Connect with us

Цікаво

Настрій засіяти кожен гектар: плани та результати посівної на Одещині. Інтерв’ю з керівницею аграрного сектору Аллою Стояновою

Published

on

Одещина завжди першою починає посівну, так сталось і цього року. Вже понад місяць, як аграрії активно працюють і засіяли понад 35 тисяч га ярого ячменю, понад 7 тисяч га ярової пшениці, близько 10 тисяч га гороху, і вже почали сіяти соняшник. 

Про насіння, гроші, заміновані поля та експорт “Дайджест Одеси” поспілкувався із директором департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА Аллою Стояновою.

Це вже друга весняна посівна в умовах воєнного стану, з яких питань потрібно було перелаштовуватись? 

До цієї посівної аграрний сектор відновив усі ланцюги постачання: у кого купити і кому продати. Порти Великої Одеси якийсь час не працювали, довелось шукати альтернативні шляхи для транспортування: автомобільними дорогами, понтонною переправою, залізничним сполученням. 

Аграрій розуміє, що один день годує рік. Треба вчасно закупитись, щоб вчасно вкласти у землю насіння, адже весь цей процес прив’язаний до відповідних строків за температурою і напряму корелює до врожаю. Ми завчасно придбали паливо за вигідною ціною, тому всі місткості заповнені і є здешевлення процесу. До речі, є здешевлення і добрив, проте все одно вони недосяжні для аграрного сектору та й це економічно необґрунтовано.

Настрій засіяти кожен гектар. Звісно, ми не маємо необхідної кількості опадів, щоб отримати великі врожаї, проте вдячні за те що є. Сходи одразу позитивно реагують навіть на невеличкі дощики, які пройшли нещодавно. 

Як вплине відсутність опадів на очікуваний врожай? 

Щоб був гарний врожай, потрібні три речі: тепло, яке ми маємо; наші багаті чорноземи та вода, яку ми щойно отримали. Сподіватимемось, що це додасть трішки позитиву по закладенню сходів, але дощі потрібні і при закладанню зерна. Сьогодні дощами ще не вміємо керувати, але у світі уже впроваджують технології штучних опадів. 

Одещина — привабливий регіон через географічне розміщення: знаходимось на самому півдні, сонце з’являється на 2-3 тижні раніше, тому ми перші сіємо та збираємо. Регіон оточує велика кількість води: озера, річки Дністер та Дунай, море. Можемо подивитись на приклад Ізраїлю, який знаходиться без прісної води, але на узбережжі збудовані заводи з опріснення. Саме з них постачають воду по всій країні. Тобто перспективи є і великі, але потрібні людські ресурси, фахівці, щоб це втілити у нас. 

Наша команда працює над відновленням зрошувальних систем у тандемі з Міністерством аграрної політики, Державним агенством з розвитку меліорації і рибного господарства. Вже триває реформа, діє закон про об’єднання водокористувачів. На Одещині зареєстрована найбільша кількість об’єднаних водокористувачів, наразі 6 організацій, ми очікуємо ще 10. Вони активно створюються, тому що цього року є державна підтримка у розмірі 200 мільйонів гривень, якщо вчасно стати членом ОВК, можна отримати гроші. 

Державні та міжнародні програми підтримки та фінансування мають попит у аграріїв Одещини?

Сьогодні є багато програм та іноземних донорів, які допомагають нашій країні, пропонують усі необхідні блага. З нашого сектору найбільші: USAID АГРО, продовольча кампанія ООН. Всі пропозиції потрібно акумулювати, аби аграрії ними користувались. Тому ми на базі департаменту створили групу “Аграрії Одещини”, яка доступна для всіх. У групу запросили весь сектор; представників банківських структур, міністерства аграрної політики, державної агенції; податківців, юристів, а також продавців палива, зерна, добрив, засобів захисту рослин. За кожним напрямом закріплений фахівець нашого департаменту, тому коли аграрій ставить у чаті питання, йому одразу відповість уповноважений з цього питання. Треба кредитування — на зв’язок вийдуть банки, необхідні добрива — відгукнеться продавець і так з будь-якої потреби. А усі звернення від міжнародних донорів ми якнайшвидше надсилаємо до чату, щоб сектор користувався цим в строк. Якщо це насіння, то його треба отримати і посадити і конкретний термін, а не просто отримати. Це звичайна, при цьому проста та корисна, група в якій знаходяться всі. І головне, що це працює.

Частина українських земель замінована або перебуває під тимчасовою окупацією, тому доступні для сівби території зменшились порівняно з минулими роками. Як це вплине на загальні результати? 

