Як передає Укрінформ, про це повідомив Український ПЕН.

Зазначається, що до довгого списку премії Drahomán Prize увійшли 31 перекладач і перекладацький тандем. Цьогоріч серед номінантів найбільше перекладачів, які перекладають з української на англійську мову.

Також у довгому списку є перекладачі на німецьку, італійську, польську, грузинську, румунську, шведську, французьку, норвезьку, словацьку, бенгальську, сербську, чеську, словенську, іврит, білоруську, литовську, румунську, португальську мови.

Заявки на здобуття премії надійшли з 26 країн, зокрема Італії, США, Норвегії, Польщі, Австрії, Словаччини, Іспанії, Індії, Грузії, Швеції, Сербії, Чехії, Німеччини, Словенії, Великої Британії, Канади, Ізраїлю, Фінляндії, Португалії, Литви, Угорщини, Румунії, Бразилії, Греції, Франції та Нідерландів.

До довгого списку премії Drahomán Prize за 2025 рік увійшли:

• Акіллі Алессандро, Груша Ярина з перекладом італійською мовою поетичної збірки Ірини Шувалової «Кінечні пісні»;
• Фолдой Даґфінн із перекладом норвезькою мовою роману Юрія Андруховича «Дванадцять обручів»;
• Ґачковський Марцін із перекладом польською мовою роману Валер’яна Підмогильного «Місто»;
• Гуемер (Гнедкова) Ганна з перекладом німецькою мовою поетичної збірки Вікторії Фещук «182 дні»;
• Ґолдінякова Вероніка з перекладом словацькою мовою роману Юрія Андруховича «Радіо Ніч»;
• Ґош Мрідула з перекладом бенгальською мовою «Кобзаря» Тараса Шевченка, 2025;
• Ґуґушвілі Тамта з перекладом грузинською мовою книжки Станістава Асєєва «Світлий шлях»;
• Хокансон Нільс із перекладом шведською мовою роману Софії Андрухович «Амадока»;
• Іванович Мілена з перекладом сербською мовою збірки оповідань Оксани Забужко «Сестро, сестро»;
• Какабадзе Давид із перекладом грузинською мовою роману Вікторії Амеліної «Дім для Дома»;
• Каліна Петр із перекладом чеською мовою роману Софії Андрухович «Амадока»;
• Керстен Беатрікс із перекладом німецькою мовою збірки вибраних поезій Тараса Шевченка та книжки Володимира Вакуленка «Я перетворююсь… Щоденник окупації. Вибрані вірші»;
• Кінселла Елі, Орловські Дзвіня з перекладом англійською мовою поетичної збірки Галини Крук «Втрачаючи, жити»;
• Купідура Ришард із перекладом польською мовою романів Богдана Коломійчука «Триста миль на схід»;
• Киян Дмитро, Цуркан Кейт із перекладом англійською мовою поетичної збірки Христі Венгринюк «Довгі очі»;
• Лубей Прімож, Лубей Яня Воллмаєр із перекладом словенською мовою роману Сергія Жадана «Інтернат»;
• Любка Юлія, Цуркан Кейт із перекладом англійською мовою збірки есеїв Андрія Любки «Війна з тильного боку»;
• Мюррей Ніна з перекладом англійською мовою поетичної збірки Ірини Вікирчак «Альгометрія», роману Оксани Луцишиної «Любовне життя», п’єси Сергія Жадана «Хлібне перемир’я» та драми Лесі Українки «Кассандра»;
• Мусаковська Юлія з перекладом англійською мовою поетичної збірки Артура Дроня «Тут були ми»;
• Нємцев Ростислав, Міхалі Феліція з перекладом французькою мовою книжки Володимира Вакуленка «Я перетворююсь … Щоденник окупації. Вибрані вірші»;
• Паперний Антон із перекладом на іврит роману Оксани Забужко «Польові дослідження з українського сексу»;
• Плотка Алесь, Русецкая Наталля з перекладом білоруською мовою збірки Юрія Іздрика;
• Помпео Лоренцо з перекладом італійською мовою повісті Івана Франка «Для домашнього огнища»;
• Рінкявічене Доната з перекладом литовською мовою роману Тані П’янкової «Вік червоних мурах» та збірки Юлії Ілюхи «Мої жінки»;
• Савчинська Тетяна з перекладом англійською мовою книжки Катерини Зарембо «Схід українського сонця»;
• Суровєц Галіна з перекладом польською мовою роману Василя Слапчука «Роман & Роман»;
• Трайста Міхай Гафія з перекладом румунською мовою роману Софії Андрухович «Амадока», роману Юрія Андруховича «Радіо Ніч» та антології «Механізми захисту 12 українських письменників у війні»;
• Уґґла Софія з перекладом шведською мовою роману Сергія Жадана «Арабески»;
• Вітт Сусанна з перекладом шведською мовою збірки Юлії Ілюхи «Мої жінки»;
• Єрмалаєва Франко Воля, Франко Коста Патерсон із перекладом португальською мовою поетичної збірки Максима Кривцова «Вірші з бійниці»;
• Євтушенко Елла, Мартен Фредерік із перекладом французькою мовою поетичної збірки Ярини Чорногуз [dasein: оборона присутності].

