєкту, генпрокурор отримає монопольний контроль. Він зможе вирішувати, що НАБУ розслідує, а що — ні. Це загроза незалежності.

“Моя позиція проста: залишити НАБУ як є, але підкоригувати його роботу без законодавчих змін. Це як у випадку, коли людина вибігає на червоне світло, а їй кажуть: давай тепер руку відріжемо і приш’ємо в інше місце — це ж нібито виправлення”, — каже експерт.

“НАБУ та САП мають працювати в межах держави, а не поза нею”: аргументи прихильників законодавчих змін

Попри хвилю критики, деякі експерти не бачать нічого небезпечного у законопроєкті, що змінює принципи роботи НАБУ і САП. Навпаки — переконані: ці зміни потрібні, щоб упорядкувати систему і повернути її у правове поле.

“Я бачу в цьому лише позитив. Розмови про те, що комусь “зменшують повноваження” — це маніпуляції. Жодного зменшення фактичного впливу не буде. Просто суспільству намагаються нав’язати думку, ніби в Україні є держава, а є окремо НАБУ і САП — і ці органи мають бути незалежними навіть від самої держави. Але такого немає в жодній країні світу”, — каже Фокусу адвокат Ростислав Кравець.

Він підкреслює, що в Україні є Конституція, яка чітко визначає, як працює прокуратура. Тому зміни до законодавства, які зараз пропонуються, — це не загроза, а просто спроба привести закони у відповідність до Основного Закону. І твердження, що після цього НАБУ і САП нібито не зможуть ефективно працювати — це, на його думку, відверта маніпуляція.

“Вони мали повну свободу. То де результат? Де вироки, а не підозри, які роками лежать у Вищому антикорупційному суді? До речі, сам цей суд — теж проблема. Він має спеціальний статус, що прямо суперечить Конституції. Я вважаю, що наступним кроком має стати його ліквідація. У нас не може існувати “спецсудів”, це прямо заборонено”, — зазначає адвокат.

Він додає, що діяльність антикорупційної інфраструктури, на яку витрачено мільярди гривень, не виправдала себе. Натомість, за його словами, саме ці структури стали джерелом скандалів, провокацій, падіння довіри до державної влади.

“Подивіться самі — кожна друга справа НАБУ побудована на тому, що їхній агент сам ініціює передачу хабара. Тобто, створюється ситуація, щоб потім відзвітувати: ми зловили чиновника. Це не боротьба з корупцією, а гра в провокації. І найгірше — це вже стало нормою. Суспільство вже навіть не дивується, коли НАБУ говорить про “корупцію”. А виявляється — це не чиновники в міністерствах, а директори комунальних підприємств, завгоспи, лісники. Хіба для цього створювали НАБУ?” — продовжує Кравець.

За його словами, розслідування в НАБУ можуть тягнутися роками, і при цьому витрати на зарплати детективів і прокурорів іноді у десятки разів перевищують ту шкоду, яку завдали засуджені. І саме тому, вважає він, запропоновані зміни — це спроба навести лад.

“Цей закон змусить НАБУ і САП не вигадувати злочини й не провокувати їх, а нарешті почати виконувати свою пряму функцію — боротьбу з реальною корупцією. Якщо вони не здатні це робити, тоді справді постане питання про їх ліквідацію”, — підсумовує позицію адвокат.

Обшуки у співробітників НАБУ — як вони проходили?

Співробітники Служби безпеки України та Офісу генпрокурора 21 липня влаштували серію обшуків у різних регіонах України у кількох детективів НАБУ, яких підозрюють у державній зраді.

Спецслужба заявляла про факти неофіційного впливу російських агентів на НАБУ. Як стверджується, депутат від забороненої партії ОПЗЖ Федір Христенко міг впливати на роботу відомства, перебуваючи за кордоном.

У СБУ також повідомляли, що глава регіонального управління НАБУ Руслан Магамедрасулов допомагав своєму батькові продавати коноплю в російський Дагестан.

У НАБУ заявили про проведення майже 70 обшуків щодо щонайменше 15 працівників органу.