Події
Премія Drahomán Prize оголосила лонглист номінантів 2025 року
Премія для перекладачів з української мови мовами світу Drahomán Prize оголосила довгий список номінантів 2025 року.
Як передає Укрінформ, про це повідомив Український ПЕН.
Зазначається, що до довгого списку премії Drahomán Prize увійшли 31 перекладач і перекладацький тандем. Цьогоріч серед номінантів найбільше перекладачів, які перекладають з української на англійську мову.
Також у довгому списку є перекладачі на німецьку, італійську, польську, грузинську, румунську, шведську, французьку, норвезьку, словацьку, бенгальську, сербську, чеську, словенську, іврит, білоруську, литовську, румунську, португальську мови.
Заявки на здобуття премії надійшли з 26 країн, зокрема Італії, США, Норвегії, Польщі, Австрії, Словаччини, Іспанії, Індії, Грузії, Швеції, Сербії, Чехії, Німеччини, Словенії, Великої Британії, Канади, Ізраїлю, Фінляндії, Португалії, Литви, Угорщини, Румунії, Бразилії, Греції, Франції та Нідерландів.
До довгого списку премії Drahomán Prize за 2025 рік увійшли:
- Акіллі Алессандро, Груша Ярина з перекладом італійською мовою поетичної збірки Ірини Шувалової «Кінечні пісні»;
- Фолдой Даґфінн із перекладом норвезькою мовою роману Юрія Андруховича «Дванадцять обручів»;
- Ґачковський Марцін із перекладом польською мовою роману Валер’яна Підмогильного «Місто»;
- Гуемер (Гнедкова) Ганна з перекладом німецькою мовою поетичної збірки Вікторії Фещук «182 дні»;
- Ґолдінякова Вероніка з перекладом словацькою мовою роману Юрія Андруховича «Радіо Ніч»;
- Ґош Мрідула з перекладом бенгальською мовою «Кобзаря» Тараса Шевченка, 2025;
- Ґуґушвілі Тамта з перекладом грузинською мовою книжки Станістава Асєєва «Світлий шлях»;
- Хокансон Нільс із перекладом шведською мовою роману Софії Андрухович «Амадока»;
- Іванович Мілена з перекладом сербською мовою збірки оповідань Оксани Забужко «Сестро, сестро»;
- Какабадзе Давид із перекладом грузинською мовою роману Вікторії Амеліної «Дім для Дома»;
- Каліна Петр із перекладом чеською мовою роману Софії Андрухович «Амадока»;
- Керстен Беатрікс із перекладом німецькою мовою збірки вибраних поезій Тараса Шевченка та книжки Володимира Вакуленка «Я перетворююсь… Щоденник окупації. Вибрані вірші»;
- Кінселла Елі, Орловські Дзвіня з перекладом англійською мовою поетичної збірки Галини Крук «Втрачаючи, жити»;
- Купідура Ришард із перекладом польською мовою романів Богдана Коломійчука «Триста миль на схід»;
- Киян Дмитро, Цуркан Кейт із перекладом англійською мовою поетичної збірки Христі Венгринюк «Довгі очі»;
- Лубей Прімож, Лубей Яня Воллмаєр із перекладом словенською мовою роману Сергія Жадана «Інтернат»;
- Любка Юлія, Цуркан Кейт із перекладом англійською мовою збірки есеїв Андрія Любки «Війна з тильного боку»;
- Мюррей Ніна з перекладом англійською мовою поетичної збірки Ірини Вікирчак «Альгометрія», роману Оксани Луцишиної «Любовне життя», п’єси Сергія Жадана «Хлібне перемир’я» та драми Лесі Українки «Кассандра»;
- Мусаковська Юлія з перекладом англійською мовою поетичної збірки Артура Дроня «Тут були ми»;
- Нємцев Ростислав, Міхалі Феліція з перекладом французькою мовою книжки Володимира Вакуленка «Я перетворююсь … Щоденник окупації. Вибрані вірші»;
- Паперний Антон із перекладом на іврит роману Оксани Забужко «Польові дослідження з українського сексу»;
- Плотка Алесь, Русецкая Наталля з перекладом білоруською мовою збірки Юрія Іздрика;
- Помпео Лоренцо з перекладом італійською мовою повісті Івана Франка «Для домашнього огнища»;
- Рінкявічене Доната з перекладом литовською мовою роману Тані П’янкової «Вік червоних мурах» та збірки Юлії Ілюхи «Мої жінки»;
- Савчинська Тетяна з перекладом англійською мовою книжки Катерини Зарембо «Схід українського сонця»;
- Суровєц Галіна з перекладом польською мовою роману Василя Слапчука «Роман & Роман»;
- Трайста Міхай Гафія з перекладом румунською мовою роману Софії Андрухович «Амадока», роману Юрія Андруховича «Радіо Ніч» та антології «Механізми захисту 12 українських письменників у війні»;
- Уґґла Софія з перекладом шведською мовою роману Сергія Жадана «Арабески»;
- Вітт Сусанна з перекладом шведською мовою збірки Юлії Ілюхи «Мої жінки»;
- Єрмалаєва Франко Воля, Франко Коста Патерсон із перекладом португальською мовою поетичної збірки Максима Кривцова «Вірші з бійниці»;
- Євтушенко Елла, Мартен Фредерік із перекладом французькою мовою поетичної збірки Ярини Чорногуз [dasein: оборона присутності].
