Connect with us

Суспільство

У Музеї війни презентували виставковий проєкт «Крізь морок. Світло памʼяті»

Published

on


У Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбулася презентація виставкового проєкту «Крізь морок. Світло памʼяті».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.

Зазначається, що експозиція демонструє цифрові дані, зібрані у результаті документування наслідків війни у Харківській області, яка з 2022 року перебувала під постійною загрозою воєнних дій, окупації та бойових зіткнень.

Зокрема, це 3D-моделі зруйнованих об’єктів, місць незаконного утримання людей та масових поховань цивільних.

Як зауважили у відомстві, важливою складовою проєкту стали персональні історії жителів Харківщини, надані Головним управлінням Національної поліції в Харківській області та Платформою памʼяті «Меморіал».

Під час відкриття виставки заступниця міністра культури з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар наголосила на важливості документування історичних подій, які відбуваються сьогодні в Україні, для того, щоб увесь сучасний світ та майбутні покоління дізналися правду про морок, який несе Росія. Зокрема, у цьому процесі провідну роль відіграють цифрові технології.

«Світ фізично не може бути присутнім у місцях злочинів. Але цифрові проєкти та моделі дозволяють побачити масштаб, структуру та контекст. Сучасні діджитальні технології забезпечують дистанційність без втрати сенсу, повноцінно транслюючи зафіксовану реальність. Мультимедійні формати дають змогу швидко розгорнути проєкт на іншій локації й максимально об’єктивно показувати дійсність, занурюючи людину в ситуацію», – підкреслила вона.

Своєю чергою директор Музею війни Юрій Савчук зазначив, що команда музею організувала десятки експедицій на визволені і прифронтові території, зокрема в Ізюм.

«Ця виставка – ще одна цеглина у наш супротив в інформаційному і культурному полі. Ми неодноразово експонували колекцію артефактів з Харківщини в Україні і закордоном. Ми маємо великий суспільний обовʼязок – зберігати, поширювати й увічнювати памʼять про ці події», – підкресли він.

У відкритті виставкового проєкту також взяли участь голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов, заступник Українського інституту національної памʼяті Володимир Тиліщак, співавтор виставки Юрій Преподобний, креативна кураторка проєкту Вікторія Скорохід та голова платформи «Меморіал» Лера Лауда.

«Крізь морок. Світло памʼяті» – це не лише документування фактів, а й простір для осмислення, де 3D-сканування, фотограмметрія та звук допомагають передати реалії війни з повагою до досвіду постраждалих», – наголосили у Мінкульті.

Як зазначається, організація і проведення виставки стало можливим завдяки команді Skeiron, Фонду Говарда Баффета, ГУ Національної поліції в Харківській області та Платформі памʼяті «Меморіал».

Для відвідувачів експозиція відкрита до 9 лютого 2026 року за адресою: Київ, вул. Лаврська, 27.

Читайте також: В Українському центрі у Литві представили виставку про культурний код Маріуполя

Як повідомляв Укрінформ, у галереї імені Стефані Коен міста Бат-Ям 15 січня відбудеться відкриття групової виставки «Це (не) моя війна», яка досліджує питання ідентичності, спротиву та неможливості нейтралітету українських художників в Ізраїлі.



Джерело

Одеса

Вибори в Україні 2026: ризики та прихована політика

Published

on


Жінка кидає бюлетень на виборах. Фото ілюстративне: 24 канал

Новий 2026 рік може стати складним для української влади не лише через війну, а й через внутрішні виклики. У суспільстві зростає запит на перезавантаження та зміни, зокрема у владі. Виборче питання формально заморожене, але політичні процеси не зупинилися.

Про це журналістам Новини.LIVE розповів політолог Михайло Шабанов.

Реклама

Читайте також:

Вибори в Україні

Політична ситуація в Україні у 2026 році залишається складною. Навіть без оголошених виборів у суспільстві активно обговорюють потребу змін і оновлення влади на всіх рівнях. Політологи відзначають, що громадська активність зміщується у приховану форму: соціальні ініціативи, волонтерські проєкти, локальні кампанії стають платформою для потенційних політичних гравців. Це означає, що попит на перезавантаження влади існує, але реалізувати його відкрито наразі неможливо через війну, нестабільність у критичних сферах та обмежені ресурси. Водночас така “прихована політика” створює додаткові ризики, які влада має враховувати.

“Основні ризики для влади пов’язані з можливим виборчим процесом і перезавантаженням. Суспільство цього очікує, але виникатиме багато запитань”, — зазначає політолог Михайло Шабанов.

Політолог про вибори. Фото: Новини.LIVE

Вибори офіційно не оголошені, але приховані процеси вже йдуть. Політолог називає це “передвиборчою фазою”, коли політичні сили тестують громадську реакцію через неофіційні канали. Тому виборчий процес, якщо він і є, відбувається у прихованому форматі.

Кібератаки та вплив на вибори

Окремим викликом залишаються кібератаки та інформаційне втручання з боку Росії. Експерт наголошує, що навіть без голосування Кремль намагається впливати на громадську думку через соцмережі та месенджери.

“Приклад Молдови показує, як працюють телеграм-канали для впливу на вибори. В Україні ситуація краща, але ризик залишається”, — пояснює політолог.

