Події
На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років
На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.
За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах
«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.
Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.
«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.
Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.
«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.
Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.
«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.
У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.
Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.
До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.
Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.
Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.
Суспільне Мовлення отримало 451 заявку на участь у Національному відборі на пісенний конкурс Євробачення – 2026.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне.
«За період приймання заявок, що тривав із 3 вересня до 27 жовтня 2025 року на сайті eurovision.ua, було отримано пісні від 392 артистів. Загалом на Нацвідбір-2026 подалися 313 сольних виконавців та 79 гуртів. Також у переліку заявок – 30 музикантів, які свого часу були учасниками лонглиста й фіналістами Нацвідборів на Євробачення та Дитяче Євробачення різних років і навіть представляли Україну», – йдеться у повідомленні.
За результатами попереднього відбору буде сформовано лонглист учасників, які продовжить участь у Нацвідборі. Їм буде запропоновано укласти договір із Суспільним до 21 листопада.
Список включатиме до 15 виконавців і буде оголошено згодом.
Учасники лонглиста мають пройти прослуховування, особиста участь в якому є обов’язковою.
За результатами прослуховування до 15 грудня буде обрано список фіналістів відбору, який включатиме до 9 виконавців.
Серед учасників лонглиста, які не потраплять до списку фіналістів, буде проведено рейтингове онлайн-голосування, воно визначить ще одного учасника фіналу.
Фінал Нацвідбору відбудеться у лютому 2026 року. Переможця відбору визначать за результатами голосування журі та глядачів.
70-й, ювілейний, конкурс Євробачення відбудеться в Австрії. Містом проведення конкурсу обрано Відень.
Півфінали відбудуться 12 та 14 травня, гранд-фінал – 16 травня на Wiener Stadthalle, найбільшій критій арені Австрії.
Це вже втретє, коли Відень прийматиме наймасштабніший музичний конкурс.
Як повідомлялось, на Євробаченні-2025 у Базелі гурт Ziferblat представив Україну з піснею Bird of Pray та посів дев’яте місце у фіналі конкурсу.
Фото архівне: МКІП
У межах проєкту «Експозиція «Острозькі татари» оцифровано одну з найцінніших пам’яток спадщини мусульман України – Острозький Коран.
Про це повідомила у Фейсбуці пресслужба Духовного управління мусульман АР Крим, передає Укрінформ.
Зазначається, що рукопис (1804 р., писар Ібн Адам Алі Мустафа) вирізняється каліграфією насх, поєднанням чорного тексту з червоною пунктуацією та унікальною «мовною мозаїкою» – примітками українським діалектом, записаними арабським письмом. Дату завершення зафіксовано трьома способами: за гіджрою (1219 р.), транслітерацією з арабського письма та польською латинкою.
ДУМ висловило вдячність за професійну роботу Острозькому замку – Державному історико-культурному заповіднику м. Острог, Музею книги та друкарства міста Острог, Братству ім. князів Острозьких та Українському культурному фонду.
Цифрову копію «Острозького Корану» можна переглянути і завантажити за посиланням.
Раніше Укрінформ повідомляв, що у видавництві «Основи» вийде друком друге, оновлене видання Корану в українському перекладі сходознавця, науковця-арабіста Михайла Якубовича.
Фото: Андрій Карауш, Фейсбук
У столичній галереї «Лавра» відкрилася виставка фотографій, які упродовж двох тижнів робили 15 цивільних осіб біля лінії фронту.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
На виставці «Навіть тут цвітуть квіти» представлені світлини та історії людей, які стали фотографами-аматорами, – цивільних українців із прифронтових територій. У фотооб’єктиви потрапили як руйнування, спричинені війною, так і краса української природи та турбота людей про тварин.
Організатори розповіли, що реалізація проєкту розпочалася у травні 2025 року: Всесвітня продовольча програма ООН разом із партнерами – благодійними організаціями «Янголи спасіння», ADRA Україна та «Мирне небо Харкова» – передали одноразові плівкові фотоапарати мешканцям прифронтових районів Харківської, Херсонської, Донецької та Дніпропетровської областей.
Півтора десятка осіб зголосилися задокументувати у фотографіях життя поруч із фронтом під час повномасштабної.
«Ми мали просту мету — показати звичайні дні й тихі миті, з яких складається життя навіть посеред війни. Хотіли показати життя поруч із фронтом для тих, хто вирішив залишитися чи повернутися — очима самих людей», – розповів керівник відділу комунікацій Всесвітньої продовольчої програми ООН в Україні Антуан Валлас.
Після проявлення фотоплівок авторів світлин попросили розповісти власні історії та прокоментувати кадри. Часто інтерв’ю переривали обстріли, які гриміли неподалік. Через близьке розташування до лінії фронту не в усіх сільських фотографів-аматорів був зв’язок, тож контактувати з ними допомагала місцева влада.
«Мої батьки нікуди не поїдуть. А я не можу покинути батьків», – розповіла учасниця проєкту Тетяна Данилович із села Томаківка Дніпропетровської області.
Жінка не уявляє, як це – поїхати в якусь невідомість, покинути рідних, висмикнути дитину зі звичного життя.
«Пенсіонери – найвразливіша зараз категорія. Багато хто з них залишився сам на сам із проблемами. Вони не збираються нікуди їхати, кидати свої домівки. Кажуть: що б не сталося, ми будемо вдома», – зазначила Данилович.
Директорка муніципальної галереї «Лавра» Тетяна Міронова вважає проєкт надзвичайно актуальним і надихаючим: «Якщо ми здатні бачити красу навіть серед уламків, значить – ми стоїмо, живемо і боремось».
«Ці фото нагадують: мільйони людей живуть зовсім поруч із вогнем. І вони прагнуть не просто виживати — вони хочуть жити: виховувати дітей, доглядати домівки й сади, сідати разом за стіл, щоб розділити теплу вечерю», – зауважив Валлас.
Подивитися фото та послухати аудіоісторії можна з 31 жовтня по 11 листопада в київській міській галереї мистецтв «Лавра». Вхід вільний.
Як повідомлялося, Всесвітня продовольча програма ООН (ВВП) є гуманітарною організацією, яка надає продовольчу допомогу у понад 120 країнах. В Україні ВПП доставляє продуктові набори та надає грошову допомогу понад 800 тисячам людей, які мешкають на територіях, близьких до лінії фронту, а також підтримує шкільне харчування та безпечний експорт української харчової продукції за кордон.
-
Суспільство6 днів agoНа Одещині хочуть ввести локальні оповіщення про повітряні тривоги – для окремих районів
-
Війна6 днів agoБронювання від мобілізація – з 1 листопада ТЦК не прийматимуть документи
-
Відбудова4 дні agoЗеленський підписав закон про створення Національної установи розвитку
-
Події5 днів agoХолодний мед «Сірих бджіл». Нове українське кіно
-
Суспільство5 днів agoПапа Лев XIV на зустрічі з українським єпископом пообіцяв робити все для якнайшвидшого закінчення війни
-
Політика5 днів agoНайліпшою гарантією безпеки для України є членство в НАТО
-
Війна5 днів agoНа фронті відбулось 71 боєзіткнення від початку доби
-
Події4 дні agoУ Києві презентували проєкт із цифровізації та популяризації творчості композитора Віталія Кирейка