Цікаво
Настрій засіяти кожен гектар: плани та результати посівної на Одещині. Інтерв’ю з керівницею аграрного сектору Аллою Стояновою
Одещина завжди першою починає посівну, так сталось і цього року. Вже понад місяць, як аграрії активно працюють і засіяли понад 35 тисяч га ярого ячменю, понад 7 тисяч га ярової пшениці, близько 10 тисяч га гороху, і вже почали сіяти соняшник.
Про насіння, гроші, заміновані поля та експорт “Дайджест Одеси” поспілкувався із директором департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА Аллою Стояновою.
Це вже друга весняна посівна в умовах воєнного стану, з яких питань потрібно було перелаштовуватись?
До цієї посівної аграрний сектор відновив усі ланцюги постачання: у кого купити і кому продати. Порти Великої Одеси якийсь час не працювали, довелось шукати альтернативні шляхи для транспортування: автомобільними дорогами, понтонною переправою, залізничним сполученням.

Аграрій розуміє, що один день годує рік. Треба вчасно закупитись, щоб вчасно вкласти у землю насіння, адже весь цей процес прив’язаний до відповідних строків за температурою і напряму корелює до врожаю. Ми завчасно придбали паливо за вигідною ціною, тому всі місткості заповнені і є здешевлення процесу. До речі, є здешевлення і добрив, проте все одно вони недосяжні для аграрного сектору та й це економічно необґрунтовано.
Настрій засіяти кожен гектар. Звісно, ми не маємо необхідної кількості опадів, щоб отримати великі врожаї, проте вдячні за те що є. Сходи одразу позитивно реагують навіть на невеличкі дощики, які пройшли нещодавно.
Як вплине відсутність опадів на очікуваний врожай?
Щоб був гарний врожай, потрібні три речі: тепло, яке ми маємо; наші багаті чорноземи та вода, яку ми щойно отримали. Сподіватимемось, що це додасть трішки позитиву по закладенню сходів, але дощі потрібні і при закладанню зерна. Сьогодні дощами ще не вміємо керувати, але у світі уже впроваджують технології штучних опадів.
Одещина — привабливий регіон через географічне розміщення: знаходимось на самому півдні, сонце з’являється на 2-3 тижні раніше, тому ми перші сіємо та збираємо. Регіон оточує велика кількість води: озера, річки Дністер та Дунай, море. Можемо подивитись на приклад Ізраїлю, який знаходиться без прісної води, але на узбережжі збудовані заводи з опріснення. Саме з них постачають воду по всій країні. Тобто перспективи є і великі, але потрібні людські ресурси, фахівці, щоб це втілити у нас.
Наша команда працює над відновленням зрошувальних систем у тандемі з Міністерством аграрної політики, Державним агенством з розвитку меліорації і рибного господарства. Вже триває реформа, діє закон про об’єднання водокористувачів. На Одещині зареєстрована найбільша кількість об’єднаних водокористувачів, наразі 6 організацій, ми очікуємо ще 10. Вони активно створюються, тому що цього року є державна підтримка у розмірі 200 мільйонів гривень, якщо вчасно стати членом ОВК, можна отримати гроші.
Державні та міжнародні програми підтримки та фінансування мають попит у аграріїв Одещини?
Сьогодні є багато програм та іноземних донорів, які допомагають нашій країні, пропонують усі необхідні блага. З нашого сектору найбільші: USAID АГРО, продовольча кампанія ООН. Всі пропозиції потрібно акумулювати, аби аграрії ними користувались. Тому ми на базі департаменту створили групу “Аграрії Одещини”, яка доступна для всіх. У групу запросили весь сектор; представників банківських структур, міністерства аграрної політики, державної агенції; податківців, юристів, а також продавців палива, зерна, добрив, засобів захисту рослин. За кожним напрямом закріплений фахівець нашого департаменту, тому коли аграрій ставить у чаті питання, йому одразу відповість уповноважений з цього питання. Треба кредитування — на зв’язок вийдуть банки, необхідні добрива — відгукнеться продавець і так з будь-якої потреби. А усі звернення від міжнародних донорів ми якнайшвидше надсилаємо до чату, щоб сектор користувався цим в строк. Якщо це насіння, то його треба отримати і посадити і конкретний термін, а не просто отримати. Це звичайна, при цьому проста та корисна, група в якій знаходяться всі. І головне, що це працює.

Частина українських земель замінована або перебуває під тимчасовою окупацією, тому доступні для сівби території зменшились порівняно з минулими роками. Як це вплине на загальні результати?
