Війна
Психологічна реабілітація військових в Одесі, депресія цивільного населення: досвід, який можна пережити
Це кажіть, а ось таке — не треба; публікуйте війну, або ні; відпочивайте — ні, хлопці ж не можуть перепочити, не сваріть біженців, але не тих, які на Куршевелі… Досить непросто сформувати конкретну модель поведінки у сучасній країні, яка активно воює понад рік. Але, на правду, чи можемо ми зрозуміти людину, яка пережила окупацію, насилля, втратила близьку людину, побачила зруйнування свого світу за секунду? І чи готові ми розуміти хлопців та дівчат, які стоять на захисті своєї країни? Чи компетентні давати поради, навіть, якщо здається, що вже зрозуміли цей світ? Так, ми всі живемо у війні, але для кожного вона різна. І поки близько мільйона українських військових під багнетом, а ще всі силові структури працюють на перемогу, наша задача — підтримати їх і створити більш-менш здорове суспільство, в яке вони повернуться. Але це все розмірковування автора, тому поговоримо про факти від науки та розумніших людей.
У цьому тексті “Дайджест Одеси” розповість про відділення психологічної реабілітації учасників бойових дій та їх сімей на базі Одеського Центру первинної медико-санітарної допомоги №4, методи роботи з військовослужбовцями та їхніми сім’ями, українську культуру спілкування з психологом. Нам допомогли завідувач відділення, психіатр Георгій Янкевич та психолог Оксана Тарановська.
ПТСР для кожного військового та психічні розлади першому-ліпшому українцю
Це хибне твердження! Так, військові знаходяться у зоні смертельної небезпеки, тому мають більшу ймовірність повернутись з посттравматичним синдромом, але це не для кожного. Психіка та її ресурс відрізняється від людини до людини, тому одна й та сама подія приносить різні результати. За словами Оксани Тарановської, хтось після знаходження в полоні може допомогти своїм побратимам, а інший, не перебуваючи на передовій, має симптоми ПТСР.
Хоча й здається, що пережити досвід війни неможливо — це не так. Тільки у 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичні події, діагностували ПТСР. Таку статистику оприлюднили в Міністерстві охорони здоров’я України. Якщо ми комплексно будемо підходити до відновлення, а ми вже над цим працюємо, то подолаємо наслідки стресових розладів, як і другу армію світу.
Якщо говорити про комунікацію соціуму та людини, яка повернулась із фронту з ПТСР, то радять уникати тригерів: гучні звуки, іграшки з сиренами, налякування заради жарту, алкоголю, наркотиків чи психотропних речовин. Це звичайна реакція організму, який сприймає ці ж самі звуки, як ознаку небезпеки, а це продовжувалось день за днем у когось 9 років, у когось — менше. Достатньо представити, як ви відреагуєте на сигнал повітряної тривоги, знаходячись у мирних умовах. Тому не варто апелювати до цього, як до неможливості нормально жити у світі — це реакція.
А тепер торкнемось нас, які живуть в умовно спокійних містах, небо яких коли-не-коли прорізують ракети окупантів. В Одесі можлива висадка лише десанту соціальних мереж і хоч стрічка інколи дратує, ПТСР викликати не може. Якщо глибоко копати в травмувальні теми — накопаєш і алгоритми мереж підсуватимуть схожий контент. За таких умов може здатись, що життя немає, а навколо тьма, страх і біль. І це провокуватиме тривожні розлади чи депресію за сприятливих умов конкретної нервової системи. Організму насправді плювати справді з вами відбувається щось ризиковане чи ви це просто уявляєте, бо рівень стресу від цього однаковий. Це і питання інформаційної гігієни: що ви шукаєте, задля чого і кого читаєте. За рік повномасштабного вторгнення вже кожен знає, як реагуватиме після годинки скролу стрічки, через бажання щось контролювати. Якщо знаєте, що стан погіршиться після цього, то навіщо себе гвалтувати — обмежуйте перегляд контенту. І зона того, що ви можете тримати під контролем, не зменшується і не збільшується від перегляду 10 чи 110 новин.