В Одеській області, на щастя і завдяки ЗСУ, немає замінованих територій. Наша ДСНС безумовно бере участь у розмінуванні інших регіонів: Миколаївщина та Херсонщина. Із того, що відомо мені, тривалий час має пройти до відновлення цих територій. 

Досить умовно, але в Україні близько 20% землі заміновано. І це велике число, ⅕ від загальної площі. Орієнтовно, для розмінування, наприклад 100 га, потрібна участь 4-6 кваліфікованих фахівців ДСНС та щонайменше місяць. А виробничі процеси мають відбуватись вчасно. Тому сусідні області опинились в тяжких умовах, проте мають долучитися до цього процесу, допомагаючи собі та державі. 

Щодо результатів, то на початок повномасштабного вторгнення в нас було 25 мільйонів тонн торішніх залишків агропродуктів. За 2022 рік зібрали понад 60 мільйонів тонн зерна, а Україна споживає в 5-6 разів менше, ніж виробляє. 

Наша потреба — близько 16-18 мільйонів тонн зерна — все інше готуємо на експорт. 

Попри заміновані території, плануємо цього року зібрати не менше ніж 50 мільйонів. А обсяг споживання залишиться на тому ж рівні. Тому ми себе нагодуємо і спроможні нагодувати світ, що ми і робимо. 

Крім того, ми наразі маємо рушійну грантову та державну підтримку з перероблення продукції. Для світу ми країна, яка постачає сировину, але хочемо і маємо всі можливості задля того, щоб експортувати готову продукцію. Впевнена, що етап відновлення ми почнемо саме з цього і змінимо статус з сировинної на країну з доданою вартістю. Для цього відновлюватиметься переробна спроможність, заводи та фабрики, отримаємо нові робочі місця для громадян. Це моє велике бажання, як очільника аграрного сектору Одеської області. Бо Одеса є експортними воротами України і більшість продуктів на експорт рухається все ж через наш регіон. 

Підписавши зернову угоду Україна точно не здала свої національні інтереси, це було критично важливо для нас, поясніть чому?

У цього є кілька чинників. Ми виробляємо більше, ніж споживаємо, тому і є експортоорієнтованою країною. Все що не з’їли потрібно продати. Для аграрного сектору — обігові кошти на наступний рік, для країни — економіка.

Також є певний продовольчий світовий баланс, який зменшується через війни та кліматичні умови. Тому сьогодні є країни, які економічно спроможні купити агротовар, але не спроможні виростити, а є ті, які не можуть ні перше, ні друге. Ось тут важлива зернова ініціатива і ми працюємо у двох напрямках: господарські відносини (одна країна продає, а інша — купує) і за програмою, запровадженої президентом — Grain From Ukraine (інші країни акумулюються і допомагають купити це зерно, щоб нагодувати найбідніші країни).

Ми у воєнному стані і нам важко, але якщо ми спроможні сьогодні допомагати іншим — то це наш обов’язок. Який і виконуємо.

Нагадаємо, що Зернову угоду підписали 22 липня 2022 року. З того часу ні дня не проходить без хліба та видовищ. Очевидні дії із штучного затягування інспекцій суден від росіян досі супроводжують кожен караван, який прямує з чи до портів Великої Одеси («Одеса», «Чорноморськ» та «Південний»). В інтерв’ю із заступником Голови по взаємодії з органами влади ДП «Адміністрація морських портів України» Дмитром Баріновим обговорили: шалену активність Дунайського портового кластера, експорт/імпорт України, махінації сусідів та збитки української інфраструктури.

Continue Reading
Click to comment

Усі новини

Розлучення Ращука – Білан зробила несподівану заяву

Published

on


Українська акторка Вікторія Білан каже, що її колишній чоловік Володимир Ращук був у курсі, коли та де заплановані хрестини їхнього сина Яремчика, але не зʼявився на таїнстві.

Після відсутності чоловіка на важливому святі його первістка Вікторія дала коментар програмі “Ранок у великому місті”.

Білан викрила брехню Ращука

“Хочу сказати, що мені набридла ця історія. Все він знав. Не хочеться, чесно кажучи, коментувати. Знову ж таки, я втомилася коментувати брехню постійно. Знав, тому що ми з ним хрещених обирали разом. Єдине, що дві людини, які додалися вже потім, пізніше. Коли ми вже не спілкувалися. А всіх ми навіть запрошували їх разом”, — сказала Білан.

Журналістка запитала, чи жінка прямо не запрошувала чоловіка на свято.

“А я маю запрошувати? Чи тато має організовувати? Я мала, може, йому ще запрошення вислати?” — відповіла Вікторія.