В Українському ПЕН нагадали, що короткий список та лавреата премії визначає Капітула, до якої входять дев’ять членів, зокрема авторитетні письменники, перекладачі, мово- та літературознавці, культурні менеджери. Оскільки через повномасштабну війну Росії проти України змістилися етапи проведення конкурсу і церемонії премії, роботу Капітули було продовжено на один рік.

До Капітули премії 2025 року увійшли Володимир Шейко, Володимир Єрмоленко, Олександра Коваль, Ярослава Стріха, Алла Татаренко, Ееро Балк, Рорі Фіннін, Ірина Забіяка і Софія Онуфрів.

Як зазначається, лавреата або лавреатку премії оголосять під час урочистої церемонії навесні 2026 року. Переможець отримає статуетку, виготовлену українською художницею Анною Звягінцевою, грошову винагороду в розмірі 3 000 євро, а також додаткові можливості для роботи та промоції своєї творчості.

Премія Drahomán Prize була заснована 2020 року Українським інститутом, Українським ПЕН та Українським інститутом книги. Вона покликана підтримати і відзначити сподвижницьку роботу перекладачів з української мови на мови світу. Drahomán Prize вручається за високу перекладацьку майстерність та внесок у промоцію української літератури за кордоном.

Як повідомляв Укрінформ, переможцем премії Drahomán Prize за 2024 рік став фінський перекладач Ееро Балк зі своїм перекладом книги Євгенії Кузнєцової «Драбина».

Фото ілюстративне

Фото Укрінформу можна купити тут

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Польською мовою роман «За перекопом є земля» Анастасії Левкової вийшов у видавництві KEW – у перекладі видання отримало назву «Імена Криму».

Переклала книжку педагогиня, екскурсоводка та популяризаторка української культури та літератури у Польщі Йоанна Маєвська-Ґрабовська.

«Щиро вдячна усім причетним. Зокрема українським колегам, а також колегам у Польщі, які зацікавилися цією книжкою і зважилися її видати в перекладі. Дякую Йоанні, адже це була саме її пропозиція назвати роман “Імена Криму”, і ця назва мені дуже імпонує», – написала Левкова.

Обкладинку книжки створив графічний дизайнер та фотограф Якуб Камінський – на ній зображена дівчинка з волоссям у формі Кримського півострова.

«Зворушливий роман про дорослішання, дружбу та пошук ідентичності на тлі бурхливої історії Криму. Доля росіянки, яка виросла на півострові і з часом свідомо обрала українську ідентичність, переплітається тут з історією Аліє – кримської татарки – та долею багатьох народів, що населяють цей регіон. Історія, що охоплює період від 90-х років до 2014 року, показує складність кримської реальності, різноманітність культур та драматичні вибори звичайних людей. Це важливий голос у розмові про пам’ять, ідентичність та місце Криму в сучасній Європі», – йдеться в анотації до польського видання.

Роман видали за підтримки Українського інституту книги, Міністерства культури та національної спадщини Польщі, Фонду сприяння розвитку культури та порталу «Нова Східна Європа».

Переклади книжок Євгенії Кузнєцової з’явились у двох країнах – Фінляндії та Греції.

Роман «Вівці цілі» вийшов друком у фінському видавництві Aula&Co. З української його переклав переможець премії Drahomán Prize- 2024 Ееро Балк. У перекладі видання отримало назву «Поки є життя».

«Як зберегти тепло людства в холодний час, забарвлений війною? Як знайти кохання, коли невизначеність скує серце? Цей роман – не просто погляд на життя української родини під час війни, а глибока й гумористична історія про силу, ніжність і пошук світла в темряві. У романі немає показних битв чи героїчних промов, але в ньому є люди, які живуть, люблять і досі вірять, що навіть у найважчі часи вівці залишаються живими, а душі – сильними», – йдеться в анотації.

Роман «Спитайте Мієчку» зʼявився у грецькому видавництві Βακχικόν. Його переклад здійснила Дарія Сидоренко.

«Дві сестри, Мія та Лілія, проводять літо у старому будинку своєї бабусі, місці, сповненому спогадів з дитинства. Місце, заросле бур’янами та кущами, ніби застигло в часі, пішло в небуття. Однак дівчата знову дадуть йому життя. Будинок змінюється разом з життям чотирьох поколінь жінок, які його мешкають, коли літо добігає кінця. Глибока, інтимна історія про сестринські та материнські стосунки, яка висвітлює унікальні зв’язки, що існують між жінками в сім’ї», – йдеться в анотації до грецького видання.

Як повідомляв Укрінформ, у Чехії та Італії вийшли нові переклади українських книжок. Зокрема, в Італії вийшла друком дитяча книжка «101 маяк» української письменниці Оксани Лущевської та ілюстраторки Оксани Драчковської, а в Чехії опублікували роман «Амадока» української письменниці, перекладачки і публіцистки Софії Андрухович.

Фото: Читомо

Британське видання The Guardian опублікувало перелік найкращих фільмів року, серед яких – фільм українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки».