Цікаво
Настрій засіяти кожен гектар: плани та результати посівної на Одещині. Інтерв’ю з керівницею аграрного сектору Аллою Стояновою
Одещина завжди першою починає посівну, так сталось і цього року. Вже понад місяць, як аграрії активно працюють і засіяли понад 35 тисяч га ярого ячменю, понад 7 тисяч га ярової пшениці, близько 10 тисяч га гороху, і вже почали сіяти соняшник.
Про насіння, гроші, заміновані поля та експорт “Дайджест Одеси” поспілкувався із директором департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА Аллою Стояновою.
Це вже друга весняна посівна в умовах воєнного стану, з яких питань потрібно було перелаштовуватись?
До цієї посівної аграрний сектор відновив усі ланцюги постачання: у кого купити і кому продати. Порти Великої Одеси якийсь час не працювали, довелось шукати альтернативні шляхи для транспортування: автомобільними дорогами, понтонною переправою, залізничним сполученням.

Аграрій розуміє, що один день годує рік. Треба вчасно закупитись, щоб вчасно вкласти у землю насіння, адже весь цей процес прив’язаний до відповідних строків за температурою і напряму корелює до врожаю. Ми завчасно придбали паливо за вигідною ціною, тому всі місткості заповнені і є здешевлення процесу. До речі, є здешевлення і добрив, проте все одно вони недосяжні для аграрного сектору та й це економічно необґрунтовано.
Настрій засіяти кожен гектар. Звісно, ми не маємо необхідної кількості опадів, щоб отримати великі врожаї, проте вдячні за те що є. Сходи одразу позитивно реагують навіть на невеличкі дощики, які пройшли нещодавно.
Як вплине відсутність опадів на очікуваний врожай?
Щоб був гарний врожай, потрібні три речі: тепло, яке ми маємо; наші багаті чорноземи та вода, яку ми щойно отримали. Сподіватимемось, що це додасть трішки позитиву по закладенню сходів, але дощі потрібні і при закладанню зерна. Сьогодні дощами ще не вміємо керувати, але у світі уже впроваджують технології штучних опадів.
Одещина — привабливий регіон через географічне розміщення: знаходимось на самому півдні, сонце з’являється на 2-3 тижні раніше, тому ми перші сіємо та збираємо. Регіон оточує велика кількість води: озера, річки Дністер та Дунай, море. Можемо подивитись на приклад Ізраїлю, який знаходиться без прісної води, але на узбережжі збудовані заводи з опріснення. Саме з них постачають воду по всій країні. Тобто перспективи є і великі, але потрібні людські ресурси, фахівці, щоб це втілити у нас.
Наша команда працює над відновленням зрошувальних систем у тандемі з Міністерством аграрної політики, Державним агенством з розвитку меліорації і рибного господарства. Вже триває реформа, діє закон про об’єднання водокористувачів. На Одещині зареєстрована найбільша кількість об’єднаних водокористувачів, наразі 6 організацій, ми очікуємо ще 10. Вони активно створюються, тому що цього року є державна підтримка у розмірі 200 мільйонів гривень, якщо вчасно стати членом ОВК, можна отримати гроші.
Державні та міжнародні програми підтримки та фінансування мають попит у аграріїв Одещини?
Сьогодні є багато програм та іноземних донорів, які допомагають нашій країні, пропонують усі необхідні блага. З нашого сектору найбільші: USAID АГРО, продовольча кампанія ООН. Всі пропозиції потрібно акумулювати, аби аграрії ними користувались. Тому ми на базі департаменту створили групу “Аграрії Одещини”, яка доступна для всіх. У групу запросили весь сектор; представників банківських структур, міністерства аграрної політики, державної агенції; податківців, юристів, а також продавців палива, зерна, добрив, засобів захисту рослин. За кожним напрямом закріплений фахівець нашого департаменту, тому коли аграрій ставить у чаті питання, йому одразу відповість уповноважений з цього питання. Треба кредитування — на зв’язок вийдуть банки, необхідні добрива — відгукнеться продавець і так з будь-якої потреби. А усі звернення від міжнародних донорів ми якнайшвидше надсилаємо до чату, щоб сектор користувався цим в строк. Якщо це насіння, то його треба отримати і посадити і конкретний термін, а не просто отримати. Це звичайна, при цьому проста та корисна, група в якій знаходяться всі. І головне, що це працює.

