Політика
Після чергової атаки по Україні посол Британії закликав РФ негайно погодитися на припинення вогню

Посол Великої Британії в Україні Мартін Гарріс, коментуючи російську атаку по українських містах, закликав РФ негайно погодитися на припинення вогню.
Про це дипломат написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Невибіркова атака Росії по Києву та інших містах є жахливим нагадуванням, що РФ безжально продовжує свою війну, в той час як Україна та її партнери прагнуть справедливого та тривалого миру. Мої співчуття всім, хто втратив своїх близьких. Росія має негайно погодитися на припинення вогню», – йдеться у дописі посла.
Як повідомляв Укрінформ, уночі 17 червня у Києві 27 локацій перебували під комбінованою російською атакою. За попередніми даними, загинули 14, постраждали 114 людей, із них 68 – госпіталізовані.
В Одесі одна людина загинула, 10 поранені.
У Київській та Чернігівській областях – по одній травмованій людині.
Політика
Зеленський говоритиме з Карні про посилення санкційного тиску на Росію

Під час зустрічі між Премʼєр-міністром Канади Марком Карні та Президентом України Володимиром Зеленським йтиметься про подальше посилення санкцій проти Росії.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це Зеленський заявив перед зустріччю із Карні на полях саміту G7.
“Я хочу поговорити із Премʼєр-міністром про додаткові санкції й подякувати за справжню й непохитну допомогу від вас, від усіх канадців”, – сказав Зеленський.
Він також наголосив на потребі надання Україні подальшої військової допомоги на тлі терористичних ударів РФ.
“Нашим військовим важливо бути сильними на полі бою, поки Росія не стане готовою до перемовин. Ми вже готові до мирних перемовин, до безумовного припинення вогню. Це – дуже важливо, але нам потрібен тиск”, – зазначив Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Канада сьогодні оголосила про надання Україні додаткової військової допомоги на 1,5 млрд дол США, розширення санкцій проти Росії та виділення Україні 2 млрд дол кредиту за рахунок відсотків від заморожених російських коштів.
Політика
Кравченко назвав перший крок на посаді генпрокурора

Новопризначений Генпрокурор Руслан Кравченко, виступаючи на засіданні Верховної Ради перед призначенням на посаду, заявив, що для впровадження змін в органах прокуратури йому знадобиться три-шість місяців.
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на трансляцію засідання, яку веде народний депутат із фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко в Ютубі, передає Укрінформ.
«Якщо всі мої пропозиції будуть підтримані, то щоби виправити ситуацію в органах прокуратури, мені потрібно від трьох до шести місяців. Щодо пропозицій — протягом першого місяця будуть подання до комітетів, до Верховної Ради», — сказав Кравченко.
Водночас, відповідаючи на питання, що однією з проблем існування тіньового сектору економіки є кришування ділків у правоохоронних органах, він повідомив, що у разі обрання його першим кроком на посаді Генпрокурора для знищення системи кришування «ділків» у правоохоронних органах буде посилення координаційної ролі органів прокуратури у цих кримінальних провадженнях.
«Перша дія – це посилення координаційної ролі органів прокуратури у цих кримінальних провадженнях», – сказав він.
Відповідаючи на питання щодо тиску правоохоронної системи на бізнес і щодо значного збільшення кількості кримінальних проваджень проти бізнесу і, зокрема, українських виробників, щодо зростання звернень щодо тиску на підприємства у рамках кримінальних проваджень, Кравченко пояснив, що якщо ці кримінальні провадження були зареєстровані за фактом вчинення злочину, то прийняти законне рішення щодо закриття цієї справи мають тільки органи досудового розслідування.
Також Кравченко заявив, що після отримання повноважень вивчить справи щодо народних депутатів України.
“Щодо кримінальних проваджень, де є підозра народних депутатів. Ви знаєте, що у генерального прокурора немає повноважень робити щось у справі там де пред’явлена підозра і досудове розслідування здійснює Національне антикорупційне бюро України. Адже процесуальне керівництво здійснює Спеціальна антикорупційна прокуратура”, – наголосив Кравченко.
Відповідаючи на питання народних депутатів, Кравченко наголосив, що вивчить матеріали справ після його призначення на посаду.
“Ті кримінальні провадження, в яких процесуальне керівництво здійснюють органи генеральної прокуратури, і сам Офіс генерального прокурора, авжеж, будуть переглянуті, після вивчення (справ – ред.) буде прийняте рішення”, – заявив Кравченко.
Він також наголосив, що поки не володіє інформацією про відкриття нових справ щодо посадовців.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада підтримала подання Президента України про призначення Руслана Кравченка на посаду Генерального прокурора України.
Руслан Кравченко з 2015-го по 2017 рік працював прокурором у Головній військовій прокуратурі Генпрокуратури України. Був прокурором у справі, де українського президента-втікача Віктора Януковича визнали винним у державній зраді та пособництві у веденні війни.
З 2019-го по 2020 рік був заступником військового прокурора Центрального регіону України.
З 2020-го по 2021 рік працював на посаді начальника управління у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу. Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора.
З 2021-го до 2023 року обіймав посаду керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області.
У квітні 2023 року Кравченка указом Президента Володимира Зеленського призначили на посаду голови Київської обласної державної адміністрації.
У грудні 2024 року Кравченка звільнили з посади голови Київської ОДА. Трохи згодом його призначили головою Державної податкової служби.
Фото: Телеграм / Залізний нардеп
Політика
Австрія через обмежені спроможності не змогла б надати Україні військову допомогу, якби й захотіла

