Про те, як тривають бої в Серебрянському лісі показали в ДПСУ.

Бійці розповідають, що ворожі штурми тут трапляються фактично щодня, але вони теж іноді “беруть ініціативу” і роблять контратаки. Іноді вороги просочуються просто на їхні позиції.

Як розповідає прикордонник “Бах”, в Серебрянському лісі вони кожні 3 дні змінювалися із суміжним підрозділом і останнього разу, коли зміна вже відбулася і він сидів у бійниці, почув хрускіт, підняв голову і побачив просто перед собою окупанта.

“Він на мене подивився, я на нього. Він зреагував і відкрив по мені вогонь. Далі зав’язався бій”, — розповів “Бах”.

Інший боєць говорить, що найближча дистанція бою з ворогом у нього була до 25 метрів.

“Це було, коли “Бах” мене збудив, я навіть не встиг взути берці — побіг в одному берці і ми прийняли вдвох бій. Я стріляв з автомата, потім давав охолодитися стволу і стріляв з кулемета”, — розповів він.

На допомогу двом бійцям, які вели бій, прийшли дрони. Ворожий штурм було відбито і ліквідовано до 30 ворожих піхотинців. Наступні два тижні, говорять бійці. були надскладними, ворожі штурми не припинялися і могли тривати від ранку до обіду і по кілька разів на день.

“Вони підходили дуже близько. І одразу брали під контроль усі бійниці”, — розповідає “Бах”.

Пізніше, кажуть бійці, стало відчуватися, що на штурм йшли доволі підготовлені ворожі штурмовики, вони робили накати і використовували “дими”.

“В ті моменти дуже хотілося жити. В мене була єдина думка — аби мені вистачило БК. Під час одного штурму мені в бійницю навіть залетіла одна граната. Я її побачив, швидко зреагував, відбіг і навіть встиг почекати, поки вона зірветься. Вона зірвалася і я далі почав працювати з кулеметом. Бушлат пошматувало, шматок “радійки” відірвало, а так все ціле. Це було диво”, — розповідає один із прикордонників.

Бійці кажуть, у ворога під час штурму нічого не вийшло, тож він скерував на позиції прикордонників авіацію. Спочатку були скиди, які скидали вогонь і підпалювали мішки з піском — вони почали розлазитися, а пісок висипатися. Далі був вибух.

“Вибух був, наче тебе в бетономішалці мішають — кидало по всьому бліндажеві. Ти відчуваєш, наче з твоїми органами щось відбувається всередині. Далі ти бачиш перед собою вогонь і відчуття, наче ти підлітаєш, в тебе летить все. Таке відчуття, наче все, ти вже загинув. На мені вирвало радійку, ніж вирвало, мене закинуло в нору. Мій побратим підбіг, відрив мене і витягнув. Нам пощастило, що наша позиція була укріплена”, — розповів “Бах”.

Після нальоту авіації прикордонникам надійшла команда про відкат на сусідню позицію, щоб їх не могли захопити в полон, оскільки після авіавибуху в них “в живих” лишилися лише два автомати. На їхні позиції зайшли російські окупанти.

Через пару днів бійці повернули собі свої попередні позиції і відновили їх.

Нагадаємо, що 8 бійців ССО ЗСУ вступили в бій із солдатами КНДР на Курщині. Внаслідок зіткнення північнокорейці втратили взвод своїх солдатів.