Політика
Євросоюз погодив механізм фінансування України на 2026–2027 роки
Президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що Європейський Союз забезпечив рішення для покриття фінансових потреб України на 2026–2027 роки, попри складні дискусії щодо механізмів використання заморожених російських активів.
Про це він сказав на пресконференції у п’ятницю в Брюсселі за результатами засідання Євроради, передає власкор Укрінформу.
Коментуючи запитання журналістів щодо двох варіантів фінансування, які розглядалися, Кошта наголосив, що ЄС уже використовує заморожені російські активи.
«Ми вже використовуємо заморожені активи. Ми сплачуємо позику G7 (яка погашається з відсотків від заморожених активів, – ред.) і ухвалили рішення заморозити активи до завершення війни, доки Росія не відшкодує завдані Україні збитки», – зазначив він.
За словами Кошти, Європейська комісія запропонувала два підходи до фінансування України. Один із них не був підтриманий одностайно на початковому етапі, тоді як другий є складнішим з юридичного, технічного та фінансового погляду.
«Сьогодні в Європейській раді ми досягли одностайності, аби негайно забезпечити цю позику, що чітко підтверджує наявність рішення для підтримки України», – сказав він, додавши, що робота над юридичними та технічними аспектами використання активів триватиме.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що головною метою було гарантувати фінансування України в обсязі 90 млрд євро на два роки. «Найбільша перемога полягає в тому, що російські активи тепер надійно заморожені. Вони можуть бути знову використані лише за рішенням, ухваленим кваліфікованою більшістю», – заявила вона.
Фон дер Ляєн також підкреслила, що погоджений механізм передбачає: Україна повертатиме позику лише в разі виплати Росією репарацій. «Якщо цього не станеться, Україна не зобов’язана повертати ці кошти», – сказала вона.
Прем’єр-міністр Данії, яка головує в ЄС, Метте Фредеріксен зазначила, що фінальне рішення фактично поєднало два підходи. «Найважливіше – нагальні фінансові потреби України тепер гарантовані на наступні два роки, і Україна отримає кошти, яких потребує», – сказала вона, додавши, що підсумковий компроміс є прийнятним результатом переговорів.
Як повідомлялося, Європейський Союз розглядав два підходи до фінансування потреб України у 2026–2027 роках. Перший варіант передбачав безпосереднє використання заморожених російських активів для підтримки України. Однак цей механізм потребував одностайного схвалення держав-членів ЄС і не отримав необхідної підтримки через юридичні та технічні обмеження.
Другий підхід полягав у наданні Україні позики під гарантії бюджету Європейського Союзу. Згідно з погодженим рішенням, Україна зобов’язана повертати ці кошти лише в разі виплати Росією репарацій за завдані збитки. Якщо репарації не будуть сплачені, обов’язок погашення позики на Україну не покладається.
У результаті ЄС ухвалив компромісне рішення, яке забезпечує Україні гарантоване фінансування на найближчі два роки та водночас зберігає можливість подальшого використання заморожених російських активів після врегулювання правових питань.
Як повідомляв Укрінформ, Кошта заявив у п’ятницю, що лідери ЄС погодили рішення стосовно підтримки України в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки.
Також він наголосив, що Україна повертатиме позику, яку Євросоюз надає коштом заморожених російських активів, тільки після того, як РФ сплатить репарації.
Фото: Європейський Союз
Політика
Хмара обговорив із міністром оборони Норвегії, як терміново збільшити запаси ракет-перехоплювачів
Міністр оборони Євгеній Хмара та його норвезький колега Торе Сандвік обговорили критичну потребу України в ракетах-перехоплювачах.
Про це Міноборони України повідомило у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Сторони обговорили варіанти термінового збільшення запасів, де Україна розраховує на підтримку Норвегії», – зазначають у відомстві.
Також під час розмови міністри приділили увагу проєкту з інтеграції додаткових ракет у системи протиповітряної оборони NASAMS, які перебувають на озброєнні України.
Серед обговореного була й протидія реактивним дронам.
«Одним з найефективніших засобів у протидії реактивним шахедам є авіація. Тому необхідно продовжувати стабільне постачання боєприпасів до літаків F-16 та нарощування їхніх обсягів. Водночас важливою складовою об’єктового прикриття є ПЗРК. Для посилення протиповітряної оборони Україна потребує додаткових комплексів та ракет до них і розраховує на підтримку Норвегії», – заявив Хмара.
