Політика
що змінить Закон «Про основні засади житлової політики»
Цифровізація процесів дозволить побачити реальну картину житлових потреб в Україні
Житлова політика в Україні вимагає сучасних рішень. Це комплексна реформа. Наша мета: відкрита, чесна та збалансована система, де кожен розуміє свої можливості, як ними скористатися і що саме їм гарантує держава.
Нещодавно ми запустили роботу над Державною стратегією житлової політики. Це про реальну доступність житла, про розвиток інституційної спроможності місцевої влади та про справедливу участь держави у вирішенні житлових питань для ветеранів, військових, ВПО, багатодітних родин, молоді.
В рамках цієї реформи ми, спільно з міжнародними партнерами розробили законопроєкт «Про основні засади житлової політики». Він стане ключовим кроком до прозорої, цифрової, зрозумілої та справедливої системи забезпечення житлом. Вже незабаром очікуємо прийняття цього законопроєкту Верховною Радою.
ПРО ЩО ЦЕЙ ЗАКОНОПРОЄКТ
Одна з ключових ідей – створення Єдиної електронної інформаційно-аналітичної житлової системи. Це означає відмову від паперових обліків, які збереглися ще з радянських часів і були джерелом бюрократії та корупційних ризиків.
Важливо, що ухвалення документа не скасовує квартирну чергу. Ми просто її актуалізуємо і цифровізуємо.
Наразі квартирна черга, започаткована ще в радянські часи, залишається чинною. Але критерії її формування не відповідають сучасним реаліям, часто ігноруючи рівень доходів людини чи реальну потребу. Крім того, черги ведуться на місцях, у паперовому вигляді. Це створює поле для зловживань і корупційних ризиків.
Крім квартирної черги, існують десятки розрізнених обліків: тимчасове житло для ВПО, черги на соціальне житло, списки на участь у програмах тощо. Вони не синхронізовані, не оновлюються регулярно і не мають цифрового представлення. Як наслідок – держава не володіє достовірними даними про те, скільки людей реально потребують житла, і які програми працюють найефективніше.

ЩО ЗМІНИТЬСЯ З УХВАЛЕННЯМ НОВОГО ЗАКОНУ?
● Квартирна черга залишиться, але стане цифровою.
● Усі заяви на забезпечення житлом подаватимуться онлайн через Єдину житлову систему.
● Дані про житлові потреби та програми будуть централізовані в єдиній системі.
● Відстеження статусу заявок та пропозицій стане доступним кожному громадянину.
● Зменшаться бюрократичні бар’єри та ризики корупції.
● Громадськість та міжнародні партнери зможуть здійснювати прозорий моніторинг житлової політики.
Цифровізація процесів дозволить побачити реальну картину житлових потреб в Україні, впорядкувати численні розрізнені реєстри та зібрати в одному місці всю інформацію про житлові ініціативи держави й громад. Це також допоможе ефективніше розподіляти фінансування, планувати житлову політику та вчасно реагувати на потреби населення.
Нова житлова політика – це також крок до нашої Євроінтеграції. Цей законопроєкт був погоджений з Єврокомісією на відповідність індикаторам, встановленим Планом Ukraine Facility.
Я нагадаю, що внаслідок війни найбільше постраждав саме житловий сектор. Про це йдеться у звіті щодо оцінки збитків та потреб на відновлення України після повномасштабного вторгнення (RDNA 4). Внаслідок війни постраждали понад 2 мільйони домогосподарств. Це 13 відсотків від усього житлового фонду.
Ці дані ще раз підтверджують масштаби викликів, які стоять перед Україною. Проте кожна цифра – це не лише про руйнування, а й про вектор нашого руху: від втрат – до відбудови, від оцінок – до рішень. Законопроєкт “Про основні засади житлової політики” – це перехід від хаотичних рішень до цілісної державної системи. І саме така система дасть змогу допомогти тим, хто справді потребує підтримки, – прозоро, чесно і вчасно.

Наталія Козловська, заступниця міністра розвитку громад та територій України
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
Лише Трамп може зупинити війну в Україні
Таку думку в інтерв’ю Reuters висловив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, передає Укрінформ.
«Тільки Трамп може зупинити війну», – сказав Сибіга.
За його словами, з 20-пунктного проєкту мирного плану нині залишилося лише «кілька» невирішених пунктів. «Найбільш чутливі та найскладніші мають бути розглянуті на рівні лідерів», – додав глава українського МЗС.
Зазначається, що під час другого раунду тристоронніх мирних переговорів в Абу-Дабі раніше цього тижня не було жодних ознак прориву, хоча в четвер був проведений обмін 314 військовополоненими – перший такий обмін з жовтня.
Президент Володимир Зеленський сказав журналістам у суботу, що США запропонували новий раунд переговорів у Маямі через тиждень, на що Київ погодився. «Моя оцінка така, що ми маємо імпульс. Це правда. Нам потрібна консолідація або мобілізація цих мирних зусиль, і ми готові пришвидшитися», – зазначив міністр.
