Тож станом на лютий 2026-го українців в країні є близько 29 мільйонів осіб. Про це заявила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова, пише lb.ua.

За її словами, головний вклад в це скорочення внесла природна смертність.

“Населення старіє: є кому вмирати, нема кому народжувати”, — розповіла Елла Лібанова.

Також на кількість населення в країні вливає еміграція, спричинена війною.

“Основна маса виїхала в першому півріччі 2022 року. А повернулося дуже мало – менше від мільйона”, — заявила демограф.

Експертка вважає, що кожен місяць затягування війни в Україні означає, що назад повернеться менше людей, адже вони поступово звикають до життя в інших країнах.

“Але тут є ще одна дуже неприємна річ. Нам загрожує друга хвиля еміграції, коли скасують воєнний стан. Поїхали в основному молоді жінки з дітьми. І якщо родина не розпалася, якщо жінка там влаштувалася, то дуже висока ймовірність, що не жінки сюди повернуться, а чоловіки поїдуть до них”, — вважає вона.

А цей фактор своєю чергою створює дефіцит робочих рук в економіці країни. Вона також припустила, що робітників, зокрема, будівельників доведеться завозити з-за кордону, бо українці не хочуть працювати руками.

“Я абсолютно чітко розумію: доведеться залучати будівельників. Звідки? А звідки вийде. Можна сподіватися на те, що верхівку зможемо залучити з Європи. Але низові структури доведеться, скоріше за все, з Бангладеш. Я дуже не хочу, щоб це був Іран, Ірак або Сирія. Дуже не хочу”, – акцентувала вона.

Еміграція українців під час війни: що відомо

Також Україна щороку втрачає близько 300 тисяч людей через природне скорочення населення, і ця тенденція триває вже понад десятиліття. Експерт з демографії Василь Воскобойник пояснив, що смертність значно перевищує народжуваність.

Нагадаємо, що за підрахунками експертів на підконтрольній території України проживає близько 29 мільйонів плюс-мінус мільйон людей. Таку заяву зробив заявив демограф, заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Олександр Гладун.

Видання “Kyiv Independent” з’ясувало, що рухи спротиву “Жовта стрічка” та “Зла Мавка” підтримувала британська компанія “IN2”, яка працює з-за кордону та залучала кошти урядів Великої Британії і Канади. Водночас попередження про ризики для учасників, за даними журналістів, системно ігнорувалися.

Ще у 2022–2023 роках представники “Жовтої стрічки” відкрито говорили про арешти та загибель активістів. Однак згодом риторика змінилася: у відповідь на запит журналістів організація заперечила такі випадки, визнавши лише окремі затримання.

Свідчення про переслідування активістів

Попри заперечення, журналісти отримали доступ до матеріалів, зібраних українськими військовими у 2025 році. У них зафіксовано випадки ув’язнення, насильства та вбивств учасників руху упродовж 2023–2025 років.

Серед них — історія 24-річної жінки з Мелітополя, яка зникла після участі у діяльності “Злої Мавки” і була знайдена мертвою через два місяці. Інший випадок — кримська татарка Ксенія Світлишина, яку російський суд у Севастополі засудив до 13 років ув’язнення за діяльність у русі.

Навіть дії, що вважалися “безпечними”, могли мати серйозні наслідки. Зокрема, фотографування української символіки дозволяло спецслужбам РФ встановлювати геолокацію і знаходити активістів. Так, у 2024 році була затримана активістка Сєвіль Вєлієва — її ідентифікували через фото та записи камер спостереження.

Як відбувалося залучення учасників

Набір до руху здійснювався через Telegram-бот, що, за оцінкою журналістів, є вкрай ненадійним способом у середовищі тотального контролю. Весь процес реєстрації займав лічені хвилини, а ознайомлення з правилами безпеки не було обов’язковим.

Більше того, під час виконання ризикованих завдань — від збору інформації до публічних проявів української ідентичності — учасники не отримували додаткових попереджень про небезпеку.

Представник української розвідки заявив журналістам, що організатори “безпідставно наражають людей на ризик і фактично заробляють на цьому”.

Фінансування і витрати

За відкритими даними, Канада виділила компанії “IN2” понад 2,3 млн канадських доларів у 2022–2024 роках. Після завершення цього фінансування компанія звернулася до британського уряду, який продовжив підтримку у 2025 році.

Водночас оцінки показують, що реальні витрати на функціонування “Жовтої стрічки” могли бути значно нижчими — до 20 тисяч доларів на місяць. Через сумніви щодо ефективності та безпеки програми фінансування згодом припинили.

Хто стояв за проєктом

До роботи “IN2” були залучені консультанти, зокрема Ганна Шелест та Девід Патрікаракос. За внутрішніми документами, вони мали долучатися до питань безпеки активістів.

Втім обидва заперечили, що їхня діяльність могла створювати ризики для учасників руху.

Суперечності у заявах

Наприкінці березня організація заявила про зміну підходів до передачі даних, щоб уникнути ідентифікації активістів. Однак уже наступного дня опублікувала фото з Донецька, зроблене біля “Донбас Арени”, що знову поставило під сумнів дотримання власних правил безпеки.

Нагадаємо, раніше Фокус писав, що в InformNapalm пояснили небезпеку фоторуху “Жовта стрічка”.

Зокрема, “Жовта стрічка” повідомляла, що окупанти в Криму змушують готелі бронювати номери для військових.

Крім того, він кидав каміння та застосував сльозогінний балончик проти поліцейських. Відео опублікувала поліція Запорізької області.

За даними слідства, інцидент почався з того, що патрульні зупинили автомобіль, який мав пошкодження, що є ознакою можливої причетності до ДТП. Під час спілкування з правоохоронцями він сперечався, а після вимоги надати документи, поїхав з місця зупинки.

Згодом, за даними поліції, було встановлене його місце проживання, де виявили авто. Чоловік, помітивши службовий транспорт, спробував втекти, здавши назад, однак в’їхав у канаву, після чого залишив автомобіль та намагався втекти. Його затримали.

Під час затримання до поліцейських підбіг невідомий чоловік з сокирою, повідомили в патрульній поліції. Чоловік поводився агресивно, погрожував патрульним, кидав каміння, а також застосував сльозогінний балончик. Згодом його також затримали.

Медики оглянули чоловіків та ушпиталили їх. Медична допомога знадобилася і одному з поліцейських.

Згодом правоохоронці встановили, що водій перебуває у СЗЧ, тож його передали службі ВСП.

Щодо другого чоловіка слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 345 (Умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків) ККУ.

15 квітня у Львові сталася сутичка між військовими ТЦК та жінками: цивільні намагалися перешкодити мобілізації чоловіка.

Крмі того, на почакту квітня у Харкові стався напад на військовослужбовця під час проведення заходів із оповіщення військовозобов’язаних. Внаслідок інциденту постраждалий отримав поранення та був госпіталізований.