Війна
ЗС РФ атакували Україну 309 БПЛА та 8 крилатими ракетами: як спрацювала ППО, і куди летіли ракети
Станом 10 ранку 31 липня відомо про 6 загиблих, 82 потерпілих у Києві. 44 постраждалих в лікарнях. Шестирічний хлопчик помер у кареті “швидкої”.
Росія в ніч проти 31 липня атакували Україну 309 ударними БпЛА та 8 крилатими ракетами. Основним напрямком ворожого удару став Київ. Є загиблі і численні рунування. Фокус зібрав все, що відомо про нічни обстріл України та його наслідки.
Як повідомляють Повітряні Сили ЗСУ росіяни в ніч проти 31 липня використали для удару по території України 309 ударних БПЛА і дронів-імітаторів та 8 крилатих ракет.
Ударні дрони запускали із Брянська, Міллєрово, Шаталово та Приморсько-Ахтарська, а крилаті ракети “Іскандер-К” із Курської області. Основним напрямком удару став Київ.
“Станом на 9:00 підтверджено знищення та подавлення 291 засобу повітряного нападу — 288 БпЛА та 3 крилатих ракет. Зафіксовано прямі влучання п’яти ракет, одна із них атакувала багатоквартирний будинок у Києві, та 21 ударного БпЛА у 12 локаціях. Також командування інформує про падіння уламків у 19 локаціях”, — повідомили у Повітряних Силах.
Атака на Київ, результати роботи ППО
Атака на Київ 31 липня: що відомо
Близько 23 години ночі 30 липня в українській столиці пролунали вибухи. Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив про роботу протиповітряної оборони і закликав киян перебувати в укриттях.
Також очільник міста попередив мешканців столиці про захід ворожих БпЛА з різних сторін на місто.
“Пошкодження чи загоряння внаслідок ворожої атаки зафіксовані на шести локаціях у Соломʼянському районі та на одній — у Святошинському. Атака на столицю триває. Не залишайте укриттів! Одного постраждалого госпіталізували медики в Соломʼянському районі столиці”, — проінформував Кличко.
Далі він повідомив про виклики медиків в Соломʼянському районі, пожежу в нежитловому приміщенні в Соломʼянському районі та падіння уламків БпЛА біля 3 поверхового житлового будинку. Сталося загоряння газової труби. Були заблоковані люди в гаражі.
Під завалами багатоповерхіки шукають людей
Іще за однією адресою падіння уламків БпЛА на верхній поверх 9 поверхового житлового будинку. Підрозділи прибули на місце.
У Шевченківському районі ударною хвилею вибило вікна в дитячому відділені медзакладу. Внаслідок атаки ворога на столицю пошкоджений житловий будинок у Святошинському районі. Екстрені служби прямують на місце.
“Ворог бив цієї ночі по Києву БпЛА та ракетами. Внаслідок атаки на столицю у Святошинському районі зруйнований підʼїзд житлового будинку. У Солом’янському районі пошкоджені квартири в декількох будинках. Горіли автівки. Також пожежі і пошкодження на кількох локація нежитлової забудови. У Голосіївському районі є пошкоджені будівлі. Зокрема, школи та дитячого садка. У Шевченківському районі ударною хвилею вибило вікна в дитячому відділенні медзакладу”, — написав мер Києва.
У Святошинському районі Києва плитами затиснуло чоловіка
Один з мешканців багатоквартирного будинку у Києві опинився під завалами. Операція з його порятунку тривала 3 години. Весь цей час рятувальники ДСНС підтримували з ним голосовий контакт. Чоловік провалився з другого поверху на перший і його затисло конструкціями.
Рятувальники пробили отвір у стіні сусідньої квартири і сформували своєрідний тунель. На чоловіка наклали спеціальні фіксатори, щоб не нашкодити під час порятунку.
Згодом очільник міста Віталій Кличко повідомив про понад 50 постраждалих, 30 з яких ушпиталили до медзакладів міста.
“Жахлива картина в Святошинському районі. Тут обвалився цілий підʼїзд житлового будинку. Рятувальники шукають людей під завалами. Наразі відомо про 6 загиблих внаслідок атаки ворога на столицю. Але їх кількість, на жаль, може збільшитися. Розгорнуті штаби для допомоги всім постраждалим. Також тим киянам, чиї помешкання були пошкоджені чи знищені внаслідок ворожої атаки, місто виплачує грошові компенсації. Зокрема, і на тимчасову оренду житла”, — повідомив Віталій Кличко.
Серед постраждалих 9 дітей.
“Це найбільша кількість поранених дітей за одну ніч у Києві від початку повномасштабної війни”, — зауважив Кличко.
Президент України Володимир Зеленський зранку, 31 липня, повідоми, що внаслідок ворожої атаки постраждали Дніпропетровщина, Полтавщина, Сумщина, Миколаївщина, Київська область.