Частина українських земель замінована або перебуває під тимчасовою окупацією, тому доступні для сівби території зменшились порівняно з минулими роками. Як це вплине на загальні результати?
В Одеській області, на щастя і завдяки ЗСУ, немає замінованих територій. Наша ДСНС безумовно бере участь у розмінуванні інших регіонів: Миколаївщина та Херсонщина. Із того, що відомо мені, тривалий час має пройти до відновлення цих територій.
Досить умовно, але в Україні близько 20% землі заміновано. І це велике число, ⅕ від загальної площі. Орієнтовно, для розмінування, наприклад 100 га, потрібна участь 4-6 кваліфікованих фахівців ДСНС та щонайменше місяць. А виробничі процеси мають відбуватись вчасно. Тому сусідні області опинились в тяжких умовах, проте мають долучитися до цього процесу, допомагаючи собі та державі.
Щодо результатів, то на початок повномасштабного вторгнення в нас було 25 мільйонів тонн торішніх залишків агропродуктів. За 2022 рік зібрали понад 60 мільйонів тонн зерна, а Україна споживає в 5-6 разів менше, ніж виробляє.
Наша потреба — близько 16-18 мільйонів тонн зерна — все інше готуємо на експорт.
Попри заміновані території, плануємо цього року зібрати не менше ніж 50 мільйонів. А обсяг споживання залишиться на тому ж рівні. Тому ми себе нагодуємо і спроможні нагодувати світ, що ми і робимо.
Крім того, ми наразі маємо рушійну грантову та державну підтримку з перероблення продукції. Для світу ми країна, яка постачає сировину, але хочемо і маємо всі можливості задля того, щоб експортувати готову продукцію. Впевнена, що етап відновлення ми почнемо саме з цього і змінимо статус з сировинної на країну з доданою вартістю. Для цього відновлюватиметься переробна спроможність, заводи та фабрики, отримаємо нові робочі місця для громадян. Це моє велике бажання, як очільника аграрного сектору Одеської області. Бо Одеса є експортними воротами України і більшість продуктів на експорт рухається все ж через наш регіон.
Підписавши зернову угоду Україна точно не здала свої національні інтереси, це було критично важливо для нас, поясніть чому?
У цього є кілька чинників. Ми виробляємо більше, ніж споживаємо, тому і є експортоорієнтованою країною. Все що не з’їли потрібно продати. Для аграрного сектору — обігові кошти на наступний рік, для країни — економіка.
Також є певний продовольчий світовий баланс, який зменшується через війни та кліматичні умови. Тому сьогодні є країни, які економічно спроможні купити агротовар, але не спроможні виростити, а є ті, які не можуть ні перше, ні друге. Ось тут важлива зернова ініціатива і ми працюємо у двох напрямках: господарські відносини (одна країна продає, а інша — купує) і за програмою, запровадженої президентом — Grain From Ukraine (інші країни акумулюються і допомагають купити це зерно, щоб нагодувати найбідніші країни).
Ми у воєнному стані і нам важко, але якщо ми спроможні сьогодні допомагати іншим — то це наш обов’язок. Який і виконуємо.
Нагадаємо, що Зернову угоду підписали 22 липня 2022 року. З того часу ні дня не проходить без хліба та видовищ. Очевидні дії із штучного затягування інспекцій суден від росіян досі супроводжують кожен караван, який прямує з чи до портів Великої Одеси («Одеса», «Чорноморськ» та «Південний»). В інтерв’ю із заступником Голови по взаємодії з органами влади ДП «Адміністрація морських портів України» Дмитром Баріновим обговорили: шалену активність Дунайського портового кластера, експорт/імпорт України, махінації сусідів та збитки української інфраструктури.