Ба більше, Володимиру подзвонив побратим, який їхав з фронту на хрестини, повідомивши про це.

“Все він знав прекрасно. Тим більше ми з ним обговорювали. Я йому казала, що одна хрещена має приїхати з-за кордону. І ці дати ми обговорювали. Він все прекрасно знав”, — наголосила акторка.

Вікторія більше не хоче обговорювати цю тему.




Володимир Ращук та Вікторія Білан

Фото: Instagram

Розлучення Ращука та Білан

Навесні стало відомо про розлучення актора-військового, зірки серіалу “Прикордонники”, Володимира Ращука та його дружини Вікторії після 13 років стосунків. У квітні артист сказав, що закохався, а проблеми у шлюбі почалися начебто під час вагітності дружини сином Яремою.

Вікторія тим часом заявила, що під час вагітності пережила дуже важкий період. За її словами, Ращук у той час будував стосунки з іншою жінкою. Не один раз вона пробачала актора, але той усе одно повертався до коханки.

Володимир Ращук та Вікторія Білан



Володимир Ращук та Вікторія Білан

Фото: Instagram

Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:

Крім того, Вікторія Білан жорстко “пройшлася” по колишньому.





Джерело

Continue Reading

Усі новини

королі Великої Британії більше не мешкатимуть у Букінгемському палаці

Published

on


Зараз резиденцію британських королів ремонтують, і реконструкція завершиться у 2027 році. Але навіть тоді король Чарльз не повернеться до палацу, де він народився і де жила його родина.

Незважаючи на реконструкцію історичної королівської резиденції, яка фінансувалася за рахунок платників податків і обійшлася у 369 мільйонів фунтів стерлінгів, жоден британський монарх більше ніколи не мешкатиме в Букінгемському палаці. Натомість Чарльз і Камілла постійно мешкатимуть у Кларенс-Хаусі, розташованому через дорогу, пише Daily Mail.

Букінгемський палац стане, скоріше, офісом, а не королівською резиденцією

Тим часом принц Вільям уже оголосив, що він і Кейт Міддлтон мають намір залишитися у своїй приватній резиденції “Форест-Лодж” у Віндзорі після його сходження на престол, а це означає, що наступний монарх навіть не проживатиме в столиці.

Історична королівська резиденція, куди королева Вікторія переїхала у 1837 році, щороку дедалі частіше відкриватиме свої двері для відвідувачів, прагнучи отримувати дохід та зменшити навантаження на платників податків.

Помічники королівської родини вже повідомили, що Букінгемський палац залишиться жвавим центром штаб-квартири монархії, де, як і раніше, відбуватимуться зустрічі, прийоми, церемонії нагородження, аудієнції, державні візити та садові вечірки.

Адміністративний апарат королівського двору також залишиться на своїх місцях; єдина відмінність полягатиме в тому, що король, який щодня приходитиме на зустрічі, перебуваючи в Лондоні, просто спатиме в іншому будинку.

Однак цей крок неминуче викличе у деяких побоювання, що без монарха, який постійно проживає в резиденції, палац втратить своє “серце й душу”, не кажучи вже про міжнародний престиж, і перетвориться на черговий, по суті, офісний комплекс.

Історичне викриття сталося в той момент, коли Букінгемський палац оприлюднив свою фінансову звітність для щорічного огляду, який, як вони пообіцяли цього року, буде “прозорішим”, ніж будь-коли.

Звіт показав, що король Чарльз особисто сплатив 12,9 мільйона фунтів стерлінгів податків у 2024/25 році та добровільно виплатив понад 30 мільйонів фунтів стерлінгів з моменту сходження на престол. Він став першим монархом в історії, який оприлюднив дані про свої податки.

Принц Вільям також вперше після того, як став принцом Уельським, добровільно сплатив до податкової служби Великої Британії (HMRC) 7,7 мільйона фунтів стерлінгів у вигляді податку на доходи та податку на приріст капіталу.

Минулого року спадкоємець престолу також стягував зі свого батька понад 500 000 фунтів стерлінгів орендної плати за продовження користування Хайгроувом, свого будинку в Глостерширі, який тепер належить Вільяму через його герцогство Корнуолл.

Основне фінансування монархії планується збільшити до 100 мільйонів фунтів стерлінгів на рік, майже вдвічі за три роки, щоб покрити накопичені витрати на технічне обслуговування діючих королівських палаців, посилення кібербезпеки королівських резиденцій та встановлення енергоефективних систем опалення.

Монарх вже давно шукає способи відкрити Букінгемський палац для широкої публіки і тим самим збільшити його самофінансування. Наприкінці свого правління королева Єлизавета, яка не приховувала своєї неприязні до життя “над магазином”, залишалася в Букінгемському палаці лише раз або двічі на тиждень, вважаючи за краще жити у Віндзорському замку, який їй більше подобався.

