Connect with us

Цікаво

Настрій засіяти кожен гектар: плани та результати посівної на Одещині. Інтерв’ю з керівницею аграрного сектору Аллою Стояновою

Published

on

Одещина завжди першою починає посівну, так сталось і цього року. Вже понад місяць, як аграрії активно працюють і засіяли понад 35 тисяч га ярого ячменю, понад 7 тисяч га ярової пшениці, близько 10 тисяч га гороху, і вже почали сіяти соняшник. 

Про насіння, гроші, заміновані поля та експорт “Дайджест Одеси” поспілкувався із директором департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА Аллою Стояновою.

Це вже друга весняна посівна в умовах воєнного стану, з яких питань потрібно було перелаштовуватись? 

До цієї посівної аграрний сектор відновив усі ланцюги постачання: у кого купити і кому продати. Порти Великої Одеси якийсь час не працювали, довелось шукати альтернативні шляхи для транспортування: автомобільними дорогами, понтонною переправою, залізничним сполученням. 

Аграрій розуміє, що один день годує рік. Треба вчасно закупитись, щоб вчасно вкласти у землю насіння, адже весь цей процес прив’язаний до відповідних строків за температурою і напряму корелює до врожаю. Ми завчасно придбали паливо за вигідною ціною, тому всі місткості заповнені і є здешевлення процесу. До речі, є здешевлення і добрив, проте все одно вони недосяжні для аграрного сектору та й це економічно необґрунтовано.

Настрій засіяти кожен гектар. Звісно, ми не маємо необхідної кількості опадів, щоб отримати великі врожаї, проте вдячні за те що є. Сходи одразу позитивно реагують навіть на невеличкі дощики, які пройшли нещодавно. 

Як вплине відсутність опадів на очікуваний врожай? 

Щоб був гарний врожай, потрібні три речі: тепло, яке ми маємо; наші багаті чорноземи та вода, яку ми щойно отримали. Сподіватимемось, що це додасть трішки позитиву по закладенню сходів, але дощі потрібні і при закладанню зерна. Сьогодні дощами ще не вміємо керувати, але у світі уже впроваджують технології штучних опадів. 

Одещина — привабливий регіон через географічне розміщення: знаходимось на самому півдні, сонце з’являється на 2-3 тижні раніше, тому ми перші сіємо та збираємо. Регіон оточує велика кількість води: озера, річки Дністер та Дунай, море. Можемо подивитись на приклад Ізраїлю, який знаходиться без прісної води, але на узбережжі збудовані заводи з опріснення. Саме з них постачають воду по всій країні. Тобто перспективи є і великі, але потрібні людські ресурси, фахівці, щоб це втілити у нас. 

Наша команда працює над відновленням зрошувальних систем у тандемі з Міністерством аграрної політики, Державним агенством з розвитку меліорації і рибного господарства. Вже триває реформа, діє закон про об’єднання водокористувачів. На Одещині зареєстрована найбільша кількість об’єднаних водокористувачів, наразі 6 організацій, ми очікуємо ще 10. Вони активно створюються, тому що цього року є державна підтримка у розмірі 200 мільйонів гривень, якщо вчасно стати членом ОВК, можна отримати гроші. 

Державні та міжнародні програми підтримки та фінансування мають попит у аграріїв Одещини?

Сьогодні є багато програм та іноземних донорів, які допомагають нашій країні, пропонують усі необхідні блага. З нашого сектору найбільші: USAID АГРО, продовольча кампанія ООН. Всі пропозиції потрібно акумулювати, аби аграрії ними користувались. Тому ми на базі департаменту створили групу “Аграрії Одещини”, яка доступна для всіх. У групу запросили весь сектор; представників банківських структур, міністерства аграрної політики, державної агенції; податківців, юристів, а також продавців палива, зерна, добрив, засобів захисту рослин. За кожним напрямом закріплений фахівець нашого департаменту, тому коли аграрій ставить у чаті питання, йому одразу відповість уповноважений з цього питання. Треба кредитування — на зв’язок вийдуть банки, необхідні добрива — відгукнеться продавець і так з будь-якої потреби. А усі звернення від міжнародних донорів ми якнайшвидше надсилаємо до чату, щоб сектор користувався цим в строк. Якщо це насіння, то його треба отримати і посадити і конкретний термін, а не просто отримати. Це звичайна, при цьому проста та корисна, група в якій знаходяться всі. І головне, що це працює.

Частина українських земель замінована або перебуває під тимчасовою окупацією, тому доступні для сівби території зменшились порівняно з минулими роками. Як це вплине на загальні результати? 