Усі новини
Покинутий будинок в селі вразив мережу — як він виглядає після ремонту
Українка Валентина Березовська разом з чоловіком живуть на дві країни — в Україні та Німеччині. У своїх соціальних мережах пара розповідає про незвичне хобі — відновлення старих будинків.
Жінка детально розповіла про реставрацію покинутої хати своєї бабусі та дідуся. Будинок розташований у Вінницькій області. Вартість ремонту з “нуля” до етапу “можна завозити меблі” — 35 тисяч євро. Що вийшло з цього задуму, — дізнавався Фокус.
Будинок у селі
“Скільки часу та грошей потрібно на ремонт старої хати в селі? Кажу з власного досвіду, бо ми з чоловіком підписались на таку авантюру ще в кінці 2023 року”, — розповідає господиня.
За словами жінки, цю хату збудували її дідусь та бабуся.
“Ті, хто пише, що краще б ми її розвалили й збудували нову, а також ті, хто каже, що там щось з гімна зліпили, нам з вами не по дорозі. Бажання розвалити хату в мене не було, бо мої предки наробилися, щоб звести ці стіни, як воли. Кожен камінь дідусь сам вибив, привіз і поставив туди, де він уже лежить 80 років без єдиної тріщини”, — пояснює вона.
Етапи реставрації
Валентина поставила перед собою завдання зберегти “добру ауру”, яка тут була вже багато років, але довелось багато чого замінити.
“Замінили дах, вікна, двері, бо це необхідно. Завели воду, зробили розводку на душову та кухню. Єдине, що змінилося у цілісності стін – пробили ще одні двері, щоб мати вихід на терасу… Повністю перебудували стару веранду”, — додає хазяйка.
Будинок в селі після ремонту
Фото: TikTok
Зрештою, на ремонт всієї хати із зовнішніми та внутрішніми роботами від “нуля” до стану “можна завозити меблі” у них пішло півтора року і 35 тисяч євро.
Відгуки глядачів
У коментарях глядачі почали ділитися думками.
- “Це дуже гарно! Не віриться, що вклались в таку суму. Хіба що робили все самі й зекономити на майстрах”;
- “Сенс з хати в селі, яка коштує як квартира в місті”;
- “Тепер всі сусіди зарадять”;
- “Головне, що гроші були. Я от купила хату за 8 тисяч доларів і тепер збираю на ремонт, який, мабуть, буде ×2 вартість ціни. Мрію дожити до того дня, коли зможу вже насолоджуватись красою і зручностями”.
“Сума невелика, а зроблено дуже круто, тому цікаво сюди входить робота будівників чи ні або ви робили самостійно? І можна дізнатися в якій це області, бо ціни дуже різні на матеріали/роботи залежно від регіону”.
Тераса біля будинку
Фото: TikTok
На останній коментар авторка відповіла, що в суму входить оплата праці робітників.
Нагадаємо, раніше Фокус писав, що:
- Бізнесмен Кріс Брумфілд розбагатів та завчасно вийшов на пенсію завдяки власним архітектурним проєктам та нетиповим рішенням. Його комплекс Evergreen Cabins у штаті Нью-Йорк став одним із найпопулярніших серед користувачів Airbnb, — приносить сотні тисяч доларів щороку.
- Українка розповіла про придбання будинку неподалік міста — з електрикою, але без газу та води. Вона завела блог у TikTok, щоб розповідати підписникам про свій досвід трансформації житла.
Жінка, яку звуть Олена, розповіла про власний досвід переїзду з міста в село. Разом з чоловіком вони купили земельну ділянку, на якій стояв майже розвалений будинок. Замість того щоб його знести, пара взялась за реставрацію.
