Усі новини
Метро в Україні: як змінилася роль підземки під час війни
Історія метрополітену у світі налічує понад 150 років, який пройшов шлях від експериментального транспорту до одного з найбезпечніших видів транспорту. Фокус розкаже про початки цього виду пересувань, а також про те, як змінилося практичне застосування українських метро під час російсько-української війни.
Метрополітен є складною інженерною системою, призначеною насамперед для масових пасажирських перевезень у великих містах. Водночас із моменту свого виникнення він виконує й додаткові функції, пов’язані з безпекою, просторовою оптимізацією та цивільним захистом населення. Про те, як поєднання транспортної та захисної ролей зробило метро одним із ключових елементів міської інфраструктури України — в матеріалі Фокуса.
Виникнення метро: технологічна відповідь на урбанізацію
Перший у світі метрополітен було відкрито в Лондоні 10 січня 1863 року. Його поява стала відповіддю на різке зростання населення столиці Великої Британії та значне перевантаження наземного транспорту.
Metropolitan Railway з’єднав райони міста під землею, використовуючи парову тягу та метод “cut-and-cover”, що передбачав неглибоке прокладання тунелів. Попри технічні обмеження, лондонський експеримент продемонстрував ефективність підземного транспорту.
Лондонське метро є першим у світі та налічує історію в понад 150 років
Фото: Britannica
Згодом розвиток електротяги, вентиляційних систем і глибокого буріння дозволив будувати метро у складніших геологічних умовах і на значних глибинах. Наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття метрополітени почали з’являтися в інших великих містах Європи та Північної Америки.
Під час Другої світової війни метро стало активно набувати нової ролі — укриття для цивільного населення. Низка британських і німецьких мешканців користувалися тунелями та станціями задля збереження свого життя під час масованих ударів і бомбардувань протиборчих сторін.
За час свого розвитку метрополітен став одним з передових видів транспорту завдяки своїй зручності, доступності та швидкості пересування. Завдяки цьому, метро поступово дісталося теренів України, і стало його невід’ємною частиною.
Українські метрополітени: витоки та практичне застосування
Перший метрополітен в Україні було відкрито в Києві у 1960 році. Його проєктування відбувалося в умовах Холодної війни, тому значна частина станцій закладалася на великій глибині. Це рішення було пов’язане не лише з геологією, а й із вимогами цивільної оборони.
Харківський метрополітен, введений в експлуатацію у 1975 році, також характеризується глибокими станціями та розгалуженою системою тунелів. Дніпровський метрополітен, будівництво якого розпочалося ще в радянський період, проєктувався як стратегічно захищений об’єкт, хоча його розвиток був обмежений економічними чинниками.
Загалом українські метрополітени від початку розглядалися як багатофункціональні споруди, здатні виконувати роль укриттів у разі надзвичайних ситуацій. Однак нової ролі підземка набула з початком російсько-української війни.
Роль метро від початку повномасштабного вторгнення РФ
Після початку повномасштабної війни метрополітен в Україні став активно використовуватися як цивільне укриття. Станції метро забезпечують базовий захист від уламків, вибухових хвиль та частково — від радіаційного впливу завдяки значній товщині бетонних конструкцій і глибині залягання.
У Києві, Харкові та Дніпрі метро офіційно інтегрували в систему оповіщення та укриттів. Під час повітряних тривог доступ до станцій залишається відкритим, а інфраструктура адаптована для тривалого перебування людей: працюють системи вентиляції, освітлення, водопостачання та зв’язку.
Особливо важливу роль метро відіграло в Харкові, де інтенсивність обстрілів змусила використовувати підземку як постійне укриття для значної частини населення. Глибокі станції здатні зменшувати вплив ударної хвилі, світлового випромінювання та проникнення радіоактивного пилу. Системи герметизації та вентиляції з фільтрацією повітря підвищують рівень захисту в разі застосування зброї масового ураження.
Водночас метро не є абсолютним захистом. Його ефективність залежить від відстані до епіцентру вибуху, типу боєприпасу та технічного стану споруд. Проте в порівнянні з більшістю наземних укриттів метрополітен забезпечує значно вищий рівень безпеки.
Наразі метрополітен — це не лише транспортна мережа, а й елемент стратегічної інфраструктури. Український досвід продемонстрував практичну цінність метро як універсального інструменту захисту населення, що підкреслює необхідність модернізації підземних транспортних систем, збереження їхньої захисної функції та інтеграції в ширші плани цивільної безпеки.
Раніше Фокус розповідав про те, наскільки брудними бувають сидіння в метро. Власник клінінгової компанії у Лондоні Стівен Джеймс, більш відомий за прізвиськом Містер Чистий Килим (Mr Clean Carpet), вирішив провести експеримент і перевірити, як часто транспортне управління міста прибирає у вагонах метрополітену.
