Connect with us

Події

Премія Drahomán Prize оголосила лонглист номінантів 2025 року

Published

on



Премія для перекладачів з української мови мовами світу Drahomán Prize оголосила довгий список номінантів 2025 року.

Як передає Укрінформ, про це повідомив Український ПЕН.

Зазначається, що до довгого списку премії Drahomán Prize увійшли 31 перекладач і перекладацький тандем. Цьогоріч серед номінантів найбільше перекладачів, які перекладають з української на англійську мову.

Також у довгому списку є перекладачі на німецьку, італійську, польську, грузинську, румунську, шведську, французьку, норвезьку, словацьку, бенгальську, сербську, чеську, словенську, іврит, білоруську, литовську, румунську, португальську мови.

Заявки на здобуття премії надійшли з 26 країн, зокрема Італії, США, Норвегії, Польщі, Австрії, Словаччини, Іспанії, Індії, Грузії, Швеції, Сербії, Чехії, Німеччини, Словенії, Великої Британії, Канади, Ізраїлю, Фінляндії, Португалії, Литви, Угорщини, Румунії, Бразилії, Греції, Франції та Нідерландів.

До довгого списку премії Drahomán Prize за 2025 рік увійшли:

  • Акіллі Алессандро, Груша Ярина з перекладом італійською мовою поетичної збірки Ірини Шувалової «Кінечні пісні»;
  • Фолдой Даґфінн із перекладом норвезькою мовою роману Юрія Андруховича «Дванадцять обручів»;
  • Ґачковський Марцін із перекладом польською мовою роману Валер’яна Підмогильного «Місто»;
  • Гуемер (Гнедкова) Ганна з перекладом німецькою мовою поетичної збірки Вікторії Фещук «182 дні»;
  • Ґолдінякова Вероніка з перекладом словацькою мовою роману Юрія Андруховича «Радіо Ніч»;
  • Ґош Мрідула з перекладом бенгальською мовою «Кобзаря» Тараса Шевченка, 2025;
  • Ґуґушвілі Тамта з перекладом грузинською мовою книжки Станістава Асєєва «Світлий шлях»;
  • Хокансон Нільс із перекладом шведською мовою роману Софії Андрухович «Амадока»;
  • Іванович Мілена з перекладом сербською мовою збірки оповідань Оксани Забужко «Сестро, сестро»;
  • Какабадзе Давид із перекладом грузинською мовою роману Вікторії Амеліної «Дім для Дома»;
  • Каліна Петр із перекладом чеською мовою роману Софії Андрухович «Амадока»;
  • Керстен Беатрікс із перекладом німецькою мовою збірки вибраних поезій Тараса Шевченка та книжки Володимира Вакуленка «Я перетворююсь… Щоденник окупації. Вибрані вірші»;
  • Кінселла Елі, Орловські Дзвіня з перекладом англійською мовою поетичної збірки Галини Крук «Втрачаючи, жити»;
  • Купідура Ришард із перекладом польською мовою романів Богдана Коломійчука «Триста миль на схід»;
  • Киян Дмитро, Цуркан Кейт із перекладом англійською мовою поетичної збірки Христі Венгринюк «Довгі очі»;
  • Лубей Прімож, Лубей Яня Воллмаєр із перекладом словенською мовою роману Сергія Жадана «Інтернат»;
  • Любка Юлія, Цуркан Кейт із перекладом англійською мовою збірки есеїв Андрія Любки «Війна з тильного боку»;
  • Мюррей Ніна з перекладом англійською мовою поетичної збірки Ірини Вікирчак «Альгометрія», роману Оксани Луцишиної «Любовне життя», п’єси Сергія Жадана «Хлібне перемир’я» та драми Лесі Українки «Кассандра»;
  • Мусаковська Юлія з перекладом англійською мовою поетичної збірки Артура Дроня «Тут були ми»;
  • Нємцев Ростислав, Міхалі Феліція з перекладом французькою мовою книжки Володимира Вакуленка «Я перетворююсь … Щоденник окупації. Вибрані вірші»;
  • Паперний Антон із перекладом на іврит роману Оксани Забужко «Польові дослідження з українського сексу»;
  • Плотка Алесь, Русецкая Наталля з перекладом білоруською мовою збірки Юрія Іздрика;
  • Помпео Лоренцо з перекладом італійською мовою повісті Івана Франка «Для домашнього огнища»;
  • Рінкявічене Доната з перекладом литовською мовою роману Тані П’янкової «Вік червоних мурах» та збірки Юлії Ілюхи «Мої жінки»;
  • Савчинська Тетяна з перекладом англійською мовою книжки Катерини Зарембо «Схід українського сонця»;
  • Суровєц Галіна з перекладом польською мовою роману Василя Слапчука «Роман & Роман»;
  • Трайста Міхай Гафія з перекладом румунською мовою роману Софії Андрухович «Амадока», роману Юрія Андруховича «Радіо Ніч» та антології «Механізми захисту 12 українських письменників у війні»;
  • Уґґла Софія з перекладом шведською мовою роману Сергія Жадана «Арабески»;
  • Вітт Сусанна з перекладом шведською мовою збірки Юлії Ілюхи «Мої жінки»;
  • Єрмалаєва Франко Воля, Франко Коста Патерсон із перекладом португальською мовою поетичної збірки Максима Кривцова «Вірші з бійниці»;
  • Євтушенко Елла, Мартен Фредерік із перекладом французькою мовою поетичної збірки Ярини Чорногуз [dasein: оборона присутності].

