Війна
Міноборони від початку року поставило для ЗСУ понад мільйон FPV-дронів

Міністерство оборони від початку 2025 року поставило для потреб ЗСУ вже понад 1 мільйон FPV-дронів.
Про це повідомив у Фейсбуці міністр оборони України Денис Шмигаль.
За його словами, щоб дрони надходили на фронт швидше та у потрібній кількості, Міноборони впроваджує нові підходи. Зокрема згідно з Рамковою угодою на основі тактико-технічних характеристик, виробників контрактують не за конкретними назвами виробів, а за відповідністю дронів до вимог ТТХ.
Як зауважив Шмигаль, це дозволяє залучити широке коло виробників до закупівель, забезпечити конкуренцію між ними та прозорість завдяки проведенню торгів у Prozorro.
Крім того, цифровий маркетплейс DOT-Chain Defence, де підрозділи самі обирають потрібні дрони, забезпечує адресну і швидку доставку дронів на фронт. Платформа вже працює у пілотному режимі для 12 бойових бригад.
“Наш пріоритет – розвивати найефективніші механізми забезпечення воїнів на передовій необхідними безпілотниками. Згідно з поставленими дорученнями, Агенція оборонних закупівель працює над тим, щоб темпи постачання зростали, а кожен підрозділ отримував саме те, що потрібно для виконання бойових завдань”, – наголосив Шмигаль.
Як повідомляв Укрінформ, за інформацією Шмигаля, Чехія готує для України нові пакети військової допомоги, зокрема ідеться про суттєве підсилення у сфері протиповітряної оборони, радіоелектронної боротьби і далекобійних спроможностей.
Фото: Денис Шмигаль, Телеграм
Війна
Буданов звинуватив розслідування УП у зриві збройових контрактів України

Начальник Головного управління розвідки (ГУР) Кирило Буданов заявив, що Україна втратила низку контрактів на закупівлю озброєнь за кордоном після публікації журналістського розслідування “Української правди”. Причому через розголос повернутися до угод із контрагентами неможливо.
Буданов прокоментував розслідування під назвою “Як Україна переплачує компанії десятки мільйонів євро за озброєння, яке невчасно отримує”, у якому підконтрольне ГУР підприємство “Спецтехноекспорт” фігурувало в контексті підозр у корупційних закупівлях.
Кирило Буданов про розслідування в “Українській правді” (дивитися з 36:00)
За його словами, ця публікація мала дискредитаційний характер і завдала шкоди оборонним можливостям країни.
“Я можу прямо це пояснити фактами. Так, зрештою, а знайшли все те, про що він написав? Якщо знайшли, то де воно і кого притягли до відповідальності? Чи, можливо, все ж таки було зроблено з якоюсь іншою метою?” — розповів Буданов в інтерв’ю “Мосейчук+”.
Буданов наголосив, що в питаннях міжнародної торгівлі зброєю не існує фіксованих цін, оскільки на ринку озброєнь існують різні механізми, за якими її постачають різним замовникам.
Послаблення позицій Буданова. Навіщо Міноборони забирає “Спецтехноекспорт” із підпорядкування ГУР
“Взагалі немає ціни. Ви будете здивовані. Ви, якщо поставите запитання, скільки коштує — не для нас, а взагалі, — БМП-1 або танк Leopard, ви дізнаєтеся, що для кожної країни ціна різна. І одній країні озброєння продають, а другій не продають і ніколи не дозволять це зробити в обхід. А для більшості продадуть “за скільки домовимося”, але через треті країни”, — пояснив Буданов.
На запитання про те, чи були відновлені контакти з цими країнами, Буданов відповів негативно, пояснивши, що для іноземних партнерів “розголос — це найстрашніше”.
Розслідування “Української правди”: подробиці
Матеріал, на який посилається Буданов, був опублікований виданням “Українська правда” на початку 2024 року і стосувався закупівель озброєння українською державою під час війни.
Журналісти досліджували діяльність державних підприємств, зокрема “Спецтехноекспорту”. Автори матеріалу стверджували, що саме ця організація, яку ГУР взяло “під крило”, виконувала мільярдні закупівлі без належного нагляду.
За даними УП, деякі контракти укладалися із завищеною вартістю, виконувалися із затримками або зовсім не реалізовувалися. Крім того, частина угод мала ознаки шахрайства.
У публікації також підкреслюється, що через відсутність прозорого контролю та єдиної цінової політики навіть постачання в рамках воєнного часу можуть призводити до ослаблення обороноздатності — всупереч заявленій меті їх посилити.
Ціни на озброєння: коментарі Фокуса
Слід зазначити, що точна фіксована ціна на озброєння в міжнародних контрактах майже ніколи не буває універсальною. Річ у тім, що вартість може варіюватися залежно від країни-одержувача, формату угоди, політичних відносин і складу пакета. Іншими словами, одна умовна одиниця зброї без пакета технічного обслуговування і запасних частин коштуватиме дешевше, ніж аналогічна система з повним пакетом підтримки.
Умовно, американський танк M1 Abrams може коштувати від 6 млн доларів за “порожню” машину, проте Румунія 2023 року виділила 2,53 млрд доларів на пакет, куди увійшли 54 танки M1A2 SEPv3 Abrams, і супутні компоненти (ангари, інженерні машини, боєприпаси тощо).
Якщо опустити тонкощі ринку озброєнь, то можна розглянути простий приклад із закупівлями винищувачів F-16. У 2019 році Тайвань офіційно виділив 8 млрд доларів США на купівлю 66 винищувачів F-16V у США — це близько 121,7 млн доларів за літак — це вважається найнижчою ціною за цим типом літаків після 2009 року. Водночас інші країни — Бахрейн, Словаччина, Марокко, Болгарія — оплатили приблизно 149 млн доларів за літак за аналогічних контрактів.
Раніше глава ГУР Кирило Буданов заявив, що Москва готує витрати в 1,1 трлн доларів на переозброєння і “тотальну мобілізацію”. За його словами, росіяни прагнуть “зруйнувати поточний безпековий та економічний порядок”.
Війна
Буданов пережив близько 20 замахів на життя з початку повномасштабної війни

Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов пережив близько 20 замахів на своє життя.
Про це Буданов розповів у інтерв’ю “Мосейчук+”, передає Укрінформ.
“Чесно? Я навіть не знаю. Така правдива відповідь. Точну кількість не знаю. Більше десяти точно. Відверто кажучи, думаю близько 20”, – сказав Буданов.
Як повідомлялося, у листопаді 2023 року дружину очільника Головного управління розвідки Маріанну Буданову отруїли важкими металами. Після цього в ГУР запровадили додаткові безпекові заходи.
Фото: ГУР
Війна
У Пензі знову атаковані заводи російського військово-промислового комплексу

У російській Пензі знову були атаковані заводи військово-промислового комплексу.
Як передає Укрінформ, про це у Телеграмі повідомив керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко.
За його словами, “вночі у Пензі знову атаковані важливі заводи ВПК”.
Радіозавод виробляє системи зв’язку для армії РФ, включно з комплектами для бронетехніки, командно-штабних машин і засобів ППО. Частина продукції – це захищені цифрові канали та бойові системи управління, зазначив Коваленко.
“Електроприлад” – одне із ключових підприємств РФ у сфері криптозахисту, виробляє шифратори, захищені модеми, комутатори для військових і розвідувальних структур. “Продукція йде у ВКС, ГРУ, ФСБ, космічну програму та інші критичні контури”, – зауважив керівник ЦПД.
Як повідомляв Укрінформ, вночі 31 липня у Пензі був атакований радіозавод, який спеціалізується на виробництві сучасних засобів зв’язку для Збройних сил РФ.
Фото: Генштаб
-
Політика1 тиждень ago
Качка обговорив з експертами шляхи збереження антикорупційної системи для просування до ЄС
-
Суспільство7 днів ago
Інформація про Магамедрасулова, яку оприлюднили в СБУ, до обшуків НАБУ була невідома
-
Війна1 тиждень ago
На фронті від початку доби
-
Україна1 тиждень ago
Теща полковника СБУ купувала квартири в містах, де він служив, — розслідування
-
Суспільство1 тиждень ago
У Нідерландах під час чотириденної пішої ходи зібрали кошти на підтримку українських ветеранів
-
Війна1 тиждень ago
ГУР надало дипломатам докази постачання західних компонентів для виробництва зброї РФ
-
Усі новини5 днів ago
Помер Жан-Поль Дюбуа – що відомо про відомого актора
-
Суспільство1 тиждень ago
Вандали розмалювали історичний міст у центрі Одеси (фото) – Новини Одеси