Суспільство
На Одещині викрили схему нелегального вивозу лісу до Європи Анонси

На Одещині викрили масштабну схему контрабанди лісу: підприємець з Чернігівщини вивозив деревину за фальшивими документами через пункт пропуску “Старокозаче-Тудора” на кордоні з Молдовою.
Про це повідомили у Бюро економічної безпеки.
З’ясувалося, що обвинувачений організував схему незаконного експорту лісопродукції за кордон, попри чинну заборону на вивезення необробленої деревини з України.
Підприємець закуповував лісоматеріали без відповідних підтверджуючих документів, після чого оформлював підроблені товарно-транспортні накладні – нібито про придбання деревини у легальних лісогосподарських підприємств. На основі цієї фальсифікованої документації отримували сертифікати, що давали змогу експортувати деревину до країн Європейського Союзу.
Таким чином йому вдалося експортувати 975,5 м³ лісоматеріалів на суму понад 2,6 млн грн, з яких понад 450 м³ — через пункти пропуску на Одещині.
Для маскування схеми фігурант використовував реквізити іншого підприємства — виробника дерев’яної тари, а саму деревину вивозив через різні пункти пропуску, аби не викликати підозр.
У БЕБ зазначили, що контрабанду викрито у січні 2025 року, коли чоловік намагався вивезти чергову партію деревини.
В Одеській обласній прокуратурі додали, що до суду вже скеровано обвинувальний акт за ч. 1 ст. 201-1 Кримінального кодексу України (контрабанда лісоматеріалів).
Раніше працівники митниці виявили спробу незаконного експорту 597 тонн соняшникової олії, яка оцінюється більш ніж у 26 мільйонів гривень. Олія переміщувалася через українсько-угорський кордон у десяти залізничних вагонах-цистернах. Підприємець з Одеси планував експортувати цю продукцію за зовнішньоекономічними контрактами, у яких покупцем значилася угорська компанія. Однак, під час перевірки дотримання законності експорту, митники направили запит до іноземних колег для підтвердження справжності угоди.
Суспільство
Україна разом з партнерами подала до суду ООН відповідь на заперечення Ірану у справі про збиття літака МАУ

Україна, Швеція, Канада та Велика Британія спільно подали до Міжнародного суду ООН відповідь на заперечення Ірану щодо його ролі у збитті літака МАУ рейсу PS752.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це йдеться заяві МЗС Канади, опублікованій у соцмережі Х.
“Сьогодні Канада, Швеція, Україна та Велика Британія спільно подали до Міжнародного суду ООН свою відповідь на попередні заперечення Ірану у нашому позові проти Ірану за незаконне збиття ним літака рейсу PS752”, – заявили у канадському МЗС.
Зазначається, що “це подання знаменує собою ще один важливий крок на шляху до прозорості, справедливості та відповідальності для жертв рейсу PS752 та їхніх сімей”.
Як повідомлялося, у квітні Іран розпочав провадження в Міжнародному суді ООН проти Канади, Швеції, України та Великої Британії. У поданій заяві Тегеран оскаржив рішення Ради Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) від 17 березня 2025 року, яке було ухвалене у межах справи щодо збиття рейсу PS752.
Іран наполягає, що Рада ІКАО перевищила свої повноваження, розглядаючи спір, а також ставить під сумнів право Великої Британії брати участь у справі. Крім того, у позові зазначено, що процес голосування у Раді ІКАО начебто був порушений, оскільки два окремі заперечення Ірану були об’єднані в одне і голосувалися як єдине питання. Через це, на думку Тегерана, було порушено принципи справедливості.
8 січня 2020 року у небі над Іраном був збитий літак МАУ, який виконував рейс PS752 за маршрутом Тегеран – Київ. На борту перебували громадяни Ірану, Канади, України, Швеції, Афганістану та Великої Британії. Усі 176 осіб загинули, серед них – 11 українців (дев’ятеро членів екіпажу та двоє пасажирів).
Фото: АА
Суспільство
Побоюючись «репутаційних втрат», Фонд держмайна взяв паузу щодо продажу магазину в Ізмаїлі

