Війна
Олександр Жильцов про організацію молоді, ВПО, волонтерів в Одесі

В умовах війни влада, волонтери та містяни не можуть співіснувати як три окремі групи. Комунікація та взаємодопомога дозволяють приходити з проблемою, а йти — з результатом. Багатьма організаційними питаннями з громадськими та волонтерськими спілками займається Департамент внутрішньої політики Одеської міської ради. “Дайджест Одеси” запитав у директора департаменту, Олександра Жильцова, що робили протягом місяців повномасштабної війни та які плани надалі.
Як відбувалась організація роботи у перші місяці після вторгнення? Чи була співпраця з волонтерами?
Перший час, як і всім, було важко. Волонтерські організації активно рухались і ми долучились до роботи. Існує проблема: як на початку пандемії, так і після вторгнення було багато волонтерів, але не вдавалось зосередити їхню допомогу. Виходить, що одним військовим допомагає п’ять організацій, а іншим — ніхто, і такі ж умови у населення.
Ми долучились до створення єдиної волонтерської бази з Петром Обуховим. Наш департамент зібрав великі активні волонтерські організації і ми обговорювали можливості підвищити ефективність їхньої роботи. Запропонували створення загальної бази, в якій буде зрозуміло, де людина отримує допомогу, що є у інших волонтерів. Ідея сподобалась, збільшились обсяги допомоги тим, хто цього потребує. З часом це дозволило окремим центрам сконцентруватись на якійсь чіткій ніші: їжа, чи медикаменти, генератори і так далі. Ми багато спілкуємось, ділимось інформацією, потребами у певній допомозі. Якби подібна база була на початку, то могли б ефективніше поділити приготовану їжу, бо її було справді багато. Наприклад, зараз потрібні автоволонтери. Певна група людей не може приходити до центрів через проблеми зі здоров’ям, їм потрібно розвозити продуктові набори. Ось такі питання виникають, але зараз робота суттєво налагодилась. Коли у кожного своя ніша, стає спокійніше.
Робота з молоддю: як пройшов Ярмарок вакансій, яких результатів дійшли?
Як тільки з волонтерами стало врегульовано, ми знову приділили увагу молоді в місті. І, якщо одесити знають чи знайдуть до кого треба звертатися зі своїх питань, то внутрішно переміщені особи тут, як сліпі котята. Ми намагаємось максимальну увагу приділяти їм.
Минулого тижня провели Молодіжну ярмарку вакансій, з посиленим напрямком стосовно гостей міста. Деякі з них волонтерять в центрах, якщо не мають роботи у місті, за це отримують додаткові набори чи іншу допомогу, залежить від можливостей. Наприклад, до організації ярмарку долучились переселенці з Маріуполя та Миколаєва. На заході було більш ніж 30 роботодавців, серед них: державні органи, навчальні заклади, торговельні мережі та багато інших компаній. І всі вони мають потребу у працівниках. Захід тривав три дні, завітало близько тисячі людей. Перший день був ознайомчим, а наступні два — тренінги, навчання, інформування про роботу та необхідні документи.
До речі, працює Міський центр зайнятості, де ВПО можуть дізнатись про вакансії і знайти собі роботу. Ми даємо інформацію, якщо є вільні місця, щоб брати людей на роботу і трохи допомогти.
Чи працює Молодіжна рада?
Зараз Молодіжна рада діє у старому складі. Коли ми почали новий конкурс, зібрали документи, то почалась війна. Зараз зробимо тимчасову групу, запросимо декілька внутрішньо переміщених осіб. Так вони матимуть змогу ставити питання та говорити із владою. Це не просто молодь, а активні люди, які зі свого оточення отримають змогу доносити до нас інформацію. Скоро почнемо активно співпрацювати по тренінгах, навчанню, активному проведенню часу.
У нас є приміщення, з укриттям — муніципальні центри, де молодь зможе займатись безкоштовно, як міські секції. Орієнтовно: психолог, вивчення англійської, заняття з бойового мистецтва, йоги, різні творчі конкурси і таке інше. Намагаємось розвивати цей напрямок.
Гарний приклад у Вінниці: у них є муніципальний хаб. Вони вклали гроші з бюджету міста у сучасний хаб, де є комп’ютери, 3D-принтери, проєктори. Діють різні зони, можливе проведення конференцій, загалом є все необхідне для того, щоб молодь збиралась, спілкувалась, навчалась. Там можна і орендувати, за досить невеликі кошти приміщення, а цими грошима потім сплачують комунальні чи інші потреби. Створення муніципального хабу було нашою основною метою до війни.
Які проблеми виникають при спілкуванні з громадськими організаціями?
Зараз, коли спілкуємось з громадськістю в місті, то бачимо колосальні результати. Зазвичай комунікації заважають ті чи інші ставлення стосовно міської влади, тому на початку діалогів всі напружені. А вже після першої, другої зустрічей, коли присутня співпраця та адекватний діалог, робота рухається. Перші етапи зазвичай важко, тому що люди приходять з конфліктом, а виходять з результатом — усуненням проблеми.
Загалом Департамент завжди комунікував з міськими громадськими організаціями усіх типів. Ми погоджували проведення масових заходів, мітингів у Одесі, надавали інформацію до Поліції, для забезпечення громадського порядку. Частина нашого невеликого Департаменту виїхала на початку вторгнення, але здебільшого повернулись. Багато хто відчув, що в інших країнах не так казково, як здавалось, коли були там туристами. Відчули побут і захотіли повернутись додому. На жаль, триває війна, але це об’єднало українців в любові як до своїх міст, так і країни.
Ми хотіли зробити якийсь вклад, тому почали чергувати. Була створена ініціатива при Муніципальній варті — добровольчий загін, який буде займатись охороною громадського порядку чи комунального майна. Ми за це гроші не отримуємо. Наша мотивація в тому, що у військових є багато завдань, знаходитись в якихось пунктах і охороняти склади — не їхній рівень. Тому є люди, які добровільно виходять на охорону громадського порядку і приміщень, щоб у військових була можливість виконувати важливіші функції. Робота проста і ми можемо її виконувати. Таким чином допомагаємо.
Нагадаємо чим займаються одеські комунальники.