“Столиця була основною ціллю масованого обстрілу. Є численні пошкодження житлової інфраструктури. В одному зі спальних районів у багатоповерхівці зруйновано цілий під’їзд. Станом на зараз відомо про шістьох загиблих, серед них шестирічний хлопчик і його мама. Мої співчуття всім рідним та близьким. Також відомо про десятки постраждалих людей, кожному й кожній надається необхідна допомога”, — написав президент у своєму телеграм-каналі.
Він додав, що світ знову побачив російську відповідь на бажання миру США, України та Європи.
Внаслідок атаки на Київ було зруйновано під’їзд багатоповерхівки
В Київській МВА повідомили, що станом 10 ранку 31 липня відомо про 6 загиблих, 82 потерпілих. 44 в лікарнях. Хлопчик 6 років помер у кареті “швидкої”.
“Щонайменше 10 поранених дітей, з них 5 в лікарнях. Це зробили росіяни. Дівчинка, 5 місяців, поранена — в неї поцілили росіяни. Дані не остаточні”, — йдеться в повідомленні.
Понад сто постраждалих обʼєктів: житлові будинки, школи, дитячі садочки, медичні заклади, університет. Прямим влучанням ракети знищений підʼїзд девʼятиповерхівки у Святошинському районі.
Нагадаємо, що вночі на 31 липня ЗС РФ здійснили масовану атаку БпЛА по Києву, постраждав Солом’янський район.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що у Києві зафіксували влучання у багатоповерхівку, внаслідок якого був повністю зруйнований під’їзд.
Президент Володимир Зеленський заявив, що російські військові стали слабшими на деяких напрямках фронту.
Про це він сказав під час спілкування з журналістами, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми розвиваємося дуже сильно, змінюємо формати захисту рубежів, нашої інфраструктури, людей, енергетики. Дуже непросто. Але ми відчуваємо на деяких напрямках слабкість «рускіх». Це таке відчуття нове», – зазначив Зеленський.
Водночас він підкреслив, що це не значить, що можна розслаблятися, не треба думати, що ворог здасться, що російських військових стало менше. «Але щодо особового складу є таке відчуття, що вони трішки слабші. У них немає часу на тренування, велика проблема з особовим складом», – додав Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, українські військові звільнили на Олександрівському напрямку дев’ять населених пунктів.
Місто Дніпро може стати однією з цілей ЗС РФ у випадку нового наступу. Попри те, що окупаційні війська змогли просунутися вглиб Днпропетровської області в 2025, сам мільйонник має ключове значення в війні Росії проти України.
Мер Дніпра Борис Філатов говорить, що у разі нового наступу захоплення міста РФ стане справжнім переломним моментом у війні. Про це йдеться в матеріалі французького видання Le Monde.
У тексті говориться, що Дніпро є військовийм, логістичним і гуманітарним перехрестям. Після багатомісячного наступу на Покровськ, яке ЗС РФ досі не вдалося захопити, російська армія з літа 2025 року просувається до Дніпропетровської області, де захопила кілька сіл.
“Ми знали, що це станеться, але це неприємно. Для Москви це символічна віха”, — зізнається мер.
Журналісти пишуть, що російській армії доведеться пройди дуже багато, аби дістатися Дніпра. Водночас міська влада та військові не приховують того, що промислове місто України може стати головною ціллю росіян у наступній наступалньій кампанії
Схожі настрої про наближення фронту переповідають різні співрозмовники видання — політики, військові спеціалісти та місцеві мешканці. Керівник військових хірургів східного регіону, полковник Олег Тимчук зазначає, що точки стабілізації бригад наближаються до Дніпра.
“Це скорочує час евакуації до лікарні, але також означає, що фронт наближається. Ми звикаємо до війни… Можливо, це найгірше», — каже військовий з гумором.
Попри це, в самому місті наразі присутня майже та ж кількість населення, що й до початку повномасштабного вторгнення РФ. Наразі до Дніпра прибувають переселенці з Донбасу, які використовують місто для тимчасового притулку або однією з локацій маршруту переїжджати в безпечніше місце.
“Усі згадують найпопулярніший міський жарт: “Дніпро — не перше місто в Україні, але й не друге також”. Натяк у тому, що Київ може бути столицею, але Дніпро набагато важливіший. “Серце України”, кажуть усі. Серце України, яке сьогодні перебуває під загрозою фронту, що насувається”, — підсумовують журналісти.
Раніше головком ЗСУ прокоментував наступ росіян протягом зими. На думку генерала Сирського, українським військовим удалося відвоювати більше територій, аніж РФ змогла захопити за лютий 2026.
Згодом Зеленський розповів про провал наступу РФ. Водночас президент України заявив, що нова ескалація на Близькому Сході може створити для Києва додаткові безпекові виклики.
