Політика
Треба також посилити тиск на полі бою
Міжнародні санкції проти Російської Федерації є вагомим інструментом для стримування російської воєнної машини в середньостроковій перспективі, але посилення тиску на полі бою потрібне вже зараз.
На цьому наголосив американський експерт з питань Росії Фонду Карнегі за міжнародний мир Ерік Чіарамелла в інтерв’ю Укрінформу, коментуючи нещодавню спільну заяву чотирьох європейських лідерів за результатами їхнього візиту в Україну.
«Я не думаю, що санкції – це правильний інструмент. Вони, безумовно, є важливими для підвищення вартості війни для Росії, і я думаю, що ми повинні їх зберігати та посилювати. Але ми не повинні плекати ілюзій, що санкції якимось чином змінять розрахунки Путіна, оскільки він показав, що готовий до значних втрат у всіх секторах, включаючи людський ресурс, техніку, а також економіку, щоб досягти своїх цілей щодо України», – заявив експерт.
Він вважає, що у середньостроковій перспективі санкції дійсно необхідні для стримування російської воєнної машини, «але не бачу, щоби це було кращою тактикою тиску у короткостроковій перспективі».
«Тиск краще чинити на полі бою. Допоки російська армія може якось просуватися, навіть дуже повільно і з величезними втратами, у Путіна дуже мало стимулів зупинятися. Це можна змінити не шляхом санкцій, а міжнародною допомогою військовим зусиллям України, тому я хотів би побачити європейську заяву не у вигляді санкційного ультиматуму, а такою, яка б зосереджувалася на постачанні Україні необхідної зброї для блокування подальшого просування Росії та, сподіваюся, відвоювання захоплених РФ територій», – заявив Чіарамелла.
Як повідомляв Укрінформ, лідери Франції, Німеччини, Польщі, Великої Британії та України за підсумками зустрічі в Києві 10 травня ухвалили спільну заяву.
Зокрема, вони погодилися, що безумовне припинення вогню за визначенням не може бути обмежене жодними умовами. Якщо Росія висуватиме такі умови, це можна розглядати лише як намагання продовжити війну та підірвати дипломатію. Також лідери погодилися, що якщо Росія відмовиться від повного й безумовного припинення вогню, слід застосувати більш жорсткі санкції до її банківського та енергетичного секторів, націлені на викопне паливо, нафту й “тіньовий флот”.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров під час зустрічі в Анкарі з міністром закордонних справ Туреччини Хаканом Фіданом обговорив повернення українських військовополонених і цивільних громадян, яких незаконно утримує Росія.
Як передає Укрінформ, про це Умєров повідомив у Фейсбуці.
Йшлося про безпекову ситуацію і подальшу координацію дій у відповідь на спільні виклики.
Окремо Умєров і Фідан обговорили розвиток спільних ініціатив у сфері регіональної безпеки і перспективи практичної взаємодії.
“Ще один вектор розмови – гуманітарні питання. Повернення українських військовополонених і цивільних громадян, яких незаконно утримує Росія, залишається одним із ключових пріоритетів України”, – зазначив Умєров.
За його словами, Туреччина продовжує відігравати важливу роль для діалогу з питань безпеки і стабільності.
Умєров подякував Туреччині та особисто Фідану за підтримку України і конструктивну взаємодію.
Як повідомляв Укрінформ, за інформацією секретаря Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитра Усова, у російському полоні з 2014 року перебувають понад 300 українських військових і цивільних.
Фото: facebook.com/rustemumerov.ua
П’ять країн, серед яких Велика Британія і Франція, відхилили пропозицію генерального секретаря НАТО Марка Рютте спрямовувати 0,25% ВВП на військову допомогу Україні.
Про це повідомляє The Telegraph, передає Укрінформ.
Генсек Альянсу визнав, що його план не буде реалізовано, оскільки не отримав достатньої підтримки. При цьому він не назвав противників ідеї.
За інформацією видання, Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада заблокували цю ідею, коли вона була висунута під час обговорень щодо посилення підтримки Києва.
