Connect with us

Події

У Бережанах реставратори відновили столітні розписи у храмі

Published

on


Під час ремонтних робіт у церкві Пресвятої Трійці віднайшли живопис початку ХХ століття

На Тернопільщині презентували результати реставрації унікальних настінних розписів початку ХХ століття у храмі Пресвятої Трійці. Давній живопис виявили під шарами ґрунтовки та фарби. Мистецтвознавці упевнені: це дуже важливе відкриття для дослідження сакрального мистецтва Галичини періоду модернізму.

Журналістка Укрінформу дізнавалася, як вдалося віднайти заховані під шарами часу унікальні розписи та з якими труднощами стикнулися реставратори.

ПОНАД 250-ЛІТНЯ ІСТОРІЯ ХРАМУ

Церква Пресвятої Трійці розташована на площі Ринок у центрі Бережан. Святиня має статус пам’ятки архітектури національного значення.

Як розповів краєзнавець Богдан Тихий, її почав будувати в 1748-му воєвода Август Олександр Чорторийський. Споруджували святиню упродовж 20 років.

– Новий етап життя церкви настав наприкінці ХІХ століття. Завдяки тодішньому настоятелеві храму отцю Теодорові Кордубі почалася масштабна перебудова. Спорудили дві кам’яні дзвіниці, центральний купол, вівтар і бічні нави. Відкрили старовинні підземні ходи під вежами й центральною частиною храму – для цього довелось укріплювати фундаменти на глибину до дев’яти метрів, – розповів реставратор та іконописець Олексій Чередніченко.

Олексій Чередніченко
Олексій Чередніченко

На початку ХХ століття храм почали оздоблювати всередині.

– У 1900–1903 роках чеський майстер Оліва прикрасив фасади та інтер’єр ліпниною – витонченими рококовими й сецесійними орнаментами. Він же створив неороманський іконостас і кивот. Його декори вражають тонкістю виконання і вишуканістю стилю. До 1915 року стіни храму оздобили стінописами у стилі сецесії з акцентом на національних традиціях, поєднуючи з елементами неовізантійського східного мистецтва, – додав реставратор.

ФАХІВЦІ НЕ ЗДАВАЛИСЯ

Роботи з відновлення внутрішнього оздоблення храму розпочали понад три роки тому. Настоятель храму отець Іван Хрептак залучив команду Об’єднання іконописців в ім’я святителя Кипріяна, митрополита Київського, «Образ» зі Львова. Фахівці оглянули церкву і зрозуміли, що стінописи потребують докладнішого вивчення.

– Ми встановили риштування і почали досліджувати розписи на стінах, їхній стан. З’ясовували, які технології необхідно застосувати. Спершу зосередились на вивченні центральних нав та хорів храму, нижньої частини купола. Але, на жаль, на цьому етапі не знайшли нічого цінного. Був момент, коли навіть узялися готувати проєкт нових розписів, створювали початкові ескізи, – поділився Чередніченко.

Реставратори не здавалися і продовжували пошуки. Коли досліджували купол, виявили під шарами старої фарби стінописи початку ХХ століття.

– Тоді зрозуміли, що це – високомистецький твір, який потребує реставрації та відновлення. Він зберігся у доволі поганому стані, адже під час Першої світової війни у купол двічі влучали снаряди. Імовірно, було чимало руйнувань, усередину затікала вода, – зазначив реставратор.

За його словами, під час ремонтних робіт старі розписи покрили шарами казеїнової ґрунтовки та олійних фарб. Багато працівників скальпелями крок за кроком знімали стару фарбу, щоб відновити цінні розписи.

РЕСТАВРУВАЛИ СТІНОПИС НА ПЛОЩІ МАЙЖЕ 400 КВАДРАТНИХ МЕТРІВ

Під час досліджень команда виявила стінопис початку ХХ сторіччя й у святилищі церкви. Щоб детальніше його дослідити, попросили отця Івана тимчасово зупинити роботи у куполі.

– Розписи у святилищі набагато краще збереглися, мали більше авторських шарів. Саме вони допомогли нам у відновленні оздоблення купола. Адже автори використовували однакові форми, кольори і схожі композиційні прийоми. Об’єднавши всю інформацію, яку вдалося віднайти, ми створили проєкт реконструкції купола за допомогою спеціальної комп’ютерної програми, – зазначає Чередніченко.

Фахівці зібрали всі зображення букв, що збереглися, і відтворили шрифт, який використовували в розписі храму.

Відреставровані розписи
Відреставровані розписи

Команда вже завершила реставрацію купольної частини храму. Її площа – майже 400 квадратних метрів. Робота тільки з тонування тривала майже сім місяців, а загалом – понад три роки. Тепер відвідувачі храму зможуть побачити відновлену композицію «Зіслання Святого Духа на апостолів».