Згодом стало відомо, що в Києві метро відновлюватиметься добу після російської атаки. В КМДА уточнили, що наземна частина станцій “Дніпро” — “Лісова” тимчасово закриті на вхід та вихід.
Війна
росісни повідомили про приліт по Брянську — деталі
У Брянську стався блекаут через атаку ракет “Нептун”. Ракети начебто були збиті засобами протиповітряної оборони Збройних сил Російської Федерації, але все ж сталось пошкодження підстанції. На відео з місця подій — почорніле місто, у якому зникло електропостачання в ніч на 4 лютого, так само як у Бєлгороді.
Зранку 4 лютого губернатор Брянської області Олександр Богомаз пояснив у Telegram-каналі, що відключення обласного центру сталось начебто через масований наліт українських ракет “Нептун”, а також через удари РСЗВ HIMARS та реактивні дрони. При цьому міноборони РФ запевнило, що збило усі повітряні цілі.
Допис Богомаза з’явився близько 9 год 4 лютого. Посадовець повідомив, що через наліт ракет та дронів ЗСУ стались інциденти у селі Глиніщево (за 17 км від Брянська) та у Бежицькому районі Брянська. З його слів, є певні пошкодження у будинках та є поранені. При цьому Богомаз не сказав про блекаут, який стався у населеному пункті за 130 км від України.
Тим часом у моніторинговому каналі Exilnova+ повідомили про надзвичайну ситуацію у Брянську. На кадрах з місця подій — панорама міста без світла. Публікація з’явилась о 1:38 4 лютого і вказано, що подія відбулась у Брянську, через дві години після блекауту у Бєлгороді.
Ракета Нептун – наслідки можливого удару по Брянську 4 лютого
Фото: Скриншот
Міноборони РФ не інформувало приліт ракети “Нептун” по Брянську. Натомість російське командування написало, що в ніч на 4 лютого начебто збило 24 українських БпЛА, 11 з яких летіли на Брянськ, а вісім — на Бєлгород. У серії попередніх дописів згадували про удари “Нептунів”. Зокрема, у січні у Telegram-каналі відомства можна нарахувати вісім згадок про РК: ішлося сумарно про 25 ракет. У лютому таких заяв ще не було.
Генштаб ЗСУ не підтверджував застосування РК “Нептун” по військових цілях у Росії.
Ракета Нептун — деталі
Зазначимо, Фокус писав про ракетний комплекс “Нептун” та про характеристики ракет, створених українськими інженерами. OSINT-аналітик з ніком HI Sutton нарахував три основних модифікації, які з’являлись на збройних виставках. Серед них — базова версія Р-360, яка летить на відстань до 280 км, Р-360М з дальністю 500 км, Р-360Л (“Довгий Нептун”) з дальністю 1000 км.
Тим часом президент України Володимир Зеленський у листопаді 2025 року повідомив про вдале бойове застосування ракети “Нептун”, яка уразила ціль на відстані близько 1 тис. км. У грудні глава держави розповів про ефективність застосування крилатих ракет “Фламінго” і про те, що влучання “Нептунів” стало “дуже хорошим”.
Нагадуємо, 25 січня жителі Бєлгородської області поскаржились на масований удар ракетами HIMARS. У грудні 2025 року авіаексперт проаналізував можливість масованого нальоту БпЛА України на Москву та проблеми з масштабування виготовлення ракет “Нептун”.
Усі новини
Підліток-“надлюдина” врятував свою родину, пропливши 4 км небезпечними хвилями (відео)
В Австралії 13-річний підліток плив неспокійним морем 4 години, щоб врятувати свою матір, брата та сестру. Вони плавали на каяках, коли сильний вітер скинув їх у воду.
Про героїчний вчинок 13-річного хлопця в Австралії неподалік місцевості Квіндалуп пише Daily Mail. Коли поривами вітру каяки та весла родини почало відносити в море, хлопчик вистрибнув у воду та поплив у бік берега.
Перші 2 кілометри він подолав у рятувальному жителі, а потім скинув його, і другу половину шляху проплив без нього. Діставшись до берега, він пробіг іще 2 кілометри, щоб зателефонувати рятувальникам.
Командир рятувальної служби Naturaliste Marine Rescue Пол Бресланд назвав зусилля підлітка “надлюдськими”.
“Цей сміливець подумав, що не допливе з рятувальним жилетом, тому кинув його і наступні дві години плив без нього”, — розповів командир.
Родину хлопця, 47-річну жінку, 12-річного хлопчика та восьмирічну дівчинку, шукали протягом години водна поліція штату Вашингтон, місцеві волонтери-рятувальники з морської служби та рятувальний гелікоптер. Їх знайшли за 14 км від берега — вони чіплялися за одне весло.