В Одеській області, на щастя і завдяки ЗСУ, немає замінованих територій. Наша ДСНС безумовно бере участь у розмінуванні інших регіонів: Миколаївщина та Херсонщина. Із того, що відомо мені, тривалий час має пройти до відновлення цих територій. 

Досить умовно, але в Україні близько 20% землі заміновано. І це велике число, ⅕ від загальної площі. Орієнтовно, для розмінування, наприклад 100 га, потрібна участь 4-6 кваліфікованих фахівців ДСНС та щонайменше місяць. А виробничі процеси мають відбуватись вчасно. Тому сусідні області опинились в тяжких умовах, проте мають долучитися до цього процесу, допомагаючи собі та державі. 

Щодо результатів, то на початок повномасштабного вторгнення в нас було 25 мільйонів тонн торішніх залишків агропродуктів. За 2022 рік зібрали понад 60 мільйонів тонн зерна, а Україна споживає в 5-6 разів менше, ніж виробляє. 

Наша потреба — близько 16-18 мільйонів тонн зерна — все інше готуємо на експорт. 

Попри заміновані території, плануємо цього року зібрати не менше ніж 50 мільйонів. А обсяг споживання залишиться на тому ж рівні. Тому ми себе нагодуємо і спроможні нагодувати світ, що ми і робимо. 

Крім того, ми наразі маємо рушійну грантову та державну підтримку з перероблення продукції. Для світу ми країна, яка постачає сировину, але хочемо і маємо всі можливості задля того, щоб експортувати готову продукцію. Впевнена, що етап відновлення ми почнемо саме з цього і змінимо статус з сировинної на країну з доданою вартістю. Для цього відновлюватиметься переробна спроможність, заводи та фабрики, отримаємо нові робочі місця для громадян. Це моє велике бажання, як очільника аграрного сектору Одеської області. Бо Одеса є експортними воротами України і більшість продуктів на експорт рухається все ж через наш регіон. 

Підписавши зернову угоду Україна точно не здала свої національні інтереси, це було критично важливо для нас, поясніть чому?

У цього є кілька чинників. Ми виробляємо більше, ніж споживаємо, тому і є експортоорієнтованою країною. Все що не з’їли потрібно продати. Для аграрного сектору — обігові кошти на наступний рік, для країни — економіка.

Також є певний продовольчий світовий баланс, який зменшується через війни та кліматичні умови. Тому сьогодні є країни, які економічно спроможні купити агротовар, але не спроможні виростити, а є ті, які не можуть ні перше, ні друге. Ось тут важлива зернова ініціатива і ми працюємо у двох напрямках: господарські відносини (одна країна продає, а інша — купує) і за програмою, запровадженої президентом — Grain From Ukraine (інші країни акумулюються і допомагають купити це зерно, щоб нагодувати найбідніші країни).

Ми у воєнному стані і нам важко, але якщо ми спроможні сьогодні допомагати іншим — то це наш обов’язок. Який і виконуємо.

Нагадаємо, що Зернову угоду підписали 22 липня 2022 року. З того часу ні дня не проходить без хліба та видовищ. Очевидні дії із штучного затягування інспекцій суден від росіян досі супроводжують кожен караван, який прямує з чи до портів Великої Одеси («Одеса», «Чорноморськ» та «Південний»). В інтерв’ю із заступником Голови по взаємодії з органами влади ДП «Адміністрація морських портів України» Дмитром Баріновим обговорили: шалену активність Дунайського портового кластера, експорт/імпорт України, махінації сусідів та збитки української інфраструктури.

Continue Reading
Click to comment

Усі новини

Ендрю Маунтбеттен-Віндзор уперше з’явиться на публіці не в статусі принца

Published

on



Ендрю, брат короля Великої Британії Чарльза III, який наприкінці жовтня був позбавлений статусу принца, планує вже за тиждень вийти в люди після втрати всіх королівських звань і почестей.

Разом зі своєю колишньою дружиною, екс-герцогинею Йоркською Сарою Фергюсон, Ендрю Маунтбеттен-Віндзор збирається відвідати хрестини своєї онуки Афіни в Королівській каплиці Сент-Джеймського палацу, повідомляє The Mail on Sunday. Це буде їхній перший вихід у люди за останні кілька тижнів.

Принцеса Беатріс та її чоловік Едоардо Мапеллі-Моцці збираються хрестити молодшу доньку в п’ятницю, 12 грудня.

“Це буде королівська подія, але всі з жахом думають про те, що побачать там Ендрю”, — розповів один з інсайдерів.

Інше джерело додало, що, хоча принцеса Беатріс і запросила батька на хрестини, між ними немає теплих стосунків.