Австрія навіть якби захотіла надати Україні військову підтримку, то не змогла б цього зробити через обмеженість власних оборонних спроможностей.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявив федеральний президент Австрії Александер Ван дер Беллен під час спільної пресконференції з главою Української держави Володимиром Зеленським у Відні.
“Нині наші витрати на оборону в Австрії становлять близько 1% від ВВП. Вже це показує, що нам ще багато потрібно надолужити порівняно з іншими країнами. Водночас це свідчить, що навіть якби ми й хотіли, то не змогли б допомогти Україні у військовій сфері — тому що ми самі ще на довгий час зайняті побудовою власної армії”, – відповів Ван дер Беллен на запитання кореспондента агентства, чи вбачає він можливості з посилення підтримки України у її відсічі російської агресії.
За його словами, Австрія десятиліттями не ставилася серйозно до питання власної оборони, і лише зараз розпочалася “модернізація та переоснащення збройних сил Австрії”.
При цьому австрійський президент запевнив, що Австрія продовжить підтримувати Україну у рамках свого нейтралітету, зокрема, у медичній, освітній та енергетичній сферах.
“Австрія стоїть пліч-о-пліч з Україною та її стражденним, але мужнім і стійким народом”, – наголосив Ван дер Беллен.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський у понеділок, 16 червня, здійснює офіційний візит до Республіки Австрія.
-
Суспільство6 днів ago
Суд залишив під вартою екскомандира 155 бригади «Анна Київська» до 20 липня і зменшив заставу
-
Події1 тиждень ago
У Києві відбувся міжнародний концерт-реквієм «Музика заради миру»
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесу привезли три золотих м’ячі Анонси
-
Суспільство1 тиждень ago
Комунальні підприємства та університет звернулися до депутатів з проханням надати землю Анонси
-
Політика1 тиждень ago
Фіцо і Додіка внесли до бази «Миротворця»
-
Усі новини1 тиждень ago
чому деякі популярні телефони «відстали від життя»
-
Усі новини6 днів ago
чому ми не можемо схуднути, попри дієти і спорт
-
Події1 тиждень ago
Біля Софії Київської встановили інсталяцію, яку Україна представить на Burning Man