“Я просто сказала… “не сьогодні, не сьогодні”. Я плавала брасом, вільним стилем, на спині”, — розповіла журналістам 13-річна сестра героя.
Родину знайшли о 20:30 та відбуксирували до берега рятувальним човном.
Інспектор поліції Південно-Західного регіону Джеймс Бредлі похвалив підлітка за точний опис каяка та весел, який допоміг знайти потерпілих.
“Його рішучість і мужність зрештою врятували життя його матері та братів і сестер”, — зазначив правоохоронець.
Родину оглянули та госпіталізували медики, на момент публікації новини їх уже виписали з лікарні.
Інспектор наголосив, що порятунку родини сприяло використання ними рятувальних жилетів.
13-річний підліток в Австралії врятував свою родину.
Нагадаємо, в липні 2025 року ЗМІ писали про 19-річного підлітка, якого віднесло у море на 14 км. Його знайшли живим на віддаленому безлюдному острові.
13 квітня 13-річний хлопчик врятував пасажирів автобуса після російського удару по Сумах.
Політика
Росія змінила делегацію на професійних військових, коли до перемовин долучився Буданов, — УП
Характер перемовин Росії та України змінилися після того, як відбулася заміна голови Офісу президента з Андрія Єрмака на Кирила Буданова. З того моменту змінився склад не лише української, але й російської делегації.
Відзначається, що відбулася принципова зміна у підході Кремля до перемовин: замість пустослівних дипломатів туди відправили професійних військових РФ. Про це йдеться в матеріалі “УП”.
“Раніше наші мусили слухати годинні проповіді про те, хто і коли кого завоював в минулому. Тепер сидять військові й обговорюють дуже конкретні речі: механізми відведення, гарантії, терміни й так далі. Це, мабуть, ключова зміна, яка сталась з приходом Буданова”, — повідомив один зі співрозмовників, знайомий із ходом перемовин.
За часів роботи Андрія Єрмака на посаді голови Офісу президента той намагався створити монополію на перемовини. Однак реально існувало три різні канали: офіційний, який очолював сам Єрмак разом з МЗС, а також два неофіційних — зв’язки Буданова та зв’язки голови фракції “Слуга народу” Давида Арахамії.
Офіційний канал транслював позицію щодо необхідності запровадження “формули миру”, водночас через неофіційні канали доносилася реальна позиція щодо оцінки ситуації та процесів в Україні.
Зміна голови Офісу президента призвела до того, що вся комунікація української перемовної групи зібрана воєдино: вона перебуває під контролем Буданова.
Ще одна важлива деталь перемовин — повернення до делегації Давида Арахамії. У нього є три переваги для України:
- Арахамія має широкий набір контактів у США;
- Арахамія тісно співпрацював з Будановим ще за часів роботи Андрія Єрмака в Офісі президента;
- Арахамія з часів стамбульських перемовин він має прямі контакти з росіянами, наприклад з Романом Абрамовичем.
Рішення про повернення Арахамії до переговорної групи було ухвалене спільно Зеленським та Будановим. В УП нагадали, що саме лідер “слуг” у Верховній Раді був очільником першої переговорної делегації на початку повномасштабної війни.
Нагадаємо, що перед обстрілом у ніч на 3 січня президент США Дональд Трамп заявив, що перемовини між Україною та Росією просуваються дуже добре і натякнув на хороші новини.
Раніше журналіст видання Axios Барак Равід повідомив, що спеціальний посланець президента США Стів Віткофф в середу та четвер проведе ще один раунд переговорів з Росією та Україною.
Нагадаємо, що в інтерв’ю чеському виданню Český rozhlas Plus президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий до будь-яких форматів переговорів із Росією та США. Він підкреслив, що питання територій можна ефективно вирішити лише під час особистої зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним. За словами Зеленського, передусім має відбутися тристоронній контакт між Україною, Росією та США, а без такого формату команди сторін не зможуть домовитися щодо територіальних питань.
-
Суспільство7 днів agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Усі новини1 тиждень agoХабі Ламе — блогер продав компанію Step Distinctive Limited за 975 мільйонів доларів
-
Усі новини1 тиждень agoСіамські близнючки Валерія та Каміла — що з ними не так, фото
-
Усі новини1 тиждень agoв мережі з’явились фото новинки 2026 року
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе школы возобновляют очное обучение с 12 января
-
Усі новини5 днів agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Події1 тиждень agoФільм «Одна битва за іншою» отримав у США премію USC Libraries Scripter Awards
-
Одеса7 днів agoНаслідки нічної атаки на Одесу: пошкоджені будинки й пошуки людей
