Події
У Бережанах реставратори відновили столітні розписи у храмі
Під час ремонтних робіт у церкві Пресвятої Трійці віднайшли живопис початку ХХ століття
На Тернопільщині презентували результати реставрації унікальних настінних розписів початку ХХ століття у храмі Пресвятої Трійці. Давній живопис виявили під шарами ґрунтовки та фарби. Мистецтвознавці упевнені: це дуже важливе відкриття для дослідження сакрального мистецтва Галичини періоду модернізму.
Журналістка Укрінформу дізнавалася, як вдалося віднайти заховані під шарами часу унікальні розписи та з якими труднощами стикнулися реставратори.
ПОНАД 250-ЛІТНЯ ІСТОРІЯ ХРАМУ
Церква Пресвятої Трійці розташована на площі Ринок у центрі Бережан. Святиня має статус пам’ятки архітектури національного значення.
Як розповів краєзнавець Богдан Тихий, її почав будувати в 1748-му воєвода Август Олександр Чорторийський. Споруджували святиню упродовж 20 років.

– Новий етап життя церкви настав наприкінці ХІХ століття. Завдяки тодішньому настоятелеві храму отцю Теодорові Кордубі почалася масштабна перебудова. Спорудили дві кам’яні дзвіниці, центральний купол, вівтар і бічні нави. Відкрили старовинні підземні ходи під вежами й центральною частиною храму – для цього довелось укріплювати фундаменти на глибину до дев’яти метрів, – розповів реставратор та іконописець Олексій Чередніченко.
На початку ХХ століття храм почали оздоблювати всередині.
– У 1900–1903 роках чеський майстер Оліва прикрасив фасади та інтер’єр ліпниною – витонченими рококовими й сецесійними орнаментами. Він же створив неороманський іконостас і кивот. Його декори вражають тонкістю виконання і вишуканістю стилю. До 1915 року стіни храму оздобили стінописами у стилі сецесії з акцентом на національних традиціях, поєднуючи з елементами неовізантійського східного мистецтва, – додав реставратор.


ФАХІВЦІ НЕ ЗДАВАЛИСЯ
Роботи з відновлення внутрішнього оздоблення храму розпочали понад три роки тому. Настоятель храму отець Іван Хрептак залучив команду Об’єднання іконописців в ім’я святителя Кипріяна, митрополита Київського, «Образ» зі Львова. Фахівці оглянули церкву і зрозуміли, що стінописи потребують докладнішого вивчення.

– Ми встановили риштування і почали досліджувати розписи на стінах, їхній стан. З’ясовували, які технології необхідно застосувати. Спершу зосередились на вивченні центральних нав та хорів храму, нижньої частини купола. Але, на жаль, на цьому етапі не знайшли нічого цінного. Був момент, коли навіть узялися готувати проєкт нових розписів, створювали початкові ескізи, – поділився Чередніченко.

Реставратори не здавалися і продовжували пошуки. Коли досліджували купол, виявили під шарами старої фарби стінописи початку ХХ століття.

– Тоді зрозуміли, що це – високомистецький твір, який потребує реставрації та відновлення. Він зберігся у доволі поганому стані, адже під час Першої світової війни у купол двічі влучали снаряди. Імовірно, було чимало руйнувань, усередину затікала вода, – зазначив реставратор.

За його словами, під час ремонтних робіт старі розписи покрили шарами казеїнової ґрунтовки та олійних фарб. Багато працівників скальпелями крок за кроком знімали стару фарбу, щоб відновити цінні розписи.

РЕСТАВРУВАЛИ СТІНОПИС НА ПЛОЩІ МАЙЖЕ 400 КВАДРАТНИХ МЕТРІВ
Під час досліджень команда виявила стінопис початку ХХ сторіччя й у святилищі церкви. Щоб детальніше його дослідити, попросили отця Івана тимчасово зупинити роботи у куполі.

– Розписи у святилищі набагато краще збереглися, мали більше авторських шарів. Саме вони допомогли нам у відновленні оздоблення купола. Адже автори використовували однакові форми, кольори і схожі композиційні прийоми. Об’єднавши всю інформацію, яку вдалося віднайти, ми створили проєкт реконструкції купола за допомогою спеціальної комп’ютерної програми, – зазначає Чередніченко.
Фахівці зібрали всі зображення букв, що збереглися, і відтворили шрифт, який використовували в розписі храму.
Команда вже завершила реставрацію купольної частини храму. Її площа – майже 400 квадратних метрів. Робота тільки з тонування тривала майже сім місяців, а загалом – понад три роки. Тепер відвідувачі храму зможуть побачити відновлену композицію «Зіслання Святого Духа на апостолів».
Провели й перший етап реставрації розписів у святилищі. Їх відкрили й законсервували – укріпили шар оригінальної фарби, провели профілактику вимивання солей зі стін, зміцнили штукатурку, що відшарувалася.
– Ці розписи цінні тим, що їх створили в період національного відродження нашої країни. Дух, яким вони переповнені, важливо зберегти й передати прийдешнім поколінням. Таких пам’яток небагато, найбільше їх – у Львові, – зазначив професор Львівської національної академії мистецтв, іконописець Роман Василик.
За його словами, віднайдені розписи – синтез неовізантизму і сецесії.
– Але це не еклектика. Ці два різні стилі стали цілісними, утворили одну систему й поєдналися в одному храмі, – наголосив іконописець.
Реставратори планують продовжити роботи у храмі Пресвятої Трійці вже навесні. В архівних документах також розшукують автора чи авторів розпису. Їх пов’язують із митцями з Промислової школи у Львові та мистецьким колом одного з головних реформаторів українського церковного малярства Модеста Сосенка.