“Ну і пам’ятати слід про критичне ставлення. Згадайте, як на початку війни ми бігали, знімаючи мітки. Інформаційний вплив завжди був і посилився під час війни. Якщо хочеш щось знати, то переглядай лише офіційні джерела, принаймні, не читати ноунейм канали, бо не знаєш це росіяни, чи наші, чи росіяни косять під наших…”, — додав лікар Янкевич.
Функціонувати під час війни — це ще й про життєстійкість. Людині не так багато часу потрібно для адаптації до умов. Вже зараз, побачивши ракету повз вікна, на роботу все ж поїдеш, хіба що запізнишся.
Згідно з результатами соціологічного дослідження “Емоційно-психологічний стан українців”, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з “Нью імідж маркетинг груп”, зафіксовано три емоційні прояви, які найкращим чином описують настрій респондентів протягом лютого 2023 року. Це тривога (57%), очікування покращень (46%), надія (41%).
В Україні суттєво зростає культура роботи із своїм психологічним здоров’ям. Відомо, що психолог не запиратиме пацієнта до лікарні, одягаючи смиренну сорочку. Терапія — здорове ставлення до свого стану і прийняття подій, що відбуваються. Наразі створені всі умови для отримання підтримки та кваліфікованої допомоги. Наприклад, скористатись платформою “Розкажи мені”, яка працює цілодобово й надає безкоштовну психологічну допомогу. Або обрати інший ресурс. Ось добірка 10 безкоштовних ініціатив від VisitUkraine.Today. В Одесі тимчасово переміщені українці та всі особи, які постраждали внаслідок війни, можуть безкоштовно отримати кваліфіковану психологічну допомогу на базі міських медзакладів.
Відділення психологічної реабілітації учасників бойових дій та їх сімей
У січні цього року Одеський Центр первинної медико-санітарної допомоги №4 уклав із Міністерством у справах ветеранів України договір, що передбачає надання послуг із психологічної реабілітації ветеранів війни та членів їхніх сімей. Послуги можуть отримати особи, які здійснювали заходи щодо забезпечення національної оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією рф проти України, а також члени їхніх сімей, у тому числі члени сімей загиблих (померлих) захисників України.
Станом на 1 лютого 2023 року понад 40 лікувальних закладів законтрактовані з Міністерством у справах ветеранів України для забезпечення психологічної реабілітації військовослужбовців. Про це міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна повідомила під час пресконференції в Медіацентрі “Україна – Укрінформ”. Зокрема, за її словами, якщо в лікувальному закладі є мультидисциплінарна команда у складі лікар-психіатр, психоневролог і два психологи, укладається контракт із міністерством. Таким чином військові, які проходять у цьому закладі фізичну реабілітацію, можуть одночасно отримати психологічну допомогу.
Аудит послуг психічного здоров’я в системі Міністерства оборони України показав, що стан психічного здоров’я військовослужбовців значно гірший, ніж серед решти населення. Центр в Одесі на вулиці Левітана, 62 вже функціонує. Не потрібно мати ніяких направлень, все зроблено досить просто і потрібне лише бажання. Жінки більше йдуть на комунікацію, але більшість військовослужбовців — чоловіки, а за словами Григорія Янкевича, ми виховуємо хлопців, які не можуть дозволити собі умовні сльози і це теж проблема. Проте упередження зникають після першого візиту: людина розуміє, що кайдани з порогу ніхто не одягає, а на вікнах немає решіток (жартує). Має бути розуміння нащо туди йти. У військових можливі досить різні відчуття, наприклад, якщо він вижив, а побратим — загинув. Пригнічені думки, відчуття, що навколо все погано. У таких ситуаціях варто працювати з людьми, які тямлять і хочуть допомогти.
Є різні формати роботи: онлайн та офлайн, індивідуальні і групові заняття, сімейна терапія. Щодо групових занять — ефективно, тому що комунікація з людьми зі схожими переживаннями, проблемами, пришвидшує терапевтичний ефект. Але щоб зібрати групу, потрібно з кожним спілкуватись індивідуально, тому передує персональна консультація, а потім за потреби — групи.
Психологи можуть інформаційно допомогти сім’ям військовослужбовців: як підтримати, зрозуміти, що відбувається. Родина — теж соціум, тому якщо безпосередньо військовий не хоче звертатись, то є сенс допомогти йому і рідним таким способом.
Ментальна неготовність українців спілкуватись із психологом, досить умовне твердження. Хтось ще не готовий спілкуватись із терапевтом, а інші — мають свого лікаря. “У мене є група ВПО, старших за 70 років і вони розуміють, що їм потрібна допомога, не вистачає ресурсів самостійно впоратися з тими чи іншими проблемами. Зрозуміло, що є люди, які не прийдуть у принципі, але тенденція позитивна”, — зазначала лікар Тарановська. Як додав Георгій Янкевич, у нього була пацієнтка і 84 років, тому тут важливий не вік, а бажання і розуміння того, що звертаєшся до освіченої людини.
Увесь процес фінансується від Міністерства у справах ветеранів. Звернутись можна будь-яким зручним способом, зателефонувати чи через реєстратуру за адресою: вулиця Левітана, 62.
Додамо, що не варто залишати негативні наслідки війни на час перемоги і нагадаємо, що в Україні є благодійний фонд, який займається опікою дітей, котрі втратили батька чи матір (або обох) внаслідок війни з російськими окупантами.
Війна
Хмара обговорив з головнокомандувачем Збройних сил Швеції прискорення поставок Україні літаків Gripen
Міністр оборони України Євгеній Хмара під час зустрічі з головнокомандувачем Збройних сил Швеції генералом Міхаелем Классоном обговорив можливості прискорення поставок літаків Gripen та озброєння до них.
Як передає Укрінформ, про це Міністерство оборони повідомило у Фейсбуці.
“Україна розраховує на літаки Gripen як на важливе посилення захисту неба, зокрема у протидії носіям КАБів та реактивним безпілотникам”, – заявили у Міноборони.
Хмара і Классон детально обговорили наступні кроки щодо передачі Gripen Україні, можливості прискорення постачання літаків та озброєння до них.
Хмара підкреслив, що “Україні важливо отримувати необхідні спроможності синхронно із літаками, зокрема ракети Meteor – для протидії російській авіації, яка є носієм КАБів”.
Також, зазначив він, “існує потреба у боєприпасах до авіаційних гармат, передачу яких обговорили”.
Окремо Хмара і Классон сфокусувалися на безпековій ситуації в Балтійському морі, а також критичних потребах українських воїнів.
Хмара наголосив на важливості шведської допомоги та підкреслив, що важливо, аби вона ґрунтувалась на реальних потребах Сил оборони України.
“Понад 90% втрат ворог несе через удари дронів. Саме тому фокус підтримки партнерів має бути на безпілотних системах різних типів — front strike, middle strike, deep strike. Другий пріоритет — ППО. Важливі поставки ракет до наземних комплексів протиповітряної оборони, ПЗРК, ракет класу “повітря — повітря”, — підкреслив Хмара.
Він подякував Швеції за ефективну та якісну підтримку і заявив про готовність розвивати взаємовигідну співпрацю.
“Україна прагне надавати зворотний зв’язок щодо застосування шведського озброєння для підвищення його ефективності, розвивати програми обміну досвідом та промислову співпрацю”, – заявили у Міноборони.
Як повідомляв Укрінформ, міністр оборони України Євгеній Хмара, міністр оборони Швеції Пол Йонсон та міністр оборони Великої Британії Вес Стрітінг у Брюсселі підписали лист про наміри щодо подальшої співпраці в межах ініціативи Gripen для України.
