Політика
Кобилинська сподівається запустити Офіс військового омбудсмана до 2026 року
«У нас на запуск (Офісу – ред.) є цілий рік, нам законодавство дозволяє. Звичайно, ми не будемо так довго тягнути. Я дуже сподіваюся, що вже до Нового року ми оголосимо про запуск Офісу військового омбудсмана», – сказала Кобилинська.
Вона нагадала, що Офіс військового омбудсмана буде офіційно запущений після оголошення у виданні «Урядовий кур’єр» або «Голос України».
Нині відбувається дуже багато процесів щодо його запуску. Є низка складних і довготривалих бюрократичних процедур, і дуже важливо максимально їх прискорити, зазначила військовий омбудсман.
«Мені важливо мати в команді технократів, які знають державну систему, знають, як відбуваються перевірки, що перевіряти, як перевіряти. І звичайно, потрібні люди з пасіонарним баченням – тобто ті, які можуть вдихнути життя в цю нову інституцію», – сказала Кобилинська.
За її словами, паралельно триває опрацювання скарг і звернень військовослужбовців. «Ми з цим працюємо. Мені важливо, щоб не було паузи у роботі з захистом прав військовослужбовців», – наголосила військовий омбудсман.
Найбільше скарг, за її словами, стосується соцгарантій, фінансового забезпечення та ненаправлення на лікування. Водночас Кобилинська зауважила, що в низці питань необов’язкове втручання військового омбудсмана.
«Є, наприклад, якщо це ЗСУ, Головне управління захисту прав військовослужбовців у Міноборони… І з такими скаргами, що стосуються соцгарантій, правових гарантій, в принципі, можна звертатися до Міноборони», – сказала вона, додавши, що якщо йдеться про Нацгвардію чи прикордонну службу, в таких випадках можна звертатися до МВС.
Але якщо питання особи не вирішується внутрішньо у системі, тоді слід звертатися до військового омбудсмана, зауважила Кобилинська.
Крім того, за її словами, дуже багато скарг надходить через ненаправлення на лікування. “У командирів дуже часто немає можливості відправити військовослужбовців на лікування, і вони з цього приводу часто скаржаться”, – пояснила військовий омбудсман.
Також останнім часом багато скарг надходить на довготривале перебування на позиціях. За словами Кобилинська, є розуміння того, що це відбувається не через небажання командування міняти цих людей. «Але дуже небезпечними є ротації зараз. Не вистачає і особового складу для того, щоб повноцінно проводити заміни. Водночас ми порушуємо це питання постійно. І я хочу, щоб у кожного командира було розуміння, що ми не маємо права виснажувати під нуль фактично ресурси нашого особового складу», – заявила Кобилинська.
Щодо взаємодії з іншими держорганами, військовий омбудсман поінформувала, що вже кілька разів зустрічалася з уповноваженим ВР з прав людини Дмитром Лубінцем і обговорювала питання повноважень, щоб уникнути дублювання.
«Зійшлися на тому, що все, що стосується проходження військової служби, – це відповідальність військового омбудсмана, що стосується питань військовозобов’язаних, ветеранів після їхнього звільнення – це вже відповідальність уповноваженого ВР із справ людини. Тобто, все, що стосується періоду від зарахування до списків особового складу і до моменту звільнення військовослужбовців – це все компетенція військового омбудсмана», – уточнила вона.
Кобилинська зазначила, що взаємодія з правоохоронними органами вже налагоджена. «Я повідомляю (правоохоронні органи – ред.), якщо виявляю порушення з ознаками кримінального правопорушення, тому що це вже не компетенція військового омбудсмана… Але, тим не менше, я залишаю на контролі такі кейси і відстежую, як ведеться досудове розслідування, щоб воно було ефективне, щоб на етапі досудового розслідування не було порушень», – зазначила Кобилинська.
Зокрема, вона зустрічалася з генпрокурором Русланом Кравченком і його заступниками, а також з міністром внутрішніх справ Ігорем Клименком, який визначив контактну особу, котра комунікує з Офісом військового омбудсмана.
«Поступово налагоджуємо взаємодію з усіма», – запевнила військовий омбудсман.
Вона також повідомила, що зустрічалася з Прем’єр-міністром Юлією Свириденко, яка пообіцяла максимальне сприяння Офісу військового омбудсмана.
«Нам дуже зараз потрібна допомога від уряду: від питання пошуку приміщення для Офісу військового омбудсмана до питання різних видів забезпечення, вироблення державних політик щодо захисту прав військовослужбовців», – наголосила Кобилинська.
Як повідомлялося, 15 жовтня Президент України Володимир Зеленський призначив Ольгу Кобилинську (дівоче прізвище – Решетилова) військовим омбудсманом.
Фото: Ольга Кобилинська
Політика
Туреччина готова прийняти наступний раунд переговорів
Туреччина готова прийняти наступний раунд переговорів у тристоронньому форматі – Україна, США, Росія.
Про це повідомив у Телеграмі Президент Володимир Зеленський після розмови з Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, передає Укрінформ.
«Пан Президент зазначив, що Туреччина готова прийняти наступний раунд переговорів у тристоронньому форматі. Цінуємо таку ініціативу та розраховуємо, що це зможе дати результат», – написав Зеленський.
Він також зауважив, що під час розмови лідери обговорили ситуацію навколо Ірану. «Ми готові ділитися своєю експертизою, щоб не допустити розширення війни та захистити життя, але водночас Україна потребує посилення і своєї ППО, і ми розраховуємо на відповідну підтримку від партнерів», – сказав глава Української держави.
