Політика
Євросоюз погодив механізм фінансування України на 2026–2027 роки
Президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що Європейський Союз забезпечив рішення для покриття фінансових потреб України на 2026–2027 роки, попри складні дискусії щодо механізмів використання заморожених російських активів.
Про це він сказав на пресконференції у п’ятницю в Брюсселі за результатами засідання Євроради, передає власкор Укрінформу.
Коментуючи запитання журналістів щодо двох варіантів фінансування, які розглядалися, Кошта наголосив, що ЄС уже використовує заморожені російські активи.
«Ми вже використовуємо заморожені активи. Ми сплачуємо позику G7 (яка погашається з відсотків від заморожених активів, – ред.) і ухвалили рішення заморозити активи до завершення війни, доки Росія не відшкодує завдані Україні збитки», – зазначив він.
За словами Кошти, Європейська комісія запропонувала два підходи до фінансування України. Один із них не був підтриманий одностайно на початковому етапі, тоді як другий є складнішим з юридичного, технічного та фінансового погляду.
«Сьогодні в Європейській раді ми досягли одностайності, аби негайно забезпечити цю позику, що чітко підтверджує наявність рішення для підтримки України», – сказав він, додавши, що робота над юридичними та технічними аспектами використання активів триватиме.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що головною метою було гарантувати фінансування України в обсязі 90 млрд євро на два роки. «Найбільша перемога полягає в тому, що російські активи тепер надійно заморожені. Вони можуть бути знову використані лише за рішенням, ухваленим кваліфікованою більшістю», – заявила вона.
Фон дер Ляєн також підкреслила, що погоджений механізм передбачає: Україна повертатиме позику лише в разі виплати Росією репарацій. «Якщо цього не станеться, Україна не зобов’язана повертати ці кошти», – сказала вона.
Прем’єр-міністр Данії, яка головує в ЄС, Метте Фредеріксен зазначила, що фінальне рішення фактично поєднало два підходи. «Найважливіше – нагальні фінансові потреби України тепер гарантовані на наступні два роки, і Україна отримає кошти, яких потребує», – сказала вона, додавши, що підсумковий компроміс є прийнятним результатом переговорів.
Як повідомлялося, Європейський Союз розглядав два підходи до фінансування потреб України у 2026–2027 роках. Перший варіант передбачав безпосереднє використання заморожених російських активів для підтримки України. Однак цей механізм потребував одностайного схвалення держав-членів ЄС і не отримав необхідної підтримки через юридичні та технічні обмеження.
Другий підхід полягав у наданні Україні позики під гарантії бюджету Європейського Союзу. Згідно з погодженим рішенням, Україна зобов’язана повертати ці кошти лише в разі виплати Росією репарацій за завдані збитки. Якщо репарації не будуть сплачені, обов’язок погашення позики на Україну не покладається.
У результаті ЄС ухвалив компромісне рішення, яке забезпечує Україні гарантоване фінансування на найближчі два роки та водночас зберігає можливість подальшого використання заморожених російських активів після врегулювання правових питань.
Як повідомляв Укрінформ, Кошта заявив у п’ятницю, що лідери ЄС погодили рішення стосовно підтримки України в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки.
Також він наголосив, що Україна повертатиме позику, яку Євросоюз надає коштом заморожених російських активів, тільки після того, як РФ сплатить репарації.
Фото: Європейський Союз
Політика
У Лондоні за ініціативою Зеленської відбулася навчальна програма для перших леді та джентльменів
У Лондоні за ініціативою дружини Президента України Олени Зеленської відбулася навчальна програма для перших леді та джентльменів.
Як передає Укрінформ, про це ідеться на сайті глави держави.
Спеціальну навчальну програму високого рівня з дипломатії організували Глобальна платформа Саміту перших леді та джентльменів спільно з Лондонською школою економіки та політичних наук і проєктом аналітичного центру LSE IDEAS Women in Diplomacy.
У тренінгу взяли участь перша леді Австрії Доріс Шмідауер, перший джентльмен Словенії Алеш Мусар, дружина Прем’єр-міністра Люксембургу Марйолейне Фріден, перша леді Албанії Арманда Бегай, перша леді Сербії Тамара Вучич та перша леді Чехії Єва Павлова.