Війна
Новус у Вишневому — атака БПЛА на Київщині — Фокус
Російські БПЛА атакували Київщину. Зафіксоване влучання у торгівельний центр “Новус” у Вишневому.
У неділю ввечері, 22 листопада, російський реактивний ударний безпілотник “Герань-5” влучив у ТЦ “Новус” у Вишневому на Київщині. Про це повідомляють місцеві канали.
Також зазначається, що у магазині пробито дах.
Очільник ОДА Тимур Ткаченко повідомив, що загинула людина, ще троє людей поранені, один із постраждалих перебуває у важкому стані.
“Люди просто прийшли до магазину за продуктами. Звичайний похід за покупками обернувся трагедією через російську атаку”, — написав посадовець.
У муніципальній безпеці Вишневого повідомили, що пожежа, яка виникла внаслідок вибуху у торгівельному центрі, була ліквідована.
У компанії відреагували на удар, повідомивши про пошкодження одного із магазинів мережі.
Допис компанії
Фото: скриншот
Наразі на місці, як наголошується, працюють усі відповідні служби, тривають необхідні роботи та оцінка ситуації.
“Найважливіше для нас зараз – життя та здоров’я людей. Всім постраждалим надається необхідна допомога”, — йдеться у повідомленні.
Новина доповнюється…
Війна
Сили оборони за тиждень уразили вісім об’єктів нафтової інфраструктури росіян
Сили оборони України завдали серії ударів по нафтовій інфраструктурі, військовій логістиці, засобах протиповітряної оборони, пунктах управління та об’єктах забезпечення російської армії.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство оборони України.
Як зауважили у міністерстві, цей період позначився не одним резонансним ураженням, а послідовним впливом на різні складові російської воєнної системи. Українські сили атакували об’єкти, від яких залежить виробництво й постачання пального, переміщення військових вантажів, управління безпілотниками, захист стратегічної інфраструктури та підтримання техніки в боєздатному стані.
Одним із ключових напрямків українських операцій стало послідовне ураження російської нафтової інфраструктури.
Сили оборони у ніч на 16 листопада атакували Ільський нафтопереробний завод у Краснодарському краї. Під удар потрапили установки первинної переробки нафти АТ-4, АТ-5 та АТ-6, а також комплекс виробництва автомобільного бензину.
Потужність підприємства становить близько 6,6 млн тонн нафти на рік. Його географічне розташування робить завод важливим для забезпечення російських військ на південному напрямку та в тимчасово окупованому Криму.
Безпілотники атакували Ростовську область Росії. У місті Азов виникли пожежі на чотирьох виробничих об’єктах
Того самого дня Сили оборони уразили три нафтобази в російському азові Ростовської області: “Флеш Енерджі”, “Транзит-Експрес” та “Азовську”.
Ці об’єкти виконують різні функції в паливному ланцюгу:
- “Флеш Енерджі” забезпечує зберігання та постачання нафтопродуктів;
- “Транзит-Експрес” працює як перевалочний термінал із можливістю перевантаження пального із залізничного транспорту на автомобільний;
- “Азовська” має значні потужності зберігання та перевалки.
Таким чином, під удар потрапили не лише потужності з виробництва пального, а й інфраструктура, яка дозволяє його накопичувати, розподіляти та доставляти споживачам.
Наступної ночі, 17 листопада, українські сили завдали удару по нафтохімічному комплексу “Газпром нафтохім Салават” у Башкортостані. Підприємство розташоване приблизно за 1 500 кілометрів від українського кордону та має потужність переробки близько 10 млн тонн нафти на рік.
Тут виробляють бензин, дизельне й авіаційне пальне, мастильні матеріали та нафтохімічну продукцію. Після влучання на території комплексу пролунали вибухи та виникла пожежа.