В Українському ПЕН нагадали, що короткий список та лавреата премії визначає Капітула, до якої входять дев’ять членів, зокрема авторитетні письменники, перекладачі, мово- та літературознавці, культурні менеджери. Оскільки через повномасштабну війну Росії проти України змістилися етапи проведення конкурсу і церемонії премії, роботу Капітули було продовжено на один рік.

До Капітули премії 2025 року увійшли Володимир Шейко, Володимир Єрмоленко, Олександра Коваль, Ярослава Стріха, Алла Татаренко, Ееро Балк, Рорі Фіннін, Ірина Забіяка і Софія Онуфрів.

Читайте також: Літературна премія Руданського назвала переможців

Як зазначається, лавреата або лавреатку премії оголосять під час урочистої церемонії навесні 2026 року. Переможець отримає статуетку, виготовлену українською художницею Анною Звягінцевою, грошову винагороду в розмірі 3 000 євро, а також додаткові можливості для роботи та промоції своєї творчості.

Премія Drahomán Prize була заснована 2020 року Українським інститутом, Українським ПЕН та Українським інститутом книги. Вона покликана підтримати і відзначити сподвижницьку роботу перекладачів з української мови на мови світу. Drahomán Prize вручається за високу перекладацьку майстерність та внесок у промоцію української літератури за кордоном.

Як повідомляв Укрінформ, переможцем премії Drahomán Prize за 2024 рік став фінський перекладач Ееро Балк зі своїм перекладом книги Євгенії Кузнєцової «Драбина».

Фото ілюстративне

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Події

У Британії до роковин загибелі принцеси Діани вийде новий серіал

Published

on



У Британії у 2027 році, до 30-тих роковин загибелі принцеси Діани, вийде документальний серіал, заснований на п’яти годинах раніше не оприлюднених аудіозаписів.

Про це повідомляє Variety, передає Укрінформ.

Прем’єра трисерійного серіалу з робочою назвою «Діана: Невідома правда» запланована на 31 серпня 2027 року — у 30-ту річницю її смерті. Виробництвом займаються Love Monday TV та 53 Degrees Global.

Записи були зроблені в 1991 році доктором Джеймсом Колтурстом, близьким другом принцеси. Касети були таємно вивезені з Кенсінгтонського палацу і передані Ендрю Мортону, автору відомої біографії «Діана: її справжня історія».

За три десятиліття, що минули з часу смерті Діани, публічно було оприлюднено менше ніж одну годину цього матеріалу.

Love Monday TV отримала повний доступ до архіву в партнерстві з Мортоном і Колтурстом, які також з’являються у серіалі разом із видавцем Майклом О’Мара. Усі троє згадують обставини, за яких була написана книга Мортона, включаючи ризики, на які пішла Діана, погодившись на оприлюднення цих розповідей.

На плівках зафіксовано розповідь Діани про життя в королівській родині, її прогнози щодо майбутнього Чарльза та Камілли, а також її власні амбіції щодо життя, незалежного від корони.

До серіалу долучилися однокласниця Діани з підготовчої школи Делісса Нідам, яка вперше з’являється перед камерою; перукар Сем Макнайт; астролог Пенні Торнтон; танцюрист Вейн Сліп; колишній охоронець Кен Уорф; королівський прессекретар Дікі Арбітер; фотограф Кент Гевін та журналіст Daily Mail Річард Кей.

Читайте також: Сукню принцеси Діани продали на аукціоні за понад $500 000

Редактором серіалу є Софі Тодд, продюсером — Емілі Херст, а оператором — Джастін Фрам. Проєкт повністю фінансується компаніями Rainmaker Films та Plymouth Films.

Love Monday TV раніше зняла фільм «Її Величність Королева: За закритими дверима», а 53 Degrees Global має у своєму доробку такі роботи, як серіал Netflix «Королівський дім Віндзорів» та нагороджений премією BAFTA фільм «Святкування 90-річчя королеви».

