Connect with us

Війна

РФ намагається умовити Індію на нову зброю — деталі

Published

on



Росія почала роботу над танком Т-14 “Армата” 14 років тому, планувала виготовити тисячу бронемашин, потім — сотню, але врешті спромоглась на пару десятків одиниць. У 2025 році Москва спробувала домовитись з Делі, щоб продати хоча б технологію виготовлення “Армати”. Чи зможе Індія врятувати танк Т-14, який так і не освоїли російські зброярі?

Кремль розпочав роботу над програмою “Армата” у 2011 році, а прототип Т-14 був представлений на параді перемоги в Москві у 2015 році. Фокус переклав статтю журналіста-фахівця з військової техніки Пітера Сучіу для порталу National Interest, щоб з’ясувати, чи є шанси на угоду, яка допоможе РФ.

Об’єднана авіабудівна корпорація Росії (ОАК) неодноразово намагалася укласти з Індією угоду про спільне виробництво стелс-винищувача п’ятого покоління Су-57. Хоча Нью-Делі не робив жодних заяв, є підстави вважати, що Індія все ж зупинить свій вибір на російському багатоцільовому винищувачі. Можливо, літак стане не єдиною російською розробкою, яку почнуть виробляти за ліцензією на субконтиненті.

Танк Т-14 “Армата” — деталі

На початку цього тижня індійські ЗМІ повідомили, що Кремль запропонував Нью-Делі свій давно анонсований основний бойовий танк (ОБТ) Т-14 “Армата” для заміни парку застарілих Т-72 Ajeya. Окрім постачання нових танків, Москва включила в пропозицію пункт, згідно з яким Т-14 будуть виготовляти за ліцензією в рамках програми “Make in India”.

На додаток, російський державний Уралвагонзавод, що виробляє Т-14, дав зрозуміти, що дозволить Індії адаптувати танк під місцеві потреби. Москва навіть готова дозволити установку на індійські “Армати” двигуна місцевого виробництва DATRAN-1500HP замість російського 12Н360. Серед підприємств, які можуть взяти участь у спільному виробництві танка, називають індійську компанію Combat Vehicles Research and Development Establishment (CVRDE).

В рамках такого партнерства індійський уряд виділить до 70% коштів на розробку першого прототипу.

Кому вигідна ця угода: Індії чи Росії?

Кремль розпочав роботу над програмою “Армата” у 2011 році, а прототип Т-14 був представлений на параді перемоги в Москві в 2015 році. Однак прототип зламався ще під час репетиції параду, що віщувало майбутні труднощі, з якими зіткнулася програма. Незважаючи на фальстарт, Кремль оголосив про плани побудувати 2300 Т-14 до 2020 року, причому нову платформу повинна отримати 1-ша гвардійська танкова армія (ГТА).

Минуло ще десять років, протягом яких Росія істотно скоротила замовлення. Було оголошено, що замість тисячі “Армат” виготовлять партію із сотні машин для 2-ї гвардійської Таманської мотострілецької дивізії. Проте виробництво не дотягнуло навіть до цієї скороченої кількості.

За даними на серпень 2025 року, з конвеєра зійшло менш як два десятки Т-14. Одним з факторів стали бюджетні обмеження, а санкції, накладені на Росію після її вторгнення в Україну, ще більше зірвали програму.


Важливо

Танковий парк — один із найбільших у світі: чому індійські танки розкатають Пакистан

Тож для Т-14 буде справжньою перемогою, якщо Індія вирішить прийняти його на озброєння, тим самим істотно підтримавши програму за рахунок зниження витрат російської сторони.

“За прогнозами, кожна одиниця Т-14 буде коштувати приблизно 3,4-4,8 мільйона доларів, але місцеве виробництво в Індії може скоротити цю суму як мінімум на 1,14 мільйона доларів”, — повідомляє українське видання United24 Media.

Якщо Індія і Росія зможуть домовитися про спільне виробництво Т-14, то така угода буде не першою. Уралвагонзавод вже уклав угоду з Нью-Делі про передачу технологій свого танка Т-90, який виробляється в Індії як Т-90 Bhishma. У цьому танку використовується до 83% індійських технологій, включаючи двигун місцевого виробництва.