Востаннє вона ночувала там 18 березня 2020 року, після чого поїхала в інше місце. Вона залишалася в Беркширі протягом усієї пандемії COVID-19 і більше не поверталася до палацу. Здебільшого через те, що внаслідок ремонту її апартаменти стали непридатними для проживання. Ремонт був вкрай необхідним, зважаючи на те, що більша частина палацу не ремонтувалася з часів Другої світової війни, а деякі кімнати та зали почали руйнуватися.

Букінгемський палац — цікаві факти про королівську резиденцію

Спочатку Букінгемський палац був відомий як Букінгем-хаус і будувався для Джона Шеффілда, 1-го герцога Бекінгемського та Норменбі. Король Георг III придбав особняк у 1762 році як майбутню приватну резиденцію монарха. Офіційна резиденція — Сент-Джеймський палац — здавалася королю занадто маленькою і скромною. Протягом наступних 75 років палац розширювали та перебудовували.




Букінгемський палац

Фото: The Royal Family

Палац було офіційно оголошено головною резиденцією британських монархів, коли на престол зійшла королева Вікторія у 1837 році. До 1853 року було завершено будівництво найпросторішого та найбагатше оздобленого приміщення палацу — Бального залу, довжина якого становить 36 метрів, а ширина — 18 метрів. Він був побудований за вказівкою королеви Вікторії та вперше використаний у 1856 році для прийому на честь закінчення Кримської війни.

королева Єлизавета



Королева Єлизавета не дуже любила Букінгемський палац

При цьому мешканці Букінгемського палацу не були надто задоволені своїм розкішним будинком. Герцог Віндзорський, дядько королеви Єлизавети, писав, що величезний палац “був наповнений запахом цвілі”, а принц Філіп, чоловік королеви, скаржився, що палац був настільки великим, що їжу зазвичай подавали на стіл уже холодною.

Нагадаємо, раніше “Фокус” повідомляв , що:



Джерело

Continue Reading

Усі новини

Українець знайшов у глухому селі хати, яким понад 200 років – що він там побачив (фото)

Published

on


На Буковині, у глухому селі Вижниччини, український блогер натрапив на хати віком понад 200 років. Принаймні одна з них досі є домом для цілої родини. Знахідку автор зафіксував у відеоблозі під нікнеймом @koteriy.

Під час пішого маршруту з Вижниці до Берегомета блогер завітав до села Багна, де зробив несподівану знахідку. Більше про його екскурсію, – читайте у матеріалі Фокусу.

У дворі 220-річної хати мандрівника зустріла родина з сімома дітьми. Батько виявився різьбярем по дереву, а сам будинок зберіг автентичні дерев’яні деталі, різьблення та криницю з традиційним дерев’яним дахом.


Важливо

“Як же так”: канадець ошаленів, побачивши будинок українця (фото)


Від живої оселі до руїн

Поруч блогер знайшов ще одну 220-річну хату, проте вона вже перебуває на межі руйнації. Трохи далі стоїть будівля ще старша – їй близько 250 років. Попри те що оселя повністю заросла хащами, конструкція досі тримається.

Хата в селі на Буковині



У селі є декілька давніх будинків

Фото: TikTok

Загалом у відео згадано чотири такі хати, однак сам автор зауважує, що старовинних будівель на своєму шляху бачив більше.

Церква XVIII століття

Окрім хат, блогер оглянув місцевий цвинтар і церкву XVIII століття. Мандрівку завершив на межі села Виженка, де ґазда Степан пустив його з наметом у свій двір.

Хата в селі на Буковині, прикраси на фасаді



Дивні скульптури з дерева прикрашають будинки

Фото: TikTok

Місцеві також пригостили мандрівника пампухами.

Нагадаємо, раніше Фокус писав, що:

  • Переселенці з Донбасу купили будинок в селі за $15 тисяч. Тарас Сніжковський розповів про свою матір, яка перебралась зі Слов’янська у село Драбівка на Черкащині.
  • Назарій, який позиціонує себе захисником гуцульської спадщини, під час мандрівки горами натрапив на самотню садибу. У присілку Переніж поблизу Яремче він познайомився з 90-річною Марією Гірковою – жінкою, яка і досі живе у горах, далеко від міського комфорту.

Українка з Дніпропетровщини витратила 8 тисяч доларів на будинок у селі під Кривим Рогом і показала підписникам, що отримала за ці гроші – разом із плюсами й мінусами сільської нерухомості.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.