Одеса
Чому США цікавить Чорне море і ресурси України
Люди на вулиці. Фото: Новини.LIVE
Попри військову допомогу та публічну підтримку, стратегічні інтереси США в Україні значно ширші, ніж це може здаватися, на перший погляд. У центрі уваги — доступ до природних ресурсів, стабільність у Чорноморському регіоні та глобальний баланс безпеки. Чи має нинішнє партнерство шанс перерости у довгострокову угоду з Вашингтоном?
Про це журналісти Новини.LIVE в ексклюзивному інтерв’ю запитали в експосла України у США (2015 — 2019) Валерія Чалого.
Реклама
Читайте також:
Партнерство України та США
Протягом трьох років повномасштабної війни Україна поступово вибудовує нову архітектуру безпеки разом із західними партнерами. Але, як визнають дипломати, стратегічне партнерство — це не лише постачання зброї. Щоб утримати інтерес Вашингтона, Київ має запропонувати більше. Ідея залучення США до освоєння українських корисних копалин з одного боку приманлива, проте не враховані всі ризики.
“Сама ідея зацікавити Америку — це, безумовно, правильна логіка. Але якщо це буде так, як з мінеральними ресурсами, то це не найкращий шлях. Там порушений закон про міжнародні борги України, бо влада і парламент обійшли чинне законодавство щодо ресурсів і територій”, — зазначає експосол України у США.
Така стратегія робить державу вразливою — замість довгострокової безпеки вона ризикує втратити контроль над ключовими секторами. Ресурси можуть бути доповненням до партнерства, але не його основою. Особливо якщо подібні пункти вже звучали в домовленостях з іншими державами.
“Не тільки Америка. У нас були угоди з Британією, Францією, Німеччиною. І там також ішлося про співпрацю щодо мінеральних ресурсів. Але якщо ми знову підемо шляхом “зацікавити копалинами” — це не найкращий варіант”, — каже експерт.
Одна з головних помилок попередніх етапів зовнішньої політики України — персоніфікація відносин. Як правило, співпраця будувалася на контактах між окремими лідерами або урядами, а не між державами як інституціями. Це створює загрозу, що зі зміною влади — у Києві чи у Вашингтоні — стратегія може зруйнуватися. Україні потрібна стабільна договірна рамка, яка працюватиме незалежно від того, хто буде в Білому домі чи Банковій.
“Не вічний буде Трамп, не вічний Зеленський — в політичному сенсі. Нам потрібно створити довгострокову рамку. Таку, яка б працювала незалежно від прізвищ президентів. Стратегічне партнерство має бути сталим”, — наголошує Валерій Чалий.
Ставка на особисті контакти у теперішній війні дала результат, але майбутнє вимагає інституціоналізації. У цьому сенсі прикладом є Ізраїль, який має систему безпекового співробітництва із США, незалежно від політичної кон’юнктури.
Чорне море — точка дотику інтересів
Україна сьогодні фактично стала гарантом свободи судноплавства. Від здатності утримувати ситуацію залежить не лише експорт зерна, а і безперебійна логістика для всього Південного флангу НАТО. Чалий переконаний: для Вашингтона поразка України означатиме не лише репутаційний удар, а й реальні геостратегічні втрати — від Балкан до Кавказу. А головне — такий сценарій буде сигналом для Китаю.
“Якщо Росія контролюватиме прохід суден у Чорному морі, то Китай робитиме те саме біля Тайваню. Це один і той самий сценарій, і США абсолютно не зацікавлені в такій ситуації”, — говорить експерт.
Крім безпеки, Чорне море має і економічну вагу — порти України, зокрема Одеси, які є ключовими логістичними хабами для експорту та транзиту. І саме тут американський інтерес має не лише військовий, а й практичний вимір. Від агропродукції до обладнання — через українські гавані можуть проходити вантажі, які забезпечують стабільність цілої низки країн. Знищення цих маршрутів означає нову глобальну кризу постачань.
“Постачання сільгосппродукції, ресурсів, металу — це вже не лише українське питання. Це безпека ланцюгів поставок для усього регіону. США зацікавлені, щоб Росія була не переможена, а послаблена, і не могла далі тиснути на союзників”, — пояснює дипломат.