Чому Індія може відмовитися від Т-14

Росія та Індія досі не уклали угоду, і, можливо, вона так і не буде реалізована. Найважливішою проблемою залишається вартість. Т-14 — дуже дорогий танк, і навіть якщо Індії вдасться знизити ціну, вона залишиться досить високою для неперевіреної платформи.

Відсутність досвіду бойового застосування Т-14 і його вразливість перед новими загрозами, включаючи безпілотники, теж становлять серйозні ризики. Чи захоче Індія виробляти сотні або навіть тисячі Т-14, лише щоб виявити, що недорогі пакистанські або китайські безпілотники й переносні ПТУРи з легкістю знищують танки в ході прикордонних сутичок?

Такі сутички — лише питання часу. Індія досі не оговталася після того, як один з її винищувачів французького виробництва Dassault Rafale був збитий ракетою китайського виробництва, випущеною пакистанським винищувачем. Індія довірилася рекламі Rafale й отримала дорогий і ганебний урок; навряд чи країна захоче повторити його з Т-14.

Про автора

Пітер Сучіу — журналіст із 30-річним стажем, який опублікував понад 3200 статей у більш ніж чотирьох десятках журналів і на вебсайтах. Він висвітлює теми військової техніки, історії вогнепальної зброї, кібербезпеки, політики та міжнародних відносин. Пітер також є автором статей для Forbes і Clearance Jobs.



Джерело

Війна

На фронті від початку доби

Published

on



Між Силами оборони України та російськими військами від початку доби зафіксували 54 бойових зіткнення, бої тривають на восьми напрямках.

Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 суботи, 4 жовтня, передає Укрінформ.

«Від артилерійських обстрілів з території Російської Федерації потерпіли прикордонні населені пункти, зокрема Хрінівка Чернігівської області; Бобилівка, Нововасилівка, Чернацьке, Рожковичі, Білокопитове Сумської області», – ідеться у повідомленні.

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках українські оборонці відбили три атаки росіян, ще одне боєзіткнення триває. Ворог від початку доби завдав чотири авіаційні удари, скинувши дев’ять керованих бомб, здійснив 113 обстрілів, зокрема дев’ять – із реактивних систем залпового вогню.

На Південно-Слобожанському напрямку українські воїни відбивали чотири атаки ворога в районі Вовчанська та в бік Липців, Колодязного та Кутьківки, одне боєзіткнення ще триває.

На Куп’янському напрямку агресор наступальних дій не проводив.

На Лиманському напрямку російська армія атакувала шість разів поблизу населених пунктів Шандриголове, Новоселівка, Торське та в напрямку Дробишевого. Три боєзіткнення тривають.

Читайте також: Прикордонники знищили два укриття росіян на Південно-Слобожанському напрямку

На Сіверському напрямку Сили оборони відбили чотири атаки ворога поблизу Григорівки та у бік Ямполя й Дронівки, ще два боєзіткнення тривають.

На Краматорському напрямку ворог провів одну безуспішну атаку на позицію українських захисників в районі Предтечиного.

На Торецькому напрямку українські воїни зупинили шість наступальних дій ворога в районах населених пунктів Щербинівка, Полтавка, Русин Яр, Олександро-Шультине та у напрямку Іванопілля, ще одне боєзіткнення триває.

На Покровському напрямку з початку доби загарбники здійснили 20 спроб потіснити українських захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Володимирівка, Никанорівка, Червоний Лиман, Промінь, Лисівка, Котлине, Удачне, Дачне, Миролюбівка, Миколаївка, Філія та в напрямку Мирнограду. Сили оборони стримують натиск ворога та зупинили вже 16 атак.

Сьогодні на Новопавлівському напрямку ворог 13 разів атакував в районах населених пунктів Соснівка, Вороне, Січневе, Ялта, Піддубне, Новомиколаївка, Тернове, Нововасилівка, Новогригорівка та Вербове. Шість боєзіткнень продовжуються дотепер.

На Гуляйпільському напрямку ворог наступальних дій не проводив, проте завдав авіаудару по Залізничному.

Читайте також: Сили оборони уразили ще чотири важливі об’єкти РФ, серед яких – малий ракетний корабель «Буян-М»

На Оріхівському напрямку ворог здійснив одну атаку в напрямку Новоданилівки, отримав відсіч. Авіаційного удару ворог завдав в районі Степового.