Рютте сподівався ратифікувати цю пропозицію на майбутньому саміті НАТО в Анкарі.
За словами джерела видання в Альянсі, щонайменше сім держав-членів НАТО, які витрачають понад 0,25% ВВП на військову допомогу Україні, висловили підтримку ініціативи. Однак для ратифікації потрібна одностайна підтримка з боку всіх країн-членів.
«Вони не дуже захоплені цією ідеєю», – сказав співрозмовник видання, згадавши Велику Британію, Францію, Іспанію, Італію та Канаду.
Зазначається, що розмір військового внеску Великої Британії є третім за величиною після США та Німеччини, проте не досягає 0,25% ВВП. Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер обіцяв виділяти щонайменше 3 млрд фунтів стерлінгів на рік – приблизно 0,1% – у найближчому майбутньому.
Водночас Франція, Іспанія, Італія – третя, четверта та п’ята за величиною економіки Європи – і Канада відстають від багатьох своїх менших союзників у плані надання допомоги Україні.
За даними Кільського інституту, Нідерланди, Польща, а також країни Північної Європи та Балтії надають Україні допомогу на рівні 0,25% ВВП і більше.
Як повідомлялося, за інформацією видання Politico, генеральний секретар НАТО Марк Рютте на закритій зустрічі послів НАТО наприкінці квітня звернувся до союзників із проханням виділити Україні 0,25% ВВП. У разі схвалення цієї ідеї щорічні обсяги допомоги Україні могли зрости до 143 мільярдів доларів.
Фото: НАТО
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що дав доручення дипломатам забезпечити скликання термінових засідань Ради Безпеки ООН та інших міжнародних інституцій після нової масованої атаки Росії.
Про це він повідомив у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Я доручив усім нашим місіям при міжнародних організаціях повною мірою використовувати багатосторонній інструментарій у відповідь на вчорашній варварський ракетний російський обстріл Києва. ООН, ОБСЄ, Рада Європи та ЮНЕСКО повинні дати адекватну та рішучу відповідь агресору, який намагається компенсувати відсутність військового прогресу на полі бою терором проти цивільного населення», – заявив Сибіга.
Він додав, що Україна негайно вимагає термінового скликання засідання Ради Безпеки ООН та спільного засідання Форуму ОБСЄ з питань співробітництва в галузі безпеки та Постійної ради ОБСЄ.
«Путін намагається залякати Україну, нападаючи на мирних жителів та руйнуючи житлові будинки, музеї, школи та критично важливу інфраструктуру. Він також намагається залякати світ, запускаючи балістичні ракети проміжної дальності проти мирних міст. Все це вимагає рішучих та скоординованих дій міжнародної спільноти», – зазначив міністр.
За словами урядовця, Україна закликає партнерів до рішучих багатосторонніх дій, спрямованих на стримування Росії та примушення її до всеосяжного, справедливого та тривалого миру.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок масованої російської атаки є пошкодження на пів сотні локацій. Ідеться про багатоквартирні та приватні будинки, торговельні центри, заклади освіти, ринок, адміністративні будівлі ДСНС і поліції, Національний музей «Чорнобиль» та інші.
Кількість постраждалих унаслідок масованої атаки російських військ на Київ зросла до 81. Двоє цивільних загинули.
-
Відбудова1 тиждень agoВ Одесі відремонтували корпус Єврейської лікарні
-
Події1 тиждень agoНацбанк випустив дві пам’ятні монети на честь митців Розстріляного відродження
-
Усі новини1 тиждень agoУлюблені фільми і серіали мільярдерів: 16 стрічок, які варто побачити
-
Війна1 тиждень agoвсі ракети Х-101 виготовлені цьогоріч і мають західні компоненти
-
Суспільство1 тиждень agoОдеську OnlyFans-блогерку засудили до 266 тисяч штрафів та податків Анонси
-
Політика5 днів agoРютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України
-
Війна1 тиждень agoВійна в Україні — бойові дії можуть закінчитися за фінським сценарієм — JPMorgan Chase
-
Відбудова5 днів agoЗеленський обговорив із Маркаровою очікування від конференції з відновлення у Гданську