Війна
Олександр Жильцов про організацію молоді, ВПО, волонтерів в Одесі
В умовах війни влада, волонтери та містяни не можуть співіснувати як три окремі групи. Комунікація та взаємодопомога дозволяють приходити з проблемою, а йти — з результатом. Багатьма організаційними питаннями з громадськими та волонтерськими спілками займається Департамент внутрішньої політики Одеської міської ради. “Дайджест Одеси” запитав у директора департаменту, Олександра Жильцова, що робили протягом місяців повномасштабної війни та які плани надалі.
Як відбувалась організація роботи у перші місяці після вторгнення? Чи була співпраця з волонтерами?
Перший час, як і всім, було важко. Волонтерські організації активно рухались і ми долучились до роботи. Існує проблема: як на початку пандемії, так і після вторгнення було багато волонтерів, але не вдавалось зосередити їхню допомогу. Виходить, що одним військовим допомагає п’ять організацій, а іншим — ніхто, і такі ж умови у населення.
Ми долучились до створення єдиної волонтерської бази з Петром Обуховим. Наш департамент зібрав великі активні волонтерські організації і ми обговорювали можливості підвищити ефективність їхньої роботи. Запропонували створення загальної бази, в якій буде зрозуміло, де людина отримує допомогу, що є у інших волонтерів. Ідея сподобалась, збільшились обсяги допомоги тим, хто цього потребує. З часом це дозволило окремим центрам сконцентруватись на якійсь чіткій ніші: їжа, чи медикаменти, генератори і так далі. Ми багато спілкуємось, ділимось інформацією, потребами у певній допомозі. Якби подібна база була на початку, то могли б ефективніше поділити приготовану їжу, бо її було справді багато. Наприклад, зараз потрібні автоволонтери. Певна група людей не може приходити до центрів через проблеми зі здоров’ям, їм потрібно розвозити продуктові набори. Ось такі питання виникають, але зараз робота суттєво налагодилась. Коли у кожного своя ніша, стає спокійніше.
Робота з молоддю: як пройшов Ярмарок вакансій, яких результатів дійшли?
Як тільки з волонтерами стало врегульовано, ми знову приділили увагу молоді в місті. І, якщо одесити знають чи знайдуть до кого треба звертатися зі своїх питань, то внутрішно переміщені особи тут, як сліпі котята. Ми намагаємось максимальну увагу приділяти їм.
Минулого тижня провели Молодіжну ярмарку вакансій, з посиленим напрямком стосовно гостей міста. Деякі з них волонтерять в центрах, якщо не мають роботи у місті, за це отримують додаткові набори чи іншу допомогу, залежить від можливостей. Наприклад, до організації ярмарку долучились переселенці з Маріуполя та Миколаєва. На заході було більш ніж 30 роботодавців, серед них: державні органи, навчальні заклади, торговельні мережі та багато інших компаній. І всі вони мають потребу у працівниках. Захід тривав три дні, завітало близько тисячі людей. Перший день був ознайомчим, а наступні два — тренінги, навчання, інформування про роботу та необхідні документи.
До речі, працює Міський центр зайнятості, де ВПО можуть дізнатись про вакансії і знайти собі роботу. Ми даємо інформацію, якщо є вільні місця, щоб брати людей на роботу і трохи допомогти.
Чи працює Молодіжна рада?
Зараз Молодіжна рада діє у старому складі. Коли ми почали новий конкурс, зібрали документи, то почалась війна. Зараз зробимо тимчасову групу, запросимо декілька внутрішньо переміщених осіб. Так вони матимуть змогу ставити питання та говорити із владою. Це не просто молодь, а активні люди, які зі свого оточення отримають змогу доносити до нас інформацію. Скоро почнемо активно співпрацювати по тренінгах, навчанню, активному проведенню часу.
У нас є приміщення, з укриттям — муніципальні центри, де молодь зможе займатись безкоштовно, як міські секції. Орієнтовно: психолог, вивчення англійської, заняття з бойового мистецтва, йоги, різні творчі конкурси і таке інше. Намагаємось розвивати цей напрямок.