В Українському ПЕН нагадали, що короткий список та лавреата премії визначає Капітула, до якої входять дев’ять членів, зокрема авторитетні письменники, перекладачі, мово- та літературознавці, культурні менеджери. Оскільки через повномасштабну війну Росії проти України змістилися етапи проведення конкурсу і церемонії премії, роботу Капітули було продовжено на один рік.
До Капітули премії 2025 року увійшли Володимир Шейко, Володимир Єрмоленко, Олександра Коваль, Ярослава Стріха, Алла Татаренко, Ееро Балк, Рорі Фіннін, Ірина Забіяка і Софія Онуфрів.
Як зазначається, лавреата або лавреатку премії оголосять під час урочистої церемонії навесні 2026 року. Переможець отримає статуетку, виготовлену українською художницею Анною Звягінцевою, грошову винагороду в розмірі 3 000 євро, а також додаткові можливості для роботи та промоції своєї творчості.
Премія Drahomán Prize була заснована 2020 року Українським інститутом, Українським ПЕН та Українським інститутом книги. Вона покликана підтримати і відзначити сподвижницьку роботу перекладачів з української мови на мови світу. Drahomán Prize вручається за високу перекладацьку майстерність та внесок у промоцію української літератури за кордоном.
Як повідомляв Укрінформ, переможцем премії Drahomán Prize за 2024 рік став фінський перекладач Ееро Балк зі своїм перекладом книги Євгенії Кузнєцової «Драбина».
Фото ілюстративне
Фото Укрінформу можна купити тут
Найбільше заявників у межах реалізації національної культурної ініціативи «Тисячовесна» зафіксували в категорії ігрових фільмів і серіалів.
Про це віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна поінформувала у телеефірі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Ми, дійсно, бачимо, що по ігрових фільмах і серіалах ми маємо найбільше заявників. Але з іншого боку, в тому числі, і найбільший бюджет був виділений на цей вид конкурсу”, – пояснила Бережна.
Вона зазначила, що серед проєктів «Тисячовесни» були такі, які її особисто надзвичайно вразили, однак уточнила, що наразі не буде виокремлювати жоден із них.
“І я вражена від того, скільки класних ідей є в української творчої спільноти. Ми розуміємо, що зараз живемо в унікальний час. Ніхто з інших країн Європи, світу не переживає те, що ми переживаємо в Україні, не переживає цих емоцій, цих подій. Очевидно, що цей прожитий досвід дає українцям унікальні емоції, думки, які переростають у творчі ідеї. Ми маємо це фіксувати і зробити це також доступним і зрозумілим для світу”, – вважає віцепрем’єрка.
Вона пояснила, що після оголошення переможців укладатимуть договори на виробництво культурного продукту, а також різні ліцензійні договори щодо прав.
Міністерка поінформувала, що визначені чіткі строки, у які держава очікує від творців і творчих команд створення цього продукту.
“Наприклад, якщо говорити про складнопостановочні фільми, анімацію, великі ігрові фільми, історичні, які потребують багато зусиль – це кінець 2028 року. Деякий інший контент – це переважно театральні шоу, серіали, візуальне мистецтво, виставки – це до кінця 27-го року. Тому ми очікуємо, що кожен з переможців буде діяти чітко до дедлайнів”, – заявила Бережна.
Віцепрем’єрка повідомила, що держава не буде вимагати величезної купи документів та аудитів щодо того, як відбувається той чи інший проєкт.