1
Святилище

Провели й перший етап реставрації розписів у святилищі. Їх відкрили й законсервували – укріпили шар оригінальної фарби, провели профілактику вимивання солей зі стін, зміцнили штукатурку, що відшарувалася.

– Ці розписи цінні тим, що їх створили в період національного відродження нашої країни. Дух, яким вони переповнені, важливо зберегти й передати прийдешнім поколінням. Таких пам’яток небагато, найбільше їх – у Львові, – зазначив професор Львівської національної академії мистецтв, іконописець Роман Василик.

За його словами, віднайдені розписи – синтез неовізантизму і сецесії.

– Але це не еклектика. Ці два різні стилі стали цілісними, утворили одну систему й поєдналися в одному храмі, – наголосив іконописець.

Роман Василик
Роман Василик

Реставратори планують продовжити роботи у храмі Пресвятої Трійці вже навесні. В архівних документах також розшукують автора чи авторів розпису. Їх пов’язують із митцями з Промислової школи у Львові та мистецьким колом одного з головних реформаторів українського церковного малярства Модеста Сосенка.

А бережанці упевнені, що церква Пресвятої Трійці зберігає в собі ще багато мистецьких скарбів, які потрібно дослідити.

Юля Томчишин

Фото авторки та Захара Дябла



Джерело

Події

У Києві відбудеться презентація книги Олександри Шутко про вплив українок на Османську імперію

Published

on


Дослідниця історії Османської імперії Олександра Шутко видала нову книгу, в якій на основі архівних документів розповідає про життя султанського гарему, вплив українок на Османську імперію. Презентація відбудеться в Києві 2 липня.

Про це вона сказала в коментарі Укрінформу.

«Після вивчення впродовж десятиліття архівних документів Туреччини, які містять інформацію про султан-українок, у мене накопичилося чимало цікавого про те місце, яке було їхнім домом, – султанський гарем. Відтак виникло бажання написати книгу про його закулісся», – зазначила вона.

Дослідниця наголосила, що гарем не був в’язницею із рабською працею жінок або ж будинком розпусти.

“Султанський гарем мав складний механізм співіснування султанської родини, зі своєю ієрархією та традиціями. Потрапляючи туди, кожна жінка одразу починала отримувати платню. Найменше, 6 акче (срібних османських монет) на день, мали новенькі наложниці. За розрахунками станом на 2019 рік, це 18 доларів. На додаток до цієї платні наложниць двічі на день годували та дарували вбрання і прикраси. Також їх навчали східним мовам, письму, співу, танцям та мистецтву зваблення чоловіка”, – зазначила Шутко.

Найбільше ж грошей – 2 тис. акче на день, тобто майже 6 тис. доларів, отримувала дружина султана Сулеймана – українка Роксолана (Hürrem). За рік набігало, за сучасними мірками, до 2 млн доларів. Ця платня зберігалася за нею до смерті й нагадувала річний дохід невеликої французької провінції.

Читайте також: Османи називали українців «козацькою нацією» ще до Французької революції – історик

“Роксолана була найбагатшою жінкою свого часу і вкладала гроші у благодійні проєкти: зведення мечетей, хамамів, лікарень, шкіл на території Османської імперії. Також вона активно втручалася в політику, впливаючи на державні призначення та листуючись із правителями Європи й Азії. І саме тому Роксолана стала зачинателькою такого явища в Османській імперії, як «Жіночий султанат», який через століття завершила інша султан-українка Хатідже Турхан (Надія)”, – розкрила деталі письменниця.

Окрім Роксолани, у новій книзі розповідається про її конкурентку – черкеску Махідевран, а також служницю султана Сулеймана Гюльфем та інших знакових героїнь доби «Жіночого султанату», зокрема Нурбану, Сафіє, Кьосем та Хатідже Турхан.

У новій книзі Олександра Шутко розвіює й давні легенди про багатолюдні гареми османських султанів.

“Точна кількість наложниць у них відома завдяки комірним книгам султанського палацу Топкапи у Стамбулі, які містять інформацію про витрати на утримання гарему. Так, у гаремі султана Сулеймана Пишного 1552 року було 167 жінок, у Селіма ІІ – 73, у Мурада ІІІ – близько 150. Інтимні стосунки султани мали далеко не з усіма, а до кола родини належали тільки 3-4% від загальної кількості наложниць: фаворитки та матері дітей. Всі інші гаремниці, отримавши через 7-9 років звільнення з рабства та придане, могли вийти заміж за достойного сановника султана”, – зауважила Шутко.

Також у книзі дослідниця розповідає про сторожів гарему – євнухів, котрих у дитинстві піддавали процедурі кастрації, під час такої операції виживав лише один хлопчик із десяти.