Наскільки дорого агресору обійдеться продовження кібервійни
Кіт Шредінгера – класичний мисленнєвий експеримент, який ілюструє абсурдність квантової суперпозиції для макросвіту. У закритій коробці кіт, отрута та радіоактивний атом: 50% шанс, що атом розпадеться, отрута вихлюпнеться і кіт загине. За правилами квантової механіки, доки коробку не відкрито, кіт одночасно живий і мертвий. Щойно ми зазирнемо – реальність «колапсує» в один чіткий стан.
Шредінгер вигадав цей парадокс, щоб показати: наївно переносити квантові правила на котів, людей і реальний світ. Але в кіберпросторі ми десятиліттями жили з власним «котом Шредінгера» – кібервійною, яка начебто й існує, але для більшості людей залишалася невидимою, абстрактною, «десь там у цифровому просторі».
«Краще один раз побачити, ніж сто разів почути» – ця приказка працює і тут. Уряди проводили переговори, експерти скликали круглі столи, але доки суспільство не бачило реальних жертв і руйнувань – кібератака залишалася в суперпозиції: начебто загроза, але на практиці її можна було ігнорувати.
Ситуація змінюється. Атаки на критичну інфраструктуру – лікарні, електромережі, системи водопостачання – вивели кібервійну з теоретичної площини в реальну. Колапс суперпозиції стався: ми нарешті побачили кота.
Дані Munich Security Index 2026 фіксують цей зсув досить чітко: у країнах G7 кібератаки вийшли на перше місце серед загроз національній безпеці – вище економічної кризи та дезінформаційних кампаній. У Великій Британії ризик оцінили в 74 бали, у Німеччині – в 75. Це вже не абстрактна «цифрова небезпека», а системна загроза, яку суспільство сприймає як пріоритетну.
Опитування The POLITICO Poll (США, Канада, Франція, Німеччина, Великобританія) підтверджує: абсолютна більшість вважає кібератаки, що виводять з ладу лікарні чи електромережі, актом війни. У Канаді цей показник сягає 73%. Багато респондентів ставлять на один рівень і руйнування підводних кабелів чи енергокомунікацій – інцидентів, які часто асоціюють з Росією. Це суттєво суперечить досі стриманій реакції НАТО.
Суспільний запит на жорстку відповідь сформувався – і демократичні лідери змушені реагувати, інакше втратять підтримку.
І уряди вже змінюють підхід. Німеччина, яка довгі роки уникала активних дій у кіберпросторі, готує два законопроєкти: один розширює повноваження зовнішньої розвідки (BND) для проведення наступальних кібероперацій за кордоном, другий дає силовикам інструменти активної протидії новим загрозам. Причина – хвиля атак: від дронів над аеропортами до зривів систем управління повітряним рухом і гучних російських хакерських кампаній.
Франція у Національній стратегії кібербезпеки 2026–2030 прямо посилається на війну Росії проти України й робить акцент на стримуванні агресії в кіберпросторі: посиленні наступальних можливостей (в межах міжнародного права), розвідки, санкцій. Ключове – підвищити ціну для агресора. Франція більше не хоче бути спостерігачем.
Навіть Італія, яка традиційно уникала конфронтації, цього разу пішла на публічну атрибуцію: офіційно заявила, що успішно відбила російські кібератаки на посольства, готелі та інфраструктуру Зимової Олімпіади в Мілані й Кортіні. Це не просто технічний успіх – це фіксація відповідальності держави-агресора на найвищому рівні.
Наше сприйняття реальності її й формує. Доки кіт Шредінгера сидів у коробці – кібервійна могла бути «трохи реальною». Але коробку відкрили. А кіт живий і злий. Тепер питання не в тому, чи існує кібервійна. Питання в тому, наскільки дорого агресору обійдеться її продовження. З повагою до кота, який нарешті перестав бути квантовим.
Ілона Хмельова, докторка філософії (PhD) за спеціальністю міжнародне право, секретар Ради економічної безпеки України (РЕБ)
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
-
Суспільство5 днів agoЗеленський нагородив ще 40 військових
-
Суспільство5 днів agoСесія Одеської обласної ради: біджетні питання та спільне майно Анонси
-
Події5 днів agoВсеукраїнський рейтинг «Книжка року-2025» оголосив переможців
-
Війна1 тиждень agoАтака ЗС РФ 22 лютого — кількість постраждалих у Києві та області зросла до 17
-
Одеса5 днів agoЧому Україні потрібні оборонні союзи з Заходом
-
Війна5 днів agoВідстрочка від мобілізації для звільнених з полону
-
Війна5 днів agoПам’яті художника-кераміста, добровольця Віталія Киркач-Антоненка (позивний «Красивий»)
-
Відбудова5 днів agoНа відбудові Трипільської ТЕС викрили розкрадання понад 50 мільйонів