Серед тем тренінгу – розвиток та використання м’якої сили у кризових умовах, еволюція глобальної економіки під впливом штучного інтелекту, посилення присутності жінок у дипломатії та міжнародних відносинах, інклюзивна дипломатія.
Після заходу відбувся прийом від імені дружини Прем’єр-міністра Великої Британії Вікторії Стармер, під час якого обговорили питання дипломатії та лідерства жінок у світовій політиці.
Тренінг у Лондоні – це вже друга навчальна програма Платформи для перших леді та джентльменів. Перша відбулася в червні 2025 року в Австрії спільно з Дипломатичною академією Відня за участю дев’яти перших леді та джентльменів.
«Навіть в умовах повномасштабної війни Україна не відступає від своєї ролі на міжнародній арені – вона її розширює. Тренінг у Лондонській школі економіки є черговим свідченням, що українська ініціатива задає стандарти: збирає перших леді та джентльменів з усього світу, формує порядок денний у сфері м’якої сили та дипломатії й робить це в партнерстві з одним із найпрестижніших університетів світу», – наголосила Зеленська.
Програма була розроблено спільно з LSE IDEAS та проєктом Women in Diplomacy за підтримки Ялтинської європейської стратегії (YES) та Брукса Ньюмарка.
Як повідомляв Укрінформ, перші леді України і Румунії Олена Зеленська та Мірабела Гредінару відвідали у Бухаресті експозицію художніх робіт дітей і підлітків, створених у межах програми Madrigal for Hospitals.
Політика
Важливо, щоб Спецтрибунал для Росії мав глобальний характер
Для України важливо, аби Спеціальний трибунал щодо злочину агресії РФ проти нашої країни мав глобальний характер.
Про це Андрій Сибіга сказав у телеефірі, передає кореспондент Укрінформу.
Він повідомив, що розширену часткову угоду про Керівний комітет Спецтрибуналу підтримали 36 країн і ЄС та висловив сподівання, що географію буде розширено.
“Ми маємо певні політичні сигнали. Нам потрібно, щоб цей трибунал мав глобальний характер. І на сьогодні він вже не обмежується лише Європою. Це дуже важливо для справедливості, для невідворотності покарання”, – заявив глава МЗС.
Сибіга нагадав, що політичний старт створення Спецтрибуналу було дано 9 травня минулого року у Львові, куди приїхали міністри закордонних справ Європейського Союзу.
“Щодо таймінгу – я вважаю, що це своєрідний юридичний рекорд – (у такий – ред.) короткий термін створити трибунал з можливістю притягнення до відповідальності саме російських злочинців”, – сказав він.
За словами міністра, у п’ятницю було отримане чітке підтвердження, що місцем знаходження Спецтрибуналу буде Гаага: “Нідерландська сторона нам це підтвердила. Це свідчить, що створення трибуналу – це вже не абстрактна ідея, а конкретна річ, і злочинці неминуче будуть притягнуті за злочин агресії”.
Відповідаючи на запитання, коли можна буде побачити суддів, які розпочнуть справи, глава МЗС пояснив, що після таких важливих епохальних рішень завжди йдуть процедури.
“Іде рутинна, щоденна, кропітка робота. Вона не буде завершена завтра і післязавтра. Це процес. Але ми очікуємо, що буде проведено засідання першого комітету, що будуть створені відповідні умови для функціонування – я маю на увазі логістично-матеріальні і самого трибуналу, і суддів. Тобто зараз ми переходимо в етап імплементаційний та етап наповнення діяльності створеного Спецтрибуналу”, – пояснив Сибіга.
Він наголосив, що юридичне створення Спецтрибуналу – історична подія: “Це – про моральний фундамент Європи. І ми зараз будемо дуже швидко рухатися далі”.
Міністр звернув увагу на те, що під час останнього масованого обстрілу в Києві перебувало кілька іноземних делегацій, які пережили цей удар на власному досвіді.
“І це стало найбільшим аргументом для посилення їхньої підтримки. Президент доручив вжити заходів у відповідь. На дипломатичному фронті ми негайно скликали засідання Радбезу (ООН – ред.), воно відбудеться 19-го числа”, – поінформував очільник МЗС.
Водночас, нагадав він, у Херсоні було атаковано гуманітарний конвой ООН, і українська сторона це теж буде виносити цей інцидент на засідання Радбезу.