Також 17 листопада оператори 1-го окремого центру безпілотних систем повідомили про ураження нафтопереробного заводу “Башнефть-Уфанефтехим” в Уфі. Це підприємство входить до Уфимського нафтопереробного комплексу, загальна потужність якого становить близько 23,5 млн тонн нафти на рік. Водночас ступінь пошкодження заводу потребує окремого підтвердження.
У ніч на 18 листопада українські сили повторно уразили Ільський НПЗ, а також завдали удару по Афіпському нафтопереробному заводу в Краснодарському краї. За даними Генерального штабу Збройних сил України, на Ільському НПЗ уражений резервуарний парк, а на Афіпському – установка переробки нафти.
Згодом масштаби пошкоджень Ільського підприємства уточнили: один резервуар РВС-5000 знищений, ще вісім резервуарів різної місткості пошкоджені. Також зазнали пошкоджень ділянка нафтопроводу, технічні та складська будівлі.
Ще одним важливим епізодом стало ураження 19 листопада нафтоперекачувальної станції “Калейкіно” в районі Альметьєвська Республіки Татарстан.
Це один із ключових вузлів нафтової системи Росії, через який приймають і змішують нафту з різних регіонів, після чого спрямовують її до нафтопереробних заводів та в систему магістрального нафтопроводу “Дружба”.
За інформацією Генерального штабу ЗСУ, підтверджено ураження трьох резервуарів РВСПА-50 000 на території НПС “Калейкіно-1”. Один резервуар загорівся, ще два зазнали пошкоджень. Кожен із них розрахований на зберігання до 50 тисяч кубометрів нафти.
Ураження цього об’єкта має значення не лише для локальної інфраструктури. Йдеться про вузол, який забезпечує рух сировини між видобутком, переробкою та подальшим транспортуванням. Вплив на такі точки створює додаткові труднощі для функціонування всього нафтового ланцюга.
Окремим напрямком стали удари по транспортній інфраструктурі, яку російська армія використовує для забезпечення окупаційних угруповань.
У ніч на 16 листопада Сили оборони уразили Керченський міст, який з’єднує тимчасово окупований Крим із територією Росії. Унаслідок атаки рух мостом тимчасово зупинили, було зафіксовано пошкодження конструкцій і дорожнього полотна.
У ніч на 17 листопада атака на міст продовжилася. Повідомлялося про обвал автомобільної арки. Цей епізод продемонстрував, наскільки складно Росії гарантувати безпеку навіть об’єктам, які вона роками намагалася представити як захищені.
Наступне ураження Керченського мосту відбулося в ніч на 19 листопада. Цього разу Ракетні війська у взаємодії з іншими складовими Сил оборони застосували берегові ракетні комплекси ВМС ЗСУ “Нептун”. За повідомленням Генерального штабу, ціль була уражена, рух мостом перекрили, залізничне полотно зазнало пошкоджень.
Значення цих ударів визначається насамперед військовою роллю мосту. Це одна з головних транспортних артерій, якою Росія доставляє на окупований півострів і далі на південний напрямок пальне, боєприпаси, озброєння та військову техніку.
“Важливо й те, що Керченський міст не є єдиним маршрутом забезпечення російських військ. Однак порушення його роботи збільшує навантаження на альтернативні шляхи, ускладнює планування перевезень і створює додаткові логістичні обмеження”, – наголосили у Міноборони.
Ці дії доповнили попередні удари по переправах. Зокрема, 15 листопада було підтверджено пошкодження автомобільних мостів через Сіверський Донець поблизу Пришиба Луганської області та через річку Міус у районі Таганрога Ростовської області. Ще раніше, 14 листопада, було уражено міст через Міуський лиман біля Лакедемонівки.
У ніч на 18 листопада під удар потрапив автомобільний міст через Сіверський Донець поблизу Станиці Луганської. А в ніч на 21 листопада Генеральний штаб повідомив про ураження ще одного автомобільного мосту через цю річку в районі Луганська.