Війна
Атака Шахедів на Кременчук – ЗС РФ влучили в житловий будинок

Станом на цей момент звернень до екстрених служб щодо постраждалих або загиблих не надходило. Місцеві телеграм-канали пишуть про атаку на будівлю ТЦК в Кременчуці.
Російські окупанти зранку, 6 липня, запустили рій “Шахедів” в напрямку Кремменчука. В самому місті та районі пролунали вибухи. Зафіксована пожежа. Про це повідомив голова Полтавської обласної війської адміністрації Володимир Когут.
“Унаслідок ворожої атаки на Кременчуцький район виникла пожежа на території приватного домоволодіння. На місці події працюють усі відповідні служби. Станом на цей момент звернень до екстрених служб щодо постраждалих або загиблих не надходило”, — проінформував він.
Близько 9 ранку моніторингові канали повідомили про підліт до Кременчука щонайменше 6 ударних безпілотників.
Також телеграм-канали повідомляють, що один з БПЛА нібито влучив в будівлю ТЦК в Кременчуці, але офіційного підтвердження цієї інформації поки немає.
Нагадаємо, що уночі 6 липня ЗС РФ вчергове атакувала Україну ударними безпілотниками. Під ударом зокрема опинилася Київська область, де росіяни атакували звичайний мирний населений пункт.
Також повідомлялося, що під час нічної атаки “Шахедів” 6 липня росіяни також атакували Харків дронами. Внаслідок обстрілу у місті здійнялася пожежа, відомо про кілька “прильотів” та постраждалих, серед них — маленька дитина
Війна
Пам’яті Станіслава, Тамари та Романа Мартинюків