Україна зосереджена на отриманні гарантій безпеки Заходу для стримування потенційної майбутньої російської агресії після набрання чинності угоди про припинення вогню.
За словами Сибіги, США підтвердили Україні свою готовність ратифікувати гарантії безпеки в Конгресі США.
«Особисто я на цьому етапі не вірю в будь-яку інфраструктуру чи архітектуру безпеки без американців… Ми повинні мати їх поруч – і вони вже в цьому процесі. Це величезне, величезне досягнення», – сказав він.
Міністр закордонних справ заявив, що деякі інші країни, окрім Великої Британії та Франції, які вже публічно взяли на себе зобов’язання, підтвердили свою готовність направити війська до України як сили стримування, але він відмовився назвати їх.
Сибіга також заявив, що окрім «контингенту на землі» має бути механізм, подібний до п’ятої статті НАТО, яка класифікує напад на одну державу-члена як напад на всіх.
За його словами, запропоноване членство України в Європейському Союзі також забезпечить додатковий елемент безпеки.
У суботу Зеленський висловив стурбованість щодо двосторонніх переговорів між Росією та США, які, за його словами, включають пропозицію Москви щодо інвестицій у розмірі 12 трлн дол.
Сибіга заявив, що деякі з цих обговорень можуть вплинути на суверенітет чи безпеку України, і Київ не підтримуватиме жодних таких угод, укладених без цього.
Він також сказав, що рішення будь-якої країни в ході мирного врегулювання визнати суверенітет Росії над Кримом чи Донбасом буде «юридично недійсним». «Ми ніколи цього не визнаємо. І це буде порушенням міжнародного права. Це не про Україну – це питання принципу», – підсумував Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявляв, що мирний план не буде таким, щоб задовольнити всіх, і в ньому завжди будуть компроміси.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Політика
Санкції України та партнерів обмежують потенціал російського ВПК
Санкційні рішення України дедалі частіше беруть за основу партнери, що в підсумку безпосередньо обмежує потенціал російського ВПК.
Про це повідомив радник – уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, передає Укрінформ із посиланням на Офіс Президента України.
«Ми системно ідентифікуємо та вносимо до санкційних списків усіх, хто виробляє зброю для Росії й фінансує постачання компонентів. Наші рішення є якісними й практичними – їх дедалі частіше беруть за основу партнери. В підсумку це безпосередньо обмежує потенціал російського ВПК», – зазначив він.
Власюк нагадав, що Президент Володимир Зеленський підписав укази №102/2026 та №103/2026, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо застосування санкцій проти 66 фізичних і 62 юридичних осіб. Серед них, зокрема, громадяни та резиденти Росії, Гонконгу, Киргизстану й ОАЕ.
Зазначається, що перший указ спрямований на обмеження здатності російського ВПК. Загалом до нього увійшли 24 фізичні та 27 юридичних осіб.
«Це, зокрема, компанії, що постачають товари для виготовлення деталей для російських ракет і дронів, які Росія застосувала під час удару по Україні в ніч на суботу. Без іноземних компонентів їхнє виробництво було б неможливим. Саме тому важливо й надалі посилювати відповідний тиск», – йдеться у повідомленні.
Водночас другий указ стосується фінансової інфраструктури ворога й персонально тих, хто допомагає РФ обходити санкції, які запровадили Україна, Євросоюз і США. Це 42 фізичні і 35 юридичних осіб.
Повідомляється, що до цього пакета увійшла екосистема криптовалютної мережі А7, через яку, зокрема, оплачують поставки компонентів для виробництва російських ракет.
Застосовані санкції і щодо Асоціації розробників і користувачів технологій, що забезпечують російський крипторинок та промислове накопичення віртуальної валюти (майнінг). Також це оператори розрахунків, власники криптовалют і криптообмінників.
В ОП зауважили, що частина цих рішень увійде до 20-го пакета санкцій Євросоюзу, який уже перебуває на фінальній стадії та може бути ухвалений наприкінці цього місяця.
Як повідомляв Укрінформ, після масованого удару Росії по Україні у ніч на 7 лютого, під час якого було застосовано понад 400 дронів і майже 40 ракет, Президент Володимир Зеленський підписав рішення про запровадження нових санкцій проти російського ВПК та фінансового сектору.
Фото Укрінформу можна купити тут.
-
Усі новини1 тиждень agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Війна1 тиждень agoУдар по Запоріжжю – постраждав пологовий будинок, фото
-
Усі новини1 тиждень agoПокинутий будинок в селі вразив мережу — як він виглядає після ремонту
-
Усі новини1 тиждень agoЗаписка чоловіка до нових мешканців стала вірусною: попрохав доглядати за птахами
-
Події5 днів agoУ прокат виходить перший український еротично-історичний трилер «Всі відтінки спокуси»
-
Усі новини6 днів agoВідпочинок у Буковелі – ціни у 2026 році
-
Усі новини5 днів agoПідліток-“надлюдина” врятував свою родину, пропливши 4 км небезпечними хвилями (відео)
-
Події4 дні agoМЗС Литви попросить заборонити в’їзд грузинському реперу, який виступав у Росії та Криму