На Придніпровському напрямку ворог зробив дві спроби прорвати оборону українських захисників, одне боєзіткнення досі триває. Ворог завдав авіаційного удару в районі населеного пункту Одрадокам’янка.

На інших напрямках фронту ситуація суттєвих змін не зазнала.

Як повідомляв Укрінформ, загальні бойові втрати російських військ у живій силі з 24 лютого 2022 року по 4 жовтня 2025 року становлять близько 1 114 380 осіб, з них 950 – ліквідовані за останню добу.

Фото: ВМС ЗСУ



Джерело

Continue Reading

Війна

РФ у вересні накопичувала ракети для нових масштабних ударів по Україні

Published

on



У вересні 2025 року російські війська, ймовірно, накопичували балістичні та крилаті ракети для нових масштабних ударів по території України.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у звіті ISW.

“Російські війська, ймовірно, накопичували балістичні та крилаті ракети протягом вересня 2025 року для проведення кількох масштабних ударів безпілотниками та ракетами у визначені дні”, – йдеться у повідомленні.

Аналітики ISW звернули увагу, що росіяни нерегулярно запускали ракети в рамках нічних ударів проти України. Зокрема протягом останніх днів вересня.

Російські війська, схоже, накопичують балістичні та крилаті ракети майже щодня, а потім запускають велику кількість ракет разом з великою кількістю безпілотників, що, ймовірно, перевантажить українські системи ППО, вважають аналітики.

За їхніми підрахунками, російські війська здійснили лише чотири нічні удари, що містили понад 10 ракет, у вересні 2025 року та завдали один нічний удар, що містив понад 40 ракет. Це підкреслює нещодавню тенденцію РФ періодично здійснювати декілька великих комбінованих ударів між менш масштабними атаками дронів.

“Російські війська продовжують використовувати більше крилатих ракет і менше балістичних у комбінованих ударах і, ймовірно, продовжують покладатися на балістичні ракети для завдання точкових ударів по конкретних цілях, одночасно використовуючи дрони та крилаті ракети для подолання української протиповітряної оборони”, – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Загарбники вдарили по залізничному вокзалу у Шостці – влучили у потяг, десятки постраждалих

Зазначається, що українські системи ППО Patriot залишаються єдиними системами ППО ЗСУ, які можуть збивати російські балістичні ракети. Саме тому росіяни можуть цілеспрямовано атакувати міста та енергетичну інфраструктуру, які активно не захищаються українськими системами Patriot, щоб збільшити шанси на успішне ураження цілей.

Як повідомляв Укрінформ, в ISW проаналізували, як російські державні медіа визнають зростання нестачі бензину в Росії, але применшують роль кампанії глибоких ударів України у виникненні цього дефіциту.

Фото з відкритих джерел



Джерело

Continue Reading

Війна

Дрони атакували один із найбільших НПЗ у Росії

Published

on



У Росії в ніч проти суботи, 4 жовтня, внаслідок атаки безпілотників сталося займання на НПЗ «Киришинефтеоргсинтез» (КИНЕФ) у Ленінградській області.

Про це повідомляє Телеграм-канал ASTRA, передає Укрінформ.

Займання на нафтопереробному заводі в місті Кіриші Ленінградської області зафіксовано на кадрах очевидців.

Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко підтвердив атаку на Кіриші та пожежу у промзоні. За його словами, вогонь загасили. Водночас губернатор не уточнив, де саме сталося займання. Дрозденко також заявив, що над Кіришами «знищено 7 БпЛА».

Керівник ЦПД РНБО Андрій Коваленко у Телеграм-каналі підтвердив атаку на «Киришинефтеоргсинтез», зазначивши, що це підприємство входить у п’ятірку найбільших російських НПЗ.

Читайте також: Цілі в РФ уражені в серпні/вересні за понад 1000 км від кордону

«Киришинефтеоргсинтез» – одне з найбільших нафтопереробних підприємств Росії, його потужність становить близько 21 млн тонн нафти на рік. Його вже атакували у вересні та березні 2025 року, а також у березні 2024 року.

Як повідомляв Укрінформ, 3 жовтня ударні далекобійні безпілотники ЦСО «А» СБУ уразили один із провідних НПЗ РФ «Орськнафтооргсинтез».

Фото з соцмереж



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.