Connect with us

Події

Вікторія Амеліна посмертно отримала Премію Мура за найкращу книгу про права людини 2025

Published

on



Українська письменниця Вікторія Амеліна, яка загинула внаслідок російського ракетного удару по Краматорську, посмертно отримала Премію Мура за літературні твори на тему прав людини за 2025 рік.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Культура.

Книга Амеліної “Дивлячись на жінок, які дивляться на війну” (“Looking at Women Looking at War: A War and Justice Diary”), визнана найкращою книгою про права людини, яка була опублікована між липнем 2024-го та червнем 2025 року.

Премію вручає Фонд Крістофера Мура за твори нехудожньої літератури, що досліджують теми гідності, свободи та прав людини. До складу журі цього року увійшли журналістка Клер Гаммонд, директорка Human Rights Watch Asia Елейн Пірсон і професор Вільнюського університету Дайнюс Пурас.

Журі відзначило книгу Амеліної як “проникливе вираження серця, душі та жертви” людей, які переживають війну. Вони назвали її роботу “свідченням мужності та яскравим описом ролі жінок у воєнний час”.

“Амеліна розкрила весь досвід війни зсередини, при цьому зберігаючи позитивний фокус на рішеннях як частині історії. Це проникливе вираження серця, душі та жертви, людей, які беруть владу у свої руки, що стає ще більш гострим через те, що сама Амеліна загинула під час дослідження для книги”, – написала Маргарет Етвуд у передмові до книжки, яка вийшла у 2025 році у видавництві William Collins.. Це незавершена книга Амеліної, яка поєднує щоденникові записи, інтерв’ю, репортажі з місць воєнних злочинів та поезію.

Книга присвячена не лише війні, а й жінкам, які її документують та переживають. Серед жінок про яких розповідає Амеліна, – правозахисниця Олександра Матвійчук, адвокатка Євгенія Закревська, журналістка Євгенія Подобна, бібліотекарка Юлія Какуля-Данилюк, дослідниця з позивним Казанова.

Амеліна померла внаслідок важких поранень після ракетного обстрілу Краматорська у червні 2023 року. Її книжка залишилася незавершеною. Друзі, колеги та родина Вікторії — Тетяна Терен, Ярина Груша, Саша Довжик та Олександр Амелін — доклали зусиль, щоб вона вийшла друком. Видання уклали з рукописів, аудіозаписів та нотаток.

Читайте також: Письменниця Амеліна посмертно стала почесною громадянкою Ліона

Засновник премії Крістофер Мур зазначив, що “опис Вікторією Амеліною російських воєнних злочинів є гострим нагадуванням про її мужність і прагнення показати правду про життя, зруйноване війною”.

Як повідомляв Укрінформ, українську письменницю Вікторію Амеліну оголосили серед фіналістів премії Джорджа Орвелла у категорії Political Writing (політичний нонфікшн).

Фото: Суспільне, надане родиною Амеліної



Джерело

Події

Фільм Чернова «2000 метрів до Андріївки» потрапив до лонглиста BAFTA

Published

on



Фільм українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» увійшов до довгого листа кінопремії Британської академії кіно та телевізійних мистецтв (BAFTA) у категорії «Найкращий документальний фільм».

Про це повідомляється на сайтіпремії, передає Укрінформ.

Загалом було обрано 10 стрічок з 61, які потрапили до лонглиста у цій номінації. Згодом члени Британської академії телебачення та кіномистецтва оберуть пʼять стрічок, які увійдуть до короткого списку у цій категорії.

Оголошення всіх номінантів на кінопремію відбудеться 27 січня, а переможців буде названо на 79-й церемонії вручення премії BAFTA Film Awards 2026 22 лютого.

Як повідомляв Укрінформ, фільм «2000 метрів до Андріївки» розкриває наслідки російсько-української війни через особисту й болісну перспективу. Зокрема Чернов звертає об’єктив на українських військових – ким вони є, звідки вони прийшли і які неймовірно важкі рішення їм доводиться ухвалювати в окопах, борючись за кожен клаптик рідної землі.

Стрічка такожпредставить Україну на 98 премії «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм».

Британське видання The Guardian опублікувало перелік найкращих фільмів року, серед яких – фільм українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки».

Читайте також: Документальна стрічка «Hell Jumper» про війну в Україні отримала міжнародну премію Еммі

У 2024 році інша стрічка Чернова «20 днів у Маріуполі» здобула премію «Оскар», перемігши в номінації «Найкращий документальний фільм».

