Метрополітен є складною інженерною системою, призначеною насамперед для масових пасажирських перевезень у великих містах. Водночас із моменту свого виникнення він виконує й додаткові функції, пов’язані з безпекою, просторовою оптимізацією та цивільним захистом населення. Про те, як поєднання транспортної та захисної ролей зробило метро одним із ключових елементів міської інфраструктури України — в матеріалі Фокуса.

Виникнення метро: технологічна відповідь на урбанізацію

Перший у світі метрополітен було відкрито в Лондоні 10 січня 1863 року. Його поява стала відповіддю на різке зростання населення столиці Великої Британії та значне перевантаження наземного транспорту.

Metropolitan Railway з’єднав райони міста під землею, використовуючи парову тягу та метод “cut-and-cover”, що передбачав неглибоке прокладання тунелів. Попри технічні обмеження, лондонський експеримент продемонстрував ефективність підземного транспорту.

Згодом розвиток електротяги, вентиляційних систем і глибокого буріння дозволив будувати метро у складніших геологічних умовах і на значних глибинах. Наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття метрополітени почали з’являтися в інших великих містах Європи та Північної Америки.

Під час Другої світової війни метро стало активно набувати нової ролі — укриття для цивільного населення. Низка британських і німецьких мешканців користувалися тунелями та станціями задля збереження свого життя під час масованих ударів і бомбардувань протиборчих сторін.

За час свого розвитку метрополітен став одним з передових видів транспорту завдяки своїй зручності, доступності та швидкості пересування. Завдяки цьому, метро поступово дісталося теренів України, і стало його невід’ємною частиною.

Українські метрополітени: витоки та практичне застосування

Перший метрополітен в Україні було відкрито в Києві у 1960 році. Його проєктування відбувалося в умовах Холодної війни, тому значна частина станцій закладалася на великій глибині. Це рішення було пов’язане не лише з геологією, а й із вимогами цивільної оборони.

Харківський метрополітен, введений в експлуатацію у 1975 році, також характеризується глибокими станціями та розгалуженою системою тунелів. Дніпровський метрополітен, будівництво якого розпочалося ще в радянський період, проєктувався як стратегічно захищений об’єкт, хоча його розвиток був обмежений економічними чинниками.

Загалом українські метрополітени від початку розглядалися як багатофункціональні споруди, здатні виконувати роль укриттів у разі надзвичайних ситуацій. Однак нової ролі підземка набула з початком російсько-української війни.

Роль метро від початку повномасштабного вторгнення РФ

Після початку повномасштабної війни метрополітен в Україні став активно використовуватися як цивільне укриття. Станції метро забезпечують базовий захист від уламків, вибухових хвиль та частково — від радіаційного впливу завдяки значній товщині бетонних конструкцій і глибині залягання.

У Києві, Харкові та Дніпрі метро офіційно інтегрували в систему оповіщення та укриттів. Під час повітряних тривог доступ до станцій залишається відкритим, а інфраструктура адаптована для тривалого перебування людей: працюють системи вентиляції, освітлення, водопостачання та зв’язку.

Особливо важливу роль метро відіграло в Харкові, де інтенсивність обстрілів змусила використовувати підземку як постійне укриття для значної частини населення. Глибокі станції здатні зменшувати вплив ударної хвилі, світлового випромінювання та проникнення радіоактивного пилу. Системи герметизації та вентиляції з фільтрацією повітря підвищують рівень захисту в разі застосування зброї масового ураження.

Водночас метро не є абсолютним захистом. Його ефективність залежить від відстані до епіцентру вибуху, типу боєприпасу та технічного стану споруд. Проте в порівнянні з більшістю наземних укриттів метрополітен забезпечує значно вищий рівень безпеки.

Наразі метрополітен — це не лише транспортна мережа, а й елемент стратегічної інфраструктури. Український досвід продемонстрував практичну цінність метро як універсального інструменту захисту населення, що підкреслює необхідність модернізації підземних транспортних систем, збереження їхньої захисної функції та інтеграції в ширші плани цивільної безпеки.

Раніше Фокус розповідав про те, наскільки брудними бувають сидіння в метро. Власник клінінгової компанії у Лондоні Стівен Джеймс, більш відомий за прізвиськом Містер Чистий Килим (Mr Clean Carpet), вирішив провести експеримент і перевірити, як часто транспортне управління міста прибирає у вагонах метрополітену.

Згодом стало відомо, що в Києві метро відновлюватиметься добу після російської атаки. В КМДА уточнили, що наземна частина станцій “Дніпро” — “Лісова” тимчасово закриті на вхід та вихід.

Прикру історію зі смартфонами Motorola Edge 50 розповів експерт з технологій Мар’ян Мюррей, зазначавши, що йдеться про компанію, в якій працює його друг. Про причини негативної реакції на безкоштовний смартфон, він розмірковує у статті для PhoneArena.

Як автор Мюррей, Motorola Edge 50 — це цілком пристойний телефон, тому розчарування людей, ймовірно, пов’язане з лояльністю до конкретних брендів. Провідні компанії наполегливо працюють над рекламою своїх моделей преміумкласу, що впливає здатність до об’єктивного порівняння та критичного мислення.