Гарний приклад у Вінниці: у них є муніципальний хаб. Вони вклали гроші з бюджету міста у сучасний хаб, де є комп’ютери, 3D-принтери, проєктори. Діють різні зони, можливе проведення конференцій, загалом є все необхідне для того, щоб молодь збиралась, спілкувалась, навчалась. Там можна і орендувати, за досить невеликі кошти приміщення, а цими грошима потім сплачують комунальні чи інші потреби. Створення муніципального хабу було нашою основною метою до війни.
Які проблеми виникають при спілкуванні з громадськими організаціями?
Зараз, коли спілкуємось з громадськістю в місті, то бачимо колосальні результати. Зазвичай комунікації заважають ті чи інші ставлення стосовно міської влади, тому на початку діалогів всі напружені. А вже після першої, другої зустрічей, коли присутня співпраця та адекватний діалог, робота рухається. Перші етапи зазвичай важко, тому що люди приходять з конфліктом, а виходять з результатом — усуненням проблеми.
Загалом Департамент завжди комунікував з міськими громадськими організаціями усіх типів. Ми погоджували проведення масових заходів, мітингів у Одесі, надавали інформацію до Поліції, для забезпечення громадського порядку. Частина нашого невеликого Департаменту виїхала на початку вторгнення, але здебільшого повернулись. Багато хто відчув, що в інших країнах не так казково, як здавалось, коли були там туристами. Відчули побут і захотіли повернутись додому. На жаль, триває війна, але це об’єднало українців в любові як до своїх міст, так і країни.
Ми хотіли зробити якийсь вклад, тому почали чергувати. Була створена ініціатива при Муніципальній варті — добровольчий загін, який буде займатись охороною громадського порядку чи комунального майна. Ми за це гроші не отримуємо. Наша мотивація в тому, що у військових є багато завдань, знаходитись в якихось пунктах і охороняти склади — не їхній рівень. Тому є люди, які добровільно виходять на охорону громадського порядку і приміщень, щоб у військових була можливість виконувати важливіші функції. Робота проста і ми можемо її виконувати. Таким чином допомагаємо.
Нагадаємо чим займаються одеські комунальники.
Війна
Не час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
Відставний французький генерал Мішель Яковлефф різко прокоментував операцію “Епічна лють” проти Ірану на тлі того, як президент США просить про допомогу в розблокуванні Ормузької протоки.
“Зараз — не час купувати акційний квиток на “Титанік”. Капітан “Титаніка”, схоже, хотів продати дешеві квитки на танцювальний вечір уже після того, як судно зіштовхнулося з айсбергом”, — заявив Мішель Яковлефф в ефірі телеканалу LCI.
Генерал Яковлефф критично ставиться до війни в Ірані
На його думку, не можна підтримувати невдачу і саме цього його вчили в Американському військовому коледжі.
“Потрібно знайти інше рішення, перенести зусилля в інше місце — але в жодному разі не підкріплювати невдачу. Тож причин сказати Трампу “ні” — предостатньо”, — заявив Яковлефф, колишній заступник начальника штабу Сил швидкого реагування Північноатлантичного союзу, який брав участь у плануванні операцій у Європі. У 2017-2019 роках Яковлефф був заступником начальника штабу в SHAPE (Верховне командування Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі — ред.), тобто відповідав за координацію розвитку стратегічних програм НАТО, зокрема з Україною.
У Білому домі та серед союзників США наростає невдоволення, оскільки країни чинять опір кампанії тиску президента США Дональда Трампа з метою надання допомоги в забезпеченні безпеки Ормузької протоки, а Трамп відкидає спроби Ірану до дипломатичного врегулювання.
Війна в Ірані — позиція країн НАТО та ЄС
Водночас на 18 день війни в Ірані міністри закордонних справ країн ЄС вирішили не розширювати свої військово-морські операції навколо Ормузької протоки, незважаючи на критику Трампа на адресу союзників.
