Політика
Шмигаль сподівається на відкриття переговорних кластерів у найближчі місяці
Україна очікує, що переговорні кластери про вступ держави до Європейського Союзу будуть офіційно відкриті у першій половині цього року.
На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час форуму Ukraine’s EUmembership: not if, but when, передає кореспондент Укрінформу.
Глава уряду акцентував, що за останні три роки Українська держава досягла значного прогресу, від часу подання заявки на членство у ЄС до початку переговорів про вступ, «що наразі є найважливішим пріоритетом для нашого уряду».
Водночас Шмигаль нагадав, що українська сторона веде інтенсивні двосторонні зустрічі з європейською, а також завершує детальний перегляд українського законодавства, щоб забезпечити його узгодження із законодавством ЄС за 30 розділами.
«Наша галузева інтеграція також поглиблюється. Для Європейського Союзу це можливість зміцнити сильні сторони єдиного ринку в епоху зростаючої геополітичної конкуренції. Автономні торговельні заходи між Україною та ЄС, які дозволяють більшості українських товарів надходити до ЄС без тарифів і квот, значно посилили стійкість обох наших сторін і обох наших економік. Угода про лібералізацію транспорту скасувала потребу в спеціальних дозволах і стимулювала взаємну торгівлю. Це високоефективні інструменти економічної підтримки у воєнний час, і ми розраховуємо на їх розширення і зрештою перехід на постійні довгострокові механізми», – підкреслив Шмигаль.
Також він відзначив, що Україна прагне приєднатися до ініціативи «Роумінг як вдома», аби українці більше не платили додатково за послуги мобільного зв’язку та Інтернету в ЄС.
За його словами, цей крок посилив би зв’язки між українцями, які зараз проживають у ЄС, з їхньою батьківщиною.
«Іншою ключовою метою є приєднання України до угоди, яка полягає у прийнятті нашої промислової продукції, що підтримає зростання українського виробництва, пропонуючи європейським компаніям надійну та конкурентоспроможну альтернативу імпорту з третіх країн», – зауважив Прем’єр.
Він також повідомив, що Україна прагне приєднатися до єдиної зони платежів у євро – SEPA, «що дозволить українським підприємствам здійснювати платежі з європейськими партнерами так само легко, як і в самому ЄС».
«Ми вже завершили двосторонній скринінг у рамках трьох переговорних кластерів щодо основ внутрішнього ринку та зовнішніх відносин. Ми очікуємо, що ці переговорні кластери будуть офіційно відкриті в найближчі місяці. Власне, ми сподіваємося, що це станеться в першій половині цього року. У 2025 році наша мета – відкрити всі шість кластерів переговорів про вступ одночасно, і ми активно працюємо над досягненням цієї мети», – наголосив Шмигаль.
Прем’єр переконаний, що Україна до цього готова, адже довела, «що може рухатися з безпрецедентною швидкістю та досягати результатів за місяці замість років».
Він також підкреслив, що членство України в Європейському Союзі є не лише історичною необхідністю – це результат, від якого виграють усі.
«Для мене велика честь вітати сьогодні започаткування програми підтримки європейської інтеграції України «Україна в ЄС». Ця ініціатива чітко демонструє, що Європейський Союз залишається чудовим партнером, який іде пліч-о-пліч з Україною на нашому шляху до спільного європейського майбутнього», – зазначив Шмигаль.
Глава уряду наголосив, що приєднання України до європейської сім’ї – «це набагато більше, ніж просто стратегічна мета. Це відображення того, ким ми є, відображення відданості нашим найглибшим спільним цінностям і підтвердження історичного шляху, з якого немає шляху назад».
«Я твердо вірю, що Україна стане членом ЄС одразу після завершення повномасштабної війни», – підсумував Прем’єр.
Як повідомляв Укрінформ, Польське головування в ЄС переконує Угорщину у необхідності відкриття першого переговорного кластера про членство України в ЄС у цьому півріччі.
Політика
Країни Північної Європи від початку повномасштабної війни надали Україні близько $50 мільярдів допомоги
П’ять країн Північної Європи – Фінляндія, Норвегія, Данія, Ісландія та Швеція – з лютого 2022 року надали Україні допомогу на суму близько $50 млрд.
Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга на спільній пресконференції з главами МЗС Фінляндії Еліною Валтонен та Норвегії Еспеном Бартом Ейде в Гельсінкі, передає Укрінформ.
«Наразі Путін не демонструє справжньої готовності завершити війну. Саме тому надзвичайно важливо зміцнювати Україну. І тут Фінляндія та Норвегія, а також Данія, Ісландія і Швеція демонструють справжнє лідерство. З лютого 2022 року п’ять північних країн надали допомогу на суму близько 50 мільярдів доларів», – сказав Сибіга.