В Одеській області, на щастя і завдяки ЗСУ, немає замінованих територій. Наша ДСНС безумовно бере участь у розмінуванні інших регіонів: Миколаївщина та Херсонщина. Із того, що відомо мені, тривалий час має пройти до відновлення цих територій.
Досить умовно, але в Україні близько 20% землі заміновано. І це велике число, ⅕ від загальної площі. Орієнтовно, для розмінування, наприклад 100 га, потрібна участь 4-6 кваліфікованих фахівців ДСНС та щонайменше місяць. А виробничі процеси мають відбуватись вчасно. Тому сусідні області опинились в тяжких умовах, проте мають долучитися до цього процесу, допомагаючи собі та державі.
Щодо результатів, то на початок повномасштабного вторгнення в нас було 25 мільйонів тонн торішніх залишків агропродуктів. За 2022 рік зібрали понад 60 мільйонів тонн зерна, а Україна споживає в 5-6 разів менше, ніж виробляє.
Наша потреба — близько 16-18 мільйонів тонн зерна — все інше готуємо на експорт.
Попри заміновані території, плануємо цього року зібрати не менше ніж 50 мільйонів. А обсяг споживання залишиться на тому ж рівні. Тому ми себе нагодуємо і спроможні нагодувати світ, що ми і робимо.
Крім того, ми наразі маємо рушійну грантову та державну підтримку з перероблення продукції. Для світу ми країна, яка постачає сировину, але хочемо і маємо всі можливості задля того, щоб експортувати готову продукцію. Впевнена, що етап відновлення ми почнемо саме з цього і змінимо статус з сировинної на країну з доданою вартістю. Для цього відновлюватиметься переробна спроможність, заводи та фабрики, отримаємо нові робочі місця для громадян. Це моє велике бажання, як очільника аграрного сектору Одеської області. Бо Одеса є експортними воротами України і більшість продуктів на експорт рухається все ж через наш регіон.
Підписавши зернову угоду Україна точно не здала свої національні інтереси, це було критично важливо для нас, поясніть чому?
У цього є кілька чинників. Ми виробляємо більше, ніж споживаємо, тому і є експортоорієнтованою країною. Все що не з’їли потрібно продати. Для аграрного сектору — обігові кошти на наступний рік, для країни — економіка.
Також є певний продовольчий світовий баланс, який зменшується через війни та кліматичні умови. Тому сьогодні є країни, які економічно спроможні купити агротовар, але не спроможні виростити, а є ті, які не можуть ні перше, ні друге. Ось тут важлива зернова ініціатива і ми працюємо у двох напрямках: господарські відносини (одна країна продає, а інша — купує) і за програмою, запровадженої президентом — Grain From Ukraine (інші країни акумулюються і допомагають купити це зерно, щоб нагодувати найбідніші країни).
Ми у воєнному стані і нам важко, але якщо ми спроможні сьогодні допомагати іншим — то це наш обов’язок. Який і виконуємо.
Нагадаємо, що Зернову угоду підписали 22 липня 2022 року. З того часу ні дня не проходить без хліба та видовищ. Очевидні дії із штучного затягування інспекцій суден від росіян досі супроводжують кожен караван, який прямує з чи до портів Великої Одеси («Одеса», «Чорноморськ» та «Південний»). В інтерв’ю із заступником Голови по взаємодії з органами влади ДП «Адміністрація морських портів України» Дмитром Баріновим обговорили: шалену активність Дунайського портового кластера, експорт/імпорт України, махінації сусідів та збитки української інфраструктури.
Усі новини
У США створили технологію для виробництва дешевого та екологічного авіаційного палива
Американські вчені розробили одноетапний процес перетворення етанолу на авіаційне паливо.
Дослідники зі США розробили каталізатор, який може перетворювати етанол на авіаційне паливо за один етап зі значно меншими витратами. Нова технологія може значно знизити вартість виробництва екологічно чистого авіаційного палива, пише Фокус.
У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Американська компанія Gevo, що займається розробкою передових типів біопалива, отримала патент на дві каталітичні технології для прискорення комерційного виробництва екологічно чистого авіаційного палива.
Інновація ґрунтується на спрощеному методі, який перетворює етанол, також відомий як етиловий спирт, який зазвичай отримують із рослинної або відхідної сировини, на олефіни. Це основні прекурсори, що використовуються для виробництва авіаційного палива.
Хоча цей процес зазвичай включає в себе кілька етапів, новий каталізатор підтримує одноетапний шлях перетворення етанолу в олефіни. Це значно покращує виробничий процес і знижує витрати.