Фактично йдеться про послідовне створення перешкод на маршрутах, якими російська армія переміщує особовий склад, пальне, боєприпаси та техніку.
Не менш важливими стали операції проти засобів протиповітряної оборони, радіоелектронної боротьби та систем управління російськими військами.
Генеральний штаб 17 листопада повідомив про ураження десяти російських радарів і станцій радіоелектронної боротьби. Зокрема, дві станції РЕБ були уражені в районі яковенкового на тимчасово окупованій території Криму та поблизу приазовського в Краснодарському краї.
Такі об’єкти є важливими елементами російської системи виявлення, супроводження та протидії українським безпілотникам. Виведення їх з ладу може погіршувати здатність ворога своєчасно виявляти повітряні цілі та створювати перешкоди для їх проходження.
19 та в ніч на 20 листопада Сили оборони продовжили ураження військової інфраструктури ворога.
У Брянській області Сили оборони уразили зенітний ракетно-гарматний комплекс “Панцир-С2”. Цей комплекс призначений для прикриття військових та інфраструктурних об’єктів від повітряних загроз, зокрема безпілотників і ракет.
У районі Селидового Донецької області був уражений пункт управління безпілотниками російських військ. Саме такі центри забезпечують організацію роботи операторів, координацію польотів і застосування БПЛА проти українських позицій та населених пунктів.
Крім того, у районах Рубіжного та Лисичанська Луганської області Сили оборони уразили склади матеріально-технічних засобів російських підрозділів. У районі Бердянська Запорізької області – місце зосередження озброєння та військової техніки.
Ще один важливий результат було озвучено 20 листопада Президентом України Володимиром Зеленським: за одну ніч Сили оборони уразили три пускові установки російських ракетних комплексів, призначених для застосування балістичного озброєння. На момент повідомлення було підтверджено знищення однієї цілі, результати щодо двох інших уточнювалися.
“Це особливо важливо з огляду на те, що Росія продовжує використовувати балістичні ракети для ударів по українських містах, енергетичній та цивільній інфраструктурі. Виявлення й ураження пускових установок безпосередньо впливає на спроможність ворога готувати та здійснювати такі атаки”, – зауважили у міністерстві.
У ніч на 21 листопада Сили оборони також уразили склад боєприпасів російського підрозділу в районі Первомайського на тимчасово окупованій території Криму. Пункти управління російських підрозділів уражено в районах Пришиба Запорізької області та Українська Донецької області.
Ці цілі доповнюють загальну картину: українські сили впливають не лише на засоби ураження ворога, а й на його здатність управляти військами, накопичувати ресурси та організовувати бойову роботу.
У ніч на 18 листопада під Хомутовкою Курської області було уражено ремонтну базу російських військ. Такі об’єкти забезпечують відновлення пошкодженої бронетехніки, автомобілів та іншого військового майна.
Коли ворог втрачає ремонтні потужності, він втрачає не лише конкретну базу, а й можливість оперативно повертати пошкоджену техніку до строю. Це збільшує навантаження на інші ремонтні підрозділи та ускладнює забезпечення військ на передовій.
Також 18 листопада Генеральний штаб повідомив про результати ураження російського 123-го авіаремонтного заводу в Старій Руссі Новгородської області. Йшлося про удар, завданий ще 10 листопада, наслідки якого вдалося уточнити згодом.
За підтвердженою інформацією, пошкоджені три військово-транспортні літаки російських повітряно-космічних сил, серед них – важкий Іл-76.
Цей результат важливий з огляду на роль військово-транспортної авіації у перекиданні особового складу, техніки, вантажів та інших ресурсів на значні відстані. Пошкодження літаків і ремонтної інфраструктури обмежує можливості ворога відновлювати авіаційну техніку та підтримувати її в експлуатаційному стані.
Головна особливість українських операцій протягом цього періоду – комплексний характер впливу на російську воєнну машину.