Озвучив їхню позицію представник канцлера Німеччини, який 16 березня заявив: “Це не війна НАТО”.
А міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус прямо заявив, що це не їхня війна: “Це не наша війна, ми її не починали. Ми хочемо дипломатичних рішень і якнайшвидшого завершення, але збільшення кількості військових кораблів у регіоні, безумовно, цьому не сприятиме”, — заявив політик-соціал-демократ.
Дипломатичні переговори зайшли в глухий кут: іранські офіційні особи звернулися до посланника Трампа з Близького Сходу, намагаючись відновити дипломатичні переговори, але Трамп заявив, що не хоче зараз вести переговори, повідомили CNN двоє високопоставлених чиновників Білого дому.
Частково це пояснюється тим, що адміністрація Трампа не впевнена в тому, що новий верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї “дійсно контролює ситуацію”, сказав один із чиновників. Міністр закордонних справ Ірану заперечує будь-які контакти з посланцем президента в останні дні, як стверджують представники Білого дому.
Терпіння закінчується: деякі американські, європейські та азійські дипломати дедалі більше розчаровуються у відмові адміністрації Трампа використовувати традиційні дипломатичні канали.
При цьому ескалація триває, Іран вранці 17 березня атакував безпілотниками посольство США і готель у Багдаді. Нафтове родовище Маджнун на півдні Іраку також зазнало атаки. Тим часом Об’єднані Арабські Емірати тимчасово закрили свій повітряний простір після того, як унаслідок ударів безпілотників у нафтовій зоні Фуджейри та на газовому родовищі Шах спалахнули дві окремі пожежі.
Раніше Дональд Трамп несподівано попросив допомоги в розблокуванні Ормузької протоки. За його словами, допомогти мають ті, хто купують нафту з країн Перської затоки, зокрема Китай.
Але при цьому відмовився від допомоги Україні з дронами, заявивши, що США самі впораються.
Війна
Пам’яті старшого сержанта Сергія Клованича (позивний «Поляк»)
Захищав країну з перших днів широкомасштабного вторгнення РФ – пройшов Донбас, Харківщину та Сумщину
Сергій Клованич був старшим сержантом, інструктором групи інструкторів 101-ї бригади територіальної оборони Закарпаття.
31 грудня 2025 року під час бойового завдання він отримав важке поранення. Побратими евакуювали Сергія з поля бою, однак 7 січня він помер у госпіталі.
Захисника поховали 10 січня 2026 року у с. Боронява Хустського району.
Побратими поділились спогадами про «Поляка» – надійного товариша і мужнього солдата, який завжди був готовий прийти на допомогу.
«Сергій був не просто командиром чи побратимом – він був лідером і основним мотиватором. Саме він сформував «кістяк» групи інструкторів, об’єднавши абсолютно різних людей у єдиний механізм. Як кращий фахівець з вогневої підготовки, він знав зброю досконало, але ще краще він знав людей. Мав рідкісний дар – бачив людину наскрізь», – розповідає командир групи інструкторів «Рудий».

«Він точно знав, на що кожен із нас здатний у бою, на кого можна покластися, а де треба підставити плече. Разом ми виходили на найскладніші бойові завдання. І навіть у найважчі хвилини його весела, добра та життєрадісна натура не давала нам падати духом», – так згадують побратими «Поляка».
Сергій щиро захоплювався історією України, постійно вивчав та досліджував історію краю, який захищав, та надихав побратимів розуміти, за що вони стоять. Друзі згадують його неперевершені кулінарні здібності: кажуть, він міг створити шедевр навіть у польових умовах, природжений гуморист, душа компанії. Його жага до пригод була заразною, а його любов до тварин – безмежною.

Сергій був максимально щирим. Розумним. Справжнім. Він пішов, залишивши по собі величезну порожнечу, але й водночас і величезне світло.
