“Лента” відкрила традиційний київський марафон іспанських фільмів — 11-й фестиваль “Лінія іспанського кіно” у кінотеатрі “Жовтень”.

Про що фільм “Гірке Різдво” (2026) Педро Альмодовара

Отже, 2004 рік: у Ельзи (Барбара Ленні) сильна мігрень, яку неможливо полегшити ліками. Турботливий коханий Бо (Патрік Кріадо) відвозить її до лікарні. Насправді ця мігрень — прояв панічної атаки, а ще вона знімала рекламний ролик у цій лікарні, і в палаті навпроти помер пацієнт. І ні — Ельза не забобонна, просто їй страшно. Рік тому померла її мати.

Ельза — режисерка. Серед її робіт є кілька культових (іншими словами, комерційно провальних) фільмів. На життя вона заробляє рекламою. Психотерапевт радить їй змінити обстановку, тому вона летить на вулканічний острів Лансароте, де орендує чарівну віллу.

Там режисерка розробляє сценарій свого нового фільму, присвяченого її дитинству та матері.

Для загального уявлення нам показують історію знайомства Ельзи з Бо. Він — пожежник, але у вихідні працює стриптизером.

Далі курсор на екрані повідомляє нам, що ми переносимося у 2026 рік. За комп’ютером сидить якийсь старіючий режисер Рауль (Леонардо Сбаралья), пригнічений марними спробами написати пристойний сценарій про свій творчий тупик, використовуючи депресивну кризу своєї героїні Ельзи.

Виявляється, прототипом стриптизера Бо є партнер Рауля — Санті. За образом Ельзи ховається агент Рауля — Моніка (Айтана Санчес-Хіхон). Вона йде від Рауля після 20 років відданої роботи на нього, і цей факт лише посилює депресивні настрої старіючого режисера. Моніка йде, щоб підтримати свою подругу, яка втратила дитину. Але головне для Рауля полягає в тому, що Моніка більше не підтримує його самого.

Йому не цікавий гонорар у розмірі 200 000 євро за один день участі у фестивалі в Катарі. Він хоче написати складний сюжет, бо не може не знімати кіно.

Проникливий глядач здогадається, що Рауль — це сам Альмодовар. Класик світового кінематографа — у депресивному настрої та постійній тривозі. Він не може створити нічого схожого на свої попередні знамениті роботи. Він говорить про це з глядачами через Рауля, а той, у свою чергу, — через Ельзу.

Усі герої на екрані перебувають у пошуках чогось втраченого або недосяжного. Вони — немов експонати музею емоцій, зібрані Альмодоваром у ідеальну за кольорами та розрізнену за змістом експозицію.

Режисерові не вдалося об’єднати історію в цілісний сюжет, і саме про це Альмодовар знімає свій новий фільм “Гірке Різдво” 2026 року. Збірка незавершених фрагментів сценарію, які натрапили на стіну творчої кризи сценариста.

Щоб розважити глядача, якого не вдалося зацікавити логікою розповіді, Альмодовар включає у фільм епізод із піснею “La Llorona” у чудовому пізньому виконанні його улюбленої співачки — Чавели Варгас, а також запальний відвертий танець оголеного Бо, який, як ми вже знаємо, пожежник, але іноді — стриптизер.

Одним словом, перед нами — плутана сповідь автора, а кожен персонаж у картині — щось на кшталт його сублічностей, через яких він висловлюється відверто й часто непослідовно.

У фільмі Альмодовара не обійшлося без Россі де Пальма. Вона зіграла нав’язливу немолоду сеньйору, чиє життя — нескінченна вечірка, в якій немає місця панічним атакам і мігрені. Вона — справжній оазис свята та яскравих кольорів.

Ми бачимо режисера-лауреата “Оскара” у стані повної самотності. Він зняв фільм, який не матиме касового успіху, але детально розповість про нього самого у 2026 році.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, яким вийшов фільм “Серце звіра” з Бредом Піттом.

Також у український прокат вийшла нова комедійна стрічка з трилогії про пригоди на залізниці — “Поїзд „Червона рута“”.

Якщо ворог почне системно бити по потягах, може бути таке, що доведеться повертатися до дідівських методів захисту. А саме — чіпляти платформи з зенітними гарматами перед локомотивом й бажано за останнім вагоном. На перших етапах 57-мм цілком собі вистачить.

Може, ви вважаєте, що я — великий прихильник ЗРК та зенітної артилерії?

Ви не помилилися!

Реактивний дрон летить зі швидкістю 500-600 км на годину. Це, як і раніше, швидкість літаків Другої світової війни. Їх збивали ЗЕНІТНИМИ ГАРМАТАМИ. ЗРК тоді не було. На висотах у 10–12 кілометрів. Ніхто не пояснює, чому це не можна використовувати зараз і чому цей напрямок ігнорується, хоча потреба висить роками.

Далі швидкості будуть збільшуватися й ефективність артилерії буде знижуватися, і потрібен буде ЗРК, який буде збивати реактивні дрони, котрі розвиватимуть швидкість крилатої ракети.

Тільки цей ЗРК повинен мати ракету, яка має бути масовою та дешевою, як і сам дрон. А також запускатися не лише з наземних, а й з повітряних платформ. Створити таку ракету і такий ЗРК — окрема історія. Я просто окреслюю модель.

Важливо

Ефективність дронів-перехоплювачів, які керуються людиною, обмежується швидкістю повітряних цілей, які мають перехоплювати ці дрони. А швидкість реактивних дронів лише зростатиме. Людська реакція має свої обмеження.

Оператор перехоплювача повинен стати кіборгом із вживленими у мозок та очі імплантами, які б прискорювали реакцію настільки, щоб він міг керувати руками перехоплювачем, який би збивав об’єкт на швидкості під 1000 км/год. Хто не вірить, спробуйте керувати автомобілем на швидкості понад 200 км на годину. Відразу відчуєте особливості.

