Суспільство
Майже чверть мільйона доплати: хто з посадовців Херсона отримав найбільше на оздоровлення Анонси

Центр публічних розслідувань проаналізував, хто з посадовців Херсонської МВА отримав найбільше додаткових виплат до зарплати — десятки, а подекуди й сотні тисяч гривень з бюджету.
У матеріалі зазначається, що ці виплати проходили як “матеріальна допомога на оздоровлення” та “допомога на вирішення соціально-побутових питань”. У деяких випадках бонуси становили до чверті річного доходу.
Найбільші надбавки у 2024 році отримав Микола Яковлєв — заступник начальника Херсонської міської військової адміністрації. У червні йому нарахували 115,3 тисячі гривень на оздоровлення, а в грудні — ще 115,5 тисячі на побут. Загалом 230,8 тисячі гривень “матдопомоги” — з одного мільйона річного доходу. У декларації Яковлєва — 484 тисячі гривень і 60 тисяч доларів США заощаджень. З адміністрації він звільнився вже в листопаді 2024 року.
На другому місці за розміром додаткових виплат — перша заступниця начальника МВА Наталя Чехута. У травні вона отримала 101,9 тисячі гривень на оздоровлення, у листопаді — ще 119,6 тисячі на побут. У сумі — 221,6 тисячі гривень доплат до зарплати, яка склала 1,5 мільйона за рік. На початку 2025-го Наталя Чехута разом із чоловіком Олегом придбала будинок за 890,7 тисячі гривень.
Антон Єфанов, ще один заступник начальника МВА, отримав 96,6 тисячі гривень на оздоровлення та 118,7 тисячі на побут — усього 215,4 тисячі гривень додатково. Його офіційна зарплата за рік склала 1,2 мільйона гривень. У декларації — лише 50 тисяч гривень заощаджень.
Дмитро Шпорт, заступник міського голови Ігоря Колихаєва, у травні отримав 95 тисяч гривень на оздоровлення, а у листопаді — 113 тисяч на побут. Разом — 208 тисяч гривень бонусів. Загальний дохід за рік — 1,2 мільйона гривень. У декларації — пів мільйона гривень, 30 тисяч доларів США готівкою та 65 тисяч гривень на банківських рахунках.
Ще один заступник мера Віталій Бєлобров отримав 87 тисяч гривень на оздоровлення в серпні та 95,7 тисячі на побут у листопаді. Доплата — 182,7 тисячі гривень. Загальний дохід — 1,1 мільйона.
Сергій Орєхов у 2024 році працював спершу в МВА, потім — у міськраді. Обидві структури виплатили йому допомогу: 86,9 тисячі гривень у березні — на оздоровлення, і 114,4 тисячі в листопаді — на побут. Разом — 201,3 тисячі гривень із загального річного доходу у 1,4 мільйона гривень.
У ЦПР наголошують, що проаналізувати зарплати деяких посадовців неможливо. Так, мер Херсона Ігор Колихаєв з 2022 року перебуває в полоні. Його повноваження згодом виконувала спочатку секретарка міськради Галина Лугова, а потім — начальник МВА Роман Мрочко. Сам Мрочко, згідно з декларацією, у 2024 році отримав 1,1 мільйона гривень зарплати, однак виплати йому надходили як військовослужбовцю — з Генштабу ЗСУ.
Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення та побут у Херсоні стала сталою частиною зарплатної політики — навіть у роки, коли в місті щодня лунають вибухи.
Суспільство
Від укусів змій цього року постраждали 50 українців

З квітня до серпня в Україні було зафіксовано 50 звернень по медичну допомогу через укуси змій, серед постраждалих – 15 дітей.
Як передає Укрінформ, про це повідомив у Фейсбуці Центр громадського здоров’я.
Переважна більшість таких випадків зареєстрована на Львівщині – 31. Дев’ять нападів змій зафіксовано у Полтавській області, вісім – у Житомирській, по одному – у Закарпатській та Кіровоградській областях.
Загалом це на 18 випадків менше, ніж за аналогічний період минулого року.
У ЦГЗ нагадують, що змій можна зустріти в болотистій місцевості, на зарослих берегах водойм, у горах, степах чи лісах. Щоб убезпечитися, вирушаючи на природу, слід одягати щільні штани та заправляти їх у високі черевики. Перш ніж сісти на камінь, колоду чи хмиз, рекомендується постукати по них палицею – це допоможе налякати змію та відігнати її зі сховку. У разі зустрічі зі змією не можна робити різких рухів – потрібно дати тварині можливість спокійно відповзти.
«Навіть якщо ви боїтеся змій, не вбивайте їх – вони відіграють важливу роль в екосистемі», – наголошують у Центрі громадського здоров’я.
Як повідомляв Укрінформ, медики попереджають про сезонний ризик поширення лептоспірозу через міграцію гризунів.
Фото: pixabay
Суспільство
У морі біля Одеси підірвалося цивільне судно » СrimeZone