Співпраця з США
Водночас багато хто побоюється рішень Трампа. Але — ще під час першого терміну республіканця США не згорнули співпрацю з Україною. Так, риторика може бути агресивною чи непередбачуваною, але глибокі механізми партнерства працюють. Військова допомога йде, розвідка співпрацює, а старі пакети постачань реалізуються. Проте вже зараз слід формувати нові контракти — незалежно від передвиборчих заяв.
“Я не бачу зменшення розвідданих, не бачу скорочення поставок. Все, що зараз надходить — це ще зі старих пакетів. Але вже зараз треба готувати нові закупівлі, прямі контракти, а також імплементацію вже підписаних угод. І не орієнтуватися щодня на риторику Трампа”, — зазначає експосол України у США Валерій Чалий.
На думку експосла, Трамп використовує спеціальну інформаційну тактику — щодня створювати якомога більше новин, щоб заповнити ефір і диктувати порядок денний. Але ближче до виборів цей стиль зміниться. Кампанія вимагатиме більш виважених заяв і конкретики, а тому турбулентність стихне. І в цей момент важливо, щоб Україна вже мала чіткі пропозиції та документи.
“Це інформаційна технологія: створити багато новин щодня, щоб захопити інформаційний простір. Але далі, ближче до виборів, використання екзекутивних указів піде на спад. Починається кампанія, і турбулентність зменшиться”, — прогнозує експерт.
Готовність Європи до війни
Окрема тема — готовність самої Європи до нової хвилі агресії з боку Росії. Частина лідерів ще досі вважає, що має 5–10 років, щоб підготуватись. Але розвідка попереджає: ризик нового наступу дуже великий. І якщо Європа не мобілізується зараз, то отримає нову війну — але вже на своїй території.
“Європа має не просто нервувати, а готуватись до війни з Росією. Не у 2029-му, а в найближчі рік-два. Якщо цього року Європа не зробить максимум, вона отримає війну вже незабаром”, — попереджає дипломат.
Є три головні дії, які мають здійснити західні партнери вже зараз. По-перше — розморозити активи РФ і передати їх Україні. По-друге — масштабувати військове виробництво. І по-третє — впровадити незалежні санкції, не чекаючи на позицію США. Інакше ціною зволікання стане новий фронт.
Тиск з боку Росії
Що ж стосується погрози від генерала Картополова, який заявив про бажання “захищати” Одесу та Дніпро, то на ділі російська армія не лише не здатна контролювати ці міста — вона вже програла їм. Суспільство не потребує “визволителів”, воно давно визначилось із вибором. І якраз тут, на рівні реального життя, і починається справжній опір.
“Я спитав в Одесі: “Хтось тут хоче, щоб вас ‘захищала’ Росія?” І почув у відповідь чітке “ні”. Тому хай Картополов забуде ці фантазії. Це інформаційна війна. А ми повинні відповідати на неї стратегічними рішеннями”, — зазначає Валерій Чалий.
Україна сьогодні стоїть на перетині глобальних інтересів і мусить використовувати цей момент для закріплення стратегічного партнерства із США. Водночас справжня міцність цього партнерства залежить не від прізвищ у Білому домі чи на Банковій, а від здатності будувати системні, інституційні механізми співпраці. Як показує досвід, американський інтерес до України значно глибший, ніж просто військова підтримка — йдеться про ресурси, логістику, безпеку в Чорному морі та стримування авторитарних режимів.
Раніше ми писали, про зустріч Володимира Зеленського зі сенаторами Америки та їх результати. А також про те, яких результатів варто очікувати від переговорів з Росією.
Одеса
Братчук пояснив навіщо ЗСУ б’ють по Криму
Пожежа після атаки на Крим. Фото ілюстративне: скриншот з відео
Українські військові продовжують атакувати об’єкти російської армії в окупованому Криму. Такі удари спрямовані не лише на знищення техніки, а й на послаблення можливостей ворога вести війну. Адже Крим став важливою військовою базою Росії для атак по Україні. Саме тому Сили оборони намагаються системно бити по цілях на півострові.
Про це в ефірі OBOZ.UA розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук, передає Новини.LIVE.
Реклама
Читайте також:
Кримський фронт
Речник Української добровольчої армії Сергій Братчук зазначив, що сьогодні Крим фактично став окремим напрямком бойових дій. Хоча на півострові немає безпосереднього фронту, українські сили регулярно завдають ударів по військових об’єктах..За його словами, це частина стратегії зі знищення військових можливостей російської армії.
