Connect with us

Війна

Психологічна реабілітація військових в Одесі, депресія цивільного населення: досвід, який можна пережити

Published

on

Це кажіть, а ось таке — не треба; публікуйте війну, або ні; відпочивайте — ні, хлопці ж не можуть перепочити, не сваріть біженців, але не тих, які на Куршевелі… Досить непросто сформувати конкретну модель поведінки у сучасній країні, яка активно воює понад рік. Але, на правду, чи можемо ми зрозуміти людину, яка пережила окупацію, насилля, втратила близьку людину, побачила зруйнування свого світу за секунду? І чи готові ми розуміти хлопців та дівчат, які стоять на захисті своєї країни? Чи компетентні давати поради, навіть, якщо здається, що вже зрозуміли цей світ? Так, ми всі живемо у війні, але для кожного вона різна. І поки близько мільйона українських військових під багнетом, а ще всі силові структури працюють на перемогу, наша задача — підтримати їх і створити більш-менш здорове суспільство, в яке вони повернуться. Але це все розмірковування автора, тому поговоримо про факти від науки та розумніших людей. 

У цьому тексті “Дайджест Одеси” розповість про відділення психологічної реабілітації учасників бойових дій та їх сімей на базі Одеського Центру первинної медико-санітарної допомоги №4, методи роботи з військовослужбовцями та їхніми сім’ями, українську культуру спілкування з психологом. Нам допомогли завідувач відділення, психіатр Георгій Янкевич та психолог Оксана Тарановська.

ПТСР для кожного військового та психічні розлади першому-ліпшому українцю

Це хибне твердження! Так, військові знаходяться у зоні смертельної небезпеки, тому мають більшу ймовірність повернутись з посттравматичним синдромом, але це не для кожного. Психіка та її ресурс відрізняється від людини до людини, тому одна й та сама подія приносить різні результати. За словами Оксани Тарановської, хтось після знаходження в полоні може допомогти своїм побратимам, а інший, не перебуваючи на передовій, має симптоми ПТСР.

Хоча й здається, що пережити досвід війни неможливо — це не так. Тільки у 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичні події, діагностували ПТСР. Таку статистику оприлюднили в Міністерстві охорони здоров’я України. Якщо ми комплексно будемо підходити до відновлення, а ми вже над цим працюємо, то подолаємо наслідки стресових розладів, як і другу армію світу. 

Якщо говорити про комунікацію соціуму та людини, яка повернулась із фронту з ПТСР, то радять уникати тригерів: гучні звуки, іграшки з сиренами, налякування заради жарту, алкоголю, наркотиків чи психотропних речовин. Це звичайна реакція організму, який сприймає ці ж самі звуки, як ознаку небезпеки, а це продовжувалось день за днем у когось 9 років, у когось —  менше. Достатньо представити, як ви відреагуєте на сигнал повітряної тривоги, знаходячись у мирних умовах. Тому не варто апелювати до цього, як до неможливості нормально жити у світі — це реакція. 

А тепер торкнемось нас, які живуть в умовно спокійних містах, небо яких коли-не-коли прорізують ракети окупантів. В Одесі можлива висадка лише десанту соціальних мереж і хоч стрічка інколи дратує, ПТСР викликати не може. Якщо глибоко копати в травмувальні теми — накопаєш і алгоритми мереж підсуватимуть схожий контент. За таких умов може здатись, що життя немає, а навколо тьма, страх і біль. І це провокуватиме тривожні розлади чи депресію за сприятливих умов конкретної нервової системи. Організму насправді плювати справді з вами відбувається щось ризиковане чи ви це просто уявляєте, бо рівень стресу від цього однаковий. Це і питання інформаційної гігієни: що ви шукаєте, задля чого і кого читаєте. За рік повномасштабного вторгнення вже кожен знає, як реагуватиме після годинки скролу стрічки, через бажання щось контролювати. Якщо знаєте, що стан погіршиться після цього, то навіщо себе гвалтувати — обмежуйте перегляд контенту. І зона того, що ви можете тримати під контролем, не зменшується і не збільшується від перегляду 10 чи 110 новин.

Фото: Львівський медіафорум

“Ну і пам’ятати слід про критичне ставлення. Згадайте, як на початку війни ми бігали, знімаючи мітки. Інформаційний вплив завжди був і посилився під час війни. Якщо хочеш щось знати, то переглядай лише офіційні джерела, принаймні, не читати ноунейм канали, бо не знаєш це росіяни, чи наші, чи росіяни косять під наших…”, — додав лікар Янкевич. 

Функціонувати під час війни — це ще й про життєстійкість. Людині не так багато часу потрібно для адаптації до умов. Вже зараз, побачивши ракету повз вікна, на роботу все ж поїдеш, хіба що запізнишся. 

Згідно з результатами соціологічного дослідження “Емоційно-психологічний стан українців”, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з “Нью імідж маркетинг груп”,  зафіксовано три емоційні прояви, які найкращим чином описують настрій респондентів протягом лютого 2023 року. Це  тривога (57%), очікування покращень (46%), надія (41%). 