У Чорному морі неподалік узбережжя Одеси цивільне судно підірвалося на невстановленому вибуховому пристрої.
Цю інформацію у коментарі Суспільному підтвердив речник ВМС ЗС України Дмитро Плетенчук.
За його словами, ніхто з членів екіпажу не травмувався. Наразі триває огляд судна, і ймовірно, воно зможе продовжити рух власним ходом.
“Ми робимо все необхідне для того, щоб максимально забезпечити відповідний рівень цивільного судноплавства безпечним.
Читайте також: На Дністрі гідроскутер врізався у туристичне судно, двоє людей у лікарні
Проте, незважаючи на це, іноді подібні інциденти можуть мати місце”, — сказав Плетенчук.
Одеса
ЮНЕСКО для Одеси під час війни — що змінилося та чим допомагає місту

Табличка про внесення історичного центру Одеси до ЮНЕСКО. Фото: Новини.LIVE
Майже пів століття тому, 8 вересня 1978 року за підсумками 2-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО були внесені перші об’єкти, які взяли під охорону цією організацією. Історичний центр Одеси потрапив до цього списку лише у 2023 році і цьому передувала досить тривала підготовка. Але чи відчули від цього городяни якісь зміни?
Журналісти Новини.LIVE запитали у містян, що вони знають про ЮНЕСКО та чи треба було Одесі туди вступати?
Реклама
Читайте також:
Одеса в ЮНЕСКО
Статус всесвітньої спадщини сприймають як інструмент, що може приносити реальні ресурси: експертизу, програми підтримки, гранти на консервацію та майбутні реставрації. У такій логіці це не просто “табличка”, а спосіб завчасно подбати про фондосховища, укриття для колекцій і план відновлення після руйнувань.
“Треба, напевно. Захист пам’ятників, може, грошей дадуть. Щоб відновлювати все те, що зруйновано під час війни”, — каже Анатолій.
Є й ширший вимір — символічний і дипломатичний. Коли місто позначене в глобальному списку спадщини, його проблеми стають предметом міжнародної уваги, а охорона — не лише місцевою справою. Це додає аргументів на переговорах і змушує партнерів бачити в Одесі частину європейського культурного простору.
“Одеса — європейське місто. ЮНЕСКО — це організація, яка опікується надбанням європейської культурної спадщини. Я думаю, що це не повинно було бути якимось таким предметом обговорення. Це Європа повинна звернути увагу першою, що тут частина, така важлива частина Європи, її треба охороняти”, — каже Світлана.
Пам’ятники без захисту
На тлі обстрілів люди оцінюють не назви, а відчуття безпеки. Якщо реальні ризики не зменшуються, статус сприймають як формальність. У центрі уваги — просте запитання: чи стало місту легше витримувати удар, чи з’явився практичний щит? Відповідь, виходячи з постійних обстрілів — очевидна.
“Нічого не змінилось від того, що вступили до ЮНЕСКО. Якби вони могли нас захистити, а вони ж нічого не роблять і обстріли так само продовжуються”, — каже Олена.
Сумніви підсилює досвід війни: домовленості не стримують агресора, тож надіятися на “магію підписів” не доводиться. Для таких респондентів різниці між наявністю статусу і його відсутністю поки що не видно.
“Можна вступити, можна підписати, але всі ці домовленості показують, що наш ворог їх не дотримується, ми ж не знаємо, що від нього чекати — йому немає різниці, підписали ми щось чи ні”, — каже Артем.
Окремо лунає вимога до механізмів: якщо об’єкти під міжнародною опікою, має бути й зрозуміла реакція на руйнування. Інакше статус виглядає порожнім знаком без інструментів впливу чи запобігання.
“Моя логіка, якщо вже ці пам’ятники архітектури є в міжнародній організації ЮНЕСКО, то тоді ЮНЕСКО має зробити щось, щоб вони не були знищені. Якщо це знищується, тоді це порушення всіх цих договорів. В моїй логіці це так, якщо нічого не змінилося — тоді це все марно”, — каже Світлана.
Статус ЮНЕСКО для Одеси сприймають по-різному. Для одних це можливість залучити міжнародні ресурси, підкреслити європейську цінність міста й мати підтримку у відновленні. Для інших — лише формальність, яка не зупиняє обстрілів і не створює відчутного захисту. Спільним лишається одне: одесити хочуть бачити не лише символи, а й реальні кроки, що допоможуть зберегти місто та його спадщину.
Раніше ми писали про те, що Росія знищує пам’ятники під захистом ЮНЕСКО, а також про те, що внаслідок обстрілів страждають унікальні пам’ятки архітектури.
-
Усі новини1 тиждень ago
названо 5 найпотужніших суперкомп’ютерів 2025 року (фото)
-
Суспільство1 тиждень ago
На Одещині й далі посилюється ґрунтова посуха
-
Суспільство1 тиждень ago
Свириденко і Зеленська оглянули інфраструктуру підтримки психічного здоровʼя на Київщині
-
Суспільство1 тиждень ago
У Болградському районі пожежа на відкритій місцевості забрала людське життя
-
Суспільство1 тиждень ago
Одесита затримали за побиття трьох чоловіків: один з потерпілих помер в лікарні – Новини Одеси
-
Суспільство1 тиждень ago
Внаслідок атаки в Одесі пошкоджено 18 будинків Анонси
-
Одеса1 тиждень ago
Нічні вибухи на Одещині 2 вересня 2025 року — що відомо про обстріл
-
Події4 дні ago
У Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»