Як повідомляв Укрінформ, принц Уельський Вільям опублікував раніше не відому фотографію своєї покійної матері, принцеси Діани, з приватної колекції родини з нагоди Дня матері у Британії.

Фото: Russ Quinlan, CC BY-SA 2.0 / wikipedia.org



Джерело

Continue Reading

Події

Посольство України застерегло від показу фільму «Росіяни на війні» на святі весни у Швейцарії

Published

on



Посольство України у Швейцарії висловило глибоке занепокоєння рішенням організаторів 1.-Mai-Fest щодо запланованого показу фільму «Russians at War» у рамках заходів 1 травня в Цюріху.

Про це йдеться у коментарі диппредставництва, оприлюдненому у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Подібні ініціативи створюють ризик поширення наративів, які об’єктивно працюють на користь держави-агресора», – наголосили українські дипломати.

У посольстві зазначили, що, за оцінками компетентних органів України, а також міжнародних партнерів, фільм «Russians at War» є елементом російської пропаганди, спрямованої на виправдання військово-політичного керівництва РФ та впливу на міжнародну громадську думку.

«Такі матеріали сприяють спотворенню реальності війни, розмиванню чіткої межі між агресором і жертвою та підміні відповідальності за скоєні злочини», – зазначається у коментарі.

Українські дипломати нагадали, що Служба безпеки України розпочала кримінальне провадження щодо режисерки фільму Анастасії Трофімової за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 436-2 Кримінального кодексу України, яка встановлює відповідальність за виправдання та визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України.

Крім того, Міністерством культури України включило режисерку до переліку осіб, які становлять загрозу національній безпеці України. Також зафіксовано порушення нею українського законодавства у зв’язку з незаконним в’їздом на тимчасово окуповані території України.

«У цьому контексті навіть супровідні пояснення чи дискусії не нівелюють ризиків легітимізації пропагандистських матеріалів та їхнього впливу на суспільну думку… Посольство України в Швейцарії закликає організаторів та залучені сторони ще раз зважити наслідки проведення такого показу та діяти у відповідності до принципів поваги до жертв війни, міжнародного права та людської гідності», – наголосили у диппредставництві.

1.-Mai-Fest (Maifest) — це традиційне німецьке свято приходу весни та День праці, що відзначається 1 травня. Воно супроводжується встановленням травневого дерева (Maibaum), народними гуляннями та танцями.

Читайте також: «Оскар» росіянина Таланкіна за фільм «Містер Ніхто проти Путіна» загубився під час перельоту

Як повідомлялося, “Russians at war” (“Росіяни на війні”) – документальний фільм російсько-канадської режисерки Анастасії Трофімової, яка понад пів року провела з батальйоном військ РФ на сході України. Стрічка створена в копродукції Канади та Франції. В описі вказано, що вона розповідає історії російських солдатів, які нібито “допоможуть глибше зрозуміти цю війну”.

Фестиваль DOCVILLE у бельгійському місті Левен у березні скасував показ російського пропагандистського фільму «Росіяни на війні» (Russians at War).

Фото: Посольство України в Швейцарії



Джерело

Continue Reading

Події

Рішення повернути Росію продовжує шкодити Венеційській бієнале

Published

on



Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга подякував журі Венеційської бієнале за рішення піти у відставку через повернення на захід Росії.

Про це йдеться у допиcі глави МЗС України в соцмережі X, передає Укрінформ.

Сибіга наголосив, що відставка журі демонструє наслідки рішень, ухвалених провідними міжнародними мистецькими платформами.

«Культура агресора не є нейтральною під час війни і ніколи не повинна використовуватися для служіння інтересам агресора, для виправдання його злочинів та поширення його пропаганди. З самого початку боягузливий вибір Бієнале визнати Росію був ганебним. Сьогодні ми бачимо, як це продовжує шкодити Венеційській бієнале», – підкреслив міністр.

Він висловив від імені України подяку всім, хто, керуючись моральною відповідальністю та відданістю демократичним цінностям, відмовляється прийняти цю ганьбу.

Глава МЗС знову закликав Венеційську бієнале скасувати своє рішення та тримати Росію подалі. Ще є час повернутися до принципової позиції, якої міжнародна мистецька спільнота дотримується з початку повномасштабної війни Росії проти України, зазначив міністр.

Читайте також: Журі Венеційської бієнале йде у відставку через повернення на захід Росії

Як повідомляв Укрінформ, міжнародне журі Венеційської бієнале, однієї з провідних виставок сучасного мистецтва, йде у відставку через суперечки щодо повернення на захід Росії.

У зв’язку з представленням Росії на цьогорічній Венеційській бієнале Єврокомісія вирішила припинити фінансування фонду-організатора фестивалю, про що його раніше попереджали.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.