Водночас він наголосив, що Україна є не лише отримувачем допомоги, а й партнером, який робить внесок у спільну безпеку Європи та всієї трансатлантичної спільноти.
Він нагадав, що Україна підписала з Фінляндією та Норвегією угоди у сфері безпілотників.
“Тепер ми маємо перетворити ці домовленості на спільне виробництво. Український досвід і північноєвропейські технології можуть зміцнити весь наш континент”, – підкреслив очільник МЗС.
Він також привернув увагу до нагальної потреби України в посиленні протиповітряної оборони, зокрема в додаткових перехоплювачах для систем PAC, і закликав партнерів продовжувати внески до ініціативи PURL.
Сибіга поінформував, що Україна виконала свою частину спільного проєкту FREYJA, спрямованого на розвиток європейських спроможностей протидії балістичним ракетам.
“Тепер черга за нашими союзниками. Сьогодні ми обговорили, як прискорити цей процес”, – повідомив міністр.
Окрім того, за словами Сибіги, сторони узгодили подальші кроки для посилення тиску на Росію, зокрема запровадження нових санкцій проти її військової машини. У цьому контексті він зауважив, що “можна зробити більше для протидії тіньовому флоту”.
“Наші північноєвропейські партнери відіграють тут особливу роль. Географічне розташування робить вас ключовими учасниками цих зусиль”, – зазначив Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, уряд Норвегії оголосив у вівторок, 27 жовтня, про виділення 500 мільйонів крон (майже 54 млн доларів США) на енергетичну підтримку України напередодні зими.
Політика
Зеленський обговорив зі Стуббом і Стере їхній дзвінок до Путіна
“Говорив із Президентом Фінляндії Александром Стуббом і Прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере за підсумками їхнього сьогоднішнього дзвінка з російським керівником та в продовження наших дискусій в Осло з представниками Америки, Європи і НАТО. Вдячний за детальний бриф і цю активність на підтримку нашої дипломатії та спільних з усіма партнерами мирних зусиль”, – написав він.
За словами Зеленського, Стубб і Стере чітко сказали Путіну про те, що потрібні реальні деескалаційні кроки щодо української енергетики та інфраструктури.
Окрім цього, Президент повідомив, що йшлося про підготовку тристоронньої зустрічі, яка запланована на листопад на рівні команд – українська, американська, російська.
“Фінляндія та Норвегія, як країни, що межують із Росією, мають особливий інтерес у правильних і надійних безпекових рішеннях”, – зауважив він.
Глава держави повідомив, що сторони обговорили й різні формати взаємодії з партнерами в Європі, які можуть бути корисними для подальшої підтримки дипломатії, нашого захисту та спільної безпеки.
“Мир має бути, деескалація потрібна, і затягування війни Росією має припинитись. Дякую всім, хто з Україною!” – додав він.
Як повідомлялося, 27 жовтня президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере провели телефонну розмову з Путіним.
Фото: ОП
Політика
Зеленський увів у дію рішення РНБО про Стратегію нацбезпеки
Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони «Про актуалізацію Стратегії національної безпеки України».
Відповідний указ №1066/2026 оприлюднений на сайті глави держави, передає Укрінформ.
Згідно зі вказаним рішенням, секретар РНБО має, зокрема, забезпечити організацію роботи з актуалізації Стратегії національної безпеки, затвердженої указом Президента від 14 вересня 2020 року №392/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України» (зі змінами, внесеними згідно з указом Президента від 6 січня 2025 року №16/2025).
Також Апарат РНБО має спільно з Національним інститутом стратегічних досліджень із залученням відповідних державних органів, інституцій громадянського суспільства й іноземних експертів за три місяці підготувати пропозиції щодо внесення змін до Стратегії для їх розгляду Радою національної безпеки і оборони.
Контроль за виконанням рішення покладений на секретаря РНБО.
Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Як повідомляв Укрінформ, 25 жовтня Зеленський анонсував безпекову зустріч у Брюсселі, під час якої обговорюватимуться ініціативи із завершення війни. Участь у ній візьмуть представники США, України, Євросоюзу та НАТО.
Фото: ОП
-
Політика4 дні agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса4 дні agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Усі новини4 дні agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Суспільство4 дні agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…
-
Війна4 дні agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Суспільство4 дні agoВ Україні епідемічного сплеску грипу поки немає
-
Політика4 дні agoприпинення вогню та гарантії безпеки
-
Події4 дні agoУкраїнський фільм-кандидат на «Оскар» вирушає у тур Сполученими Штатами