Брати і сестра загинули під руїнами свого будинку, в який влучила російська ракета
Троє неповнолітніх дітей із багатодітної сім’ї Мартинюків – Станіслав, Тамара та Роман – загинули 25 травня 2025 року внаслідок ракетного удару по Коростишеву Житомирської області.
«Унаслідок жорстокої нічної атаки ми втратили трьох наших дітей. Учні нашого ліцею – одинадцятикласник Роман, шестикласниця Тамара та третьокласник Станіслав – більше не прийдуть до своїх класів, не сядуть за парти, не усміхнуться друзям. У Роми через лічені дні мав бути випускний – день, якого він чекав із надією та мріями. А у його молодших брата й сестри попереду було ще стільки перших дзвінків, екскурсій, свят, відкриттів, щасливих моментів дитинства. Але все це обірвала війна…», – повідомили про загибель дітей у Коростишівському ліцеї №1 ім. Густава Олізара.
У сім’ї Мартинюків було п’ятеро дітей. Двоє старших синів жили окремо, а троє менших дітей – разом із батьками. Росіяни вдарили ракетою по їхньому рідному місту, і в одну мить дім щасливої родини перетворився на купу цегли та балок. У зруйнованому будинку вижили лише батьки.
«Мені зателефонував друг і сказав, що щось прилетіло в район, де жила наша сім’я. Я подзвонив мамі, братам, сестрі, але ніхто не відповідав. Усіх дітей привалило одразу. Батько казав, що ще чув, як кричав один із наших братиків…», – розповідає про трагедію старший син Олександр.
За словами директора ліцею №1 Павла Познякова, усі троє були гарно вихованими, добрими, небайдужими та сумлінними в навчанні. Їх любили та поважали вчителі та діти.

Восьмирічний Станіслав захоплювався музикою. Він відвідував музичну школу і хотів вдосконалити свої навички, аби заграти для вчителів.
Дванадцятирічна Тамара в музичній школі була однією із найкращих. До того ж дівчинка і за шкільну програму мала відмінні оцінки.

Сімнадцятирічний Роман готувався до НМТ і планував пов’язати свою майбутню професією з історією. Хлопець умів доводити власну думку і не боявся труднощів. Разом із однокласниками він створив стартап, який друзі поїхали захищати вже після його загибелі.
Станіслава, Тамару і Романа відспівали у церкві Святої Трійці. Прощання з ними проходило в будинку культури Коростишева. На похороні був лише тато дітей. Мама, поранена внаслідок обстрілу, в той час перебувала в лікарні після операції.


У пам’ять про вбитих Росією дітей в ліцеї, де вони навчалися, востаннє пролунав шкільний дзвінок.

Наприкінці навчального року однокласники Романа приїхали на могилу. Там класний керівник хлопця провела для дітей останній дзвоник. Замість сміху та радості були мовчання і сльози. Діти поклали до могил загиблих квіти та іграшки. Принесли навіть шматочки торта: у Тамари 29 травня мав бути день народження…

У День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, у Коростишеві під час загальнонаціональної хвилини мовчання згадували Станіслава, Тамару та Романа Мартинюків.
Фото: Коростишівський ліцей №1 ім. Густава Олізара, Суспільне.Житомир
Війна
В Україні оголошували повітряну тривогу через зліт МіГ-31К

По всій території України оголошували повітряну тривогу у зв’язку з ракетною небезпекою.
Про це Повітряні сли Збройних сил України повідомляють у Телеграмі, передає Укрінформи
“Ракетна небезпека по всій території України! Зліт МіГ-31К”, – йдеться у повідомленні.
18:16 – “Відбій загрози по МіГ-31К”, – оновили інформацію у ПС ЗСУ.
Як повідомляв Укрінформ, Сили протиповітряної оборони знешкодили 292 із 322 безпілотників, якими росіяни атакували Україну з вечора 4 липня.
-
Одеса1 тиждень ago
У липні запустять додатковий потяг з Вінниці до Одеси – Укрзалізниця
-
Політика1 тиждень ago
нардеп Дмитрук заявив, що Україна, Росія та Білорусь «один народ»
-
Події1 тиждень ago
У Житомирі проходить виставка, присвячена зруйнованим пам’яткам Маріуполя
-
Війна1 тиждень ago
Зараз у ворога немає переправ через Оскіл
-
Війна1 тиждень ago
На фронті від початку доби сталися 69 зіткнень, третина з них
-
Політика1 тиждень ago
Ердоган обіцяє зробити максимум для зустрічі Зеленського і Путіна
-
Політика1 тиждень ago
Високі ставки, рекордні витрати та майбутнє України в Альянсі
-
Війна1 тиждень ago
В РФ засудили ще чотирьох українських військових за «Курську операцію»