Усі новини
Записка чоловіка до нових мешканців стала вірусною: попрохав доглядати за птахами
Мешканець столиці Нової Зеландії Мо Гоук вирішив переїхати на нову квартиру, але наостанок попросив нових мешканців робити одну справу. Записка молодика стала вірусною та предметом жвавого обговорення.
Сам чоловік зізнається, що після від’їзду лишив записку на столі квартири, а потім розмістив її в соцмережах, не очікуючи, що його допис стане дуже вірусним. Текст свого послання новозеландець розмістив у своєму X.
Повідомлення Мо стало популярним, набравши понад 2 млн переглядів і понад 90 тисяч вподобань. Автор допису розповідає, що регулярно волонтерить у місцевому центрі реабілітації птахів і часто допомагає хворим пернатим.
“Я зі своїм партнером помітили, що деякі голуби в сусідній зграї виглядають недужими, тож забрали їх додому й звернулися по пораду до реабілітолога. Той проконсультувався з ветеринаром, і нам дали ліки, які ми додавали у воду”, — згадує чоловік у інтерв’ю Newsweek, додавши, що пернаті майже тиждень жили поруч і отримали імена Нью та Келловей.
Після того як голубів випустили на волю, вони почали повертатися щодня й сідати на підвіконня. Однак потім Мо мав змінити помешкання, і розуміючи, що голуби за звичкою можуть і далі прилітати, Гок залишив дружнє попередження для тих, хто заселиться після них.
Записка Мо до нових мешканців стала вірусною в мережі
Фото: Instagram
У намальованій від руки записці пояснюється, що птахам потрібен певний час, аби зрозуміти, “що ми тут більше не живемо”. Далі він додав, що якщо пернаті прилітатимуть, то він просить нових мешканців ставитися до них з увагою та теплом.
“Будь ласка, будьте до них добрими та обережно проводжайте назовні. Вони — справжні янголята”, — написав чоловік у своїй записці.
Сам Мо додає, що написав цю записку, бо не хотів, щоб нові мешканці “дивувалися птахам, які постійно з’являються”. Він також хвилювався, що люди можуть проявити агресію до голубів.
“Я сподіваюся, що ця ситуація не здасться їм надто докучливою, і хотів запевнити, що з часом птахи перестануть прилітати”, — підкреслює новозеландець.
Після свого переїзду, пан Гоук планує навідувати обох пернатих, адже тепер вони живуть зовсім недалеко від колишньої квартири. Cам новозеландець додає, що був вражений реакцією людей.
“Я зовсім не очікував такої реакції в соцмережах! Було дуже приємно бачити, як моя історія відгукнулася людям. Я спочатку навіть не збирався публікувати цю записку… і був шокований, коли вона почала стрімко набирати популярність. Сподіваюся, це допоможе людям більше цінувати птахів: голубів часто недооцінюють, а вони насправді дуже розумні й дружні”, — резюмує чоловік.
Раніше Фокус розповідав про те, як чоловік отримав записку та був вражений проханням сусідки. 40-річний Саріт Рей каже, що одного ранку знайшов акуратно складену записку від сусідки, якої ніколи не бачив на власні очі.
Згодом стало відомо, що жінка провчила сусідів запискою через галасливу поведінку дітей. Одна жінка розповіла, що її відверто допекла поведінка сусідських дітей, які постійно галасують та шумлять, не даючи їй відпочити чи виспатися.
Усі новини
Найкращий острів — турист порадив класну локацію для відвідування
Досвідчений мандрівник, який відвідав понад 400 островів у всіх океанах світу, назвав місце, яке справило на нього найглибше враження та яке він вважає найкращим островом на планеті.
37-річний Генрік Єппесен із регіону Тю на північному заході Ютландії в Данії здійснив те, про що багато хто може лише мріяти: він побував у всіх 193 країнах світу, визнаних ООН. Загалом у його списку подорожей — понад 2000 напрямків, серед яких більше ніж 400 островів — від Мальдівів і Сейшел до Нової Зеландії, пише Express.