Екологічно чисте авіаційне паливо — це альтернатива традиційному авіаційному паливу, що не містить нафтопродуктів. Воно виробляється з перероблених відходів, жирів, і масел, і сільськогосподарських відходів. Це паливо розглядається як найважливіше рішення в прагненні до зведення до нуля викидів вуглецю під час авіаперевезень. Багато авіакомпаній вже заявили про те, що вони хочуть використовувати екологічно чисте авіаційне паливо.
Проте ефективність виробництва такого палива, як і раніше, залишається проблемою, головним чином через високі виробничі витрати, обмежену доступність сировини і складні вимоги до інфраструктури.
Для розв’язання цієї проблеми вчені розробили каталітичну технологію, здатну підвищити вуглецеву ефективність і знизити вартість перетворення етанолу на паливні прекурсори. Водночас, олефіни, отримані в результаті цього процесу, також можуть бути використані у виробництві пластмас, розчинників і поверхнево-активних речовин.
Очікується, що до 2050 року світовий попит на авіаційне паливо зросте до приблизно 800 мільярдів літрів. Розширення використання чистого авіаційного палива може допомогти авіаційній індустрії задовольнити цей попит, що також призведе до зниження викидів вуглецю в атмосферу.
Як уже писав Фокус, знаменитий американський літак U-2 часів холодної війни пройшов модернізацію.
Також Фокус писав про те, що “Велика великодня комета” вибухнула біля Сонця і це побачили астрономи.
Під час написання матеріалу використано джерела: Interesting Engineering.
Усі новини
скільки мине часу, перш ніж люди захворіють на Місяці
Уперше люди готуються не просто відвідати Місяць, а жити і працювати там протягом тривалого часу. Але життя на Місяці може виявитися досить складним.
З одного боку, якщо люди почнуть жити тривалий час на Місяці, це зробить людство космічною цивілізацією. Але з іншого боку організм людини зіткнеться з великою кількістю небезпек під час тривалого перебування на поверхні супутника Землі. Про них розповідає Деміан Бейлі, професор фізіології та біохімії, з Університету Південного Уельсу, Велика Британія, пише Фокус.
У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
NASA планує побудувати першу базу на Місяці вже на початку 2030-х років. Подібні плани виношує і Китай, а також деякі інші країни. Попри те, що будівництво бази на Місяці коштуватиме десятки мільярдів доларів, людство отримає можливість стати по-справжньому космічною цивілізацією. Адже на Місяці з часом може з’явитися ціла колонія з великою кількістю населення. Тривале перебування на Місяці може навчити нас яким чином можна вижити на Марсі, коли там також з’являться перші бази.
Але життя на Місяці стане справжнім випробуванням для всіх систем органів людського тіла. Місячне середовище піддасть людей унікальній сукупності фізичних, хімічних, біологічних і психологічних стресів, які необхідно буде подолати.
До них належать низька гравітація на Місяці, що становить 1/6 земної, постійний вплив небезпечного космічного і сонячного випромінювання, різкі перепади температури, токсичний місячний пил, порушення циклів сну і тривале перебування в замкнутому просторі.
На Місяці люди будуть схильні до сильнішого впливу космічного і сонячного випромінювання, від якого на навколоземній орбіті захищає магнітне поле Землі. Це випромінювання може пошкоджувати ДНК, порушувати функцію імунної системи та впливати на мозок і серцево-судинну систему непомітним, але небезпечним чином.
Знижена гравітація також докорінно змінює рух крові, кисню і рідин в організмі людини. Доставлення крові, кисню і глюкози до мозку може бути порушене, що може збільшити ризик неврологічних і судинних хвороб із плином часу.
NASA планує побудувати першу базу на Місяці вже на початку 2030-х років. Подібні плани виношує і Китай, а також деякі інші країни
Фото: ESA
Одна з найскладніших проблем полягає в тому, що багато фізіологічних змін у космосі розвиваються непомітно. Астронавти можуть почуватися добре, тоді як ускладнення можуть ховатися, проявляючись лише через місяці або навіть роки.
Але люди мають дивовижну здатність до адаптації до різних умов навколишнього середовища. Є способи знизити ризики появи небезпечних хвороб і зберегти здоров’я людей на Місяці.
Одним із найважливіших способів є постійні фізичні вправи, які допоможуть зберегти м’язову масу, щільність кісток і серцево-судинну функцію. Але на Місяці потрібно змінити підхід до фізичних навантажень, враховуючи низьку гравітацію.
Ще один спосіб — це правильне харчування, яке допоможе підтримувати здоров’я кісток, м’язів і стійкість імунної системи. Можливо, на Місяці доведеться створити спеціальні приміщення зі штучною гравітацією для зниження ризику для здоров’я астронавтів. Не варто забувати про сильну радіацію на Місяці, тому потрібно створити спеціальний захист житлових модулів, щоб організм людини не зазнав смертельно небезпечного опромінення.