“Звичайно, ми будемо говорити і про повернення наших військовополонених та наших дітей. Тобто, це найпрестижніший, найглобальніший дипломатичний майданчик, який дає змогу довести до світової спільноти і наслідки російського ракетного терору, і ті кроки, які нам необхідно здійснити, аби наблизити справедливий мир”, – пояснив Сибіга.
На його думку, ще потрібно зрозуміти, що Росія цим ударом хоче показати світові.
“Це, безумовно, черговий ляпас на всі мирні зусилля. Це – насміхання над американськими пропозиціями, тому що також очікується приїзд американської делегації – і в цей час завдається удар. Паралельно відбувається зустріч в Китаї”, – вказав глава МЗС.
При цьому він висловив упевненість, будь-які удари росіян не можуть залякати український народ: “Навпаки – відбувається ще більше консолідації, як в Україні, так і серед наших партнерів. Оце наша відповідь. І наша відповідь має бути твердою у всіх її проявах”.
Як повідомляв Укрінформ, 15 травня Європейська комісія від імені ЄС приєдналася до розширеної часткової угоди Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України – документа, що визначає інституційні, фінансові та адміністративні умови діяльності майбутнього органу судочинства.
Фото Укрінформу можна купити тут
Політика
Путін не уникне відповідальності, міжнародне право діє у довгостроковій перспективі
Міжнародне право може забезпечити притягнення російського лідера Володимира Путіна до відповідальності.
Про це заявив в коментарі Укрінформу експерт з міжнародного кримінального права, виконавчий директор Міжнародної асоціації адвокатів (IBA) Марк Елліс.
“Міжнародне право грає в довгостроковій грі. Історія показує, що інші колишні глави держав, такі як Слободан Мілошевич та Чарльз Тейлор, які вважали себе “недоторканними”, зрештою постали перед судом. Але в короткостроковій перспективі Путін захищений імунітетом чинного глави держави щодо злочину агресії, доки перебуває на посаді. Відповідно до міжнародного права, чинні глави держав зазвичай захищені від переслідування, якщо вони не постають перед міжнародними кримінальними судами, такими як Міжнародний трибунал для колишньої Югославії (МТКЮ), Міжнародний трибунал щодо Руанди (МТР) і Міжнародний кримінальний суд (МКС), які не визнають імунітет глави держави. Саме тому Міжнародний кримінальний суд висунув Путіну обвинувачення у воєнних злочинах і видав ордер на арешт”, – сказав він.
За його словами, “що стосується Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України, його статут також не визнає імунітет глави держави. Це важлива позиція на підтримку підзвітності. Водночас у необхідному компромісі між основними державами, що беруть участь у розробці статуту, передбачено, що прокурор зможе підготувати обвинувальний акт проти Путіна за злочин агресії, але цей обвинувальний акт не може бути підтверджений, доки він перебуває на посаді. У такому випадку ордер на арешт не видаватиметься, і суддя, який проводить досудове розслідування, буде зобов’язаний призупинити процес до моменту, доки Путін не залишить посаду. Але я переконаний, що Путін буде притягнутий до відповідальності як МКС, так і Спецтрибуналом. Для злочинів, які він скоїв, не існує строку давності”.
Елліс також назвав засідання Комітету міністрів Ради Європи у Кишиневі (Молдова) 14-15 травня “важливим кроком у створенні трибуналу”.
“Він переходить від інституційної фази до операційної. Це має значення не лише для України, а й є критично важливим для міжнародної спільноти та для дотримання основоположних принципів міжнародного права”, – сказав Елліс.
Як повідомляв Укрінформ, Нідерланди визначили локацію для початкової фази Спецтрибуналу в міжнародній зоні Гааги.
-
Події1 тиждень agoNetflix і Українська кіноакадемія оголосили проєкти, що отримають гранти на розробку сценарію
-
Усі новини1 тиждень agoНіколас Брендон — яка причина смерті актора
-
Події1 тиждень agoУкраїнська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду у США
-
Одеса1 тиждень agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Суспільство1 тиждень agoДивіденди, готівка та крипта, що зникла: що задекларували депутати Одеської облради за 2025 рік Анонси
-
Суспільство6 днів agoВ Україні щороку фіксують десятки випадків хантавірусу
-
Політика1 тиждень agoЗеленський та Алієв обговорили розвиток двосторонніх відносин
-
Суспільство1 тиждень agoУ Європарламенті презентували ініціативу «Справедливість для Маріуполя»