А цей об’єкт ще може маневрувати та ухилятися від перехоплювача. Щоб він не встиг ухилитися, перехоплювач має сильно переважати дрон у швидкості і накривати вибухом максимально велику ділянку повітряного простору. А тоді це вже буде зенітна ракета з інфрачервоною головкою наведення на кінцевій ділянці польоту та бойовою частиною з дистанційним підривом. І запускати її треба буде з наземної ПУ. А в тій ПУ сидітиме персонал, який буде отримувати інформацію з РЛС та пункту бойового управління. Все як у старі добрі часи…

Тільки все це буде антидроновий ЗРК вже нового покоління. Реактивний дрон-перехоплювач = зенітна ракета. Ось і вся арифметика.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.

Джерело

Важливо

Про що новий фільм “Людина-павук” 2026

Можна сказати одразу і без сорому: “Людина-павук: Абсолютно новий день” 2026 — найкращий із чотирьох фільмів із Томом Холландом та Зендеєю. Все — через яскраву розв’язку у фіналі, непередбачувані сюжетні повороти та несподівані нові лінії розповіді.

Як правило, ми вже з тизерів приблизно розуміємо, про що йтиметься у новому Павуку, але цього разу творці організували дуже туманну рекламну кампанію, внаслідок чого глядачі будуть чимало і досить приємно вражені.

Сценаристи Кріс МакКенна та Ерік Соммерс роблять детальну ретроспективу подій, працюючи над сюжетом нової частини. Вони беруть сценарні теми з моменту виходу “Людини-павука: Повернення додому” (2017), двох сіквелів: “Вдалині від дому” (2019) та “Додому шляху нема” (2021).

Сценаристи сплітають сюжетний візерунок з ниток ранніх фільмів та серіалів Marvel. Похвалитися нова частина може саме щирими емоційними темами, які роблять фільм зворушливим та емоційно наповненим.

Режисер Дестін Деніел Креттон (“Шан-Чі і легенда десяти кілець” 2021) продовжує події частини “Додому шляху нема” 2021. Тьотя Пітера Мей (Мариса Томей) загинула, а найкращий друг Нед (Джейкоб Баталон) і кохана Ем-Джей (Зендея) більше не пам’ятають Пітера: у них стерта пам’ять про нього. Все – завдяки Доктору Стенджу! Герой Бенедикта Камбербетча наклав закляття на друзів Паркера в обмін на їхнє порятунок.

Тепер Людина-павук дуже самотній, але намагається не дати собі розклеїтися, присвячуючи своє життя боротьбі з масштабною і не дуже злочинністю.

Куди серйознішою проблемою, ніж самотність і покарання другосортних лиходіїв, для Пітера стала зміна його павучої ДНК: він дезорієнтований і має загострені почуття та реакції. Герой намагається зрозуміти, що з ним відбувається. Паралельно він стежить за своїми друзями, які тепер здобувають освіту в Массачусетському університеті.

Таким чином Пітер наражає їх на небезпеку, адже цікавий антагоніст, здатний пробиратися у свідомість людей і буквально переселятися з одного мозку в інший, вже стежить за ними не менш інтенсивно, ніж Паркер.

Цей специфічний лиходій зібрався використати почуття Пітера до Ем-Джей, щоб перешкодити йому проникнути в урядовий Департамент контролю за збитками, очолюваний Біллом Метцегером (Трамелл Тіллман).

Мета цієї сумнівної організації в тому, щоб тримати всіх супергероїв під контролем, у разі потреби викрадати прямо з вулиць і перенаправляти їх здібності “на щось корисне”, тобто на власні цілі організації.

Сценарій першої половини картини видається дещо перевантаженим героями. До речі, це пряме посилання на першоджерело, а саме на комікс “Дивовижна Людина-павук”. У друкованому виданні герой міг з’явитися лише в одному випуску і більше не з’являтися ніколи.

Пітер Паркер сподівається повернути в норму свою ДНК Людини-павука завдяки модифікованій версії пристрою Брюса Баннера (Марк Руффало), який у свою чергу намагається стримувати власне перетворення на Халка. Працюючи викладачем фізики в Університеті штату Іллінойс, Банер має деякі ресурси для підтримки своєї актуальної форми.

Звичайно ж, “Людина-павук: Абсолютно новий день” за жанром та метою створення відноситься до насичених літніх блокбастерів, покликаних подарувати глядачам видовища на великому екрані під прохолодну колу та велике відро попкорну. Але заперечувати вагому драматичну, чуттєву складову картини не можна: вона і справді на висоті. А зустріч Людини-павука, Халка і Карателя закінчується приголомшливим драматичним поворотом, за яким іде фінал, гідний першої частини “Матриці”.

Звичайно, не варто ігнорувати і внесок тандему Тома Холланда та Зендеї. Актори дуже виросли з того моменту, як десять років тому зіграли у своєму першому “Людині-павуку”. Між акторами — якісна екранна та життєва хімія, яка ефектно доповнює їх героїв на екрані, і від цього картина загалом дуже виграє.

Ми спостерігаємо результат еволюції стосунків двох відомих акторів, перенесений на великий екран та віртуозно вплетений у сюжет блокбастера Marvel.

Якщо підбити підсумок, “Людина-павук: Абсолютно новий день” — це сюжет про необхідність усвідомленого прийняття змін та важливість дружби в долі кожної людини, незалежно від її масштабу.

Нагадаємо, якою вийшла історія “Міньйони та монстри” 2026 року.

Також ми розповідали, чому варто подивитися новий геройський фільм “Супергьорл”.