“Крим уже давно перебуває під прицілом наших сил. Сьогодні Кримський фронт існує не лише за назвою — це дуже активна локація для роботи Сил оборони”, — розповів Братчук.
Він підкреслює, що такі удари дозволяють діставати російські ресурси далеко від лінії фронту.
Менше можливостей для атак
Окрема мета таких операцій — послабити систему протиповітряної оборони Росії на півострові. Саме з Криму ворог часто супроводжує ракетні та дронові атаки по материковій частині України, зокрема Одещині. Знищення елементів ППО ускладнює російським військам контроль повітряного простору та підтримку ударів.
“Знищення російських можливостей ППО — це важливо, бо воно зменшує здатність ворога супроводжувати ракетно-дронові атаки по материковій Україні”, — пояснив Братчук.
За його словами, такі дії також впливають на логістику російських військ і постачання ресурсів до фронту.
Що відомо про атаку ВМС
Підрозділи Військово-морських сил ЗСУ у взаємодії із ССО провели операцію на території тимчасово окупованого Криму. За інформацією військових, українські сили уразили три російські зенітні ракетно-гарматні комплекси “Панцирь-С1” та знищили мобільну вогневу групу противника. Також у населеному пункті Новоозерне був уражений швидкісний десантний катер проєкту 02510 “БК-16”. Крім того, удару зазнала військова інфраструктура на аеродромі Кіровське. Там українські військові влучили у місце зберігання ударно-розвідувальних безпілотників “Оріон” та знищили чотири станції управління цими дронами.
Нагадаємо, ми повідомляли, що у Криму знищено одразу чотири радіолокаційні станції. Серед них — РЛС 5Н84А “Оборона-14” та “Небо-У”, а також дві станції, розміщені під радіопрозорими куполами в окупованій Євпаторії.
Також ми писали, що безпілотники Центру спецоперацій “Альфа” СБУ завдали ударів по військових об’єктах у Криму. Уражено виробничі цехи АТ “Євпаторійський авіаційний ремонтний завод”, а також місця дислокації техніки та особового складу в Пушкіне, поруч з аеродромом Джанкой.
Одеса
Аукціон бази відпочинку «Наука» на Одещині
База відпочинку, яку продають. Фото: скриншот із Google Maps
На Одещині виставили на продаж занедбану базу відпочинку “Наука” з прямим виходом до Чорного моря та власною підстанцією. Раніше цей об’єкт уже намагалися продати, і під час торгів його вартість зростала у понад сто разів. Тепер базу знову виставили на аукціон.
Про це Новини.LIVE дізналися із Prozorro продажі.
Реклама
Читайте також:
Продаж бази
Фонд державного майна виставив на продаж базу відпочинку “Наука”, яка розташована у селі Сичавка на Одещині. Об’єкт знаходиться на 53-му кілометрі траси Одеса — Мелітополь — Новоазовськ, між містом Південне та курортом Коблеве. База має прямий доступ до пляжу Чорного моря.
Стартова ціна лота становить 204,4 тисячі гривень. Торги проведуть на платформі Prozorro Sale, аукціон запланований на 31 березня 2026 року.
Що пропонують
Загальна площа будівель на території — майже 790 квадратних метрів. До комплексу входять 22 дерев’яні будиночки для відпочивальників і персоналу, адміністративна будівля з конференц-залом, три склади, душові та вбиральні. Також на території є власна трансформаторна підстанція, огороджена автостоянка та система водопостачання з цистернами і резервуарами.
Разом із нерухомістю покупцю передадуть старі меблі та техніку — ліжка, столи, стільці, кондиціонери і холодильники.
Підводні камені
За документами база не працює вже понад три роки і потребує значних інвестицій. При цьому земельна ділянка під об’єктом окремо не виділена і не входить до продажу. Новий власник після купівлі будівель має самостійно вирішити питання оренди або викупу землі. Крім того, територія бази розташована в охоронній зоні археологічної пам’ятки “Сичавка” — курганного могильника. Водночас новий власник зможе змінити призначення об’єкта та використовувати його для іншого бізнесу. Об’єкт перебуває на балансі Фізико-технологічного інституту металів та сплавів Національної академії наук України.