А бережанці упевнені, що церква Пресвятої Трійці зберігає в собі ще багато мистецьких скарбів, які потрібно дослідити.
Юля Томчишин
Фото авторки та Захара Дябла
Події
Бережна вручила відзнаки та нагороди
З нагоди 115 років Івано-Франківському національному драмтеатру віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури Тетяна Бережна вручила відзнаки артистам і діячам культури.
Про це повідомило Міністерство культури, передає Укрінформ.
“Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка відзначив 115 років української професійної сцени. З цієї нагоди театр відвідала віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна”, – йдеться в повідомленні.
Бережна наголосила, що історія цього театру є дуже символічною.
“У 2025 році він повернув собі справжню дату заснування, яку свого часу намагалася стерти радянська влада. Так само і Україна сьогодні відновлює правдиву історію. Ще в статуті 1910 року було чітко записано — “плекання та розвиток драматичного мистецтва українською мовою”. І через 115 років театр продовжує цю справу», – сказала вона.
Зазначається, що указом Президента Володимира Зеленського за значний особистий внесок у розвиток національної культури і театрального мистецтва, вагомі творчі здобутки та високу професійну майстерність присвоєні почесні звання.
Зокрема, звання «Народний артист України» отримали артисти драми Олексій Гнатковський і Роман Луцький, а також артистка драми Надія Левченко.
Звання «Заслужений артист України» отримали артисти драми Іван Бліндар, Любомир Валівоць, Юрій Вихованець, Андрій Мельник, Олег Панас, а також артистки драми – Ірина Онищук та Інна Смолій.
Окрім цього, головному балетмейстерові Дмитру Леці присвоїли звання «Заслужений діяч мистецтв України».
Директор – розпорядник Андрій Катрич та режисер – постановник Назарій Панів отримали звання «Заслужений працівник культури України».
У день вручення нагород у театрі показали виставу «Гуцульське весілє» – постановку, що відтворює гуцульський весільний обряд XIX століття. У ній задіяний увесь творчий склад театру, а для підготовки команда їздила в експедиції на Гуцульщину.
Як повідомляв Укрінформ, у Міністерстві культури України готують зміни до наказу №745, які дозволять підвищувати заробітну плату працівникам культури.
Події
У Національній філармонії відтепер є навігація шрифтом Брайля
У лютому у Національній філармонії України встановили навігаційні елементи, виконані шрифтом Брайля. Нові тактильні вказівники визначають шляхи від входу до Колонного залу та Музичного салону філармонії, гардероб і допоміжні приміщення.
Про це інформує пресслужба Міністерства культури, передає Укрінформ.
“Національна філармонія України стає доступнішою для людей з порушеннями зору — в лютому 2026 року у будівлі встановили навігаційні елементи, виконані шрифтом Брайля. Це є продовженням втілення програми інклюзивності та створення безбар’єрного простору”, — йдеться в повідомленні.
Зазначається, що нові тактильні вказівники розташовані на перилах і стінах. Вони визначають шляхи від входу до Колонного залу та Музичного салону філармонії, гардероб і допоміжні приміщення. Рельєфні плани (мнемосхеми) на кожному з поверхів відображають плани екстреної евакуації з будівлі.

