Тризуб – наш герб, але Олексій Кустовський, який творить під псевдонімом «Кусто», радикально розширює межі геральдики. Тризуб – серце нації, знак тисячолітнього спадку і водночас пластична форма, що здатна перетворюватися на місто, на фортецю, на квітку чи на зброю.

У графічних візіях Кусто цей символ стає живим об’єктом, який увібрав у себе тисячолітню історію, біль сьогодення й образи майбутнього. Художник показує, що герб – жива плоть України. Герб стає синтетичним знаком культури: він поєднує народну декоративність, політичний плакат, релігійну іконографію, гротеск і навіть карикатуру. Кожна варіація тризуба є метафорою часу, віддзеркаленням драматичних подій, що розгортаються зараз на наших очах. У Кусто тризуб є своєрідною візуальною поемою про незламність. Він розповідає про потужну багатовікову героїчну боротьбу. Його лінії тримають козаки й сучасні воїни, архангели й медики.

Це амбівалентність: смерть і життя. Тризуб у Кусто – територія, де вітальні сили (любов, відбудова, солідарність) і смерті (руїна, поразка, загибель) зустрічаються і життя перемагає.

На деяких роботах герб гостріє, перетворюючись на зброю, інкрустований орнаментами, прикрашений намистами та писанками. Тут символ не приховує своєї войовничості: він став тим, чим мусив стати у війні, – мечем. Орнамент і різьблення не нівелюють загрози, а навпаки підкреслюють: українська культура сама собою є зброєю, мистецтвом оборони. Кусто показує, як символи втрачають дистанцію і стають тілесними: вони кровоточать.

Серія має унікальну суспільну функцію. Вона повертає герб народу. Якщо раніше ми бачили його на печатках, прапорах і паспортах, тепер він став частиною нашого життя, образом нашого сьогодення. Кусто перевів тризуб на загальнонаціональну мову. Його роботи – упізнавані меми, але водночас глибокі символічні ікони. У цьому подвійність: легкість сприйняття і надпотужний політичний підтекст.

У світовому мистецтві ми знаємо приклади, коли національні символи перетворювались на мистецькі об’єкти (американський прапор у Джаспера Джонса, прапор Британії в Пітера Блейка, серп і молот у радянському плакаті, орел і біло-червоний прапор у польському плакаті ). Але Олексій Кустовський робить інше: він не тиражує символ, а одушевляє його. Його тризуби – не варіації, а неповторні перевтілення. Кожна робота – окрема легенда, і водночас усі вони становлять єдиний космос, єдину міфологію, єдину історію.

У цьому полягає унікальність: художник створює нову візуальну теологію України, де герб уже не знак влади, а знак життя. Це смілива візуальна політика у формі мистецтва.

Кожен образ говорить: нас не перемогти, бо наш герб живий, рухливий, стійкий. Символ держави, сама країна в різних вимірах: у ранах й у відродженні, у крові й у квітах, у руїнах і з новими крилами. Іконостас спротиву. У час, коли герб намагаються знищити росіяни, він перетворюється на смертоносну зброю, на храм, на анатомію відродження. Він звертається новою візуальною мовою української боротьби, де символ нації щодня перероджується, аби відбивати атаки й залишатися знаком свободи.

Текст: Олександр Ляпін

Герби: Олексій Кустовський

До Києва з Канади везуть посмертну маску і друкарську машинку одного з провідників визвольних змагань 1917–1921 років Симона Петлюри, артефакти вже перетнули кордон і очікують на розмитнення.

У селі Клембівка Ямпільської громади на Вінниччині відкрили центр художніх промислів, який зберігатиме традицію унікальної клембівської вишивки.

Про це повідомила Ямпільська міська рада, передає Укрінформ.

«Центр стане місцем відродження і збереження місцевих традиційних ремесел. Цей простір вмістив у собі історію становлення і розвитку клембівської вишивки із середини 19 століття і донині, а також стане місцем передачі молодому поколінню досвіду майстринь із вишивки та ткацтва», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що центр художніх промислів створено міською радою завдяки проєкту ПРООН за фінансової підтримки уряду Швеції.

Центр відкрили в межах XIV міжнародного мистецького фестивалю «Мамину сорочку пригорну до серця».

Читайте також: Майстерня-калейдоскоп: Як тчуть решетилівські килими

Як повідомлялось, клембівська вишивка набула загальної популярності в другій половині ХІХ століття. Головна і визначальна відмінність автентичної орнаментики клембівської вишивки базується на глибинному сакральному змісті її елементів і символів. Зокрема, у с. Клембівка побутує традиція створення унікальної вишитої низзю жіночої сорочки – Клембівської квітки, включеної до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Фото: Ямпільська міськрада