У грудні 2025 року Фонд державного майна вже намагався продати базу “Наука”. У тому аукціоні взяли участь 74 учасники. Під час торгів ціна зросла більш ніж у сто разів — зі стартових 204,4 тис. грн до 22 млн грн. Однак угода, так і не відбулася, тому об’єкт знову виставили на продаж.
Нагадаємо, ми повідомляли, що комунальне підприємство “Міськзелентрест” оголосило тендер на закупівлю великої партії квітів для клумб і зелених зон. Очікувана вартість становить понад 800 тисяч гривень.
Також ми писали, що у дитячо-юнацькій спортивній школі № 5 в Одесі готуються до капітального ремонту будівлі. Проєкт уже включили до міської програми розвитку спорту. Перед початком робіт заклад має отримати офіційну згоду міської ради як власника приміщення.
Одеса
Ситуація в Чорному морі залишається напруженою
Кораблі РФ в морі. Фото ілюстративне: DEFENSE EXPRESS
Росія боїться випускати свої кораблі-ракетоносії у Чорне море через постійні атаки з боку ЗСУ. Головною небезпекою для Одещини сьогодні залишається авіація, яку ворог активно використовує над акваторією. Запуски дронів з території окупованого Криму не припиняються.
Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук, передає Новини.LIVE.
Реклама
Читайте також:
Ситуація на морі
Незважаючи на те, що росіяни вивели свій кораблі-ракетоносії з акваторії Чорного моря, це зовсім не означає повну безпеку для України та Одещини зокрема. Ворог активно продовжує використовувати свою авіацію. Ці дії відслідковуються українськими військовими, однак за словами Плетенчука, якихось суттєвих змін у поведінці акупантів поки що немає.
Удар по Криму
Напередодні 9 березня українські сили провели операцію в тимчасово окупованому Криму. За офіційними даними, знищили швидкісний десантний катер БК-16 у Новоозерному, три зенітні комплекси “Панцир-С1” і базу з чотирма станціями управління безпілотниками “Оріон” на аеродромі Кіровське. Речник ВМС пояснив, що такі втрати послаблюють можливості росіян контролювати повітря над морем. Водночас загроза безпілотників залишається.
“В будь-якому разі це знижує його можливості, але, на жаль, безпілотна авіація росіян присутня, зокрема і “Оріони”. Тому тут роботи вистачає, на жаль, всім”, — сказав Плетенчук.
Підводні човни
Окрему увагу він звернув на активність підводних човнів російського флоту. Раніше повідомлялося, що в строю залишалося кілька надводних і підводних ракетоносіїв. За словами Плетенчука, поки рано робити висновки, чи відмовляється ворог від використання надводних кораблів через загрозу українських морських дронів.
“Я думаю, що ще такі висновки робити зарано, але тенденція така спостерігається”, — зазначив речник ВМС.
Нагадаємо, ми повідомляли, що українські військові продовжують атакувати об’єкти російської армії в окупованому Криму. Такі удари спрямовані не лише на знищення техніки, а й на послаблення можливостей ворога вести війну. Адже Крим став важливою військовою базою Росії для атак по Україні.
Також ми писали, що останніми днями під удари потрапили важливі військові об’єкти, зокрема в Криму та на Донеччині. Сили оборони уразили кілька радіолокаційних станцій, які допомагали росіянам контролювати повітря. Також знищено техніку протиповітряної оборони та один із командних пунктів.
-
Усі новини1 тиждень agoОбличчя Джима Керрі – що актор зробив із собою
-
Війна1 тиждень agoСША та Ізраїль атакували ядерний центр — відео
-
Одеса6 днів agoНічні вибухи в Одесі 3 березня 2026 року — подробиці атаки
-
Відбудова1 тиждень agoПотреби у відновленні сфери охорони здоров’я в Україні становлять $23,6 мільярда
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі відійшов у вічність працівник театру Музкомедії Андрій Шишкін
-
Політика1 тиждень agoУкраїна співпрацюватиме з країнами Близького Сходу для протидії «Шахедам»
-
Усі новини1 тиждень agoякі моделі зникнуть з ринку (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoБудинок у США — оголошення про продаж дому викликало дебати в мережі — фото