В Україні суттєво зростає культура роботи із своїм психологічним здоров’ям. Відомо, що психолог не запиратиме пацієнта до лікарні, одягаючи смиренну сорочку. Терапія — здорове ставлення до свого стану і прийняття подій, що відбуваються. Наразі створені всі умови для отримання підтримки та кваліфікованої допомоги. Наприклад, скористатись платформою “Розкажи мені”, яка працює цілодобово й надає безкоштовну психологічну допомогу. Або обрати інший ресурс. Ось добірка 10 безкоштовних ініціатив від VisitUkraine.Today. В Одесі тимчасово переміщені українці та всі особи, які постраждали внаслідок війни, можуть безкоштовно отримати кваліфіковану психологічну допомогу на базі міських медзакладів.

Відділення психологічної реабілітації учасників бойових дій та їх сімей

У січні цього року Одеський Центр первинної медико-санітарної допомоги №4 уклав із Міністерством у справах ветеранів України договір, що передбачає надання послуг із психологічної реабілітації ветеранів війни та членів їхніх сімей. Послуги можуть отримати особи, які здійснювали заходи щодо забезпечення національної оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією рф проти України, а також члени їхніх сімей, у тому числі члени сімей загиблих (померлих) захисників України.

Станом на 1 лютого 2023 року понад 40 лікувальних закладів законтрактовані з Міністерством у справах ветеранів України для забезпечення психологічної реабілітації військовослужбовців. Про це міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна повідомила під час пресконференції в Медіацентрі “Україна – Укрінформ”. Зокрема, за її словами, якщо в лікувальному закладі є мультидисциплінарна команда у складі лікар-психіатр, психоневролог і два психологи, укладається контракт із міністерством. Таким чином військові, які проходять у цьому закладі фізичну реабілітацію, можуть одночасно отримати психологічну допомогу.

Аудит послуг психічного здоров’я в системі Міністерства оборони України показав, що стан психічного здоров’я військовослужбовців значно гірший, ніж серед решти населення. Центр в Одесі на вулиці Левітана, 62 вже функціонує. Не потрібно мати ніяких направлень, все зроблено досить просто і потрібне лише бажання. Жінки більше йдуть на комунікацію, але більшість військовослужбовців — чоловіки, а за словами Григорія Янкевича, ми виховуємо хлопців, які не можуть дозволити собі умовні сльози і це теж проблема. Проте упередження зникають після першого візиту: людина розуміє, що кайдани з порогу ніхто не одягає, а на вікнах немає решіток (жартує). Має бути розуміння нащо туди йти. У військових можливі досить різні відчуття, наприклад, якщо він вижив, а побратим — загинув. Пригнічені думки, відчуття, що навколо все погано. У таких ситуаціях варто працювати з людьми, які тямлять і хочуть допомогти.  

Фото: vikna

Є різні формати роботи: онлайн та офлайн, індивідуальні і групові заняття, сімейна терапія. Щодо групових занять — ефективно, тому що комунікація з людьми зі схожими переживаннями, проблемами, пришвидшує терапевтичний ефект. Але щоб зібрати групу, потрібно з кожним спілкуватись індивідуально, тому передує персональна консультація, а потім за потреби —  групи. 

Психологи можуть інформаційно допомогти сім’ям військовослужбовців: як підтримати, зрозуміти, що відбувається. Родина — теж соціум, тому якщо безпосередньо військовий не хоче звертатись, то є сенс допомогти йому і рідним таким способом.

Ментальна неготовність українців спілкуватись із психологом, досить умовне твердження. Хтось ще не готовий спілкуватись із терапевтом, а інші — мають свого лікаря. “У мене є група ВПО, старших за 70 років і вони розуміють, що їм потрібна допомога, не вистачає ресурсів самостійно впоратися з тими чи іншими проблемами. Зрозуміло, що є люди, які не прийдуть у принципі, але тенденція позитивна”, — зазначала лікар Тарановська. Як додав Георгій Янкевич, у нього була пацієнтка і 84 років, тому тут важливий не вік, а бажання і розуміння того, що звертаєшся до освіченої людини. 

Увесь процес фінансується від Міністерства у справах ветеранів. Звернутись можна будь-яким зручним способом, зателефонувати чи через реєстратуру за адресою: вулиця Левітана, 62. 

Додамо, що не варто залишати негативні наслідки війни на час перемоги і нагадаємо, що в Україні є благодійний фонд, який займається опікою дітей, котрі втратили батька чи матір (або обох) внаслідок війни з російськими окупантами.

Війна

Євросоюз схвалив ще €1 мільярд військової допомоги Україні

Published

on

Рада Євросоюзу ухвалила два рішення, які дозволяють надати Збройним силам України нову військову допомогу на суму 1 мільярд євро у межах Європейського фонду миру (EPF) шляхом спільних закупівель летального та нелетального обладнання.

Про це передає Укрінформ з посиланням на сайт Ради ЄС.

Зазначається, що заходи допомоги охоплюють постачання безпілотників, засобів протиповітряної оборони, боєприпасів, засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), радарних систем та вибухівки.