“Але кожного кварталу учасники, які отримують кошти, мають звітувати з приводу того, як все робиться і ми будемо дивитися, чи потрапляють вони у ті строки, які передбачені правилами програми. Коли ці строки настануть, то, звичайно, ми будемо фіксувати, чи створений контент, допомагати переможцям вже займатися дистрибуцією”, – наголосила вона.
Бережна висловила сподівання на те, що починаючи вже з кінця цього року і в соціальних мережах, і взагалі в публічному медійному просторі буде з’являтися культурний продукт з позначкою “Тисячовесна” – з рожевим птахом, який є символом цієї програми.
Як повідомлялося, “Тисячовесна”- найбільша державна ініціатива підтримки українського культурного продукту. Її бюджет становить ₴4 мільярди. Програма покликана посилити український культурний простір і підтримати створення сучасного українського контенту.
До фіналу національної культурної ініціативи “Тисячовесна” дійшли 1227 проєктів.
«Тисячовесна» наступного року проводитиметься за оновленими правилами.
Фото Укрінформу можна купити тут
В Одеському музеї західного та східного мистецтва триває виставка графіки заслуженого художника України і педагога Григорія Палатникова. Представлено серію робіт об’єднаних літом. Тут і пляжні історії, і повсякденне життя, і колорит одеських двориків. Ці роботи — не просто зображення, а справжні живі історії, які розкривають глядачеві багатогранність життя одеситів, їхній характер, звичаї та атмосферу часу.
Художник не прагне до надмірної деталізації, натомість він концентрується на суті, використовуючи контраст чорного та білого, щоб створити глибокий і виразний образ. Через мінімалізм і водночас виразність графічних засобів Палатников дозволяє глядачеві самому зануритися у літню, колоритну атмосферу південного міста, відчути його неповторний дух і тепло. Його роботи — це своєрідний місток між минулим і сьогоденням, який зберігає пам’ять про унікальний одеський побут, його ритми і настрої.
В Одесі вранці у неділю комунальники звільнили пам’ятник Дюку де Рішельє від мішків із піском, якими монумент захистили від обстрілів на початку повномасштабного вторгнення.
Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.
В Одесі розконсервували пам’ятник Дюку / Фото: Ніна Ляшонок. Укрінформ
1 / 12
Комунальники прибрали понад тисячу з піском, якими пам’ятник обклали у березні 2022 року. На деяких ділянках скульптури виявили плями корозії.
Питання розконсервації пам’ятника порушували під час позачергової сесії міськради 14 липня. За словами депутата Олега Звягіна, захисні конструкції з піску вже могли завдавати шкоди скульптурі, а місту необхідно розробити єдину концепцію їх демонтажу.
Депутатка Світлана Осауленко, своєю чергою, зазначила, що міськрада вже підготувала рішення про створення спеціальної робочої групи, до складу якої мають увійти представники всіх депутатських фракцій, архітектори, реставратори та інші профільні спеціалісти.
У міськраді зазначили, що йдеться про розконсервацію не лише пам’ятника Дюку, адже після початку повномасштабного вторгнення десятки пам’ятників закрили мішками з піском та іншими захисними конструкціями.
Пам’ятник герцогу де Рішельє в Одесі – бронзова скульптура, присвячена першому одеському градоначальникові дюку Арману Емманюелю дю Плессі, герцогу де Рішельє. Це перший пам’ятник в Одесі, побудований у 1828 році, наразі є однією з головних візитівок міста.
Як повідомляв Укрінформ, в Одесі вранці 30 жовтня пам’ятник російському поету Олександру Пушкіну на Біржовій площі закрили OSB-плитами.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Одеса1 тиждень agoПотужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Події1 тиждень agoУ Запоріжжі відкрили фотовиставку, присвячену білоруському підрозділу, який боронить Україну
-
Події7 днів agoАвстралійський гурт Breathe використав світлини з концерту в Києві для обкладинки альбому
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києво-Печерській лаврі пояснили, коли партнери долучаться до відновлення Успенського собору
-
Війна1 тиждень agoАтака на НПЗ у Самарській області — Міноборони підтвердило удари
-
Події1 тиждень agoМіністр культури Литви побував на знищеному Росією книжковому складі у Харкові
-
Україна1 тиждень agoНапад на матір військового — син заявив про побиття через російську мову
-
Відбудова1 тиждень agoКиївщина та Сумщина отримали електрообладнання від Норвегії