Зеленський подякував Ердогану за підтримку суверенітету й територіальної цілісності України, готовність Туреччини відіграти роль у гарантуванні морської безпеки в межах Коаліції охочих та майбутні рішення для допомоги українській енергетиці.
Як повідомлялося, останній раунд переговорів у тристоронньому форматі відбувся 16-17 лютого у Женеві.
Фото: ОП
Політика
Україна приєдналася до міжнародної Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадовців
“Комітет на своєму засіданні розглянув внесений Президентом України проєкт закону про приєднання України до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях та ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти згаданий проєкт закону за основу і в цілому з урахуванням техніко-юридичних прав”, — сказав голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
За його словами, проєкт закону розроблено з метою виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Конвенцією про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях 1997 року в рамках Організації економічного співробітництва та розвитку.
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка наголосив, що ця конвенція є одним із найважливіших антикорупційних документів і діє між розвинутими державами-членами ОЕСР. За його словами, Україна кілька років працювала над приєднанням, оновила законодавство, запровадила відповідальність юридичних осіб та іноземних посадових осіб.
“І нас запросили до цієї конвенції, що дасть можливість оцінювати ефективність нашої антикорупційної політики у порівнянні з розвинутими державами, що є одним із головних інструментів консолідації антикорупційної політики в контексті вступу до ЄС”, — сказав він.
Конвенція зобов’язує сторони криміналізувати умисну пропозицію, обіцянку або надання будь-якої неправомірної вигоди іноземній посадовій особі – безпосередньо або через посередників – з метою отримання чи збереження ділової або іншої неправомірної вигоди у міжнародних операціях.
Також документ передбачає відповідальність юридичних осіб за підкуп іноземних посадовців та встановлює суворе покарання за такі порушення.
Як повідомляв Укрінформ, у жовтні 2025 року Україну запросили приєднатися до Конвенції ОЕСР про боротьбу з хабарництвом та до Робочої групи з питань боротьби з хабарництвом у міжнародних комерційних операціях.
Політика
Україна викликала посла Угорщини через застосування сили до інкасаторів Ощадбанку
МЗС України викликало посла Угорщини в Україні Антала Гейзера та висловило йому рішучий протест у зв’язку із грубими порушеннями Угорщиною своїх міжнародно-правових зобов’язань у поводженні із незаконно затриманими інкасаторами “Ощадбанку”, які перевозили цінний вантаж.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє МЗС України.
Послу Угорщини в Україні було висловлено рішучий протест у зв’язку із грубими порушеннями Угорщиною своїх міжнародно-правових зобов’язань, зокрема Європейської конвенції з прав людини, Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року та українсько-угорської консульської конвенції у поводженні із незаконно затриманими громадянами України, які здійснювали перевезення цінного вантажу з міста Відень до України на виконання міжнародного контракту між Raiffeisen Bank International AG (Австрія) та АТ “Ощадбанк”.
“До угорської сторони було доведено позицію про неприйнятність застосування до українських громадян заходів залякування та психологічного тиску, а також щодо надмірного застосування сили. Увагу посла Угорщини також було привернуто до того факту, що попри наявність офіційного запиту, направленого дипломатичними каналами, українським консульським посадовим особам не було надано допуску до затриманих, що є грубим порушення зазначених міжнародно-правових актів”, – повідомили в МЗС України.
Принагідно було запрошено інформацію щодо законодавчої ініціативи керівника парламентської фракції “Фідес”, зокрема предмету регулювання законодавчої ініціативи та цілей майбутнього закону.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч проти 6 березня міністр закорданних справ Андрій Сибіга заявив, що в Будапешті угорська влада взяла в заручники сімох громадян України – працівників “Ощадбанку” – та викрала гроші, які вони перевозили.
За його словами, семеро працівників “Ощадбанку” двома банківськими автомобілями прямували транзитом з Австрії до України і перевозили готівку в межах регулярного обслуговування між державними банками.
Уже вдень угорська податкова служба підтвердила затримання семи інкасаторів “Ощадбанку” та двох автомобілів з готівкою, заявивши, що веде кримінальне провадження за підозрою у відмиванні грошей.
Пізніше речник угорського уряду Золтан Ковач повідомив, що семеро українських інкасаторів, затриманих угорськими податковими та митними органами, будуть вислані з Угорщини.
Міністерство закордонних справ 6 березня рекомендувало громадянам України утриматися від поїздок до Угорщини на тлі викрадення співробітників та крадіжки майна “Ощадбанку” в Будапешті.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляв, що Угорщина не мала підстав для затримання співробітників “Ощадбанку” і їхнього конвою та порушила своїми діями міжнародне законодавство.
Того ж дня Сибіга повідомив, що Україна домоглася звільнення семи українців, яких утримували в Будапешті, і вони вже повернулися на Батьківщину.
-
Усі новини1 тиждень agoОбличчя Джима Керрі – що актор зробив із собою
-
Усі новини1 тиждень agoБудинок для мами в гаражі — жінка показала, де живе її родичка
-
Війна1 тиждень agoСША та Ізраїль атакували ядерний центр — відео
-
Усі новини1 тиждень agoКупити будинок у Португалії — жінка показала, що знайшла за 37 тисяч євро
-
Суспільство1 тиждень agoМіноборони пояснило, як російські спецслужби вербують українців
-
Відбудова1 тиждень agoПотреби у відновленні сфери охорони здоров’я в Україні становлять $23,6 мільярда
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі відійшов у вічність працівник театру Музкомедії Андрій Шишкін
-
Одеса6 днів agoНічні вибухи в Одесі 3 березня 2026 року — подробиці атаки