Також цей фільм отримав премію Британської академії кіно та телевізійних мистецтв (BAFTA) в категорії «Найкращий документальний фільм».

Фото: Кадр із фільму



Джерело

Continue Reading

Події

Археологи виявили найдавніше використання людьми зброї з отрутою

Published

on


У Південній Африці знайшли унікальні 60 000-річні наконечники стріл кам’яної доби, які стали найдавнішим відомим використанням мисливцями зброї з отрутою.

Про це повідомляє Independent із посиланням на археологічне дослідження, передає Укрінформ.

Досі доказів отруєних мисливських знарядь було мало, вони здебільшого датувалися останнім льодовиковим періодом – близько 10 000 років тому.

У новому дослідженні вчені виявили сліди отрути південноафриканської рослини гіфбол на наконечниках стріл, що датуються приблизно 60 000 років тому і робить їх найдавнішою знайденою зброєю з отрутою у світі на сьогоднішній день.

Знайдені у Південній Африці старі кварцові наконечники стріл виявили хімічні залишки отрути з рослини, яка досі використовується традиційними мисливцями в цьому регіоні.

Довгий час дослідники намагалися простежити траєкторію інновацій доісторичних людей, щоб краще зрозуміти еволюцію технологій полювання.

Читайте також: В Єрусалимі археологи виявили стародавню ритуальну лазню

Одним із таких нововведень є використання отруєної зброї, яка вважається ознакою передових технологій мисливців-збирачів.

«Це показує, що наші предки на півдні Африки не тільки винайшли лук і стріли набагато раніше, ніж вважалося раніше, але й зрозуміли, як використовувати хімію природи для підвищення ефективності полювання», – каже автор дослідження доктор Марліз Ломбард.

Після хімічного аналізу дослідники виявили подібні речовини на 250-річних наконечниках стріл у шведських колекціях, які були зібрані в цьому регіоні мандрівниками протягом 18 століття. Це свідчить про тривалу безперервність передачі знань про отруйну рослину.

«Використання отрути для стріл вимагає планування, терпіння та розуміння причин та наслідків. Це явна ознака передового мислення у ранніх людей», – підкреслив ще один автор дослідження Андерс Хьоґберг.

Читайте також: Люди розпалювали вогонь на 350 тисяч років раніше, ніж вважалося досі

Як повідомляв Укрінформ, в Африці було виявлено погребальне вогнище, зведене близько 9,5 тисячі років тому, яке вважається найстарішим у світі з останками дорослих і містить рідкісну інформацію про ритуали давніх африканських груп мисливців-збирачів.

Фото: Marlize Lombard



Джерело

Continue Reading

Події

На Тернопільщині розповіли про два елементи лемківської культури, які увійшли до переліку нематеріальної спадщини

Published

on


“Відповідно до наказу Міністерства культури до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини ввійшли традиція приготування та споживання киселиці в лемківській спільноті та орнаментальні традиції і технологія виготовлення лемківської жіночої нагрудної прикраси кривулька”, – зазначила Байталюк.

Киселиця – це королева лемківської кухні. Перші згадки про страву датують часами Київської Русі. Головний інгредієнт цієї страви – овес, культура, яка добре родила на Лемківщині.

Фото: facebook.com/oda.te.gov.ua

“Кривулька — це широкий заокруглений комір з бісеру, який прикриває шию, плечі і груди жінки. Ця прикраса є жіночим оберегом, кожен орнамент несе у собі певний символізм, як і у вишиванці. Ми щиро вдячні музейному комплексу “Лемківське село”, які організували збір матеріалів, подання і листи-згоди носіїв, обласному товариству “Лемківщина” за ефективну співпрацю, адже дуже важливо зібрати спогади носіїв і показати тяглість цих традицій, – додала Байталюк.

Фото: facebook.com/kulturtoda
Фото: facebook.com/kulturtoda

За її словами, внесення цих елементів лемківської культури до переліку нематеріальної спадщини дуже важливе саме зараз, адже у ці роки Україна вшановує скорботну дату – 80-ліття з часу депортації лемків з їх етнічних територій.

“За цей час вже пройшла активна асиміляція і вже десь почалася втрата традицій і обрядів. Тому внесення цих елементів у перелік нематеріальної спадщини приверне увагу до них і допоможе їх зберегти”, – наголосила посадовиця.

Читайте також: У Харкові через російську атаку 2 січня пошкоджені 17 об’єктів культурної спадщини

Як повідомляв Укрінформ, бувальщини про конотопську відьму внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини.

Перше фото: Світлана Байталюк у лемківській кривулі, Суспільне Тернопіль



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.