Принагідно він висловив вдячність Норвегії за лідерство та вагомий внесок у зміцнення обороноздатності України.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський переконаний, що росіяни посилюватимуть балістичні удари на тлі зменшення поставок Україні ракет-перехоплювачів від США.
Фото: Міноборони
У новому випуску «Програми Ігоря Долгова» ітиметься про різке загострення українсько-американських відносин, нові поступки Дональда Трампа Росії, переговори щодо завершення війни та ризики мирної угоди, яка може не враховувати безпекові інтереси України.
Ведучий програми – український дипломат Ігор Долгов – у сьогоднішньому випуску нагадує, що поки Вашингтон пропонує Москві економічні стимули, послаблює санкційний тиск і шукає можливості відновлення співпраці з Росією, російська армія продовжує атакувати українські міста та енергетику. Він також аналізує, чи здатна така політика змусити Путіна погодитися на мир і яку ціну можуть запропонувати заплатити Україні.
У випуску Долгов також розбирає:
- чому Трамп вирішив послабити санкції проти Росії та відкрити шлях російському дизелю на світові ринки;
- навіщо Вашингтон відклав на 60 днів запровадження нових жорстких санкцій проти РФ;
- що відомо про можливий тиск США на Україну через розвіддані, Starlink і постачання озброєння;
- чому оголошене Трампом енергетичне перемир’я не зупинило російських ударів по Україні;
- як США пропонували використати заморожені в Європі російські активи;
- про що домовлялися Україна, США та європейські партнери на переговорах в Осло;
- які пропозиції Стів Віткофф передав Путіну в Санкт-Петербурзі;
- чому американський мирний план може передбачати повернення російських нафти й газу на європейський ринок;
- чим відрізняються цілі України, Європи, США та Росії у мирному процесі;
- яких гарантій безпеки вимагає Москва та чому це загрожує європейській безпеці;
- чи може Україна погодитися на припинення бойових дій по нинішній лінії зіткнення;
- чому конфіскація заморожених російських активів може стати інструментом тиску на Кремль;
- чому економічні поступки Путіну не гарантують припинення війни.
Вашингтон прагне швидкої мирної угоди, Москва намагається зберегти вплив на Україну та Європу, а Київ наполягає на гарантіях власної безпеки. Чи готовий Трамп змінити політику поступок на реальний тиск проти Росії та чому без зміни позиції Кремля мир залишається недосяжним – дивіться в аналітиці від Ігоря Долгова о 17:30 на Ютуб-каналі Укрінформу.
Як повідомлялося, деякі республіканці в Конгресі США розкритикували спецпредставника американського президента Стіва Віткоффа, який у середу назвав главу Кремля Володимира Путіна «гуманістом» під час зустрічі у Санкт-Петербурзі.
Президент Володимир Зеленський вважає, що глава Білого дому Дональд Трамп може посадити російського диктатора Володимира Путіна за стіл переговорів.
Про це глава держави сказав у подкасті The Diary of a CEO, який веде підприємець та інвестор Стівен Бартлетт, передає Укрінформ.
Відповідаючи на запитання, чи є реалістичний шлях до завершення цієї війни, Зеленський сказав: «Трамп може дуже просто посадити Путіна за стіл перемовин. Тому що так, як він говорить про мене, має говорити й про Путіна, застосовувати таку ж риторику».
Президент України нагадав, що на столі в американського лідера лежать санкції, які вже ухвалив Конгрес. «Він може це зробити», – сказав Зеленський, припустивши, що, на його думку, Дональд Трамп не вводить їх через особливі відносини з російським диктатором.
Як повідомляв Укрінформ, Трамп раніше заявив, що не хоче ухвалювати рішення, яке «безглуздо відштовхнуло б Росію від столу переговорів».
9 жовтня він призупинив застосування мит і санкцій, які передбачені законом Ліндсі Грема, ухваленим у вересні.
Фото: ОП
-
Відбудова1 тиждень agoНа Херсонщині за тиждень погодили видачу житлових сертифікатів на майже ₴208 мільйонів
-
Війна1 тиждень agoРозвіддані США для України: що буде з ППО, якщо Трамп їх відключить,
-
Одеса1 тиждень agoОпалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців
-
Одеса5 днів ago
В Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Усі новини1 тиждень ago6 культових фільмів для переоцінки життя
-
Війна1 тиждень agoСили оборони звільнили від росіян ще три населені пункти на Донеччині
-
Війна1 тиждень agoППО протягом дня знешкодила 125 зі 138 російських дронів
-
Суспільство1 тиждень agoШколи самі визначатимуть формат навчання з урахуванням безпекової ситуації та умов в укриттях