“Майже всі співробітники (загалом близько 25 осіб) ненавиділи подарунок. Вони були незадоволені вибором. Натомість вони хотіли пристрій Apple або Samsung і відкрито зізналися (тобто не в обличчя своєму начальнику), що одразу ж продадуть свої подарунки”, — наголосив Мюррей.

За словами експерта, купуючи преміальний телефон, люди часто проєктують на себе всі ключові характеристики, які має цей пристрій. До прикладу, вони кажуть собі: “Я з тих людей, які цінують високоякісні матеріали, сучасний дизайн, продуктивність та якість”.

Мюррей наголосив, що багато брендів випускають смартфони чудової якості з доступною ціною. Ба більше, ці компанії пропонують більшість функцій і навіть деякі дизайнерські рішення преміальних телефонів.

Важливо

Однак варто враховувати, що більшість висококласних та преміальних брендів були символом статусу протягом століть. Тому при наявності безлічі альтернатив iPhone, які не поступаються або навіть перевершують продукти Apple, деякі люди навіть не розглядають інші варіанти.

“Психологічні інструменти, здається, настільки потужні та закарбовані в нашій свідомості, що їх можна використовувати і для подарунків. Ці 25 людей не заплатили ні цента за телефони Motorola Edge 50, але вони все одно були незадоволені подарунком. Вони хвилювалися за власний імідж”, — зазначив Мюррей.

Нагадаємо, оглядач техніки Пітер Костадінов вирішив у 2026 році відмовитись від смартфонів Apple, Samsung та Google Pixel на користь китайських флагманів, оскільки вони пропонують дедалі цікавіший досвід.

Фокус також повідомляв, що компанія Apple, ймовірно, збирається покращити свою найдешевшу лінійку смартфонів, оснастивши iPhone 17e функцією, якої не вистачало його попереднику – iPhone 16e.

Сонячна система працює на постійному струмі і не має небезпечного випромінювання. Сонячний інвертор буде створювати деяке електричне поле, але лише в дуже невеликих кількостях, порівнянних з рівнем випромінювання люмінесцентної лампи, пишуть фахівці на belmontsolar.com.

Це може створювати перешкоди для невеликих пристроїв, таких як короткохвильові радіоприймачі, але сонячні панелі не випромінюють радіацію такою мірою, щоб це було небезпечно для людини. Крім того, цей мінімальний рівень випромінювання буде поширюватися за межі будинку, — або з даху, або з будь-якого місця, де розташовані панелі. Згідно з усіма наявними науковими даними, сонячні панелі абсолютно безпечні.

Немає наукових досліджень, що пов’язують сонячні панелі з раком. Немає науково встановленого зв’язку між неіонізуючими електромагнітними частотами (ЕМ-полями) і раком. Рівні електромагнітних частот, що випромінюються сонячними панелями, настільки слабкі, що вони, ймовірно, навіть не досягають людей, якщо панелі розташовані на даху або на землі на будь-якій відстані від будинку.

Дослідження показали кореляцію між тривалим впливом сильного електромагнітного випромінювання і раком. Але навіть у цьому випадку немає конкретних доказів того, що високий рівень регулярного впливу електромагнітного випромінювання абсолютно точно викликає рак. Проживання в межах 600 м від високовольтних ліній електропередачі може збільшити ймовірність розвитку раку, особливо в дітей, але це стосується не всіх дітей і людей. І ці дослідження стосувалися впливу високовольтних ліній електропередачі, а не сонячних панелей.

Як і будь-який інший електричний пристрій, електричні поля, що створюються сонячною системою, дуже слабкі і легко послаблюються стінами та іншими об’єктами. Сонячні панелі не пов’язані з виникненням проблем зі здоров’ям у дорослих або дітей. Життя з сонячними панелями на даху не наражає на небезпеку розвитку раку або інших захворювань, викликаних радіацією.

Електроприлади, такі як бритви, фени та електричні ковдри, також створюють електричні поля, і їх використовують десятиліттями без будь-яких побоювань. Хоча сонячні панелі мають дуже низький рівень електромагнітного випромінювання, на даху вони перебувають надто далеко від людей, щоб заподіяти будь-яку шкоду. Сонячні панелі ніяк не впливають на імунну систему; дуже низький рівень радіації просто недостатньо сильний, щоб чинити будь-який молекулярний вплив на організм.

Сонячні панелі розроблені таким чином, щоб бути безпечними для людей і тварин. Вони працюють при низькій напрузі і мають електричну ізоляцію. Будь-яка правильно встановлена сонячна система заземлена, щоб запобігти небезпеці ураження електричним струмом при дотику до неї. Як і будь-який інший електричний пристрій.

Раніше ми писали про 5 простих причин, чому люди більше не купують сонячні панелі. В умовах стрімкого зростання цін на енергоносії сонячна енергія для житлових будинків стає значущим заходом економії. Проте багато людей з тих чи інших причин не хочуть купувати сонячні панелі з тих чи інших причин.