У відомстві нагадують, що будівля Національної філармонії оснащена окремими пандусами для підйому на перший і другий поверхи, та має спеціальні місця для людей, які пересуваються в кріслах колісних.
Як повідомлялося, Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні реалізується за ініціативи першої леді України Олени Зеленської. Це — комплексний план до 2030 року, спрямований на створення рівних умов у фізичному просторі, цифровій, освітній, економічній та громадській сферах для всіх груп населення.
Мінкульт забезпечує реалізацію Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року та має власні пріоритетні проєкти, як-от «Інформація без бар’єрів» та «Культура без бар’єрів».
Фото: Мінкульт
Події
У Литві, Франції та Британії виходять нові переклади українських книжок
У Литві вийде друком книжка “Потяг прибуває за розкладом” Марічки Паплаускайте, у Британії зʼявилася збірка оповідань “Мої жінки” Юлії Ілюхи, а у Франції – “Життя на межі” Володимира Єрмоленка та Тетяни Огаркової.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
“Потяг прибуває за розкладом. Історії людей і залізниці” вийшла у литовському бутиковому видавництві Lapas – це стало першим іноземним перекладом книжки. У Литві у перекладі Вітаса Декшніса вона отримала назву Traukinys atvyksta laiku. Ukrainos žmonių ir geležinkelių istorijos (“Потяг прибуває за розкладом. Історія людей та залізниці України”).
“Видавництво має дуже схожий підхід до створення читацького продукту як і The Ukrainians Media, тож я рада цьому співтворенню ще більше”, – написала письменниця, редакторка та журналістка Марічка Паплаускайте.
“24 лютого 2022 року українські залізничні станції стали одночасно прикриттям і головною мішенню для ворога, а залізничники – захисниками держави, відповідальними за евакуацію населення країни. Пунктуальність рейсів перевершила графіки європейських країн: залізничники негайно ремонтували зруйновані страйками колії, відкривали нові залізничні колії, розповсюджували ліки та продукти харчування у вагонах. Залізничники допомогли евакуювати з України понад чотири мільйони людей, а також 115 тисяч собак, котів та інших домашніх тварин. Хроніка розкриває не лише талант письменниці, а й автентичну мову мешканців, чорний гумор часів війни та дух опору – історії українців твердо говорять: залізниці досі працюють за графіком”, – йдеться в анотації до литовського видання.
В Україні книжка “Потяг прибуває за розкладом” вийшла у видавництві “Лабораторія” у 2024 році. Автором передмови став британський актор, письменник і режисер Стівен Фрай. Дизайн обкладинки створив Вадим Блонський.
Книжка філософського репортажу “Життя на межі: Україна, культура та війна” вийшла у найбільшому незалежному видавництві Франції Gallimard. У перекладі Луїзи Анрі вона отримала назву La vie à la lisière. Être ukrainien aujourd’hui (“Життя на межі. Бути українцем сьогодні”).

“Ми з юності читали книжки цього видавництва, в якому публікувалися і публікуються ключові фігури французької літератури та гуманітарних наук. Честь для нас бути серед них”, – написав філософ, есеїст та перекладач Володимир Єрмоленко у Фейсбуку.
Світлину на обкладинці видання зробила українська фотокореспондентка та журналістка Юлія Кочетова.
“Війна змінює найбазовіші виміри людського існування: сприйняття часу й простору, уявлення про красу й любов, про дім і смерть. Вона також породжує нові поняття – як-от “післяжиття”: стан людини, яка вже все втратила. Чому ж період руйнування й крайньої індивідуальної та колективної вразливості водночас висвітлює силу довіри до ближнього й потребу в поезії? Спираючись на свої поїздки в спустошені зони бойових дій, почуті там історії, власні спостереження та зустрічі, автори творили цей пронизливий філософський свідчий текст. Це водночас вікно в реальність і ода літературі – спроба осмислити й передати уроки життя на межі, “у тому місці, де життя вперто бореться за себе і за кожен належний йому міліметр”, – йдеться в анотації до французького видання.
В Україні книжка вийшла у 2025 році у видавництві “Дух і літера”.
Збірка короткої прози “Мої жінки” письменниці, журналістки та волонтерки Юлії Ілюхи вийшла у британському видавництві The Indigo Press. Англійською мовою книжку переклала Ганна Левів. Це вже 14 переклад видання.

Обкладинку створив графічний дизайнер і арт-директор Люк Берд. Ілюстрація на обкладинці – з українського видання, створена Ольгою Ротаєнко.
“Це вражаючий і рідкісний роман, що складається з серії гострих новел про жінок, які зіткнулися з незліченними жорстокостями війни. Він передає голоси і руйнівні переживання тих, кого змусили замовкнути, тих, хто втратив близьких, тих, хто боровся і витримав, і тих, хто зламався. Завдяки оригінальному стилю та поетичній повторюваності безіменні героїні розповідають лаконічні та емоційно заряджені історії, що відтворюють життя під час війни в Україні з болісною інтенсивністю, яка водночас глибоко зворушує”, – написали у анотації до видання.
В Україні книжка-білінгва (українською та англійською мовами) “Мої жінки” вийшла у 2024 році у видавництві “Білка”. Того ж року видання відзначили нагородою Книга року ВВС.
Як повідомляв Укрінформ, роман Вікторії Амеліної “Дім для Дома” отримав грант для виходу на англомовний ринок.
Фото: Читомо
-
Усі новини1 тиждень agoСкандал на нацвідборі Євробачення: в мережі обурилися словами співачки Руслани (фото, відео)
-
Усі новини1 тиждень agoНайкращий знак Зодіаку — з ким хочуть бути абсолютно всі
-
Усі новини6 днів agoце не так вже й погано, як вважалося раніше
-
Політика5 днів agoУ парламенті та суспільстві Нідерландів існує широка підтримка України
-
Усі новини1 тиждень agoДе найкраще приймають біженців з України — 3 країни
-
Політика6 днів agoЗеленський анонсував активну роботу з партнерами найближчими тижнями
-
Відбудова1 тиждень agoНа відбудову Житомирщині в межах єВідновлення спрямували понад 350 мільйонів
-
Відбудова5 днів agoЗеленський і Маркарова обговорили роботу з партнерами України щодо відбудови