Тривале перебування людей на Місяці буде захоплюючим, але також складним, незручним і нещадним. Місяць — це не просто пункт призначення, це випробування можливостей організму людини.
Як уже писав Фокус, четверо астронавтів місії “Артеміда-2” завершили обліт Місяця і повертаються додому. При цьому вони змогли встановити новий рекорд у космосі для всього людства і спостерігали на Місяці те, що ніхто ще ніколи не бачив.
Під час написання матеріалу використано джерела: The Conversation.
Усі новини
Українка в Німеччині знайшла диван і валізу біля смітника — але є нюанс
Українка, яка зараз живе і працює у Німеччині, похизувалась цікавими знахідками. Виявляється, місцеві мешканці часто відмовляються від речей та меблів в дуже хорошому стані.
Ніна Решетняк йшла за хлібом, а прийшла додому з “подарунком”. Жінка помітила чимало цікавих речей, зокрема набір посуду різної форми, а також валізу на коліщатах. Втім, не всі речі можна забирати собі. Як це працює, — дізнавайтесь у матеріалі Фокусу.
“Німеччина — це коли йшла за хлібом, а повернулась з диваном. Ходімо — покажу, що знайшла цього разу на смітнику в Німеччині. Але відразу нагадаю, що не завжди ці речі можна взяти і забрати собі. Це має бути офіційний день для збору всього району”, — розповідає Ніна.
Вона попереджає, що інколи на очі потрапляє “одинокий острівець речей”. Цілком ймовірно, що це приватний вивіз сміття.
“У такому випадку це все вважається приватною власністю, тобто можна отримати штраф, якщо забрати речі собі”, — додає українка.
Трофей на смітнику
Жінка показала свій трофей — цілу сумку з посудом. “Це саме те, що потрібно людині, яка приїхала з України і не має власних речей”, — коментує авторка відео, демонструючи асортимент тарілок.
Жінка показала свій трофей — цілу сумку з посудом
Фото: Instagram
Ніна забирала не весь посуд, а лише те, що було потрібно: глибокі тарілки для супу, блюдця та ще кілька корисних дрібниць.
Голоси різняться
Глядачі у коментарях почали обговорювати побачене.
- “Це колись дуже допомогло багатьом людям”, — написала одна з учасниць обговорення.
- Інша додала: “Я також не купувала практично тарілок. Все знайшли. І каструлі знаходила дуже круті. І чашок купу”.
Коментарі користувачів мережі
Фото: Instagram
- “До речі брати ці речі незаконно і в нас орднунг ловить тих, хто там риється і штраф, до речі, близько 250 євро, а тарілку за 20 центів можна купити в соціальному магазині типу “Тафель”, — зазначила наступна глядачка.
Авторка відповіла на останній коментар: “Брати ці речі можна, я коли приїхала в Німеччину, то одразу спитала в ратхаусі, тому що це саме збіглося з переїздом. У нас французи і румуни фурами приїжджають, не встигаєш за ними. У моєму місті жодного штрафу не було, коли був шпермюль, навпаки всі ходять і беруть кому треба”.
Нагадаємо, раніше Фокус писав, що:
- Учасниця відомого в Україні шоу “Супермама” показала, в яких реаліях живуть українські біженці.
- Блогерка Аріна Фірсова, яка переїхала у Варшаву, потрапила у скандал після неоднозначних висловлювань про невеличке містечко на заході України — Червоноград.
Жінка, яка після початку повномасштабного вторгнення переїхала з Харкова у Маґдебурґ, розповіла, що життя в сьогоднішній Україні перетворилось на “тотальний кошмар”. Вона детально пояснила своє небажання повертатися додому.
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав світ посилити тиск на Росію
-
Війна1 тиждень agoвійськовий розповів про український парк наземних роботів
-
Події1 тиждень agoФільм «Мавка. Справжній міф» вже зібрав у прокаті понад ₴21,5 мільйона
-
Політика1 тиждень agoВибори президента — перша леді розповіла, чи піде Зеленський на другий термін
-
Усі новини7 днів agoрозсекречено дату виходу Oppo Find X9 Ultra (фото)
-
Політика1 тиждень agoСуд продовжив запобіжний захід ексголові ДПСУ Дейнеку до 30 травня
-
Політика1 тиждень agoУкраїна має чітку стратегію перемоги
-
Політика7 днів agoУкраїна і Франція скоординували підготовку до наступних контактів лідерів