Війна не обмежується безпосереднім зіткненням підрозділів на лінії фронту. Щоб продовжувати наступальні дії, російська армія повинна мати пальне, боєприпаси, справну техніку, захищені маршрути постачання, засоби зв’язку, розвідки та управління. Вона також потребує систем ППО, які прикривають військові об’єкти й тилову інфраструктуру.
Саме ці взаємопов’язані елементи опинилися під тиском українських ударів.
Перше – зменшення паливних і фінансових ресурсів ворога. Ураження НПЗ, нафтобаз і нафтоперекачувальних станцій створює проблеми на різних етапах паливного циклу. Від виробництва до зберігання та транспортування. Це може ускладнювати забезпечення російських військ і водночас впливати на економічні ресурси, з яких фінансується війна.
Друге – ускладнення військової логістики. Ураження Керченського мосту та інших переправ змушує ворога шукати альтернативні маршрути, змінювати схеми перевезень і витрачати більше часу на доставку вантажів. Для армії, яка веде бойові дії на великій території, навіть додаткові логістичні труднощі можуть мати відчутні наслідки.
Третє – послаблення протиповітряної оборони. Ураження комплексів ППО, радарів і станцій РЕБ створює прогалини в системі захисту російських об’єктів. Це має значення не лише для конкретного удару, а й для подальших операцій українських безпілотних і ракетних систем.
Четверте – зниження спроможностей ворога застосовувати безпілотники та управляти військами. Пункти управління БпЛА, склади, місця зосередження техніки й озброєння є важливими вузлами бойового забезпечення. Їхнє ураження може порушувати координацію, зменшувати доступні ресурси та ускладнювати підготовку наступальних дій.
П’яте – обмеження здатності відновлювати бойовий потенціал. Ураження ремонтних баз, авіаремонтних підприємств і військово-транспортної авіації впливає на те, наскільки швидко росія може компенсувати втрати, повертати техніку до експлуатації та переміщувати ресурси.
Важливо, що ці ефекти не існують окремо. Пошкодження паливної інфраструктури впливає на логістику. Порушення логістики ускладнює забезпечення підрозділів. Послаблення ППО відкриває додаткові можливості для наступних ударів. А знищення ремонтних і командних спроможностей ускладнює відновлення системи після завданих втрат.
Події 16–21 листопада демонструють, що Сили оборони України продовжують працювати не лише по безпосередніх військових цілях, а й по інфраструктурі, яка забезпечує здатність Росії вести війну.
Від нафтопереробних підприємств у Краснодарському краї та Башкортостані до нафтоперекачувальної станції в татарстані, від Керченського мосту до складів боєприпасів, пунктів управління, засобів ППО та ремонтних баз – українські удари охопили різні рівні російської воєнної системи.
Це не означає, що кожне ураження автоматично зупиняє роботу підприємства чи позбавляє російську армію можливості виконувати певне завдання. Масштаби пошкоджень і тривалість відновлення окремих об’єктів різняться. Проте сукупний ефект таких операцій полягає в тому, що противнику доводиться витрачати більше ресурсів на захист, відновлення, переналаштування логістики та компенсацію втрат.
Українська стратегія полягає не лише в тому, щоб знищувати російські засоби безпосередньо на полі бою, а й у тому, щоб послідовно позбавляти російську армію ресурсів, маршрутів і можливостей, завдяки яким вона продовжує воювати.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 22 листопада безпілотники, ймовірно, уразили Головне управління Росгвардії у Краснодарському краї.
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова1 тиждень agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Події1 тиждень agoЛавреатом премії імені Конрада став Мирослав Лаюк
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Одеса6 днів agoВ Одесі після атаки росіян горять автомобілі та склади
-
Суспільство5 днів agoУ Києві ЗСУ провели Сержантський форум
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна представила проєкти відбудови на міжнародній виставці в Польщі