Острів, який перевершив усі інші
Попри цей вражаючий досвід, один острів виділяється серед усіх інших — Південна Джорджія, що входить до складу Британської заморської території в Південній Атлантиці. Острів часто описують як “антарктичний”: він вкритий засніженими горами, гігантськими льодовиками та глибокими фіордами.
Південну Джорджію також називають “Серенгеті Південного океану” через надзвичайно багатий тваринний світ. Тут мешкає понад сім мільйонів пінгвінів, більш ніж 65 тисяч тюленів і до 30 мільйонів гніздових птахів. Пейзажі острова виглядають так, ніби зійшли з документального фільму про природу. Відомо, що сер Девід Аттенборо неодноразово відвідував цей віддалений куточок планети.
Називаючи Південну Джорджію найкращим островом у світі, Генрік Єппесен зазначив, що це одне з небагатьох місць, де природа досі повністю панує без втручання людини. За його словами, острів вражає масштабами та дикістю, а величезні колонії пінгвінів на чорних піщаних пляжах під льодовиками створюють незабутній сенсорний досвід.
Втім, потрапити туди надзвичайно складно. На острів не літають літаки, а єдиний реальний спосіб дістатися — експедиційний круїз, зазвичай із Південної Америки. Подорож триває близько трьох тижнів, і навіть за високу вартість висадка на берег не завжди гарантована через погодні умови. Сам Єппесен згадав, що під час тієї ж експедиції його групі не вдалося висадитися на острові Трістан-да-Кунья, але навіть одна Південна Джорджія повністю виправдала подорож.
Острів Південна Джорджія
Фото: Unsplash
Краса, якій загрожують зміни клімату
Девід Аттенборо вперше відвідав Південну Джорджію у 1981 році, а згодом повернувся туди для документального фільму, що вийшов у 2020 році. Він наголошував, що острів є рідкісним прикладом екосистеми, яка відновлюється, але водночас застерігав про загрози кліматичних змін. За його словами, за останні 70 років температура повітря в регіоні зросла на 2,5 градуса, а деякі льодовики відступили на 500 метрів.
Директорка Британської антарктичної служби Джейн Френсіс назвала Південну Джорджію справжньою перлиною Південного океану та прикладом того, якою може бути планета, якщо людство навчиться жити в балансі з природою.
Сам Генрік Єппесен підсумовує, що найкращі острови — це не про розкіш чи популярність. Вони визначаються тим, наскільки глибокий слід залишають у пам’яті людини. За його словами, Південна Джорджія нагадує, що у дикому світі досі панує природа.
Серед інших островів, які справили на нього сильне враження, мандрівник також назвав Південний острів Нової Зеландії, Суðурой на Фарерських островах, Гренландію та Острів Пасхи — за поєднання природи, культури, ізольованості й унікальної історії.
Нагадаємо, раніше Фокус писав, що:
Крім того, в Адріатичному морі “сховався” неймовірний острів Хвар. Він у багатьох рейтингах стоїть поруч з нашумілими Капрі, Бора-Бора, Санторіні, Мальдівами та Фіджі.
-
Одеса1 тиждень agoТарифи на воду в Одесі з 1 лютого 2026: актуальна ціна за куб
-
Усі новини7 днів agoХабі Ламе — блогер продав компанію Step Distinctive Limited за 975 мільйонів доларів
-
Суспільство4 дні agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Усі новини1 тиждень agoСуворі морози можуть змусити дерева вибухати: чи справді це так
-
Події7 днів agoФільм «Одна битва за іншою» отримав у США премію USC Libraries Scripter Awards
-
Усі новини1 тиждень agoОрел і решка — творець шоу розповіла про найцікавіші місця на планеті
-
Суспільство1 тиждень agoПосадовиця Одеської обладміністрації подарувала синові 700 тисяч Анонси
-
Усі новини5 днів agoСіамські близнючки Валерія та Каміла — що з ними не так, фото