“Однак вона турбується про нього. Він переживає важкий період психічного здоров’я, і вона розуміє, що він обожнює онуків, і було б жорстоко позбавляти його можливості бути присутнім на хрестинах”, — зазначив він.

Нещодавно розслідування, проведене ЗМІ, засвідчило, що Ендрю заощадив до 3,1 мільйона фунтів стерлінгів, виплачуючи “мізерну орендну плату” за проживання своїх дочок у квартирі в Сент-Джеймському соборі.

Колишній герцог знімав чотирикімнатну квартиру всього за 1600 фунтів стерлінгів на місяць, тоді як інші об’єкти нерухомості в цьому районі здаються за 20 000 фунтів стерлінгів на місяць. За 14 років, що його дочки прожили там, він міг би заощадити до 3,1 мільйона фунтів стерлінгів.

Інформація з’явилася після того, як минулого тижня опальний член монаршої сім’ї був офіційно позбавлений своїх останніх королівських титулів на тлі відстрочки його виселення з Royal Lodge.

Яких титулів позбувся Ендрю

Маунтбеттен-Віндзор, тепер позбавлений своїх титулів, включно з принцом і Його Королівською Високістю, був виключений з офіційного списку перів всього через кілька годин після того, як Букінгемський палац оголосив про початок формальної процедури.

Король Чарльз III наказав позбавити Ендрю звання Лицаря Великого хреста Королівського ордена Вікторії та анулювати звання Лицаря Великого хреста Королівського ордена Вікторії.

Рішення монарха означає, що опальний колишній член королівської сім’ї зберіг лише один титул, що залишився. Ендрю, як і раніше, є віце-адміралом Королівського флоту, незважаючи на обіцянку уряду позбавити його цієї честі на прохання його брата.

Раніше видання New York Post повідомляло, що принц Вільям нібито погрожував позбавити принцес Беатріс і Євгенію титулів, якщо їхній батько, принц Ендрю, не залишить резиденцію Royal Lodge. Журналістка BBC Емілі Мейтліс зазначила, що під час обговорень Ендрю висловив бажання зберегти титули дочок і їхній добробут.

18 жовтня принц Ендрю добровільно відмовився від титулу герцога Йоркського і королівських відзнак після скандалу з Джеффрі Епштейном. Його колишня дружина Сара Фергюсон більше не буде герцогинею. Після відмови від титулу герцога він погодився покинути резиденцію, проте нібито висунув умови щодо переїзду до інших королівських будинків.

Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:

Крім того, у січні 2025 року, як писало видання The Telegraph, син покійної королеви вкотре потрапив у гучний скандал.



Джерело

Continue Reading

Усі новини

як йому це вдалося (відео)

Published

on



Одним із найнезвичайніших наукових і музичних експериментів року можна вважати досягнення шведського музиканта Маттіаса Кранца. Йому вдалося навчити грати на піаніно тварину, у якої не просто немає слуху, а немає вух.

Шведський музикант і блогер Маттіас Кранц зробив немислиме: він витратив шість місяців на навчання восьминога гри на піаніно. Виявилося, що якщо докласти багато зусиль, то навіть тварина, яка не має вух, але має досить високий рівень інтелекту, може навчитися грати на піаніно. Про те, як відбувався процес навчання Кранц розповів на своєму каналі в YouTube.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Шведський музикант Маттіас Кранц, який захоплюється експериментами з музичними інструментами, вирушив на рибний ринок, де купив молодого восьминога, якого назвав Такоякі, і спробував навчити його грати на піаніно. Якби Кранц не купив восьминога, то він став би чиїмось обідом, а тепер він не просто музикант-початківець, а й друг.

Те, що починалося як божевільна ідея, швидко стало інтернет-сенсацією, зібравши мільйони переглядів у соціальних мережах, завдяки відеороликам Кранца з восьминогом, який грає на піаніно.

За словами Кранца, він давно хотів навчити якусь тварину гри на піаніно. Через те, що у восьминогів, як вважається, досить високий рівень інтелекту, який можна порівняти з інтелектом 3-річної дитини, шведський музикант вирішив провести експеримент і навчити головоногого молюска гри на піаніно.

Кранц випробував кілька методів навчання, від клавіш, що світяться, до муляжів крабів, захованих усередині піаніно. Нічого не виходило, поки він не створив повністю індивідуальне “піаніно для восьминога”. Воно спроектоване таким чином, що кожне успішне натискання клавіші призводить до того, що Такоякі отримує їжу у вигляді краба.

Восьминіг почав асоціювати натискання клавіші піаніно з їжею, і незабаром він почав брати ноти, розучувати прості послідовності і навіть у якийсь момент випадково брати акорд.