Дякуємо за кожен вихід. Дякуємо за науку. Ти назавжди в строю, брате.
Світлана Олинець
Фото з родинного архіву
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Війна
Україна поступово переносить війну на територію Росії
Україна поступово переносить війну на територію Росії, а повітряні тривоги вже лунають по всій території РФ. Днями в районі Москви фіксувалося понад 250 повітряних об’єктів, які були націлені на військову інфраструктуру країни-агресора.
Про це в коментарі Укрінформу повідомив заступник міністра оборони Олексій Вискуб.
«Україна поступово переносить війну на територію Росії, системно уражаючи військову інфраструктуру агресора. У відповідь Кремль, у своїй звичній манері, істерично та хаотично намагається бити по цивільних об’єктах в Україні», – зазначив Вискуб.
Він нагадав, що останнім часом було уражено низку ключових об’єктів російської військової промисловості та хімічної індустрії, що забезпечують виробництво ракет, дронів і вибухових речовин. Зокрема, Україна атакувала завод «Кремній Ел» у Брянську. Наразі завод, де вироблялися компоненти для ракет та безпілотників, вважається таким, що не підлягає ремонту.
«У Росії лише два таких заводи», – уточнив заступник міністра.
Він також відзначив, що найбільш віддалений удар завдано по підприємству хімічної промисловості «Метафракс Кемікалс» на відстані понад 1 500 км від України в Пермському краї.
Заступник міністра зауважив, що поки увага світу прикута до подій на Близькому Сході, майже по всій території Росії лунають повітряні тривоги.
«Поки увага світу прикута до подій на Близькому Сході, майже непоміченим лишається інше: повітряні тривоги майже постійно лунають по всій території РФ, навіть Москва вже дві доби перебуває під постійною атакою українських безпілотників. Столична влада змушена це визнавати. Канал мера Москви майже кожні 10 хвилин повідомляє про «збиття» або «перехоплення» українських БПЛА», – зазначив він.
Вискуб нагадав, що згідно із заявами російської сторони, лише за останні дві доби в районі столиці РФ фіксувалося понад 250 повітряних об’єктів, націлених на військову інфраструктуру, а із чотирьох московських аеропортів фактично працює лише Внуково.
«Війна, яку Росія принесла в Україну, поступово повертається додому», – підсумував Вискуб.
Він відзначив ефективну роботу українських сил ППО та нагадав, що з 2022 року Росія запустила по Україні до 50 000 безпілотників «Шахед». Водночас ефективність української ППО проти них становить 80-90%.
Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони України упродовж січня – лютого уразили 13 обʼєктів нафтогазового комплексу на території Російської Федерації.
10 березня Сили оборони України завдали успішних ударів ракетами повітряного базування Storm Shadow по брянському заводу мікроелектроніки “Кремній Ел”.
Завод спеціалізується на дискретній напівпровідниковій техніці та інтегральних мікросхемах, які використовуються у сучасній зброї. Зокрема – у ракетах “Іскандер”, дальність польоту яких становить до 500 км.
14 березня Сили оборони України уразили аеродром «Майкоп» у Республіці Адигея (РФ).
Фото: Генштаб ЗСУ
-
Усі новини1 тиждень agoВартість життя в Італії в 2026 році — житло, продукти, розваги
-
Усі новини1 тиждень agoтоп-3 моделі за результатами тестування (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoперший у світі фільм про роботів виявлено у США (відео)
-
Україна1 тиждень agoКонцерт Квартала 95 – як виглядав Палац Україна 7 березня
-
Війна1 тиждень agoРосіяни від початку доби здійснили 42 атаки, найгарячішим є Покровський напрямок
-
Усі новини1 тиждень agoОдна з європейських країн опиниться у центрі слимакового апокаліпсису: кому готуватися
-
Економіка1 тиждень agoФіцо натякнув, що Словаччина заблокує кредит ЄС для України, якщо Орбан програє вибори
-
Одеса6 днів agoБратчук пояснив навіщо ЗСУ б’ють по Криму