«Новою є також інформація про грекиню Гюльнуш, яка стала фундаторкою мечетей у Кам’янці-Подільському та Хотині. Про її присутність на Поділлі під час військового походу 1672-1678 рр., народження другого сина Ахмеда (Ахмеда ІІІ) та маршрут пересування, який не обійшовся без пригод, я також розповідаю у новій книжці», – зазначила авторка.

Презентація книжки «Гарем османських султанів доби «Жіночого султанату» від видавництва «Богдан» відбудеться у Києві 2 липня (четвер) о 18.30 у книгарні Readeat. Модеруватиме захід Альона Рудько. Під час заходу читачі зможуть поспілкуватися з авторкою та придбати книгу з автографом.

Як повідомляв Укрінформ, у січні минулого року в Україні вийшов роман “Кривава Кафа” письменниці та дослідниці Олександри Шутко про намісництво шехзаде Сулеймана – майбутнього султана Сулеймана Пишного, чоловіка Роксолани, у Кафі.

Фото з архіву Олександри Шутко



Джерело

Continue Reading

Події

Франківський драмтеатр завершить сезон прем’єрою «Станція «Перемога»

Published

on



Франківський драмтеатр завершить сезон прем’єрою «Станція «Перемога», яка відбудеться на сцені-підвалі 30 червня.

Про це театр повідомив у Фейсбуці , передає Укрінформ.

«Прем’єра на завершення сезону – уже 30 червня на Сцені-підвалі Франківського драмтеатру зіграємо для вас нову виставу «Станція «Перемога», – йдеться у повідомленні.

За інформацією театру, творча команда працює кілька тижнів над постановкою литовського режисера Андріюса Дарели за п’єсою Олега Михайлова.

«Станція «Перемога»» – історія про людей, які навесні 2022 року знайшли прихисток на станції харківського метро. В одному просторі вони вчаться жити поруч, долати страх, підтримувати одне одного й щодня чекати на Перемогу», – повідомили у драмтеатрі.

Читайте також: У театрах восьми міст за останні роки створили 11 вистав за «Енеїдою»

Зазначається, що у виставі зіграють Владислав Демидюк, Юлія Коник, Ірина Онищук, Павло Кільницький, Вікторія Юрців та Іван Бліндар.

Як повідомляв Укрінформ, Івано-Франківський драмтеатр знайшов архівні документи та заявив про відзначення свого 115-річчя.

Фото: Франківський драмтеатр, Facebook



Джерело

Continue Reading

Події

У Харкові відкрили 12-й кінопростір «Дивись українське!»

Published

on


Асоціація “Дивись українське!” відкрила у Харкові 12-й кінопростір.

Про це повідомляє Держкіно, передає Укрінформ.







У Харкові відкрили 12-й кінопростір «Дивись українське!»/Фото: Держкіно

1 / 8

“У результаті співпраці Асоціації “Дивись українське!” та Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка, за меценатської підтримки мережі кінотеатрів Multiplex відкрито кінопростір для перегляду українських фільмів”, – ідеться у повідомленні.

Першим показом стала комедія “Ну мам” режисера Олега Борщевського. Як зазначили у Держкіно, це тепла історія про родину, взаєморозуміння і цінність близьких людей.

Стрічку представила українська кінознавиця, кандидатка мистецтвознавства Наталія Черкасова.

Генеральний директор – художній керівник Харків Опера Ігор Тулузов у промові до глядачів підкреслив важливість розвитку культурних ініціатив у місті та повідомив, що покази українського кіно в межах Національного туру “Кіно заради Перемоги!” відбуватимуться тут на регулярній основі.

Після перегляду відбулося обговорення фільму, під час якого глядачі поділилися своїми враженнями та думками про стрічку.

Як зазначив голова правління Асоціації “Дивись українське” Андрій Різоль, “відкриття нового кінопростору в Харкові – це ще один вагомий крок до того, щоб українське кіно ставало доступнішим для глядачів у прифронтових містах. Такі майданчики об’єднують людей навколо кіно, діалогу, спільних цінностей та поширюють терапію через культуру”.

Програма відкриття кінопросторів у госпіталях та реабілітаційних центрах започаткована Асоціацією “Дивись українське!” і благодійним Фондом “МХП-Громаді” у 2024 році.

Читайте також: У межах туру «Кіно заради Перемоги!» у квітні відбулися 63 кінопокази

Станом на зараз відкриті 12 кінопросторів у восьми областях України.

Як повідомляв Укрінформ, у квітні асоціація “Дивись українське!” відкрила 11-й кінопростір у київському госпіталі, де лікуються і відновлюються поранені.

Фото: Держкіно



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.