Користувачі соцмереж пишуть, що вії Леді, які розвіваються, схожі на “діснеївські”, повідомляє Daily Mail.

“Вії мрії! Яка вона гламурна!”, — пишуть користувачі в Instagram.

Фотографії шнауцера з чарівними віями опублікувало в соцмережах Королівське товариство захисту тварин, яке шукає для собаки новий дім.

“Буде так чудово побачити, як вона приживеться в новому люблячому домі — вона справді заслуговує на щасливе життя. І ми впевнені, що їй не знадобиться багато помахів віями, щоб знайти чудовий новий дім”, — пише менеджерка з питань добробуту собак у Королівському товаристві захисту тварин Нортгемптоншира Кейт Маккалок.

Експерти стверджують, що у собак, як і у людей, довгі вії призначені для захисту очей.

Коли тварини риють землю, граються на вулиці або досліджують парк, їхні вії захищають очі від сміття, яке може потрапити під повіки.

Однак, на відміну від своїх господарів, вії у собак є лише на верхній повіці, а не на нижній. У довгошерстих собак, таких як шнауцери, вії зустрічаються частіше.

Інші породи, відомі своїми довгими віями, — це мальтійські болонки, йоркширські тер’єри, лхаський апсо, ши-тцу та пуделі.

На жаль, у Леді є кілька проблем зі здоров’ям, за якими власникам доведеться уважно стежити. У собаки виявлено шум у серці 1-го ступеня, а також вона проходить лікування від рецидивуючих вушних інфекцій.

Інші новини науки

За мільярди років історії наша планета стала домівкою для неймовірної кількості видів — одними з найцікавіших вважаються динозаври. Близько 66 мільйонів років тому ці тварини були знищені внаслідок падіння астероїда, проте до цього моменту саме вони панували на Землі, пише Popular Science.

Ще у 2018 році Філдський музей у Чикаго відкрив нову експозицію, присвячену Сью — скам’янілості тиранозавра заввишки 4 метри та завдовжки 12 метрів. Сью — одна з найповніших скам’янілостей тиранозавра, які коли-небудь були знайдені, і розробник експозиції, Бен Міллер, хотів зробити виставку максимально захоплюючою, включно з нюхом.

У результаті вчені використали чотири запахи для експедиції: три з них належали рослинам, а четвертий — це запах дихання тиранозавра. Зазначимо, що тиранозаври є одним із найвідоміших видів динозаврів у світі, але ми навряд чи замислювалися над тим, як пахне дихання цих гігантських хижаків. За словами Міллера, цей запах, ймовірно, був огидним.

Відомо, що у тиранозавра зуби були розташовані досить широко. Вважається, що цей хижак здебільшого ковтав здобич цілою, що означає, що в його роті надовго застрягало безліч шматочків м’яса.

Під час підготовки до експозиції вчені прагнули відтворити запах гнилого м’яса, щоб відтворити дещо негігієнічну будову ротової порожнини хижака. Рішення прийшло з несподіваного джерела. За словами вчених, виявилося, що для цього ідеально підходить синтетичний запах гнилого м’яса, який використовується для навчання собак, що працюють в умовах стихійних лих. Зазначимо, що початковий запах був надто огидним, а тому вчені трохи пом’якшили його, щоб не відлякувати відвідувачів.

Який запах має ліс часів динозаврів?

Дослідники також спробували з’ясувати, яким був запах лісу пізнього крейдяного періоду, в якому мешкала Сью. Три інші запахи, розроблені Міллером для експозиції в музеї Філда, відтворювали доісторичні ліси, в яких колись бродив тиранозавр Північною Америкою. За словами команди, ці запахи, насправді, виявилися більш знайомими, ніж можна було б припустити.

Щоб відтворити запах пралісу, вчені використали три аромати:

• корінь імбиру;
• тюльпанове дерево;
• кипарис.

Який запах має вечеря тиранозавра?

У Дитячому музеї Індіанаполіса представлена ще одна експозиція “Диносфера”, яка переносить нас у крейдяний період, коли на планеті панували динозаври.

В одній із частин цієї експозиції відвідувачам пропонують вибрати один із трьох ароматизованих контейнерів і вирішити, який із них представляє те, що тиранозавр хотів би з’їсти. За словами вчених, два аромати були пов’язані з рослинами — магнолією та сосною — які навряд чи цікавили хижака. Водночас третій аромат імітував послід качкодзьобого динозавра, гадрозавра.

Інші новини науки

Земля під нашими ногами може здаватися нерухомою, проте насправді вона вирує й пульсує активністю. За словами вчених, ця активність багато в чому зумовлена партнерством між рослинами та грибами, історія якого налічує щонайменше 450 мільйонів років, пише Science Alert.

Це партнерство проявляється у мікробній мережі — розгалуженій системі грибкових ниток, що перебувають у взаємному обміні з рослинним світом, який вкриває Землю, яка транспортує поживні речовини з ґрунту й отримує натомість вуглець, що утворюється в результаті фотосинтезу рослин. Ця мережа також неймовірно велика й життєво важлива — по суті, від цього симбіозу залежить близько 70% усіх видів рослин.

У новому дослідженні вчені вперше склали карту цієї прихованої інфраструктури, виявивши підземну мережу ниток арбускулярних мікоризних грибів (АМ), яка простягається приблизно на 110 квадрильйонів кілометрів крізь ґрунти Землі. Для порівняння, цього достатньо, щоб подолати відстань у 150 мільйонів кілометрів від Землі до Сонця майже мільярд разів.

За словами співавтора дослідження, еволюційного еколога Джастіна Стюарта з Амстердамського університету, в одній чайній ложці ґрунту може міститися до 10 метрів мікоризної мережі. Відомо, що грибні мережі складаються з підземних ниток, які називаються гіфами, що проходять під поверхнею землі в лісах та інших рослинних угрупованнях. Більше того, вони також часто відіграють вирішальну роль у процвітанні цих угруповань: транспортують поживні речовини, а також воду в обмін на вуглець від рослин.

Це робить “деревну мережу” невід’ємною частиною вуглецевого циклу нашої планети, але важко оцінити масштаби її ролі, якщо ми не знаємо, наскільки великою є ця мережа. У новій роботі Стюарт разом із колегами намагався розгадати цю таємницю.

Команда зібрала дані з 322 досліджень, що охоплюють понад 16 000 зразків ґрунту з 9 різних глобальних біомів. Дослідження також містили понад 4000 вимірювань щільності гіф АМ-грибів, що дозволило дослідникам виявити закономірності в умовах, за яких ці мережі з більшою ймовірністю виявляються. Далі вчені використовували машинне навчання для прогнозування щільності невидимих мереж АМ-грибів по всьому світу, а також роботизовану візуалізацію для вимірювання товщини понад 300 000 живих грибних ниток. Це дозволило перетворити довжину мережі на біомасу.

Результати аналізу виявилися вражаючими: вченим вперше в історії вдалося оцінити глобальну щільність гіф АМ-грибів, визначивши 110 квадрильйонів кілометрів гіф у верхніх 15 сантиметрах земної кори. Дані вказують, що ця мережа важить близько 300 мільйонів тонн — для порівняння, це в 4-6 разів більше загальної маси біомаси людини; слугує шляхом для переміщення приблизно 4 мільярдів тонн еквіваленту вуглекислого газу з рослин у підземні екосистеми щороку; близько 40% всієї світової біомаси АМ-грибів зосереджено в тропічних лісах, луках, преріях, степах і болотах.

Інші новини науки