Незважаючи на невдачі, включно з моментами, коли Такоякі просто сидів на клавішах, намагався з’їсти обладнання або дивився в порожнечу, восьминіг навчився грати на піаніно приблизно за півроку після початку експерименту.

Варто сказати, що восьминіг натискає не на самі клавіші спеціального піаніно, а на важелі, які натискають клавіші. Тепер Кранц має друга-музиканта з тваринного світу.

Вчені вважають, що восьминоги можуть використовувати інструменти з підручних матеріалів для тих чи інших дій, необхідних для їхньої життєдіяльності. Вони можуть вирішувати головоломки і здатні знайти спосіб вибратися з акваріума. Незважаючи на фізичні відмінності, у восьминогів схожі гени інтелекту з людьми. Почасти через їхній інтелект дедалі більше людей задаються питанням, чи варто їсти восьминогів.

Як уже писав Фокус, вчені вперше зняли обійми восьминога під водою.

Також Фокус писав про те, що археологи виявили 1800-річний величезний скарб римських монет. Вчені виявили в римському поселенні стародавні скарбнички, наповнені десятками тисяч римських монет. Вони були викарбувані під час кризи в Римській імперії.



Джерело

Continue Reading

Усі новини

Традиція перед Новим роком — японський обряд осодзі для щастя

Published

on


Наприкінці року японці проводять особливий ритуал прибирання, який має глибоке культурне та духовне значення. Ця багатовікова традиція поєднує практичність із підготовкою до свята.

Останні тижні року зазвичай дуже насичені. Для тих, хто хоче почати відлік із чистого аркуша, — варто поцікавитися японською традицією “осодзі” — генеральним прибиранням перед Новим роком. У публікації Make It авторка Керолайн Болонья пише, як це працює.

За словами Юмі Нагасави, директорки освітніх програм Японського товариства, “осодзі” дослівно перекладається як “велике прибирання” перед святкуванням Нового року.

“Для багатьох осодзі — це світська традиція, просто наведення порядку перед святами та сімейними зустрічами. Але для деяких — це щорічний ритуал із духовним підтекстом”, — розповіла Кейтлін Угорець, викладачка та редакторка інституту релігії та культури Нандзан.



Перед Новим роком потрібно ретельно прибрати вдома

Фото: Pexels

Відома експертка з прибирання Марі Кондо присвятила цілий розділ “осодзі” у своїй новій книзі “Лист із Японії”. За її словами, таке прибирання схоже на весняне очищення дому, але має іншу мету.

“Осодзі проводять наприкінці року, адже це не лише можливість поміркувати про минулі дванадцять місяців, а й спосіб підготуватися до прибуття Тосігамі-сама — божества, яке приходить на Новий рік, щоб принести щастя”, — пояснила Кондо у коментарі для HuffPost.

Коріння традиції

Цій традицій вже понад тисячу років тому. Більшість експертів відстежують подібні практики в історичному періоді Хейан (794–1185 роки), хоча деякі вважають, що вона може бути ще давнішою — з періоду Асука (592–710 роки).


Важливо

Ця скандинавська звичка стала запорукою щастя, — погані думки у мить зникають

“Спочатку то був ритуал очищення, який практикували при імператорському дворі для захисту від зла та запрошення удачі”, — розповіла Міюкі Сеґучі, консультантка з подорожей Японією та ведуча подкасту Japan Experts.

Оскільки імператора вважали політичним і духовним втіленням Японії, очищення імператорського палацу мало захистити всю країну. Слуги витрачали тижні на прибирання палацу бамбуковими мітлами, а після завершення святкували з моті та саке.

До періоду Едо (1603–1868 роки) практика поширилася й на звичайні домогосподарства.

Сучасне значення

Сьогодні ця традиція залишається важливою частиною передноворічних приготувань. Храми та святилища проводять своє велике щорічне прибирання приблизно 13 грудня.

Для багатьох японців “осодзі” та інші сезонні ритуали роблять грудень одним із найнапруженіших місяців року, оскільки це підготовка до найважливішого свята в країні — Осьоґацу, або японського Нового року.

Марі Кондо заохочує людей спробувати цю практику у зручний спосіб. Навіть прибирання однієї невеликої зони з почуттям вдячності за минулий рік — це знак вдячності своєму дому та прекрасна можливість для саморефлексії.

Нагадаємо, раніше Фокус писав про:

До того ж відома нутриціологиня, яка виросла в Японії, поділилася своїм поглядом на харчування і назвала п’ять продуктів, які постійно є на її столі.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.