Усе це обладнання має бути передане Україні до кінця 2027 року.

«За 24 години Росія вбила українських цивільних, пошкодила кілька посольств у Києві та порушила повітряний простір Польщі. Немає жодних ознак того, що Росія хоче миру — дії Москви говорять самі за себе. Сьогодні ми схвалюємо використання ще 1 мільярда євро для підтримки здатності України захищати себе», — наголосила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.

Вона додала, що Україна може розраховувати на Європу у зміцненні своїх позицій на полі бою та за столом переговорів

Як підкреслили в Раді ЄС, ухвалені рішення є черговим важливим кроком у реалізації політичної домовленості, досягнутої державами-членами Євросоюзу 25 вересня 2026 року щодо мобілізації загалом 6,6 мільярда євро для України через Європейський фонд миру.

Читайте також: Єврокомісія озвучила план додаткової підтримки України на 2027 рік

Як повідомляв Укрінформ, 20 листопада Єврокомісія виплатила Україні рекордний транш макрофінансової допомоги в розмірі майже 7,9 мільярда євро у межах програми Ukraine Facility. Це найбільший одноразовий платіж від ЄС з початку дії цієї програми. Кошти, серед яких близько 5 мільярдів євро припадає на позику підтримки України (Ukraine Support Loan) на 2026 рік, надані за успішне виконання Києвом низки реформ, зокрема у сферах судочинства, боротьби з корупцією, енергетики, цифровізації та управління державними активами. Загалом від початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році Євросоюз та його держави-члени надали Україні підтримку на суму 245,5 мільярда євро.

Фото: Рада Європи



Джерело

Continue Reading

Війна

Росія запускає до 200 ударних дронів щоночі та понад 100 вдень

Published

on

Російські війська атакують Україну ударними безпілотниками фактично цілодобово: вдень запускають понад 100 дронів, а вночі – до 200. Частка реактивних БПЛА в окремі дні може сягати 95%.

Як передає Укрінформ, про це в телеефірі повідомив начальник управління комунікацій командування Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат.

«Дрони атакують фактично цілодобово. Ми бачимо понад 100 дронів – там в день приблизно така цифра і до 200 дронів – щоночі. Серед них багато реактивних», – сказав він.

За словами Ігната, співвідношення звичайних і реактивних безпілотників змінюється залежно від дня. Іноді частка реактивних БПЛА сягає 95%, а в інші дні до 90% становлять класичні «Шахеди». Він також пояснив, що вибір типу безпілотників залежить від того, наскільки швидко росіяни хочуть уразити ціль, від характеру цієї цілі та погодних умов.

Ігнат окремо наголосив, що ці обставини необхідно враховувати під час планування протиповітряної оборони, щоб правильно розподіляти сили й засоби та забезпечувати перехоплення повітряних цілей.

Читайте також: РФ використовує «Шахеди» як розвідники, ударні дрони та ретранслятори – Ігнат

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що під час останнього удару Росія застосувала понад 400 ударних дронів і 110 ракет, із них 27 балістичні. Об’єктом атаки була енергетика та логістика, зокрема мости. Через атаку 8 людей загинули, майже 30 людей поранені.

Зображення згенероване ШІ



Джерело

Continue Reading

Війна

У Смоленській області дрони атакували хімзавод, що виробляє компоненти для вибухівки

Published

on

У Смоленській області РФ дрони атакували хімічний завод «Дорогобуж».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Телеграм-канал ASTRA.

Зазначається, що цей завод є великим виробником компонентів для промислових вибухових речовин.

Загрозу атаки БПЛА в регіоні оголосили близько опівночі. Незабаром українські моніторингові Телеграм-канали повідомили, що було завдано удару по території проммайданчика ПАТ «Дорогобуж». На опублікованому відео видно момент вибуху.

OSINT-аналітик ASTRA підтвердив, що вибух стався на заводі, який називають найбільшим промисловим підприємством Смоленської області. Офіційних заяв про цю атаку поки немає.

ПАТ «Дорогобуж» входить до групи «Акрон», основним бенефіціаром якої є В’ячеслав Кантор, російський мільярдер та колишній голова Європейського єврейського конгресу.

ПАТ «Дорогобуж» – один із провідних російських виробників мінеральних добрив.

За даними компанії, цей завод забезпечує близько 11% загальноросійського виробництва аміачної селітри. Продукція підприємства має подвійне промислове призначення, зокрема потенційне застосування у виробництві промислових вибухових речовин. Також завод виробляє аміак, азотну кислоту, мінеральні добрива, нітроамофоску.

Востаннє ПАТ «Дорогобуж» зазнало атаки у ніч проти 25 лютого. Тоді під час атаки загинули семеро людей. Це підприємство також атакували у грудні 2025 року.

Читайте також: Генштаб підтвердив ураження Ільського та Афіпського НПЗ

Як повідомляв Укрінформ, підрозділи Сил оборони України від початку 2026 року знищили або вивели з ладу за допомогою безпілотних літальних апаратів.

Перше фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.