Приміщення магазину. Фото: Prozorro.Sale
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях скасувало треті торги з продажу приміщення магазину на Копаній Балці в Ізмаїлі, яке перебуває на балансі ПрАТ «Річковий порт «Дунайсудносервіс». Вони мали відбутися 13 травня у формі гібридного голландського аукціону, тобто коли ціна рухається від високої до нижчої.
Про це пише Район.Ізмаїл з посиланням на відповідний наказ регіонального Фонду держмайна, датований 12 травня.
У документі скасування аукціону пояснюється як «утримання від дій, які можуть спричинити нанесення репутаційних втрат державним органам приватизації та ненадходження до Державного бюджету України запланованих обсягів грошових коштів».
Як вже писав Район.Ізмаїл раніше, на наприкінці лютого 2025 року Фонд виставив на англійський аукціон (на підвищення ціни) приміщення магазину площею 45,2 м2 по вулиці Севастопольска,24 в Ізмаїлі – це квартал від дитячого садочку «Дзвіночок» – з початковою ціною в 1 гривню. До об’єкту, окрім інших учасників, виявило інтерес подружжя депутатів Подільської міської ради, Олександр Перепелиця та Алла Перепелиця. На перших та на других торгах вони у тандемі з лояльними ФОПами доводили ціну до 523 тисяч гривень, потім – до 359 тисяч гривень, одержуючи формальну перемогу. Проте в обох випадках протягом місяця, як це має бути за законом, кошти за лот не сплачували, чим повертали об’єкт черговий продаж. По суті займалися «тендерним тролінгом», збиваючи ціну. Га треті торги магазин виставили зі стартовою ціною у… 50 копійок.
Нагадаємо що працює ця схема наступним чином: на торги заявляються два або більше учасників, чиєю метою є зрив торгів, а не купівля нерухомості. І, як наслідок, можливість потім придбати це майно не за реальною, а за низькою ціною. Такі учасники завищують вартість майна до неадекватних розмірів, змушуючи таким чином потенційних реальних учасників відмовитись від подальшої боротьби. А у фіналі самі відмовляються купувати майно і торги визнають такими, що не відбулись. І організатор йде на нове коло. Cтартова ціна майна під час повторного аукціону – вже менша.
Одеса
Овочева криза в Україні – чи загрожує дефіцит продуктів

Овочі на базарі. Фото: Новини.LIVE
Традиційно навесні вартість овочів зростає в кілька разів. Цей рік не став винятком. Але таких цін ще не було – борщовий набір став розкішшю та багатьом не по кишені. Причин ситуації, що склалася, кілька, але всі вони закономірні. Чи не допустить підвищення вартості овочів і що для цього робиться на державному рівні?
Про це журналісти Новини.LIVE запитали у заступника голови комітету Верховної ради з питань земельної та аграрної політики Степаном Чернявським.
Реклама
Читайте також:
Дефіцит овочів
Збільшення температурного режиму на Одещині дуже б’є по врожайності. Відсутність стабільного зрошення фактично позбавляє аграрія можливості планувати й прогнозувати обсяги виробництва. Насамперед це стосується овочів, які без води просто не виживають. У зв’язку з цим багато сільгосп виробники віддають перевагу більш надійним культурам, які не так вимогливі.
“Сільське господарство завжди було ризикованим. І всі надіються на дощі, на вологу. Але це дуже важко спрогнозувати — будуть опади чи ні. Проте зараз є збільшення площ, які зрошуються. І там висаджуються саме овочі — це дозволить уникнути дефіциту в майбутньому”, — пояснює заступник голови комітету Верховної ради з питань земельної та аграрної політики Степан Чернявський.
Це особливо актуально на фоні сезонного зростання цін. На ринках та в магазинах покупці дивуються вартості звичайної картоплі чи моркви. Однак в основі цих цін лежить складна логістика, вартість палива, людські ресурси. Але найголовніша проблема сьогодні — відсутність овочесховищ.
Недостатньо сховищ
До 80% вирощеної овочевої продукції втрачається через те, що фермери не мають де її зберігати. Це означає, що частина врожаю просто псується, а ринок залишається з дефіцитом, що автоматично веде до зростання цін. Але зараз цю проблему планують вирішити.
“Уряд запропонував саме допомогу для будівництва овочесховищ. Це частково вирішить проблему стабілізації цін. Люди хочуть, щоб ціни були однакові й нижчі. Але поки є дефіцит буде й висока ціна. Якщо ж вирощування стане системним, й покращиться зберігання, ціна стабілізується”, — каже експерт.
Поява сучасних сховищ дозволить фермерам зберігати овочі місяцями, забезпечуючи поступове надходження продукції на базари та магазини. Це, своєю чергою, зменшить різкі цінові стрибки та зробить доступ до свіжих овочів більш стабільним упродовж всього року. Навіть в умовах воєнного стану фермери готові вкладати в майбутнє, бо бачать підтримку з боку держави.
Раніше ми писали, про актуальні ціни на одеському ринку в травні. А також, про поради дачникам щодо вирощування овочів.
-
Політика4 дні ago
після звернення отримала погрози (відео)
-
Політика1 тиждень ago
Євген Пікалов, заступник міністра юстиції України
-
Політика1 тиждень ago
помер Федорук, який був мером міста 17 років поспіль
-
Війна4 дні ago
бригада імені короля Данила відбила штурм росіян у Часовому Яру
-
Усі новини1 тиждень ago
супутник 12 років спостерігав за «монстром»
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесі за гроші запускали салюти під час атаки росіян Анонси
-
Політика1 тиждень ago
Путін не хоче жодного миру і не готовий до припинення вогню
-
Події4 дні ago
Українська кіноакадемія оголосила номінантів на IX «Золоту Дзиґу»