Нагадаємо, ми повідомляли, голова ВР Руслан Стефанчук розповів, коли в Україні можна провести вибори. Також ми писали про те, чи вдасться Росії дестабілізувати ситуацію в Одесі.

 



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Після нічних обстрілів понад 60 рейсів рухаються з відхиленням графіку

Published

on



Як наслідок нічних обстрілів понад 60 поїздів рухаються із відхиленням від графіку. Серед них міжнародні та далекого сполучення.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє АТ “Укрзалізниця”.

Зміненим маршрутом курсують потяги:

  • Nº743/744 Дарниця — Славсько — Дарниця
  • Nº119/120 Дніпро — Хелм — Дніпро
  • Nº63/64-112/111 Харків,Ізюм — Пшемисль — Харків, Ізюм
  • Nº745/746 Дарниця — Львів — Дарниця
  • Nº9/10 Київ — Будапешт — Київ
  • Nº749/750 Київ — Ужгород — Київ
  • Nº107/108 Київ — Солотвино — Київ
  • Nº178 Івано-Франківськ — Київ
  • Nº292/291 Київ — Львів — Київ
  • Nº52/30 Пшемисль — Київ — Перемишль
  • Nº20-67/19 Варшава, Хелм — Київ — Варшава, Хелм
  • Nº742/741 Львів — Київ
  • Nº15/16 Харків — Ворохта — Харків
  • Nº98/97 Ковель — Київ — Ковель
  • Nº44/43-50/49 Трускавець, Івано-Франківськ — Черкаси — Трускавець, Івано-Франківськ
  • Nº92/91 Львів — Київ — Львів
  • Nº29/27 Ужгород, Чоп — Київ — Ужгород, Чоп
  • Nº207/7-208/8 Івано-Франківськ, Чернівці — Київ — Івано-Франківськ, Чернівці
  • №114 Ужгород — Харків

“Прямо зараз залізничники усувають пошкодження після обстрілів та розробляють максимально оптимальні маршрути для того, щоб поїзди швидше повернулися до графіку”, – зазначили в Укрзалізниці.

Запізнення свого потягу можна відслідкувати на сайті УЗ, а також через оголошення на вокзалах.

Читайте також: Росіяни вперше атакували Україну ударним дронами типу «Герань-5» – розвідка

Як повідомляв Укрінформ, росіяни вночі знову били по енергооб’єктах, нові знеструмлення зафіксовані у двох областях.

Фото: Укрзалізниця



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Кримського активіста вивезли в російське СІЗО Анонси

Published

on



Кримського татарина Яшара Муєдінова, якого окупанти засудили до 13 років ув’язнення, етапували з виправної колонії №5 міста Коряжма Архангельської області до слідчого ізолятора №4 в Архангельську.

Про це повідомило ”Крим.Реалії”, посилаючись на слова дружини.

31 грудня 2025 року 57-річний Яшар Муєдінов повідомив родині, що його тимчасово перевели до СІЗО (орієнтовно на два тижні), після чого мають повернути до колонії. За словами дружини, зараз він почувається задовільно.

Муєдінова затримали в березні 2019 року під час масових обшуків у активістів ”Кримської солідарності”. Правозахисний центр ”Меморіал” визнав його та інших 23 фігурантів справи політв’язнями. У листопаді 2022 року російський суд засудив активіста до 13 років колонії суворого режиму за звинуваченнями у ”тероризмі” та спробі ”захоплення влади”. Яшар своєї провини не визнав, вважаючи справу політично мотивованою.

За час ув’язнення здоров’я чоловіка суттєво погіршилося: він скаржився на пухлину та болі в руці, проблеми з зубами та сильні набряки ніг через варикоз. Муєдінов неодноразово заявляв про ненадання медичної допомоги, психологічний тиск та застосування фізичної сили з боку наглядачів в Ульяновській області. У липні 2025 року, вже після етапування до Архангельської області, він потрапив до лікарні через хворобу, яку підхопив під час перевезення.

Раніше стало відомо, що стан здоров’я кримськотатарського політв’язня Тофіка Абдулгазієва, якого незаконно утримують у рф, критично погіршився. Під час останнього спілкування з дружиною він повідомив, що почав втрачати свідомість.

“Тофік постійно намагається перебувати поруч із ліжком на випадок раптової втрати свідомості. Я звертаюся до всіх із проханням звернути увагу на ситуацію, що склалася з моїм чоловіком. Я вимагаю звільнити мого чоловіка”, – зазначила дружина Тофіка Абдулгазієва.

Попри те, що Тофіка Абдулгазієва засудили у 2023 році до 12 років колонії суворого режиму за сфабрикованим звинуваченням у тероризмі, його стан здоров’я офіційно несумісний із подальшим перебуванням за ґратами. Адвокат та родина вже тривалий час намагаються домогтися його звільнення, надаючи суду Челябінської області всі необхідні медичні висновки. Однак російська судова система продовжує ігнорувати загрозу життю чоловіка: у серпні 2024 року йому вже відмовили у достроковому звільненні, а дату розгляду нових клопотань досі не призначено.


Катерина Глушко



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.